Світ го­ту­є­ться до еко­но­мі­чної кри­зи. А Укра­ї­на?

У рік по­двій­них ви­бо­рів уряд має за­лу­чи­ти на зов­ні­шніх рин­ках чо­ти­ри мі­льяр­ди до­ла­рів, щоб... по­вер­ну­ти по­зи­че­не

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»

Ка­бі­нет Мі­ні­стрів має по­вер­ну­ти кре­ди­то­рам Укра­ї­ни у 2019 ро­ці 418 мі­льяр­дів гри­вень, з яких 145 мі­льяр­дів гри­вень скла­дуть від­со­тки за по­зи­ка­ми. По­ло­ви­на май­бу­тніх ви­плат — бор­ги в іно­зем­ній ва­лю­ті, пе­ре­ва­жно в до­ла­рах.

Від­по­від­аль­ність за ви­пла­ту дер­жав­но­го бор­гу ле­жить на Ка­бі­не­ті Мі­ні­стрів. Зокре­ма, на мі­ні­стер­стві фі­нан­сів. Мін­фін дає при­бли­зні від­по­віді на пи­та­н­ня «ко­ли від­да­ва­ти», про­те пи­та­н­ня «чим від­да­ва­ти» за­ли­ша­є­ться від­кри­тим

На ра­зі ві­до­мо, що Ка­бмін роз­ра­хо­вує, що до мо­мен­ту пі­ко­вих на­ван­та­жень кра­ї­на ви­йде на мі­жна­ро­дні рин­ки за­по­зи­чень.

Тож пе­ред уря­дом Во­ло­ди­ми­ра Грой­сма­на по­ста­ло зав­да­н­ня у рік по­двій­них ви­бо­рів за­лу­чи­ти на зов­ні­шніх рин­ках 4 млрд до­ла­рів, щоб роз­ра­ху­ва­ти­ся з кре­ди­то­ра­ми. І це не ка­жу­чи про ви­пла­ти у ва­лю­ті і грив­ні за облі­га­ці­я­ми вну­трі­шньої держ­по­зи­ки. Крім то­го, пер­ша пі­ко­ва ви­пла­та — 1 мі­льярд до­ла­рів — при­па­дає якраз на пе­рі­од інав­гу­ра­ції но­во­го пре­зи­ден­та.

У держ­бю­дже­ті на 2019 рік пе­ред­ба­че­но, що Мін­фін за­лу­чить 4 млрд до­ла­рів зов­ні­шніх по­зик (при­бли­зно 123 млрд гри­вень у за­галь­ний фонд). На вну­трі­шньо­му рин­ку уряд роз­ра­хо­вує зі­бра­ти близь­ко 202 млрд гри­вень.

Фі­нан­со­ві ана­лі­ти­ки вва­жа­ють, що з ура­ху­ва­н­ням но­вої про­гра­ми МВФ для Укра­ї­ни та під­ви­ще­н­ням кре­ди­тно­го рей­тин­гу Мін­фін змо­же вже у пер­шій по­ло­ви­ні ро­ку ви­пу­сти­ти єв­ро­облі­га­ції і за­кри­ти по­тре­бу у ва­лю­ті.

Так, зокре­ма, стар­ший фі­нан­со­вий ана­лі­тик гру­пи ICU Та­рас Ко­то­вич вва­жає, що на­ко­пи­че­них у ва­лю­ті ко­штів з ура­ху­ва­н­ням тран­шу від ЄС і кре­ди­ту під га­ран­тію Сві­то­во­го бан­ку уря­ду бу­де до­ста­тньо, щоб без про­блем прой­ти ви­пла­ти як мі­ні­мум у пер­шій по­ло­ви­ні ро­ку.

« Че­рез ви­пу­ски єв­ро­облі­га­цій, швид­ше за все, бу­де за­лу­ча­ти­ся два мі­льяр­ди до­ла­рів, ін­ше зов­ні­шнє фі­нан­су­ва­н­ня — ще один мі­льярд до­ла­рів — бу­де за­ле­жа­ти від си­ту­а­ції на рин­ках і мо­же бу­ти за­лу­че­но теж че­рез єв­ро­облі­га­ції», — вва­жає Ко­то­вич.

Ро­змі­ще­н­ня єв­ро­облі­га­цій, на йо­го дум­ку, мо­жли­ве у пер­шо­му квар­та­лі, якщо, зви­чай­но, умо­ви на фі­нан­со­вих рин­ках бу­дуть цьо­му спри­я­ти.

«Але, швид­ше за все, ви­пуск бу­де від­кла­де­но на тра­вень–чер­вень, так як кри­ти­чної по­тре­би в ньо­му на по­ча­тку ро­ку не бу­де, а рин­ки по­чнуть спо­кій­ні­ше ди­ви­ти­ся на Укра­ї­ну пі­сля ви­бо­рів, ко­ли по­лі­ти­чна си­ту­а­ція ста­не більш про­гно­зо­ва­ною » , — вва­жає ана­лі­тик ICU.

З ін­шо­го бо­ку, май­бу­тні ви­бо­ри і мо­жли­ва змі­на вла­ди за­ли­ша­ють ри­зи­ки як для но­вих по­зик, так і про­дов­же­н­ня ді­ю­чих кре­ди­тних про­грам.

Вла­да по­ки що стри­ма­но оці­нює шан­си з но­вим ви­пу­ском єв­ро­бон­дів. У Мін­фі­ні роз­ра­хо­ву­ва­ли, що но­ви­ни про но­ву про­гра­му МВФ кра­ще по­зна­ча­ться на ко­ти­ру­ва­н­нях укра­їн­ських па­пе­рів, ніж фа­кти­чно ви­йшло, по­ясню­ва­ла мі­ністр фі­нан­сів Окса­на Мар­ка­ро­ва у гру­дні в інтерв’ ю агент­ству «Ін­тер­факс». Але, за її сло­ва­ми, си­ту­а­ція не те, що не ста­ла кра­ще, во­на по­гір­ши­ла­ся.

«І це не че­рез на­ші спра­ви. 2019 рік — це не­ви­зна­че­ність з Брек­зі­том, з аме­ри­кан­ською по­лі­ти­кою що­до ста­вок, ба­га­то не­ста­біль­них то­чок на рин­ках, що роз­ви­ва­ю­ться», — го­во­ри­ла Мар­ка­ро­ва. У та­ких умо­вах, за її сло­ва­ми, ва­жли­во фо­к­усу­ва­ти­ся на вну­трі­шніх ре­сур­сах — на при­ва­ти­за­ції і по­вер­нен­ні про­блем­них кре­ди­тів бан­ків.

Але, це рад­ше ба­жа­ні дже­ре­ла фі­нан­су­ва­н­ня для уря­ду, ніж ре­аль­ні. Вже за­раз зро­зумі­ло, що з ура­ху­ва­н­ням по­лі­ти­чних ри­зи­ків і об­ся­гу май­бу­тніх ви­плат, уря­ду вкрай ва­жли­во за­ли­ша­ти­ся у про­гра­мі МВФ, тим са­мим над­си­ла­ю­чи по­зи­тив­ні си­гна­ли ін­шим кре­ди­то­рам та ін­ве­сто­рам. Чи вда­сться це зро­би­ти пі­сля ви­бо­рів — пи­та­н­ня від­кри­те.

І не вар­то за­бу­ти, що у 2020 ро­ці на Укра­ї­ну та­кож че­ка­ють ве­ли­кі ви­пла­ти за дер­жбор­гом. Вла­да, на­віть якщо во­на змі­ни­ться у 2019 ро­ці, бу­де зму­ше­на з цим ра­ху­ва­ти­ся, перш ніж ро­би­ти різ­кі ви­па­ди у бік МВФ. За оцін­ка­ми гла­ви НБУ Яко­ва Смо­лія, за два ро­ки кра­ї­на по­вин­на по­вер­ну­ти кре­ди­то­рам з від­со­тка­ми близь­ко 12 млрд до­ла­рів.

«Ни­ні­шня па­нів­на вер­хів­ка має обра­ти один із двох шля­хів. Або зруй­ну­ва­ти си­сте­му без­кар­но­сті для са­мих се­бе, до якої зви­кли за ро­ки не­за­ле­жно­сті. Або 2019-го кра­ї­на по­тра­пить у жорс­тку фі­нан­со­ву кри­зу. Та­ку, як у 2014—2015 ро­ках. Це вб’є їх по­лі­ти­чно», — про­гно­зу­вав ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Цен­тру еко­но­мі­чної стра­те­гії Гліб ВИШЛЯНСЬКИЙ.

На йо­го дум­ку є два ду­же ва­жли­ві мо­мен­ти, на які укра­їн­цї ма­ють зва­жа­ти, пер­ший: по­трі­бно уни­кну­ти при­хо­ду до вла­ди по­пу­лі­стів, які де­ста­бі­лі­зу­ють си­ту­а­цію. Дру­ге: три­ма­ти в прийня­тних ме­жах про­цес мі­гра­ції.

За йо­го сло­ва­ми, для цьо­го Укра­ї­ні по­трі­бно ма­ти не мен­ше 5—7 від­со­тків зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки. І це ре­аль­но, якщо зва­жа­ти на до­свід Ту­реч­чи­ни й Ру­му­нії.

« У Ту­реч­чи­ні в пер­ші 10 ро­ків пре­зи­дент­ства Ер­до­га­на, до 2010- го, ва­ло­вий вну­трі­шній про­дукт су­мар­но зріс на 75 від­со­тків. Кра­ї­на зба­га­ті­ла май­же вдві­чі. Всі ці ро­ки в них ді­я­ли без­пе­рерв­ні про­гра­ми МВФ. Дер­жа­ва ви­ко­ну­ва­ла всі ви­мо­ги — й усі тран­ші над­хо­ди­ли вча­сно » , — го­во­рить Ви­шлін­ський. Зре­штою в 2008 ро­ці Ту­реч­чи­на від­да­ла свій остан­ній борг МВФ. На­то­мість в Укра­ї­ні, під­кре­слює Ви­шлін­ський, ли­ше пер­ша про­гра- ма в 1990- ті бу­ла більш- менш нор­маль­но вті­ле­на. По­тім усі на­ма­га­ли­ся « про­пе­тля­ти » .

Сві­то­вий до­свід до­во­дить: ве­ли­кий дер­жав­ний борг — не ви­рок. При­клад — США, де роз­мір дер­жав­но­го бор­гу ста­но­вить 21 триль­йон до­ла­рів, про­те стру­кту­ра бор­гу та­ка, що зов­ні­шнім кре­ди­то­рам дер­жа­ва вин­на ли­ше шість, а ін­фля­ція у кра­ї­ні не­зна­чна. При цьо­му в трій­ку топ-кре­ди­то­рів США вхо­дить Япо­нія, яка і са­ма є сві­то­вим лі­де­ром з об­ся­гу дер­жав­но­го бор­гу.

Це під­твер­джує, що дер­жав­не кре­ди­ту­ва­н­ня між кра­ї­на­ми — нор­маль­не еко­но­мі­чне яви­ще, якщо зна­ти, що з цим ро­би­ти.

Си­ту­а­цію в укра­їн­ській еко­но­мі­ці мо­гли би по­лі­пши­ти ін­ве­сти­ції, про які двад­цять ро­ків роз­по­від­а­ють усі уря­ди кра­ї­ни.

Але хто сьо­го­дні ін­ве­стує в Укра­ї­ну? Лі­де­ри ба­га­то ро­ків одні й ті са­мі: най­біль­шу ча­сти­ну гро­шей в укра­їн­ську еко­но­мі­ку ін­ве­сту­ва­ли офшор­ний Кіпр, Ні­дер­лан­ди, Бри­та­нія та Вір­гін­ські остро­ви. Тоб­то, основ­ним ін­ве­сто­ром є укра­їн­ський олі­гар­хат, у той час, як ре­аль­на час­тка іно­зем­них ін­ве­сто­рів кри­ти­чно ма­ла.

А ку­ди ін­ве­стує Укра­ї­на? Май­же всі гро­ші — шість мі­льяр­дів до­ла­рів — над­хо­дять на ра­хун­ки до Кі­пру, по­над 100 міль­йо­нів до­ла­рів — у Ро­сію, за­кри­ва­ють трій­ку Вір­гін­ські остро­ви. Оче­ви­дно, що це — схе­ми ви­во­ду ка­пі­та­лу з кра­ї­ни, і то­чно не ін­ве­сти­ції.

Вла­сне ці по­ка­зни­ки, вва­жає на­ро­дний де­пу­тат від фра­кції «Са­мо­по­міч» Ро­ман Се­ме­ну­ха, кра­сно­мов­ні­ше за чи­нов­ни­ків го­во­рять про еко­но­мі­чний стан кра­ї­ни.

Що­прав­да, ана­лі­ти­ки Між­на­ро­дно­го фон­ду Блей­зе­ра вва­жа­ють, що при­плив пря­мих іно­зем­них ін­ве­сти­цій в Укра­ї­ну до­ся­гне 2 млрд до­ла­рів в 2019 ро­ці. Про це по­ві­до­мив ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Фон­ду Оле­га Устен­ка.

«Про­гноз, який ми ви­став­ля­є­мо, — 2 мі­льяр­ди до­ла­рів пря­мих іно­зем­них ін­ве­сти­цій, що мен­ше ніж цьо­го ро­ку. Очі­ку­є­ться, що цьо­го ро­ку ця ци­фра мо­же скла­сти 2,5 млрд до­ла­рів», — за­зна­чив ана­лі­тик.

Устен­ко до­дав, що про­гно­зо­ва­на су­ма ін­ве­сти­цій на май­бу­тній рік у 5 ра­зів ниж­ча від істо­ри­чно­го мі­ні­му­му Укра­ї­ни з іно­зем­них вкла­дів. І це в той час, ко­ли увесь світ очі­кує на гло­баль­не еко­но­мі­чне по­тря­сі­н­ня — Укра­ї­на, по су­ті, за­ли­ша­є­ться без «па­ска без­пе­ки».

« Є ви­со­ка ймо­вір­ність то­го, що в 2019 ро­ці від­бу­де­ться ши­ро­ко­мас­шта­бна еко­но­мі­чна кри­за. Зви­чай­но, мо­жна спо­ді­ва­ти­ся, що во­на бу­де пе­ре­не­се­на на 2020- й, але ри­зи­ки кри­зи в на­сту­пно­му ро­ці до­сить ви­со­кі. Більш то­го, це скла­дно пе­ред­ба­чу­ва­но — звід­ки во­на мо­же прй­ти. До остан­ньо­го, кіль­ка мі­ся­ців то­му, про­гноз, який об’єд­ну­вав ве­ли­ку ча­сти­ну екс­пер­тів, по­ля­гав у то­му, що кри­за бу­де йти з Ки­таю. Там бу­ла про­блем­на еко­но­мі­ка, на­ка­ча­на на­чеб­то грі­шми, фон­до­вий ри­нок не­під­крі­пле­ний. У них є про­бле­ми, які во­ни на­зи­ва­ють shedou banking (ті­ньо­вий бан­кінг), там — триль­йо­ни до­ла­рів. Во­ни мо­жуть по­тя­гну­ти на дно від­ра­зу всіх, це — дру­га за ве­ли­чи­ною еко­но­мі­ка за ре­зуль­та­та­ми по­то­чно­го ро­ку. Дру­га еко­но­мі­ка в сві­ті, якщо ви­бу­хає — це сер­йо­зна про­бле­ма для всіх», — ка­же Устен­ко. Але з ін­шо­го бо­ку, на­го­ло­шує екс­перт, є сер­йо­зна про­бле­ма і в пер­шої еко­но­мі­ки сві­ту — США. Скла­дно про­гно­зу­ва­ти, що бу­де з ФРС, що бу­де зі став­кою. «Не зов­сім зро­зумі­ло, що бу­де в ре­гіо­ні, де Близь­кий Схід. Що бу­де від­бу­ва­ти­ся по Іра­ну, що бу­де з на­фтою? На­фта в ці­ні па­дає, тренд йде на зни­же­н­ня. А як то ви­сто­ять усі ті еко­но­мі­ки, які енер­го­за­ле­жні, які на цьо­му гро­ші за­ро­бля­ють? Са­у­дів­ці, ро­сі­я­ни, Іран, Ве­не­су­е­ла. Так всі, хто зав­го­дно», — го­во­рить Устен­ко.

Не­ві­до­мо, що бу­де з на­ши­ми екс­порт­ни­ми то­ва­ра­ми, — на­го­ло­шує екс­перт. « Ме­тал пі­де вниз, як в 2013— 2014 ро­ках. Ко­ли зви­ну­ва­чу­ють кри­зу, то ке­рів­ни­цтво, яке бу­ло в 2008— 2009 ро­ках, яке зви­ну­ва­чу­ва­ли в то­му, що до­ве­ли кра­ї­ну до та­ко­го сер­йо­зно­го кри­зи: во­но і так, і ні. Про­бле­ма в то­му, що ко­ли ти екс­порт­но- за­ле­жний, ко­ли по­ло­ви­на тво­го ВВП фор­му­є­ться за ра­ху­нок зов­ні­шніх рин­ків, див­но очі­ку­ва­ти ін­шо­го » , — на­го­ло­шує екс­перт. Тож на йо­го дум­ку, з огля­ду на всі фа­кто­ри і бор­ги укра­їн­цям слід го­ту­ва­ти­ся до де­валь­ва­ції ( 30— 33 грив­ні за до­лар США під кі­нець 2019 ро­ку) і до сер­йо­зно­го еко­но­мі­чно­го про­сі­да­н­ня.

Ни­ні­шня па­нів­на вер­хів­ка має обра­ти один із двох шля­хів. Або зруй­ну­ва­ти си­сте­му без­кар­но­сті для са­мих се­бе, до якої зви­кли за ро­ки не­за­ле­жно­сті. Або 2019- го кра­ї­на по­тра­пить у жорс­тку фі­нан­со­ву кри­зу. Та­ку, як у 2014— 2015 ро­ках. Це вб’є їх по­лі­ти­чно», — про­гно­зу­вав ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Цен­тру еко­но­мі­чної стра­те­гії Гліб ВИШЛЯНСЬКИЙ. За йо­го сло­ва­ми є два ду­же ва­жли­ві мо­мен­ти, на які укра­їн­цям­слід зва­жа­ти, пер­ший: по­трі­бно уни­кну­ти при­хо­ду до вла­ди по­пу­лі­стів, які де­ста­бі­лі­зу­ють си­ту­а­цію. Дру­ге: три­ма­ти в прийня­тних ме­жах про­цес мі­гра­ції

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.