Гро­ма­ді — ме­ди­ци­ну ХХІ сто­річ­чя

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Ми­ко­ла ПО­ЛІ­ЩУК

Ре­фор­ми в ме­ди­ци­ні, че­рез які про­хо­ди­ли кра­ї­ни Єв­ро­пи де­ся­ти­річ­чя­ми, в Укра­ї­ні мо­жуть від­бу­ти­ся зна­чно швид­ше. Су­ча­сні те­хно­ло­гії істо­тно по­лі­пшать ме­ди­ци­ну, змі­нив­ши на­ші уяв­ле­н­ня про пер­вин­ний, вто­рин­ний і тре­тин­ний рів­ні ме­ди­чної до­по­мо­ги.

Ми жи­ве­мо в час упро­ва­дже­н­ня но­ві­тніх до­ся­гнень у пов­сяк­ден­не жи­т­тя. Що актив­ні­ше ми бу­де­мо це ро­би­ти, то швид­ше зни­кне рі­зни­ця між рів­нем ме­ди­чної до­по­мо­ги на се­лі й у мі­сті.

Ви­со­кі те­хно­ло­гії не тіль­ки мо­жли­ві, а й обов’яз­ко­ві в ро­бо­ті лі­ка­ря пер­вин­ної лан­ки. Це не міф, а ре­аль­ність сьо­го­де­н­ня.

Як ска­зав Ві­льям Гіб­сон, який упер­ше вжив сло­во «кі­бер­про­стір», «Май­бу­тнє вже тут. Про­сто во­но не­рів­но­мір­но роз­по­ро­ше­не».

Ми пам’ята­є­мо ча­си вста­нов­ле­н­ня ста­ціо­нар­них те­ле­фо­нів, у чо­му я, сту­дент 1-го кур­су мед­фа­ку Ужго­род­сько­го уні­вер­си­те­ту, брав без­по­се­ре­дню участь — рив ка­на­ви для те­ле­фон­но­го ка­бе­лю в кам’яно­му ´рун­ті мі­ста Ужго­род.

А де­які кра­ї­ни Азії й Афри­ки пе­ре­ско­чи­ли етап ста­ціо­нар­но­го те­ле­фон­но­го зв’яз­ку і від­ра­зу впро­ва­ди­ли мо­біль­ний.

Укра­ї­на по­вин­на пе­ре­ско­чи­ти умов­ний ща­бель ста­ціо­нар­них те­ле­фо­нів і зро­би­ти про­рив у за­без­пе­чен­ні ме­ди­чної до­по­мо­ги не­за­ле­жно від місця про­жи­ва­н­ня. Не бу­ду­ва­ти гро­мі­зд­ких лі­ку­валь­них за­кла­дів, не за­ку­по­ву­ва­ти за­ста­рі­ло­го обла­дна­н­ня, а впро­ва­джу­ва­ти но­ві­тні те­хно­ло­гії.

Вер­хов­на Ра­да Укра­ї­ни 14.11.2017 р. ухва­ли­ла За­кон «Про під­ви­ще­н­ня до­сту­пно­сті та яко­сті ме­ди­чно­го об­слу­го­ву­ва­н­ня в сіль­ській мі­сце­во­сті». 30 сі­чня 2018-го на­брав чин­но­сті За­кон Укра­ї­ни «Про дер­жав­ні фі­нан­со­ві га­ран­тії ме­ди­чно­го об­слу­го­ву­ва­н­ня на­се­ле­н­ня» (№2168 8 від 19.10.2017 р.). Ство­ре­н­ням На­ціо­наль­ної слу­жби здо­ров’я Укра­ї­ни роз­по­чав­ся про­цес ав­то­но­мі­за­ції ме­дза­кла­дів, і вже вхо­дить у ре­фор­му пер­вин­на ме­ди­чна до­по­мо­га. От­же, пра­во­ва ба­за для змін є.

А ді­є­вим ін­стру­мен­том для цьо­го ма­ють ста­ти су­ча­сні те­хно­ло­гії.

Про­стий при­клад: у на­се­ле­но­му пун­кті на 5—10 ти­сяч жи­те­лів пра­цю­ють від­по­від­но 3—6 сі­мей­них лі­ка­рів. Їхня ам­бу­ла­то­рія по­вин­на ма­ти ді­а­гно­сти­чний ком­плекс пор­та­тив­но­го ци­фро­во­го обла­дна­н­ня — тоб­то під’єд­на­ні до ін­тер­не­ту еле­ктро­кар­діоі еле­ктро­ен­це­фа­ло­граф, уль­тра­зву­ко­вий ска­нер, рент­ген-апа­рат.

В Укра­ї­ні по­над 12 міль­йо­нів лю­дей хво­рі­ють на гі­пер­то­ні­чну хво­ро­бу.

Мі­ні­мум дві­чі на рік во­ни по­вин­ні об­сте­жу­ва­ти­ся, бо є ри­зик ін­суль­ту (100 тис. що­рі­чно) й ін­фар­кту (50 тис. що­рі­чно).

Пор­та­тив­ний кар­діо­граф, під’єд­на­ний до смар­тфо­на, до­зво­ляє не тіль­ки лі­ка­рю, а й фельд­ше­ру, мед­се­стрі зня­ти еле­ктро­кар­діо­гра­му в будь-яких умо­вах і пе­ре­да­ти ту­ди, де її роз­ши­фру­ють, і за кіль­ка хви­лин отри­ма­ти ре­зуль­тат.

Ана­ло­гі­чна си­ту­а­ція з епі­ле­псі­єю та су­дом­ни­ми син­дро­ма­ми. Пор­та­тив­ний еле­ктро­ен­це­фа­ло­граф до­зво­ляє кон­тро­лю­ва­ти фун­кціо­ну­ва­н­ня моз­ку он­лайн ці­ло­до­бо­во, не «прив’язу­ю­чи» па­ці­єн­та до ліж­ка.

Па­ці­єн­то­ві не зав­жди тре­ба йти (їха­ти) до лі­ка­ря-спе­ці­а­лі­ста на кон­суль­та­цію. Ча­сто до­ста­тньо, щоб той лі­кар отри­мав не­об­хі­дну ін­фор­ма­цію про па­ці­єн­та і про­кон­суль­ту­вав на від­ста­ні.

Під’єд­на­не до ін­тер­не­ту пор­та­тив­не обла­дна­н­ня — еле­ктро­кар­діо­граф, уль­тра­зву­ко­вий ска­нер, лег­кий рент­ге­но­гра­фі­чний ком­плекс (ці «су­ча­сні сте­то­ско­пи», як їх на­звав про­фе­сор Сер­гій Мі­ро­шни­чен­ко) — має бу­ти на озбро­єн­ні пер­вин­ної лан­ки, осо­бли­во на се­лі.

Для пев­них ка­те­го­рій па­ці­єн­тів за до­по­мо­гою ме­ди­чних га­дже­тів — фі­тнес-бра­сле­тів і смарт-го­дин­ни­ків — по­трі­бно за­про­ва­ди­ти від­да­ле­ний мо­ні­то­ринг, яким уже ко­ри­сту­ю­ться міль­йо­ни па­ці­єн­тів у сві­ті.

Сьо­го­дні це мо­же зда­ти­ся не­ре­аль­ним, але ма­є­мо усві­дом­лю­ва­ти, що кіль­кість лі­ка­рів, осо­бли­во «вузь­ких спе­ці­а­лі­стів», на се­лі та щіль­ність йо­го на­се­ле­н­ня бу­дуть змен­шу­ва­ти­ся, і те­ле­ме­ди­ци­на — єди­ний спо­сіб за­без­пе­чи­ти до­сту­пність ді­а­гно­сти­ки. Ре­аль­ної аль­тер­на­ти­ви цьо­му не­має. Не зав­жди тре­ба бу­ду­ва­ти ам­бу­ла­то­рії — тре­ба ін­ве­сту­ва­ти в но­ві­тні те­хно­ло­гії, що де­шев­ше і швид­ше дасть ефект, тоб­то збе­ре­же здо­ров’я, а ча­сто й жи­т­тя ба­га­тьом лю­дям.

2008 ро­ку На­ціо­наль­на ра­да з пи­тань охо­ро­ни здо­ров’я, яку я очо­лю­вав, про­ана­лі­зу­ва­ла ви­ко­ри­ста­н­ня ду­же до­ро­го­го обла­дна­н­ня, при­дба­но­го за дер­жав­ні ко­шти з 2004 по 2008 рік.

Ви­я­ви­ло­ся, що зна­чна ча­сти­на обла­дна­н­ня (а це де­ся­тки міль­йо­нів до­ла­рів США) не бу­ла за­пу­ще­на в екс­плу­а­та­цію, а те, що за­пу­ще­но, пра­цю­ва­ло на 15—20% сво­єї по­ту­жно­сті. До всьо­го — ча­сто ку­пу­ва­ло­ся мо­раль­но за­ста­рі­ле.

На жаль, си­ту­а­ція змі­ню­є­ться по­віль­но, про що свід­чать тен­дер­ні за­ку­пів­лі.

Ви­ві­ски «Ко­дак», які бу­ли на ко­жно­му кро­ці, зни­кли ра­зом із плів­ко­ви­ми фо­то­апа­ра­та­ми, а бю­дже­тні ко­шти і до­сі ви­тра­ча­ю­ться на за­ку­пів­лю плів­ко­вих рент­ге­н­апа­ра­тів і про­яв­них ма­шин.

Не­що­дав­но кон­фе­рен­ція Асо­ці­а­ції ра­діо­ло­гів Укра­ї­ни «Рент­ген­ді­а­гно­сти­ка ХХІ сто­річ­чя» роз­мі­сти­ла на сво­є­му сай­ті ре­зо­лю­цію, яка, на мою дум­ку, за­слу­го­вує на ува­гу не тіль­ки й не стіль­ки ра­діо­ло­гів, а су­спіль­ства в ці­ло­му і ком­пе­тен­тних дер­жав­них ор­га­нів зокре­ма.

Ци­тую цей до­ку­мент, бо ціл­ком із ним зго­ден. «Уча­сни­ки кон­фе­рен­ції кон­ста­ту­ють До­сту­пність і якість про­ме­не­вої ді­а­гно­сти­ки в Укра­ї­ні не від­по­від­а­ють ви­мо­гам ча­су і ре­аль­ним мо­жли­во­стям сьо­го­де­н­ня.

Про­дов­жу­є­ться сум­на пра­кти­ка за­ку­пів­лі до­ро­го­вар­ті­сно­го за­ста­рі­ло­го обла­дна­н­ня з не­по­трі­бни­ми фун­кці­я­ми.

Ефе­ктив­ність ви­ко­ри­ста­н­ня обла­дна­н­ня в ба­га­тьох ви­пад­ках низь­ка.

Не біль­ше 10% су­ча­сно­го рент­ге­нів­сько­го обла­дна­н­ня укра­їн­сько­го ви­ро­бни­цтва (Ки­їв, Хар­ків), за­ли­ша­є­ться в кра­ї­ні. Ре­шта екс­пор­ту­є­ться, зокре­ма до За­хі­дної Єв­ро­пи, США та Пів­ден­ної Ко­реї.

Ча­сто при­зна­ча­є­ться до­ро­го­вар­ті­сне об­сте­же­н­ня, не об´рун­то­ва­не між­на­ро­дни­ми про­то­ко­ла­ми, що при­зво­дить до зай­вих ви­трат па­ці­єн­тів і на­дли­шко­во­го їх опро­мі­не­н­ня.

Ка­дро­ва за­без­пе­че­ність по­гір­шу­є­ться. Вже не­по­оди­но­кі ви­пад­ки, ко­ли в ра­йо­нах від­су­тні спе­ці­а­лі­сти з про­ме­не­вої ді­а­гно­сти­ки.

Пе­ре­хід до сі­мей­ної ме­ди­ци­ни на­бли­зив лі­ка­рів за­галь­ної пра­кти­ки до па­ці­єн­тів, але від­да­лив від ді­а­гно­сти­чної ба­зи по­лі­клі­ні­ки.

Сьо­го­дні ви­ро­бля­є­ться, в то­му чи­слі в Укра­ї­ні, ком­па­ктне не­до­ро­ге обла­дна­н­ня з до­ста­тні­ми ді­а­гно­сти­чни­ми мо­жли­во­стя­ми, ін­фор­ма­цію з яко­го зав­дя­ки ін­тер­не­ту мо­жна ана­лі­зу­ва­ти на від­ста­ні.

Ам­бу­ла­то­рії сі­мей­ної ме­ди­ци­ни, осо­бли­во на се­лі, по­вин­ні ма­ти по­ді­бне обла­дна­н­ня («но­ві­тні сте­то­ско­пи») не тіль­ки для про­ме­не­вої, а і фун­кціо­наль­ної та ла­бо­ра­тор­ної ді­а­гно­сти­ки, під’єд­на­не до те­ле­ко­му­ні­ка­цій­них ме­реж. Уча­сни­ки кон­фе­рен­ції ре­ко­мен­ду­ють 1.Про­ана­лі­зу­ва­ти: А) ефе­ктив­ність ви­тра­ча­н­ня бю­дже­тних ко­штів на за­ку­пів­лю обла­дна­н­ня для про­ме­не­вої ді­а­гно­сти­ки і ефе­ктив­ність ви­ко­ри­ста­н­ня на­яв­но­го;

Б) від­по­від­ність об­сте­жень між­на­ро­дним про­то­ко­лам (зокре­ма «Ке­рів­ни­цтву», під­го­тов­ле­но­му Асо­ці­а­ці­єю ра­діо­ло­гів Укра­ї­ни).

2. З ура­ху­ва­н­ням клі­ні­ко-еко­но­мі­чної до­ціль­но­сті та ло­гі­сти­ки за­без­пе­чи­ти ме­ди­чні за­кла­ди пер­шо­го рів­ня ді­а­гно­сти­чним обла­дна­н­ням та те­ле­ко­му­ні­ка­цій­ним зв’яз­ком.

Для ре­а­лі­за­ції ре­ко­мен­да­цій Асо­ці­а­ція ра­діо­ло­гів Укра­ї­ни про­по­нує дер­жав­ним ор­га­нам свою до­по­мо­гу, адже фа­хів­ці — чле­ни Асо­ці­а­ції є гро­ма­дя­на­ми Укра­ї­ни, за­ці­кав­ле­ни­ми в її успі­шно­сті».

На­скіль­ки ме­ні ві­до­мо, при­кла­ди ре­а­лі­за­ції цих ре­ко­мен­да­цій, зав­дя­ки актив­но­сті мі­сце­вої вла­ди, вже є (зокре­ма в Га­дя­цько­му ра­йо­ні Пол­тав­щи­ни), але по­трі­бна дер­жав­на по­лі­ти­ка те­хно­ло­гі­чно­го осу­ча­сне­н­ня пер­вин­ної до­по­мо­ги.

На по­ча­тку кар’єри ней­ро­хі­рур­га я ко­ри­сту­вав­ся до­ло­том і но­жів­кою, але но­сталь­гії за ни­ми не від­чу­ваю, а ра­дію, що сьо­го­дні мої учні опе­ру­ють під мі­кро­ско­пом, а на на­шій ка­фе­дрі за­сто­со­ву­є­ться 3D прин­тер.

Ни­ні про­во­ди­ться адмі­ні­стра­тив­но-те­ри­то­рі­аль­на ре­фор­ма.

Гро­ма­ди са­мо­стій­но ви­рі­шу­ва­ти­муть пи­та­н­ня до­ціль­но­сті ви­тра­ча­н­ня гро­шей. Ефе­ктив­ність управ­лін­ських рі­шень, у то­му чи­слі й при ор­га­ні­за­ції ме­ди­чної до­по­мо­ги та впро­ва­джен­ні ме­ди­чних те­хно­ло­гій, по­вин­на від­по­від­а­ти ви­мо­гам ХХІ сто­річ­чя. Адмі­ні­стра­тив­но те­ри­то­рі­аль­на ре­фор­ма спри­я­ти­ме по­ши­рен­ню но­вих те­хно­ло­гій уза­га­лі та в ме­ди­ци­ні кон­кре­тно. Гро­ма­ди мо­жуть об’єд­ну­ва­ти­ся, ство­рю­ва­ти свої ре­гіо­наль­ні ді­а­гно­сти­чні цен­три, а пор­та­тив­ні еле­ктро­кар­діо­гра­фи, під’єд­на­ні до смар­тфо­на, мо­жуть бу­ти в будь-ко­го з ме­ди­чних пра­ців­ни­ків та ін­ди­ві­ду­аль­но в гро­ма­дян.

Упер­ше я озна­йо­мив­ся з ме­ди­ци­ною Бри­та­нії 1993 ро­ку, а по­тім іще й 2012-го. 1993 ро­ку кон­суль­та­ції ней­ро­хі­рур­га з при­во­ду бо­лю в спи­ні очі­ку­ва­ли 3—4 мі­ся­ці, 2012-го — не біль­ше ніж 10 днів. Бо зав­дя­ки но­вим те­хно­ло­гі­ям сі­мей­ний лі­кар про­во­дить об­сте­же­н­ня від­по­від­но до про­то­ко­лу, зв’язу­є­ться з кон­суль­тан­том і спря­мо­вує па­ці­єн­та вже для ухва­ле­н­ня рі­ше­н­ня — опе­ру­ва­ти чи ні.

Впро­ва­дже­н­ня су­ча­сних те­хно­ло­гій де­цен­тра­лі­зує ме­ди­чну га­лузь, зро­бить її мі­сце­вою і про­фі­ла­кти­чною. Лю­ди хо­чуть ма­ти які­сну ме­ди­чну до­по­мо­гу. Основ­ний прин­цип у жит­ті лю­ди­ни — вар­тість, ко­ристь, якість. Гро­ма­ди оби­ра­ють сво­їх ке­рів­ни­ків, які по­вин­ні дба­ти про їхнє здо­ров’я й до­бро­бут гро­ма­ди.

На за­про­ше­н­ня Асо­ці­а­ції сіль­ських, се­ли­щних і об’єд­на­них гро­мад Укра­ї­ни 21.06.2018 р. я ви­сту­пив на се­мі­на­рі «Гро­ма­ді — ме­ди­ци­ну ХХІ сто­річ­чя. Ре­аль­ні мо­жли­во­сті», де по­ді­лив­ся сво­їм ба­че­н­ням мо­жли­вих змін ме­ди­ци­ни на се­лі.

Одна з го­лів ве­ли­кої (12 ти­сяч осіб) сіль­ської гро­ма­ди ви­гу­кну­ла: «Ви пі­дір­ва­ли ме­ні мо­зок, про­фе­со­ре! Ми го­то­ві до змін».

А чи го­то­ві ме­ди­ки? Бу­дуть го­то­ві! Я пе­ре­ко­на­ний.

Якщо вже пра­цю­ють від­ді­ле­н­ня ін­тен­сив­ної те­ра­пії без лі­ка­ря, мар­со­хо­дом і су­пу­тни­ком ке­ру­ють з Зем­лі, то чо­му не мо­жна су­ча­сні те­хно­ло­гії впро­ва­джу­ва­ти для ши­ро­ко­го за­га­лу?!

На по­ча­тку 2000-х ме­ні, хі­рур­гу з 30-рі­чним ста­жем, важ­ко бу­ло по­ві­ри­ти в мо­жли­вість по­яви ро­бо­тів-хі­рур­гів. А ни­ні ро­бот-хі­рург Davinci вже ре­аль­ність: у США жи­ве по­над міль­йон па­ці­єн­тів, про­о­пе­ро­ва­них ро­бо­та­ми.

Гро­ма­ди по­вин­ні вкла­да­ти гро­ші в роз­ви­ток те­хно­ло­гій. За­ко­но­дав­ство спри­яє роз­ви­тку ме­ди­ци­ни на се­лі. Те­пер — спра­ва за іні­ці­а­тив­ни­ми лю­дьми. Ін­ве­сти­ції оку­пля­ться швид­ко не тіль­ки фі­нан­со­во, а й здо­ров’ям по­ко­лінь.

Час дає нам ко­пня­ка, що має при­ско­ри­ти наш рух упе­ред.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.