Лі­то олі­гар­ха

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

При­га­ду­є­ться, чверть сто­лі­т­тя то­му прем’єр Ле­о­нід Ку­чма за­кли­кав пар­ла­мент пе­ре­тво­ри­ти ві­тчи­зня­ну по­лі­ти­ку на ми­сте­цтво мас­шта­бних рив­ків.

Ста­ло­ся іна­кше. По­лі­ти­ка в Укра­ї­ні ста­ла ви­со­ким ми­сте­цтвом мас­шта­бних «кид­ків». Чин­ний га­рант — не остан­ній у цьо­му ар­ти­сти­чно­му ре­ме­слі. То­му будь-яку «ді­ло­ву» про­по­зи­цію Пе­тра Оле­ксі­йо­ви­ча офі­цій­ні пар­тне­ри, тим­ча­со­ві по­пу­тни­ки та по­тен­цій­ні со­ю­зни­ки спри­йма­ють із не­аби­якою час­ткою ске­пси­су. Тим па­че — за умов не­без­пе­чної близь­ко­сті май­бу­тніх ви­бо­рів.

«По­ро­шен­ко до­мов­ля­є­ться з Яце­ню­ком і Ава­ко­вим про спіль­ний спи­сок на пар­ла­мент­ських ви­бо­рах». «По­ро­шен­ко до­мов­ля­є­ться з Ти­мо­шен­ко про обме­же­н­ня пре­зи­дент­ських пов­но­ва­жень та її май­бу­тнє прем’єр­ство в обмін на обра­н­ня йо­го го­ло­вою дер­жа­ви». «По­ро­шен­ко до­мов­ля­є­ться з Бой­ком про спіль­ну бо­роть­бу про­ти Ти­мо­шен­ко». «По­ро­шен­ко до­мов­ля­є­ться з Ти­мо­шен­ко про спіль­ну бо­роть­бу про­ти Гри­цен­ка». «Пре­зи­дент до­мов­ля­є­ться з Ти­мо­шен­ко («На­ро­дним фрон­том», «Опо­зи­цій­ним бло­ком») про до­стро­ко­ві пар­ла­мент­ські (пре­зи­дент­ські) ви­бо­ри». Et cetera. Ти­жня не ми­нає, щоб уми по­лі­ти­чно стур­бо­ва­них оби­ва­те­лів не бен­те­жи­ли чер­го­ви­ми чу­тка­ми про чер­го­ві та­єм­ні пе­ре­го­во­ри пре­зи­ден­та.

Прийня­ти ко­жну з цих чу­ток за чи­сту мо­не­ту лег­ко. То­му що Пе­тро Оле­ксі­йо­вич — суть не­го­ці­ант, «тер­ти» з усі­ма про все, аби ку­пи­ти де­шев­ше та про­да­ти до­рож­че, — йо­го фір­мо­вий стиль. Не зди­ву­ю­ся, якщо на­сель­ник Бан­ко­вої, при­мі­ром, пі­де на пе­ре­го­во­ри з Ко­ло­мой­ським про по­вер­не­н­ня При­ват­бан­ку в обмін на кон­троль над «1+1». По­ві­ри­ти важ­ко хі­ба що в роз­ре­кла­мо­ва­ні Ти­мо­шен­ко «тер­тки» По­ро­шен­ка з ва­таж­ка­ми ОРДЛО. При­найм­ні то­му, що будь-яке пи­та­н­ня, пов’яза­не з Дон­ба­сом, утря­са­ти до­ве­де­ться не з яки­мось во­де­віль­ним За­хар­чен­ком, а з Пу­ті­ним. А укра­їн­ський пре­зи­дент для ро­сій­сько­го — не пе­ре­го­вір­ник.

Йде­ться про зро­зумі­лу істо­рію з не­ясни­ми пер­спе­кти­ва­ми. По­ро­шен­ко бо­ре­ться за се­бе. На­ма­га­ю­чись втя­гну­ти у свої ігри всіх. Але Пе­тру Оле­ксі­йо­ви­чу ні­хто не ві­рить. Пам’ята­ю­чи про ко­ли­шні «кид­ки». І з Пе­тром Оле­ксі­йо­ви­чем де­да­лі мен­ше ра­ху­ю­ться. Ко­жний но­вий рей­тинг змен­шує кіль­кість охо­чих на ньо­го ста­ви­ти та го­то­вих у ньо­го вкла­да­ти.

За на­яв­ною ін­фор­ма­ці­єю, го­лов­ний по­ра­дник По­ро­шен­ка з пе­ред­ви­бор­них пи­тань Ігор Гри­нів пе­рі­о­ди­чно ре­ко­мен­ду­вав па­тро­ну не спо­ку­ша­ти до­лю та зі­гра­ти в до­стро­ко­ві пре­зи­дент­ські ви­бо­ри. До­по­ки рі­вень до­ві­ри не впав до не­при­стой­но­го, а су­пер­ни­ки не всти­гли роз­гор­ну­ти шта­би.

Ар­се­нал за­со­бів, які ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться чин­ни­ми ві­тчи­зня­ни­ми вла­сти­те­ля­ми для збе­ре­же­н­ня се­бе бі­ля кер­ма, ві­до­мий, — PR, адмін­ре­сурс і під­куп.

PR. Га­рант ста­ран­но пе­ре­рі­зу­вав стрі­че­чки та роз­ві­шу­вав ме­да­лі, але, як за­свід­чи­ли за­кри­ті опи­ту­ва­н­ня, очок йо­му це не до­да­ло.

«Бе­звіз» уже ві­ді­гра­но як яскра­вий ме­діа-при­від, по­трі­бні сві­жі вра­жа­ю­чі пе­ре­мо­ги. Де­цен­тра­лі­за­цію вправ­но «пе­ре­пі­а­рив» на се­бе спри­тний прем’єр. Пи­та­н­ня про вве­де­н­ня ми­ро­твор­чої мі­сії на Дон­бас від­кла­де­но не не­ви­зна­че­ний тер­мін. Ба­га­то на­дій по­кла­да­ло­ся на то­мос про ав­то­ке­фа­лію Укра­їн­ської цер­кви, але Кон­стан­ти­но­поль не по­спі­шає з йо­го опри­лю­дне­н­ням. Якщо ра­ні­ше йшло­ся про ли­пень, те­пер мо­жли­ву да­ту ого­ло­ше­н­ня бла­гої звіс­тки пе­ре­не­се­но чи то на сер­пень, чи то на ве­ре­сень. І на­скіль­ки чі­тко бу­де про­пи­са­но цер­ков­ну не­за­ле­жність Ки­є­ва по­ки що не над­то зро­зумі­ло. Згі­дно з рі­зни­ми со­цо­пи­ту­ва­н­ня­ми, ця тема хви­лює від 20 до 31% на­се­ле­н­ня, що істо­тно мен­ше від очі­ку­ва­но­го вла­дою. На­ба­га­то біль­ше збу­джує ви­бор­ця пер­спе­кти­ва ска­су­ва­н­ня де­пу­тат­ської не­до­тор­кан­но­сті. Але 300 го­ло­сів, не­об­хі­дних для цьо­го, у Ра­ді по­ки що не на­би­ра­є­ться. Не до­по­мо­гли й хи­тро­щі: пре­зи­дент­ський за­ко­но­про­ект пе­ред­ба­чає лі­кві­да­цію іму­ні­те­ту для нар­де­пів на­сту­пно­го скли­ка­н­ня. Однак біль­шість чин­них пар­ла­мен­та­рі­їв мріє про но­ву ка­ден­цію, а то­му здій­сню­ва­ти «обрі­за­н­ня» не ква­пи­ться. Хо­ча пре­зи­дент не по­ли­шає спроб «до­ти­сну­ти» їх.

Адмін­ре­сурс. Теж не все для пре­зи­ден­та рай­ду­жно.

Уна­слі­док де­цен­тра­лі­за­ції го­лов­ни­ми роз­по­ря­дни­ка­ми цьо­го ка­пі­та­лу ви­яви­ли­ся ме­ри та ке­рів­ни­ки ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня. Во­ни ж, згі­дно з до­слі­дже­н­ня­ми, пе­ре­тво­ри­ли­ся на най­більш ефе­ктив­них пе­ред­ви­бор­них агі­та­то­рів. Впливати на них так, як на го­лів мі­сце­вих адмі­ні­стра­цій, По­ро­шен­ко не мо­же. Але спро­мо­жний три­ма­ти їх на га­чку за до­по­мо­гою про­ку­ра­ту­ри (ре­сурс На­цпо­лі­ції Бан­ко­вій не­до­сту­пний). Спо­сіб ді­є­вий, але ли­ше по­ча­сти. До­стро­ко­ві пре­зи­дент­ські ви­бо­ри мо­жли­ві тіль­ки у ра­зі до­бро­віль­ної від­став­ки пре­зи­ден­та. Від цьо­го мо­мен­ту йо­го цар­стве­на ка­ре­та пе­ре­тво­рю­є­ться на гар­буз. В. о. го­ло­ви дер­жа­ви стає спі­кер — не най­ло­яль­ні­ший до По­ро­шен­ка пер­со­наж. А сам ко­ли­шній га­рант ви­яв­ля­є­ться про­сто кан­ди­да­том у пре­зи­ден­ти, одним із ба­га­тьох. І ни­ні ні­би ло­яль­ні до Пе­тра Оле­ксі­йо­ви­ча Кер­нес, Тру­ха­нов та ін­ші, мо­жуть втра­ти­ти на­ле­жну чуй­ність від­но­сно гро­ма­дя­ни­на По­ро­шен­ка. Тим па­че, що (за де­яки­ми да­ни­ми) чин­ний го­ло­ва ГПУ актив­но транс­фор­мує про­ку­рор­ський ре­сурс. Він пе­ре­тво­рює йо­го з ме­ха­ні­зму пре­зи­дент­сько­го впли­ву на ін­стру­мент під­ви­ще­н­ня вла­сної ва­ги. Та­кий актив мо­же ви­яви­ти­ся ва­го­мим ар­гу­мен­том у май­бу­тніх пе­ре­го­во­рах про подаль­шу по­лі­ти­чну до­лю Лу­цен­ка. Який, як і ра­ні­ше, ві­рить у се­бе та не над­то ві­рить у ща­сли­ву до­лю ни­ні­шньо­го па­тро­на. Уряд Укра­ї­ни про­дов­жує пе­ре­го­во­ри з Між­на­ро­дним ва­лю­тним фон­дом що­до ви­мо­ги зрів­ня­ти ці­ну на газ для на­се­ле­н­ня з ви­щою ці­ною на газ для про­ми­сло­во­сті.

Ця ви­мо­га за­ли­ша­є­ться основ­ною для отри­ма­н­ня но­во­го гро­шо­во­го тран­шу МВФ. Про це по­ві­до­мив прем’єр-мі­ністр Во­ло­ди­мир Грой­сман.

«З лі­та 2017 ро­ку це (ви­рів­ню­ва­н­ня цін. — Ред.) ма­ло від­бу­ти­ся. Я цьо­го під­ви­ще­н­ня не допу­стив. Те­пер пра­цю­є­мо з МВФ, з на­ши­ми пар­тне­ра­ми і обго­во­рю­є­мо мо­жли­ві під­хо­ди, щоб уре­гу­лю­ва­ти ці пи­та­н­ня», — ска­зав він на го­ди­ні уря­ду в пар­ла­мен­ті.

Прем’єр за­явив, що не хо­че під­ні­ма­ти жо­дні ці­ни в Укра­ї­ні вза­га­лі й хо­тів би їх зни­зи­ти, однак має зва­жа­ти на та­кі чин­ни­ки, як потреба здій­сню­ва­ти бю­дже­тні ви­пла­ти, об­слу­го­ву­ва­ти зов­ні­шні бор­ги і роз­ви­ва­ти еко­но­мі­ку.

Ра­ні­ше по­ві­дом­ля­ло­ся, що прем’єр-мі­ністр Грой­сман під­го­ту­вав ком­про­мі­сне рі­ше­н­ня у пе­ре­го­во­рах із МВФ про ці­ни на газ, яке вклю­чає мо­не­ти­за­цію суб­си­дій, лі­бе­ра­лі­за­цію рин­ку га­зу й зниж­ку від єди­ної ці­ни на газ для зви­чай­них спо­жи­ва­чів. Сво­єю чер­гою, МВФ на­по­ля­гає на під­ви­щен­ні ці­ни га­зу для на­се­ле­н­ня від 30 до 60%.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.