Сквіз-аут фон­до­во­го рин­ку

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Єв­ге­ній РЕДЗЮК, к.е.н. (Ін­сти­тут еко­но­мі­ки та про­гно­зу­ва­н­ня НАН Укра­ї­ни) Фо­то: depositphotos.com

Фон­до­вий ри­нок Укра­ї­ни фор­му­є­ться вже по­над 25 ро­ків у над­скла­дних умо­вах: під впли­вом по­пу­ліст­ських рі­шень, жорс­тких криз, не­ро­зу­мі­н­ня дер­жав­ни­ми ор­га­на­ми вла­ди йо­го стра­те­гі­чної ро­лі в по­бу­до­ві стій­ко­го со­ці­аль­но-ін­ве­сти­цій­но­го се­ре­до­ви­ща кра­ї­ни.

При цьо­му, отри­му­ю­чи де­стру­ктив­не і за­ан­га­жо­ва­не ре­гу­лю­ва­н­ня, ві­тчи­зня­ний фон­до­вий ри­нок, по су­ті, не роз­ви­ва­є­ться, а ста­гнує і де­гра­дує. За­га­лом це при­зво­дить до мо­но­по­лі­за­ції акти­вів в Укра­ї­ні, за­кри­то­сті ін­ве­сти­цій­но­го клі­ма­ту для вну­трі­шніх і зов­ні­шніх ін­ве­сто­рів, а та­кож до на­дви­со­ко­го рів­ня со­ці­аль­но­го роз­ша­ру­ва­н­ня (фа­кти­чної від­су­тно­сті се­ре­дньо­го кла­су), скла­дно­сті ре­а­лі­за­ції осо­би­сті­сних і бі­знес-іні­ці­а­тив, на­днизь­ких тем­пів еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня то­що. Під­твер­дже­н­ням цьо­го є не­зна­чна кіль­кість уча­сни­ків, емі­тен­тів, інструментів, не­до­ста­тні об­ся­ги ко­штів, що обер­та­ю­ться на ві­тчи­зня­но­му фон­до­во­му рин­ку, і йо­го сут­тє­ве від­ста­ва­н­ня за біль­ші­стю по­ка­зни­ків не тіль­ки від ви­со­ко­ро­з­ви­не­них кра­їн сві­ту, а й від пе­ре­ва­жної біль­шо­сті кра­їн ко­ли­шньо­го СРСР і Схі­дної Єв­ро­пи. Окрім то­го, за ба­га­тьма па­ра­ме­тра­ми та стан­дар­та­ми ін­фра­стру­кту­ра і за­ко­но­дав­ча ба­за фон­до­во­го рин­ку Укра­ї­ни не від­по­від­а­ють пра­кти­ці фун­кціо­ну­ва­н­ня фон­до­вих бірж у сві­ті.

У су­ча­сно­му гло­баль­но­му се­ре­до­ви­щі фон­до­вий ри­нок є скла­дним ме­ха­ні­змом і про­від­ним стру­ктур­ним еле­мен­том рин­ко­вої еко­но­мі­ки, впли­ває на всі про­це­си в еко­но­мі­ці кра­їн сві­ту. Цей ри­нок та­кож є ча­сти­ною фі­нан­со­во­го рин­ку, яв­ляє со­бою си­сте­му еко­но­мі­чних і пра­во­вих від­но­син, пов’яза­них із ви­пу­ском та обі­гом фі­нан­со­вих акти­вів, має ді­я­ти згі­дно з від­по­від­ни­ми стан­дар­та­ми й ви­ко­ну­ва­ти низ­ку еко­но­мі­чних, ін­ве­сти­цій­них і со­ці­аль­них фун­кцій.

Одні­єю з основ­них фун­кцій фон­до­во­го рин­ку є за­без­пе­че­н­ня швид­ко­го обо­ро­ту ка­пі­та­лу за ці­ною, прийня­тною як для емі­тен­та, так і для ін­ве­сто­ра. Во­на ре­а­лі­зу­є­ться із до­по­мо­гою рі­зних ме­то­дів ре­гу­лю­ва­н­ня та ста­бі­лі­за­ції цін на окре­мі ви­ди цін­них па­пе­рів, а та­кож при на­яв­но­сті від­по­від­но­го ін­фра­стру­ктур­но­го за­без­пе­че­н­ня. За­зна­чи­мо, що в Укра­ї­ні, на жаль, ця фун­кція здій­сню­є­ться не­ефе­ктив­но, ча­сто з дис­кри­мі­на­ці­єю, а от­же, не в пов­ній мі­рі вра­хо­ву­ю­ться ін­те­ре­си уча­сни­ків рин­ку.

Фун­кція най­більш ефе­ктив­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня віль­них фі­нан­со­вих ре­сур­сів для ство­ре­н­ня но­во­го ка­пі­та­лу і роз­ши­ре­н­ня мас­шта­бів ді­яль­но­сті суб’єкта­ми го­спо­да­рю­ва­н­ня та­кож не ре­а­лі­зу­є­ться пов­но­цін­но че­рез обме­же­ність інструментів, за­со­бів і на­дій­них ві­тчи­зня­них емі­тен­тів. Фун­кція мо­бі­лі­за­ції ка­пі­та­лу для еко­но­мі­ки в цьо­му кон­текс­ті діє не­ефе­ктив­но в на­шій кра­ї­ні.

Фун­кція пе­ре­роз­по­ді­лу фі­нан­со­вих ре­сур­сів на фон­до­во­му рин­ку Укра­ї­ни здій­сню­є­ться в на­днизь­ких об­ся­гах че­рез пев­ні фі­нан­со­ві ін­стру­мен­ти (акції, облі­га­ції, ве­ксе­лі, оща­дні сер­ти­фі­ка­ти то­що), але їхня су­ку­пна роль ма­ло­по­мі­тна на­віть по­рів­ня­но з по­ка­зни­ка­ми бан­ків­ської си­сте­ми.

Фун­кції аб­сорб­ції «зай­вих» ко­штів із обо­ро­ту та зни­же­н­ня рів­ня ін­фля­ції в еко­но­мі­ці ві­тчи­зня­ний фон­до­вий ри­нок та­кож не ви­ко­нує, то­му що на­се­ле­н­ня і бі­знес-стру­кту­ри, під­да­ю­чись на ньо­му си­стем­ним ри­зи­кам і за­зна­ю­чи зби­тків, у пе­ре­ва­жній біль­шо­сті ігно­ру­ють фон­до­вий ри­нок Укра­ї­ни як центр ін­ве­сту­ва­н­ня і при­мно­же­н­ня ко­штів.

Окрім то­го, ві­тчи­зня­ний фон­до­вий ри­нок не ви­ко­нує про­від­ної фун­кції з ви­зна­че­н­ня цін на акти­ви в дер­жа­ві. Ре­а­лії в Укра­ї­ні та­кі, що ці­ни фор­му­ю­ться під кон’юн­ктур­ним впли­вом ма­жо­ри­тар­но­го акціо­не­ра і за­ле­жно від йо­го ін­те­ре­сів, то­му ці­ни на акти­ви мо­жуть ма­ти як не­аде­ква­тно низь­ку, так і не­аде­ква­тно за­ви­ще­ну оцін­ку. По су­ті, рів­но­ва­жна бір­жо­ва ці­на на акти­ви в умо­вах олі­гар­хі­чно-мо­но­поль­но­го кор­по­ра­тив­но­го се­кто­ра не мо­же сфор­му­ва­ти­ся, а фон­до­вий ри­нок не мо­же ста­ти своє­рі­дним еко­но­мі­чним ба­ро­ме­тром ді­ло­вої актив­но­сті.

У ці­ло­му, на наш погляд, ін­ве­сти­цій­но-фі­нан­со­вий ри­нок Укра­ї­ни пов­но­цін­но не ви­ко­нує сво­їх фун­кцій з мо­бі­лі­за­ції ка­пі­та­лу для еко­но­мі­ки, з ці­но­утво­ре­н­ня, із за­без­пе­че­н­ня лі­кві­дно­сті та еко­но­мії на ви­тра­тах че­рез вплив олі­гар­хі­чно-чи­нов­ни­цьких груп, не за­ці­кав­ле­них у про­зо­ро­му ці­но­утво­рен­ні, де­о­фшо­ри­за­ції вла­сно­го бі­зне­су і вста­нов­лен­ні чі­тких кор­по­ра­тив­них стан­дар­тів, пра­вил і норм ци­ві­лі­зо­ва­них кра­їн.

Стра­те­гія ві­тчи­зня­них олі­гар­хі­чних груп зо­се­ре­дже­на на до­мі­ну­ван­ні в яко­мо­га біль­шій кіль­ко­сті під­при­ємств, у бі­знес-стру­кту­рах, акти­вах, на­драх і зе­мель­них ді­лян­ках із актив­ним ви­ко­ри­ста­н­ням сво­їх адмі­ні­стра­тив­но-рей­дер­ських мо­жли­во­стей із від­би­ра­н­ня їх у держ­се­кто­ра еко­но­мі­ки, ко­му­наль­ної сфе­ри, при­ва­тних під­при­єм­ців і на­віть у на­се­ле­н­ня. До то­го ж ком­пра­дор­ська су­тність олі­гар­хі­чних кла­нів обме­жу­є­ться ли­ше та­ким «по­да­рун­ком» для Укра­ї­ни, як ку­пів­ля бра­зиль­ських фут­бо­лі­стів або гу­ма­ні­тар­на до­по­мо­га на рів­ні 0,000001% від мі­ся­чно­го до­хо­ду (в основ­но­му пе­ред чер­го­ви­ми ви­бо­ра­ми). Отри­ма­ні від сво­їх обо­ру­док ко­шти во­ни три­ма­ють в основ­но­му в офшо­рах, не­ру­хо­мість ску­по­ву­ють по всьо­му сві­то­ві, ве­дуть роз­кі­шне жи­т­тя, не від­чу­ва­ю­чи від­по­від­аль­но­сті пе­ред су­спіль­ством. Олі­гар­хі­чні кла­ни в Укра­ї­ні, мов хи­жа­ки, див­ля­ться тіль­ки, а чим же іще з на­се­ле­н­ня і те­ри­то­рії мо­жна по­жи­ви­ти­ся. То­му про­зоре ці­но­утво­ре­н­ня і чі­ткі пра­ви­ла гри в кор­по­ра­тив­но­му се­кто­рі їм не ви­гі­дні, че­сна по­втор­на при­ва­ти­за­ція ПАТ «Кри­во­ріж­сталь» та­кож «псує їм апе­тит», ефе­ктив­но ді­ю­ча фон­до­ва бір­жа вза­га­лі не по­трі­бна, кра­ще до­мо­ви­ти­ся з ко­рум­по­ва­ни­ми чи­нов­ни­ка­ми і все ви­рі­ши­ти ку­лу­ар­но, не со­ром­ля­чись шо­ко­ва­но­го су­спіль­ства .

При цьо­му де­стру­ктив­ність обра­ної ві­тчи­зня­ни­ми олі­гар­хі­чни­ми кла­на­ми стра­те­гії пов’яза­на не ли­ше з тим, що зни­щує за­са­ди ста­ло­го роз­ви­тку кра­ї­ни та її со­ці­аль­но-еко­но­мі­чну без­пе­ку. А й із тим, що, на­віть за­би­ра­ю­чи у слаб­ких грав­ців акти­ви, во­ни на­справ­ді не ста­ють дуж­чи­ми і впли­во­ві­ши­ми в сві­ті, а де­гра­ду­ють, зни­щу­ю­чи при цьо­му пра­во­ві за­са­ди дер­жа­ви, вби­ва­ю­чи остан­ні на­дії, що в цій кра­ї­ні щось мо­жна ре­а­лі­зу­ва­ти (і актив­на мо­лодь шу­кає мо­жли­во­стей са­мо­ре­а­лі­за­ції за ме­жа­ми Укра­ї­ни). Гі­по­те­ти­чно по­ста­ви­мо за­пи­та­н­ня: що бу­де з ком­па­ні­єю Apple, якщо во­на ого­ло­сить про те, що від зав­тра та­кож за­йма­ти­ме­ться ви­го­тов­ле­н­ням і про­да­жем гам­бур­ге­рів? Від­по­відь про­ста: її акції та ка­пі­та­лі­за­ція впа­дуть у ра­зи, по­тім во­на збан­кру­тує. То­му що в США і за­хі­дно­єв­ро­пей­ських кра­ї­нах ко­жна кор­по­ра­ція має свою спе­ці­а­лі­за­цію і на­ма­га­є­ться са­ме там ста­ти лі­де­ром (най­кра­щі фа­хів­ці і те­хно­ло­гії у неї са­ме в про­філь­ній сфе­рі). Ві­тчи­зня­ний ве­ли­кий бі­знес, роз­по­ро­шу­ю­чи свої ре­сур­си на те, щоб узя­ти «май­же без­пла­тно» до­да­тко­вий актив, по су­ті, за­га­няє се­бе в пас­тку не­ефе­ктив­но­сті. При цьо­му змі­цню­є­ться ко­ру­пція, пов­ною мі­рою про­яв­ля­є­ться від­су­тність вер­хо­вен­ства пра­ва, і, як на­слі­док, ма­є­мо зу­бо­жі­н­ня на­се­ле­н­ня і «ки­сло­тне» ін­ве­сти­цій­не се­ре­до­ви­ще в Укра­ї­ні.

Кла­си­чним при­кла­дом то­го, як ре­а­лі­зо­ву­ю­ться ін­те­ре­си олі­гар­хі­чно­го ка­пі­та­лу в Укра­ї­ні, є за­ко­но­дав­ча іні­ці­а­ти­ва На­ціо­наль­ної ко­мі­сії з цін­них па­пе­рів та фон­до­во­го рин­ку (НКЦПФР) зі сквіз-аут (squeeze-out) і сел-аут (sellout): за­ко­но­про­ект №2302-д, у подаль­шо­му — За­кон Укра­ї­ни від 23 бе­ре­зня 2017 р. №1983-VIII «Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни що­до під­ви­ще­н­ня рів­ня кор­по­ра­тив­но­го управ­лі­н­ня в акціо­нер­них то­ва­ри­ствах». По­да­ю­ться та­кі про­по­зи­ції з по­си­ла­н­ням на від­по­від­ність стан­дар­там ви­со­ко­ро­з­ви­не­них кра­їн Єв­ро­со­ю­зу. Але по су­ті во­ни ви­гі­дні ли­ше окре­мим олі­гар­хі­чним кор­по­ра­тив­ним стру­кту­рам на фон­до­во­му рин­ку Укра­ї­ни, які ма­ють на­мір кон­со­лі­ду­ва­ти всі акції під сво­їм кон­тро­лем із мі­ні­маль­ни­ми втра­та­ми. В ці­ло­му, як ви­дно з по­ка­зни­ків і тен­ден­цій ві­тчи­зня­но­го фон­до­во­го рин­ку, та­кі за­хо­ди НКЦПФР не спри­я­ють йо­го роз­ви­тку. Так, На­цко­мі­сія не вра­ху­ва­ла у сво­їй ді­яль­но­сті, що основ­ни­ми про­бле­ма­ми фон­до­во­го рин­ку на сьо­го­дні є обме­же­на кіль­кість які­сних емі­тен­тів, акції яких пе­ре­бу­ва­ють у бір­жо­во­му спи­ску, низь­ка ка­пі­та­лі­за­ція і лі­кві­дність, що по­тре­бує про­ти­ле­жних під­хо­дів у ре­гу­лю­ван­ні та роз­ви­тку ві­тчи­зня­но­го фон­до­во­го рин­ку. Клю­чо­вою по­мил­кою НКЦПФР, на наш погляд, є про­ду­ку­ва­н­ня за­ко­нів, ви­гі­дних ли­ше ма­жо­ри­тар­ним акціо­не­рам ве­ли­ких ФПГ, ті­ньо­во­му се­кто­ру рин­ку, а со­ці­аль­но-ін­ве­сти­цій­ної та роз­ви­ва­ю­чої фун­кції фон­до­во­го рин­ку Укра­ї­ни існу­ю­чий склад На­цко­мі­сії не за­без­пе­чує, хо­ча за сво­ї­ми фун­кціо­наль­ни­ми обов’яз­ка­ми му­сить це ро­би­ти.

Мо­но­по­лі­за­ція ве­ли­ких па­ке­тів акцій є за­гро­зою для фун­кціо­ну­ва­н­ня еко­но­мі­ки Укра­ї­ни, її ін­ве­сти­цій­но­го клі­ма­ту, ді­яль­но­сті фон­до­во­го рин­ку. Та­кож це по­гір­шує стан ві­тчи­зня­но­го кор­по­ра­тив­но­го се­ре­до­ви­ща, яке стає менш со­ці­аль­но від­по­від­аль­ним пе­ред су­спіль­ством, більш за­кри­тим і не­про­гно­зо­ва­ним. У цьо­му кон­текс­ті ді­яль­ність НКЦПФР є не роз­ви­ва­ю­чою, а нав­па­ки, за­кри­ває ін­клю­зив­ні мо­жли­во­сті і зни­жує рі­вень ін­сти­ту­цій­но-ін­фра­стру­ктур­ної за­без­пе­че­но­сті та пов­но­цін­но­сті укра­їн­ської еко­но­мі­ки. По су­ті, фон­до­вий ри­нок за­кри­ва­є­ться для ін­ве­сто­рів (по­збав­ля­ю­ться мо­жли­во­сті ін­ве­сту­ва­ти й отри­му­ва­ти до­хо­ди та­кі ка­те­го­рії ін­ве­сто­рів, як на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни, ін­сти­ту­ти спіль­но­го ін­ве­сту­ва­н­ня, пен­сій­ні фон­ди, іно­зем­ні ін­ве­сто­ри, ві­тчи­зня­ні тор­гов­ці цін­ни­ми па­пе­ра­ми).

Ме­ха­нізм про­ве­де­н­ня squeeze-out і sell-out пря­мо по­ру­шує кон­сти­ту­цій­ні нор­ми Укра­ї­ни (ст. 3 та 41) що­до мі­но­ри­тар­них акціо­не­рів: їхнє пра­во на вла­сність гру­бо зне­ва­жа­є­ться за­ко­но­про­е­ктом, ухва­ле­ним ВРУ (23 бе­ре­зня 2017 г.) і зго­дом під­пи­са­ним пре­зи­ден­том (1 черв­ня 2017 г.). Існу­ю­ча си­сте­ма ви­ку­пу акцій в умо­вах не­лі­кві­дно­го і під­кон­троль­но­го ма­жо­ри­тар­но­му акціо­не­ру фон­до­во­го рин­ку є дис­кри­мі­на­цій­ною сто­сов­но мі­но­ри­тар­них акціо­не­рів. Так, про­по­ну­ю­ться не­аде­ква­тно низь­кі ці­ни за ви­куп акцій, а хто не зго­ден, той має по­да­ва­ти в су­ди, опла­чу­ва­ти ці по­зо­ви, ви­тра­ча­ти свій час і ре­сур­си, при цьо­му пра­кти­ка укра­їн­ських су­дів і ви­ко­нав­чої слу­жби ду­же не­о­дно­зна­чна в ча­сти­ні за­хи­сту прав мі­но­ри­тар­них акціо­не­рів. Для ре­а­лі­за­ції ці­єї схе­ми остан­ні 2-3 ро­ки ці­ле­спря­мо­ва­но ви­во­ди­ли­ся з тор­гів на фон­до­вій біржі цін­ні па­пе­ри про­від­них емі­тен­тів, ці­ни ма­жо­ри­тар­ни­ми акціо­не­ра­ми три­ма­ли­ся на на­днизь­ко­му рів­ні, і НКЦПФР усі­ля­ко спри­я­ла цим про­це­сам, впро­ва­джу­ю­чи не­аде­ква­тні ви­мо­ги до існу­ю­чих емі­тен­тів. Крім то­го, за­кон №1983-VIII ство­рив для ма­жо­ри­тар­них акціо­не­рів мо­жли­вість на за­кон­них під­ста­вах у будь-який ви­гі­дний мо­мент ча­су ви­ті­сни­ти мі­но­ри­тар­них акціо­не­рів.

В еко­но­мі­чно роз­ви­не­них, а та­кож у кра­ї­нах, що роз­ви­ва­ю­ться, ре­гу­ля­то­ри спри­я­ють роз­ви­тку фон­до­во­го рин­ку, на­ма­га­ю­ться збіль­ши­ти кіль­кість емі­тен­тів і про­фе­сій­них уча­сни­ків рин­ку, за­га­лом орі­єн­то­ва­ні на середній клас і ши­ро­кі гро­мад­ські ін­те­ре­си. Ста­ном на 2011–2017 рр. си­сте­ма тор­гів цін­ни­ми па­пе­ра­ми в Укра­ї­ні бу­ла ці­ле­спря­мо­ва­но зруй­но­ва­на і «за­чи­ще­на» від лі­кві­дно­сті та по­жвав­ле­н­ня всі­ма адмі­ні­стра­тив­ни­ми ме­то­да­ми. Ве­ли­кі емі­тен­ти ро­ка­ми ви­во­ди­ли при­бу­ток в офшо­ри, не спла­чу­ю­чи від­по­від­них ди­ві­ден­дів мі­но­ри­тар­ним акціо­не­рам. При цьо­му обме­же­ність кор­по­ра­тив­ної куль­ту­ри, стан­дар­тів та ети­ки не за­ли­шає в подаль­шій стра­те­гії роз­ви­тку ве­ли­ких ві­тчи­зня­них емі­тен­тів ди­ві­ден­дів і акцій для мі­но­ри­тар­них акціо­не­рів, а та­кож для пов­но­цін­но­го фун­кціо­ну­ва­н­ня рин­ку. За­зна­чи­мо, що та­ка пра­кти­ка не діє вже в жо­дній ци­ві­лі­зо­ва­ній кра­ї­ні (ще на по­ча­тку ХХ ст. бу­ло до­ве­де­но обме­же­ність роз­ви­тку су­спіль­ства, ін­клю­зив­них ін­сти­ту­цій, «со­ці­аль­них лі­фтів», ін­но­ва­цій при до­мі­ну­ван­ні олі­гар­ха­ту і при­ва­тних мо­но­поль­них об’єд­нань). При цьо­му НКЦПФР за­ко­но­дав­чо-ре­гу­ля­тив­ним при­кри­т­тям актив­но спри­яє існу­ю­чо­му роз­ви­тку по­дій на фон­до­во­му рин­ку Укра­ї­ни.

На ри­сун­ку зо­бра­же­но ме­ха­нізм по­ета­пної транс­фор­ма­ції ве­ли­ких емі­тен­тів на фон­до­во­му рин­ку Укра­ї­ни з 2011 р. На да­ний мо­мент ця транс­фор­ма­ція пе­ре­бу­ває на IV-V і за­клю­чних ета­пах, ко­ли, ви­ті­снив­ши всіх мі­но­ри­тар­них акціо­не­рів, ве­ли­кі емі­тен­ти по­ка­жуть ре­гу­ляр­ний до­хід (мо­жли­во, на­віть за­ви­ще­ний) для про­ве­де­н­ня ІРО і за­лу­че­н­ня ко­штів дру­го­го рів­ня не­дер­жав­но­го та дер­жав­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня (яке пла­ну­є­ться впро­ва­ди­ти). Оче­ви­дно, що вла­сни­ка­ми-ви­го­до­на­бу­ва­ча­ми від та­кої схе­ми, на наш погляд, бу­дуть 30–50 най­ба­га­тших сі­мей в Укра­ї­ні.

За­пу­ще­на си­сте­ма при­му­со­во­го ви­ку­пу акцій (ме­ха­нізм squeeze-out і sellout) по­тре­бує вдо­ско­на­ле­н­ня в ча­сти­ні за­хи­сту май­но­вих прав мі­но­ри­тар­них акціо­не­рів, які не зго­дні з при­му­со­вим ви­ку­пом і є актив­ни­ми уча­сни­ка­ми фі­нан­со­во­го і фон­до­во­го рин­ків кра­ї­ни (бан­ки, фі­нан­со­ві та стра­хо­ві ком­па­нії, ком­па­нії з управ­лі­н­ня акти­ва­ми, пен­сій­ні фон­ди, фі­зи­чні осо­би, які ма­ють ра­хун­ки в цін­них па­пе­рах і опла­чу­ють їх). Не мо­жна та­ких ін­ве­сто­рів по­збав­ля­ти пра­ва вла­сно­сті, а тим біль­ше від­но­си­ти їх до ка­те­го­рії «спля­чих» акціо­не­рів. Нав­па­ки, на по­ча­тко­во­му ета­пі фор­му­ва­н­ня фон­до­во­го рин­ку Укра­ї­ни по­трі­бно їм до­по­ма­га­ти роз­ви­ва­ти­ся і на­ро­щу­ва­ти акти­ви (на­при­клад, пе­ре­дав­ши акції «спля­чих» акціо­не­рів фі­нан­со­вим ком­па­ні­ям, які ви­сту­па­ють мар­кет-мей­ке­ра­ми на фон­до­во­му рин­ку, або при го­ло­су­ван­ні ни­ми за отри­ма­н­ня ди­ві­ден­дів, щоб во­ни отри­му­ва­ли їх, на­віть ко­ли ма­жо­ри­тар­ний акціо­нер про­ти). Та­кі за­хо­ди до­по­мо­жуть ста­нов­лен­ню біль­шої про­зо­ро­сті і по­рів­нян­но­сті у ві­тчи­зня­но­му кор­по­ра­тив­но­му се­ре­до­ви­щі, змен­шать кон­флі­ктність у від­но­си­нах між ма­жо­ри­тар­ни­ми і мі­но­ри­тар­ни­ми акціо­не­ра­ми, збіль­шать кіль­кість акцій в обі­гу на фон­до­вій біржі, в ці­ло­му по­лі­пшать роз­ви­ток ін­ве­сти­цій­но­го, фі­нан­со­во­го та фон­до­во­го рин­ків Укра­ї­ни. А про­це­си тор­гів цін­ни­ми па­пе­ра­ми, здій­сне­н­ня ін­ве­сти­цій­них угод і при­ва­ти­за­ції в та­ких умо­вах не від­ля­ку­ва­ти­муть по­тен­цій­них ін­ве­сто­рів.

На­віть у більш за­кри­тих і сі­мей­них схі­дно­а­зі­ат­ських кор­по­ра­ці­ях за остан­ні 10–15 ро­ків від­бу­ла­ся си­стем­на транс­фор­ма­ція цін­но­стей. Так, най­біль­ша в Ки­таї ком­па­нія з ви­ро­бни­цтва на­по­їв Wahaha Beverage (по­над 30 тис. пра­ців­ни­ків) із 1999 р. упро­ва­ди­ла си­сте­му опціо­нів на акції для пра­ців­ни­ків, які про­пра­цю­ва­ли в ком­па­нії більш як рік, тоб­то якщо лю­ди­на вкла­дає ду­шу і всі свої зді­бно­сті в роз­ви­ток ком­па­нії, то стає її спів­вла­сни­ком. В укра­їн­ській ком­па­нії СКМ, нав­па­ки, вва­жа­ють, що по­зба­ви­ти пра­ва на вла­сність близь­ко 100 тис. пра­ців­ни­ків (за­во­дів ПАТ «Азов­сталь» і ПАТ «ММК ім. Іл­лі­ча») і чле­нів їхніх ро­дин, та ще й за ці­ною в ра­зи мен­шою від рин­ко­вої, є про­ду­ктив­ним і не­об­хі­дним, щоб усе на­ле­жа­ло одно­му вла­сни­ку, а по­тім йо­го си­ну-ма­жо­ру, ви­ро­ще­но­му на швей­цар­сько-лон­дон­ських ку­рор­тах. Тіль­ки та­ки­ми ме­то­да­ми, як по­ка­зує до­свід по­кій­но­го вла­сни­ка кор­по­ра­ції «Кон­ти­ні­ум» І.єре­мє­є­ва, ща­стя для сво­єї ро­ди­ни не по­бу­ду­єш, а уста­ле­ні хи­жа­цькі від­но­си­ни і «ки­сло­тне» се­ре­до­ви­ще по­збав­лять її цін­них акти­вів в Укра­ї­ні ду­же швид­ко. На про­ти­ва­гу цьо­му си­сте­ма опціо­нів для ме­не­дже­рів да­ла б змо­гу роз­ви­ва­ти фон­до­вий ри­нок і сти­му­лю­ва­ла б до актив­ні­шо­го роз­ви­тку ві­тчи­зня­ні кор­по­ра­ції. За сві­то­вою ста­ти­сти­кою, тіль­ки 40% ді­тей мо­жуть не втра­ти­ти акти­вів сво­їх ба­тьків і не більш як 10% ону­ків. То­му, мо­жли­во, кра­ще по­ста­ра­ти­ся впро­ва­ди­ти в укра­їн­ських ве­ли­ких ком­па­ні­ях де­віз кор­по­ра­ції Wahaha Beverage: «Лю­би свою ма­лень­ку сім’ю, роз­ви­вай на­шу ве­ли­ку ро­ди­ну і слу­жи кра­ї­ні».

На мою дум­ку, та­кож стра­те­гі­чно ва­жли­вим є ком­пле­ксний дер­жав­ний під­хід до ре­фор­му­ва­н­ня фон­до­во­го рин­ку Укра­ї­ни та кор­по­ра­тив­но­го се­ре­до­ви­ща. Для цьо­го по­трі­бен справ­жній лі­дер укра­їн­ської на­ції, який не бу­де за­ан­га­жо­ва­ний під олі­гар­хі­чні кла­ни. Він має ор­га­ні­зу­ва­ти по­ета­пну вза­є­мо­узго­дже­ну ро­бо­ту між мі­ні­стер­ства­ми і ко­мі­те­та­ми з де­о­лі­гар­хі­за­ції кор­по­ра­тив­но­го се­ре­до­ви­ща в кра­ї­ні, за­ді­яв­ши як мі­ні­мум: НКЦПФР, НБУ, Мі­ні­стер­ство фі­нан­сів, На­цком­фін­по­слуг, Мі­ні­стер­ство еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і тор­гів­лі, Фонд дер­жав­но­го май­на, Ан­ти­мо­но­поль­ний ко­мі­тет. На жаль, на да­ний мо­мент фі­нан­со­во-еко­но­мі­чний блок в Укра­ї­ні діє в си­сте­мі під­по­ряд­ку­ва­н­ня двом цен­трам впли­ву — пре­зи­ден­ту і прем’єр-мі­ні­стру, що при­зво­дить до не­узго­дже­но­сті, під­си­лює кон­флі­ктність, не дає стій­ких і дов­го­стро­ко­вих ре­зуль­та­тів ре­форм. На наш погляд, не­об­хі­дно від­да­ти фі­нан­со­во­еко­но­мі­чний блок дер­жа­ви під пря­му від­по­від­аль­ність прем’єр-мі­ні­стра, а пре­зи­дент має від­по­від­а­ти за зов­ні­шні від­но­си­ни, без­пе­ку і га­ран­ту­ва­н­ня прав і сво­бод, ви­зна­че­них Кон­сти­ту­ці­єю Укра­ї­ни. До ре­чі, ни­ні­шній гла­ва дер­жа­ви, на жаль, у кон­текс­ті ви­ще­за­зна­че­но­го за­ко­ну №1983-VIII ці­єю фун­кці­єю зне­хту­вав. Окрім то­го, не­об­хі­дно від­мо­ви­ти­ся від мі­ні­стер­сько-ко­мі­тет­сько­го «ху­то­рян­ства» (ко­ли одно­о­сі­бно або за­ле­жно від по­лі­ти­чної кон’юн­кту­ри впро­ва­джу­ю­ться ви­гі­дні для се­бе і сво­єї по­лі­ти­чної пар­тії «ло­каль­ні» ре­фор­ми). Тіль­ки ді­ю­чи як єди­не ці­ле, ви­зна­чив­ши стра­те­гі­чні прі­о­ри­те­ти і вза­є­мо­узго­дже­ні дії для ко­жно­го мі­ні­стер­ства та ко­мі­сії, мо­жна змі­ни­ти курс кра­ї­ни і на­бли­зи­ти­ся до справ­жніх со­ці­аль­но-еко­но­мі­чних стан­дар­тів кра­їн ЄС. Цьо­му спри­я­ти­муть та­кі умо­ви:

— по­збав­ле­н­ня олі­гар­хі­чних груп не­про­філь­них бі­зне­сів і акти­вів (впро­ва­дже­н­ня сти­му­лю­ю­чої те­хно­ло­гі­чної спе­ці­а­лі­за­ції);

— бан­ків­ська, фі­нан­со­во-ін­ве­сти­цій­на і стра­хо­ва ді­яль­ність не по­вин­на змі­шу­ва­ти­ся з ін­ши­ми ви­да­ми ді­яль­но­сті (до ре­чі, та­кі за­бо­ро­ни ді­ють у кра­ї­нах ЄС);

— впро­ва­дже­н­ня, на­ре­шті, де­о­фшо­ри­за­ції (пла­ти­ти по­да­тки має бу­ти ви­гі­дно і без­пе­чно в Укра­ї­ні, осо­бли­во ре­сур­сно-мо­но­поль­ним кор­по­ра­ці­ям, які ко­ти­ру­ю­ться на фон­до­вій біржі);

— при ста­бі­лі­за­ції ма­кро­еко­но­мі­чної си­ту­а­ції в Укра­ї­ні ефе­ктив­ним ін­стру­мен­том, на наш погляд, та­кож бу­де за­мі­на по­да­тку на при­бу­ток по­да­тком на ви­ве­де­ний ка­пі­тал;

— від­ді­ле­н­ня ЗМІ, ма­сме­діа-ко­му­ні­ка­цій, за­со­бів зв’яз­ку, транс­порт­но­ло­гі­сти­чної си­сте­ми від ін­ших про­філь­них ви­дів бі­зне­су ве­ли­ко­го ка­пі­та­лу (це ста­бі­лі­зує по­лі­ти­чно, еко­но­мі­чно та со­ці­аль­но Укра­ї­ну, з’яви­ться кон­ку­рен­ція, і біль­ша кіль­кість ком­па­ній ма­ло­го й се­ре­дньо­го бі­зне­су змо­жуть си­стем­но зро­ста­ти, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи свої про­філь­ні пе­ре­ва­ги);

— при про­да­жу то­ва­рів на су­му від 2,5 млрд грн (100 млн дол.) ком­па­нії в Укра­ї­ні по­вин­ні ав­то­ма­ти­чно ста­ва­ти пу­блі­чни­ми і мі­ні­маль­но на рів­ні 10– 25% ко­ти­ру­ва­ти­ся на ві­тчи­зня­но­му фон­до­во­му рин­ку, при цьо­му цін­ні па­пе­ри та­ких емі­тен­тів ма­ють на­пов­ню­ва­ти ста­ту­тні фон­ди бан­ків, стра­хо­вих і фі­нан­со­вих ком­па­ній, ком­па­ній із управ­лі­н­ня акти­ва­ми, дер­жав­них і пен­сій­них фон­дів;

— держ­чи­нов­ни­кам по­трі­бно ви­да­ва­ти за­кон­ні пре­мії (згі­дно з їхнім ККД) за збіль­ше­н­ня ін­ве­сту­ва­н­ня в їхній ре­гіон і за пра­це­вла­што­ва­них гро­ма­дян на по­са­ди, що фор­му­ють ви­щу до­да­ну вар­тість та ін­но­ва­ції;

— про­цес при­ва­ти­за­ції держ­під­при­ємств в Укра­ї­ні по­ви­нен ма­ти еко­но­мі­чно роз­ви­ва­ю­чий, про­ду­ктив­ний і со­ці­аль­но від­по­від­аль­ний ха­ра­ктер, на­ці­ле­ний на по­шук про­філь­но­го ін­ве­сто­ра з чі­тки­ми со­ці­аль­но-ін­ве­сти­цій­ни­ми зо­бов’яза­н­ня­ми і мо­жли­ві­стю по­вер­не­н­ня в дер­жав­ну вла­сність акти­ву при не­ви­ко­нан­ні та­ких зо­бов’язань;

— сти­му­лю­ва­ти роз­ви­ток фон­до­во­го рин­ку за ра­ху­нок онов­ле­них ви­мог від НКЦПФР що­до за­хи­сту прав мі­но­ри­тар­них акціо­не­рів (на­да­н­ня пе­ре­ва­жа­ю­чо­го пра­ва на отри­ма­н­ня ди­ві­ден­дів) і кон­тро­лю за емі­тен­та­ми в пи­тан­ні ре­гу­ляр­но­сті ви­плат ди­ві­ден­дів в Укра­ї­ні, мо­ти­ву­ва­ти у емі­тен­тів по­яву і обіг опціо­нів для ефе­ктив­них ме­не­дже­рів кор­по­ра­цій, спри­я­ти без­пе­ці ін­ве­сту­ва­н­ня в цін­ні па­пе­ри, а та­кож про­зо­ро­сті ці­но­утво­ре­н­ня та збіль­шен­ню лі­кві­дно­сті.

На наш погляд, ви­ще­на­ве­де­ні за­хо­ди мо­жуть сут­тє­во зни­зи­ти рі­вень зу­бо­жі­н­ня на­се­ле­н­ня, по­лі­пши­ти ін­ве­сти­цій­не се­ре­до­ви­ще в Укра­ї­ні, на­бли­зи­ти со­ці­аль­но-еко­но­мі­чні стан­дар­ти і ві­тчи­зня­ний фон­до­вий ри­нок до рів­ня ци­ві­лі­зо­ва­них кра­їн За­хі­дної і Цен­траль­ної Єв­ро­пи. Хи­бна по­лі­ти­ка уря­ду, ВРУ і НКЦПФР, спря­мо­ва­на на від­кри­т­тя мо­жли­во­стей тіль­ки для ін­ве­сту­ва­н­ня на за­хі­дно­єв­ро­пей­ських і пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ських рин­ках ка­пі­та­лу з фа­кти­чним за­кри­т­тям ві­тчи­зня­но­го рин­ку цін­них па­пе­рів для ін­ве­сту­ва­н­ня, не має бу­ти ре­а­лі­зо­ва­на. Та­ка по­лі­ти­ка сут­тє­во при­гні­чує еко­но­мі­чний роз­ви­ток і не до­зво­ляє кра­ї­ні пов­но­цін­но ін­те­гру­ва­ти­ся і до­сяг­ти со­ці­аль­но-еко­но­мі­чних стан­дар­тів і по­ка­зни­ків кра­їн ЄС. То­му не­об­хі­дно від­кли­ка­ти цю сум­нів­ну за­ко­но­дав­чу іні­ці­а­ти­ву НКЦПФР (за­кон №1983-VIII) на до­о­пра­цю­ва­н­ня з огля­ду на руй­нів­ні на­слід­ки для ін­ве­сти­цій­но-фі­нан­со­во­го і фон­до­во­го рин­ків Укра­ї­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.