Гро­ші, до­ві­ра, гі­бри­дний фронт

Яким 2018 рік був для ме­діа

Den (Ukrainian) - - 25 - На­та­ля ІЩЕНКО

Не все так по­га­но бу­ло в на­шо­му ме­ді­а­до­мі в 2018 ро­ці. Є по­ді­ї­та трен­ди, що на­ла­што­ву­ють на по­зи­тив. Але за­га­лом ме­ді­а­під­сум­ки 2018 року не ду­же вті­шні.

НЕ­ГА­ТИВ­НІ МЕ­ДІ­А­ПІД­СУМ­КИ 2018 РОКУ

Гія, Пав­ло, Ка­тя... У роз­слі­ду­ван­ні най­ре­зо­нан­сні­шо­го вбив­ства акти­віс­тки Ка­те­ри­ни Ган­дзюк, не­зва­жа­ю­чи на всі за­де­кла­ро­ва­ні дер­жа­вою зу­си­л­ля, все ще не по­став­ле­на кра­пка. Ка­тя не бу­ла жур­на­ліс­ткою, але її спра­ва ду­же схо­жа на спра­ву про вбив­ство жур­на­лі­ста Ге­ор­гія Гон­га­дзе. Не­зва­жа­ю­чи на змі­ну пре­зи­ден­тів, мі­ні­стрів вну­трі­шніх справ та ге­не­раль­них про­ку­ро­рів, під­хо­ди до роз­слі­ду­ва­н­ня по­ді­бних зло­чи­нів, на жаль, за­ли­ша­ю­ться не­змін­ни­ми.

У ро­ці, що за­кін­чу­є­ться, все ще не зна­йде­ні вбив­ці одно­го з ке­рів­ни­ків ство­ре­но­го Гон­га­дзе ін­тер­нет-ви­да­н­ня «Укра­їн­ська прав­да» — Пав­ла Ше­ре­ме­та.

Жур­на­ліст за­ги­нув від вибуху в сво­є­му ав­то­мо­бі­лі ще 20 ли­пня 2016 року. На­ра­зі слід­ство роз­гля­дає вер­сію про про­фе­сій­ні мо­ти­ви вбив­ства, але ні ор­га­ні­за­то­ри, ні ви­ко­нав­ці все ще не­ві­до­мі. «На да­ний час у да­но­му кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні про­во­дя­ться слід­чі та про­це­су­аль­ні дії, спря­мо­ва­ні на вста­нов­ле­н­ня осіб, які вчи­ни­ли вка­за­ний зло­чин», — роз­по­ві­ли 26 гру­дня «Укра­їн­ській прав­ді» у На­ціо­наль­ній по­лі­ції.

Про­ку­ра­ту­ра, в свою чер­гу, за­зна­чи­ла, що жо­дну осо­бу під час роз­слі­ду­ва­н­ня не за­три­му­ва­ли та не по­ві­дом­ля­ли про пі­до­зру.

Жа­хли­вий «день ба­ба­ка», за від­су­тно­сті ефе­ктив­них дій пра­во­охо­рон­них ор­га­нів, які б ви­кли­ка­ли до­ві­ру, швид­ко­го, але спра­ве­дли­во­го слід­ства та по­ка­ра­н­ня всіх (!) вин­них у вбив­ствах жур­на­лі­стів, три­ває.

Шпи­гун­ські спра­ви

Ще один не­га­тив­ний під­су­мок року — пе­ре­тво­ре­н­ня ро­сій­ським пра­во­су­д­дям укра­їн­ських жур­на­лі­стів на шпи­гу­нів.

4 черв­ня Мо­сков­ський мі­ський суд зви­ну­ва­тив у ро­бо­ті на укра­їн­ську роз­від­ку та у шпи­гун­стві ко­ре­спон­ден­та аген­ції«Укр­ін­форм» Ро­ма­на Су­щен­ка. Жур­на­лі­ста за­су­дже­но до 12 ро­ків ко­ло­ні­ї­су­во­ро­го ре­жи­му. 12 ве­ре­сня Вер­хов­ний суд Ро­сі­ї­ви­знав за­кон­ним ра­ні­ше ухва­ле­ний ви­рок.

У трав­ні ко­ре­спон­ден­та «Укра­їн­сько­го ра­діо» в Бі­ло­ру­сі Пав­ла Ша­рой­ка мі­сце­вий суд за­су­див до во­сьми ро­ків по­збав­ле­н­ня во­лі. Спра­ва роз­гля­да­ла­ся в за­кри­то­му ре­жи­мі, але ві­до­мо, що жур­на­лі­ста зви­ну­ва­ти­ли у ство­рен­ні в Бі­ло­ру­сі шпи­гун­сько­ї­ме­ре­жі з чи­сла гро­ма­дян кра­ї­ни, які «за гро­шо­ву ви­на­го­ро­ду ви­ко­ну­ва­ли йо­го зав­да­н­ня збо­ру ін­фор­ма­ці­ї­ро­зві­ду­валь­но­го ха­ра­кте­ру у вій­сько­во-по­лі­ти­чній сфе­рі». Від­по­від­но, кри­мі­наль­ну спра­ву про­ти Ша­рой­ка бу­ло по­ру­ше­но са­ме за шпи­гун­ство.

Ще одні­єю спе­цо­пе­ра­ці­єю з дис­кре­ди­та­ці­ї­пра­ців­ни­ків укра­їн­ських ме­діа ста­ла спра­ва Асє­є­ва.

Влі­тку 2017 року Ста­ні­сла­ва Асє­є­ва (Ва­сі­на), ав­то­ра ре­пор­та­жів для «Ра­діо Сво­бо­да» і ти­жне­ви­ка «Дзер­ка­ло ти­жня» з оку­по­ва­но­ї­те­ри­то­рії, ви­кра­ли «спец­слу­жби» «ДНР». Пі­сля три­ва­ло­го пе­ре­бу­ва­н­ня на «під­ва­лі» у бо­йо­ви­ків, 17 сер­пня в про­гра­мі «Слад­ков +» на ро­сій­сько­му те­ле­ка­на­лу «Рос­сия 24» жур­на­ліст «зі­знав­ся» у «шпи­гун­стві» на ко­ристь Ки­є­ва.

«Су­ду» ще не бу­ло, але вже мо­жна спро­гно­зу­ва­ти йо­го на­слід­ки.

Те­хно­ло­гія «пе­ре­тво­ре­н­ня» жур­на­лі­стів на шпи­гу­нів є не­скла­дною, але ді­є­вою. Ба­чи­мо, що спец­слу­жби РФ, які пра­цю­ють не тіль­ки на ро­сій­ській те­ри­то­рії, але і в ОРДЛО (що зро­зумі­ло) та Бі­ло­ру­сі (що по­ка­зо­во), її ефе­ктив­но ви­ко­ри­сто­ву­ють. Але на­ра­зі ні укра­їн­ська вла­да, ні укра­їн­ська та між­на­ро­дна жур­на- ліст­ська спіль­но­та не ма­ють жо­дно­го уяв­ле­н­ня що­до про­ти­ді­ї­цим при­йо­мам спец­служб.

Про­вал чи тим­ча­со­ві тру­дно­щі Су­спіль­но­го?

Рік то­му, під­би­ва­ю­чи підсумки ме­ді­а­ро­ку, ми ци­ту­ва­ли го­ло­ву прав­лі­н­ня На­ціо­наль­но­ї­су­спіль­ної те­ле­ра­діо­ком­па­ні­ї­Украї ни Зу­ра­ба Ала­са­нія, який 15 гру­дня 2017 р. за­явив, що ре­фор­ма Су­спіль­но­го мов­ле­н­ня в Укра­ї­ні «йде до­бре». «Ми чи­сти­мо ір­жа­вий ко­ра­бель і ста­не­мо по­мі­тни­ми грав­ця­ми ме­ді­а­сфе­ри»», — за­явив він. Але по­ки що цьо­го не ста­ло­ся. За клю­чо­ви­ми ау­ди­то­рі­я­ми те­ле­ві­зій­но­го рин­ку 18+, 18-54, 14-49 час­тка «UA: Пер­ший» у сі­чні — ли­сто­па­ді 2018 року бу­ла мен­ше 1%. Ли­ше в ка­те­го­рії«чо­ло­ві­ки 65+» цей по­каж­чик склав май­же 2%. (Да­ні «Су­спіль­не. Де­те­ктор ме­діа»).

Не бу­де­мо по­рів­ню­ва­ти ці да­ні з по­ка­зни­ка­ми лі­де­рів укра­їн­сько­го ефі­ру — ТРК «Укра­ї­на», ICTV та «1+1», — то­му що, з одно­го бо­ку, зро­зумі­ло, що це по­рів­ня­н­ня нам по­ка­же, з ін­шо­го — ке­рів­ни­цтво НСТУ ка­те­го­ри­чно не хо­че рів­ня­ти­ся на ко­мер­цій­ні ка­на­ли.

От­же, по­ди­ви­мо­ся, якою є си­ту­а­ція з рей­тин­га­ми су­спіль­них мов­ни­ків у ін­ших кра­ї­нах.

За да­ни­ми Єв­ро­пей­сько­ї­мов­ної спіл­ки (EBU), які на­во­дить «Су­спіль­не. Де­те­ктор ме­діа», су­спіль­ні те­ле­ка­на­ли та­ких кра­їн, як Іслан­дія, Ве­ли­ко­бри­та­нія, Шве­ція, Нор­ве­гія, Фін­лян­дія, Ні­меч­чи­на, Поль­ща, Ав­стрія, Іта­лія, є най­більш по­пу­ляр­ни­ми, по су­ті, го­лов­ни­ми ка­на­ла­ми на сво­є­му вну­трі­шньо­му рин­ку (за ау­ди­то­рі­єю 4+). Сім су­спіль­них мов­ни­ків Єв­ро­пи ма­ють по­над 30% те­ле­ві­зій­но­їа­у­ди­то­рі­ї­сво­їх кра­їн ві­ком стар­ше чо­ти­рьох ро­ків: Іслан­дія (56,4%), Ні­меч­чи­на (44,7%), Ве­ли­ко­бри­та­нія (43,2%), Фін­лян­дія (41,9%), Нор­ве­гія (41,3%), Іта­лія (38,6%), Шве­ція (35,3%).

Та­ким чи­ном, ни­ні­шній рей­тинг «UA: Пер­ший» на ме­жі ста­ти­сти­чно­ї­по­хиб­ки є не пра­ви­лом для по­діб- них за­со­бів ма­со­во­ї­ін­фор­ма­ції , а, нав­па­ки, ви­ня­тком, при­чо­му при­крим. Зро­зумі­ло, що за­ра­но го­во­ри­ти вза­га­лі про про­вал ни­ні­шньої кон­це­пці­ї­ка­на­лу та /або її­ре­а­лі­за­ції, але те, що щось пі­шло не так, оче­ви­дно.

Ме­не­джмент НСТУ го­во­рить про збіль­ше­н­ня вла­дою бю­дже­тно­го фі­нан­су­ва­н­ня як клю­чо­ву умо­ву кар­ди­наль­них змін на кра­ще. «Су­спіль­не. Де­те­ктор ме­діа» вва­жає, що «UA: Пер­ший» кон­че по­трі­бен про­фе­сій­ний про­дю­сер та які­сний мар­ке­тинг. По­ба­чи­мо, чи вда­сться зро­би­ти ка­на­лу про­рив у рік двох по­спіль ви­бор­чих кам­па­ній, та про­ана­лі­зу­є­мо ре­зуль­та­ти у гру­дні 2019го... Якщо Су­спіль­не до то­го ча­су ще бу­де фун­кціо­ну­ва­ти.

ПО­ЗИ­ТИВ­НІ МЕ­ДІА: ПІДСУМКИ 2018 РОКУ

Гі­бри­дний опір

До­бре, що хо­ча б че­рез де­сять ро­ків пі­сля на­па­ду на Гру­зію та на п’ято­му ро­ці гі­бри­дно­ї­агре­сі­ї­Ро­сії про­ти Укра­ї­ни на­ші за­хі­дні пар­тне­ри по­ча­ли за­ми­слю­ва­ти­ся та на­віть щось ро­би­ти для під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті сво­го «гі­бри­дно­го опо­ру». Та­кі ви­снов­ки, зокре­ма, мо­жна бу­ло зро­би­ти пі­сля Мі­жна­ро­дно­ї­кон­фе­рен­ції«Уро­ки гі­бри­дно­го де­ся­ти­лі­т­тя: що тре­ба зна­ти для ру­ху впе­ред», яка впер­ше про­хо­ди­ла в Ки­є­ві у рам­ках ді­яль­но­сті «Пла­тфор­ми Укра­ї­на — НАТО» 7 — 8 ли­сто­па­да. Втім, по­ки що не­ясно, як са­ме Захід зби­ра­є­ться ефе­ктив­но опи­ра­ти­ся ро­сій­сько­му на­сту­пу на ін­фор­ма­цій­но­му фрон­ті, який що да­лі, то стає більш по­ту­жним та то­таль­ним.

Зро­зумі­ло, що нам не мо­жуть бу­ти ві­до­ми­ми по­дро­би­ці ці­є­ї­ді­яль­но­сті. Втім, з на­яв­них дій за­хі­дних кра­їн та ін­сти­ту­цій все ж та­ки скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що си­стем­но­ї­та ско­ор­ди­но­ва­ної«гі­бри­дно­ї­обо­ро­ни» За­хо­дом все ще не по­бу­до­ва­но.

Час­тко­во ці­єю те­мою по­чав опі­ку­ва­ти­ся Єв­ро­пей­ський Со­юз, який на­пе­ре­до­дні ви­бо­рів до Єв­ро­пар­ла­мен­ту (в трав­ні 2019 р.) ви­рі­шив за- хи­сти­ти свій ін­фор­ма­цій­ний про­стір від ро­сій­сько­го втру­ча­н­ня. 5 гру­дня Єв­ро­пей­ська ко­мі­сія пред­ста­ви­ла план бо­роть­би з де­з­ін­фор­ма­ці­єю, що пе­ред­ба­чає по­си­ле­н­ня, по­гли­бле­н­ня та роз­ши­ре­н­ня ро­бо­ти в цьо­му на­пря­мі. Але фейк-ньюс, на бо­роть­бі з яки­ми зо­се­ре­дже­ні єв­ро­пей­ці, ли­ше один «окоп» гі­бри­дно­го фрон­ту. Важ­ко уяви­ти успі­шність та­ко­ї­ло­каль­но­ї­обо­ро­ни. Хо­ча, зно­ву та­ки, до­бре, що хо­ча б щось ро­би­ться.

Не­спо­ді­ва­на до­ві­ра

Цьо­го року жи­те­лі Укра­ї­ни ста­ли біль­ше до­ві­ря­ти за­со­бам ма­со­вої ін­фор­ма­ції. Як по­ка­за­ли ре­зуль­та­ти до­слі­дже­н­ня «Став­ле­н­ня на­се­ле­н­ня до ЗМІ та спо­жи­ва­н­ня рі­зних ти­пів ЗМІ у 2018 р.», яке бу­ло пре­зен­то­ва­но 5 ве­ре­сня в Ки­є­ві, тренд по­стій­но­го зни­же­н­ня до­ві­ри, який спо­сте­рі­гав­ся остан­ні три ро­ки, на­ре­шті змі­нив­ся, і ці змі­ни сто­су­ю­ться усіх ти­пів ЗМІ — те­ле­ба­че­н­ня, пре­си, ра­діо, он­лайн-ме­діа, як за­галь­но­на­ціо­наль­них, так і ре­гіо­наль­них.

Най­більш імо­вір­ною при­чи­ною зро­ста­н­ня кіль­ко­сті тих, хто до­ві­ряє ЗМІ, став той факт, що лю­ди на­вчи­ли­ся ко­ри­сту­ва­ти­ся су­ча­сни­ми ме­діа — див­ля­ться, хто вла­сник ме­діа, пе­ре­ві­ря­ють ін­фор­ма­цію в рі­зних дже­ре­лах, на­ма­га­ю­ться від­го­ро­ди­ти­ся від емо­цій­но­ї­по­да­чі но­вин. Тоб­то укра­їн­ське су­спіль­ство тро­хи ада­пту­ва­ло­ся до по­стій­но­го стре­су, ін­фор­ма­цій­но­го пе­ре­ван­та­же­н­ня та ма­ні­пу­ля­цій­них впли­вів.

Ба­бло на до­бро

Зав­дя­ки ви­бор­чій кам­па­нії, яка фа­кти­чно роз­по­ча­ла­ся за­дов­го до офі­цій­но­го стар­ту, що від­бу­де­ться 31 гру­дня, в ме­діа бу­лі спря­мо­ва­ні зна­чні ко­шти. Де­які ЗМІ змо­гли вна­слі­док цих вли­вань утри­ма­ти­ся на пла­ву, де­які вза­га­лі ли­ше в цьо­му ро­ці з’яви­ли­ся на світ вна­слі­док від­по­від­них по­лі­ти­чних рі­шень.

Зві­сно, пе­ре­ва­жно йде­ться не про пов­но­цін­ні ме­діа, а про про­е­кти впли­ву, а за­мість про­зо­рих ре­клам­них бю­дже­тів зде­біль­шо­го має мі­сце про­па­ган­да та при­хо­ва­на ре­кла­ма, тоб­то ба­наль­на джин­са, але гро­ші в га­лузь пі­шли, і це до­бре. Ма­ють же ко­лись ве­ли­кі та ма­лі ві­тчи­зня­ні олі­гар­хи на­ре­шті зро­зу­мі­ти, що ци­ві­лі­зо­ва­на дер­жа­ва не мо­же фун­кціо­ну­ва­ти без не­за­ле­жних та які­сних за­со­бів ма­со­во­ї­ін­фор­ма­ції , і по­ча­ти спря­мо­ву­ва­ти ці «по­лі­ти­чні» гро­ші на роз­ви­ток ме­діа як одно­їз клю­чо­вих ін­сти­ту­цій де­мо­кра­тії.

На­та­ля ІЩЕНКО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.