«Укра­їн­ський Гірш» на стар­ті,

Або На­ві­що ві­тчи­зня­ним на­у­ков­цям вла­сний ін­декс на­у­ко­во­го ци­ту­ва­н­ня

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Пе­тро УСАТЕНКО

У черв­ні цьо­го ро­ку Мі­ні­стер­ство осві­ти і на­у­ки анон­су­ва­ло ство­ре­н­ня в Укра­ї­ні вла­сно­го від­кри­то­го ін­де­ксу на­у­ко­во­го ци­ту­ва­н­ня (Open Ukrainian Citation Index).

За­пуск «укра­їн­сько­го Гір­ша» ви­кли­кав ве­ли­кий ре­зо­нанс і чи­ма­ло за­пи­тань у на­у­ко­вої спіль­но­ти. Ми по­про­си­ли від­по­ві­сти на них іні­ці­а­то­ра впро­ва­дже­н­ня про­е­кту в Укра­ї­ні ге­не­раль­но­го ди­ре­кто­ра ди­ре­кто­ра­ту на­у­ки МОН Укра­ї­ни Дми­тра Че­бер­ку­са. — Па­не Дми­тре, не­що­дав­но з’яви­ла­ся ін­фор­ма­ція про те, що МОН зби­ра­є­ться ство­ри­ти Open Ukrainian Citation Index. Що це за про­ект і як з’яви­ла­ся йо­го ідея? — По­чну з ідеї. У сі­чні цьо­го ро­ку в МОН за­твер­ди­ли но­вий По­ря­док фор­му­ва­н­ня Пе­ре­лі­ку на­у­ко­вих фа­хо­вих ви­дань Укра­ї­ни. Йо­го роз­ро­бив На­у­ко­вий ко­мі­тет спіль­но з Де­пар­та­мен­том ате

пе­ред­ба­чає по­діл ви­дань на три ка­те­го­рії. Для се­ре­дньої ка­те­го­рії «Б», до якої очі­ку­ва­но про­тя­гом двох ро­ків увій­де най­біль­ше ви­дань, одні­єю з умов є обов’яз­ко­ве при­сво­є­н­ня ко­жно­му опу­блі­ко­ва­но­му ма­те­рі­а­лу між­на­ро­дно­го ци­фро­во­го іден­ти­фі­ка­то­ра Digital Object Identifier (DOI). Він ви­ко­ри­сто­ву­є­ться про­від­ни­ми на­у­ко­ви­ми ви­дав­ця­ми для по­стій­ної іден­ти­фі­ка­ції до­ку­мен­та та по­си­ла­н­ня на ньо­го. Ни­ні си­сте­ма DOI для на­у­ко­вої ко­му­ні­ка­ції ви­ко­нує, по су­ті, роль «ма­я­ка», який вка­зує вче­ним шлях до по­трі­бної ін­фор­ма­ції в Ін­тер­не­ті.

Для то­го щоб отри­ма­ти DOI, ви­дав­ці ма­ють звер­ну­ти­ся до одні­єї з офі­цій­них ре­є­стра­цій­них аген­цій, пов­ний пе­ре­лік яких до­сту­пний на веб­сай­ті DOI. Са­ме для ви­дав­ців на­у­ко­вих жур­на­лів ство­ре­но ре­є­стра­цій­ну аген­цію Crossref, по­слу­га­ми якої ко­ри­сту­є­ться вже низ­ка укра­їн­ських ви­дав­ництв.

За­зна­чу, що ор­га­ні­за­ція, яка під­три­мує си­сте­му DOI, є не­при­бу­тко­вою, однак ре­є­стра­цій­ні аген­ції зби­ра­ють від ви­дав­ців ко­шти, щоб по­кри­ти ви­да­тки на під­трим­ку сво­єї ін­фра­стру­кту­ри. Так, вар­тість що­рі­чно­го член­сько­го вне­ску в Crossref для не­ве­ли­ких ви­дав­ництв ста­но­вить 275 до­ла­рів. Ба­га­то про­від­них уста­нов Укра­ї­ни вже про­тя­гом кіль­кох ро­ків спів­пра­цю­ють з Crossref, і пов­ний пе­ре­лік цих уста­нов до­сту­пний на веб-сто­рін­ці аген­ції.

І отут (ува­га!) пи­та­н­ня: якщо про­від­ні укра­їн­ські на­у­ко­ві уста­но­ви вже спів­пра­цю­ють з Crossref, а у зв’яз­ку з ухва­ле­ним но­вим по­ряд­ком та­ких, най­імо­вір­ні­ше, де­да­лі біль­ша­ти­ме, то чо­му б нам не ско­ри­ста­ти­ся всі­ма мо­жли­во­стя­ми, що про­по­нує сво­їм уча­сни­кам Crossref?

Аген­ція про­по­нує клі­єн­там узя­ти участь у рі­зних ці­ка­вих про­гра­мах, однак нас на­сам­пе­ред за­ці­ка­ви­ла про­гра­ма Citedby. Во­на до­зво­ляє ви­дав­цям до­від­а­тись і під­ра­ху­ва­ти по­си­ла­н­ня між рі­зни­ми на­у­ко­ви­ми до­ку­мен­та­ми з DOI, а та­кож під­три­ма­ти Initiative for Open Citations — про­ект, що ро­бить да­ні про ци­ту­ва­н­ня стру­кту­ро­ва­ни­ми і від­кри­ти­ми для всіх. Са­ме йо­го ми ви­ко­ри­ста­є­мо як осно­ву для ство­ре­н­ня вла­сно­го ін­де­ксу. — Як са­ме пов’яза­ні участь у про­гра­мі Cited-by, про­е­кті Initiative for Open Citations і ство­ре­н­ня укра­їн­сько­го ін­де­ксу ци­ту­ва­н­ня? — На­у­ков­цям, ви­дав­цям, бі­бліо­те­ка­рям ко­ри­сно во­ло­ді­ти не тіль­ки су­ча­сни­ми ін­стру­мен­та­ми для по­шу­ку пу­блі­ка­цій, а й зна­ти, хто ци­ту­вав ту чи ін­шу на­у­ко­ву ро­бо­ту. Про­гра­ма Cited-by є без­пла­тною і дає змо­гу уча­сни­кам отри­ма­ти пе­ре­лік пу­блі­ка­цій, які по­си­ла­ю­ться на кон­кре­тну ці­льо­ву пу­блі­ка­цію. Для цьо­го ви­дав­ці по­вин­ні над­си­ла­ти в Crossref не ли­ше ме­та­да­ні пу­блі­ка­цій сво­го жур­на­лу, а й спи­ски ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри до ста­тей, що опу­блі­ко­ва­ні в цьо­му жур­на­лі, і вка­зу­ва­ти, за мо­жли­во­сті, акту­аль­ні DOI бі­ля ко­жної по­зи­ції цьо­го спи­ску. Си­сте­ма Crossref ав­то­ма­ти­чно вста­но­вить зв’яз­ки між еле­мен­та­ми, і ви­дав­ці отри­му­ва­ти­муть да­ні що­до ци­ту­ва­н­ня ста­тей сво­їх ви­дань та від­обра­жа­ти­муть цю ін­фор­ма­цію на веб­сай­ті ви­да­н­ня.

Три­ва­лий час да­ні що­до на­у­ко­вих ци­ту­вань пе­ре­бу­ва­ли «під за­хи­стом» не­по­слі­дов­них лі­цен­зій, але то­рік по­ту­жну під­трим­ку ді­ста­ла Initiative for Open Citations — спів­пра­ця між на­у­ко­ви­ми ви­дав­ни­цтва­ми, до­слі­дни­ка­ми та ін­ши­ми за­ці­кав­ле­ни­ми сто­ро­на­ми для по­ши­ре­н­ня не­о­бме­же­но­го до­сту­пу до да­них про ци­ту­ва­н­ня в на­у­ко­вій лі­те­ра­ту­рі. Іні­ці­а­ти­ву під­три­ма­ли та­кі ві­до­мі ака­де­мі­чні ви­дав­ці, як Cambridge University Press, Royal Society of Chemistry, SAGE Publishing, Springer Nature, Taylor & Francis, Wiley та ба­га­то ін­ших. В Укра­ї­ні на­ра­зі тіль­ки чо­ти­ри уста­но­ви під­три­ма­ли Initiative for Open Citations: На­ціо­наль­ний банк Укра­ї­ни, На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет «Львів­ська по­лі­те­хні­ка», Львів­ський на­ціо­наль­ний ме­ди­чний уні­вер­си­тет іме­ні Да­ни­ла Га­ли­цько­го і Чор­но­мор­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет іме­ні Пе­тра Мо­ги­ли. Але я ві­рю, що їх кіль­кість стрім­ко зро­ста­ти­ме.

Укра­їн­ські уста­но­ви, що бе­руть участь у про­гра­мі Cited-by, мо­жуть лег­ко під­три­ма­ти Initiative for Open Citations і від­кри­ти всі свої ме­та­да­ні, які во­ни над­си­ла­ють у Crossref, — або вста­но­вив­ши від­по­від­ний еле­мент ме­та­да­них, або про­сто звер­нув­шись до слу­жби під­трим­ки Crossref. За кіль­ка днів пі­сля від­кри­т­тя ці да­ні мо­жна бу­де отри­ма­ти че­рез API REST Crossref. Та­кож від­кри­ті ме­та­да­ні по­вин­ні стати до­сту­пни­ми в Open Citations Corpus — ба­зі да­них, яку спе­ці­аль­но ство­ре­но для роз­мі­ще­н­ня та збе­ре­же­н­ня да­них на­у­ко­вих ци­ту­вань. На по­ча­тку ве­ре­сня в Бо­ло­ньї від­бу­де­ться пер­ший Workshop on Open Citations, де ми спо­ді­ва­є­мо­ся отри­ма­ти біль­ше ін­фор­ма­ції що­до май­бу­тньо­го Open Citations Corpus і, зви­чай­но, МОН пла­нує спо­сте­рі­га­ти за цим за­хо­дом. — Тоб­то ви пла­ну­є­те ви­ко­ри­ста­ти від­кри­ті да­ні Crossref, які бу­де отри­ма­но, зокре­ма, й від укра­їн­ських ви­дав­ців, як ба­зу для роз­гор­та­н­ня вла­сно­го на­ціо­наль­но­го про­е­кту? — Са­ме так. Під­трим­ка по­ді­бних си­стем по­тре­бує по­стій­ної ро­бо­ти ба­га­тьох фа­хів­ців, які по­вин­ні опе­ра­тив­но вно­си­ти ти­ся­чі ме­та­да­них на­у­ко­вих пу­блі­ка­цій. На­ша ж ідея по­ля­гає в то­му, щоб цю ро­бо­ту ви­ко­ну­ва­ли са­мі укра­їн­ські ви­дав­ці, адже, ма­буть, ні­хто які­сні­ше й швид­ше за ви­дав­ця не змо­же по­да­ти ме­та­да­ні йо­го ви­да­н­ня.

Та­кож для мі­ні­стер­ства ду­же ва­жли­вим є той факт, що ско­ри­ста­ти­ся ци­ми від­кри­ти­ми ме­та­да­ни­ми змо­жуть не ли­ше роз­ро­бни­ки в Укра­ї­ні, а й твор­ці між­на­ро­дних ака­де­мі­чних про­е­ктів. Так, да­ні Crossref уже успі­шно ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться в та­ких по­пу­ляр­них на­у­ко­вих си­сте­мах, як Dimensions, Lens. org, 1findr, що має спри­я­ти збіль­шен­ню чи­та­цької ау­ди­то­рії на­ших на­у­ко­вих жур­на­лів. Ми щи­ро вва­жа­ли, що ча­си, ко­ли укра­їн­ські на­у­ков­ці бо­я­ли­ся DOI та ORCID, дав­но ми­ну­ли, однак не­ро­зу­мі­н­ня, яке спі­тка­ло цей про­ект, під­ка­зує нам, що по­пе­ре­ду ще ба­га­то ро­бо­ти для по­лі­пше­н­ня ін­фор­ма­цій­ної гра­мо­тно­сті де­яких на­ших на­у­ков­ців.

Хо­чу на­го­ло­си­ти, що ство­ре­н­ня Open Ukrainian Citation Index не має на ме­ті за­про­ва­ди­ти якийсь но­вий мі­фі­чний на­у­ко­ме­три­чний по­ка­зник. Сло­во «index» тут слід ро­зу­мі­ти у зна­чен­ні «по­каж­чик», «ба­за да­них». На­у­ков­ці, які ко­ри­сту­ю­ться по­ді­бни­ми ре­фе­ра­тив­ни­ми про­ду­кта­ми (на­при­клад Science Citation Index Expanded), чу­до­во ро­зу­мі­ють цю рі­зни­цю. 21 черв­ня стар­ту­вав уже дру­гий кон­курс МОН із пе­ред­пла­ти до­сту­пу до Scopus та Web of Science, тож спо­ді­ва­є­мо­ся що з ро­ку в рік у нас біль­ша­ти­ме на­у­ков­ців, які ро­зу­мі­ють та­кі ба­зо­ві ре­чі. — Ви зга­да­ли про ORCID — мі­жна­ро­дний про­ект з іден­ти­фі­ка­ції вче­них. Укра­їн­ський ін­декс ци­ту­ва­н­ня ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ме і йо­го да­ні? — Так. По­пе­ре­дній аналіз по­ді­бних про­е­ктів по­ка­зав, що ра­но чи пі­зно, але пе­ред ни­ми по­ста­не про­бле­ма пра­виль­ної іден­ти­фі­ка­ції ав­то­рів у си­сте­мі. Щоб розв’яза­ти її, ми пла­ну­є­мо ви­ко­ри­ста­ти ORCID — ста­біль­ний ци­фро­вий іден­ти­фі­ка­тор уче­но­го, що дає змо­гу пов’яза­ти ID вче­но­го з ін­фор­ма­ці­єю про йо­го про­фе­сій­ну ді­яль­ність. Іден­ти­фі­ка­то­ри ORCID ду­же ва­жли­ві і для ін­ших ам­бі­тних про­е­ктів МОН, за­пуск яких ми анон­су­є­мо не­за­ба­ром, то­му ми про­си­мо на­ших на­у­ков­ців сво­є­ча­сно онов­лю­ва­ти ін­фор­ма­цію у сво­їх про­фі­лях, а ви­дав­ці укра­їн­ських на­у­ко­вих жур­на­лів по­вин­ні дба­ти про вка­зу­ва­н­ня ORCID ав­то­рів у ме­та­да­них. У про­це­сі над­си­ла­н­ня ру­ко­пи­су біль­шість про­від­них на­у­ко­вих жур­на­лів сві­ту за­пи­тує в ав­то­рів про ORCID, тож на­ші ре­да­кції та­кож по­вин­ні якнай­швид­ше пе­ре­йня­ти цю пра­кти­ку. — По­вер­ні­мо­ся до Open Ukrainian Citation Index. Су­дя­чи з ва­ших слів, він ба­зу­ва­ти­ме­ться все ж та­ки на між­на­ро­дній пла­тфор­мі, де бу­де зі­бра­но ци­ту­ва­н­ня з ба­га­тьох кра­їн. Як звід­ти ви­окре­ми­ти кон­кре­тно укра­їн­ський се­гмент ци­ту­ва­н­ня? — Зві­сно, про­ект ура­хо­ву­ва­ти­ме не тіль­ки ме­та­да­ні укра­їн­ських ви­дань. Щоб ви­окре­ми­ти укра­їн­ський се­гмент, ми ство­ри­мо окре­ме про­грам­не за­без­пе­че­н­ня та ін­тер­фейс, де бу­дуть спе­ці­аль­ні по­шу­ко­ві філь­три, ко­ри­сні на­сам­пе­ред укра­їн­ським ко­ри­сту­ва­чам. Це, зокре­ма, швид­кий пе­ре­гляд пу­блі­ка­цій з жур­на­лів, що на­ле­жать до Пе­ре­лі­ку на­у­ко­вих фа­хо­вих ви­дань Укра­ї­ни. Звер­ніть увагу, що в но­во­му по­ряд­ку зна­чно зро­сли ви­мо­ги до ре­цен­зу­ва­н­ня ру­ко­пи­сів. То­му ми хо­че­мо ре­а­лі­зу­ва­ти в Open Ukrainian Citation Index фільтр, який до­зво­ляв би при­хо­ву­ва­ти ме­та­да­ні жур­на­лів, які бу­ло ви­лу­че­но з пе­ре­лі­ку, зокре­ма, за по­ру­ше­н­ня ака­де­мі­чної до­бро­че­сно­сті.

Та­кож вва­жаю, що но­вий ін­стру­мент до­зво­лить успі­шні­ше бо­ро­ти­ся з не­е­ти­чною пра­кти­кою на­дмір­но­го са­мо­ци­ту­ва­н­ня, чим за­раз злов­жи­ва­ють ко­ри­сту­ва­чі де­яких аль­тер­на­тив­них ре­сур­сів, не за­хи­ще­них пе­ред та­ки­ми ма­ні­пу­ля­ці­я­ми. Ко­ри­сту­ва­чі Open Ukrainian Citation Index змо­жуть пе­ре­ві­ри­ти, звід­ки над­хо­дять ци­ту­ва­н­ня до кон­кре­тно­го до­ку­мен­та, а в ра­зі ви­яв­ле­н­ня «див­ної по­ве­дін­ки» — по­ру­ши­ти пи­та­н­ня що­до яко­сті ре­цен­зу­ва­н­ня та допу­сти­мо­сті пе­ре­бу­ва­н­ня жур­на­лу в пе­ре­лі­ку фа­хо­вих. Та­ким чи­ном спо­ді­ва­є­мо­ся, що но­ва ба­за ста­не ще й ін­стру­мен­том гро­мад­сько­го кон­тро­лю на­у­ко­вої до­бро­че­сно­сті. — У пре­зен­та­ції Open Ukrainian Citation Index ви на­го­ло­си­ли, що цей про­ект по­трі­бен пе­ред­усім для оцін­ки пу­блі­ка­цій­ної актив­но­сті пред­став­ни­ків со­ціо­гу­ма­ні­тар­них на­ук. По­я­сніть, будь ла­ска. — Річ у то­му, що де­які га­лу­зі со­ціо­гу­ма­ні­тар­них на­ук, та­кі як, на­при­клад, пра­во, лін­гві­сти­ка, лі­те­ра­ту­ро­знав­ство, со­ціо­ло­гія, дер­жав­не управ­лі­н­ня, по­лі­то­ло­гія ча­сто ма­ють пев­ну на­ціо­наль­ну спря­мо­ва­ність, і результати та­ких до­слі­джень, отри­ма­ні в одній кра­ї­ні, не обов’яз­ко­во бу­дуть ко­ри­сни­ми й ці­ка­ви­ми для до­слі­дни­ків з ін­ших кра­їн. То­му де­яким ві­тчи­зня­ним со­ціо­гу­ма­ні­тар­ним жур­на­лам об’єктив­но бу­де важ­ко по­тра­пи­ти до ко­мер­цій­них баз да­них че­рез по­лі­ти­ку від­бо­ру кон­тен­ту, а не че­рез низь­кий рі­вень опу­блі­ко­ва­них ста­тей. Оскіль­ки та­кої спе­ци­фі­ки не ма­ють при­ро­дни­чі жур­на­ли, ми зро­би­ли в пре­зен­та­ції акцент са­ме на со­ціо­гу­ма­ні­тар­них на­у­ках, бо укра­їн­ські ви­да­н­ня із цих ди­сци­плін зна­чно мен­ше пред­став­ле­ні в ре­фе­ра­тив­них ба­зах. Май­бу­тній про­ект, зві­сно, ін­де­ксу­ва­ти­ме й ме­та­да­ні укра­їн­ських при­ро­дни­чих жур­на­лів, а це аж ні­як не озна­чає, що ві­тчи­зня­ні со­ціо­гу­ма­ні­тар­ні ви­да­н­ня по­вин­ні пе­ре­ста­ти пра­гну­ти бу­ти пред­став­ле­ни­ми в Scopus і WOS. — Що по­трі­бно для успі­шно­го за­пу­ску про­е­кту і чи скла­дно бу­де йо­го ре­а­лі­зу­ва­ти? Чи до­ста­тньо пра­ців­ни­ків ре­да­кцій укра­їн­ських жур­на­лів, щоб упо­ра­ти­ся з до­да­тко­вою ро­бо­тою? — За­га­лом про­ект має два ва­жли­ві скла­дни­ки: на­зві­мо їх «те­хні­чна» та «іде­о­ло­гі­чна». Пер ший по­тре­бує про­е­кту­ва­н­ня ба­зи да­них, на­пи­са­н­ня скри­пта, що ви­тя­гу­ва­ти­ме да­ні з Crossref або Open Citations Corpus і про­во­ди­ти­ме пев­ні опе­ра­ції з да­ни­ми. Та­кож по­трі­бно роз­ро­би­ти веб-ін­тер­фейс, який до­зво­лить ко­ри­сту­ва­чам здій­сню­ва­ти по­шук і пе­ре­гля­да­ти да­ні що­до ци­ту­вань.

Дру­гий скла­дник — це до­ві­ра до ре­да­кцій укра­їн­ських на­у­ко­вих жур­на­лів і їх під­трим­ка. Ми сві­до­мо ро­би­мо на­го­лос на то­му, що ре­сурс від­кри­тий. Про­ект від­кри­тий для всіх. Тоб­то, на від­мі­ну від ко­мер­цій­них про­ду­ктів, тут ре­да­кції жур­на­лу не по­трі­бно че­ка­ти ро­ка­ми, по­ки роз­гля­нуть її за­яв­ку. До­ста­тньо впо­ряд­ку­ва­ти ме­та­да­ні жур­на­лу. А в цьо­му, я вва­жаю, по­ви­нен бу­ти за­ці­кав­ле­ний ко­жен укра­їн­ський ви­да­вець, без будь-яких до­да­тко­вих сти­му­лів, бо на­сам­пе­ред це свід­чить про по­ва­гу ре­да­кції до сво­їх ав­то­рів. Ре­да­кція при­ймає ру­ко­пис від ав­то­ра і обі­цяє, що зро­бить усе мо­жли­ве, щоб до­не­сти результати до­слі­дже­н­ня до яко­мо­га біль­шої кіль­ко­сті чи­та­чів.

Чи до­ста­тньо пра­ців­ни­ків? У зга­да­ній ре­є­стра­цій­ній аген­ції Crossref, яка ни­ні об­слу­го­вує по­над 10 ти­сяч ви­дав­ців зі 114 рі­зних кра­їн сві­ту, пра­цю­ють ли­ше 35 лю­дей. Зви­чай­но, мі­ні­стер­ство на­по­ля­га­ти­ме, щоб фа­хів­ці Дер­жав­ної на­у­ко­во-те­хні­чної бі­бліо­те­ки Укра­ї­ни роз­ро­би­ли ще до­да­тко­ві по­кро­ко­ві ін­стру­кції для ре­да­кцій укра­їн­ських на­у­ко­вих ви­дань, але успіх про­е­кту за­ле­жить пе­ред­усім від до­брої во­лі та від­по­від­аль­ної по­ве­дін­ки ко­жно­го укра­їн­сько­го вче­но­го, ви­дав­ця, бі­бліо­те­ка­ря, ке­рів­ни­ка. То­му ще раз за­кли­каю всіх узя­ти актив­ну участь у про­гра­мі Citedby від Crossref і в під­трим­ці Initiative for Open Citations. Ко­ман­да Мі­ні­стер­ства осві­ти і на­у­ки Укра­ї­ни й ДНТБ від­кри­ті до кон­стру­ктив­но­го діа­ло­гу, і ми ду­же спо­ді­ва­є­мо­ся, що пред­став­ни­ки укра­їн­ських ре­да­кцій від­гу­кну­ться на на­шу іні­ці­а­ти­ву.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.