«Куль­ту­ра має зна­че­н­ня!»

Або як пе­ре­мог­ти ко­ру­пцію в Укра­ї­ні?

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Бо­г­дан ДАНИЛИШИН, го­ло­ва Ра­ди На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни

Або як пе­ре­мог­ти ко­ру­пцію в Укра­ї­ні?

Не­що­дав­но пре­зи­дент США До­нальд Трамп у сво­їй про­мо­ві за­зна­чив, що Укра­ї­на є одні­єю з най­більш ко­рум­по­ва­них кра­їн сві­ту і що йо­му не хо­ті­ло­ся да­ва­ти гро­ші дер­жа­ві, яка на­стіль­ки ко­рум­по­ва­на. Він ска­зав, що «до пре­зи­ден­та Во­ло­ди­ми­ра Зе­лен­сько­го в Укра­ї­ні бу­ла ко­ло­саль­на ко­ру­пція, біль­ше, ніж в будь-якій ін­шій кра­ї­ні сві­ту». У цьо­му ви­слов­лю­ван­ні Трам­па про­зи­рає силь­не роз­ча­ру­ва­н­ня Укра­ї­ною. Укра­їн­ці зно­ву, вко­тре, не ви­прав­до­ву­ють очі­ку­вань За­хо­ду. Це ви­слов­лю­ва­н­ня Трам­па — сві­же твер­дже­н­ня. Ін­ші за­хі­дні лі­де­ри, на­пев­но, вже вто­ми­ли­ся на­го­ло­шу­ва­ти на не­об­хі­дно­сті по­до­ла­н­ня ко­ру­пції в на­шій кра­ї­ні. То­му остан­нім ча­сом де­да­лі менш охо­че на­да­є­ться нам­до­пом ога.

Уже п’ять ро­ків ми­ну­ло пі­сля Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті, одні­єю з ці­лей якої бу­ло по­до­ла­н­ня ко­ру­пції в укра­їн­сько­му су­спіль­стві, але по­мі­тно­го ре­зуль­та­ту в цьо­му не ви­дно. Чо­му?

ІСТО­РІЯ ПИ­ТА­Н­НЯ

Для цьо­го слід роз­гля­ну­ти істо­рію пи­та­н­ня що­до по­яви ко­ру­пції в су­ча­сній Укра­ї­ні. Чо­му во­на та­ка стій­ка у нас і що ро­би­ти? 1991 ро­ку, ко­ли роз­пав­ся СРСР, ко­ли­шні ра­дян­ські ре­спу­блі­ки, в то­му чи­слі й Укра­ї­на, від­мо­ви­ли­ся від пла­но­вої со­ці­а­лі­сти­чної еко­но­мі­ки і пе­ре­йшли до рин­ко­вої еко­но­мі­ки. Чо­му був зро­бле­ний та­кий ви­бір? То­му що то­ді і еко­но­мі­чні екс­пер­ти, і, го­лов­не, на­се­ле­н­ня бу­ли пе­ре­ко­на­ні в то­му, що ка­пі­та­лі­сти­чна си­сте­ма ефе­ктив­ні­ша що­до ство­ре­н­ня та роз­по­ді­лу ма­те­рі­аль­них благ, аніж со­ці­а­лі­сти­чна. Ко­ли­шні гро­ма­дя­ни УРСР всту­пи­ли на шлях ре­форм, щоб до­ся­гну­ти та­ко­го рів­ня жи­т­тя, як у роз­ви­ну­тих кра­ї­нах За­хо­ду. Очі­ку­ва­н­ня від еко­но­мі­чних ре­форм­бу­ли ви­со­ки­ми.

Однак то­ді не вра­хо­ву­вав­ся той факт, що кра­ї­ни За­хо­ду да­ле­ко не одра­зу до­ся­гли сво­їх рів­нів до­бро­бу­ту. Пі­сля по­ча­тку пер­шої Про­ми­сло­вої ре­во­лю­ції у Ве­ли­ко­бри­та­нії на­при­кін­ці XVIII сто­лі­т­тя три­ва­лий час по­лі­пшу­вав­ся спо­ча­тку май­но­вий стан вла­сне еліт: лен­длор­дів та про­ми­слов­ців. І ли­ше зна­чно пі­зні­ше, до кін­ця XIX сто­лі­т­тя в са­мій Ве­ли­ко­бри­та­нії, бри­тан­ських до­мі­ніо­нах та в ін­ших за­хі­дно­єв­ро­пей­ський кра­ї­нах, а та­кож у США, Ар­ген­ти­ні по­кра­щив­ся і стан про­сто­го на­ро­ду. Бри­тан­ський істо­рик еко­но­мі­ки Ро­берт Ал­лен на­звав цей про­цес, ко­ли по­лі­пше­н­ня жи­т­тя ро­бі­тни­чо­го кла­су роз­не­се­не в ча­сі від вла­сне ви­ро­бни­чих опти­мі­за­цій в еко­но­мі­ці, «па­у­зою Ен­гель­са». Цей ефект по­вто­рю­вав­ся й у XX сто­літ­ті, під час ін­ших хвиль про­ми­сло­вих ре­во­лю­цій.

У ра­дян­ській Укра­ї­ні за ча­сів сві­то­вої ін­ду­стрі­а­лі­за­ції дру­гої хви­лі укра­їн­ці пе­ре­жи­ли Го­ло­до­мор (1932—1933 рр.), ко­ли вла­да від­би­ра­ла у се­лян зер­но для про­да­жу йо­го на сві­то­вих рин­ках, щоб на отри­ма­ну ва­лю­ту ку­пу­ва­ти про­ми­сло­ве обла­дна­н­ня. По­кра­ще­н­ня жи­т­тя укра­їн­ців пі­сля про­ве­де­н­ня ін­ду­стрі­а­лі­за­ції по­ча­ло­ся та­кож зна­чно пі­зні­ше — на­при­кін­ці 1960-х — на по­ча­тку 1970-х ро­ків. З по­лі­пше­н­ням­жи­т­тя укра­їн­ців у їхній по­бут уві­йшла і ко­ру­пція, якої пра­кти­чно не бу­ло за ча­сів ста­лін­сько­го СРСР зі зро­зумі­лих при­чин. Са­ме в 1970-х, а осо­бли­во 1980-х ро­ках ха­бар­ни­цтво в УРСР ста­ло зви­чай­ною спра­вою в усіх сфе­рах жи­т­тя. До ре­чі, в кра­ї­нах Бал­тії ха­бар­ни­цтва бу­ло зна­чно мен­ше. Але осо­бли­во бур­хли­во во­но про­цві­та­ло в пів­ден­но­схі­дних ра­дян­ських ре­спу­блі­ках. Це істо­ри­чний фе­но­мен. Північ Єв­ро­пи та­кож зна­чно мен­ше ко­рум­по­ва­на, аніж Південь Єв­ро­пи. Ко­ру­пція зна­чною мі­рою є по­ро­дже­н­ням­тра­ди­цій і зви­ча­їв на­ро­дів, ви­ро­бле­них ни­ми в куль­тур­но-істо­ри­чно­му про­це­сі.

На­ви­чки ко­ру­пції, сфор­мо­ва­ні в УРСР, укра­їн­ці і пе­ре­не­сли, а та­кож зна­чно роз­ви­ну­ли і змі­цни­ли у пра­кти­ку го­спо­да­рю­ва­н­ня в рин­ко­вих умо­вах 1990-х ро­ків.

КО­РУ­ПЦІЯ І ПЕРЕРОЗПОД­ІЛЬНА ДІ­ЯЛЬ­НІСТЬ

Чо­му так від­бу­ва­є­ться? Чо­му ко­ру­пція та­ка жи­ву­ча? Ви­да­тний бри­тан­ський еко­но­міст Ві­льям Ба­у­моль ствер­джує у сво­їх на­у­ко­вих пра­цях, що ко­ру­пція, або пе­ре­роз­по­діл рен­ти, зна­чно менш ри­зи­ко­ва­на еко­но­мі­чна ді­яль­ність, аніж ви­ро­бни­ча чи тор­го­вель­на. Ось що він пи­ше в ро­бо­ті «Мі­кро­те­о­рії ін­но­ва­цій­но­го під­при­єм­ни­цтва»: «...Перерозпод­ільна ді­яль­ність від­кри­ває най­ко­ро­тший шлях до осо­би­сто­го зба­га­че­н­ня. Якщо у пе­ре­роз­по­діль­ни­ка не­має жо­дної ко­ро­ви, а в йо­го фі­зи­чно слаб­ко­го су­сі­да їх шість, шу­кач ба­гат­ства бе­ре па­ли­цю, б’є нею су­сі­да і ве­де з дво­ру чо­ти­ри ко­рів­ки, а то й усі шість. Ме­то­ди про­ду­ктив­но­го під­хо­ду до на­ко­пи­че­н­ня ба­гат­ства, нав­па­ки, ви­ма­га­ють ви­ко­ри­ста­н­ня знань і да­ле­ко не зав­жди при­во­дять до успі­ху. При­пу­сті­мо, ви по­ста­ви­ли со­бі за ме­ту ви­ве­сти більш про­ду­ктив­ний сорт ячме­ню, щоб по­лі­пши­ти ра­ціон вашого ко­ров’ячо­го ста­да. Вам­до­ве­де­ться до­кла­сти ве­ли­че­зних зу­силь, але їхній кін­це­вий ре­зуль­тат від­рі­зня­є­ться ви­со­ким сту­пе­нем­не­ви­зна­че­но­сті. На­віть якщо ви до­ся­гне­те ме­ти, най­біль­ше ви­го­ди від під­ви­ще­н­ня вро­жай­но­сті мо­жуть отри­ма­ти зов­сім ін­ші лю­ди. За від­су­тно­сті спе­ці­аль­них сти­му­лів або до­мов­ле­но­стей про га­ран­тії отри­ма­н­ня ви­год ти­ми, хто при­свя­тив се­бе про­ду­ктив­но­му на­ко­пи­чен­ню, ра­ціо­наль­ний шу­кач ба­гат­ства, швид­ше за все, ви­бе­ре пе­ре­роз­по­діль­чий шлях». До­сить від­вер­те зі­зна­н­ня еко­но­мі­ста!

Ви­хо­дить, за при­пу­ще­н­ня­мБа­у­мо­ля, ді­яль­ність ко­ру­пціо­не­ра в еко­но­мі­чно­му сен­сі вель­ми ро­зум­на. При цьо­му тіль­ки під ку­том зо­ру су­спіль­ної мо­ра­лі, яка ство­рю­ва­ла­ся в істо­ри­чно­му про­це­сі в ре­зуль­та­ті дій ре­лі­гій­них про­по­від­ни­ків, ця ді­яль­ність амо­раль­на. Амо­раль­на, але ду­же ви­гі­дна під­при­єм­цям.

СОЦІОКУЛЬТ­УРНІ ЧИН­НИ­КИ

Еко­но­мі­чна ефе­ктив­ність ко­ру­пцій­ної по­ве­дін­ки, а са­ме швид­ко­го й від­но­сно без­ри­зи­ко­во­го (від­су­тність рин­ко­вих ри­зи­ків) на­ста­н­ня ма­те­рі­аль­них ре­зуль­та­тів — ось основ­на при­чи­на жи­ву­чо­сті ко­ру­пцій­них схем­не ли­ше в Укра­ї­ні, а й в усьо­му сві­ті. На За­хо­ді її від­но­сно мен­ше (во­на не від­су­тня, але її на­ба­га­то мен­ше), ніж в Укра­ї­ні не то­му, що во­на там менш ефе­ктив­на, а то­му, що в Но­вий час у за­хі­дних кра­ї­нах від­бу­ла­ся «про­те­стант­ська ре­во­лю­ція». Від­так про­те­стант­ські про­по­від­ни­ки сфор­му­ва­ли но­ву мен­таль­ність єв­ро­пей­ців. Усі­ля­ко ві­та­ли­ся про­ду­ктив­на пра­ця та при­дба­н­ня ба­гат­ства са­ме в ме­жах цьо­го, а не яко­гось ін­шо­го про­це­су. Ате­їстів то­ді пра­кти­чно не бу­ло, у по­той­бі­чне жи­т­тя ві­ри­ли всі, і про­по­від­ни­ки пов’язу­ва­ли про­цві­та­н­ня й до­бро­бут як ви­на­го­ро­ду са­ме за че­сну та про­ду­ктив­ну пра­цю, з по­тра­пля­н­ня­му хри­сти­ян­ський рай пі­сля смер­ті. Хо­чеш по­тра­пи­ти в рай — пра­цюй і тор­гуй че­сно! Ось та­кі зви­чаї та пра­ви­ла по­ве­дін­ки в бі­зне­сі за­крі­пи­ли­ся у за­хі­дних про­те­стан­тів та їхніх на­щад­ків, пи­сав про це ви­да­тний фі­ло­соф і со­ціо­лог Макс Ве­бер у ро­бо­ті «Про­те­стант­ська ети­ка і дух ка­пі­та­лі­зму». І то­му те­пер там рів­ні жи­т­тя на­се­ле­н­ня (по­ду­шне ВВП) — най­ви­щі якраз у про­те­стант­ських кра­ї­нах сві­ту і в про­те­стант­ських ан­кла­вах Єв­ро­пи зокре­ма (за не­ве­ли­ким­ви­ня­тком ).

На­то­мість у Схі­дній Єв­ро­пи не бу­ло ре­лі­гій­ної ре­фор­ма­ції, то­му ми від­ста­є­мо у спра­ві бо­роть­би з ко­ру­пці­єю по­рів­ня­но з кра­ї­на­ми про­те­стант­сько­го За­хо­ду. За ви­сло­вом­про­фе­со­ра еко­но­мі­ки та істо­рії Гар­вард­сько­го уні­вер­си­те­ту Де­ві­да Лан­де­са, «куль­ту­ра має зна­че­н­ня!»

ПРО РОЛЬ ДЕР­ЖА­ВИ

По­вер­ні­мо­ся до за­ува­же­н­ня Ба­у­мо­ля про те, що бо­роть­ба з ко­ру­пці­єю не­мо­жли­ва без то­го, щоб під­при­єм­ці отри­му­ва­ли по­зи­тив­ні сти­му­ли від вла­ди для не­ко­ру­пцій­ної по­ве­дін­ки. Ба­у­моль ствер­джує, та­ким чи­ном, що са­ми­ми ли­ше ре­пре­сі­я­ми в бо­роть­бі з ко­ру­пці­єю не пе­ре­мог­ти. І це ще при то­му, що ре­лі­гія за­раз уже не ві­ді­грає та­кої ро­лі в су­спіль­но­му жит­ті, як у се­ре­дні ві­ки та Но­вий час.

Як же бу­ти? Є ли­ше один шлях. Про­актив­на ді­яль­ність дер­жа­ви (і до­пов­нює цю ді­яль­ність цер­ква), яка на­дає ма­те­рі­аль­ні сти­му­ли спо­ну­ка­ти під­при­єм­ців до ети­чної по­ве­дін­ки в еко­но­мі­ці.

Але перш ніж ви­ро­би­ти про­актив­ну по­лі­ти­ку що­до сти­му­лів, спо­ча­тку нам­не­об­хі­дно ви­бра­ти тип на­ціо­наль­ної еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки. Сти­му­ли бу­дуть рі­зни­ми за­ле­жно від ті­єї чи ін­шої мо­де­лі еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку, яку ви­бе­руть вла­ди, обра­ні на­ро­дом­на за­галь­них віль­них ви­бо­рах. То­му, як спра­ве­дли­во ствер­джує про­фе­сор між­на­ро­дної по­літ­еко­но­мії уря­до­вої шко­ли ім. Кен­не­ді при Гар­вард­сько­му уні­вер­си­те­ті Де­ні Ро­дрік, існу­ю­чих в еко­но­мі­чній на­у­ці мо­де­лей роз­ви­тку, успі­шність за­сто­су­ва­н­ня яких за­ле­жить від со­ці­аль­но-еко­но­мі­чно­го кон­текс­ту, до­сить ба­га­то.

От­же, якщо ми ви­би­ра­є­мо стра­те­гію до­ся­гне­н­ня еко­но­мі­чно

го зро­ста­н­ня, яка від­бу­ва­ти­ме­ться, ска­жі­мо, в ме­жах на­ціо­наль­ної про­ми­сло­вої по­лі­ти­ки (так у по­во­єн­ну епо­ху роз­ви­ва­ли­ся «азі­ат­ські ти­гри», які, у свою чер­гу, за­сно­ву­ва­ли свій шлях на під­ста­ві по­пе­ре­дньо­го до­сві­ду роз­ви­ну­тих за­хі­дних кра­їн), то сти­му­ли для під­при­єм­ців ма­ють бу­ти спря­мо­ва­ні на роз’ясне­н­ня їм но­вих пра­вил еко­но­мі­чної гри, які по­ля­га­ють у то­му, що дер­жа­ва сти­му­лює (в окре­мих ви­пад­ках — при­му­шує) під­при­єм­ців до екс­пор­ту те­хно­ло­гі­чної про­ду­кції. «Пря­ни­ком», сти­му­лом до цьо­го, про­ти­ва­гою ві­до­мо­го си­ло­во­го ти­ску на них з бо­ку дер­жав­них ор­га­нів бу­дуть пев­ні фі­нан­со­ві пре­фе­рен­ції (мен­ші по­да­тки, рі­зні суб­си­дії або кре­ди­ти), а та­кож ці­ле­спря­мо­ва­ні зу­си­л­ля дер­жа­ви по ор­га­ні­за­ції під­трим­ки екс­пор­ту. Са­ме так ро­би­ли всі роз­ви­ну­ті кра­ї­ни, які сти­му­лю­ють свій про­ми­сло­вий екс­порт у по­ча­тко­вий пе­рі­од сво­го на­здо­га­ня­ю­чо­го роз­ви­тку.

Якщо ж ми ви­би­ра­є­мо стра­те­гію еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, яка ви­зна­ча­є­ться лі­бер­та­рі­ан­ським вче­н­ням (як за­яв­ля­ють пред­став­ни­ки ни­ні­шньо­го укра­їн­сько­го уря­ду) і прин­ци­пи якої, в основ­но­му, опи­са­ні у Ва­шинг­тон­сько­му Кон­сен­су­сі, то держ­сти­му­ла­ми бу­дуть за­галь­не зни­же­н­ня по­да­тко­во­го на­ван­та­же­н­ня на під­при­єм­ців, мен­ше ре­гу­лю­ва­н­ня їхньої ді­яль­но­сті, при­ва­ти­за­ція, подаль­ша фі­нан­со­ва лі­бе­ра­лі­за­ція, по­си­ле­н­ня за­хи­сту прав вла­сно­сті. Ці за­хо­ди в те­о­рії по­вин­ні спо­ну­ка­ти під­при­єм­ців до під­ви­ще­н­ня сво­єї еко­но­мі­чної актив­но­сті, що по­зна­чи­ться на еко­но­мі­чно­му зро­стан­ні кра­ї­ни.

● ЯК ДО­СЯГ­ТИ ЕКО­НО­МІ­ЧНО­ГО ЗРО­СТА­Н­НЯ І ПРИ ЦЬО­МУ ЗНИ­ЖУ­ВА­ТИ КО­РУ­ПЦІЮ

Однак на пра­кти­ці не все так одно­зна­чно. Про­бле­ма в то­му, що лі­бер­та­рі­ан­ська іде­о­ло­гія до­бре пра­цює са­ме в про­те­стант­ських кра­ї­нах За­хо­ду. Але в по­єд­нан­ні з за­хо­да­ми про­ми­сло­вої по­лі­ти­ки. По­ки що не бу­ло при­кла­дів, ко­ли ви­клю­чно лі­бер­та­рі­ан­ські ме­то­ди, за­сто­со­ва­ні в кра­ї­нах, що ро­зви­ва­ю­ться, ство­рю­ва­ли в них роз­ви­ну­ті те­хно­ло­гі­чні еко­но­мі­ки. Так, лі­бер­та­рі­ан­ські ме­то­ди, які при­зво­дять до смі­ті­ан­сько­го (тор­гів­ля) і со­ло­у­і­ан­сько­го (ін­ве­сти­ції) зро­ста­н­ня, ча­сто да­ють до­сить швид­ке по­лі­пше­н­ня еко­но­мі­чних по­ка­зни­ків кра­ї­ни. Про­те ду­же не­стій­ке по­лі­пше­н­ня. Не­стій­ке, то­му що во­но силь­но за­ле­жить від кон’юн­кту­ри сві­то­вих то­вар­них рин­ків (смі­ті­ан­ське зро­ста­н­ня) й по­ве­дін­ки ін­ве­сто­рів (со­ло­у­і­ан­ське), які в кри­зо­ві ча­си па­ні­чно ви­во­дять із кра­їн-ре­ци­пі­єн­тів свої гро­ші. І то­ді, пі­сля еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, на­стає ста­гна­ція або вза­га­лі па­ді­н­ня ВВП. І вар­то за­ува­жи­ти, що за­зна­че­ні ти­пи зро­ста­н­ня сла­бо впли­ва­ють на зни­же­н­ня рів­нів ко­ру­пції в кра­ї­ні. Тоб­то в да­но­му ра­зі еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня і ко­ру­пція су­мі­сні.

То­му кра­ї­ни, які хо­чуть дов­го­три­ва­ло­го і стій­ко­го роз­ви­тку, зав­жди ви­би­ра­ли зро­ста­н­ня, пов’яза­не з роз­ви­тком те­хно­ло­гій — шум­пе­те­рі­ан­ське зро­ста­н­ня. І, що має бу­ти осо­бли­во ва­жли­во для Укра­ї­ни, зав­дя­ки роз­ви­тку те­хно­ло­гій зни­жу­ва­ла­ся ко­ру­пція. Адже кон­ку­рен­тний у мі­жна­ро­дно­му мас­шта­бі ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чний про­цес віль­ний від ко­ру­пції за ви­зна­че­н­ням. Са­ме цим шля­хом йшли і йдуть кра­ї­ни За­хі­дної Єв­ро­пи, а та­кож роз­ви­ну­ті кра­ї­ни Аме­ри­ки та Азії. Оскіль­ки те­хно­ло­гі­чний роз­ви­ток — про­цес, ра­ди­каль­но да­ле­кий від пе­ре­роз­по­ді­лу рен­ти. Більш скла­дний і важ­кий у ви­ко­нан­ні, про­те зна­чно більш стій­кий у дов­го­три­ва­лій пер­спе­кти­ві, з то­чки зо­ру йо­го кон­ку­рен­тної при­да­тно­сті. То­му я ре­ко­мен­ду­вав би на­шо­му чин­но­му уря­до­ві до­пов­ни­ти лі­бер­та­рі­ан­ську спря­мо­ва­ність сво­єї еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті еле­мен­та­ми за­хо­дів про­ми­сло­вої по­лі­ти­ки.

Для то­го щоб бу­ти успі­шним у сві­то­вій еко­но­мі­ці, по­трі­бно до­три­му­ва­ти­ся вста­нов­ле­них у сві­ті пра­вил гри. Що сьо­го­дні дра­тує за­хі­дні кра­ї­ни в Укра­ї­ні? А те, що за 28 ро­ків не­за­ле­жно­сті ми так і не на­вчи­ли­ся до­три­му­ва­ти­ся тих пра­вил по­ве­дін­ки, які при­не­сли успіх кра­ї­нам За­хо­ду і най­більш роз­ви­ну­тим кра­ї­нам Азії. Для За­хо­ду ми — за­кри­та, не­про­зора еко­но­мі­ка, яка, за ви­ня­тком екс­пор­ту сіль­госп­про­ду­кції (тут ми і справ­ді силь­ні), пра­кти­чно ні­як не бе­ре уча­сті у сві­то­вій еко­но­мі­ці. Не бе­ре уча­сті у сві­то­вих ви­ро­бни­чих лан­цюж­ках ство­ре­н­ня ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чної та ін­но­ва­цій­ної про­ду­кції. І на­ша ко­ру­пція є основ­ним бар’єром для ор­га­ні­за­ції пов­но­мас­шта­бної спів­пра­ці з на­ми «мей­джо­рів» сві­то­вої еко­но­мі­ки. Ми не ро­зу­мі­є­мо, що еко­но­мі­чні ігри — це ігри з не­ну­льо­вою су­мою. Що во­ни ви­гі­дні і За­хо­ду, і нам. Са­ме нам ви­гі­дні­ше гра­ти за пра­ви­ла­ми, то­му що роз­ви­ну­ті кра­ї­ни ціл­ком мо­жуть і без нас обі­йти­ся. За­крив­шись від сві­ту сво­єю вну­трі­шньою ко­ру­пці­єю, ми втра­ча­є­мо свій шанс (мо­же, вже остан­ній) ста­ти ча­сти­ною сві­то­вої еко­но­мі­чної си­сте­ми.

● ЩО РО­БИ­ТИ УКРА­Ї­НІ?

Зро­зумі­ло, що швид­ко по­бо­ро­ти ко­ру­пцію нам не вда­сться. Її ні­де (якщо не го­во­ри­ти про ни­зо­ву не­зна­чну ко­ру­пцію) не вда­ва­ло­ся швид­ко по­до­ла­ти. Це ре­аль­но ли­ше то­ді, ко­ли під­при­єм­цям стає ви­гі­дні­ше за­йма­ти­ся не пе­ре­роз­по­ді­лом рен­ти, а ефе­ктив­ною ви­ро­бни­чою і тор­го­вель­ною ді­яль­ні­стю на вну­трі­шніх і сві­то­вих рин­ках. А це не­мо­жли­во, як я ска­зав ви­ще, без від­по­від­ної дер­жав­ної по­лі­ти­ки, яка спо­ну­кає ( або на­віть при­му­шує) під­при­єм­ців до цьо­го.

Ре­пре­сії що­до ко­ру­пціо­не­рів ве­ду­ться у сві­ті упро­довж де­ся­ти­літь без зна­чних успі­хів. Зви­чай­но, бо­роть­бу (кри­мі­наль­не пе­ре­слі­ду­ва­н­ня) слід про­дов­жу­ва­ти і нам, на­віть по­трі­бно по­си­лю­ва­ти. При цьо­му слід ро­зу­мі­ти, що іде­аль­них про­ку­ро­рів та суд­дів не існує в при­ро­ді. Ре­а­лії та­кі, що ко­ру­пція в правоохоро­нних ор­га­нах та­кож існує і, най­імо­вір­ні­ше, існу­ва­ти­ме в май­бу­тньо­му. Пи­та­н­ня ли­ше в мас­шта­бах ці­єї ко­ру­пції. Якщо є в кра­ї­ні пе­ре­роз­по­діл рен­ти, то си­ло­ві ор­га­ни, як пра­ви­ло, є ча­сти­ною цьо­го не­га­тив­но­го го­спо­дар­сько­го про­це­су. І во­ни не бу­дуть бо­ро­ти­ся са­мі з со­бою. По­стій­ні і лю­ті чи­ще­н­ня дер­жор­га­нів, які вла­што­ву­ва­ли по­лі­ти­чні ди­кта­то­ри ми­ну­ло­го і вла­што­ву­ють су­ча­сні ди­кта­то­ри, не­мо­жли­ві в де­мо­кра­ти­чній Укра­ї­ні. А від­мов­ля­ти­ся від де­мо­кра­тії ми не хо­че­мо. То­му ми й опи­ни­ли­ся сьо­го­дні у ві­до­мо­му ту­пи­ку.

І все- та­ки я опти­міст що­до пи­та­н­ня бо­роть­би з ко­ру­пці­єю. То­му, щоб до­сяг­ти успі­ху, ми по­вин­ні по­єд­ну­ва­ти три ді­є­вих ме­то­ди бо­роть­би з пе­ре­роз­по­ді­лом рен­ти:

❶ дер­жав­ну про­па­ган­ду про зна­чні ма­те­рі­аль­ні ви­го­ди для під­при­єм­ців, які ві­зьмуть участь у між­на­ро­дній ін­ду­стрі­а­лі­за­ції че­твер­тої хви­лі;

❷ держ­сти­му­лю­ва­н­ня під­при­єм­ців у ме­жах обра­ної еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки (про­ми­сло­вої по­лі­ти­ки або ме­то­дів Ва­шинг­тон­сько­го кон­сен­су­су — що ви­бе­ре уряд. Я при­хиль­ник про­ми­сло­вої по­лі­ти­ки, то­му, якщо ви­бра­но лі­бер­та­рі­ан­ство бу­ду в мі­ру сил пе­ре­ко­ну­ва­ти в не­об­хі­дно­сті йо­го до­пов­не­н­ня за­хо­да­ми пром­по­лі­ти­ки), а та­кож ство­ре­н­ня ін­фра­стру­кту­ри під­трим­ки те­хно­ло­гі­чно­го екс­пор­ту;

❸ ре­пре­сив­них ме­то­дів, які бу­дуть за­сто­со­ва­ні до тих, хто про­дов­жить за­йма­ти­ся пе­ре­роз­по­ді­лом рен­ти. Пер­ші два пун­кти ді­є­ві­ші в пер­спе­кти­ві для бо­роть­би з ко­ру­пці­єю. Тіль­ки, якщо за­сто­со­ву­ва­ти всі три пун­кти в ком­пле­ксі, тре­тій пункт бу­де ді­є­вий. І якщо не бу­де двох пер­ших, то, не­зва­жа­ю­чи на пев­ні успі­хи на­ших правоохоро­нних ор­га­нів, я пе­ре­ко­на­ний, чер­го­вий аме­ри­кан­ський пре­зи­дент у не­да­ле­ко­му май­бу­тньо­му, так са­мо як за­раз До­нальд Трамп, зно­ву бу­де не за­до­во­ле­ний ви­со­ким рів­нем ко­ру­пції в Укра­ї­ні.

Пе­ре­мо­га над ко­ру­пці­єю — це не єди­на, але, по су­ті, го­лов­на пе­ре­шко­да для то­го, щоб на­ші за­хі­дні пар­тне­ри ста­ли ло­яль­ні­ши­ми до Укра­ї­ни у ве­ден­ні з на­ми еко­но­мі­чних справ і в по­лі­ти­чній під­трим­ці на­шої кра­ї­ни. Во­ни сво­го ча­су са­мі про­йшли цей важ­кий шлях. До­ве­де­ться йо­го здо­ла­ти й нам, якщо ми хо­че­мо ста­ти зна­чу­щи­ми уча­сни­ка­ми мі­жна­ро­дно­го роз­по­ді­лу пра­ці, з усі­ма по­зи­тив­ни­ми на­слід­ка­ми, які ви­пли­ва­ють звід­си для по­лі­пше­н­ня ма­те­рі­аль­них умов жи­т­тя всіх укра­їн­ців.

“Пе­ре­мо­га над ко­ру­пці­єю — це не єди­на, але, по су­ті, го­лов­на пе­ре­шко­да для то­го, щоб на­ші за­хі­дні пар­тне­ри ста­ли ло­яль­ні­ши­ми до Укра­ї­ни у ве­ден­ні з на­ми еко­но­мі­чних справ і в по­лі­ти­чній під­трим­ці на­шої кра­ї­ни. Во­ни сво­го ча­су са­мі про­йшли цей важ­кий шлях. До­ве­де­ться йо­го здо­ла­ти й нам, якщо ми х оче­мо ста­ти зна­чу­щи­ми уча­сни­ка­ми мі­жна­ро­дно­го роз­по­ді­лу пра­ці, з усі­ма по­зи­тив­ни­ми на- “слід­ка­ми, які ви­пли­ва­ють звід­си для по­лі­пше­н­ня ма­те­рі­аль­ни­ху­мов жи­т­тя всі­хукра­їн­ців

МАЛЮНОК ВІ­КТО­РА БОГОРАДА

МАЛЮНОК ВІ­КТО­РА БОГОРАДА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.