Си­ту­а­ція з укра­їн­ським бю­дже­том: ста­бі­лі­за­ція про­це­су чи ти­ша пе­ред бу­ре­ві­єм?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИ­ТУЛЬ­НЫЙ ЛИСТ -

Зви­чай­но, ці рі­зні під­хо­ди по­тре­бу­ють і рі­зно­го рів­ня ро­зу­мі­н­ня про­блем та ін­стру­мен­тів їх розв’яза­н­ня. А го­лов­не, рі­зно­го го­ри­зон­ту ба­че­н­ня цих про­блем. Якщо пер­ший по­тре­бує на­сам­пе­ред так зва­ної по­лі­ти­чної во­лі до ре­форм, бо­роть­би з кри­зою, яка є сьо­го­дні, то дру­гий — ін­те­ле­кту, від­по­від­аль­но­сті і стра­те­гі­чно­го пе­ред­ба­че­н­ня впли­ву на­слід­ків сьо­го­дні­шніх кро­ків на те, що бу­де з кра­ї­ною та її гро­ма­дя­на­ми че­рез три, п’ять чи двад­цять ро­ків. Тоб­то це бо­роть­ба із кри­за­ми, яких ще не ви­дно, але які обов’яз­ко­во при­йдуть, осо­бли­во то­ді, ко­ли їх не че­ка­єш.

Не­що­дав­но ко­мі­тет Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни з пи­тань бю­дже­ту роз­гля­нув низ­ку ва­жли­вих до­ку­мен­тів з пи­тань бю­дже­тної по­лі­ти­ки, а са­ме — про­ект Основ­них на­пря­мів бю­дже­тної по­лі­ти­ки на 2019–2021 рр., за­ко­но­про­ект що­до за­про­ва­дже­н­ня се­ре­дньо­стро­ко­во­го бю­дже­тно­го пла­ну­ва­н­ня, ви­сно­вок Ра­хун­ко­вої па­ла­ти про стан ви­ко­на­н­ня за­ко­ну про дер­жав­ний бю­джет Укра­ї­ни на 2018 р. у пер­шо­му квар­та­лі, а та­кож ін­фор­ма­цію про ви­ко­на­н­ня дер­жав­но­го бю­дже­ту по­то­чно­го ро­ку. Цей роз­гляд ви­явив і по­ста­вив кіль­ка за­пи­тань, що фор­му­ють по­ря­док ден­ний бю­дже­ту цьо­го і на­сту­пних ро­ків: як бу­ти з бю­дже­том-2018, чи ви­ко­ну­є­ться він у пов­но­му об­ся­зі, чи не ви­ни­кне по­тре­ба най­ближ­чим ча­сом у йо­го се­кве­стрі і як це ко­ре­лю­є­ться із існу­ю­чи­ми обі­цян­ка­ми під­ви­щи­ти мі­ні­маль­ну за­ро­бі­тну пла­ту, що обов’яз­ко­во ма­ти­ме на­слід­ком зро­ста­н­ня бю­дже­тних ви­да­тків?

На цьо­му тлі за­спо­кій­ли­во-обна­дій­ли­ві за­яви в.о. мі­ні­стра фі­нан­сів Окса­ни Мар­ка­ро­вої про не­д­опу­ще­н­ня в по­то­чно­му ро­ці се­кве­стру бю­дже­ту та стри­ма­ний опти­мізм що­до зро­ста­н­ня мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти пра­кти­чно по­ка­зу­ють, що про­бле­ми бю­дже­ту ні­ку­ди не по­ді­ли­ся. І ду­же ймо­вір­но, що їх ста­ло біль­ше, і во­ни ста­ли го­стрі­ши­ми, ніж до «до­ся­гне­н­ня ма­кро­фі­скаль­ної ста­біль­но­сті».

Про­бле­ма пер­ша: бю­джет 2019 р. Це бю­джет ро­ку двох ви­бо­рів, ко­ли осо­бли­во актив­но ви­яв­ля­ю­ться на­мі­ри по­лі­ти­чних сил здо­бу­ти при­хиль­ність ви­бор­ців шля­хом збіль­ше­н­ня рі­зно­ма­ні­тних ви­да­тків і на­да­н­ня но­вих при­ві­ле­їв. На­скіль­ки го­то­вий до цьо­го уряд за­га­лом і Мін­фін, зокре­ма? На­скіль­ки він змо­же про­ти­сто­я­ти спря­му­ван­ню бю­дже­тних ко­штів не на за­галь­но­су­спіль­ні прі­о­ри­те­ти, а на прі­о­ри­те­ти окре­мих по­лі­ти­чних сил чи окре­мих по­лі­ти­ків? Су­дя­чи з від­став­ки мі­ні­стра фі­нан­сів і то­го, що він при цьо­му го­во­рив, спро­мо­жність та­ко­го про­ти­сто­я­н­ня є не ве­ли­кою, а от­же, ри­зик то­го, що ми по­ба­чи­мо спря­му­ва­н­ня на­ших по­да­тків на чи­їсь ви­да­тки, є, і він не­ма­лий.

Про­бле­ма дру­га — тем­пи еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, що без­по­се­ре­дньо впли­ва­ти­ме на ви­ко­на­н­ня бю­дже­ту-2018 і фор­му­ва­н­ня бю­дже­ту-2019. Да­ні Держ­ста­ту що­до зро­ста­н­ня ВВП (ре­аль­ний ВВП у пер­шо­му квар­та­лі 2018 р. по­рів­ня­но з по­пе­ре­днім квар­та­лом з ура­ху­ва­н­ням се­зон­но­го фа­кто­ра збіль­шив­ся на 0,9%, а по­рів­ня­но з пер­шим квар­та­лом 2017-го — на 3,1%; спо­жив­ча ін­фля­ція де­що упо­віль­ни­ла­ся, до­рів­ню­ю­чи у трав­ні 2018 р. 4,4% по­рів­ня­но з гру­днем 2017го, або до 11,7% у рі­чно­му ви­мі­рі) да­ють мо­жли­вість зро­би­ти ви­снов­ки сто­сов­но мо­жли­во­сті уни­кну­ти різ­ко­го не­до­ви­ко­на­н­ня бю­дже­ту за до­хо­да­ми. Але за умо­ви, що ці­ни на наш си­ро­вин­ний екс­порт бу­дуть спри­я­тли­ви­ми. На жаль, ін­шо­го у нас пра­кти­чно не­має і за по­то­чної по­лі­ти­ки не пе­ред­ба­ча­є­ться.

Зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки та адмі­ні­стра­тив­ні рі­ше­н­ня що­до під­ви­ще­н­ня мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти ма­ли по­зи­тив­ний вплив на над­хо­дже­н­ня по­да­тку на до­хо­ди фі­зи­чних осіб (план за п’ять мі­ся­ців по за­галь­но­му фон­ду дер­жав­но­го бю­дже­ту ви­ко­на­но на 101,44%) і по­да­тку на при­бу­ток під­при­ємств (план ви­ко­на­но на 123,24% зна­чною мі­рою зав­дя­ки при­бу­ткам дер­жав­них мо­но­по­лій).

Во­дно­час по­ка­зни­ки зов­ні­шньо­еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті мо­жуть спри­чи­ни­ти не­га­тив­ний вплив на ви­ко­на­н­ня над­хо­джень до бю­дже­ту від­по­від­них «ім­порт­них» пла­те­жів, та­ких, як ПДВ з ім­пор­ту та ін­ших, що стя­гу­ю­ться на кор­до­ні і за­ле­жать від кур­су грив­ні, який «за­ста­бі­лі­зу­вав­ся» і від­стає від про­гно­зів, що бу­ли за­кла­де­ні під час бю­дже­тних роз­ра­хун­ків. У сі­чні—кві­тні 2018 р. екс­порт то­ва­рів по­рів­ня­но з від­по­від­ним пе­рі­о­дом ми­ну­ло­го ро­ку зріс на 112,8% (до 15,5 млрд дол. США), ім­порт — на 115,1% (до 16,9 млрд дол.), від’єм­не саль­до ста­но­ви­ло 1,4 млрд дол. (для по­рів­ня­н­ня, у сі­чні—кві­тні 2017 р. мі­нус 968,6 млн дол.).

За да­ни­ми Держ­ка­зна­чей­ства, за­га­лом до дер­жав­но­го бю­дже­ту у сі­чні— трав­ні 2018-го на­ді­йшло 369,7 млрд грн, що на 13,5% біль­ше, ніж за ана­ло­гі­чний пе­рі­од ми­ну­ло­го ро­ку, але на 0,6% (або май­же на 2,2 млрд) мен­ше від пла­ну на пер­ші п’ять мі­ся­ців ро­ку. Не­до­ви­ко­на­ли свої пла­ни по­да­тко­ві та ми­тні ор­га­ни — май­же на 3,7 млрд грн (або 1,3%). За ін­фор­ма­ці­єю ко­мі­те­ту з пи­тань бю­дже­ту, не­до­над­хо­дже­н­ня за­фі­ксо­ва­но від акци­зно­го по­да­тку з ви­ро­бле­них в Укра­ї­ні під­акци­зних то­ва­рів (про­ду­кції) (-7,2 млрд грн); ПДВ із уве­зе­них на те­ри­то­рію Укра­ї­ни то­ва­рів (-3,9 млрд); рен­тної пла­ти за ко­ри­сту­ва­н­ня на­дра­ми для ви­до­бу­ва­н­ня при­ро­дно­го га­зу (-2,06 млрд); вві­зно­го ми­та (-0,76 млрд грн). Тоб­то ми на­о­чно ба­чи­мо, що допу­ще­ні про­ра­хун­ки що­до акци­зної, рен­тної по­лі­ти­ки, не до кін­ця зро­зумі­ла си­ту­а­ція що­до про­гно­зу ва­лю­тно­го кур­су да­ли­ся взна­ки у на­пру­же­но­сті, що скла­ла­ся з ви­ко­на­н­ням бю­дже­ту у пер­шо­му пів­річ­чі. А то­чні­ше, з не­ви­ко­на­н­ням (ста­ном на 27 черв­ня 2018 р., за опе­ра­тив­ни­ми да­ни­ми Держ­ка­зна­чей­ства, до держ­бю­дже­ту на­ді­йшло 449,1 млрд грн, або ли­ше 96,9% від пла­ну).

Си­ту­а­цію з на­пов­не­н­ням бю­дже­ту в мі­ру вла­сних мо­жли­во­стей ря­ту­вав На­ціо­наль­ний банк, пе­ре­ра­ху­вав­ши у трав­ні 17 млрд грн сво­го при­бу­тку, а у черв­ні — ще 6 млрд (по­пов­нив­ши цьо­го ро­ку держ­бю­джет уже на 38 млрд грн із пе­ред­ба­че­них на рік 50,549 млрд). Та­кож вар­то звер­ну­ти ува­гу на існу­ва­н­ня пев­них змін у над­хо­дже­н­нях кон­фі­ско­ва­них ко­штів. Так, якщо то­рік (а са­ме — на­при­кін­ці трав­ня 2017 р.) на ра­хун­ках уря­ду вже облі­ко­ву­ва­ли­ся 29,8 млрд грн над­хо­джень ко­штів від спе­цкон­фі­ска­ції, що да­ва­ло зна­чний при­ріст до­хо­дів дер­жав­но­го бю­дже­ту в ці­ло­му, то в сі­чні—трав­ні по­то­чно­го ро­ку та­кі над­хо­дже­н­ня мі­ні­маль­ні. При цьо­му, за да­ни­ми ДФС, пе­ре­пла­ти на по­ча­тку черв­ня до дер­жав­но­го бю­дже­ту ста­но­ви­ли 29,1 млрд грн, а по­да­тко­вий борг пе­ред дер­жав­ним бю­дже­том — 81 млрд (збіль­шив­ся з по­ча­тку ро­ку на 4,1%), що свід­чить про не­до­ста­тність ро­бо­ти у цій сфе­рі, не­об­хі­дність ком­пле­ксно­го ре­фор­му­ва­н­ня ДФС, а мо­жли­во, і про не­аде­ква­тність по­да­тко­во­го на­ван­та­же­н­ня на окре­мі під­при­єм­ства і га­лу­зі.

Тре­тя про­бле­ма — якість по­то­чно­го пла­ну­ва­н­ня над­хо­джень і ви­да­тків. Як і в ми­ну­лі ро­ки, не­до­ви­ко­ну­ю­ться пла­ни над­хо­джень від при­ва­ти­за­ції — до держ­бю­дже­ту у сі­чні—трав­ні 2018-го на­ді­йшло ли­ше близь­ко 50 млн грн (із за­пла­но­ва­них на рік 21,3 млрд, або ли­ше 0,2%). От­же, не­зва­жа­ю­чи на за­пла­но­ва­ні уря­дом за­хо­ди у цій сфе­рі (від­по­від­но до роз­по­ря­дже­н­ня Ка­бі­не­ту мі­ні­стрів Укра­ї­ни від 10 трав­ня 2018 р. №358-р «Про за­твер­дже­н­ня пе­ре­лі­ку об’єктів ве­ли­кої при­ва­ти­за­ції дер­жав­ної вла­сно­сті, що під­ля­га­ють при­ва­ти­за­ції у 2018 ро­ці» до та­ко­го пе­ре­лі­ку вклю­че­но 23 об’єкти), ри­зик не­до­ви­ко­на­н­ня цьо­го по­ка­зни­ка до кін­ця ро­ку за­ли­ша­є­ться сут­тє­вим.

За ви­да­тка­ми дер­жав­ний бю­джет у сі­чні—трав­ні ви­ко­на­но на 379,9 млрд грн.

Вча­сно та від­по­від­но до за­твер­дже­них пла­нів здій­сню­є­ться і пе­ре­ра­ху­ва­н­ня біль­шо­сті між­бю­дже­тних трансфер­тів: за опе­ра­тив­ни­ми да­ни­ми за шість мі­ся­ців 2018 р., пе­ре­ра­хо­ва­но з дер­жав­но­го до мі­сце­вих бю­дже­тів 169,8 млрд грн, або 95,3% від пла­ну.

Про­тя­гом ше­сти мі­ся­ців не пе­ре­ра­хо­ву­ва­ли­ся та­кі су­бвен­ції, як су­бвен­ція на со­ці­аль­но-еко­но­мі­чний роз­ви­ток те­ри­то­рій, на охо­ро­ну здо­ров’я у сіль­ській мі­сце­во­сті, на рі­зни­цю в та­ри­фах то­що. Пе­ред­усім це по­ясню­є­ться тим, що уря­дом і мі­ні­стер­ства­ми нев­ча­сно за­твер­джу­ю­ться на­пря­ми спря­му­ва­н­ня та­ких ко­штів, а ро­бо­чи­ми гру­па­ми — їх роз­по­діл.

За­га­лом же не­за­твер­дже­ни­ми, за да­ни­ми Мін­фі­ну ста­ном на 15 черв­ня 2018 р., бу­ли 44 па­спор­ти бю­дже­тних про­грам (або 9%). А як від­зна­чив ко­мі­тет з пи­тань бю­дже­ту, про­тя­гом сі­чня—трав­ня не роз­по­ча­ло­ся здій­сне­н­ня ви­да­тків за 54 бю­дже­тни­ми про­гра­ма­ми (май­же 10% усіх бю­дже­тних про­грам).

Че­твер­та про­бле­ма — бор­го­ве на­ван­та­же­н­ня, яке якраз є на­слід­ком не­да­ле­ко­гля­дної бю­дже­тної по­лі­ти­ки в Укра­ї­ні. По­при пев­ну по­зи­тив­ну тен­ден­цію що­до зни­же­н­ня час­тки дер­жав­но­го та га­ран­то­ва­но­го дер­жа­вою бор­гу від­но­сно ВВП (до 71,8% у 2017 р.), а та­кож за­без­пе­че­н­ня своє­ча­сних ви­плат за зов­ні­шні­ми та вну­трі­шні­ми бор­га­ми, бор­го­ве на­ван­та­же­н­ня у най­ближ­чі ро­ки за­ли­ша­є­ться ви­со­ким і зна­чно ви­щим за се­ре­днє на­ван­та­же­н­ня для гру­пи кра­їн із ана­ло­гі­чним рів­нем еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку (як від­зна­чає МВФ у Fiscal Monitor, April, 2018, борг се­кто­ра за­галь­но­дер­жав­но­го управ­лі­н­ня в Укра­ї­ні на­при­кін­ці 2018 р. пла­ну­є­ться на рів­ні 78,4% ВВП, а у кра­ї­нах з рин­ка­ми, що фор­му­ю­ться, і з се­ре­дні­ми до­хо­да­ми, до яких на­ле­жить і Укра­ї­на, — 51,2%ВВП).

За да­ни­ми Мін­фі­ну, по­га­ше­н­ня дер­жав­но­го бор­гу у 2018 р. має ста­но­ви­ти 204,2 млрд грн, а у 2019-му цей по­ка­зник роз­ра­хо­ву­є­ться на рів­ні близь­ко 203 млрд, у 2020 р. — 181 млрд; ви­тра­ти на об­слу­го­ву­ва­н­ня су­мар­но за три ро­ки мо­жуть ся­гну­ти 349 млрд грн. Крім то­го, слід ви­окре­ми­ти та­кож низ­ку чин­ни­ків, дія яких про­я­ви­ла­ся у ми­ну­лі ро­ки та три­ває у 2018 р. Зокре­ма, це зро­ста­н­ня від­со­тко­вих ста­вок за дер­жав­ни­ми за­по­зи­че­н­ня­ми та низь­ка стро­ко­вість ви­пу­ще­них ОВДП, що, вла­сне, і фор­мує ви­со­ке на­ван­та­же­н­ня як на по­га­ше­н­ня, так і на об­слу­го­ву­ва­н­ня бор­гу. У 2017 р. се­ре­дньо­зва­же­на від­со­тко­ва став­ка за роз­мі­ще­ни­ми ОВДП у грив­ні до­рів­ню­ва­ла 15,03% рі­чних, у до­ла­рах США — 4,79%, в єв­ро — 3,95% рі­чних. За да­ни­ми На­ціо­наль­но­го бан­ку, се­ре­дньо­зва­же­на від­со­тко­ва став­ка за грив­не­ви­ми за­по­зи­че­н­ня­ми до бю­дже­ту за п’ять мі­ся­ців ста­но­ви­ла 16,55%, у черв­ні ж за окре­ми­ми ви­пу­ска­ми во­на ся­га­ла 17,41–17,44%. Це в май­бу­тньо­му, без­пе­ре­чно, справ­ля­ти­ме до­да­тко­вий тиск на час­тку ви­да­тко­вої ча­сти­ни бю­дже­ту, що спря­мо­ву­ва­ти­ме­ться на об­слу­го­ву­ва­н­ня бор­гу (яка у 2018 р. уже до­рів­нює 13,1%), а ни­ні ви­сту­пає до­да­тко­вим чин­ни­ком від­во­лі­ка­н­ня вла­сно­го ре­сур­су бан­ків. Тоб­то три­ває про­цес спря­му­ва­н­ня від­чу­тної час­тки по­тен­цій­но­го кре­ди­тно­го ре­сур­су бан­ків на кре­ди­ту­ва­н­ня уря­ду.

Хо­ча в да­но­му ви­пад­ку не мо­жна го­во­ри­ти про ефект ви­ті­сне­н­ня в йо­го кла­си­чно­му ро­зу­мін­ні, оскіль­ки бан­ки ма­ють до­ста­тній ре­сурс і для спря­му­ва­н­ня йо­го для кре­ди­ту­ва­н­ня еко­но­мі­ки — вар­то про­ана­лі­зу­ва­ти хо­ча б ди­на­мі­ку за­ли­шку ко­штів на кор­ра­хун­ках (три­ма­ли­ся остан­нім ча­сом на рів­ні при­бли­зно 50 млрд грн). Іна­кше ка­жу­чи, аль­тер­на­тив­ність, якою ко­ри­сту­ю­ться бан­ки, вкла­да­ю­чи ко­шти в дер­жав­ні цін­ні па­пе­ри та де­по­зи­тні сер­ти­фі­ка­ти НБУ (в умо­вах ви­со­ко­го рів­ня облі­ко­вої став­ки, від якої за­ле­жить фор­му­ва­н­ня до­хі­дно­сті остан­ніх), що за сво­єю су­т­тю вва­жа­ю­ться без­ри­зи­ко­ви­ми, та існу­ва­н­ня об’єктив­них фа­кто­рів, які стри­му­ють вкла­да­н­ня бан­ка­ми ко­штів в еко­но­мі­ку, йде не на ко­ристь роз­ви­тку еко­но­мі­ки і кра­ї­ни в ці­ло­му.

Тож орі­єн­та­ція на при­ско­ре­н­ня еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня і зни­же­н­ня бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня у май­бу­тньо­му по­тре­бу­ва­ти­ме більш актив­но­го узго­дже­н­ня фі­скаль­ної та мо­не­тар­ної по­лі­ти­ки уря­ду та На­ціо­наль­но­го бан­ку, а та­кож за­без­пе­че­н­ня здій­сне­н­ня за­хо­дів, від ре­а­лі­за­ції яких мо­жна очі­ку­ва­ти зро­ста­н­ня до­да­ної вар­то­сті.

П’ята про­бле­ма. Су­спіль­но-чу­тли­вим пи­та­н­ням за­ли­ша­ю­ться ви­да­тки со­ці­аль­но­го ха­ра­кте­ру. Хо­ча від­по­від­ні ви­да­тки здій­сню­ю­ться пер­шо­чер­го­во, і за­бор­го­ва­ність за ни­ми в мі­ру мо­жли­во­стей не до­пу­ска­є­ться, їх об­сяг і ди­на­мі­ка зро­ста­н­ня зав­жди за­ли­ша­ю­ться ла­кму­со­вим па­пір­цем до­ві­ри до по­лі­ти­ки уря­ду. А в пе­ред­ви­бор­ний рік це на­бу­ває осо­бли­вої ва­ги. Це сто­су­є­ться, зокре­ма, під­ви­ще­н­ня роз­мі­ру мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти. Як ви­зна­ча­є­ться пун­ктом 19 При­кін­це­вих по­ло­жень ЗУ «Про Дер­жав­ний бю­джет Укра­ї­ни на 2018 рік», Ка­бі­нет мі­ні­стрів на осно­ві мо­ні­то­рин­гу ви­ко­на­н­ня дер­жав­но­го бю­дже­ту за під­сум­ка­ми пер­шо­го квар­та­лу 2018 р. мав роз­гля­ну­ти пи­та­н­ня про мо­жли­вість під­ви­щи­ти роз­мір мі­ні­маль­ної зар­пла­ти з ви­зна­че­н­ням йо­го на рів­ні 4200 грн на мі­сяць з дру­го­го квар­та­лу. І хо­ча ви­ко­на­н­ня по­ка­зни­ків бю­дже­ту за ре­зуль­та­та­ми пер­шо­го квар­та­лу не да­ли змо­ги цьо­го зро­би­ти, існує ду­же ве­ли­ка ймо­вір­ність під­ви­ще­н­ня цьо­го по­ка­зни­ка вже при най­ближ­чо­му ком­пле­ксно­му вне­сен­ні змін до дер­жав­но­го бю­дже­ту (за­зви­чай по­ді­бні змі­ни ком­пле­ксно­го ха­ра­кте­ру вно­ся­ться до лі­тніх ка­ні­кул на­ро­дних де­пу­та­тів або ж на по­ча­тку осе­ні).

Го­стрим за­ли­ша­є­ться і пи­та­н­ня ви­да­тків на на­да­н­ня пільг і жи­тло­вих суб­си­дій на­се­лен­ню на опла­ту еле­ктро­енер­гії, при­ро­дно­го га­зу, по­слуг те­пло-, во­до­по­ста­ча­н­ня і во­до­від­ве­де­н­ня, квар­тир­ної пла­ти (утри­ма­н­ня бу­дин­ків і спо­руд та при­бу­дин­ко­вих те­ри­то­рій), управ­лі­н­ня ба­га­то­квар­тир­ним бу­дин­ком, ви­ве­зе­н­ня по­бу­то­во­го смі­т­тя та рід­ких не­чи­стот. Із за­галь­но­го об­ся­гу ви­да­тків на цю про­гра­му у 2018 р. у роз­мі­рі близь­ко 71 млрд грн за шість мі­ся­ців по­то­чно­го ро­ку вже пе­ре­ра­хо­ва­но 54,85 млрд. А осін­ньо-зи­мо­вий пе­рі­од іще по­пе­ре­ду! То­му за­ли­ша­є­ться сер­йо­зним ви­клик що­до не­об­хі­дно­сті цьо­го ро­ку збіль­ши­ти ви­да­тки за ці­єю стат­тею. Осо­бли­во ва­жли­вим це вба­ча­є­ться в кон­текс­ті пря­мих «спо­ді­вань» і за­кли­ків з бо­ку Між­на­ро­дно­го ва­лю­тно­го фон­ду під­ви­щи­ти ці­ну на газ для на­се­ле­н­ня. І не­має чі­ткої впев­не­но­сті, що більш жорс­ткі ви­мо­ги що­до на­да­н­ня суб­си­дій, які бу­ли за­про­ва­дже­ні уря­дом у трав­ні (і мо­жуть тор­кну­ти­ся близь­ко 15% одер­жу­ва­чів суб­си­дій), да­дуть той не­об­хі­дний роз­мір еко­но­мії, щоб не допу­сти­ти збіль­ше­н­ня роз­мі­ру ви­да­тків. І на це по­трі­бно шу­ка­ти ко­шти в умо­вах не­ви­ко­на­н­ня до­хо­дів і при­ва­ти­за­ції.

Окрім то­го, не­що­дав­ні про­те­сти ша­хта­рів у чер­го­вий раз по­ру­ши­ли про­бле­му дер­жав­ної під­трим­ки ву­гіль­ної га­лу­зі — як у кіль­кі­сно­му, так і в які­сно­му ви­мі­рах. І це сто­су­є­ться не ли­ше ці­єї га­лу­зі, а й ін­ших: і про­ми­сло­во­сті, і сіль­сько­го го­спо­дар­ства. І як не­о­дно­ра­зо­во за­зна­ча­ло­ся, будь-які на­пря­ми ви­да­тків з бю­дже­ту по­вин­ні ма­ти чі­тке об´рун­ту­ва­н­ня та ро­зу­мі­н­ня то­го, в які сфе­ри, в яких об­ся­гах во­ни ма­ють ви­ді­ля­ти­ся та на­скіль­ки та­кі по­тре­би за­без­пе­чу­ю­ться від­по­від­ни­ми над­хо­дже­н­ня­ми. На­ми та­ке пи­та­н­ня не­о­дно­ра­зо­во по­ру­шу­ва­ло­ся.

Шо­ста про­бле­ма — се­ре­дньо­стро­ко­ве бю­дже­тне пла­ну­ва­н­ня. Ва­жли­ве пи­та­н­ня, яке, на жаль, пов­но­цін­но не ви­рі­шу­є­ться вже про­тя­гом кіль­кох ро­ків. Не до­ста­тньо вда­лий екс­пе­ри­мент при під­го­тов­ці про­е­кту Основ­них на­пря­мів бю­дже­тної по­лі­ти­ки на 2018–2020 рр. (Вер­хов­ною Ра­дою Укра­ї­ни не бу­ло прийня­то), цьо­го ро­ку вза­га­лі був ні­ве­льо­ва­ний. Спро­ба уря­ду під­го­ту­ва­ти від­по­від­ний до­ку­мент на 2019–2021 рр. уза­га­лі за­зна­ла фі­а­ско. При то­му, що під час ана­лі­зу цьо­го до­ку­мен­та (про­е­кту Основ­них на­пря­мів бю­дже­тної по­лі­ти­ки на 2019–2021 рр.) скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що він був під­го­тов­ле­ний уря­дом за прин­ци­пом «аби від­че­пи­ли­ся»: від­су­тність кон­кре­тних об´рун­ту­вань, не­під­твер­дже­ні ци­фро­ві по­ка­зни­ки, на­яв­ність роз­бі­жно­стей з уже за­твер­дже­ни­ми до­ку­мен­та­ми уря­ду. То­му й не­див­но, що ко­мі­те­том з пи­тань бю­дже­ту цей до­ку­мент ре­ко­мен­до­ва­но на­пра­ви­ти Ка­бмі­ну на до­о­пра­цю­ва­н­ня. Цей до­ку­мент уко­тре по­ка­зав, що на­віть в уря­ді не­має єди­но­го ба­че­н­ня шля­хів узго­дже­н­ня мо­жли­вих над­хо­джень і ви­да­тків, а та­кож ме­ха­ні­змів до­три­ма­н­ня бю­дже­тних стель, які за­зви­чай як мі­ні­мум дві­чі сут­тє­во ко­ри­гу­ю­ться: пер­ший раз під час під­го­тов­ки бю­дже­ту са­мим уря­дом, а дру­гий — при йо­го прийнят­ті у Вер­хов­ній Ра­ді.

Однак це не озна­чає, що ро­бо­ту в цьо­му на­пря­мі слід при­пи­ни­ти. Нав­па­ки, по­трі­бно «лу­па­ти цю ска­лу» і на­да­лі. І вне­се­н­ня Ка­бі­не­том мі­ні­стрів на­ве­сні на роз­гляд Вер­хов­ної Ра­ди за­ко­но­про­е­ктів із пи­тань впро­ва­дже­н­ня се­ре­дньо­стро­ко­во­го бю­дже­тно­го пла­ну­ва­н­ня є над­зви­чай­но ва­жли­вим кро­ком для під­ви­ще­н­ня яко­сті не ли­ше бю­дже­тно­го пла­ну­ва­н­ня, а й пла­ну­ва­н­ня в ці­ло­му, а та­кож ви­сту­пає фа­кто­ром змі­ни сприйня­т­тя уча­сни­ка­ми бю­дже­тно­го про­це­су під­хо­дів до сво­єї ді­яль­но­сті, ро­зу­мі­н­ня вза­є­мозв’яз­ків між бю­дже­том і стра­те­гі­чни­ми дер­жав­ни­ми до­ку­мен­та­ми, на осно­ві яких він має фор­му­ва­ти­ся, під­ви­ще­н­ня від­по­від­аль­но­сті за ре­зуль­та­ти сво­єї ді­яль­но­сті.

І, ма­буть, са­ме це є най­біль­шим ви­кли­ком для уря­ду на ни­ні­шньо­му ета­пі. Але щоб цей ви­клик став мо­жли­ві­стю для кра­ї­ни, по­трі­бно зба­лан­су­ва­ти не ли­ше дер­жав­ні фі­нан­си, а перш за все дер­жав­не ми­сле­н­ня. Зро­би­ти йо­го еко­но­мі­чним і дов­го­стро­ко­вим. Цим за­йма­ю­ться роз­ви­не­ні дер­жа­ви, і цим нам обов’яз­ко­во по­трі­бно зайня­ти­ся якнай­швид­ше. Ана­то­лій Ма­ксю­та, Ан­то­ні­на Де­шко

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.