Зо­ра­ли зем­лі, зо­ре­мо й до­ро­ги

Транс­порт­ні про­бле­ми у жни­ва за­го­стрю­ю­ться

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Ро­ман ЯКЕЛЬ (Тер­но­піль)

Жни­ва цьо­го ро­ку роз­по­ча­ли­ся на два ти­жні ра­ні­ше, ніж за­зви­чай.

Як за­га­лом в Укра­ї­ні, так і на Тер­но­піль­щи­ні збір уро­жаю в ці дні вже йде пов­ним хо­дом. За опе­ра­тив­ною ін­фор­ма­ці­єю де­пар­та­мен­ту агро­про­ми­сло­во­го роз­ви­тку Тер­но­піль­ської обл­держ­адмі­ні­стра­ції, на 10 ли­пня на­мо­ло­че­но май­же 50 тис. т ран­ніх зер­но­вих. Агра­рії вже на­вчи­ли­ся ви­ро­щу­ва­ти зер­но­ві культури за но­ві­тні­ми те­хно­ло­гі­я­ми і зна­чно збіль­ши­ли вро­жай­ність: ози­мо­го ячме­ню — в се­ре­дньо­му до 57 ц з ге­кта­ра, пше­ни­ці — май­же до 60 ц, рі­па­ку — до по­над 28 ц/га.

Сіль­госп­під­при­єм­ства обла­сті зві­ту­ють, що на­ра­зі у них є 1100 зер­но­зби­раль­них ком­бай­нів. Це озна­чає, що се­ре­днє на­ван­та­же­н­ня на один ком­байн — 270 га, про­те є ра­йо­ни, де це на­ван­та­же­н­ня вдві­чі біль­ше — до 500 га. Мі­на­гро­по­лі­ти­ки на­во­дить на сво­є­му сай­ті ін­фор­ма­цію про сіль­госп­під­при­єм­ства і під­при­єм­ців з рі­зних обла­стей, які мо­жуть на­да­ти в орен­ду ком­бай­ни тим, ко­му їх бра­кує. Ініціатива слу­шна, бо ко­жен день зво­лі­ка­н­ня із зби­ра­н­ням зер­но­вих обер­та­є­ться втра­та­ми до двох цен­тне­рів з ге­кта­ра: зер­но об­си­па­є­ться, пе­ре­зво­ло­жу­є­ться то­що.

Сіль­го­спви­ро­бни­ки, у яких бра­кує вла­сних ко­штів на жни­ва, за­зви­чай бе­руть кре­ди­ти. Во­ни най­біль­ше по­трі­бні дрі­бним і се­ре­днім го­спо­дар­ствам. Ці­ка­во, як же ж ді­ють дер­жав­ні про­гра­ми зде­шев­ле­н­ня кре­ди­тів? Для не­ве­ли­чкої обла­сті цьо­го ро­ку пе­ред­ба­че­но 2,1 млн грн для від­шко­ду­ва­н­ня кре­ди­тної став­ки тим сіль­госп­під­при­єм­ствам, які ма­ють чи­стий до­хід від ре­а­лі­за­ції про­ду­кції за по­пе­ре­дній рік до 20 млн грн. Але не всі дрі­бні та се­ре­дні агра­рії ско­ри­ста­ю­ться цим на­чеб­то при­ва­бли­вим ви­дом фі­нан­со­вої під­трим­ки, бо в по­ста­но­ві КМУ від 7 лю­то­го 2018 р. №254 зро­бле­но уто­чне­н­ня: пе­ре­ва­га на­да­є­ться по­зи­чаль­ни­кам, які ви­ро­щу­ють ні­ше­ві сіль­гос­пкуль­ту­ри — ово­чі на від­кри­то­му ´рун­ті, цукро­ві бу­ря­ки, за­йма­ю­ться са­дів­ни­цтвом та ягі­дни­цтвом. Тож до­ку­мен­ти на від­шко­ду­ва­н­ня кре­ди­тних ста­вок агра­рії по­да­ють ду­же мля­во, на сьо­го­дні мен­ше де­ся­тка під­при­ємств ско­ри­ста­ли­ся та­кою мо­жли­ві­стю. Го­лов­на про­бле­ма в то­му, що дрі­бні го­спо­дар­ства, які ма­ють пе­ре­ва­гу при отри­ман­ні дер­ждо­по­мо­ги, пе­ре­ва­жно пра­цю­ють у «ті­ні» і не хо­чуть сві­ти­ти ре­аль­ні до­хо­ди.

Пе­ред­ба­че­но зде­шев­ле­н­ня кре­ди­тів для сіль­го­спви­ро­бни­ків ще й за ін­ши­ми дер­жав­ни­ми про­гра­ма­ми. На пер­ший погляд, умо­ви ви­гі­дні, кін­це­ві став­ки за ко­ри­сту­ва­н­ня бан­ків­ськи­ми по­зи­ка­ми бу­дуть у ме­жах 1% рі­чних для фер­мер­ських го­спо­дарств і 1,3% рі­чних — для ін­ших сіль­го­спви­ро­бни­ків. Про­те від­шко­ду­ва­н­ня з бо­ку дер­жа­ви за ци­ми про­гра­ма­ми ще не про­во­ди­ло­ся, і не­ві­до­мо, чи вза­га­лі во­но від­бу­де­ться цьо­го­річ. При­чи­на до ще­му тра­ди­цій­на — обме­же­ність держ­бю­дже­тних ко­штів.

Та не че­рез кре­ди­ти пе­ре­йма­ю­ться го­спо­дар­ни­ки. На­сам­пе­ред їх тур­бує ча­сом над­то спе­ко­тна, а ча­сом до­що­ва по­го­да. Але по­сі­ви зер­но­вих куль­тур агра­рії май­же не стра­ху­ють. На жаль, во­ни не ви­вчи­ли при­крих уро­ків ні ура­га­ну 2000-го, ні по­ве­ні 2008-го. «Стра­ху­ють по­сі­ви ли­ше ті по­оди­но­кі під­при­єм­ства, які бе­руть у бан­ку кре­ди­ти під за­ста­ву май­бу­тньо­го вро­жаю, бо одна з ви­мог бан­ків — стра­ху­ва­н­ня по­сі­вів. У 2004–2005 рр. ді­я­ла хо­ро­ша про­гра­ма, ко­ли дер­жа­ва від­шко­до­ву­ва­ла агра­рі­є­ві 50% спла­че­них стра­хо­вих пре­мій. По­тім про­гра­ма пе­ре­ста­ла ді­я­ти, і ви­мо­га За­ко­ну «Про дер­жав­ну під­трим­ку сіль­сько­го го­спо­дар­ства» в ча­сти­ні стра­ху­ва­н­ня, на жаль, не пра­цює», — роз­став­ляє акцен­ти ви­ко­ну­вач обов’яз­ків ди­ре­кто­ра де­пар­та­мен­ту агро­про­ми­сло­во­го роз­ви­тку Тер­но­піль­ської обл­держ­адмі­ні­стра­ції Во­ло­ди­мир Ста­хів.

Тер­но­пі­л­ля з ро­ка­ми ста­ло ви­ра­зною зер­но­вою обла­стю. В ре­гіо­ні цьо­го ро­ку пла­ну­ють зі­бра­ти не мен­ше, ніж в ми­ну­лі ро­ки, — 2,3– 2,4 млн т зер­но­вих і зер­но­бо­бо­вих куль­тур. Май­же стіль­ки ж зби­ра­ють на Львів­щи­ні, При­кар­пат­ті і Бу­ко­ви­ні ра­зом. При за­галь­ній по­тре­бі обла­сті на 2018/2019 мар­ке­тин­го­вий рік у 616 тис. т по­над 1,7 млн т тре­ба бу­де ре­а­лі­зу­ва­ти за ме­жа­ми Тер­но­піль­щи­ни. І отут по­стає чи не най­біль­ша про­бле­ма для агра­рі­їв: не­за­без­пе­че­ність за­лі­зни­чни­ми ва­го­на­ми-зер­но­во­за­ми і те­пло­во­за­ми для пе­ре­ве­зе­н­ня вро­жаю.

Для пе­ре­ве­зе­н­ня зер­на з обла­сті по­трі­бно по­над 1800 ва­го­нів на мі­сяць, при цьо­му рі­вень за­без­пе­че­н­ня ва­го­на­ми, як на зло, про­сто жа­лю­гі­дний — 25–30%. ПАТ «Укр­за­лі­зни­ця» за три остан­ні ро­ки від­ре­мон­ту­ва­ла і до­да­ла в обіг 8 тис. ва­го­нів, але всі во­ни пе­ре­да­ні в Центр транс­порт­ної ло­гі­сти­ки, який їх роз­по­ді­ляє. Ін­ші ва­го­ни на­ле­жать при­ва­тним ком­па­ні­ям. Але, як по­ка­зує пра­кти­ка, во­ни теж не по­спі­ша­ють да­ва­ти ва­го­ни для за­ван­та­же­н­ня зер­ном. Ди­ре­ктор ПАП «Агро­прод­сер­віс» Ан­дрій Ба­ран ка­же: «Опе­ра­то­ри рин­ку від­мов­ля­ю­ться від­прав­ля­ти ва­го­ни на за­хід Укра­ї­ни, бо тут во­ни за­стря­га­ють: бра­кує те­пло­во­зів, не­має тя­ги, не ор­га­ні­зо­ва­на ро­бо­та за­лі­зни­ці. Ді­йшло до аб­сур­ду. Ми збу­ду­ва­ли бі­ля стан­ції ло­гі­сти­чний еле­ва­тор для збе­рі­га­н­ня 20 тис. т зер­на, по­над пів­ро­ку ви­би­ва­ли до­зво­ли, щоб збу­ду­ва­ти ва­гу, яку бу­ли зму­ше­ні пе­ре­да­ти на ба­ланс «Укр­за­лі­зни­ці». І ра­птом отри­му­є­мо ін­фор­ма­цію, що стан­цію Де­ни­сів-ку­пчин­ці пла­ну­ють за­кри­ти».

Орен­да ва­го­нів у при­ва­тних ком­па­ній на пів­та­ри­фу до­рож­ча, ніж у ПАТ «Укр­за­лі­зни­ця». Та з до­сві­ду ро­бо­ти ве­ли­ко­го сіль­сько­го­спо­дар­сько­го то­ва­ри­ства — Зба­разь­ко­го ком­бі­на­ту хлі­бо­про­ду­ктів ви­дно, що ма­нев­ро­вий те­пло­воз, який при­бу­ває на стан­цію Зба­раж, ще й не­ча­сто під­во­зить ці ва­го­ни під за­ван­та­же­н­ня, мо­ти­ву­ю­чи від­мо­ву про­сто: у ньо­го не­має ча­су, він по­ви­нен ви­ко­на­ти ін­ші за­мов­ле­н­ня.

Ва­го­нів для пе­ре­ве­зе­н­ня лі­со­про­ду­кції та­кож го­стро бра­кує і лі­со­во­му го­спо­дар­ству, яке ра­зом із сіль­ським го­спо­дар­ством є одні­єю з про­від­них га­лу­зей в еко­но­мі­ці Тер­но­піль­щи­ни. На­при­клад, у пер­шо­му пів­річ­чі п’ять дер­жліс­го­спів обла­сті не­до­о­три­ма­ли май­же 500 ва­го­нів, уна­слі­док чо­го втра­ти оці­ню­ю­ться у 40 млн грн. «Ми пе­ред по­ку­пця­ми не­се­мо від­по­від­аль­ність, — пе­ре­ко­нує на­чаль­ник Тер­но­піль­сько­го обла­сно­го управ­лі­н­ня лі­со­во­го і ми­слив­сько­го го­спо­дар­ства Олег Ярем­ко, — а «Укр­за­лі­зни­ця» згі­дно з умо­ва­ми до­го­во­ру пе­ред на­ми не має від­по­від­аль­но­сті. Та ще й ча­сто тра­пля­є­ться, що за­мість за­лі­зни­чних лі­со­во­зів-пла­тформ за­лі­зни­ця дає на­пів­ва­го­ни, які їдуть до при­кор­дон­них стан­цій Чоп, По­ру­бне, Оде­са та ін­ших аж два ти­жні. За цей час осу­шка де­ре­ви­ни в них до­ся­гає 5 ку­бо­ме­трів на ва­гон, і дер­жліс­го­спи пла­тять за­мов­ни­кам со­тні ти­сяч гри­вень штра­фних сан­кцій за не­до­по­став­ле­ні ку­бо­ме­три лі­су».

Сіль­го­спви­ро­бни­кам бра­кує ще й те­пло­во­зів. У черв­ні «Укр­за­лі­зни­ця» до­да­ла у ло­ко­мо­тив­не де­по «Тер­но­піль» п’ять рі­зних те­пло­во­зів, а по­трі­бно хо­ча б іще стіль­ки ж. На обла­сній на­ра­ді агра­рі­їв з пи­тань ефе­ктив­но­го про­ве­де­н­ня жнив ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор ре­гіо­наль­ної фі­лії «Львів­ська за­лі­зни­ця» Во­ло­ди­мир Крот за­про­по­ну­вав два ва­рі­ан­ти ви­хо­ду з кри­ти­чної ситуації: «Пер­ший клю­чо­вий мо­мент по­ля­гає у то­му, що Львів­ська за­лі­зни­ця до­во­зи­ти­ме ван­таж до опор­них стан­цій, від яких цей ван­таж до кін­це­во­го ван­та­жо­одер­жу­ва­ча до­прав­ля­ти­муть ло­ко­мо­ти­вом то­го чи ін­шо­го при­ва­тно­го під­при­єм­ства. А дру­гий ва­рі­ант — це за­без­пе­че­н­ня ре­мон­ту на­ших на сьо­го­дні не­справ­них ло­ко­мо­ти­вів пред­став­ни­ка­ми бі­зне­су. Офіційно укла­де­ний до­го­вір ста­не га­ран­ті­єю то­го, що ло­ко­мо­тив пра­цю­ва­ти­ме ли­ше на пев­ну гру­пу клі­єн­тів то­го чи ін­шо­го на­прям­ку». Про­те на сьо­го­дні скла­дно спро­гно­зу­ва­ти, чи хоч одна із цих мо­де­лей пра­цю­ва­ти­ме при­найм­ні до кін­ця 2019 р., ко­ли, як за­пев­нив ке­рів­ник ре­гіо­наль­ної ди­ре­кції «Укр­за­лі­зни­ці», бу­де ви­рі­ше­но про­бле­му з те­пло­во­зною тя­гою.

Тру­дно­щів із ав­то­мо­бі­ля­ми-зер­но­во­за­ми та ван­та­жів­ка­ми, щоб за­вез­ти зер­но від ком­бай­на на зер­но­вий склад чи еле­ва­тор, в обла­сті, на ща­стя, не­має. Ве­ли­кі пар­тії зер­на, які ма­ли би пе­ре­во­зи­ти­ся за­лі­зни­цею, пря­му­ють в ін­ші ре­гіо­ни або в мор­ські пор­ти ве­ли­ко­га­ба­ри­тним ав­то­транс­пор­том. А це — одна з основ­них при­чин роз­би­тих і зруй­но­ва­них ав­то­до­ріг і мо­стів. І то­му не див­но, що від 1,5 до 2 млрд грн держ­бю­дже­тних ко­штів, які йдуть на ре­монт і бу­дів­ни­цтво до­ріг в обла­сті дру­гий рік по­спіль, ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться не­ефе­ктив­но. Ми­не ще рік-дру­гий, і їх зно­ву тре­ба бу­де ре­мон­ту­ва­ти. Си­ту­а­ція за­ми­ка­є­ться у по­ро­чне ко­ло.

А по­ки що жни­ва на­би­ра­ють обер­тів. Обла­сне ке­рів­ни­цтво сіль­сько­го­спо­дар­ської га­лу­зі не втра­чає на­дії, що при ден­ній нор­мі ви­ро­бі­тку 20–25 га на ком­байн ран­ні зер­но­ві та рі­пак (а їхні пло­щі су­мар­но до­рів­ню­ють 414 тис. га) мо­жна бу­де зі­бра­ти упро­довж 12– 14 по­го­жих днів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.