Зро­зу­мі­ти і про­сти­ти

При­ват­банк про­ве­де ма­со­ву ре­стру­кту­ри­за­цію кре­ди­тів фі­зо­сіб

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Юлія САМАЄВА

При­ват­банк зва­жив­ся на ре­стру­кту­ри­за­цію кре­ди­тно­го порт­фе­ля фі­зи­чних осіб, сфор­мо­ва­но­го до на­ціо­на­лі­за­ції.

Акція бу­де ма­со­вою — ре­стру­кту­ри­за­ції під­ля­га­ють май­же 300 ти­сяч кре­ди­тних до­го­во­рів із за­галь­ною за­бор­го­ва­ні­стю пе­ред бан­ком близь­ко 48,5 млрд грн. Ті клі­єн­ти, які на умо­ви ре­стру­кту­ри­за­ції по­го­дя­ться, змо­жуть на­ре­шті по­збу­ти­ся сво­їх об­тя­жли­вих зо­бов’язань пе­ред бан­ком, а ті, хто не пі­де на уго­ду, най­швид­ше, теж ні­чо­го не втра­тять, то­му що в під­сум­ку банк пла­нує всю цю за­бор­го­ва­ність спи­са­ти в ра­ху­нок сфор­мо­ва­них ре­зер­вів. І, з одно­го бо­ку, по­ка­зо­во, що спи­шуть у ре­зуль­та­ті кру­глень­ку су­му, і в ко­трий уже раз у цій кра­ї­ні со­тні ти­сяч лю­дей пе­ре­ко­на­ю­ться, що бор­ги від­да­ють ли­ше бо­я­гу­зи. Але не менш кра­сно­мов­ні й при­чи­ни, че­рез які ця кру­глень­ка су­ма утво­ри­ла­ся, адже її 75% — це не са­мі кре­ди­ти, а пе­ня та ко­мі­сій­ні, ще­дро на­ра­хо­ва­ні бан­ком, при­чо­му да­ле­ко не зав­жди ви­прав­да­но. Цей кейс — пря­мий на­слі­док нев­мі­н­ня пра­цю­ва­ти в роз­дрі­бно­му се­гмен­ті, від­су­тно­сті до­сві­ду та на­ви­чок вза­є­мо­дії са­ме з клі­єн­том-фі­з­осо­бою. І йде­ться не тіль­ки про най­біль­ший роз­дрі­бний банк кра­ї­ни, ця про­бле­ма акту­аль­на для всіх без ви­ня­тку укра­їн­ських бан­ків, про­сто При­ват­банк уже зва­жив­ся з нею ро­зі­бра­ти­ся, а ре­шта по­ки що зво­лі­ка­ють.

По­чім бор­ги?

За­галь­ний про­блем­ний роз­дрі­бний порт­фель При­ват­бан­ку — це 87,7 млрд грн і по­над 950 тис. до­го­во­рів. Об­ся­ги ко­ло­саль­ні на­віть з ура­ху­ва­н­ням роз­мі­рів бан­ку й мер­кнуть ли­ше на тлі об­ся­гів про­блем­но­го кор­по­ра­тив­но­го порт­фе­ля. З 87,7 млрд грн ре­стру­кту­ри­за­ції під­ля­га­ють 48,5 млрд, або 294 тис. кре­ди­тних угод. У пул по­тра­пи­ла тіль­ки за­бор­го­ва­ність, яка ви­ни­кла до 19 гру­дня 2016-го, тоб­то до на­ціо­на­лі­за­ції При­ват­бан­ку, при цьо­му бу­ло ви­клю­че­но кре­ди­ти, ви­да­ні жи­те­лям оку­по­ва­них та ане­ксо­ва­них те­ри­то­рій, кре­ди­ти вій­сько­во­слу­жбов­цям, не­ре­зи­ден­там, кре­ди­ти під по­ру­чи­тель­ство, уго­ди з озна­ка­ми ша­храй­ства то­що. Що по­ка­зо­во, тіль­ки 12,3 млрд грн із 48,5 млрд — це ба­лан­со­ва за­бор­го­ва­ність, яка вклю­чає ті­ло кре­ди­тів і від­со­тки за ни­ми, ре­шта 36,2 млрд грн — це не ба­лан­со­ва за­бор­го­ва­ність — штра­фи, пе­ня та ко­мі­сії.

При­ват­банк че­сно зі­зна­є­ться, що під час ма­со­вої ре­стру­кту­ри­за­ції роз­ра­хо­вує стя­гну­ти близь­ко 20% за­бор­го­ва­но­сті. Ре­шту ко­штів во­че­видь до­ве­де­ться спи­са­ти в ра­ху­нок сфор­мо­ва­них ре­зер­вів, зви­чай­но, пі­сля від­по­від­но­го рі­ше­н­ня йо­го акціо­не­ра, тоб­то Мін­фі­ну.

Клі­єн­тів, яким про­по­ну­ва­ти­муть рі­зні ва­рі­ан­ти ре­стру­кту­ри­за­ції, роз­би­ли на гру­пи: спо­жив­че кре­ди­ту­ва­н­ня, роз­дрі­бні кре­ди­ти та кре­ди­ти ма­ло­му й се­ре­дньо­му бі­зне­су. Їхня ле­во­ва час­тка, по­над 31 млрд грн за­бор­го­ва­но­сті, — це без­за­став­ні роз­дрі­бні кре­ди­ти. Ті са­мі кре­ди­тні кар­тки Gold і VIP, які бан­ки ще­дро роз­да­ють клі­єн­там на ко­жно­му ку­ті, кре­ди­ти «про вся­кий ви­па­док», «екс­прес»-кре­ди­ти, «швид­кі» кре­ди­ти, «кеш»-кре­ди­ти, роз­стро­чки, опла­ти ча­сти­на­ми та ін­ше.

Є в роз­дрі­бно­му порт­фе­лі й кре­ди­ти ма­ло­му та се­ре­дньо­му бі­зне­су, за­галь­ний їхній об­сяг, що­прав­да, на­ба­га­то скром­ні­ший — 8,4 млрд грн (16 тис. до­го­во­рів), при­чо­му ре­стру­кту­ри­за­ції під­ля­га­ють ли­ше 2,2 млрд грн (8,3 тис. до­го­во­рів). В основ­но­му це овер­дра­фти, бі­знес-роз­стро­чки, мі­кро­кре­ди­ти, га­ран­то­ва­ні пла­те­жі та ав­то в роз­стро­чку.

Умо­ви ре­стру­кту­ри­за­ції при­ва­бли­ві, на­при­клад, якщо клі­єнт по­го­ди­ться ре­стру­кту­ри­зу­ва­ти роз­дрі­бний без­за­став­ний кре­дит із за­бор­го­ва­ні­стю в 30 тис. грн одним пла­те­жем, то по­вер­ну­ти бан­ку йо­му по­трі­бно бу­де тіль­ки 13 тис. грн (тоб­то ті­ло кре­ди­ту та від­со­тки), і банк про­стить клі­єн­ту 17 тис. грн пе­ні та штра­фів, тоб­то по­над 55% бор­гу.

Якщо ж іде­ться про без­за­став­ний кре­дит, ви­да­ний юри­ди­чній осо­бі, то при за­галь­ній за­бор­го­ва­но­сті при­бли­зно в 500 тис. грн (62,5 тис. — ті­ло, 162,2 тис. — від­со­тків, 28,5 тис. — ко­мі­сії та 244 тис. — пе­ні) при ре­стру­кту­ри­за­ції в один пла­тіж клі­єн­ту по­трі­бно бу­де по­вер­ну­ти бан­ку ли­ше об­сяг ті­ла кре­ди­ту — 62,5 тис. грн, ре­шту банк йо­му про­стить із від­со­тка­ми вклю­чно.

Скла­дно не по­мі­ти­ти, що умо­ви ре­стру­кту­ри­за­ції для ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су про­по­ну­ю­ться ви­гі­дні­ші, ніж для фі­зи­чних осіб. Та й ко­ли йде­ться про роз­дріб чи­стої во­ди, то на­ра­хо­ва­ні пе­ня та від­со­тки ста­нов­лять 75% усіх бор­гів, а якщо по­ди­ви­ти­ся на стру­кту­ру бор­гів фі­зо­сіб-під­при­єм­ців і ма­ло­го бі­зне­су, то пе­ня та штра­фи там ста­но­ви­ти­муть тіль­ки 50% бор­гу. Ви­хо­дить, що банк до дрі­бних під­при­єм­ців ло­яль­ні­ший не ли­ше на ета­пі ре­стру­кту­ри­за­ції, а й у мо­мент ви­да­чі кре­ди­ту. Це ба­га­то в чо­му по­яснює при­чи­ну ви­ни­кне­н­ня то­кси­чно­го кре­ди­тно­го порт­фе­ля фі­зо­сіб.

Чо­му бор­ги?

Укра­їн­ський бан­ків­ський се­ктор, да­вай­те ви­зна­є­мо, не вміє пра­цю­ва­ти з роз­дро­бом. Спо­жив­чий се­гмент кре­ди­ту­ва­н­ня ро­ка­ми ігно­ру­вав­ся бан­ка­ми, вва­жав­ся без­пер­спе­ктив­ним і по­бі­чним. З 2008 р. час­тка кре­ди­тів фі­з­осо­бам у за­галь­но­му кре­ди­тно­му порт­фе­лі бан­ків пла­но­мір­но ско­ро­чу­ва­ла­ся з 36,4 до 15,7% у 2016 р. На той мо­мент у су­сі­дній Поль­щі час­тка кре­ди­ту­ва­н­ня фі­зо­сіб, нав­па­ки, рік у рік зро­ста­ла, до­ся­гнув­ши 60% у за­галь­но­му кре­ди­тно­му порт­фе­лі бан­ків. І по­ки укра­їн­ські бан­кі­ри всі си­ли ки­да­ли на кре­ди­ту­ва­н­ня кор­по­ра­тив­но­го бі­зне­су, який най­ча­сті­ше на­ле­жить вла­сни­кам цих са­мих бан­ків та їхніх дру­зям, їхні поль­ські ко­ле­ги кор­по­ра­тив­не кре­ди­ту­ва­н­ня ско­ро­чу­ва­ли — удві­чі з 1996-го, до 41% за­галь­но­го кре­ди­тно­го порт­фе­ля.

На­дли­шко­ве кор­по­ра­тив­не кре­ди­ту­ва­н­ня ба­га­то в чо­му й спро­во­ку­ва­ло ту фі­нан­со­ву кри­зу, яку пе­ре­жи­ли укра­їн­ські бан­ки. У ре­зуль­та­ті ті, хто всто­яв, у но­ву еру вхо­дять із ве­ли­че­зни­ми порт­фе­ля­ми то­кси­чних кор­по­ра­тив­них кре­ди­тів і з пов­ною від­су­тні­стю будь-яких на­ви­чок ро­бо­ти з фі­зи­чни­ми осо­ба­ми. І іро­нія в тім, що на сьо­го­дні ко­жна грив­ня, ви­да­на в кре­дит фі­зи­чним осо­бам, дає бан­кам від­со­тко­вих до­хо­дів удві­чі біль­ше, ніж грив­ня, ви­да­на кор­по­ра­ці­ям, але бан­ки впер­то не по­мі­ча­ють цьо­го. По­при те, що се­гмент спо­жив­чо­го кре­ди­ту­ва­н­ня на сьо­го­дні чи не єди­ний, який мо­же роз­ви­ва­ти­ся й має най­біль­ший по­тен­ці­ал для зро­ста­н­ня, ди­на­мі­ка цьо­го зро­ста­н­ня бен­те­жить: 15,7% від за­галь­но­го кре­ди­тно­го порт­фе­ля бан­ків 2016-го, 17% — 2017-го, 17,7% — за під­сум­ка­ми пер­шо­го пів­річ­чя 2018-го. І ко­ли ре­гу­ля­тор ка­же, що по­бо­ю­є­ться буль­ба­шок у роз­дрі­бно­му кре­ди­ту­ван­ні, ми­мо­во­лі ди­ву­є­шся. А по­тім зга­ду­єш, як укра­їн­ські бан­ки пра­цю­ють із роз­дро­бом, і ро­зу­мі­єш, що буль­ба­шки мо­жли­ві на­віть при мі­зер­них 18% порт­фе­ля.

То­рік USAID у рам­ках про­е­кту «Транс­фор­ма­ція фі­нан­со­во­го се­кто­ра» про­во­див до­слі­дже­н­ня рин­ку спо­жив­чо­го кре­ди­ту­ва­н­ня в Укра­ї­ні. Для до­слі­дже­н­ня бу­ло обра­но ме­тод «та­єм­но­го по­ку­пця», тоб­то до­слі­дни­ки від­ві­ду­ва­ли бан­ки під ви­гля­дом клі­єн­тів і ма­ли мо­жли­вість оці­ни­ти ре­аль­ний рі­вень по­слуг, що на­да­ю­ться.

Актив­но спо­жив­че кре­ди­ту­ва­н­ня роз­ви­ває де­ся­ток укра­їн­ських бан­ків із 70, що пра­цю­ють на рин­ку, лі­ди­ру­ю­чі по­зи­ції ста­біль­но за­йма­ють п’ять най­біль­ших, ін­ші на­віть не на­ма­га­ю­ться бо­ро­ти­ся за спо­жи­ва­ча. Та­єм­ні по­ку­пці, від­ві­дав­ши фі­н­уста­но­ви, ви­яви­ли, що став­ле­н­ня бан­кі­рів до клі­єн­тів­фі­зо­сіб, м’яко ка­жу­чи, пар­тнер­ським і про­зо­рим не на­звеш. На­при­клад, бан­ки най­ча­сті­ше не по­ві­дом­ля­ють клі­єн­там основ­них умов спів­ро­бі­тни­цтва — кін­це­вої вар­то­сті кре­ди­ту, ре­аль­ної від­со­тко­вої став­ки, на­яв­но­сті у про­ду­кті до­да­тко­вих ко­мі­сій. Ме­не­дже­ри від­ді­лень не зав­жди мо­гли та хо­ті­ли по­ясню­ва­ти та­єм­ним по­ку­пцям усі ці тон­ко­щі, по­над те, тіль­ки в 15% ви­пад­ків во­ни до­зво­ли­ли по­тен­цій­ним по­зи­чаль­ни­кам взя­ти із со­бою ко­пії кре­ди­тних угод, щоб озна­йо­ми­ти­ся з ни­ми вдо­ма.

Ті до­го­во­ри, які та­єм­ні по­ку­пці в під­сум­ку змо­гли ви­не­сти з від­ді­лень укра­їн­ських бан­ків, їх жа­хну­ли. Май­же 55% угод мі­сти­ли умо­ви, які по­ру­шу­ють пра­во по­зи­чаль­ни­ка по­вер­ну­ти кре­дит до­стро­ко­во, по­над 50% — нав’язу­ва­ли по­зи­чаль­ни­ку до­да­тко­ві умо­ви, близь­ко 50% — за­ли­ша­ли за бан­ком пра­во в одно­сто­рон­ньо­му по­ряд­ку змі­ню­ва­ти будь-які умо­ви до­го­во­ру, по­над 30% — не мі­сти­ли де­таль­но­го опи­су за­галь­ної вар­то­сті кре­ди­ту, а 17% — уза­га­лі не ма­ли гра­фі­ків пла­те­жів.

По су­ті бан­ки вла­сно­ру­чно ство­рю­ють пе­ред­умо­ви для від­мо­ви клі­єн­та об­слу­го­ву­ва­ти йо­го кре­дит. Адже якщо при укла­дан­ні до­го­во­ру лю­ди­ні обі­ця­ли одну вар­тість кре­ди­ту, а в під­сум­ку во­на зро­сла, якщо клі­єн­та «по­ка­ра­ли» за спро­бу по­вер­ну­ти кре­дит ра­ні­ше стро­ку, якщо умо­ви йо­го до­го­во­ру з бан­ком змі­ни­ли­ся без йо­го ві­до­ма, ба­жа­н­ня не об­слу­го­ву­ва­ти та­кий кре­дит мо­жна зро­зу­мі­ти. Тим па­че, що це ні­ко­му ні­чим не за­гро­жує.

«Якщо фі­зи­чна осо­ба не об­слу­го­вує на­ле­жним чи­ном сво­го кре­ди­ту, на­слід­ки в основ­но­му сто­су­ю­ться йо­го від­но­син із кре­ди­то­ром, — по­яснив DT.UA адво­кат ЮФ «Іл­ля­шев і Пар­тне­ри» Оле­ксандр Ви­гов­ський. — Зокре­ма, банк мо­же за­сто­су­ва­ти штра­фні сан­кції, стя­гну­ти пре­дмет за­ста­ви, ви­су­ну­ти пре­тен­зії по­ру­чи­те­лю. Ін­фор­ма­ція про фа­кти про­стро­че­н­ня по кре­ди­тах і де­фолт по­зи­чаль­ни­ка мо­же пе­ре­да­ва­ти­ся бан­ком у бю­ро кре­ди­тних істо­рій і на­да­лі мо­же ста­ти при­чи­ною від­мо­ви бан­ку у ви­да­чі но­во­го кре­ди­ту або об­умо­ви­ти йо­го ви­да­чу на на­ба­га­то більш об­тя­жли­вих для по­зи­чаль­ни­ка умо­вах. До Кре­ди­тно­го ре­є­стру НБУ ін­фор­ма­ція про та­ко­го по­зи­чаль­ни­ка мо­же по­тра­пи­ти, тіль­ки якщо су­ма за­бор­го­ва­но­сті за кре­ди­тною опе­ра­ці­єю ста­но­вить не менш як 100 мі­ні­маль­них зар­плат, тоб­то на да­ний мо­мент

* * *

372 300 грн. І ли­ше пі­сля по­тра­пля­н­ня до Кре­ди­тно­го ре­є­стру НБУ ін­ший банк змо­же до­від­а­ти­ся про по­га­ну кре­ди­тну істо­рію по­зи­чаль­ни­ка. Будь-яких обме­жень на пе­ре­су­ва­н­ня, на­при­клад, са­ма по со­бі не­ви­пла­та кре­ди­ту не зу­мов­лює. На­віть якщо про­ти не­до­бро­со­ві­сно­го по­зи­чаль­ни­ка бу­де ви­не­се­не су­до­ве рі­ше­н­ня про стя­гне­н­ня су­ми бор­гу, роз­по­ча­те ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня, і він бу­де за­не­се­ний до Єди­но­го ре­є­стру бор­жни­ків».

У ре­зуль­та­ті бан­ки пе­ре­ко­на­ні, що клі­єнт-фі­з­осо­ба їх обов’яз­ко­во обду­рить, пра­цю­ють на ви­пе­ре­дже­н­ня, ком­пен­су­ю­чи мо­жли­ві ри­зи­ки рі­зни­ми при­хо­ва­ни­ми ко­мі­сі­я­ми, а ко­ли клі­єнт, до­від­ав­шись про це, від­мов­ля­є­ться об­слу­го­ву­ва­ти кре­дит, за­мість по­шу­ку ком­про­мі­су банк до­дає до йо­го за­бор­го­ва­но­сті ще ко­мі­сії, пе­ню, штра­фи. А че­рез якийсь час фі­н­уста­но­ва ро­зу­міє, що штра­фів і пе­ні на­ко­пи­чи­ло­ся стіль­ки, що по­збу­ти­ся цьо­го ван­та­жу іна­кше, як спи­сав­ши, про­сто не­має змо­ги. І до­ти, до­ки укра­їн­ські Утім го­ло­ва на­гля­до­вої ра­ди При­ват­бан­ку Ен­гін Акча­ко­ча у сво­їй від­по­віді на за­пит DT.UA за­пев­нив нас, що ни­ні­шня ре­стру­кту­ри­за­ція — ли­ше пер­ший крок на дов­го­му шля­ху, си­гнал про те, що си­сте­ма змі­ню­ва­ти­ме­ться:

— Я стри­ма­но по­ста­вив­ся би до оцін­ки впли­ву про­гра­ми При­ват­бан­ку з ре­стру­кту­ри­за­ції про­блем­ної за­бор­го­ва­но­сті, анон­со­ва­ної 5 ли­сто­па­да, на фі­нан­со­ві по­ка­зни­ки При­ват­бан­ку й тим па­че на по­ка­зни­ки фі­нан­со­вої си­сте­ми Укра­ї­ни, але я ро­зу­мію ва­жли­вість зу­силь, що до­кла­да­ю­ться, і від­по­від­аль­ність на­гля­до­вої ра­ди за прийня­ті рі­ше­н­ня.

Рі­вень про­блем­них (або не­пра­цю­ю­чих) кре­ди­тів в Укра­ї­ні ста­но­вить на 1 жов­тня 2018 р. 54,1% усіх бан­ків­ських акти­вів, і ско­ро­че­н­ня йо­го на час­тки від­со­тка по­ясню­є­ться ви­щи­ми тем­па­ми ви­да­чі но­вих кре­ди­тів усі­єю бан­ків­ською си­сте­мою, зокре­ма з по­ча­тку ро­ку При­ват­банк збіль­шив свій кре­ди­тний порт­фель май­же на 13 млрд грн.

Ми ві­та­є­мо прийня­т­тя за­ко­нів про бан­крут­ство фі­зи­чних осіб і за­хист прав кре­ди­то­рів, які роз­ши­рю­ють пра­ва кре­ди­то­рів із по­вер­не­н­ня про­блем­них кре­ди­тів, і очі­ку­є­мо їхньої ко­ре­ктної ім­пле­мен­та­ції для то­го, щоб одер­жа­ти одно­зна­чне тлу­ма­че­н­ня но­вих по­ло­жень у су­дах усіх ін­стан­цій.

Однак я вва­жаю, що да­ле­ко не всі ві­дно­си­ни між кре­ди­то­ром і по­зи­чаль­ни­ком мо­жна ви­рі­ши­ти в за­лі су­ду: суд­ді ви­ра­жа­ють пев­ну пра­во­ву по­зи­цію в ти­по­вій кре­ди­тній спра­ві, але не бу­дуть вни­ка­ти в де­та­лі та про­по­ну­ва­ти вза­є­мо­прийня­тні ва­рі­ан­ти для обох сто­рін. При­ват­банк при­сту­пив до ви­рі­ше­н­ня про­блем не­пра­цю­ю­чих кре­ди­тів за прин­ци­пом step-by-step, зро­бив­ши пер­ші рі­шу­чі кро­ки на­зу­стріч сво­їм клі­єн­там.

Про­тя­гом остан­ньо­го ро­ку ми від­чу­ва­ли ве­ли­че­зний по­пит із бо­ку клі­єн­тів роз­дрі­бно­го та ма­ло­го бі­зне­су, які хо­чуть уре­гу­лю­ва­ти свої ві­дно­си­ни з бан­ком і від­но­ви­ти ре­пу­та­цію до­бро­со­ві­сних клі­єн­тів, але не мо­жуть цьо­го зро­би­ти в си­лу інер­тно­сті сфор­мо­ва­ної пра­кти­ки. В Укра­ї­ні, на від­мі­ну від ін­ших кра­їн, зви­чні бан­ків­ські тер­мі­ни «ре­стру­кту­ри­за­ція», «уре­гу­лю­ва­н­ня», «спи­са­н­ня», «про­ще­н­ня» ма­ють зов­сім не бан­ки не змі­нять сво­го став­ле­н­ня до клі­єн­тів-фі­зо­сіб, не транс­фор­му­ють пра­кти­ки ро­бо­ти, не ста­нуть більш від­кри­ти­ми та орі­єн­то­ва­ни­ми не тіль­ки на кор­по­ра­тив­ний бі­знес, а й на «фі­зи­ків», про­бле­ма не ви­рі­ши­ться.

Про те, на­скіль­ки бан­ки хо­чуть бу­ти зро­зумі­ли­ми клі­єн­там, ка­жуть і са­мі пла­ни ре­стру­кту­ри­за­цій. На­ве­де­мо при­клад са­мо­го При­ват­бан­ку. Якщо клі­єнт по­го­ди­ться по­га­си­ти кре­дит в один пла­тіж при за­галь­ній су­мі за­бор­го­ва­но­сті за до­го­во­ром 30759 грн (11,6 тис. — ті­ла кре­ди­ту, 2 тис. — від­со­тків, 15,5 тис. — пе­ні й 1,5 тис. — штра­фів), то су­ма ви­пла­ти ста­но­ви­ти­ме 13008 грн, а про­стить йо­му банк 17,7 тис. По­ки що все схо­ди­ться. Але якщо клі­єнт ви­рі­шить, що по­вер­та­ти­ме борг упро­довж трьох або ше­сти мі­ся­ців, су­ма йо­го ви­пла­ти бан­ку зро­стає, а су­ма «про­ще­н­ня» при цьо­му не змі­ню­є­ться. Чо­му?

Ще ці­ка­ві­шою си­ту­а­ція стає, якщо клі­єнт ви­би­рає рі­чний план ре­стру­кту­ри­за­ції: він має за­пла­ти­ти бан­ку 18,3 тис. грн, при цьо­му йо­му про­стять 14,5 тис. Тоб­то 30-ти­ся­чний борг клі­єн­та зро­сте май­же на 3 тис., і що ці­ка­во, ви­йти на цю ци­фру са­мо­стій­но не ви­хо­дить, на­віть якщо до­да­ти до су­ми по­вер­не­н­ня за­кла­де­ні бан­ком 13– 16% рі­чних. Тоб­то що якісь роз­ра­хун­ки банк усе ще не хо­че по­ясню­ва­ти клі­єн­там, і якщо вра­ху­ва­ти, що при ви­бо­рі дво­рі­чно­го па­ке­та по­га­ше­н­ня 30-ти­ся­чний борг клі­єн­та зро­стає вже до 37 тис., то хо­ті­ло­ся б зро­зу­мі­ти, які са­ме.

При цьо­му пла­ни ре­стру­кту­ри­за­ції для ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су ні­чо­го по­ді­бно­го не пе­ред­ба­ча­ють, — не­за­ле­жно від то­го, ви­рі­шив клі­єнт по­вер­та­ти борг про­тя­гом трьох мі­ся­ців або двох ро­ків, су­ма за­бор­го­ва­но­сті не збіль­шу­є­ться. Хай там як, але став­ле­н­ня бан­ку до бі­зне­су, на­віть якщо йде­ться і про мі­кро­під­при­єм­ства, кра­ще. На­віть При­ват­банк, на від­мі­ну від ін­ших, який зва­жив­ся на ма­со­ву ре­стру­кту­ри­за­цію кре­ди­тів фі­зо­сіб, на­ле­жні ви­снов­ки з си­ту­а­ції зро­бив на­вряд чи.

еко­но­мі­чне зна­че­н­ня, на­пев­но, то­му пра­кти­чно від­су­тні в пра­кти­ці дер­жав­них бан­ків. Але про­бле­ма NPL за­ли­ша­є­ться.

У При­ват­бан­ку час­тка не­пра­цю­ю­чих кре­ди­тів ста­но­вить 84,5%, і ми ро­зу­мі­є­мо, що ви­рі­ши­ти цю про­бле­му на­яв­ним ін­стру­мен­та­рі­єм не­мо­жли­во. Ми про­во­ди­ли ба­га­то кон­суль­та­цій та ана­лі­ти­чної ро­бо­ти, про­ра­хо­ву­ва­ли ва­рі­ан­ти та ви­тра­ти, у то­му чи­слі на ро­бо­ту ко­ле­кто­рів. За­про­по­но­ва­на про­гра­ма ре­стру­кту­ри­за­ції — не по­сту­пка со­тням ти­сяч клі­єн­тів, а чі­ткий про­ра­ху­нок еко­но­мі­чно ви­прав­да­но­го ал­го­ри­тму ро­бо­ти фі­нан­со­вої уста­но­ви, ви­хо­дя­чи з оцін­ки фі­нан­со­во­го ста­но­ви­ща по­зи­чаль­ни­ка та пер­спе­ктив юри­ди­чної ро­бо­ти із за­бор­го­ва­ні­стю. Йде­ться біль­шою мі­рою про про­бле­му на­ко­пи­че­них штра­фів і пе­ней, об­сяг яких ба­га­то­ра­зо­во пе­ре­ви­щує су­му са­мих кре­ди­тів і на­ра­хо­ва­них від­со­тків. Це ко­шти, які не­мо­жли­во стя­гну­ти з по­зи­чаль­ни­ка че­рез йо­го фі­нан­со­ве ста­но­ви­ще або від­су­тність за­став. На­яв­ність та­ких зо­бов’язань ли­ше спо­тво­рює ре­аль­ний фі­нан­со­вий стан бан­ку.

Я до­сить стри­ма­но го­во­рив би про еко­но­мі­чний ефект за­про­по­но­ва­ної про­гра­ми: ко­ли во­на бу­де ім­пле­мен­то­ва­на, При­ват­банк змен­шить порт­фель роз­дрі­бних про­блем­них кре­ди­тів на 10%. Для нас більш ва­жли­вим є ство­ре­н­ня які­сно но­вих ме­то­дик і пра­ктик, на­пра­цю­вань пра­кти­чно­го до­сві­ду ро­бо­ти з то­кси­чни­ми клі­єн­та­ми, що на­зи­ва­є­ться, «у по­льо­вих умо­вах», і, на­ре­шті, для нас ва­жли­вий зво­ро­тний зв’язок з бо­ку ін­ших бан­ків, на­сам­пе­ред дер­жав­них. Ми да­є­мо їм си­гнал: не­має не­ви­рі­шу­ва­них про­блем, якщо ці про­бле­ми роз­гля­да­ю­ться на­ле­жним чи­ном та аде­ква­тно.

Ми зна­є­мо, що по­ді­бна пра­кти­ка за­сто­со­ву­ва­ла­ся та за­сто­со­ву­є­ться в усьо­му сві­ті чи­слен­ни­ми бан­ка­ми та ор­га­на­ми, від­по­від­аль­ни­ми за вре­гу­лю­ва­н­ня про­блем­ної за­бор­го­ва­но­сті в рам­ках за­хо­дів із по­за­су­до­во­го стя­гне­н­ня бор­гів.

Ми ро­зу­мі­є­мо, що да­ле­ко не всі клі­єн­ти При­ват­бан­ку бу­дуть го­то­ві ско­ри­ста­ти­ся на­ши­ми про­по­зи­ці­я­ми. І ми го­то­ві до то­го, що з пев­ною ча­сти­ною на­шої клі­єнт­ської ба­зи ми, пі­сля від­по­від­них ко­му­ні­ка­цій, зму­ше­ні бу­де­мо по­си­ли­ти су­до­во-пре­тен­зій­ну ро­бо­ту.

При­ват­банк зав­жди шу­ка­ти­ме вза­є­мо­прийня­тні рі­ше­н­ня для сво­їх клі­єн­тів, але При­ват­банк ні­ко­ли не ста­не Ді­дом Мо­ро­зом. На нас очі­кує кро­пі­тка ро­бо­та — мо­ні­то­ринг пе­ре­бі­гу ре­а­лі­за­ції про­гра­ми ре­стру­кту­ри­за­ції, ре­тель­не від­пра­цю­ва­н­ня ме­то­дик і те­хно­ло­гій, зла­го­дже­на ро­бо­та всіх служб ве­ли­ко­го про­фе­сій­но­го ко­ле­кти­ву При­ват­бан­ку.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.