Бі­знес без на­йма­них пра­ців­ни­ків

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - На­та­ля ВАРЕНИК

Фото- і ві­део­з­йом­ка про­бра­ли­ся в усі сфе­ри жи­т­тя лю­ди­ни.

Те­пер зні­ма­ють пра­кти­чно всі: на смар­тфо­ни, про­фе­сій­ні й ама­тор­ські ка­ме­ри, на екшен­ка­ме­ри під час їзди ве­ло­си­пе­дом або гір­сько­ли­жно­го спу­ску, ві­део­ре­є­стра­то­ром в ав­то­мо­бі­лі. А в по­ві­трі лі­та­ють і зні­ма­ють дро­ни... Тенденції Пе­ред­усім, смар­тфо­ни ду­же ви­ті­сня­ють ком­па­ктні ка­ме­ри, а мо­жна сказати — вже їх, пра­кти­чно, ви­ті­сни­ли й на­віть доби­ра­ю­ться до про­фе­сій­но­го обла­дна­н­ня. Дру­гий го­лов­ний тренд — без­дзер­каль­ні ка­ме­ри ви­ті­сня­ють апа­ра­ти з дзер­ка­лом.

Крім то­го, слід від­зна­чи­ти про­ни­кне­н­ня у фото шту­чно­го ін­те­ле­кту, а то­чні­ше — все ви­тон­че­ні­шу оброб­ку зо­бра­жень, на­кла­да­н­ня всі­ля­ких спе­це­фе­ктів.

Ну й, на­ре­шті, ко­му­ні­ка­ції, без них ні­як. Сьо­го­дні ва­жли­во не про­сто зня­ти гар­не фото, а й яко­мо­га швид­ше по­ді­ли­ти­ся ним у со­ці­аль­них ме­ре­жах, а про­фе­сіо­на­лу — мо­мен­таль­но пе­ре­сла­ти йо­го за­мов­ни­ко­ві.

Фо­то­гра­фія стає ме­га­ма­со­вим яви­щем, без яко­го вже жо­дна роз­су­дли­ва лю­ди­на не в змо­зі існу­ва­ти. Якої фор­ми фо­то­з­йом­ку во­на для се­бе ви­би­рає: ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи мо­біль­ний те­ле­фон чи сер­йо­зну ка­ме­ру зі змін­ною опти­кою, — це рі­ше­н­ня ко­жної кон­кре­тної лю­ди­ни, але без фо­то­гра­фії вже не об­хо­ди­ться жи­т­тя жодного мі­стя­ни­на. Із дзер­ка­лом чи без Ко­ли по­стає пи­та­н­ня ку­пів­лі сер­йо­зної ка­ме­ри, ба­га­то хто від­дає пе­ре­ва­гу дзер­кал­кам, на які зні­ма­ють про­фе­сіо­на­ли. Для них мо­жна ку­пу­ва­ти рі­зні змін­ні об’єкти­ви, щоб ро­би­ти ма­кро­зйом­ку і зні­ма­ти від­да­ле­ні об’єкти. А ще — отри­му­ва­ти ефект Бо­ке — роз­ми­тий за­дній план.

Однак най­біль­ші ви­ро­бни­ки фо­то­те­хні­ки про­по­ну­ють і так зва­ні си­стем­ні ка­ме­ри, в яких дзер­ка­ла не­має, що до­зво­ляє зна­чно змен­ши­ти їхні га­ба­ри­ти.

Без­дзер­каль­ні ка­ме­ри ста­ли но­вим кла­сом при­стро­їв, і вже те­пер, ма­буть, не­має сум­ні­вів, що ця те­хні­ка ви­ті­снить дзер­каль­ні апа­ра­ти, хо­ча в «дзер­ка­лок» ба­га­то хо­ро­ших рис. По­пер­ше, це зви­чна річ, а ми по­віль­но й не­охо­че від­мов­ля­є­мо­ся від то­го, до чо­го зви­кли. Крім то­го, дзер­каль­ні апа­ра­ти ма­ють по­ки що най­шир­ший парк опти­ки для ро­бо­ти. У про­фе­сіо­на­лів на цій те­хні­ці на­ка­та­ні кон­тра­кти, це мо­дно, і це до­бре роз­ре­кла­мо­ва­не. А ще — є опти­чний ви­до­шу­кач, по­ки що не­пе­ре­вер­ше­ний під час ро­бо­ти в умо­вах до­бро­го осві­тле­н­ня. Та ще низ­ка мо­мен­тів.

Але об’єктив­но мо­жна сказати, що, хоч тен­ден­ція ви­ті­сне­н­ня про­сте­жу­є­ться і, на­при­клад, на япон­сько­му рин­ку вже від­був­ся пе­ре­лом, — ще кіль­ка ро­ків ми­не, перш ніж без­дзер­каль­ні апа­ра­ти ста­нуть кра­щи­ми.

Адже це аб­сурд, що в епо­ху ка­мер з ма­три­ця­ми, при­стро­я­ми, які без­по­се­ре­дньо мо­жуть спри­йма­ти сві­тло­вий по­тік, тре­ба ста­ви­ти пе­ред ни­ми якийсь до­да­тко­вий опти­чний еле­мент, який ро­бить кон­стру­кцію зна­чно важ­чою. Однак фо­то­гра­фо­ві ча­сто швид­ше спра­цю­ва­ти з до­по­мо­гою опти­чно­го ви­до­шу­ка­ча, ніж див­ля­чись на екран ка­ме­ри.

З ін­шо­го бо­ку, ни­ні ви­ро­бни­ки ви­пу­ска­ють чу­до­ві еле­ктрон­ні ви­до­шу­ка­чі, які кра­ще пра­цю­ють при не­до­ста­тньо­му осві­тлен­ні. У тем­ря­ві люд­ське око ба­га­то де­та­лей че­рез опти­ку не роз­рі­зняє, то­му в цьо­му пи­тан­ні вже став­ся пе­ре­лом. І ча­сто зру­чні­ше по­ба­чи­ти пря­мо на екра­ні. То­му са­ме при яскра­во­му осві­тлен­ні при хо­ро­ших умо­вах опти­ка дає ма­кси­маль­ну де­та­лі­за­цію та мо­жли­вість роз­рі­зни­ти най­дрі­бні­ші де­та­лі. Брен­ди і ри­нок На рин­ку про­фе­сій­ної й на­пів­про­фе­сій­ної фо­то­те­хні­ки вже три­ва­лий час прав­лять бал япон­ські ви­ро­бни­ки. Це Nikon, Canon, Olympus, Sony, Pentax, Fujifilm, Panasonic. На­віть ко­рей­ська Samsung, яка на­ма­га­ла­ся ви­пу­ска­ти фо­то­апа­ра­ти, ви­рі­ши­ла пі­ти з цьо­го рин­ку й зо­се­ре­ди­ти­ся на смар­тфо­нах. А ки­тай­ські ви­ро­бни­ки сю­ди на­віть не пха­ю­ться.

Адже пе­рі­од для рин­ку ду­же скла­дний, пе­ре­о­сна­щу­є­ться парк, і по­трі­бен до­ступ не тіль­ки до опти­чних та ме­ха­ні­чних те­хно­ло­гій, до су­ча­сних до­ся­гнень у ца­ри­ні еле­ктро­ні­ки, а ще й до те­хно­ло­гій, пов’яза­них зі шту­чним ін­те­ле­ктом. Це роз­роб­ки, які під си­лу най­біль­шим ком­па­ні­ям.

То­му ре­шта на­ма­га­ю­ться гра­ти ви­клю­чно на рин­ку смар­тфо­нів. На­при­клад, Google вкли­ни­ла­ся в цей ри­нок, орі­єн­ту­ю­чись пе­ред­усім на ви­со­кі ха­ра­кте­ри­сти­ки ка­мер на те­ле­фо­ні. Але во­на теж не за­ма­ху­є­ться на фо­то­те­хні­ку. В ре­шти ком­па­ній про­би­ти­ся тут ма­ло шан­сів. Ве­ли­кі брен­ди по­ки що три­ма­ють цей ри­нок. Але хто з них про­три­ма­є­ться, час по­ка­же. Хо­ча на­ста­ли скла­дні ча­си і для Nikon, і для Canon, і для Sony, яка від­чай­ду­шно кон­ку­рує з ни­ми. А, на­при­клад, Pentax уже кіль­ка ра­зів про­да­вав­ся. Olympus за­раз ду­же важ­ко пра­цю­ва­ти в цих умо­вах. Тре­ба пра­виль­но ви­зна­чи­ти клас те­хні­ки, чи­мось її під­три­ма­ти, щоб во­на за­во­ю­ва­ла сер­ця по­ку­пців.

Ве­ли­кі брен­ди ма­ють мо­жли­во­сті ін­ве­сту­ва­ти ве­ли­че­зні ко­шти в на­у­ко­ві роз­роб­ки в рі­зних га­лу­зях, в еле­ктро­ні­ці, ма­те­ма­ти­чній оброб­ці, що під­ви­щує шан­си цим ком­па­ні­ям ви­су­ну­ти­ся впе­ред.

Тим ча­сом більш кла­си­чні брен­ди, на мій погляд, за­зна­ва­ти­муть тру­дно­щів, і це за­ле­жа­ти­ме від то­го, на­скіль­ки во­ни змо­жуть ада­пту­ва­ти­ся, пе­ре­бу­ду­ва­ти­ся й уві­бра­ти до­свід су­ча­сних еле­ктрон­них те­хно­ло­гій, зокре­ма шту­чно­го ін­те­ле­кту, який те­пер ви­рі­шує ду­же ба­га­то ре­чей. Хо­ча б те, що Google ви­рі­шив у рам­ках смар­тфо­на пи­та­н­ня роз­ми­т­тя за­дньо­го пла­ну за ра­ху­нок під­клю­че­н­ня баз да­них і ана­лі­зу кар­тин­ки шту­чним ін­те­ле­ктом. І отри­мує зо­бра­же­н­ня, для яко­го ко­лись тре­ба бу­ло ку­пу­ва­ти до­ро­гий об’єктив із ве­ли­кою сві­тло­си­лою.

То­му мо­жна очі­ку­ва­ти най­ближ­чим ча­сом і по­яви но­вих імен, і до­во­лі тра­гі­чних роз­орень. Ці­ка­вий пе­рі­од, і від цьо­го ви­грає кін­це­вий спо­жи­вач. Во­дно­час ми очі­ку­є­мо по­яви без­лі­чі ці­ка­вих при­стро­їв та но­вих мо­жли­во­стей для твор­чої фо­то­гра­фії. То­му за­раз чу­до­вий пе­рі­од, щоб до­лу­ча­ти­ся до лав твор­чих фо­то­гра­фів, не та­ких, які кла­ца­ють на­пра­во й на­лі­во, а які по­гли­бле­но ви­вча­ють фо­то­гра­фію і ком­бі­ну­ють із ві­део. Екшен і дро­ни А ось що сто­су­є­ться актив­них ка­мер (екшен), які до­зво­ля­ють зні­ма­ти лю­ди­ні під час актив­них за­нять спор­том, на­при­клад, на ли­жах при спу­ску з го­ри чи під час швид­кої їзди на ве­ло­си­пе­ді, то тут ви­клю­чно прі­о­ри­тет за ки­тай­ськи­ми ком­па­ні­я­ми. Та­кі ка­ме­ри за­сто­со­ву­ю­ться і на дро­нах, які теж по­тре­бу­ють мо­біль­них при­стро­їв, що зні­ма­ють на ве­ли­ких швид­ко­стях з осо­бли­ви­ми ре­жи­ма­ми, па­но­ра­му­ва­н­ням. Та й дзер­ка­ло то­чно ту­ди не­ма по­тре­би чі­пля­ти.

У цьо­му на­пря­мі за­да­ла тен­ден­цію ком­па­нія Gopro. Те­пер це теж ви­со­ко­кон­ку­рен­тний ри­нок, де до­во­ди­ться ви­три­му­ва­ти по­стій­не зро­ста­н­ня по­пи­ту і під­ви­ще­н­ня ви­мог до цих при­стро­їв. І тут у май­бу­тньо­му біль­ше шан­сів на­віть у та­ких ком­па­ній, як Olympus, Pentax, які сво­го ча­су по­чи­на­ли за­да­ва­ти тон у кла­сі ком­па­ктних за­хи­ще­них при­стро­їв, і в ін­ших брен­дів, які за­йма­ю­ться без­по­се­ре­дньо фо­то­гра­фі­єю.

З ін­шо­го бо­ку, тон за­да­ють і ви­ро­бни­ки ква­дро­ко­пте­рів та ін­ших дро­нів, на­при­клад ком­па­нія DJI, яка за­раз до­сить актив­но, крім ви­пу­ску лі­таль­них апа­ра­тів, за­йма­є­ться і обла­дна­н­ням. А не­дав­но DJI при­дба­ла Hasselblad, і ціл­ком мо­жли­во, що їм уда­сться ство­ри­ти ка­ме­ру з ве­ли­кою ма­три­цею, яка змо­же різ­ко під­ви­щи­ти якість фото й ві­део. Та­кий агре­сив­ний під­хід, який за­раз де­мон­струє DJI, дає цій ком­па­нії біль­ше шан­сів ви­три­ма­ти кон­ку­рен­цію з опти­чни­ми брен­да­ми. І, на­ре­шті, смар­тфо­ни За­раз усі ви­ро­бни­ки смар­тфо­нів яки­мось чи­ном анон­су­ють ви­ко­ри­ста­н­ня шту­чно­го ін­те­ле­кту. Але на­скіль­ки ре­аль­ний їхній ШІ?

По­ки що це біль­ше на­зва, яку при­єм­но ви­мо­ви­ти, тоб­то з ро­зум­ним ви­гля­дом сказати «шту­чний ін­те­лект», але най­ча­сті­ше це про­сто комп’ютер­на оброб­ка, що ро­бить якісь ре­чі, яких ра­ні­ше зви­чай­не про­грам­не за­без­пе­че­н­ня не мо­гло ро­би­ти: про­ана­лі­зу­ва­ти ба­зу да­них і кра­ще ви­рі­за­ти об’єкт на пе­ре­дньо­му пла­ні та­ким чи­ном, щоб роз­ми­ти на за­дньо­му; про­ана­лі­зу­ва­ти екс­по­зи­цію ка­дру і вже без по­ми­лок ви­зна­чи­ти, як пра­виль­но зня­ти чор­ну кі­шку в тем­ній кім­на­ті або об’єкт на сві­тло­му сні­гу, з чим не впо­рю­ва­ли­ся зви­чай­ні екс­по­но­ме­три; під­клю­чи­ти ба­зу да­них зо­бра­жень. Без­умов­но, швид­кість роз­ви­тку ці­єї те­хно­ло­гії та­ка ви­со­ка, що ми що­ро­ку очі­ку­є­мо но­вих про­ри­вів.

Чи мо­жуть ка­ме­ри су­ча­сних смар­тфо­нів, хо­ча б фла­гман­ських мо­де­лей, кон­ку­ру­ва­ти з про­фе­сій­ни­ми дзер­кал­ка­ми, ін­ши­ми ка­ме­ра­ми? Адже ви­ро­бни­ки смар­тфо­нів по­стій­но за­зна­ча­ють, що «ви отри­му­є­те пре­кра­сні знім­ки, на­віть у тем­ря­ві», «у вас по­двій­на ка­ме­ра» то­що. А в Huawei P20 вза­га­лі впер­ше ви­ко­ри­ста­но по­трій­ну ка­ме­ру.

Зви­чай­но, ми ма­є­мо спра­ву на­сам­пе­ред із ве­ли­кою мар­ке­тин­го­вою скла­до­вою, що під­стьо­бує по­ку­пця й при­му­шує йо­го по­стій­но онов­лю­ва­ти свою те­хні­ку та ку­пу­ва­ти все до­рож­чі смар­тфо­ни. Без­пе­ре­чно, хо­ро­ша ка­ме­ра з ве­ли­кою ма­три­цею зі змін­ною опти­кою дасть вам зна­чно шир­ші мо­жли­во­сті у фо­то­гра­фії. Але з ко­жною го­ди­ною їм де­да­лі скла­дні­ше кон­ку­ру­ва­ти, бо в смар­тфо­нах з’яви­ли­ся ка­ме­ри з кіль­ко­ма ма­три­ця­ми. Тоб­то ви­ро­бни­ки та­ким чи­ном на­ма­га­ю­ться ви­рі­ши­ти про­бле­му, адже в тон­кий ком­па­ктний при­стрій не­мо­жли­во вмон­ту­ва­ти по­ту­жний зум, за­те мо­жна по­ста­ви­ти кіль­ка ма­триць, пов’яза­них між со­бою, щоб ма­те­ма­ти­чно су­ку­пно во­ни да­ва­ли ще ці­ка­ві­шу кар­тин­ку.

І на­віть де­які про­фе­сій­ні фо­то­гра­фи від­кла­ли свої «дзер­кал­ки» й ста­ли екс­пе­ри­мен­ту­ва­ти зі смар­тфо­на­ми. Адже тут го­лов­ний плюс — мо­жли­вість ві­дра­зу обмі­ню­ва­ти­ся фото. За­зи­ра­ю­чи в май­бу­тнє

Сьо­го­дні і дзер­каль­ні, і си­стем­ні ка­ме­ри ком­пле­кту­ю­ться мо­ду­ля­ми Wi-fi, що до­зво­ля­ють пе­ре­да­ва­ти фото й ві­део на смар­тфо­ни або зра­зу в со­ці­аль­ні ме­ре­жі. Прав­да, зро­бле­но це до­во­лі не­зру­чно. Адже ка­ме­ри про­гра­ють у цьо­му пла­ні смар­тфо­нам і план­ше­там. Чо­мусь ви­ро­бни­ки опти­ки не по­спі­ша­ють ком­пле­кту­ва­ти не тіль­ки Wi-fi, а й мо­біль­ни­ми мо­ду­ля­ми, щоб ка­ме­ра бу­ла зав­жди на зв’яз­ку і мо­жна бу­ло не тіль­ки пе­ре­да­ти зо­бра­же­н­ня, а й «сер­фи­ти» по Ін­тер­не­ту і на­віть від­по­від­а­ти на дзвін­ки.

То­му мо­жна спро­гно­зу­ва­ти, що «дзер­кал­ки» і «без­дзер­кал­ки» теж роз­ви­ва­ти­му­ться в на­пря­мі комп’ютер­ної те­хні­ки, і то­ді, мо­жли­во, з’яви­ться уні­каль­ний клас про­фе­сій­но­го обла­дна­н­ня з мо­жли­во­стя­ми, які на­да­ють за­раз смар­тфо­ни. Адже на­ра­зі у смар­тфо­нах, які ко­шту­ють кіль­ка со­тень, ма­те­ма­ти­чна оброб­ка пе­ре­вер­шує ка­ме­ри вар­ті­стю в кіль­ка ти­сяч до­ла­рів.

Фото Гер­ма­на Бо­га­по­ва Із на­ста­н­ням лі­та тор­гів­ля, як ві­до­мо, зав­ми­рає.

Під­при­єм­ці в тор­го­вих то­чках су­мо­ви­то під­ра­хо­ву­ють зби­тки від орен­ди спо­ро­жні­лих бу­ти­ків і ма­га­зи­нів, а та­кож ви­тра­ти на утри­ма­н­ня ну­дьгу­ю­чих про­дав­ців... Однак є вид під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті, що не по­тре­бує шта­ту на­йма­них пра­ців­ни­ків і обме­же­ний мі­ні­маль­ним роз­мі­ром орен­до­ва­ної пло­щі, — це вен­дин­го­вий бі­знес, над­зви­чай­но по­пу­ляр­ний у Єв­ро­пі та США, але не­до­ста­тньо роз­кри­тий в Укра­ї­ні.

Про те, на­скіль­ки ми від­ста­є­мо від ін­ших кра­їн у цій сфе­рі, про­мо­ви­сто свід­чать ци­фри: у Єв­ро­пі на­лі­чу­є­ться 4,5 млн вен­дин­го­вих ав­то­ма­тів (1 на 120 чо­ло­вік), обо­рот — 20 млрд дол. на рік. У Япо­нії — 5,6 млн ав­то­ма­тів (1 на 23 жи­те­лів), обо­рот — 20 млрд дол. У США — 15,4 млн ав­то­ма­тів (1 на 20 чо­ло­вік), обо­рот — 24 млрд дол. По Укра­ї­ні то­чної ста­ти­сти­ки не­має, бо не­ві­до­мо, скіль­ки ре­аль­но на рин­ку не­ле­галь­но за­ве­зе­но­го обла­дна­н­ня. Ана­лі­ти­ки рин­ку вва­жа­ють, що, ко­ли бра­ти кіль­кість офіційно пред­став­ле­но­го обла­дна­н­ня, ця ци­фра мо­же бу­ти на рів­ні 10 тис. ав­то­ма­тів, мо­жли­во тро­хи біль­ше.

Див­но, що вен­динг, по­при всі свої пе­ре­ва­ги, по­ки що не на­був зна­чно­го по­ши­ре­н­ня в на­шій кра­ї­ні, але зру­ше­н­ня все­та­ки є: якщо до­не­дав­на «го­лов­ним бо­лем» ба­га­тьох вла­сни­ків тор­го­вих ав­то­ма­тів бу­ли скла­дно­щі з об­слу­го­ву­ва­н­ня (ма­ши­на пе­ре­бу­ває по­за по­лем зо­ру го­спо­да­рів, мо­же в будь-який мо­мент зла­ма­ти­ся, або про­сто скін­чи­ться то­вар), то сьо­го­дні ця про­бле­ма від­хо­дить у ми­ну­ле.

«В Укра­ї­ні вен­дин­го­ві апа­ра­ти по­ча­ли осна­щу­ва­ти Gsmмо­ду­ля­ми, — ко­мен­тує на­чаль­ник від­ді­лу про­да­жів ки­їв­ської ком­па­нії-дистриб’юте­ра й ім­пор­те­ра іта­лій­сько­го ви­ро­бни­ка обла­дна­н­ня для вен­дин­гу Ле­о­нід Де­ни­сов. — Ця но­ва­ція до­зво­ляє вла­сни­кам ав­то­ма­тів «три­ма­ти ру­ку на пуль­сі» сво­єї тор­го­вої то­чки, не від­ві­ду­ю­чи її си­сте­ма­ти­чно. Вар­тість та­ких мо­ду­лів — близь­ко 400 дол., во­ни по­ві­дом­ля­ють по Ін­тер­не­ту сво­є­му вла­сни­ку про пе­ре­біг про­да­жів, про не­справ­но­сті та за­па­си про­ду­кції.

Ця те­хно­ло­гія на­зи­ва­є­ться те­ле­ме­трі­єю, во­на до­зво­ляє ке­ру­ва­ти фун­кціо­наль­ни­ми про­це­са­ми зав­дя­ки ін­фор­ма­ції, отри­му­ва­ній із від­ста­ні. В окре­мих ви­пад­ках є мо­жли­вість ди­стан­цій­но впли­ва­ти на ви­прав­ле­н­ня та ко­ре­кцію про­блем. Але по­ки що ці те­хно­ло­гії ли­ше на­би­ра­ють по­пу­ляр­но­сті.

З’яви­ла­ся ще одна ко­ри­сна но­вин­ка. Сьо­го­дні для роз­ра­хун­ків із ав­то­ма­та­ми мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти си­сте­му Pay Pass — пла­ті­жну си­сте­му для без­кон­та­ктно­го роз­ра­хун­ку за ку­пле­ний то­вар, ко­ли по­ку­пець мо­же роз­ра­ху­ва­ти­ся, при­клав­ши до при­строю свою бан­ків­ську кар­ту з чи­пом. Для цьо­го не­об­хі­дно вста­но­ви­ти на ав­то­мат до­да­тко­ве обла­дна­н­ня. По­ки що ці но­вин­ки тіль­ки по­ча­ли з’яв­ля­ти­ся в Укра­ї­ні...»

Не сто­їть на мі­сці й асор­ти­мент по­слуг, які про­по­нує тор­гів­ля з до­по­мо­гою вен­дин­го­во­го обла­дна­н­ня: в Укра­ї­ні по­чи­на­ють з’яв­ля­ти­ся так зва­ні «Фло­ро­ма­ти» — ав­то­ма­ти з про­да­жу жи­вих кві­тів. У США, Япо­нії та де­яких єв­ро­пей­ських кра­ї­нах та­ке обла­дна­н­ня з’яви­ло­ся дав­но — 1989 р., а ось у нас во­но по­ки що в ди­во­ви­жу.

До­став­ка бу­ке­тів у та­ких ав­то­ма­тах по­ку­пцю за­зви­чай пов­ні­стю ав­то­ма­ти­зо­ва­на, кві­ти га­ран­то­ва­ні від будь-яких ушко­джень, не ви­штов­ху­ю­ться, не па­да­ють, а по­тра­пля­ють пря­мо до рук.

Скла­дність цьо­го обла­дна­н­ня по­ля­гає в то­му, що для ро­слин по­трі­бні пев­ний тем­пе­ра­тур­ний ре­жим, во­ло­гість і осо­бли­ве осві­тле­н­ня. Не­об­хі­дна кіль­кість во­ди та ство­ре­н­ня мі­кро­клі­ма­ту ре­гу­лю­ю­ться ав­то­ма­ти­чно, що до­зво­ляє збе­рі­га­ти жи­ві кві­ти сві­жи­ми від 10 днів до 2 ти­жнів.

До ре­чі, у зви­чай­них кві­тко­вих ма­га­зи­нах бу­ке­ти збе­рі­га­ю­ться в хо­ло­диль­ни­ках най­ча­сті­ше тіль­ки вно­чі, а у фло­ро­ма­тах — ці­ло­до­бо­во.

Зов­ні­шній ви­гляд та­ких вен­дин­го­вих ав­то­ма­тів до­сить при­ва­бли­вий: ві­три­на скла­да­є­ться з кіль­кох рів­нів, на ко­жно­му роз­мі­щу­є­ться близь­ко 8 бу­ке­тів. Бу­ва­ють ав­то­ма­ти і з ко­мір­ка­ми для кві­тів, при­чо­му мо­ду­лів із ко­мір­ка­ми, при­єд­на­них до ав­то­ма­та, мо­же бу­ти ду­же ба­га­то — кіль­ка де­ся­тків.

Ана­лі­ти­ки рин­ку вва­жа­ють, що роз­мі­ще­н­ня та­ких ав­то­ма­тів та їх ці­ло­до­бо­вий ре­жим ро­бо­ти в ае­ро­пор­тах, тор­го­вих цен­трах, те­а­трах і мо­ло­ді­жних ка­фе — до­сить пер­спе­ктив­ний на­прям.

За­сму­чує тіль­ки ви­со­ка вар­тість фло­ро­ма­тів — від 2000 до 5000 дол. за но­вий ав­то­мат, а ін­ко­ли й до­рож­че.

Крім то­го, для ба­га­тьох по­ку­пців та­кий вид тор­гів­лі ціл­ком не­спо­ді­ва­ний, ба­га­тьох на­сто­ро­жує, — до цьо­го ще тре­ба зви­кну­ти, адже у зви­чай­но­му кві­тко­во­му ма­га­зи­ні мо­жна по­про­си­ти про­дав­ця зро­би­ти ком­по­зи­цію на вла­сний смак, чо­го ав­то­ма­ти зро­би­ти не мо­жуть.

Крім фло­ро­ма­тів, вен­дин­го­ва ін­ду­стрія про­по­нує сьо­го­дні ба­га­то про­е­ктів, — це ав­то­ма­ти, що тор­гу­ють су­ве­ні­ра­ми, по­пкор­ном, пи­тною во­дою та на­по­я­ми, шкар­пе­тка­ми, ба­хи­ла­ми, снек-ма­ши­ни, ко­пі­ю­валь­ні, ма­са­жні ав­то­ма­ти й тор­го­ві ав­то­ма­ти з про­да­жу ди­сків...

Але най­по­пу­ляр­ні­ши­ми за­ли­ша­ю­ться тра­ди­цій­ні ка­во­ві ав­то­ма­ти і пла­ті­жні тер­мі­на­ли.

В Укра­ї­ні теж є ви­ро­бни­ки ав­то­ма­тів із про­да­жу пи­тної во­ди та на­по­їв, є спро­би за­пу­сти­ти но­ві про­е­кти, але біль­шість ав­то­ма­тів в нас усе-та­ки — за­кор­дон­ні.

Ку­пу­ють як ста­рі ав­то­ма­ти, так і но­ві. Ці­но­ва по­лі­ти­ка на вжи­ва­не обла­дна­н­ня мо­же ко­ли­ва­ти­ся у ме­жах від 1000 до 2000 у.о., вар­тість же но­во­го стар­тує від 3000 у.о.

Ба­га­то під­при­єм­ців ри­зи­ку­ють, ку­пу­ю­чи не­но­ву ім­порт­ну те­хні­ку, адже ні­хто не знає, як дов­го во­на слу­жи­ти­ме. У пев­но­му сен­сі, це — ло­те­рея...

Кри­зо­ві ро­ки по­зна­чи­ли­ся на вен­дин­го­во­му рин­ку: якщо ра­ні­ше біль­шість під­при­єм­ців ку­пу­ва­ли ав­то­ма­ти у кре­дит, то те­пер по­зи­ча­ти в бан­ках лю­ди про­сто бо­я­ться. Як на­слі­док — тем­пи зро­ста­н­ня рин­ку спо­віль­ни­ли­ся.

Є, зві­сно, ва­рі­ан­ти, ко­ли під­при­є­мець орен­дує вен­дин­го­вий ав­то­мат. При цьо­му він мо­же або не пла­ти­ти що­мі­ся­ця за йо­го орен­ду, ку­пу­ю­чи в орен­до­дав­ця пев­ну кіль­кість то­ва­ру для ав­то­ма­та. Або пла­тить за орен­ду і ку­пує до­мов­ле­ну кіль­кість то­ва­ру. На сьо­го­дні ко­жен сам ви­зна­чає для се­бе ви­гі­дний вид орен­ди, що при­но­сить при­бу­ток.

Є в ни­ні­шньо­го вен­дин­го­во­го бі­зне­су і свої під­во­дні ри­фи, а са­ме — про­бле­ма по­шу­ку мі­сця для вста­нов­ле­н­ня тор­го­во­го ав­то­ма­та.

«Отри­ма­н­ня до­зво­лу на вста­нов­ле­н­ня вен­дин­го­во­го обла­дна­н­ня в ко­мер­цій­них за­кла­дах або на ву­ли­цях — зав­да­н­ня не­скла­дне, хо­ча ча­сто тра­пля­ю­ться бю­ро­кра­ти­чні пе­ре­по­ни й зво­лі­ка­н­ня, — роз­по­від­ає Ле­о­нід Де­ни­сов. — Так, сьо­го­дні скла­дно отри­му­ва­ти спе­ці­аль­ні до­зво­ли на роз­мі­ще­н­ня тор­го­во­го ав­то­ма­та в осві­тніх уста­но­вах (шко­лах та ін­сти­ту­тах)».

Зро­зу­мі­ти по­зи­цію при­йма­ю­чих і кон­тро­лю­ю­чих ор­га­нів мо­жна: ча­сто клі­єн­та­ми ав­то­ма­тів ста­ють са­ме ді­ти, оскіль­ки про­ду­кція, яка в них про­да­є­ться, са­ме мо­ло­ді­жна: ко­ка-ко­ла, пе­псі, чі­пси то­що. Пе­ре­ві­ря­ти вік по­ку­пців ав­то­мат, на від­мі­ну від про­дав­ців у ма­га­зи­нах, не мо­же. А шко­да, за­по­ді­я­на та­ким асор­ти­мен­том ди­тя­чо­му ор­га­ні­змо­ві, — мо­же бу­ти ве­ли­че­зна.

І, до­ки две­рі шкіл та ви­шів для вен­дин­гу за­чи­не­ні, грав­ці рин­ку шу­ка­ють мі­сця з ви­со­кою від­ві­ду­ва­ні­стю — до кіль­кох ти­сяч лю­дей на день — і від­су­тні­стю кон­ку­рен­тів. Ви­со­кий по­пит на мі­сця на вок­за­лах, у тор­го­вих цен­трах, бан­ках, мі­сцях гро­мад­сько­го хар­чу­ва­н­ня.

Ри­нок тор­го­вих ав­то­ма­тів в Укра­ї­ні ще да­ле­ко не на­си­че­ний, фа­хів­ці оці­ню­ють йо­го на­пов­не­ність на рів­ні 5—10%, за­ле­жно від ре­гіо­ну.

Тут є де по­фан­та­зу­ва­ти, ви­бра­ти свій на­прям, зна­йти опти­маль­ні шля­хи до успі­ху. Адже вен­динг мо­же не тіль­ки не­сти не­без­пе­ку че­рез шкі­дли­вий то­вар, а й бу­ти гар­ним, на­ди­ха­ю­чим, да­ру­ва­ти ра­дість, як це ро­блять фло­ро­ма­ти з про­да­жу кві­тів...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.