Старт ДБР: спі­ймай ме­не, якщо змо­жеш!

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ігор ГАВРИЛЕНКО,

27 ли­сто­па­да ба­га­то­стра­ждаль­не Дер­жав­не бю­ро роз­слі­ду­вань на­ре­шті офі­цій­но за­пу­сти­ли.

При­зна­че­ні на по­са­ди слід­чі скла­ли при­ся­гу. Від мо­мен­ту ухва­ле­н­ня за­ко­ну в пар­ла­мен­ті і до при­зна­че­н­ня тре­ти­ни скла­ду ор­га­ну пра­во­по­ряд­ку ми­ну­ло рів­но три ро­ки. Про­тя­гом цьо­го пе­рі­о­ду іден­ти­фі­ко­ва­но низ­ку про­блем, про які вже зга­ду­ва­ло­ся на шпаль­тах DT.UA. Тим ча­сом ни­ні ого­ло­ше­но до­на­бір на по­са­ди слід­чих. Про­те все це вже не впли­ває на за­галь­но­ві­до­мі трен­ди кон­кур­сно­го про­це­су. Пи­та­н­ня що­до чи­сто­ти про­це­дур за­ли­ша­ю­ться на по­ряд­ку ден­но­му. Ста­ють ві­до­ми­ми но­ві фа­кти, які мо­жуть пі­ді­рва­ти до­ві­ру до ор­га­ну, по­кли­ка­но­го роз­слі­ду­ва­ти зло­чи­ни топ-по­са­дов­ців, суд­дів, пра­во­охо­рон­ців і вій­сько­во­слу­жбов­ців.

Упро­довж усьо­го пе­рі­о­ду ана­лі­зу кон­кур­сних про­це­дур бу­ло іден­ти­фі­ко­ва­но кіль­ка про­га­лин. Ниж­че йти­ме­ться про дві вну­трі­шні ко­мі­сії, які доби­ра­ли ка­дри для цен­траль­но­го апа­ра­ту (ко­мі­сія №1) і те­ри­то­рі­аль­них управ­лінь (ко­мі­сія №2). Ді­яль­ність пер­шої на­ма­гав­ся зба­лан­со­ву­ва­ти пред­став­ник гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства. Дру­га ж по­гру­зла в скан­да­лах і не­про­зо­рих про­це­ду­рах, що ки­да­ло тінь на бю­ро в ці­ло­му. Ба біль­ше, во­на бу­ла і за­ли­ша­є­ться пов­ні­стю під­кон­троль­ною ди­ре­кто­ро­ві ДБР Ро­ма­ну Тру­бі.

По-пер­ше, ко­мі­сія №2 не­за­кон­но ви­ко­ну­ва­ла свої фун­кції, оскіль­ки біль­шість слід­чих і держ­слу­жбов­ців обра­но скла­дом ко­мі­сії з одним пред­став­ни­ком ДБР, що є пря­мим по­ру­ше­н­ням. По-дру­ге, во­на не­про­зо­ро про­ве­ла те­сту­ва­н­ня в сер­ві­сних цен­трах МВС (ЕКСМРЕО), де за від­су­тно­сті ран­до­мі­за­ції роз­сад­ки кан­ди­да­тів за комп’юте­ри мо­жна на­пе­ред ді­зна­ти­ся, хто і скіль­ки ба­лів на­бе­ре на те­стах. По-тре­тє, див­ним чи­ном ре­зуль­та­ти те­сту­ва­н­ня в цій ко­мі­сії ви­яви­ли­ся гра­ни­чно «не­скром­ни­ми».

Не­що­дав­но че­рез со­цме­ре­жу Facebook ми отри­ма­ли по­ві­дом­ле­н­ня від та­ко­го со­бі Юрія Мар­цин­ке­ви­ча. Не­зна­йо­мець пи­сав, що в їхньо­му ре­гіо­ні на по­са­ди в ДБР про­йшли «ко­ру­пціо­не­ри або ді­ти тих са­мих ко­ру­пціо­не­рів». За йо­го сло­ва­ми, рі­ше­н­ня ко­мі­сії ма­ли до­ла­ро­ву та­ксу: по­са­да на­чаль­ни­ка слід­чо­го від­ді­лу — 20—30 ти­сяч, слід­чо­го — від 5 до 10 ти­сяч. Хто пла­тив — отри­му­вав від­по­віді до пра­кти­чних зав­дань. Як до­каз ін­фор­ма­тор на­ді­слав комп’ютер­ний файл з від­по­від­ною на­звою. Зві­сно, це не мо­гло ста­ти під­ста­вою для зви­ну­ва­чень, але ві­ді­гра­ло роль три­ге­ра для спро­би ро­зі­бра­ти цю си­ту­а­цію ´рун­тов­ні­ше.

На офі­цій­ній сто­рін­ці ДБР у Facebook вла­сник ви­ще­зга­да­но­го ака­ун­та зав­зя­то ко­мен­ту­вав пе­ре­біг кон­кур­су, ці­ка­вив­ся ре­зуль­та­та­ми, за­яв­ляв, що від­по­віді ді­ста­ли­ся йо­му від ко­мі­сії (во­че­видь, іде­ться про дру­гу з них) за $300 і про­по­ну­вав усім охо­чим ски­ну­ти їх на еле­ктрон­ну адре­су. За­пев­няв, що 50% про­ку­рор­ських ма­ли від­по­віді без­опла­тно, по­за­як їх роз­ро­бля­ли пра­ців­ни­ки цьо­го ві­дом­ства і на­да­ва­ли «сво­їм» за­дар­ма, всім ін­шим — за гро­ші. Схо­же, що «Мар­цин­ке­вич» справ­ді брав участь у кон­кур­сі, але під ін­шим прі­зви­щем. Однак йо­му вда­ло­ся ку­пи­ти від­по­віді, але не при­хиль­ність ко­мі­сії. Від­так ви­рі­шив мсти­ти­ся — ви­кри­ва­ти і за­дар­ма роз­да­ва­ти від­по­віді на те­сто­ві зав­да­н­ня. Ви­вче­н­ня атри­бу­тів і змі­сту фай­лу «Пра­кти­чні зав­да­н­ня (слід­чі1).docx» ви­ве­ло на ва­жли­вий слід.

На­сам­пе­ред пра­во­охо­рон­ці ти­по­во «по­ка­за­ли своє облич­чя» че­рез до­сьє фай­лу, де бу­ло зна­йде­но ім’я ав­тор­ки. Це Кри­сти­на Ару­ша­нян, яка ни­ні пра­цює в На­ціо­наль­ній ака­де­мії про­ку­ра­ту­ри Укра­ї­ни (да­лі — НАПУ). За­галь­но­ві­до­мо, що спів­ро­бі­тни­ки НАПУ спри­я­ють в ор­га­ні­за­ції про­ве­де­н­ня кон­кур­сних про­це­дур, пов’яза­них із до­бо­ром кан­ди­да­тів на по­са­ди в ДБР. Це під­твер­джу­є­ться як ор­га­ні­за­цій­ною ча­сти­ною (ство­ре­н­ня ро­бо­чої гру­пи для обох ко­мі­сій та на­да­н­ня при­мі­ще­н­ня), так і ме­то­до­ло­гі­чною — на­пи­са­н­ня те­сто­вих зав­дань для кан­ди­да­тів.

Ні­чо­го осо­бли­во­го, як­би не один ці­ка­вий збіг, що де­мон­струє не­мо­жли­вість про­кон­тро­лю­ва­ти люд­ський фа­ктор. Ми зна­йшли прі­зви­ще Ару­ша­нян не тільки як ав­тор­ки від­по­від­ей на те­сто­ві зав­да­н­ня, а й в е-де­кла­ра­ції одно­го з… уча­сни­ків кон­кур­сно­го від­бо­ру. Йде­ться про Оле­ксан­дра Са­пі­на, за­сту­пни­ка на­чаль­ни­ка від­ді­лу Ін­сти­ту­ту під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції про­ку­ро­рів (да­лі — ІПКП) при НАПУ, що за­ли­шив цю по­са­ду за­ра­ди по­са­ди слід­чо­го ДБР. І, «хоч як див­но», Са­пін здо­був лег­ку пе­ре­мо­гу: ви­ко­нав­ши те­сти й зав­да­н­ня пра­кти­чно­го ха­ра­кте­ру, він опи­нив­ся на 3-му мі­сці рей­тин­гу зі спи­ску з 493 осіб, які по­до­ла­ли про­хі­дний бал і бу­ли допу­ще­ні до спів­бе­сі­ди.

Успіх Са­пі­на по­вто­ри­ли й ін­ші спів­ро­бі­тни­ки ака­де­мії, зокре­ма Ти­щен­ко Ста­ні­слав (ви­кла­дач від­ді­лу ІПКП) — 97 ба­лів (50 з них — пра­кти­чні) і Ар­ма­нов Ми­ко­ла, кан­ди­дат на­ук, до­цент (за­сту­пник на­чаль­ни­ка від­ді­лу Ін­сти­ту­ту спе­ці­аль­ної під­го­тов­ки) — 93 ба­ли (50 з них — пра­кти­чні).

Ро­ди­на Ару­ша­нян—са­пін, а та­кож Ти­щен­ко й Ар­ма­нов ме­шка­ють у кім­на­тах, на­да­них пра­це­дав­цем. І, схо­же, не тільки ро­бо­та в НАПУ, а й сті­ни гур­то­жи­тку ство­ри­ли май­бу­тнім слід­чим бю­ро спри­я­тли­ві умо­ви для про­хо­дже­н­ня фа­хо­вих ви­про­бу­вань. Так, про­ку­рор По­ло­гів­сько­го від­ді­лу То­кма­цької мі­сце­вої про­ку­ра­ту­ри Па­рьо­ха Сер­гій, який з кін­ця 2017 ро­ку ко­ри­сту­є­ться кім­на­тою від НАПУ, отри­мав 95,5 ба­ла (50 з них — пра­кти­чні). Май­же всі ці кан­ди­да­ти ви­зна­ли зна­йом­ство між со­бою, а один з них на­віть за­зна­чив, що укла­да­чкою те­стів бу­ла па­ні Ару­ша­нян.

8 сер­пня кон­кур­сна ко­мі­сія №1 пі­сля трьох ета­пів кон­кур­су (те­сту­ва­н­ня, по­лі­граф і спів­бе­сі­да) ви­зна­ла Са­пі­на і Ар­ма­но­ва гі­дни­ми по­сад слід­чих управ­лі­н­ня, що ви­ко­рі­ня­ти­ме зло­чи­ни у сфе­рі слу­жбо­вої ді­яль­но­сті та ко­ру­пції, Па­рьо­ху і Ти­щен­ка — управ­лі­н­ня з роз­слі­ду­ва­н­ня вій­сько­вих зло­чи­нів. Три мі­ся­ці то­му ні­хто з ко­мі­сії й гад­ки не мав, що пра­кти­чні зав­да­н­ня, які роз­ро­бля­ли­ся на про­ха­н­ня ди­ре­кто­ра ДБР Ро­ма­на Тру­би, мо­гли бу­ти зли­ті «дру­жнім» кан­ди­да­там. Про­це­су­аль­но до них не мо­же бу­ти пре­тен­зій, але цей факт не за­ва­дить три­ма­ти в го­ло­ві.

Як ба­чи­мо, мі­ні­мум че­тве­ро слід­чих пе­ре­бу­ва­ють у зо­ні ри­зи­ку. Ціл­ком ло­гі­чно при­пу­сти­ти, що во­ни мо­гли за­зда­ле­гідь отри­ма­ти пра­кти­чні зав­да­н­ня і про­сто за­вчи­ти їх. Хо­ча всі ствер­джу­ють, що в ру­ках не три­ма­ли те­сто­вих зав­дань.

Ро­зу­мі­ю­чи про­бле­му, яка спі­тка­ла ко­мі­сію №1, ми спро­бу­ва­ли про­ана­лі­зу­ва­ти си­ту­а­цію в ко­лег з ко­мі­сії №2. Спер­шу ми не отри­ма­ли від­по­віді на за­пит, оскіль­ки ста­ти­сти­ки дру­го­го те­сту­ва­н­ня не ве­ло­ся. Про­те пі­сля осо­би­стої бе­сі­ди го­ло­ва від­по­від­ної ко­мі­сії Олег Шрам на­дав по­си­ла­н­ня на від­по­від­ні про­то­ко­ли. Ми по­рів­ня­ли на­віть не пра­кти­чні зав­да­н­ня, а за­галь­ну кіль­кість ба­лів за оби­два те­сти (два по 50). М’яко ка­жу­чи, це був про­сто шок від то­го, на­скіль­ки «під­го­тов­ле­ни­ми» ви­яви­ли­ся кан­ди­да­ти на по­са­ди слід­чих те­ри­то­рі­аль­них управ­лінь.

Про­ана­лі­зу­вав­ши ста­ти­сти­ку, да­ні з двох ко­мі­сій ми зве­ли в ді­а­гра­му, де від­обра­же­но від­со­тко­ве спів­від­но­ше­н­ня ре­зуль­та­тів кан­ди­да­тів по двох ко­мі­сі­ях. На­га­да­є­мо, якщо че­рез ко­мі­сію №1 (цен­траль­ний апа­рат) йшли кан­ди­да­ти з ве­ли­ким про­фе­сій­ним до­сві­дом, то че­рез ко­мі­сію №2 (те­ри­то­рі­аль­ні управ­лі­н­ня) — вза­га­лі без ста­жу ро­бо­ти. Ло­гі­чно при­пу­сти­ти, що ре­зуль­та­ти ки­їв­ських кан­ди­да­тів ма­ють бу­ти ви­щи­ми, ніж ре­гіо­наль­них. Однак усе якраз нав­па­ки. Ва­рі­ан­тів при­чин та­ко­го роз­ви­тку по­дій є ли­ше два: або ту­ди пі­шли справ­ді про­фе­сіо­на­ли, або від­бу­ло­ся гран­діо­зне під­та­со­ву­ва­н­ня ре­зуль­та­тів в ін­те­ре­сах окре­мих пер­сон.

Те­сто­ві за­пи­та­н­ня, що охо­плю­ва­ли рі­зні га­лу­зі за­ко­но­дав­ства, офі­цій­но опри­лю­дни­ли до по­ча­тку іспи­тів. Ве­ли­ка їх кіль­кість (2120) ма­ла ста­ти за­по­ру­кою ´рун­тов­них знань фі­на­лі­стів.

Охо­чі мо­гли зна­йти пра­виль­ні від­по­віді або в гру­бій кни­зі вар­ті­стю 350 гри­вень, або на­тре­ну­ва­ти­ся на про­хо­джен­ні те­стів, за­ван­та­жив­ши мо­біль­ний до­да­ток. За обо­ма про­це­са­ми — ство­ре­н­ня до­да­тка і ви­го­тов­ле­н­ня по­лі­гра­фі­чної про­ду­кції — сто­ять не­ві­до­мі пер­со­ни.

На­то­мість зав­да­н­ня пра­кти­чно­го ха­ра­кте­ру всі сто­ро­ни три­ма­ли в су­во­рій та­єм­ни­ці. Сайт ДБР до­зво­ляв озна­йо­ми­ти­ся тільки з опи­сом мо­дель­них зав­дань. Кон­кур­сан­там да­ва­ли три при­кла­ди і роз’ясню­ва­ли про­це­ду­ру пе­ре­вір­ки на комп’юте­рі (25 зав­дань у те­сто­вій фор­мі, лі­міт ча­су — 90 хви­лин, «ва­га» пра­виль­ної від­по­віді — 2 ба­ли).

Са­ме на­бір усіх пра­кти­чних зав­дань із ви­ді­ле­н­ням на­пів­жир­ним шри­фтом пра­виль­них від­по­від­ей мі­стив файл ав­тор­ства Ару­ша­нян. На 58 сто­рін­ках, згру­по­ва­ні в сім те­ма­ти­чних бло­ків, роз­та­шо­ву­ва­лись 117 зав­дань. Зде­біль­шо­го во­ни ма­ли чо­ти­ри по­зна­че­ні лі­те­ра­ми ва­рі­ан­ти від­по­від­ей, зрід­ка — три.

Свід­че­н­ня «Мар­цин­ке­ви­ча» до­пов­нює ін­ший уча­сник кон­кур­су. Адво­кат Іван Це­брій про­хо­див те­сту­ва­н­ня в кон­кур­сній ко­мі­сії №2. На від­мі­ну від ко­мі­сії №1, во­на пе­ре­ві­ря­ла пре­тен­ден­тів у трьох сер­ві­сних цен­трах МВС. На­віть якщо то бу­ли осо­би, які дво­ма ти­жня­ми ра­ні­ше вже скла­ли іспит. Те­сту­ва­н­ня в Ака­де­мії про­ку­ра­ту­ри від­бу­ва­ло­ся ано­нім­но, а в цен­трах МВС — нав­па­ки.

Тож якщо ко­ле­ги Ару­ша­нян отри­му­ва­ли по­ту­жну пе­ре­ва­гу над кон­ку­рен­та­ми з-по­за НАПУ при під­го­тов­ці до те­сту­ва­н­ня, то кан­ди­да­ти на по­са­ди в те­ри­то­рі­аль­них управ­лі­н­нях ма­ли пря­му «під­трим­ку» під час про­хо­дже­н­ня іспи­ту від­ра­зу на двох ета­пах. Та­ким чи­ном дру­га ко­мі­сія по­хо­ва­ла всі спо­ді­ва­н­ня на об’єктив­ний ре­зуль­тат, що під­твер­джу­є­ться на­ве­де­ною ви­ще ста­ти­сти­кою.

Уно­чі 21 жов­тня кон­кур­сант Це­брій, не при­хо­ву­ю­чи емо­цій, пи­сав, ні­би пи­та­н­ня що­до об’єктив­но­сті кон­кур­су з’яви­ли­ся від­ра­зу. І на­во­див при­кла­ди: те­сту­ва­н­ня в дру­гій ко­мі­сії на зна­н­ня за­ко­но­дав­ства (пер­ший тест) на комп’юте­рах із за­зда­ле­гідь на­пи­са­ни­ми іме­на­ми кон­кур­сан­тів та ви­зна­че­ни­ми за­пи­та­н­ня­ми; на­бра­ну кіль­кість ба­лів до­во­ди­лось усно по­ві­дом­ля­ти чле­но­ві ко­мі­сії, а той її десь за­пи­су­вав.

Етап пра­кти­чних зав­дань Іван Це­брій сха­ра­кте­ри­зу­вав так: aeо­дних ло­гі­нів і па­ро­лів, де­які уча­сни­ки розв’язу­ва­ли зав­да­н­ня за 5—10 хви­лин. Тоб­то на те щоб про­чи­та­ти умо­ви зав­да­н­ня, по­ду­ма­ти і від­по­ві­сти, в них пі­шло мен­ше хви­ли­ни.

Офі­цій­на сто­рін­ка ДБР у со­цме­ре­жі Facebook анон­су­ва­ла, що про­то­кол з іме­на­ми пе­ре­мож­ців кон­кур­су на по­са­ди слід­чих те­ри­то­рі­аль­них управ­лінь з’яви­ться на сай­ті 22 жов­тня. Кон­кур­сант Алі­са Си­до­ро­ва, зокре­ма, за­ува­жи­ла, що всіх пе­ре­мо­aeців обдзво­ни­ли ще за день, і ре­зуль­та­тів уaeе мо­aeна не че­ка­ти. А па­ні Ко­валь до­да­ла, що пе­ре­мо­aeці кон­кур­су вaeе по­да­ли де­кла­ра­ції на сайт НАЗК, і ви­слов­лю­ва­ла їм «по­дя­ку» за те, що не ви­три­ма­ли і по­да­ли да­ні до ре­є­стру ще до офі­цій­но­го ого­ло­ше­н­ня пе­ре­мо­aeців.

Про­то­кол за­сі­да­н­ня Кон­кур­сної ко­мі­сії №2 справ­ді був опри­лю­дне­ний у по­не­ді­лок 22 жов­тня. Ви­снов­ки Це­брія та ін­ших кон­кур­сан­тів нев­ті­шні. Пе­ред по­ча­тком кон­кур­су він чув, що «ви­пад­ко­вих лю­дей там не бу­де», і са­ме сво­єю уча­стю в кон­кур­сі на­ма­гав­ся спро­сту­ва­ти та­ке твер­дaeе­н­ня. Про­те зго­дом зму­ше­ний був кон­ста­ту­ва­ти, що ні­чо­го не змі­ни­ло­ся. У від­по­відь на це Алі­на Ма­тю­шев­ська за­зна­чи­ла, що во­на з по­ді­бним уaeе сти­ка­ла­ся, ко­ли три ро­ки то­му про­хо­ди­ла кон­курс на за­мі­ще­н­ня ке­рів­ни­ків (за­сту­пни­ків) ра­йон­них про­ку­ра­тур мі­ста Ки­є­ва та Ки­їв­ської обла­сті.

Кри­сти­на Ару­ша­нян, ще як стар­ший ви­кла­дач від­ді­лу під­го­тов­ки про­ку­ро­рів НАПУ, ма­ла при­че­тність і до то­го кон­кур­су. За на­ка­зом Ген­про­ку­ра­ту­ри №203 від 09.06.2016 ро­ку во­на вві­йшла до скла­ду ро­бо­чої гру­пи з ор­га­ні­за­ції і про­ве­де­н­ня те­сту­ва­н­ня та чо­ти­ри­рів­не­во­го від­кри­то­го кон­кур­су для зайня­т­тя по­сад у мі­сце­вих про­ку­ра­ту­рах. Як то ка­жуть, та­кі лю­ди по­трі­бні скрізь — і на кон­кур­сі до ДБР, і на кон­кур­сі до мі­сце­вих про­ку­ра­тур.

А за­га­лом, по­ві­дом­ле­н­ня від «Мар­цин­ке­ви­ча» бу­ло ре­а­кці­єю на пост у Facebook. «Ге­рой» остан­ньо­го — Вла­ди­слав Мі­шу­ров­ський — один з пе­ре­мож­ців кон­кур­су на по­са­ди слід­чих те­р­управ­лі­н­ня в Пол­та­ві. Про зло­вжи­ва­н­ня цьо­го про­ку­ро­ра в ін­те­ре­сах го­ло­ви Октя­бр­сько­го рай­су­ду Пол­та­ви Оле­ксан­дра Стру­ко­ва на шпаль­тах «Укра­їн­ської прав­ди» зга­ду­ва­ла су­д­дя Ла­ри­са Голь­ник.

Пе­ред «по­хо­дом» у ДБР 32-рі­чний «за­кон­ник» з 11-рі­чним про­ку­рор­ським ста­жем мар­но на­ма­гав­ся про­би­ти­ся до Спе­ці­а­лі­зо­ва­ної ан­ти­ко­ру­пцій­ної про­ку­ра­ту­ри, Ге­не­раль­ної ін­спе­кції ГПУ та в суд­ді. Там не вда­ло­ся, тут по­ща­сти­ло. У кон­кур­сі до ДБР Мі­шу­ров­ський на­брав 81 бал. Він теж «до­стро­ко­во» ді­знав­ся про пе­ре­мо­гу і за­пов­нив де­кла­ра­цію 21 жов­тня.

За­мість ви­снов­ків

Зві­сно, не мо­жна ви­клю­ча­ти, що якийсь злов­ми­сник за­ми­слив ін­фор­ма­цій­ну ди­вер­сію про­ти ДБР і НАПУ й сфаль­шу­вав атри­бу­ти фай­лу, впи­сав­ши Ару­ша­нян ав­тор­кою. Однак спер­шу він мав роз­до­бу­ти по­трі­бний текст, тоб­то ви­тік ін­фор­ма­ції одно­зна­чно від­був­ся.

За зло­го уми­слу чи не­дбаль­ства, але збір­ник зав­дань із від­по­від­я­ми «гу­ляв» се­ред кон­кур­сан­тів. Зна­чна кіль­кість збі­гів у цій істо­рії вка­зує на те, що «дах про­тік» у НАПУ. Сто­сов­но Ару­ша­нян та її ко­лег-кон­кур­сан­тів, як мі­ні­мум, має бу­ти про­ве­де­не слу­жбо­ве роз­слі­ду­ва­н­ня. Пе­ре­мож­ців з чи­сла спів­ро­бі­тни­ків НАПУ слід ре­тель­но пе­ре­ві­ри­ти до­да­тко­во, обов’яз­ко­во за уча­сті гро­мад­сько­сті. Про­те на цьо­му істо­рія не за­кін­чу­є­ться, адже ди­ре­ктор бю­ро Ро­ман Тру­ба по­втор­но звер­нув­ся до на­у­ко­вих ін­сти­ту­цій — НАВС і НАПУ — з про­ха­н­ням зно­ву роз­ро­би­ти те­сто­ві зав­да­н­ня для кон­кур­су. Те­пер уяві­мо, скіль­ки ще екс-про­ку­ро­рів і по­лі­цей­ських отри­ма­ють не­сан­кціо­но­ва­ний до­ступ до те­стів.

Ре­зуль­та­ти кон­кур­су, за під­твер­дже­н­ня ви­ще­зга­да­них фа­ктів, ма­ють під­ля­га­ти ану­лю­ван­ню. Осо­бли­во це сто­су­є­ться слід­чих до те­ри­то­рі­аль­них управ­лінь. Біль­ше то­го, якщо ці­єю си­ту­а­ці­єю за­ці­кав­ля­ться ор­га­ни пра­во­по­ряд­ку, ав­то­ри го­то­ві на­да­ти їм файл Ару­ша­нян та ін­фор­ма­цію що­до йо­го по­хо­дже­н­ня.

Ска­ни всіх до­ку­мен­тів, а та­ко­ae від­по­відь Ро­ма­на Тру­би, яка вклю­чає в се­бе два ли­сти за­пи­тів на­прав­ле­них до НАВС і НАПУ ди­ві­ться на сай­ті DT.UA.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.