Зов­ні­шня фі­нан­со­ва вра­зли­вість як пе­ре­дві­сник май­бу­тніх криз

Dzerkalo Tizhnya - - ТИ­ТУЛЬ­НЫЙ ЛИСТ - Ін­ди­ка­то­ри зов­ні­шньої стій­ко­сті Укра­ї­ни та їх гра­ни­чні зна­че­н­ня Гра­ни­чні зна­че­н­ня

Однак на­кла­де­н­ня гло­баль­них тен­ден­цій на ві­тчи­зня­ні ре­а­лії да­ва­ти­ме нев­ті­шні ре­зуль­та­ти. Так, ско­ро­че­н­ня об­ся­гів порт­фель­них ін­ве­сти­цій у сві­ті за низь­ких кре­ди­тних рей­тин­гів суб’єктів еко­но­мі­ки Укра­ї­ни зу­мов­лю­ва­ти­муть про­лон­га­цію за­ле­жно­сті фі­нан­со­во­го ста­ну дер­жа­ви від за­лу­че­н­ня зов­ні­шньо­го офі­цій­но­го фі­нан­су­ва­н­ня, а та­кож про­дов­же­н­ня фі­нан­со­вої під­трим­ки ві­тчи­зня­них кор­по­ра­цій спо­рі­дне­ни­ми стру­кту­ра­ми-не­ре­зи­ден­та­ми при обме­же­но­му до­сту­пі до рин­ко­во­го фі­нан­су­ва­н­ня.

Де­фі­цит по­то­чно­го ра­хун­ку пла­ті­жно­го ба­лан­су Укра­ї­ни за п’ять мі­ся­ців ста­но­вив 415 млн дол., що на 107 млн біль­ше де­фі­ци­ту за ана­ло­гі­чний пе­рі­од 2017го. Від’єм­не саль­до тор­го­вель­но­го ба­лан­су за цей же пе­рі­од зро­сло на 550 млн дол. і ся­гну­ло 2912 млн. По­мі­тною скла­до­вою де­фі­ци­ту по­то­чних опе­ра­цій є ста­т­тя «до­хо­ди від ін­ве­сти­цій», ви­пла­ти за якою зро­сли май­же на 800 млн дол. З ін­шо­го бо­ку, збіль­шу­ва­ли­ся над­хо­дже­н­ня від опла­ти пра­ці (на 1101 млн від­но­сно сі­чня—трав­ня 2017 р.), які по­зи­тив­но впли­ва­ли на стан по­то­чно­го ра­хун­ку, але по­гір­шу­ва­ли пер­спе­кти­ви від­нов­ле­н­ня еко­но­мі­ки у зв’яз­ку із мас­шта­бним від­пли­вом най­більш про­ду­ктив­ної та ква­лі­фі­ко­ва­ної ро­бо­чої си­ли за кор­дон.

Ана­ліз ди­на­мі­ки зов­ні­шньо­тор­го­вель­них опе­ра­цій за 2014– 2018 рр. вка­зує на те, що де­фі­цит тор­го­вель­но­го ба­лан­су сут­тє­во змен­шив­ся в 2014–2015 рр. під впли­вом різ­ко­го ско­ро­че­н­ня вну­трі­шньо­го по­пи­ту і три­кра­тної де­валь­ва­ції грив­ні, однак йо­го де­фі­цит зно­ву по­чав зро­ста­ти у 2016му. Це свід­чить про обме­же­ні мо­жли­во­сті ва­лю­тно-кур­со­вих чин­ни­ків ви­рів­ню­ва­ти зов­ні­шні дис­ба­лан­си за низь­ко­го рів­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті на­ціо­наль­них ви­ро­бни­ків і зна­чної час­тки то­ва­рів пер­шої не­об­хі­дно­сті (в то­му чи­слі енер­го­но­сі­їв) у скла­ді ім­пор­ту. У та­ких умо­вах до­ся­гне­н­ня ме­ти по­кра­ще­н­ня тор­го­вель­но­го ба­лан­су має спи­ра­ти­ся на по­єд­на­н­ня ва­же­лів фі­нан­со­вої та стру­ктур­ної по­лі­ти­ки.

У сі­чні—трав­ні ц.р. за­галь­не саль­до пла­ті­жно­го ба­лан­су (з ура­ху­ва­н­ням по­га­ше­н­ня кре­ди­тів МВФ) бу­ло про­фі­нан­со­ва­но за ра­ху­нок ви­лу­че­н­ня ре­зерв­них акти­вів на су­му 624 млн дол. Не­га­тив­ним є той факт, що На­ціо­наль­ний банк допу­стив змен­ше­н­ня об­ся­гу між­на­ро­дних ре­зер­вів одно­ча­сно з но­мі­наль­ною ре­валь­ва­цію кур­су грив­ні (на 6,9% за п’ять мі­ся­ців з по­ча­тку ро­ку). І це — у пе­рі­од пі­ко­вих на­ван­та­жень ви­плат за зов­ні­шнім дер­жбор­гом (2018– 2020 рр.), які без про­дов­же­н­ня під­трим­ки між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій по­ро­джу­ють для Укра­ї­ни ре­аль­ну за­гро­зу су­ве­рен­но­го де­фол­ту (!). Та­ка по­ве­дін­ка в умо­вах не­стій­кої зов­ні­шньої по­зи­ції кра­ї­ни свід­чить або про еко­но­мі­чний во­люн­та­ризм цен­траль­но­го бан­ку, або про сві­до­ме ко­ро­тко­стро­ко­ве «ко­ри­гу­ва­н­ня» ним ва­лю­тно­го кур­су для ге­не­ру­ва­н­ня над­при­бу­тків ві­тчи­зня­ни­ми олі­гар­ха­ми, які зму­ше­ні бу­ли час­тко­во по­вер­та­ти не­за­кон­но ви­ве­де­ні з Укра­ї­ни ка­пі­та­ли на­пе­ре­до­дні впро­ва­дже­н­ня по­да­тко­во­го пла­ну BEPS (вкла­да­ю­чи їх у вну­трі­шні акти­ви, зокре­ма у грив­не­ві ОВДП).

Саль­до по­то­чно­го ра­хун­ку пла­ті­жно­го ба­лан­су, чи­ста між­на­ро­дна ін­ве­сти­цій­на по­зи­ція кра­ї­ни, роз­мі­ри зов­ні­шньо­го су­ку­пно­го бор­гу та ко­ро­тко­стро­ко­во­го бор­гу, об­сяг зов­ні­шньо­бор­го­вих ви­плат і рі­вень офі­цій­них ва­лю­тних ре­зер­вів є за­галь­но­ви­зна­ни­ми ін­ди­ка­то­ра­ми зов­ні­шньої вра­зли­во­сті або стій­ко­сті еко­но­мі­ки до дії зов­ні­шніх шо­ків. У та­бли­ці на­ве­де­но стан­дар­тний на­бір ін­ди­ка­то­рів зов­ні­шньої стій­ко­сті, роз­ра­хо­ва­них мною для пе­рі­о­ду 2013 р. — пер­ший квар­тал 2018 р. на осно­ві да­них НБУ.

Отри­ма­ні кіль­кі­сні зна­че­н­ня ін­ди­ка­то­рів по­рів­ню­ва­ли­ся із гра­ни­чни­ми зна­че­н­ня­ми (остан­ній стов­пчик та­бли­ці), які ви­зна­ча­ли­ся за да­ни­ми Alert Mechanism Єв­ро­ко­мі­сії та ста­ти­сти­чно­го де­пар­та­мен­ту Цен­траль­но­го бан­ку Ін­до­не­зії, що має роз­гор­ну­ту си­сте­му мо­ні­то­рин­гу та оцін­ки зов­ні­шньої вра­зли­во­сті кра­ї­ни. При пе­ре­ви­щен­ні на­ве­де­них гра­ни­чних зна­чень від­по­від­ні по­ка­зни­ки по­зна­ча­ли­ся як та­кі, що си­гна­лі­зу­ють про під­ви­ще­ний рі­вень не­без­пе­ки. За ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­но­го ана­лі­зу ви­яви­ло­ся, що в пер­шо­му квар­та­лі 2018 р. із 11 ін­ди­ка­то­рів зов­ні­шньої стій­ко­сті ли­ше три — саль­до по­то­чно­го ра­хун­ку, чи­ста між­на­ро­дна ін­ве­сти­цій­на по­зи­ція та між­на­ро­дні ре­зер­ви у від­со­тках до гро­шо­вої ма­си — за­свід­чи­ли низь­кий сту­пінь вра­зли­во­сті до впли­ву шо­ко­вих си­ту­а­цій (бі­ле тло у табл.). За ві­сьмо­ма ін­ди­ка­то­ра­ми роз­мі­ру зов­ні­шньо­го бор­гу, бор­го­вих ви­плат і ве­ли­чи­ни між­на­ро­дних ре­зер­вів кра­ї­ни рі­вень від­по­від­них ри­зи­ків бу­ло оці­не­но як ду­же ви­со­кий (жов­те тло у табл.).

Ста­ном на кі­нець 2017 р. об­сяг між­на­ро­дних ре­зер­вів ста­но­вив 18,8 млрд дол. і був екві­ва­лен­тним 3,6 мі­ся­ця ім­пор­ту та 40,2% ко­ро­тко­стро­ко­во­го зов­ні­шньо­го бор­гу. По­рів­ня­но з кін­цем 2014-го основ­ні по­ка­зни­ки ре­зер­вів збіль­ши­ли­ся май­же втри­чі, однак во­ни все ще не до­ся­га­ли рів­ня 100% ко­ро­тко­стро­ко­во­го зов­ні­шньо­го бор­гу — від­ста­ва­н­ня в 2,5 ра­зу, і 100% ком­по­зи­тно­го кри­те­рію МВФ — від­ста­ва­н­ня в 1,5 ра­зу. Ком­по­зи­тний кри­те­рій ви­ма­гає по­кри­т­тя ре­зер­ва­ми 30% ко­ро­тко­стро­ко­во­го зов­ні­шньо­го бор­гу, 15% ін­ших зов­ні­шніх зо­бов’язань, 5% екс­пор­ту і 5% ши­ро­ких гро­шей. Більш то­го, в пер­шо­му квар­та­лі цьо­го ро­ку бу­ло пе­ре­р­ва­но по­зи­тив­ну тен­ден­цію під­ви­ще­н­ня між­на­ро­дної лі­кві­дно­сті кра­ї­ни: об­сяг ре­зер­вів змен­шив­ся з 18,8 млрд до 18,2 млрд дол. і з 40,2 до 38,5% ко­ро­тко­стро­ко­во­го бор­гу.

Та­ким чи­ном, зна­чний де­фі­цит тор­го­вель­но­го ба­лан­су, низь­кий рі­вень між­на­ро­дних ре­зер­вів, від’єм­не саль­до між­на­ро­дної ін­ве­сти­цій­ної по­зи­ції, на­дмір­ні об­ся­ги зов­ні­шньо­го бор­гу Укра­ї­ни і не­по­силь­ний тя­гар бор­го­вих ви­плат си­гна­лі­зу­ють про мо­жли­вість на­ста­н­ня бор­го­вої кри­зи і кри­зи пла­ті­жно­го ба­лан­су в на­шій кра­ї­ні у не­да­ле­ко­му май­бу­тньо­му.

На­ші ви­снов­ки що­до не­стій­ко­сті зов­ні­шньо­го се­кто­ра еко­но­мі­ки Укра­ї­ни та на­яв­но­сті ви­со­ких фі­нан­со­вих ри­зи­ків під­твер­джу­ють і фа­хів­ці Ін­сти­ту­ту між­на­ро­дних фі­нан­сів. У черв­ні 2018 р. во­ни за­ра­ху­ва­ли Ки­тай, Укра­ї­ну та Ар­ген­ти­ну до гру­пи най­більш ура­зли­вих се­ред кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться, за по­ка­зни­ка­ми по­треб у зов­ні­шньо­му фі­нан­су­ван­ні, до­ста­тно­сті між­на­ро­дних ре­зер­вів, оцін­ки акти­вів і зов­ні­шньо­тор­го­вель­ної стій­ко­сті.

У пер­шо­му пів­річ­чі 2018 р., упер­ше пі­сля 2015-го, Укра­ї­на зі­ткну­ла­ся із сер­йо­зни­ми тру­дно­ща­ми при ви­ко­нан­ні бю­дже­ту та здій­снен­ні пла­но­вих ви­плат у ра­ху­нок по­га­ше­н­ня та об­слу­го­ву­ва­н­ня зов­ні­шньо­го бор­гу. Так, цьо­го ро­ку дер­жа­ва має ви­пла­ти­ти близь­ко 6,5 млрд дол., а 2019-го — 6,3 млрд. Згі­дно з по­ча­тко­ви­ми пла­на­ми уря­ду, для ре­фі­нан­су­ва­н­ня та­ких ви­плат у 2018 р. Мін­фін і НБУ ма­ли на­мір за­лу­чи­ти при­бли­зно 6 млрд дол. зов­ні­шньо­го фі­нан­су­ва­н­ня, вклю­ча­ю­чи тран­ші кре­ди­ту МВФ, над­хо­дже­н­ня від єв­ро­облі­га­цій, ма­кро­фі­нан­со­ву до­по­мо­гу ЄС і по­зи­ки Сві­то­во­го бан­ку. Фа­кти­чно ж за пер­ше пів­річ­чя уря­дом бу­ло отри­ма­но ли­ше 0,1 млрд дол. зов­ні­шньо­го фі­нан­су­ва­н­ня до спе­ці­аль­но­го фон­ду бю­дже­ту. Про­бле­ми із за­лу­че­н­ням зов­ні­шньо­го фі­нан­су­ва­н­ня в пер­шо­му пів­річ­чі по­ясню­ю­ться зу­пин­кою про­гра­ми МВФ і не­мо­жли­ві­стю отри­ма­ти по­зи­чко­ві ко­шти від ЄС і Сві­то­во­го бан­ку без від­нов­ле­н­ня спів­ро­бі­тни­цтва з Фон­дом, а та­кож над­зви­чай­ною до­ро­жне­чею (або фа­кти­чною не­до­сту­пні­стю) зов­ні­шньо­го ко­мер­цій­но­го фі­нан­су­ва­н­ня в умо­вах за­мо­ро­жу­ва­н­ня про­гра­ми МВФ.

Май­же ну­льо­ве за­лу­че­н­ня зов­ні­шньо­го по­зи­чко­во­го фі­нан­су­ва­н­ня та не­ви­ко­на­н­ня до­хі­дної ча­сти­ни ма­ють сво­їм на­слід­ком не­пов­не фі­нан­су­ва­н­ня ви­да­тків держ­бю­дже­ту. Так, за сі­чень—тра­вень 2018 р. ви­да­тки за­галь­но­го фон­ду бю­дже­ту бу­ло не­до­фі­нан­со­ва­но на 36,3 млрд грн., або на 9,3% по­рів­ня­но з пла­но­ви­ми. По­ки що Мі­ні­стер­ство фі­нан­сів у ру­чно­му ре­жи­мі ско­ро­чує об­ся­ги бю­дже­тних аси­гну­вань, але не­о­три­ма­н­ня про­гно­зо­ва­них об­ся­гів зов­ні­шньо­го фі­нан­су­ва­н­ня до кін­ця ро­ку зро­бить не­ми­ну­чим се­квестр держ­бю­дже­ту. Ско­ро­че­н­ня держ­ви­да­тків в умо­вах кво­ло­го від­нов­ле­н­ня еко­но­мі­чної актив­но­сті пі­сля гли­бо­кої кри­зи 2014–2015 рр. ста­не чин­ни­ком при­гні­че­н­ня еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті та по­гли­блю­ва­ти­ме со­ці­аль­но-де­мо­гра­фі­чну кри­зу в кра­ї­ні.

Та­ким чи­ном, від­нов­ле­н­ня спів­ро­бі­тни­цтва Укра­ї­ни з МВФ і утри­ма­н­ня зов­ні­шньо­еко­но­мі­чної та бор­го­вої стій­ко­сті ма­ють ста­ти одни­ми з прі­о­ри­те­тів ді­яль­но­сті дер­жа­ви в ко­ро­тко­стро­ко­во­му пе­рі­о­ді. Але в се­ре­дньо­стро­ко­во­му пе­рі­о­ді для ви­рів­ню­ва­н­ня фі­нан­со­вих і зов­ні­шньо­еко­но­мі­чних дис­ба­лан­сів кра­ї­ни пер­шо­чер­го­во­го зна­че­н­ня на­бу­ва­ти­муть оздо­ров­ле­н­ня ре­гу­ля­тор­но-пра­во­вої си­сте­ми та здій­сне­н­ня актив­ної стру­ктур­ної по­лі­ти­ки, які за­без­пе­чу­ва­ти­муть роз­ви­ток ві­тчи­зня­но­го під­при­єм­ни­цтва та від­хід від рен­тно-си­ро­вин­ної мо­де­лі еко­но­мі­ки.

На наш по­гляд, до­сить ва­жли­вим аспе­ктом, який по­ви­нен вра­хо­ву­ва­ти­ся у про­це­сі вза­є­мо­дії Укра­ї­ни з МВФ, є те, що у Фон­ду не­має жорс­тко по­стій­но­го на­бо­ру за­хо­дів для до­ся­гне­н­ня ці­лей ма­кро­фі­нан­со­вої ста­бі­лі­за­ції в кон­кре­тній кра­ї­ні. Фа­хів­ці МВФ мо­жуть опе­ра­тив­но ко­ри­гу­ва­ти по­ча­тко­ві па­ра­ме­три ста­бі­лі­за­цій­них про­грам при об´рун­ту­ван­ні на­ціо­наль­ним уря­дом за­хо­дів/кри­те­рі­їв, від­мін­них від про­по­но­ва­них МВФ, але до­ста­тньо ефе­ктив­них для по­до­ла­н­ня на­яв­них роз­ри­вів держ­фі­нан­сів, гро­шо­во-кре­ди­тно­го та зов­ні­шньо­го се­кто­рів. То­му для до­ся­гне­н­ня пер­спе­ктив­них ці­лей со­ці­аль­но-еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку та від­нов­ле­н­ня пов­но­цін­но­го су­ве­ре­ні­те­ту дер­жа­ви не­за­пе­ре­чне зна­че­н­ня ма­ють ви­ро­бле­н­ня актив­ної по­зи­ції дер­жін­сти­ту­тів у про­блем­них пи­та­н­нях спів­ро­бі­тни­цтва з МВФ і про­фе­сій­не від­сто­ю­ва­н­ня на­ціо­наль­них еко­но­мі­чних ін­те­ре­сів.

Згі­дно з да­ни­ми НБУ, су­ма па­си­вів між­на­ро­дної ін­ве­сти­цій­ної по­зи­ції (МІП) Укра­ї­ни на 31 бе­ре­зня 2018 р. до­ся­гну­ла 157 млрд дол., а чи­ста ін­ве­сти­цій­на по­зи­ція — 27,1 млрд. Ва­го­мою скла­до­вою па­си­вів МІП Укра­ї­ни є зов­ні­шній борг, об­сяг і стру­кту­ра яко­го за­слу­го­ву­ють на ре­тель­ний роз­гляд, вра­хо­ву­ю­чи по­тен­цій­но ва­жли­ву роль іно­зем­но­го по­зи­чко­во­го ка­пі­та­лу як аксе­ле­ра­то­ра еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, з одно­го бо­ку, та йо­го мін­ли­вий ха­ра­ктер, що не­о­дно­ра­зо­во ста­вав при­чи­ною фі­нан­со­вих криз у ба­га­тьох кра­ї­нах, — з ін­шо­го.

Зов­ні­шній борг Укра­ї­ни ста­ном на 31 бе­ре­зня 2018 р. ста­но­вив 116,3 млрд дол., змен­шив­шись на 0,3 млрд від­но­сно гру­дня 2017го і збіль­шив­шись на 2,7 млрд від­но­сно гру­дня 2016 р. Клю­чо­ві по­ка­зни­ки зов­ні­шньо­го бор­гу при по­рів­нян­ні із се­ре­дні­ми для кра­їн з низь­ки­ми і се­ре­дні­ми до­хо­да­ми свід­чать про на­дмір­ний рі­вень бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня і ви­со­кий рі­вень бор­го­вих ри­зи­ків в Укра­ї­ні.

За остан­ні­ми да­ни­ми Сві­то­во­го бан­ку, в 2016 р. спів­від­но­ше­н­ня зов­ні­шньо­го бор­гу та екс­пор­ту в Укра­ї­ні (233,7%) більш як удві­чі пе­ре­ви­щу­ва­ло ана­ло­гі­чний по­ка­зник для кра­їн із низь­ки­ми і се­ре­дні­ми до­хо­да­ми (106,7%). Тиск зов­ні­шньо­бор­го­вих ви­плат на ва­лю­тні над­хо­дже­н­ня від екс­пор­ту в Укра­ї­ні та­кож удві­чі пе­ре­ви­щу­вав се­ре­дній по­ка­зник: 29,3% про­ти 14,2. А укра­їн­ське спів­від­но­ше­н­ня зов­ні­шньо­го бор­гу та ва­ло­во­го на­ціо­наль­но­го до­хо­ду (127,8%) пе­ре­ви­щу­ва­ло се­ре­дній рі­вень у кра­ї­нах з не­ви­со­ки­ми до­хо­да­ми май­же в п’ять ра­зів. Укра­ї­на вхо­ди­ла та­кож до де­ся­тки кра­їн з низь­ки­ми і се­ре­дні­ми до­хо­да­ми, які ма­ли най­ви­щий рі­вень зов­ні­шньо­бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня — по­над 100% на­ціо­наль­но­го до­хо­ду.

На ри­сун­ку на­ве­де­но основ­ні зов­ні­шньо­бор­го­ві по­ка­зни­ки Укра­ї­ни у ди­на­мі­ці з 2013-го по пер­ший квар­тал 2018 р. Ці да­ні вка­зу­ють на те, що всі із на­ве­де­них ін­ди­ка­то­рів зов­ні­шньо­бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня Укра­ї­ни сут­тє­во пе­ре­ви­щу­ють гра­ни­чні зна­че­н­ня:

— зов­ні­шній су­ку­пний борг Укра­ї­ни ста­ном на 31 бе­ре­зня 2018 р. ста­но­вив 210,2% екс­пор­ту при гра­ни­чно допу­сти­мо­му рів­ні 200%;

— зов­ні­шній борг ста­но­вив 100,3% ВВП при гра­ни­чно допу­сти­мо­му рів­ні 60%;

— ко­ро­тко­стро­ко­вий зов­ні­шній борг Укра­ї­ни до­ся­гнув 259,7% між­на­ро­дних ре­зер­вів при гра­ни­чно допу­сти­мо­му рів­ні 100%.

За ви­со­ко­го рів­ня зов­ні­шньо­бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня на­ціо­наль­на еко­но­мі­ка ха­ра­кте­ри­зу­є­ться низь­ки­ми і не­ста­біль­ни­ми тем­па­ми зро­ста­н­ня, а та­кож зна­чною вра­зли­ві­стю до впли­ву зов­ні­шніх шо­ків — ко­ли­вань від­со­тко­вих ста­вок, обмін­них кур­сів, цін на екс­пор­то­ва­ні то­ва­ри, рів­ня по­пи­ту в кра­ї­нах-пар­тне­рах. Із збіль­ше­н­ням об­ся­гу бор­гу під­ви­щу­ю­ться ри­зи­ки йо­го ре­фі­нан­су­ва­н­ня: уряд чи кор­по­ра­ції ра­пто­во мо­жуть втра­ти­ти до­ступ до рин­ку ка­пі­та­лів, що по­ро­джу­ва­ти­ме кри­зу лі­кві­дно­сті. Крім то­го, ви­со­кий об­сяг зов­ні­шньо­го бор­гу по­тре­бує зна­чних ви­трат на йо­го об­слу­го­ву­ва­н­ня. Осо­бли­во не­без­пе­чним при цьо­му є так зва­ний ефект сні­жної ла­ви­ни, ко­ли ви­со­кі кре­ди­тні ри­зи­ки ін­ве­сто­рів під­штов­ху­ють уго­ру рин­ко­ві від­со­тко­ві став­ки, які, в свою чер­гу, зу­мов­лю­ють під­ви­ще­н­ня рів­ня бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня, за­пу­ска­ю­чи у та­кий спо­сіб спі­раль кри­зо­вих по­дій.

За ви­снов­ком ба­га­тьох уче­них, ви­со­кий рі­вень зов­ні­шньо­го бор­гу пов’яза­ний з низь­ки­ми тем­па­ми еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня. Основ­ною при­чи­ною цьо­го є те, що пе­ре­об­тя­же­ні бор­га­ми по­зи­чаль­ни­ки зму­ше­ні зна­чну час­тку вла­сних до­хо­дів спря­мо­ву­ва­ти на об­слу­го­ву­ва­н­ня бор­гів, а та­кож ра­но чи пі­зно ско­ро­чу­ва­ти свої ін­ве­сти­цій­ні та спо­жив­чі ви­тра­ти з ме­тою по­га­ше­н­ня на­ко­пи­че­них бор­гів. Ре­зуль­та­ти еко­но­мі­ко-ма­те­ма­ти­чно­го мо­де­лю­ва­н­ня на осно­ві квар­таль­них да­них Укра­ї­ни за 2007–2018 р. по­ка­за­ли, що під­ви­ще­н­ня роз­мі­ру ва­ло­во­го зов­ні­шньо­го бор­гу на ве­ли­чи­ну, екві­ва­лен­тну 1% ВВП, у се­ре­дньо­стро­ко­во­му пе­рі­о­ді має сво­їм на­слід­ком зни­же­н­ня тем­пів зро­ста­н­ня ре­аль­но­го ВВП на 0,18%.

Ви­со­кий рі­вень зов­ні­шньо­го су­ку­пно­го бор­гу Укра­ї­ни від­обра­жає стру­ктур­ну слаб­кість і низь­ку кон­ку­рен­то­спро­мо­жність на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки. У 2017 р. час­тка пе­ре­ро­бної про­ми­сло­во­сті у ВВП ста­но­ви­ла 12,4%, то­ді як у стру­кту­рі екс­пор­ту то­ва­рів час­тка трьох груп — про­до­воль­ства і си­ро­ви­ни для йо­го ви­ро­бни­цтва, мі­не­раль­них про­ду­ктів, чор­них і ко­льо­ро­вих ме­та­лів і ви­ро­бів з них — до­ся­гну­ла 78,5%. При­чо­му за 2005–2017 рр. час­тка вка­за­них си­ро­вин­них груп збіль­ши­ла­ся май­же на 10 в.п.

Ві­до­мо, що кон­сер­ва­ція си­ро­вин­ної спря­мо­ва­но­сті екс­пор­ту ве­де до на­ро­ста­н­ня де­фі­ци­ту фі­нан­со­вих ре­сур­сів і по­си­ле­н­ня кре­ди­тної за­ле­жно­сті кра­ї­ни — екс­пор­те­ра си­ро­ви­ни від кра­їн — екс­пор­те­рів ка­пі­та­лу. При цьо­му за­зви­чай спра­цьо­вує та­ка за­ко­но­мір­ність: не­до­ста­тність вну­трі­шніх ре­сур­сів і до­хо­дів від екс­пор­ту зму­шує кра­ї­ни з не­ви­со­ким рів­нем до­хо­дів за­лу­ча­ти зов­ні­шні по­зи­ки для за­до­во­ле­н­ня ба­зо­вих спо­жив­чих та ін­ве­сти­цій­них по­треб; а ін­тен­сив­ні за­по­зи­че­н­ня з ча­сом за­га­ня­ють ці кра­ї­ни у пас­тку бор­го­вих зо­бов’язань, яка пе­ре­шко­джає на­ро­щу­ван­ню вну­трі­шніх до­хо­дів.

Ав­стрій­ські вче­ні М.лан­де­сманн і Р.штьол­лін­гер по­ка­за­ли, що зна­чні де­фі­ци­ти по­то­чних ра­хун­ків (а від­по­від­но, і зна­чні зов­ні­шні бор­ги) спо­сте­рі­га­ю­ться в тих єв­ро­пей­ських кра­ї­нах, яким вла­сти­ві слаб­кий екс­порт­ний се­ктор і пе­ре­ва­жа­н­ня низь­ко­те­хно­ло­гі­чних ви­ро­бництв у стру­кту­рі про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва. Вче­ні роз­ра­ху­ва­ли рі­зни­цю час­тки ко­жної кра­ї­ни в до­да­ній вар­то­сті єв­ро­пей­сько­го екс­пор­ту та в єв­ро­пей­сько­му ВВП. Ця рі­зни­ця ви­яви­ла­ся від’єм­ною для Укра­ї­ни, За­хі­дних Бал­кан, пів­ден­но-єв­ро­пей­ських кра­їн, Фран­ції та Ве­ли­кої Бри­та­нії (Structural Change, Trade and Global Production Networks). Та­ка си­ту­а­ція по­ясню­є­ться тим, що пе­ре­лі­че­ні кра­ї­ни слаб­ко вклю­че­ні до єв­ро­пей­ської ви­ро­бни­чої ме­ре­жі або ж спе­ці­а­лі­зу­ю­ться на ста­ді­ях ви­до­бу­ва­н­ня та пер­вин­ної оброб­ки си­ро­ви­ни, вна­слі­док чо­го до­да­на вар­тість їх екс­пор­ту є не­зна­чною, а по­то­чні ра­хун­ки пе­ре­бу­ва­ють у ста­ні хро­ні­чної де­фі­ци­тно­сті. Лан­де­сманн і Штьол­лін­гер на­зва­ли за­зна­че­ний фе­но­мен «стру­ктур­ни­ми зов­ні­шні­ми дис­ба­лан­са­ми».

Стра­жда­ю­чи від стру­ктур­них дис­ба­лан­сів, Укра­ї­на ра­зом з тим не має ва­го­мої ін­сти­ту­цій­ної та фі­нан­со­вої під­трим­ки ЄС, яка три­ва­лий час на­да­є­ться кра­ї­нам Схі­дної та Пів­ден­ної Єв­ро­пи (но­вим чле­нам і кан­ди­да­там на вступ до ЄС). На­при­клад, Поль­ща одер­жа­ла май­же 80 млрд єв­ро у фор­мі нет­то­трансфер­тів ЄС у 2004–2014 рр., а Ру­му­нія — по­над 17 млрд у 2007– 2014 рр. То­му не див­но, що під впли­вом гло­баль­них шо­ків 2008– 2009 рр., а зго­дом еко­но­мі­чних і вій­сько­во-по­лі­ти­чних по­тря­сінь 2014–2015 рр. (у по­єд­нан­ні із не­спро­мо­жні­стю на­ціо­наль­них ор­га­нів управ­лі­н­ня про­ти­сто­я­ти но­вим за­гро­зам і ви­кли­кам) Укра­ї­на ско­ти­ла­ся в «кю­вет» еко­но­мі­чної де­пре­сії та фі­нан­со­вої де­ста­бі­лі­за­ції.

От­же, про­ве­де­ний ана­ліз вка­зує на те, що про­цес ма­кро­фі­нан­со­вої ста­бі­лі­за­ції в Укра­ї­ні є до­во­лі хи­тким і мо­же бу­ти зруй­но­ва­ний у будь-який мо­мент під впли­вом мас­шта­бних зов­ні­шніх шо­ків чи вну­трі­шніх по­тря­сінь. Зокре­ма, не­без­пе­чним є ско­ро­че­н­ня аб­со­лю­тних і від­но­сних по­ка­зни­ків між­на­ро­дних ре­зер­вів; на кри­ти­чно ви­со­ко­му рів­ні утри­му­є­ться роз­мір зов­ні­шньо­бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня, а об­ся­ги ко­ро­тко­стро­ко­во­го бор­гу про­дов­жу­ють зро­ста­ти. Допу­ще­н­ня но­мі­наль­ної ре­валь­ва­ції грив­ні в умо­вах ско­ро­че­н­ня рів­ня між­на­ро­дних ре­зер­вів при то­му, що ба­зо­ві кри­те­рії аде­ква­тно­сті ре­зер­вів за­ли­ша­ю­ться не­ви­ко­на­ни­ми, а на 2018–2020 рр. при­па­дає пік ви­плат за зов­ні­шнім дер­жав­ним бор­гом, свід­чить про вкрай не­ква­лі­фі­ко­ва­не управ­лі­н­ня ва­лю­тно-кур­со­ви­ми про­це­са­ми та дер­жав­ним бор­гом в Укра­ї­ні. Від­нов­ле­н­ня зов­ні­шньої стій­ко­сті еко­но­мі­ки, змен­ше­н­ня ва­лю­тних і бор­го­вих ри­зи­ків по­тре­бує но­вої яко­сті ма­кро­еко­но­мі­чно­го ре­гу­лю­ва­н­ня та роз­роб­ки ком­пле­ксної про­гра­ми від­ро­дже­н­ня і стру­ктур­ної пе­ре­бу­до­ви еко­но­мі­ки Укра­ї­ни. Але ви­рі­ше­н­ня та­ких мас­шта­бних зав­дань на­вряд чи змо­же взя­ти на се­бе ни­ні­шня по­лі­ти­чна елі­та кра­ї­ни.

Те­тя­на Бо­г­дан

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.