Адво­ка­ту­ра: бій за пра­во на прав­ду

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ан­дрій ВИШНЕВСЬКИЙ,

Ми вто­ми­ли­ся ви­ма­га­ти по­ва­ги до вер­хо­вен­ства пра­ва від суд­дів і про­ку­ро­рів, за­бу­ва­ю­чи про тре­тьо­го ва­жли­во­го грав­ця у три­ку­тни­ку пра­во­су­д­дя — адво­ка­та. Са­ме йо­го чи її ді­яль­ність мо­же бу­ти або про­ти­о­тру­тою, або по­жив­ним ´рун­том не­до­бро­че­сно­сті про­ку­ра­ту­ри й су­ду. Адже основ­ним ка­на­лом до­сту­пу до не­пра­во­мір­ної ви­го­ди для пред­став­ни­ків обох зга­да­них ін­сти­ту­цій є на­сам­пе­ред адво­кат.

Стан справ в адво­ка­ту­рі за­зви­чай не є пре­дме­том су­спіль­но­го ін­те­ре­су — че­рез низь­кий рі­вень пра­во­сві­до­мо­сті та то­таль­ний пра­во­вий ні­гі­лізм. У нас май­же не­має куль­ту­ри ви­рі­ше­н­ня пов­сяк­ден­них про­блем у пра­во­вий спо­сіб — ма­буть, ви­ною цьо­го — дов­гі сто­лі­т­тя без­дер­жав­но­го існу­ва­н­ня, чу­жо­рі­дність дже­рел пра­ва і від­су­тність до­сту­пу до спра­ве­дли­во­го пра­во­су­д­дя. У цих істо­ри­чних умо­вах за­ля­ку­ва­н­ня й під­куп ста­ли ближ­чи­ми, зру­чні­ши­ми і на­дій­ні­ши­ми ін­стру­мен­та­ми ре­а­лі­за­ції ін­те­ре­сів, ніж пра­во, а сва­ві­л­ля за­ко­ну під­мі­ни­ло со­бою пра­во­вла­д­дя. А от­же, нам зда­є­ться, що адво­ка­та як про­від­ни­ка до пра­ва ми не по­тре­бу­є­мо. Бо шлях до пра­ва ча­сто ски­да­є­ться на шлях у ні­ку­ди. На­то­мість ети­чний адво­кат по­си­лює на­шу пра­во­мо­чність, до­ступ до пра­ва і пра­во­су­д­дя, а от­же — охо­ро­няє на­шу со­ці­аль­ну сво­бо­ду. І ли­ше він або во­на мо­же ви­ве­сти нас із по­ро­чно­го ко­ла без­прав’я і не­спра­ве­дли­во­сті.

Ба­жа­не — мо­жли­ве

Рік то­му у «Дзер­ка­лі ти­жня» бу­ла опу­блі­ко­ва­на моя ста­т­тя під на­звою «Адво­ка­ту­ра і вла­да: су­ти­чка над ети­чною прір­вою». В ній я про­по­ну­вав зро­би­ти три кро­ки, щоб ви­ве­сти ре­фор­му адво­ка­ту­ри з пі­ке, в яке її із зав­зя­т­тям, вар­тим кра­що­го за­сто­су­ва­н­ня, на­ма­га­ю­ться за­гна­ти ни­ні­шні кер­ма­ни­чі На­ціо­наль­ної асо­ці­а­ції адво­ка­тів Укра­ї­ни (НААУ).

Для цьо­го, на мою дум­ку, по­трі­бно бу­ло: по-пер­ше, про­ве­сти не­за­ле­жне оці­ню­ва­н­ня ста­ну справ в адво­ка­ту­рі, від­по­від­но­сті її фун­кціо­ну­ва­н­ня між­на­ро­дним стан­дар­там і опри­лю­дни­ти йо­го ре­зуль­та­ти; по­дру­ге, про­ве­сти пу­блі­чне обго­во­ре­н­ня про­е­кту За­ко­ну «Про адво­ка­ту­ру і адво­кат­ську ді­яль­ність», роз­ро­бле­но­го ро­бо­чою гру­пою Ра­ди з пи­тань су­до­вої ре­фор­ми; по-тре­тє, до­о­пра­цю­ва­ти за­ко­но­про­ект з ура­ху­ва­н­ням ре­зуль­та­тів обго­во­ре­н­ня, роз­гля­ну­ти і схва­ли­ти йо­го на за­сі­дан­ні Ра­ди та за­про­по­ну­ва­ти гла­ві дер­жа­ви по­да­ти йо­го до Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни як не­від­кла­дний.

Спро­буй­мо про­ана­лі­зу­ва­ти, що із за­про­по­но­ва­но­го вда­ло­ся зро­би­ти за рік.

По-пер­ше. На за­пит пар­ла­мент­сько­го Ко­мі­те­ту з пи­тань пра­во­вої по­лі­ти­ки і пра­во­су­д­дя, гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції «Ла­бо­ра­то­рія за­ко­но­дав­чих іні­ці­а­тив» та «Адво­кат май­бу­тньо­го» під­го­ту­ва­ли ті­ньо­вий звіт «Адво­ка­ту­ра Укра­ї­ни: уро­ки пер­ших ро­ків са­мов­ря­дно­сті».

Ав­то­ри ті­ньо­во­го зві­ту ді­йшли ви­снов­ків, з яких стає оче­ви­дно, що від ре­фор­му­ва­н­ня адво­ка­ту­ри як не­о­дмін­ної скла­до­вої си­сте­ми пра­во­су­д­дя за­ле­жить на­ра­зі, на­скіль­ки успі­шною, зре­штою, ви­яви­ться вся су­до­ва ре­фор­ма, а от­же на­скіль­ки гро­ма­дя­ни змо­жуть за­хи­сти­ти свої пра­ва.

Ось ли­ше ча­сти­на ви­снов­ків:

«За­кон Укра­ї­ни «Про адво­ка­ту­ру та адво­кат­ську ді­яль­ність» за­ли­ша­є­ться не при­ве­де­ним у від­по­від­ність до Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни пі­сля вне­се­н­ня до неї змін що­до пра­во­су­д­дя.

Ор­га­ни адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня сфор­мо­ва­ні в не­де­мо­кра­ти­чний спо­сіб, оскіль­ки на цен­траль­но­му рів­ні та в окре­мих ре­гіо­нах ство­рю­ва­ли­ся шту­чні пе­ре­шко­ди для уча­сті адво­ка­тів у цьо­му про­це­сі, що ста­вить під сум­нів їх ле­гі­тим­ність.

Ре­гу­ля­тив­на ді­яль­ність ор­га­нів адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, на­сам­пе­ред Ра­ди адво­ка­тів Укра­ї­ни, вклю­чає си­сте­ма­ти­чне прийня­т­тя рі­шень, що су­пе­ре­чать Кон­сти­ту­ції та за­ко­нам Укра­ї­ни, по­ру­шу­ють пра­ва лю­ди­ни, пра­ва адво­ка­тів та га­ран­тії адво­кат­ської ді­яль­но­сті, зокре­ма спря­мо­ва­ні на обме­же­н­ня не­за­ле­жно­сті адво­кат­ської ді­яль­но­сті, отри­ма­н­ня не­за­кон­них, не­об´рун­то­ва­них і не­спра­ве­дли­вих пла­те­жів з адво­ка­тів та ін­ших осіб, у то­му чи­слі окре­мих ка­те­го­рій со­ці­аль­но не­за­хи­ще­них гро­ма­дян.

Шту­чно ускла­дне­ний до­ступ до про­фе­сії адво­ка­та шля­хом вста­нов­ле­н­ня до­да­тко­вих, не пе­ред­ба­че­них за­ко­ном ви­мог та обме­жень, зокре­ма:

— Єди­ний ре­єстр адво­ка­тів Украй­ни, який мав би бу­ти всьо­го ли­ше те­хні­чним ін­стру­мен­том облі­ку адво­ка­тів, шля­хом не­за­кон­них втру­чань до ньо­го та ін­ших дій ви­ко­ри­сто­ву­є­ться РАУ як по­ту­жний ін­стру­мент ти­ску на адво­ка­тів, у то­му чи­слі не­за­кон­но­го по­збав­ле­н­ня їх пра­ва за­йма­ти­ся адво­кат­ською ді­яль­ні­стю по­за ди­сци­плі­нар­ною про­це­ду­рою;

— ети­чні стан­дар­ти адво­ка­ту­ри Укра­ї­ни не від­по­від­а­ють між­на­ро­дним стан­дар­там адво­кат­ської ді­яль­но­сті;

— Ра­да адво­ка­тів Укра­ї­ни, фа­кти­чно, то­ле­рує дії адво­ка­тів, ко­трі до­бро­віль­но, за вла­сним ба­жа­н­ням, уві­йшли до «Єди­но­го ре­є­стру адво­ка­тів ДНР» і здій­сню­ють «адво­кат­ську ді­яль­ність» на те­ри­то­рії «ДНР», ви­зна­ю­чи дію так зва­них ор­га­нів, ор­га­ні­за­цій, а та­кож так зва­них «нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів» «ДНР».

По-дру­ге. Пі­сля під­твер­дже­н­ня екс­пер­та­ми Ра­ди Єв­ро­пи від­по­від­но­сті за­ко­но­про­е­кту стан­дар­там Ра­ди Єв­ро­пи 21 гру­дня 2017 ро­ку, 9 лю­то­го 2018 ро­ку на Бан­ко­вій про­ве­ли обго­во­ре­н­ня за­ко­но­про­е­кту з уча­стю го­ло­ви НААУ та го­лів ре­гіо­наль­них рад адво­ка­тів. Остан­нім уко­тре бу­ло за­про­по­но­ва­но на­да­ти до­да­тко­ві про­по­зи­ції і за­ува­же­н­ня до ньо­го. Пі­сля цьо­го ро­бо­ча гру­па опра­цю­ва­ла де­кіль­ка со­тень про­по­зи­цій і за­ува­жень до текс­ту, які на­ді­йшли від ор­га­нів адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня. Біль­шість їх бу­ло вра­хо­ва­но, за ви­ня­тком тих, які ні­ве­лю­ва­ли нор­ми за­ко­но­про­е­кту, спря­мо­ва­ні на де­мо­кра­ти­за­цію, під­ви­ще­н­ня про­зо­ро­сті та підзві­тно­сті ор­га­нів адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня (це, вла­сне, й ста­ло ка­ме­нем спо­ти­ка­н­ня).

По-тре­тє. Ра­да з пи­тань су­до­вої ре­фор­ми кіль­ка днів, а са­ме 12, 13 і 16 лю­то­го 2018 ро­ку, роз­гля­да­ла за­ко­но­про­ект з уча­стю двох за­сту­пни­ків го­ло­ви НААУ. Пі­сля до­о­пра­цю­ва­н­ня згі­дно з рі­ше­н­ням Ра­ди 15 черв­ня 2018 ро­ку во­на за­ко­но­про­ект схва­ли­ла. 6 ве­ре­сня пре­зи­дент вніс йо­го до Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни як не­від­кла­дний, за­ре­є­стро­ва­ний до­ку­мент під но­ме­ром 9055.

Ка­мінь спо­ти­ка­н­ня

Від­то­ді нав­ко­ло пре­зи­дент­сько­го за­ко­но­про­е­кту за­ко­ло­ти­ло­ся су­ціль­не пе­кло. Істе­рія очіль­ни­ків адво­ка­ту­ри пе­ре­хо­дить ме­жі при­стой­но­го.

Що ж так обу­рює у пре­зи­дент­сько­му за­ко­но­про­е­кті ви­щу адво­кат­ську но­мен­кла­ту­ру? Су­ща дрі­бни­ця — ре­аль­на за­гро­за втра­ти­ти вла­ду, на моє гли­бо­ке пе­ре­ко­на­н­ня, за­хо­пле­ну в не­ле­гі­тим­ний спо­сіб. Ре­шта, як за­пев­няє са­ма НААУ на за­сі­да­н­нях Ра­ди з пи­тань су­до­вої ре­фор­ми, їх ціл­ком вла­што­вує.

От­же, про­від­ни­ки На­ціо­наль­ної асо­ці­а­ції адво­ка­тів Укра­ї­ни:

по-пер­ше, не го­то­ві від­мо­ви­ти­ся від не­за­кон­но при­вла­сне­но­го пра­ва на­кла­да­ти не пе­ред­ба­че­ні за­ко­ном гро­шо­ві по­бо­ри на адво­ка­тів та їхніх клі­єн­тів;

по-дру­ге, не ба­жа­ють за­зда­ле­гідь опри­лю­дню­ва­ти по­ря­док ден­ний з’їздів адво­ка­тів Укра­ї­ни та ін­фор­ма­цію про кан­ди­да­тів на по­са­ди в ор­га­нах адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, а та­кож до Ви­щої ра­ди пра­во­су­д­дя, Ви­щої ква­лі­фі­ка­цій­ної ко­мі­сії суд­дів та Ква­лі­фі­ка­цій­но­ди­сци­плі­нар­ної ко­мі­сії про­ку­ро­рів;

по-тре­тє, не хо­чуть втра­ча­ти пра­во да­ва­ти до­звіл адво­ка­там у ре­гіо­нах на про­ве­де­н­ня кон­фе­рен­цій, які сьо­го­дні на па­пе­рі є ви­щим ор­га­ном адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, а на­справ­ді — пов­ні­стю під­кон­троль­ні Ра­ді адво­ка­тів Укра­ї­ни, що, фа­кти­чно, пе­ре­ро­ди­ла­ся на мі­ні­стер­ство адво­ка­ту­ри;

по-че­твер­те, ка­те­го­ри­чно не по­го­джу­ю­ться до­пу­ска­ти на кон­фе­рен­ції всіх адво­ка­тів від­по­від­но­го ре­гіо­ну, а не ли­ше обра­них у не­про­зо­рий і кон­тро­льо­ва­ний Ра­дою адво­ка­тів Укра­ї­ни спо­сіб де­ле­га­тів, як це від­бу­ва­є­ться те­пер;

по-п’яте, за­пе­ре­чу­ють про­ти то­го, що­би з’їзд адво­ка­тів Укра­ї­ни справ­ді став ви­щим ор­га­ном, отри­мав­ши пра­во ска­со­ву­ва­ти рі­ше­н­ня Ра­ди адво­ка­тів Укра­ї­ни, яку про­по­ну­є­ться зро­би­ти ви­ко­нав­чим ор­га­ном;

по-шо­сте, на­ма­га­ю­ться бло­ку­ва­ти де­цен­тра­лі­за­цію пов­но­ва­жень, а са­ме пе­ре­да­чу від Ра­ди адво­ка­тів Укра­ї­ни са­мим адво­ка­там пра­ва за­сно­ву­ва­ти ре­гіо­наль­ні ор­га­ни адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня; по-сьо­ме, вва­жа­ють не­прийня­тним

єди­ний цен­тра­лі­зо­ва­ний ано­нім­ний іспит для до­сту­пу до про­фе­сії адво­ка­та, яким про­по­ну­є­ться за­мі­ни­ти ни­ні­шню фа­кти­чну спів­бе­сі­ду в ре­гіо­наль­них ква­лі­фі­ка­цій­но-ди­сци­плі­нар­них ко­мі­сі­ях, се­ред яких, за свід­че­н­ня­ми окре­мих адво­ка­тів, тра­пля­ю­ться ви­пад­ки ви­ма­га­н­ня ха­ба­рів;

по-во­сьме, не спри­йма­ють за­бо­ро­ну при­тя­гу­ва­ти адво­ка­тів до ди­сци­плі­нар­ної від­по­від­аль­но­сті за кри­ти­ку ор­га­нів адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня.

Де­пу­тат­ський агі­т­проп

НААУ (швид­ше за все, ко­штом са­мих же адво­ка­тів) ма­со­во про­ду­кує стра­шил­ки про за­ко­но­про­ект № 9055, ці­льо­вою ау­ди­то­рі­єю яких ав­то­ри, на­пев­но, вва­жа­ють де­пу­та­тів, яким ско­ро на­ле­жить ви­рі­шу­ва­ти до­лю цьо­го до­ку­мен­та. Се­ред адво­ка­тів та­кож по­ши­рю­ю­ться ма­те­рі­а­ли, що фор­мою ду­же ски­да­ю­ться на так зва­ні тем­ни­ки. Один із та­ких до­ку­мен­тів має на­зву «За­ко­но­про­ект № 9055: ри­зи­ки, які вар­то зна­ти ко­жно­му», ін­ший — “#STOP9055».

У них зна­хо­ди­мо твер­дже­н­ня про по­ло­же­н­ня, які ні­би­то мі­стя­ться в за­ко­но­про­е­кті № 9055: «Зі­ні­ці­ю­є­ться ре­ві­зія адво­кат­сько­го се­ре­до­ви­ща й бу­де про­ве­де­на пе­ре­ви­да­ча/за­мі­на по­свід­чень»; «За­ко­но­про­ект ство­рює пе­ре­по­ни й пе­ре­шко­ди до віль­но­го до­сту­пу до адво­кат­ської пра­кти­ки»; «Під час за­три­ма­н­ня чи об­шу­ку слід­чий ма­ти­ме пра­во при­зна­ча­ти за­хи­сни­ка. Віль­ний ви­бір адво­ка­та мо­же бу­ти ска­со­ва­но»; «Про­ект під­по­ряд­ко­вує адво­ка­ту­ру дер­жа­ві»; «Зма­галь­ність про­це­су по су­ті зни­щу­є­ться».

Клю­чо­ві по­ві­дом­ле­н­ня «тем­ни­ків» спря­мо­ва­ні на піджив­ле­н­ня го­лов­них при­ро­дних фо­бій адво­ка­та і апе­лю­ють не до ре­аль­них фа­ктів, а до емо­цій. У «тем­ни­ках» адво­ка­там ре­ко­мен­ду­є­ться по­ясню­ва­ти «вла­ді, де­пу­та­там і всьо­му су­спіль­ству», чо­му «за­ко­но­про­ект № 9055 при­йма­ти не мо­жна». Для цьо­го про­по­ну­є­ться «зро­би­ти фле­шмоб у Фейс­бу­ці», йдуть до­кла­дні по­ра­ди про те­му осо­би­стої істо­рії, про те, як опо­від­а­ти істо­рію, ко­ли опри­лю­дню­ва­ти істо­рію. А та­кож — «ОБОВ’ЯЗ­КО­ВО! По­зна­чте на­ро­дних де­пу­та­тів від ва­шо­го окру­гу, чле­нів про­філь­но­го ко­мі­те­ту з пра­во­су­д­дя, з пра­во­охо­рон­ної ді­яль­но­сті, з про­ти­дії ко­ру­пції та єв­ро­ін­те­гра­ції, гро­мад­ських акти­ві­стів. По­став­те хе­штег #STOP99055»; «Зв’язок з ко­ор­ди­на­то­ром. Текст ва­шої істо­рії по­пе­ре­дньо на­ді­шліть за адре­сою people.vs.9055@gmail. com. У ра­зі по­тре­би ми по­ра­ди­мо, як йо­го по­кра­щи­ти. Но­мер те­ле­фо­ну ко­ор­ди­на­то­ра +380984711287». Та­кож є по­си­ла­н­ня на ві­део­ін­стру­кцію.

Жо­дне з на­ве­де­них ви­ще твер­джень не від­по­від­ає дій­сно­сті, а є бре­хнею і ма­ні­пу­ля­ці­єю дум­кою: за­ко­но­про­ект № 9055 не мі­стить та­ких норм або ж мі­стить нор­ми про­ти­ле­жно­го змі­сту.

Ні­хто не має на­мі­ру ре­ві­зу­ва­ти адво­кат­ське се­ре­до­ви­ще, — в пе­ре­хі­дних по­ло­же­н­нях за­ко­но­про­е­кту за­зна­че­но: «осо­би, які на­бу­ли ста­ту­су адво­ка­та і пра­во на за­ня­т­тя (здій­сне­н­ня) адво­кат­ською ді­яль­ні­стю до на­бра­н­ня чин­но­сті цим За­ко­ном, збе­рі­га­ють ста­тус адво­ка­та і пра­во на здій­сне­н­ня адво­кат­ської ді­яль­но­сті». Під час за­три­ма­н­ня чи об­шу­ку слід­чий не ли­ше не отри­має пра­во при­зна­ча­ти за­хи­сни­ка, як ствер­джу­ють агі­тки, а й ма­ти­ме мен­ше під­став для за­лу­че­н­ня за­хи­сни­ка у ви­ня­тко­вих ви­пад­ках че­рез центр без­опла­тної пра­во­вої до­по­мо­ги, — це до­да­тко­ві га­ран­тії за­хи­сту пі­до­зрю­ва­них і обви­ну­ва­чу­ва­них. То­що.

Пос­тправ­да і ме­та спра­ве­дли­во­го пра­во­су­д­дя

За­вaeди з по­ва­гою ста­вив­ся до Ма­ри­ни Став­ній­чук, яку вва­aeаю одні­єю з най­кра­щих фа­хів­чинь у га­лу­зі пра­ва в Укра­ї­ні. Ме­ні ва­aeко по­ві­ри­ти в те, що, перш ні­ae опри­лю­дни­ти свою ста­т­тю в по­пе­ре­дньо­му чи­слі «Дзер­ка­ла ти­aeня» під на­звою «Адво­ка­ту­ра: без пра­ва на за­хист», Ма­ри­на Іва­нів­на мо­гла ви­хо­ди­ти на «зв’язок з ко­ор­ди­на­то­ром». Або по­пе­ре­дньо над­си­ла­ла текст за адре­сою people. vs.9055@gmail.com, щоб їй звід­ті­ля по­ра­ди­ли, «як йо­го по­кра­щи­ти». Але як іна­кше по­ясни­ти, що клю­чо­ві по­ві­дом­ле­н­ня в текс­то­вих тем­ни­ках, ві­део­ін­стру­кції та в стат­ті ду­блю­ю­ться — мі­сця­ми майaeе до­слів­но?

Як член ро­бо­чої гру­пи з пи­тань ре­фор­му­ва­н­ня адво­ка­ту­ри, про­ку­ра­ту­ри та си­сте­ми без­опла­тної пра­во­вої до­по­мо­ги Ра­ди з пи­тань су­до­вої ре­фор­ми вва­aeаю сво­їм обов’яз­ком спро­сту­ва­ти не­прав­ду, ви­кла­де­ну у стат­ті па­ні Став­ній­чук.

Пер­ше. До­ступ до про­фе­сії адво­ка­та. Ав­тор­ка стат­ті за­зна­чає: «Пе­ре­гляд чин­ної нор­ми ста­вить у вкрай не­ви­гі­дне ста­но­ви­ще осіб, які ма­ють де­ся­тки ро­ків юри­ди­чно­го ста­жу». Це не­прав­да. По-пер­ше, за­ко­но­про­ект № 9055 під­ви­щує ста­тус адво­ка­та, а от­же, ціл­ком ло­гі­чно, і ви­мо­ги до на­бу­т­тя цьо­го ста­ту­су. У цьо­му на­сам­пе­ред за­ці­кав­ле­ні зви­чай­ні лю­ди — по­тен­цій­ні клі­єн­ти адво­ка­тів. По-дру­ге, кон­це­пція за­ко­но­про­е­кту № 9055 мі­стить ве­ктор по­сту­по­во­го ру­ху у бік уні­фі­ка­ції прав­ни­чої про­фе­сії, що су­го­ло­сно із за­крі­пле­н­ням на рів­ні Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни при­ро­дно­го три­ку­тни­ка суд — адво­ка­ту­ра — про­ку­ра­ту­ра в роз­ді­лі «Пра­во­су­д­дя» та ви­клю­чно­го пра­ва адво­ка­тів на пред­став­ни­цтво в су­ді. Ця ідея по­кли­ка­на по­кла­сти край обви­ну­валь­но­му ухи­лу су­ду і все­влад­дю про­ку­ра­ту­ри й за­без­пе­чи­ти ре­аль­ну зма­галь­ність про­це­су, ви­хо­дя­чи з ін­те­ре­сів за­хи­сту прав кон­кре­тної лю­ди­ни, ці­лей спра­ве­дли­во­го пра­во­су­д­дя та су­спіль­но­го ін­те­ре­су. То­му при­ро­дно, що ко­ли­шні суд­ді та про­ку­ро­ри ма­ють пе­ре­ва­гу в до­сту­пі до адво­кат­ської про­фе­сії, бо во­ни, без­пе­ре­чно, більш ква­лі­фі­ко­ва­ні для про­ва­дже­н­ня адво­кат­ської ді­яль­но­сті, ніж юри­сти без до­сві­ду ро­бо­ти в су­ді та про­ку­ра­ту­рі. По-тре­тє, у пе­ре­хі­дних по­ло­же­н­нях за­ко­но­про­е­кту № 9055 про­по­ну­є­ться на­да­ти чо­ти­ри ро­ки (!) всім, хто має юри­ди­чний стаж у сьо­го­дні­шньо­му — якнай­шир­шо­му — ро­зу­мін­ні, для то­го, аби во­ни мо­гли за спро­ще­ною про­це­ду­рою отри­ма­ти пра­во на адво­кат­ську ді­яль­ність. От­же, пра­вам юри­стів без адво­кат­сько­го сві­до­цтва теж ні­що не за­гро­жує.

Дру­ге. Адво­кат­ське са­мов­ря­ду­ва­н­ня. Твер­дже­н­ня па­ні Став­ній­чук «Фа­кти­чно ни­ні­шню за­галь­но­на­ціо­наль­ну си­сте­му про­по­ну­є­ться лі­кві­ду­ва­ти, а но­ву сфор­му­ва­ти (вду­май­те­ся) в уні­тар­ній дер­жа­ві за фе­де­ра­тив­ним прин­ци­пом, ство­рив­ши 27 ре­гіо­наль­них адво­ка­тур» — не від­по­від­ає дій­сно­сті. По­пер­ше, за­ко­но­про­ект № 9055 не пе­ред­ба­чає лі­кві­да­ції за­галь­но­на­ціо­наль­ної си­сте­ми: ви­щим ор­га­ном за­ли­ша­є­ться з’їзд адво­ка­тів Укра­ї­ни, ор­га­на­ми на­ціо­наль­но­го рів­ня за­ли­ша­ться Ра­да адво­ка­тів Укра­ї­ни, крім то­го, є Ви­ща ква­лі­фі­ка­цій­на, Ви­ща ди­сци­плі­нар­на та Ви­ща ре­ві­зій­на ко­мі­сії. (До ре­чі, ін­сти­ту­цій­не роз­ді­ле­н­ня ква­лі­фі­ка­цій­ної та ди­сци­плі­нар­ної фун­кцій від­по­від­ає єв­ро­пей­ським стан­дар­там, по­ра­ди що­до цьо­го мі­стя­ться в чи­слен­них ре­ко­мен­да­ці­ях єв­ро­пей­ських екс­пер­тів Укра­ї­ні). По-дру­ге, за­ко­но­про­ект не пе­ред­ба­чає утво­ре­н­ня 27 ре­гіо­наль­них адво­ка­тур: в Укра­ї­ні за­ли­ша­є­ться, як і те­пер, одна-єди­на На­ціо­наль­на асо­ці­а­ція адво­ка­тів Укра­ї­ни, чле­на­ми якої є всі адво­ка­ти. По­тре­тє, рі­ше­н­ня ор­га­нів адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня на­ціо­наль­но­го рів­ня за­ли­ша­ю­ться обов’яз­ко­ви­ми для ви­ко­на­н­ня всі­ма адво­ка­та­ми Укра­ї­ни.

Тре­тє, най­го­лов­ні­ше. Ста­тус і мі­сія адво­ка­та. Ав­тор­ка ви­сно­вує, що «іде­о­ло­гія адво­кат­ської про­фе­сії» ні­би­то «під­мі­ня­є­ться іде­о­ло­гі­єю са­мої су­до­вої вла­ди». Та­ке до­пи­су­ва­чці вви­жа­є­ться у про­по­зи­ції в за­ко­но­про­е­кті № 9055 до­пов­ни­ти при­ся­гу адво­ка­та зо­бов’яза­н­ня­ми «спри­я­ти здій­снен­ню не­за­ле­жно­го і без­сто­рон­ньо­го пра­во­су­д­дя» та «під­три­му­ва­ти по­ва­гу до су­ду». Це хи­бний ви­сно­вок.

Адже Основ­ні по­ло­же­н­ня про роль адво­ка­тів ООН, на які, до ре­чі, Ма­ри­на Іва­нів­на по­си­ла­є­ться в ін­шо­му мі­сці сво­єї стат­ті, ви­зна­ють, що «адво­ка­ти як основ­ні аген­ти здій­сне­н­ня пра­во­су­д­дя зо­бов’яза­ні ра­зом із су­д­дя­ми та про­ку­ро­ра­ми за­без­пе­чу­ва­ти і під­три­му­ва­ти вер­хо­вен­ство пра­ва для до­ся­гне­н­ня ці­лей пра­во­су­д­дя та ін­те­ре­сів су­спіль­ства».

Згі­дно з Ко­де­ксом по­ве­дін­ки єв­ро­пей­ських адво­ка­тів, «Обов’яз­ки адво­ка­та не по­чи­на­ю­ться й не за­кін­чу­ю­ться сум­лін­ним ви­ко­на­н­ням сво­їх пов­но­ва­жень, по­кла­де­них на ньо­го/неї від­по­від­но до за­ко­ну. Адво­кат по­ви­нен слу­жи­ти ін­те­ре­сам пра­во­су­д­дя, а та­кож тих, чиї пра­ва та сво­бо­ди він упов­но­ва­же­ний від­сто­ю­ва­ти й за­хи­ща­ти, і до обов’яз­ків адво­ка­та вхо­дить не ли­ше від­сто­ю­ва­ти ін­те­ре­си клі­єн­та, а й бу­ти ра­дни­ком клі­єн­та».

Та­ким чи­ном, роль адво­ка­ту­ри в де­мо­кра­ти­чно­му су­спіль­стві по­ля­гає не ли­ше в на­дан­ні про­фе­сій­ної прав­ни­чої до­по­мо­ги для за­без­пе­че­н­ня прав лю­ди­ни та основ­них сво­бод, а й у за­без­пе­чен­ні до­ся­гне­н­ня ці­лей пра­во­су­д­дя та су­спіль­но­го ін­те­ре­су спіль­но з дер­жав­ни­ми ін­сти­ту­ці­я­ми.

Ця но­ва мі­сія, яку в ре­зуль­та­ті су­до­вої ре­фор­ми, як і адво­кат­ські спіль­но­ти в усьо­му де­мо­кра­ти­чно­му сві­ті, має на­ре­шті взя­ти на се­бе й укра­їн­ська адво­ка­ту­ра, ви­ма­гає від неї зрі­ло­сті та від­по­від­аль­но­сті.

Ре­фор­ма в ін­те­ре­сах лю­ди­ни

Збе­ре­же­н­ня status quo в укра­їн­ській адво­ка­ту­рі, по­за сум­ні­ва­ми, за­гро­жує ко­жно­му укра­їн­це­ві, оскіль­ки ни­ні­шня адво­ка­ту­ра ди­зай­ну іде­о­ло­гів ре­жи­му Яну­ко­ви­ча є справ­жнім тро­ян­ським ко­нем. Адже під бла­го­ро­дни­ми га­сла­ми ор­га­ни її са­мов­ря­ду­ва­н­ня, фа­кти­чно за­хо­пле­ні апо­ло­ге­та­ми зга­да­но­го вті­ка­ча, ве­дуть по­слі­дов­ний на­ступ на пра­ва лю­ди­ни в Укра­ї­ні — хоч би як па­ра­до­ксаль­но це зву­ча­ло, ко­ли йде­ться про адво­ка­ту­ру.

Ось при­кла­ди ли­ше кіль­кох із чи­слен­них рі­шень ви­щих ор­га­нів адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, які обме­жу­ють на­ші з ва­ми кон­сти­ту­цій­ні пра­ва.

Пер­ше. Якщо ваш адво­кат пред­став­ляв ва­ші ін­те­ре­си ко­лись, а те­пер пред­став­ляє ін­те­ре­си ва­шо­го опо­нен­та чи су­про­тив­ни­ка й ви­ко­ри­став ін­фор­ма­цію про вас, отри­ма­ну під час ро­бо­ти на вас, про­ти ва­ших ін­те­ре­сів, — то ви не змо­же­те при­тя­гну­ти та­ко­го адво­ка­та до від­по­від­аль­но­сті, оскіль­ки чи­ни­ти так адво­ка­то­ві не за­бо­ро­не­но (Пра­ви­ла адво­кат­ської ети­ки, за­твер­дже­ні З’їздом адво­ка­тів Укра­ї­ни 9 черв­ня 2017 ро­ку). До ре­чі, і сам чин­ний За­кон «Про адво­ка­ту­ру і адво­кат­ську ді­яль­ність» не за­бо­ро­няє адво­ка­то­ві чи­ни­ти так, як у на­ве­де­но­му ви­ще при­кла­ді.

Дру­ге. Якщо вас, на­при­клад, за­три­ма­ли за пі­до­зрою у ско­єн­ні кри­мі­наль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня, ви ско­ри­ста­ли­ся на­да­ним вам за­ко­ном пра­вом на адво­ка­та ко­штом дер­жа­ви у пер­ші го­ди­ни пі­сля за­три­ма­н­ня (не ма­ю­чи на той мо­мент вла­сно­го адво­ка­та), ви за­до­во­ле­ні які­стю йо­го ро­бо­ти і ба­жа­є­те, аби са­ме цей адво­кат за­хи­щав вас на­да­лі вже ва­шим вла­сним ко­штом, — то ви не змо­же­те йо­го найня­ти, бо ва­ше кон­сти­ту­цій­не пра­во на віль­ний ви­бір за­хи­сни­ка «ска­со­ва­не» тим са­мим рі­ше­н­ням З’їзду адво­ка­тів Укра­ї­ни. Якщо та­кий адво­кат по­го­ди­ться укла­сти з ва­ми до­го­вір про на­да­н­ня пра­во­вої до­по­мо­ги, то до ньо­го мо­же бу­ти за­сто­со­ва­не ди­сци­плі­нар­не по­ка­ра­н­ня.

Тре­тє. Якщо вам тра­пив­ся не­до­бро­че­сний адво­кат, який, при­мі­ром, узяв із вас істо­тний аванс і зник, або ж про­сто які­стю ро­бо­ти яко­го ви не за­до­во­ле­ні, — ви не мо­же­те про­сто так на­віть по­скар­жи­ти­ся на ньо­го до ди­сци­плі­нар­них ор­га­нів адво­ка­ту­ри, аби за­хи­сти­ти своє кон­сти­ту­цій­не пра­во на про­фе­сій­ну прав­ни­чу до­по­мо­гу. Щоб це зро­би­ти, вам до­ве­де­ться ви­кла­сти чи­ма­лень­ку су­му за так зва­не «ор­га­ні­за­цій­но-те­хні­чне за­без­пе­че­н­ня роз­гля­ду за­яв (скарг) що­до по­ве­дін­ки адво­ка­та» (рі­ше­н­ня РАУ від 23 ве­ре­сня 2017 ро­ку № 203), хо­ча, за за­ко­ном, ці ви­тра­ти ма­ють по­кри­ва­ти­ся са­ми­ми адво­ка­та­ми — за ра­ху­нок що­рі­чних вне­сків на ре­а­лі­за­цію адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня.

Опи­са­ні три­во­жні сим­пто­ми є озна­ка­ми сер­йо­зної хво­ро­би укра­їн­ської адво­ка­ту­ри. Ця хво­ро­ба, так са­мо, як рак, за­гро­жує здо­ро­вим клі­ти­нам ор­га­ні­зму, за­гро­жує пра­вам лю­ди­ни і їх шан­со­ві на спра­ве­дли­вість.

Як про­ект но­во­го За­ко­ну «Про адво­ка­ту­ру і адво­кат­ську ді­яль­ність» (№ 9055) мо­же до­по­мог­ти по­до­ла­ти за­гро­зи і як по­кра­щить жи­т­тя зви­чай­ній лю­ди­ні?

На­сам­пе­ред, за­ко­но­про­ект вста­нов­лює за­бо­ро­ну на про­ва­дже­н­ня адво­кат­ської ді­яль­но­сті в умо­вах кон­флі­кту ін­те­ре­сів рі­зних клі­єн­тів одно­го адво­ка­та. Без­пе­ре­чно, в ін­те­ре­сах клі­єн­тів бу­де і за­про­ва­дже­н­ня в май­бу­тньо­му но­во­му За­ко­ні стан­дар­тів яко­сті прав­ни­чої до­по­мо­ги та обов’яз­ку адво­ка­та до­три­му­ва­ти­ся та­ких стан­дар­тів. Сьо­го­дні не­до­ста­тньо сум­лін­ний адво­кат, ско­ри­став­шись пра­во­вою без­гра­мо­тні­стю клі­єн­та, мо­же по­про­сту во­ди­ти йо­го за ніс. За на­яв­но­сті ж про­стих, зро­зумі­лих для всіх стан­дар­тів яко­сті прав­ни­чої до­по­мо­ги будь-яко­му клі­єн­то­ві бу­де на­ба­га­то про­сті­ше за­пи­та­ти адво­ка­та про план і ре­зуль­та­ти ро­бо­ти.

По­скар­жи­ти­ся на не­які­сну ро­бо­ту адво­ка­та клі­єн­то­ві теж бу­де про­сті­ше: ор­га­нам адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня За­кон пря­мо за­бо­ро­нить, при­йма­ю­чи скар­гу, вста­нов­лю­ва­ти будь-які по­бо­ри — як із клі­єн­тів, так і з са­мих адво­ка­тів.

За­ко­но­про­ект № 9055, па­ра­лель­но з під­ви­ще­н­ням ста­ту­ту адво­ка­та, роз­ши­ре­н­ням йо­го про­фе­сій­них прав та га­ран­тій адво­кат­ської ді­яль­но­сті за­для кра­що­го за­хи­сту клі­єн­тів, про­по­нує під­ви­щи­ти й від­по­від­аль­ність адво­ка­та пе­ред клі­єн­том. На­при­клад, про­по­ну­є­ться за­бо­ро­ни­ти адво­ка­там вчи­ня­ти бу­дья­кі дії, які ста­нов­лять не­без­пе­ку для клі­єн­та або йо­го ін­те­ре­сів, здій­сню­ва­ти пред­став­ни­цтво від іме­ні ін­шої осо­би без пов­но­ва­жень або з по­ру­ше­н­ням обме­жень пов­но­ва­жень. Та­кож про­по­ну­є­ться вве­сти юри­ди­чну від­по­від­аль­ність за на­да­н­ня адво­ка­том за­ві­до­мо не­прав­ди­вих ві­до­мо­стей про об­сяг йо­го пов­но­ва­жень. Усі ці за­хо­ди до­зво­лять істо­тно зни­зи­ти ри­зик ві­до­мо­го яви­ща, так зва­них «чор­них» адво­ка­тів, які, у змо­ві з «чор­ни­ми» но­та­рі­у­са­ми та рі­ел­то­ра­ми, мо­жуть не­за­кон­но по­збав­ля­ти со­ці­аль­но ура­зли­вих лю­дей жи­тла та ін­шої вла­сно­сті.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.