Бю­джет «роз­бу­до­ви» ди­тя­чих май­дан­чи­ків

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Юлія САМАЄВА

Го­лов­не та єди­не до­сто­їн­ство держ­бю­дже­ту на­сту­пно­го ро­ку — йо­го прийня­т­тя від­кри­ває для нас мо­жли­вість під­пи­са­ти но­ву про­гра­му з МВФ.

Вра­хо­ву­ю­чи, що Фонд ще ви­вча­ти­ме ухва­ле­ний де­пу­та­та­ми держ­ко­што­рис, йо­го справ­ді на­ма­га­ли­ся зро­би­ти зба­лан­со­ва­ним. Зви­чай­но, без окре­мих пе­ре­ко­сів не обі­йшло­ся, але екс­пер­ти МВФ то­чно не вни­ка­ти­муть у де­та­лі ко­жної бю­дже­тної про­гра­ми та об­ся­ги фі­нан­су­ва­н­ня «пре­зи­дент­ських» фон­дів, для них го­лов­не, щоб де­фі­цит бю­дже­ту за­ли­шав­ся в ме­жах допу­сти­мо­го. Для кра­ї­ни ва­жли­во, щоб під час ана­лі­зу держ­бю­дже­ту, який при­ймав­ся тра­ди­цій­но вно­чі, не ви­яви­ли­ся пун­кти, які мо­жуть збен­те­жи­ти на­шо­го основ­но­го кре­ди­то­ра. Без під­трим­ки МВФ Укра­ї­ні на­сту­пний рік без де­фол­ту не про­жи­ти. За­ли­ша­є­ться спо­ді­ва­ти­ся, що всі в се­сій­ній за­лі це усві­дом­лю­ва­ли.

Вра­хо­ву­ю­чи кіль­кість по­да­них до про­е­кту бю­дже­ту по­пра­вок, роз­гляд яких за­тя­гнув­ся на всю ніч, під­сум­ко­вий, про­го­ло­со­ва­ний де­пу­та­та­ми, до­ку­мент з’яви­ться не від­ра­зу. Від сюр­при­зів ми не за­стра­хо­ва­ні, по­ру­чи­ти­ся за під­сум­ко­вий ва­рі­ант, пі­сля роз­гля­ду в пар­ла­мен­ті, не змо­же ні­хто.

«Зо­ло­тий» стан­дарт

До­хо­ди бю­дже­ту пе­ред­ба­че­но в роз­мі­рі 1310 млрд грн. Ви­да­тки по­ряд­ку 1400 млрд грн. Гра­ни­чний об­сяг де­фі­ци­ту держ­бю­дже­ту ви­зна­че­но в су­мі 89,9 млрд грн. Утім, ми пам’ята­є­мо, як цьо­го ро­ку при де­фі­ци­ті до­хо­дів рі­вень бю­дже­тно­го де­фі­ци­ту «три­ма­ли», ба­наль­но за­мо­ро­жу­ю­чи ви­да­тки.

На­сту­пно­го ро­ку ми та­кож не за­стра­хо­ва­ні від по­ді­бно­го сце­на­рію.

Но­мі­наль­ний ВВП ви­зна­че­но на рів­ні 3947 млрд грн. Це від­по­від­ає про­гно­зам як НБУ, так і Сві­то­во­го бан­ку. Чи від­по­від­ає це про­гно­зам укра­їн­сько­го бі­зне­су, до­від­а­є­мо­ся на­сту­пно­го ро­ку.

Про­жи­тко­вий мі­ні­мум ста­но­ви­ти­ме з 1 сі­чня 2019-го 1853 грн, з 1 ли­пня — 1936, з 1 гру­дня — 2027 грн.

Роз­мір до­по­мо­ги при на­ро­джен­ні ди­ти­ни ста­но­ви­ти­ме 41280 грн. Як і ра­ні­ше, ба­тьки одно­ра­зо­во отри­ма­ють 10320 грн, а ре­шту су­ми ви­пла­чу­ва­ти­муть про­тя­гом на­сту­пних 36 мі­ся­ців рів­ни­ми ча­сти­на­ми по 860 грн.

Мі­ні­маль­ний роз­мір до­по­мо­ги по ва­гі­тно­сті та по­ло­гах зро­сте з 2017 до 2207 грн, та й то ли­ше в гру­дні 2019-го. Роз­мір до­по­мо­ги ді­тям, над яки­ми вста­нов­ле­но опі­ку або пі­клу­ва­н­ня, під­ви­щу­є­ться з 3252 і 4054 грн (за­ле­жно від ві­ку ди­ти­ни) у гру­дні 2018-го до 3558 і 4436 грн у гру­дні 2019 р. Ма­кси­маль­ний роз­мір до­по­мо­ги са­мо­тнім ма­те­рям збіль­ше­но з 1626 грн (для ді­тей до ше­сти ро­ків) до 1779 грн і з 2027 грн (від 6 до 18 ро­ків) до 2218 грн.

Роз­мір дер­жав­ної со­ці­аль­ної до­по­мо­ги ма­ло­за­без­пе­че­ним сім’ям зро­сте на­сту­пно­го ро­ку на ко­жну ди­ти­ну ві­ком від 0 до 13 ро­ків на 250 грн, а на ко­жну ди­ти­ну ві­ком від 13 до 18 ро­ків — на 500 грн.

Тоб­то за­кла­де­не в бю­дже­ті під­ви­ще­н­ня соц­стан­дар­тів — це ін­де­кса­ція на по­то­чний рі­вень ін­фля­ції, і жи­ти кра­ще лю­ди то­чно не ста­нуть, а якщо ін­фля­ція збіль­ши­ться, то зу­бо­жі­ють іще біль­ше.

Основ­ні до­хо­ди

Якщо го­во­ри­ти про по­да­тко­ві над­хо­дже­н­ня, то, за очі­ку­ва­н­ня­ми Мін­фі­ну, над­хо­дже­н­ня від по­да­тку на до­хо­ди фі­зи­чних осіб ста­но­ви­ти­муть 267,4 млрд грн, з яких до мі­сце­вих бю­дже­тів має на­ді­йти 161,2 млрд, а до дер­жав­но­го бю­дже­ту — 106,1 млрд грн. Тут основ­ний фа­ктор зро­ста­н­ня — це під­ви­ще­н­ня мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти з 3723 до 4170 грн і про­жи­тко­во­го мі­ні­му­му.

Над­хо­дже­н­ня від по­да­тку на до­да­ну вар­тість ма­ють бу­ти в ра­йо­ні 434 млрд грн. З них так зва­ний ім­порт­ний ПДВ по­ви­нен при­не­сти бю­дже­ту близь­ко 340 млрд грн, а вну­трі­шній — 96,4 млрд. По­рів­ня­но з по­то­чним ро­ком за­кла­да­є­ться 11-від­со­тко­ве зро­ста­н­ня над­хо­джень. Це бен­те­жить хо­ча б то­му, що ва­лю­тний курс, за­кла­де­ний у про­ект бю­дже­ту, до­рів­нює 29,4 грн/дол. під кі­нець ро­ку. Курс пря­мо впли­ває на над­хо­дже­н­ня від «ім­порт­но­го» ПДВ, і цьо­го ро­ку змі­цне­н­ня грив­ні ста­ло го­лов­ною при­чи­ною не­ви­ко­на­н­ня держ­бю­дже­ту. Чи не на­сту­пить Мін­фін на ті ж гра­блі в ро­ці май­бу­тньо­му, за­о­дно про­ва­лив­ши план по ми­тних збо­рах у 31,2 млрд грн?

Між пер­шим і дру­гим чи­та­н­ня­ми до­хо­ди зве­де­но­го держ­бю­дже­ту за­про­по­ну­ва­ли збіль­ши­ти на 18,1 млрд грн, за­твер­див­ши на рів­ні 1,3 трлн, у то­му чи­слі за­галь­ний фонд бю­дже­ту бу­ло під­ви­ще­но на 12,9 млрд грн, а спе­ці­аль­ний — на 5,2 млрд.

Дже­рел для збіль­ше­н­ня до­хі­дної ча­сти­ни кіль­ка, і да­ле­ко не всі во­ни є на­дій­ни­ми. По­пер­ше, Мін­фін при­слу­хав­ся до про­по­зи­ції бю­дже­тно­го ко­мі­те­ту пар­ла­мен­ту, який про­по­ну­вав на­шкря­ба­ти 8,7 млрд грн з до­по­мо­гою пе­ре­роз­по­ді­лу ви­да­тків і збіль­ше­н­ня на 2 млрд грн ко­штів НБУ, які пе­ре­ра­хо­ву­ю­ться до держ­бю­дже­ту. Зга­да­ний пе­ре­роз­по­діл ви­да­тків, як пра­ви­ло, озна­чає, що якісь ви­да­тки про­сто «за­мо­ро­зять» до кра­щих ча­сів. Пре­тен­зії на гро­ші НБУ теж нав­ряд чи ви­прав­да­ні, то­му що Нац­банк пе­ре­ра­хо­вує до бю­дже­ту не стіль­ки, скіль­ки хо­че пар­ла­мент, а ціл­ком кон­кре­тну су­му, об­умов­ле­ну на ба­зі йо­го фі­нан­со­вої зві­тно­сті, за­твер­дже­ної Ра­дою НБУ. Ліз­ти в ки­ше­ню ре­гу­ля­то­ра фін­се­кто­ра — пра­кти­ка ми­ну­лих ро­ків, від якої дав­но на­став час від­мо­ви­ти­ся.

Крім цьо­го, Мін­фін очі­кує збіль­ше­н­ня над­хо­джень ще на 15,3 млрд грн за ра­ху­нок по­да­тків. Зокре­ма, над­хо­дже­н­ня від по­да­тку на при­бу­ток бу­ло збіль­ше­но на 2,9 млрд грн, тоб­то, за очі­ку­ва­н­ня­ми, на­сту­пно­го ро­ку під­при­єм­ства за­пла­тять дер­жа­ві по­над 105 млрд грн цьо­го по­да­тку. Вра­хо­ву­ю­чи, що стрім­ко­го еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня ми не спо­сте­рі­га­є­мо, не ви­клю­че­но, що обер­не­ться це збіль­ше­н­ня кла­си­чни­ми пе­ре­пла­та­ми по по­да­тку на при­бу­ток, тоб­то пря­мим ти­ском на бі­знес, яко­му до цьо­го обі­ця­ли вза­га­лі цей по­да­ток за­мі­ни­ти по­да­тком на ви­ве­де­ний ка­пі­тал.

Та­кож у бю­дже­ті вже вра­ху­ва­ли під­ви­ще­н­ня ці­ни на газ, збіль­шив­ши свої очі­ку­ва­н­ня по рен­тних над­хо­дже­н­нях на 9 млрд грн. Ін­де­ксу­ва­ти на рі­вень ін­фля­ції рен­ту за спе­ці­аль­не ви­ко­ри­ста­н­ня лі­со­вих ре­сур­сів, во­ди та ра­діо­ча­сто­тно­го ре­сур­су, а та­кож акци­зи й еко­ло­гі­чний по­да­ток де­пу­та­ти ві­дмо­ви­ли­ся, не прийняв­ши «ре­сур­сно­го» за­ко­но­про­е­кту №9085. Мін­фін зна­йшов аль­тер­на­ти­ву — під­ви­щи­ти са­мі став­ки по рен­ті, про­ін­де­ксу­вав­ши на рі­вень ін­фля­ції (+9%) тіль­ки акциз на тю­тюн, та й то з дру­го­го пів­річ­чя 2019-го, і на 300 млн грн збіль­шив­ши очі­ку­ва­н­ня по ім­порт­но­му ПДВ. У су­мі ці про­по­зи­ції ма­ють да­ти до­хі­дній ча­сти­ни держ­бю­дже­ту ще 5,2 млрд грн. До­сить скром­но, якщо вра­ху­ва­ти, що про­по­зи­цій зі збіль­ше­н­ня ви­да­тко­вої ча­сти­ни на­ба­га­то біль­ше, а кіль­кість по­пра­вок і пра­вок по­пра­вок, прийня­та пар­ла­мен­том до «ре­сур­сних» за­ко­но­про­е­ктів, пе­ре­ва­ли­ла за п’ять со­тень, і до кін­ця зро­зу­мі­ти, хто та за що про­го­ло­су­вав, у ре­зуль­та­ті не­мо­жли­во.

Най­біль­ші ви­да­тки

До пер­шо­го чи­та­н­ня про­е­кту держ­бю­дже­ту на­ро­дні де­пу­та­ти по­да­ли по­пра­вок на за­галь­ну су­му 2,2 трлн грн. Для ре­а­лі­за­ції чи­слен­них по­ба­жань пар­ла­мен­ту зна­до­би­ло­ся б два держ­бю­дже­ти на 2019 р., і ли­ше ка­та­стро­фі­чна від­су­тність гро­шей нас час­тко­во ря­тує. Хо­ча до дру­го­го чи­та­н­ня кіль­кість пун­ктів, які пе­ред­ба­ча­ють збіль­ше­н­ня ви­да­тків держ­бю­дже­ту, все одно зна­чно пе­ре­ви­щу­ва­ла ме­жі ро­зум­но­го.

Для ро­зу­мі­н­ня рів­ня обго­во­ре­н­ня в пар­ла­мен­ті до­ста­тньо про­сто­го при­кла­ду: Фонд пре­зи­ден­та Укра­ї­ни з під­трим­ки осві­тніх і на­у­ко­вих про­грам для мо­ло­ді без про­блем отри­мав від пар­ла­мен­ту мі­льярд гри­вень, а до­да­тко­вих 200 млн грн для На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук у дер­жав­ній скар­бни­ці не зна­йшло­ся. Лю­ди, які не пер­ший рік ці­кав­ля­ться пи­та­н­ня­ми держ­фі­нан­сів, на­пев­но звер­ну­ли ува­гу на не­зна­чність у мас­шта­бах кра­ї­ни сум, про які спе­ре­ча­ю­ться пар­ла­мен­та­рії. Так, отак ми збі­дні­ли.

Біль­ша ча­сти­на ста­тей ви­да­тків тор­кну­ла­ся ме­ди­ци­ни та осві­ти. Зви­чай­но, усіх під одну гре­бін­ку не роз­че­са­ти, але якщо збіль­ше­н­ня ви­да­тків на лі­ку­ва­н­ня хво­рих на цукро­вий ді­а­бет і лі­ку­ва­н­ня на­ших гро­ма­дян за кор­до­ном — це бла­га ме­та, то до­да­тко­ві 500 млн на від­нов­ле­н­ня ма­те­рі­аль­но-те­хні­чної ба­зи у ву­зах — до­сить су­пе­ре­чли­ва, адже зде­біль­шо­го ви­щі на­вчаль­ні за­кла­ди ма­ють кон­тра­ктні фор­ми на­вча­н­ня, а від­по­від­но, вла­сні ре­сур­си для від­нов­ле­н­ня ма­те­рі­аль­но­те­хні­чної ба­зи.

Не обді­ли­ли й си­ло­ви­ків. Істо­тне збіль­ше­н­ня ви­да­тків пе­ред­ба­ча­є­ться на Мі­ні­стер­ство вну­трі­шніх справ (на 20%, до 82,3 млрд грн), Мі­н­обо­ро­ни (на 14%, до 101 млрд), СБУ (до 9,4 млрд) і Мі­н­енер­го­ву­гіль­пром (на 40%, до 7,3 млрд грн). Пі­сля дру­го­го чи­та­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня СБУ збіль­ши­ли ще на 150 млн грн, Мі­н­обо­ро­ни — на мі­льярд гри­вень, МВС — на 250 млн.

Крім то­го, пі­сля дру­го­го чи­та­н­ня ви­ді­ли­ли 200 млн грн на бу­дів­ни­цтво муль­ти­фун­кціо­наль­них граль­них май­дан­чи­ків, 200 млн — обла­сним цен­трам на бу­дів­ни­цтво но­вих і ре­кон­стру­кцію на­яв­них ба­сей­нів, ще 90 млн — на роз­ви­ток спор­ту та 20 млн грн — на про­ве­де­н­ня спор­тив­них зма­гань се­ред мо­ло­ді. Зде­біль­шо­го це до­да­тко­ві ко­шти, що ви­ді­ля­ю­ться обла­стям, які ма­ють вла­сний фі­нан­со­вий ре­сурс і нав­ряд чи без під­трим­ки держ­бю­дже­ту не мо­жуть по­бу­ду­ва­ти муль­ти­фун­кціо­наль­но­го ди­тя­чо­го май­дан­чи­ка. Але на­пе­ре­до­дні ви­бо­рів прі­о­ри­те­тність май­дан­чи­ків і ба­сей­нів для де­пу­та­тів оче­ви­дна.

Ре­сурс мі­сце­вих бю­дже­тів на­сту­пно­го ро­ку ста­но­ви­ти­ме 573 млрд грн. З них вла­сні до­хо­ди — це 288 млрд грн, трансфер­ти з держ­бю­дже­ту — 291,5 млрд, а ре­вер­сна до­та­ція — ще 6,8 млрд грн.

На держ­під­трим­ку ін­ве­сти­цій­них про­грам і про­е­ктів ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку ви­ді­ле­но 12,8 млрд грн. У то­му чи­слі 5,8 млрд грн бу­де спря­мо­ва­но до Фон­ду ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку, 2,1 млрд — на фор­му­ва­н­ня ін­фра­стру­кту­ри об’єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­мад. І при­ро­дно в держ­бю­дже­ті до дру­го­го чи­та­н­ня з’яви­ла­ся ле­ген­дар­на «де­пу­тат­ська» су­бвен­ція на роз­ви­ток ре­гіо­нів в об­ся­зі 4,5 млрд грн, яка аб­со­лю­тно не­про­зо­ро роз­по­ді­ля­є­ться по окру­гах де­пу­та­тів-ма­жо­ри­тар­ни­ків, до­зво­ля­ю­чи їм від сво­го іме­ні, але за дер­жав­ні гро­ші обла­го­ро­джу­ва­ти скве­ри та вста­нов­лю­ва­ти ди­тя­чі май­дан­чи­ки.

І все-та­ки го­лов­ни­ми ста­т­тя­ми в бю­дже­ті май­бу­тньо­го ро­ку бу­де фі­нан­су­ва­н­ня пен­сій і суб­си­дій. Для по­кри­т­тя де­фі­ци­ту ПФУ з держ­бю­дже­ту пе­ред­ба­че­но 166,5 млрд грн, май­же на 30 млрд біль­ше, ніж 2018-го Це най­біль­ша ста­т­тя ви­да­тків держ­бю­дже­ту пі­сля ви­плат за зов­ні­шні­ми по­зи­ка­ми. На суб­си­дії на­сту­пно­го ро­ку ви­ді­ля­ють 55 млрд грн, спо­ді­ва­ю­чись, що ве­ри­фі­ка­ція та по­си­ле­н­ня пра­вил при­зна­че­н­ня дер­жав­ної до­по­мо­ги до­по­мо­жуть утри­ма­ти­ся в ме­жах ці­єї су­ми. Вра­хо­ву­ю­чи, що аде­ква­тно­го облі­ку спо­жи­ва­н­ня в кра­ї­ні й до­сі не­має, скла­дно ска­за­ти, на­скіль­ки об´рун­то­ва­ні ці на­дії. У по­пе­ре­дні ро­ки, на­при­клад, ви­тра­ти на суб­си­дії нав­па­ки зро­ста­ли, при­чо­му сут­тє­во, у по­то­чно­му, на­при­клад, і 70 млрд грн мо­же не ви­ста­чи­ти. То чо­му ж пі­сля під­ви­ще­н­ня та­ри­фів су­ма змен­шу­є­ться до 55 млрд грн, якщо ве­ри­фі­ка­ція да­ла змо­гу за­оща­ди­ти не більш як 6 млрд?

Го­лов­ні ви­кли­ки

І все-та­ки го­лов­ний ри­зик май­бу­тньо­го ро­ку — дер­жав­ний борг Укра­ї­ни. За­галь­ний об­сяг дер­жав­но­го та га­ран­то­ва­но­го дер­жа­вою бор­гу ста­но­ви­ти­ме 62% від ВВП Укра­ї­ни.

За­галь­ні ви­пла­ти по дер­жбор­гу у 2019 р. ста­но­ви­ти­муть близь­ко 417 млрд грн, 57,3% — по вну­трі­шніх бор­гах і 42,7% — по зов­ні­шніх.

Об­слу­го­ву­ва­н­ня дер­жав­но­го бор­гу у 2019 р. по­тре­бує по­над 145 млрд грн. Для ви­плат по вну­трі­шніх зо­бов’яза­н­нях зна­до­би­ться 89 млрд грн і ще 56,4 млрд — по зов­ні­шніх. По­рів­няй­те ці су­ми з дво­ма со­тня­ми мільйонів на Ака­де­мію на­ук, щоб оці­ни­ти мас­штаб про­бле­ми.

Зви­чай­но, ми бу­де­мо зму­ше­ні по­зи­ча­ти, щоб від­да­ти борг. На­сту­пно­го ро­ку Мін­фін пла­нує за­лу­чи­ти 324,7 млрд грн но­вих держ­по­зик. Су­ма на 110 млрд грн пе­ре­ви­щує так і не ви­ко­на­ний план цьо­го ро­ку та, ма­буть, є ре­кор­дною для Укра­ї­ни. При­чо­му біль­шу ча­сти­ну (62%) цих ко­штів Мін­фін пла­нує одер­жа­ти на вну­трі­шньо­му рин­ку, а не в зов­ні­шніх кре­ди­то­рів. Це не зро­бить гро­ші де­шев­ши­ми, — вар­тість бор­го­вих ін­стру­мен­тів для нас ви­со­ка та зро­стає як на вну­трі­шньо­му, так і на зов­ні­шніх рин­ках, ли­ше по­гли­блю­ю­чи на­ші про­бле­ми: се­ре­дньо­зва­же­на став­ка для вну­трі­шніх бор­го­вих ін­стру­мен­тів, за оцін­ка­ми Мін­фі­ну, ста­но­ви­ти­ме 15,7 % рі­чних, а для зов­ні­шніх — 9% рі­чних.

Однак ба­жа­н­ня за­по­зи­чи­ти в та­ких об­ся­гах на вну­трі­шньо­му рин­ку мо­же сут­тє­во впли­ну­ти на кур­со­ву ста­біль­ність. Зга­дай­те, як улі­тку цьо­го ро­ку Мін­фін за­тя­то зби­рав ва­лю­ту із вну­трі­шньо­го рин­ку, ство­рю­ю­чи де­фі­цит і де­валь­ву­ю­чи грив­ню. Зга­дай­те, скіль­ки НБУ до­ве­ло­ся ви­тра­ти­ти ва­лю­ти з ре­зер­вів, щоб по­га­си­ти ці кур­со­ві ко­ли­ва­н­ня. На­сту­пно­го ро­ку до­ла­ра на вну­трі­шньо­му рин­ку біль­ше не бу­де, си­ту­а­ція на зов­ні­шніх рин­ках не на на­шу ко­ристь, у ре­зер­вах НБУ ва­лю­ти теж об’єктив­ний мі­ні­мум, тоб­то будь-яка спро­ба Мін­фі­ну ви­йти та ску­пи­ти ва­лю­ту на вну­трі­шньо­му рин­ку зни­жу­ва­ти­ме курс грив­ні. Зви­чай­но, це до­по­мо­же ви­ко­на­ти план з «ім­порт­но­го» ПДВ, та й ін­фля­ція по­чне зро­ста­ти, ри­зи­ку­ю­чи по но­вій за­пу­сти­ти ін­фля­цій­но-де­валь­ва­цій­ний ма­хо­вик.

По­пит на бор­го­ві па­пе­ри Мін­фі­ну три­ма­є­ться не­по­га­ний, зав­дя­ки дис­кон­тній став­ці НБУ у 18%, але чи бу­де на вну­трі­шньо­му рин­ку по­трі­бний Мін­фі­ну об­сяг ко­штів, вра­хо­ву­ю­чи ста­гна­цію еко­но­мі­ки?

Бю­джет май­бу­тньо­го ро­ку то­чно не «бю­джет роз­бу­до­ви», як, утім, і бю­джет ро­ку ни­ні­шньо­го не став «бю­дже­том роз­ви­тку». На­сту­пний рік бу­де ду­же скла­дним: в умо­вах зни­же­н­ня тем­пів зро­ста­н­ня ВВП, охо­ло­дже­н­ня гло­баль­ної еко­но­мі­ки, по­гір­ше­н­ня ці­но­вої кон’юн­кту­ри на сві­то­вих си­ро­вин­них рин­ках і жорс­ткої мо­не­тар­ної по­лі­ти­ки кра­ї­на по­вин­на по­вер­ну­ти зов­ні­шнім кре­ди­то­рам астро­но­мі­чні су­ми та про­ве­сти пре­зи­дент­ські й пар­ла­мент­ські ви­бо­ри. Тут не до «роз­бу­до­ви», тут ти­та­ні­чні зу­си­л­ля зна­до­бля­ться ли­ше для то­го, щоб утри­ма­ти де­фі­цит держ­бю­дже­ту у ви­зна­че­них Бю­дже­тною ре­зо­лю­ці­єю ме­жах і без ри­зи­ків про­фі­нан­су­ва­ти зов­ні­шні зо­бов’яза­н­ня кра­ї­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.