Ко­ла­пто­ї­дний во­єн­ний стан

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Сер­гій РАХМАНІН

Один мій зна­йо­мий, лю­ди­на не­пу­блі­чна й не­бі­дна, по­ві­до­мив, що має на­мір ба­ло­ту­ва­ти­ся в пре­зи­ден­ти. На ре­зон­не за­пи­та­н­ня: «Яко­го бі­са?» від­по­вів про­сто: «За­для ряд­ка в CV. «Кан­ди­дат у пре­зи­ден­ти» — зву­чить гу­чно. Ма­гія слів, що впли­ває на пу­блі­ку, яка не вда­є­ться в де­та­лі».

Ро­змо­ва зга­да­ла­ся, ко­ли я озна­йо­мив­ся з текс­том гу­чно­го пре­зи­дент­сько­го ука­зу. «Во­єн­ний стан» — зву­чить гу­чно. Сло­ва, що ма­гі­чно впли­ва­ють на пу­блі­ку. Осо­бли­во якщо во­на не вда­є­ться в де­та­лі.

Але ми спро­бу­є­мо в де­та­лі за­гли­би­ти­ся.

Обли­шмо (по­ки що) мо­жли­ве по­лі­ти­чне під´рун­тя. Звер­ні­мо­ся до фа­кти­чно­го бо­ку спра­ви.

Що та­ке во­єн­ний стан (ВС)? По су­ті, це — ме­ха­нізм роз­ши­ре­н­ня пов­но­ва­жень си­ло­ви­ків, на­сам­пе­ред вій­сько­вих. В умо­вах вій­ни (або ре­аль­ної за­гро­зи її ви­ни­кне­н­ня) від но­сі­їв по­го­нів по­трі­бна опе­ра­тив­на, жорс­тка, аде­ква­тна ре­а­кція на за­го­стре­н­ня си­ту­а­ції. Про­це­ду­ри, пе­ред­ба­че­ні для мир­но­го ча­су, для цьо­го не ціл­ком го­дя­ться. Са­ме то­му За­ко­ном «Про пра­во­вий ре­жим во­єн­но­го ста­ну» пе­ред­ба­че­но, на­при­клад, ство­ре­н­ня вій­сько­вих адмі­ні­стра­цій, що, фа­кти­чно, озна­чає пе­ре­да­чу лю­дям у фор­мі ма­кси­маль­но мо­жли­вої пов­но­ти вла­ди. При цьо­му вла­да вій­сько­вих, зві­сно, роз­ши­рю­є­ться за ра­ху­нок зву­же­н­ня пов­но­ва­жень ци­віль­них стру­ктур та обме­же­н­ня прав гро­ма­дян.

По­я­сни­мо на про­сто­му при­кла­ді. В умо­вах во­єн­но­го ста­ну в ін­те­ре­сах си­ло­ви­ків мо­жуть при­му­со­во від­чу­жу­ва­ти­ся при­ва­тні ав­то­мо­бі­лі. Але в мир­ний час та­ке ді­я­н­ня пе­ре­тво­рю­є­ться на кри­мі­наль­ний зло­чин. У 2014–2015 рр. де­які ко­ман­ди­ри під­роз­ді­лів, дис­ло­ко­ва­них у зо­ні про­ве­де­н­ня АТО, фа­кти­чно ре­кві­зу­ва­ли ма­ши­ни в на­се­ле­н­ня. Оскіль­ки ча­сто не ма­ли вдо­сталь транс­порт­них за­со­бів, а об­ста­нов­ка по­тре­бу­ва­ла опе­ра­тив­ної і без­пе­ре­бій­ної до­став­ки осо­бо­во­го скла­ду, озбро­є­н­ня, боє­при­па­сів, про­до­воль­ства. Ті, хто зва­жу­вав­ся на та­ке за­ра­ди ви­ко­на­н­ня бо­йо­вих зав­дань, в очах за­ко­ну по­ста­ва­ли та­ки­ми са­ми­ми пра­во­по­ру­шни­ка­ми, як і ті, хто про­сто «віджи­мав» ав­то в мі­сце­вих із су­то ко­ри­сли­вих мір­ку­вань. Де-фа­кто бу­ла вій­на, а де­ю­ре — мир, а то­му во­єн­на не­об­хі­дність і ба­наль­не ма­ро­дер­ство ви­яви­ли­ся юри­ди­чно то­то­жни­ми по­ня­т­тя­ми. З ті­єї ж са­мої при­чи­ни у вій­сько­вих пе­рі­о­ди­чно ви­ни­ка­ли про­бле­ми у зв’яз­ку з об´рун­то­ва­ні­стю за­сто­су­ва­н­ня зброї, обме­же­н­ня ру­ху, за­три­ма­н­ня осіб то­що. Адже ко­ман­ди­ри та бій­ці ді­я­ли в об­ста­нов­ці во­єн­но­го ча­су, а їхні дії ча­сто оці­ню­ва­ли­ся від­по­від­но до за­ко­нів ча­су мир­но­го.

Щоб та­ких пра­во­вих су­пе­ре­чно­стей не ви­ни­ка­ло, й існує ре­жим во­єн­но­го ста­ну. Як він фун­кціо­нує?

Сти­сло це має та­кий ви­гляд. Ви­ни­кає сер­йо­зна за­гро­за без­пе­ці кра­ї­ни, її су­ве­ре­ні­те­то­ві і (або) те­ри­то­рі­аль­ній ці­лі­сно­сті. Вер­хов­ний Го­лов­но­ко­ман­ду­вач, Ра­да нац­без­пе­ки, Мі­ні­стер­ство обо­ро­ни, Ген­штаб, СБУ та ін­ші від­по­від­аль­ні за сфе­ри без­пе­ки роз­ро­бля­ють план дій, не­об­хі­дних для від­ве­де­н­ня за­гро­зи, від­би­т­тя агре­сії, за­по­бі­га­н­ня вій­ні або спі­шної під­го­тов­ки до неї, якщо во­на не­ми­ну­ча. Ана­лі­зу­є­ться, які са­ме фун­кції слід не­гай­но

пе­ре­да­ти від ци­віль­них си­ло­ви­кам (вій­сько­вим, при­кор­дон­ни­кам, На­ціо­наль­ній гвар­дії, по­лі­ції, СБУ і т.д.). І які са­ме пра­ва та сво­бо­ди гро­ма­дян ма­ють бу­ти обме­же­ні, щоб но­сії по­го­нів мо­гли ви­ко­ну­ва­ти свої зав­да­н­ня швид­ко й ефе­ктив­но. Уто­чню­є­ться по­ря­док ко­ор­ди­на­ції та ха­ра­ктер вза­є­мо­дії си­ло­вих стру­ктур з ор­га­на­ми вла­ди і са­мов­ря­ду­ва­н­ня. Ва­жли­ва де­таль — та­кий пе­ре­роз­по­діл вла­дних пов­но­ва­жень має тим­ча­со­вий ха­ра­ктер. Тер­мін дії во­єн­но­го ста­ну по­ви­нен бу­ти не про­сто за­зна­че­ний, він по­ви­нен бу­ти об´рун­то­ва­ний, прив’яза­ний до по­став­ле­них зав­дань і кін­це­вих ці­лей. За­ле­жно від ха­ра­кте­ру за­гро­зи та пла­нів її мо­жли­вої лі­кві­да­ції, во­єн­ний стан мо­же бу­ти за­про­ва­дже­ний на будь-який не­об­хі­дний тер­мін. За­ко­но­дав­ство не ста­вить ча­со­вих ра­мок, але й не пе­ред­ба­чає, що тер­мін дії ВС бу­де взя­тий зі сте­лі.

Ва­жли­ва де­таль. Ро­змо­ви про те, що во­єн­ний стан, від­не­дав­на впро­ва­дже­ний у 10 укра­їн­ських обла­стях, жо­дним чи­ном не обме­жує прав і сво­бод, — або сві­до­ма не­прав­да, або де­мон­стра­ція пра­во­вої не­гра­мо­тно­сті. Про ВС остан­ні­ми дня­ми роз­мір­ко­ву­ва­ли со­тні ко­мен­та­то­рів, але є сер­йо­зні сум­ні­ви, що пе­ре­ва­жна біль­шість їх хо­ча б раз за­зи­ра­ла в За­кон «Про пра­во­вий ре­жим во­єн­но­го ста­ну».

Фо­то Іва­на Бо­г­да­на

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.