Люд­ський ви­мір: як пра­цює за­хі­дний кор­дон Укра­ї­ни

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Іри­на СУШКО, Ка­те­ри­на КУЛЬЧИЦЬКА, Пав­ло КРАВЧУК Ко­ру­пція

Укра­їн­ський кор­дон при­вер­тає ува­гу за­га­лу, ко­ли ста­ю­ться над­зви­чай­ні по­дії та яскра­ві ви­пад­ки, як, на­при­клад, роз­ма­ї­ті про­ри­ви, про­те­сти, бло­ку­ва­н­ня, во­ро­жі дії Ро­сії та за­хо­ди, спря­мо­ва­ні на за­хист від них, на схо­ді.

В ін­ший час кор­дон — це пе­ре­ва­жно пре­дмет ува­ги про­фе­сіо­на­лів, які йо­го охо­ро­ня­ють, про­фе­сіо­на­лів, які на ньо­му за­ро­бля­ють у за­кон­ний чи не­за­кон­ний спо­сіб, і, зві­сно, ман­дрів­ни­ків, які йо­го пе­ре­ти­на­ють.

Про­те цю не­по­мі­тну пов­сяк­ден­ну при­кор­дон­ну ру­ти­ну ви­зна­ча­ють по­ту­жні еко­но­мі­чні, по­лі­ти­чні та сві­то­гля­дні драй­ве­ри. Кор­до­ни, їх на­ле­жне фун­кціо­ну­ва­н­ня і кон­троль над ни­ми — одна з основ іден­ти­чно­сті та спро­мо­жно­сті дер­жа­ви. Від по­лі­ти­ки управ­лі­н­ня кор­до­на­ми та її впро­ва­дже­н­ня за­ле­жать: без­пе­ка гро­ма­дян кра­ї­ни й іно­зем­ців на її те­ри­то­рії, ре­а­лі­за­ція їхньо­го ба­зо­во­го пра­ва на віль­ний рух і еко­но­мі­чна скла­до­ва ру­ху то­ва­рів та по­слуг.

Ін­те­гро­ва­не управ­лі­н­ня кор­до­на­ми

По­лі­ти­ка що­до кор­до­ну в Укра­ї­ні вже дав­но орі­єн­ту­є­ться на єв­ро­пей­ський стан­дарт ін­те­гро­ва­но­го управ­лі­н­ня кор­до­на­ми (ІУК). Кон­цепт, ство­ре­ний на по­ча­тку 2000-х у ЄС, на­ма­гав­ся від­по­ві­сти на ви­кли­ки гло­ба­лі­за­ції та під­ви­ще­н­ня ін­тен­сив­но­сті транскор­дон­но­го ру­ху по­си­ле­н­ням ко­ор­ди­на­ції між рі­зни­ми слу­жба­ми як усе­ре­ди­ні одні­єї кра­ї­ни, так і з іно­зем­ни­ми ко­ле­га­ми з ін­ших кра­їн, а та­кож фор­му­ва­н­ням ба­га­то­рів­не­вої си­сте­ми кон­тро­лю, яка б пра­цю­ва­ла не тільки в то­чці пе­ре­ти­ну кор­до­ну, а й до та пі­сля пе­ре­ти­ну, вклю­чно з ро­бо­тою з ін­ши­ми кра­ї­на­ми на їхній те­ри­то­рії та кон­тро­лем пе­ре­бу­ва­н­ня іно­зем­ців все­ре­ди­ні кра­ї­ни.

Ви­слов­лю­ю­чись більш сти­сло, ін­те­гро­ва­не управ­лі­н­ня кор­до­на­ми по­кли­ка­не, з одно­го бо­ку, ма­кси­маль­но спро­сти­ти рух осіб та то­ва­рів, а з ін­шо­го — зро­би­ти йо­го без­пе­чним як для са­мих уча­сни­ків, так і для кра­ї­ни.

Укра­ї­на зо­бов’яза­ла­ся за­про­ва­ди­ти по­лі­ти­ку ІУК у рам­ках Пла­ну дій з ві­зо­вої лі­бе­ра­лі­за­ції, і вже 2010-го ро­ку бу­ло схва­ле­но пер­шу Кон­це­пцію ін­те­гро­ва­но­го управ­лі­н­ня кор­до­на­ми, яка ще то­ді за­фі­ксу­ва­ла орі­єн­ту­ва­н­ня на єв­ро­пей­ські стан­дар­ти.

Не­об­хі­дність впро­ва­дже­н­ня Укра­ї­ною ІУК за­фі­ксо­ва­на та­кож і в Уго­ді про Асо­ці­а­цію з ЄС (роз­діл ІІІ «Юсти­ція, сво­бо­да та без­пе­ка»).

Люд­ський ви­мір кор­до­ну

Основ­на ча­сти­на но­ва­цій і під­хо­дів ІУК, як, на­при­клад, між­на­ро­дна спів­пра­ця, но­ва си­сте­ма ана­лі­зу ри­зи­ків чи на­ла­го­дже­н­ня обмі­ну да­ни­ми, ві­до­ма й ці­ка­ва по­рів­ня­но вузь­ко­му ко­лу про­фе­сіо­на­лів та екс­пер­тів. Пе­ре­ва­жна біль­шість лю­дей пря­мо зі­штов­ху­ю­ться з кор­до­ном тільки як ман­дрів­ни­ки-ко­ри­сту­ва­чі, ма­ю­чи спра­ву вже з ре­зуль­та­та­ми впро­ва­дже­н­ня та­ких змін.

Оскіль­ки спро­ще­н­ня ле­галь­но­го пе­ре­ти­ну кор­до­ну є одні­єю з фун­да­мен­таль­них ці­лей по­лі­ти­ки ІУК, яку ось уже 8 ро­ків впро­ва­джує Укра­ї­на, са­ме ви­вче­н­ня люд­сько­го ви­мі­ру — до­сві­ду пе­ре­ти­ну кор­до­ну ман­дрів­ни­ка­ми — мо­же да­ти ма­те­рі­ал, яко­го бра­кує ана­лі­зо­ві по­лі­ти­ки «на па­пе­рі». То­му гро­мад­ська ор­га­ні­за­ція «Єв­ро­па без бар’єрів», за під­трим­ки фон­ду «Ві­дро­дже­н­ня», про­ве­ла у 2018 ро­ці по­льо­ве до­слі­дже­н­ня, щоб ді­зна­ти­ся, як пра­цює укра­їн­ський кор­дон пі­сля впро­ва­дже­н­ня но­ві­тніх по­лі­тик і чи від­чу­ли гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни та іно­зем­ці по­зи­тив­ні змі­ни на со­бі.

Ста­ти­сти­ка

За да­ни­ми Дер­жав­ної при­кор­дон­ної слу­жби Укра­ї­ни, у 2017 ро­ці за­фі­ксо­ва­но 83,26 млн пе­ре­ти­нів кор­до­ну, з них най­біль­ша час­тка — 45,5%, або 37,9 млн, — че­рез на­зем­ний кор­дон із кра­ї­на­ми ЄС. Ще 13,26 млн пе­ре­ти­нів за­фі­ксо­ва­но че­рез по­ві­тря­ний кор­дон (з усі­ма кра­ї­на­ми), 12,2 млн — че­рез кор­дон із Мол­до­вою, 11,8 млн — кор­дон з РФ. При цьо­му, хо­ча об­сяг пе­ре­ве­зень па­са­жи­рів до ЄС за­лі­зни­цею стрім­ко зро­стає (більш ніж удві­чі в пер­шо­му пів­річ­чі 2018 ро­ку), їх час­тка в за­галь­ній кіль­ко­сті на­зем­них пе­ре­ти­нів кор­до­ну за­ли­ша­є­ться ду­же не­зна­чною і ста­но­ви­ла у 2017 ро­ці близь­ко одно­го від­со­тка.

Хо­ча за­га­лом в Укра­ї­ні фун­кціо­ну­ють 52 між­на­ро­дних ав­то­мо­біль­них і пі­шо­хі­дних пун­кти про­пу­ску, на кор­до­ні з кра­ї­на­ми ЄС — Поль­щею, Угор­щи­ною, Сло­вач­чи­ною та Ру­му­ні­єю — їх ли­ше 19. 18 із них до­слі­дни­ки і взя­ли для ро­бо­ти. На цих пун­ктах про­пу­ску, че­рез які від­бу­ва­є­ться по­над 40% усіх пе­ре­ти­нів кор­до­ну Укра­ї­ни, а та­кож на двох пун­ктах на кор­до­ні з Бі­ло­рус­сю бу­ло про­ве­де­но 2243 ін­терв’ю, у то­му чи­слі 1386 — з укра­їн­ськи­ми гро­ма­дя­на­ми і 857 — з іно­зем­ця­ми.

Пор­трет ко­ри­сту­ва­ча кор­до­ну

Згі­дно з да­ни­ми ДПСУ, се­ред осіб, які пе­ре­ти­на­ли кор­дон між Укра­ї­ною та Поль­щею, Угор­щи­ною і Сло­вач­чи­ною у 2017 ро­ці, гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни ста­но­ви­ли біль­шість, то­ді як на кор­до­ні з Ру­му­ні­єю іно­зем­ців бу­ло май­же стіль­ки, скіль­ки й гро­ма­дян Укра­ї­ни. Тим ча­сом на кор­до­ні з Бі­ло­рус­сю іно­зем­ці пе­ре­ти­на­ли кор­дон у двох до­слі­джу­ва­них пун­ктах про­пу­ску удві­чі ча­сті­ше, ніж укра­їн­ські гро­ма­дя­ни.

Ман­дрів­ни­ків, які пе­ре­ти­на­ють кор­дон, мо­жна по­ді­ли­ти на гру­пи за­ле­жно від ме­ти по­їзд­ки: для за­хі­дно­го кор­до­ну — це при­кор­дон­ні тор­гов­ці (ча­сто уча­сни­ки ма­ло­го при­кор­дон­но­го ру­ху), осо­би, що пе­ре­ти­на­ють кор­дон із не­ро­зми­тне­ним ав­то, по­ку­пці то­ва­рів, тру­до­ві мі­гран­ти, осо­би, які від­ві­ду­ють ро­ди­чів, ту­ри­сти, під­при­єм­ці та сту­ден­ти. Най­біль­шою є час­тка осіб, які їдуть до ЄС для ку­пів­лі то­ва­рів, пра­це­вла­шту­ва­н­ня або для від­ві­дин ро­ди­чів, та­кож ве­ли­ка час­тка тих, хто ре­гу­ляр­но, ко­жних п’ять днів, пе­ре­ти­нає кор­дон, аби не роз­ми­тню­ва­ти ав­то­мо­біль, але на­зва­ти то­чну кіль­кість та­ких осіб не­мо­жли­во, оскіль­ки не всі ре­спон­ден­ти бу­ли го­то­ві від­вер­то на­зва­ти та­ку ме­ту по­їзд­ки за кор­дон.

Іно­зем­ці, як і укра­їн­ці, най­ча­сті­ше їзди­ли че­рез кор­дон для за­ку­пі­вель, але по­мі­тно ча­сті­ше від­ві­ду­ва­ли ро­ди­чів та по­до­ро­жу­ва­ли як ту­ри­сти і рід­ше їха­ли з ме­тою пра­це­вла­шту­ва­н­ня.

За­га­лом, мо­жна го­во­ри­ти про чи­ма­лу час­тку в ру­сі ме­шкан­ців при­кор­дон­них ре­гіо­нів. Не­має то­чних да­них що­до кіль­ко­сті, на­при­клад, пе­ре­ти­нів кор­до­нів во­ді­я­ми не­ро­зми­тне­них ав­ті­вок («пе­ре­сі­чни­ка­ми»), однак на рів­ні які­сної оцін­ки ба­га­то ре­спон­ден­тів вка­зу­ва­ли на та­ких во­ді­їв як на чин­ник, що ство­рює чер­ги та за­ва­жає нор­маль­но­му фун­кціо­ну­ван­ню пун­ктів про­пу­ску. То­му одні­єю з по­ши­ре­них ре­ко­мен­да­цій від уча­сни­ків опи­ту­ва­н­ня бу­ло ви­ді­ли­ти окре­мі сму­ги для вла­сни­ків не­ро­зми­тне­них ав­то і уча­сни­ків ма­ло­го при­кор­дон­но­го ру­ху. Укра­їн­ська при­кор­дон­на слу­жба у 2018 ро­ці на­віть за­про­ва­ди­ла та­кий по­діл на кіль­кох пун­ктах про­пу­ску, і, за від­гу­ка­ми во­ді­їв ав­то­мо­бі­лів з укра­їн­ською ре­є­стра­ці­єю, їм справ­ді ста­ло тро­хи про­сті­ше по­до­ро­жу­ва­ти.

Чер­ги

Го­лов­ною про­бле­мою для всіх без ви­ня­тку ре­спон­ден­тів бу­ли ба­га­то­го­дин­ні і ча­сто не­впо­ряд­ко­ва­ні як слід чер­ги пе­ред про­хо­дже­н­ням при­кор­дон­но­го кон­тро­лю.

З най­більш три­ва­лим пе­ре­ти­ном кор­до­ну зі­штов­хну­ли­ся укра­їн­ські ре­спон­ден­ти, що по­до­ро­жу­ва­ли ав­то­мо­бі­лем до Поль­щі, де се­ре­дня три­ва­лість в’їзду ста­но­ви­ла від 4—5 го­дин на пун­ктах «Кра­кі­вець», «Ше­ги­ні», «Ра­ва­ру­ська» до 2 го­дин на пун­ктах «Сміль­ни­ця», «Гру­шів» і «Яго­дин». Тро­хи мен­ше ча­су ви­тра­ча­ли ман­дрів­ни­ки на пун­ктах про­пу­ску зі Сло­вач­чи­ною (3–3,5 го­ди­ни), Угор­щи­ною (1–2 го­ди­ни), Ру­му­ні­єю (0,5–1 го­ди­на), а най­дов­ший на­зва­ний час очі­ку­ва­н­ня ста­но­вив біль­ше до­би.

При цьо­му, за­га­лом, зна­чно швид­ше пе­ре­тин від­бу­вав­ся на пі­шо­хі­дних пун­ктах про­пу­ску, не­за­ле­жно від кра­ї­ни, і на тих пун­ктах про­пу­ску з Поль­щею, де діє спіль­ний при­кор­дон­ний кон­троль (ко­ли при­кор­дон­ні та ми­тні ор­га­ни обох кра­їн роз­мі­щу­ю­ться в одній бу­дів­лі і здій­сню­ють пе­ре­вір­ку пра­кти­чно одно­ча­сно або по­слі­дов­но, про­те в одно­му при­мі­щен­ні).

Та­кож на­за­гал (хо­ча й не скрізь) іно­зем­ці ча­сто пе­ре­ти­на­ли кор­дон швид­ше, ніж гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни, що мо­жна по­ясни­ти кіль­ко­ма чин­ни­ка­ми: на най­більш за­ван­та­же­них пун­ктах іно­зем­ці їздять рід­ше, по той бік кор­до­ну є окре­мі сму­ги для гро­ма­дян ЄС, при­кор­дон­ни­ки і ми­тни­ки ЄС мо­жуть при­скі­пли­ві­ше пе­ре­ві­ря­ти й опи­ту­ва­ти гро­ма­дян Укра­ї­ни, ніж їхні укра­їн­ські ко­ле­ги — іно­зем­ців.

За оцін­кою укра­їн­ських ман­дрів­ни­ків, укра­їн­ські при­кор­дон­ні та ми­тні слу­жби за­га­лом пра­цю­ють швид­ше, ніж їхні ко­ле­ги з кра­їн ЄС. Зокре­ма, на укра­їн­сько­поль­сько­му кор­до­ні по­ши­ре­ни­ми бу­ли ко­мен­та­рі ре­спон­ден­тів, що са­ме від швид­ко­сті ро­бо­ти поль­ської сто­ро­ни за­ле­жить швид­кість ру­ху чер­ги. Швид­кість ро­бо­ти при­кор­дон­ни­ків та ми­тни­ків Сло­вач­чи­ни укра­їн­ські ре­спон­ден­ти в се­ре­дньо­му оці­ни­ли як по­віль­ну. На­то­мість швид­кою ре­спон­ден­ти вва­жа­ли ро­бо­ту угор­ських, ру­мун­ських та бі­ло­ру­ських при­кор­дон­них ві­домств.

Вар­то за­зна­чи­ти, що укра­їн­ські при­кор­дон­ни­ки ствер­джу­ють: на пе­ре­вір­ку до­ку­мен­тів одно­го ман­дрів­ни­ка в них іде в се­ре­дньо­му від 40 до 60 се­кунд. Зда­ва­ло­ся б, із та­ки­ми по­ка­зни­ка­ми черг не по­вин­но бу­ти, але, крім при­кор­дон­но­го, ман­дрів­ни­ки про­хо­дять ще й ми­тне оформ­ле­н­ня, до то­го ж швид­кість ру­ху на пун­кті про­пу­ску мо­же за­ле­жа­ти від кіль­ко­сті смуг для транс­пор­ту, кіль­ко­сті пер­со­на­лу (так, на брак ка­дрів скар­жа­ться укра­їн­ські ми­тни­ки), нор­ма­ти­вів ро­бо­ти ко­лег із кра­їн ЄС та ще низ­ки чин­ни­ків.

Фор­му­ва­н­ня черг

Фор­му­ва­н­ня черг на кор­до­ні та­кож про­бле­ма­ти­чне. За укра­їн­ським за­ко­но­дав­ством, у фор­му­ван­ні чер­ги до при­кор­дон­них пун­ктів про­пу­ску го­лов­ну роль ма­ють ві­ді­гра­ва­ти при­кор­дон­ний на­ряд «При­кор­дон­ний па­труль» та по­лі­цей­ські, які у ра­зі ску­пче­н­ня транс­порт­них за­со­бів (по­над 50 ав­то­мо­бі­лів) ма­ють бу­ти по­сла­ні до тим­ча­со­во­го ста­ціо­нар­но­го кон­троль­но­го по­сту по­лі­ції (ТСКПП). У та­ких си­ту­а­ці­ях чер­га фор­му­є­ться шля­хом ви­да­чі осо­бам у транс­порт­них за­со­бах кон­троль­них та­ло­нів.

Про­те, як роз­по­ві­ли уча­сни­ки до­слі­дже­н­ня, за­зна­че­ні ви­мо­ги ча­сто по­ру­шу­ю­ться. Зокре­ма, пра­ців­ни­ки по­лі­ції ігно­ру­ють ці обов’яз­ки, бо не ба­жа­ють ма­ти спра­ву зі знер­во­ва­ни­ми дов­гою чер­гою лю­дьми або фі­зи­чно не мо­жуть впли­ну­ти на фор­му­ва­н­ня черг. Та­кож ре­спон­ден­ти за­свід­чи­ли ви­пад­ки ха­бар­ни­цтва і не­по­ти­зму се­ред пра­ців­ни­ків укра­їн­ських при­кор­дон­них ві­домств, ко­ли без чер­ги про­їжджа­ють «свої лю­ди», «ав­то на ки­їв­ських но­ме­рах» або «про­ку­ро­ри і де­пу­та­ти». Окре­мим фа­кто­ром є за­ро­бі­ток на чер­зі, ко­ли во­дії за­йма­ють мі­сця у чер­зі, аби по­тім за пла­ту пропу­сти­ти впе­ред ін­ше ав­то.

Зру­чність та ін­фра­стру­кту­ра

Дов­гі чер­ги під­ви­щу­ють на­галь­ність пи­тань, пов’яза­них зі зру­чні­стю та при­сто­со­ва­ні­стю пун­ктів про­пу­ску до три­ва­ло­го пе­ре­бу­ва­н­ня лю­дей на їх те­ри­то­рії. За оцін­ка­ми ре­спон­ден­тів, крім п’ятьох пун­ктів про­пу­ску, по­бу­до­ва­них або від­ре­мон­то­ва­них у 2000-х ро­ках, ре­шта 13 на кор­до­ні з ЄС по­тре­бу­ють ре­мон­ту рі­зно­го сту­пе­ня: від на­ла­шту­ва­н­ня осві­тле­н­ня на одно­му з но­вих пун­ктів «Угри­нів» до про­ве­де­н­ня пов­ної ре­кон­стру­кції пун­кту «Ужго­род».

Окре­мо слід ви­ді­ли­ти про­бле­ми обла­шту­ва­н­ня ту­а­ле­тів, про які го­во­ри­ли ре­спон­ден­ти на всіх без ви­ня­тку до­слі­дже­них пун­ктах про­пу­ску. Най­го­стрі­шою ця про­бле­ма бу­ла на пун­ктах про­пу­ску «Ма­лий Бе­ре­зний», «Ма­лі Сел­мен­ці» на укра­їн­сько-сло­ва­цько­му кор­до­ні, «Чоп», «Ко­си­но» на укра­їн­сько­у­гор­сько­му кор­до­ні, «Ше­ги­ні», «Угри­нів», «Ра­ва Ру­ська» на укра­їн­сько-поль­сько­му кор­до­ні та «Дя­ко­ве» на укра­їн­сько-ру­мун­ській ді­лян­ці кор­до­ну. На всіх пун­ктах про­пу­ску ман­дрів­ни­ки ре­ко­мен­ду­ва­ли по­чи­сти­ти ту­а­ле­ти, а в де­яких — зро­би­ти їх без­ко­штов­ни­ми.

Та­кож ре­спон­ден­ти ре­ко­мен­ду­ва­ти обла­шту­ва­ти на пун­ктах про­пу­ску пі­шо­хі­дні пе­ре­хо­ди, ви­ді­ли­ти окре­мі лі­нії для ав­то­бу­сів, від­ре­мон­ту­ва­ти під’їзні до­ро­ги.

Чер­ги, се­ред ін­шо­го, є й ко­ру­пці­о­ген­ним фа­кто­ром, про­во­ку­ю­чи уча­сни­ків ру­ху та при­кор­дон­ни­ків на по­ру­ше­н­ня за­для швид­шо­го про­хо­дже­н­ня кор­до­ну, однак до­слі­дже­н­ня по­ка­за­ло, що акту­аль­ні­шим є пи­та­н­ня ко­ру­пції в кон­текс­ті пе­ре­ве­зе­н­ня кон­тра­бан­дних то­ва­рів (ци­га­рок, ал­ко­го­лю), за по­вер­хо­вий огляд транс­порт­них за­со­бів, пе­ре­ве­зе­н­ня ав­то з іно­зем­ною ре­є­стра­ці­єю.

Зі слів ре­спон­ден­тів, їм ві­до­мо про ха­ба­рі ми­тни­кам за пе­ре­ве­зе­н­ня ван­та­жів або ав­то без ре­є­стра­ції на су­му від 10 до 500 єв­ро, за­ле­жно від си­ту­а­ції. Крім то­го, на­зи­ва­ла­ся су­ма 250 гри­вень за про­їзд без чер­ги. Та­кож ре­спон­ден­ти роз­по­від­а­ли про те, як укра­їн­ські при­кор­дон­ни­ки про­сять ко­шти «на ка­ву» — 100 грн, 5—10 єв­ро, 10 до­ла­рів, а ми­тни­ки ви­ма­га­ють 10 єв­ро за при­швид­ше­ний огляд ав­то. Слу­жбов­ці з ін­шо­го бо­ку, за сло­ва­ми опи­та­них, бра­ли ха­ба­рі за кон­тра­бан­ду ци­га­рок та при­швид­ше­ний огляд ав­то.

Рі­вень обі­зна­но­сті про фа­кти ко­ру­пції був май­же одна­ко­вий се­ред гро­ма­дян Укра­ї­ни й іно­зем­ців, але при цьо­му оби­дві ка­те­го­рії біль­ше зна­ли про ко­ру­пцію з укра­їн­сько­го бо­ку. Ре­спон­ден­ти окре­мо під­кре­слю­ва­ли, що з поль­сько­го бо­ку теж є ко­ру­пція, однак там про­по­ну­ва­ти ха­бар не­без­пе­чно, і що поль­ські слу­жбов­ці «біль­ше бо­я­ться», оскіль­ки ма­ють стра­ху­ва­н­ня та хо­ро­шу за­ро­бі­тну пла­тню. Тим ча­сом кіль­ка ре­спон­ден­тів ска­за­ли, що вва­жа­ють си­ту­а­цію з ко­ру­пці­єю за­раз кра­щою, ніж кіль­ка ро­ків то­му.

Під­су­мо­ву­ю­чи ре­зуль­та­ти до­слі­дже­н­ня, слід кон­ста­ту­ва­ти, що біль­шість пун­ктів про­пу­ску на кор­до­ні з кра­ї­на­ми ЄС не роз­ра­хо­ва­ні на­віть на акту­аль­ний по­тік транс­пор­ту, а кіль­кість ман­дрів­ни­ків і на­да­лі зро­ста­ти­ме че­рез за­про­ва­дже­н­ня без­ві­зо­во­го ре­жи­му з ЄС та збіль­ше­н­ня по­то­ків тру­до­вої мі­гра­ції з Укра­ї­ни. Ба­га­то­го­дин­ні чер­ги з ав­то­транс­пор­ту не зни­кнуть у най­ближ­чий час, хо­ча, мо­жли­во, й не зро­ста­ти­муть зав­дя­ки під­ви­щен­ню по­пу­ляр­но­сті авіа­цій­но­го та за­лі­зни­чно­го спо­лу­че­н­ня з ЄС.

Єди­ним ло­гі­чним ви­рі­ше­н­ням ці­єї про­бле­ми ма­ють ста­ти від­кри­т­тя но­вих ав­то­мо­біль­них і пі­шо­хі­дних пун­ктів про­пу­ску та мо­дер­ні­за­ція вже на­яв­них, аби збіль­ши­ти їхню про­пу­скну зда­тність і зру­чність пе­ре­бу­ва­н­ня.

По­бу­до­ва між­на­ро­дно­го пун­кту про­пу­ску, як і мо­дер­ні­за­ція, — скла­дний та до­ро­гий про­цес, що по­тре­бує укла­да­н­ня між­на­ро­дних до­го­во­рів, ухва­ле­н­ня рі­ше­н­ня Ка­бі­не­том мі­ні­стрів Укра­ї­ни, оформ­ле­н­ня пра­ва вла­сно­сті або ко­ри­сту­ва­н­ня зе­мель­ною ді­лян­кою то­що.

Ін­ший ви­хід — за­про­ва­дже­н­ня пе­ред­ба­че­ної стра­те­гі­єю ін­те­гро­ва­но­го управ­лі­н­ня кор­до­на­ми про­це­ду­ри спіль­но­го кон­тро­лю — кон­тро­лю, що здій­сню­є­ться спів­ро­бі­тни­ка­ми кон­троль­них ор­га­нів у спіль­но­му пун­кті про­пу­ску від­по­від­но до між­на­ро­дних прин­ци­пів «єди­но­го ві­кна», «єди­ної зу­пин­ки», ви­бір­ко­вої пе­ре­вір­ки транс­порт­них за­со­бів та то­ва­рів.

Са­ме пун­кти з та­кою фор­мою кон­тро­лю на укра­їн­сько-поль­сько­му кор­до­ні до­зво­ля­ють най­швид­ше прой­ти оформ­ле­н­ня в умо­вах ве­ли­ко­го по­то­ку ав­то­мо­біль­но­го транс­пор­ту. Однак про­бле­ма­ти­ку спіль­но­го кон­тро­лю пра­кти­чно не­мо­жли­во від­ді­ли­ти від пи­тань бу­дів­ни­цтва, адже та­кий кон­троль по­тре­бує спе­ці­аль­но при­сто­со­ва­но­го при­мі­ще­н­ня та ін­фра­стру­кту­ри.

Крім то­го, це ще й пи­та­н­ня між­на­ро­дних угод. На­ра­зі Укра­ї­на під­пи­са­ла й ре­а­лі­зує уго­ди про спіль­ний кон­троль да­ле­ко не з усі­ма су­сі­дні­ми кра­ї­на­ми ЄС. Зокре­ма, спіль­ний кон­троль за­про­ва­дже­но ли­ше на чо­ти­рьох з во­сьми пун­ктів на кор­до­ні між Укра­ї­ною та Поль­щею. Успі­шно діє Уго­да про спіль­ний кон­троль із Мол­до­вою, однак уже кіль­ка ро­ків три­ва­ють пе­ре­го­во­ри що­до укла­де­н­ня від­по­від­них угод зі Сло­вач­чи­ною та Угор­щи­ною.

Пе­ре­го­вор­ний про­цес що­до від­кри­т­тя но­вих між­на­ро­дних пун­ктів про­пу­ску та під­пи­са­н­ня угод про за­про­ва­дже­н­ня спіль­но­го кон­тро­лю тре­ба по­си­ли­ти як Дер­жав­ній при­кор­дон­ній слу­жбі Укра­ї­ни, МЗС і Ка­бі­не­то­ві мі­ні­стрів Укра­ї­ни, так і про­філь­ним ін­сти­ту­ці­ям кра­їн-су­сі­дів.

Але, крім ди­пло­ма­ти­чних та ор­га­ні­за­цій­них за­хо­дів, по­стає пи­та­н­ня — а хто пла­ти­ти­ме? На най­но­ві­ші пун­кти про­пу­ску — «Угри­нів — Дол­го­би­чув» та «Гру­шів — Бу­до­мєж», у яких діє про­це­ду­ра спіль­но­го кон­тро­лю, Поль­ща ви­тра­ти­ла су­мар­но близь­ко 300 млн зло­тих кре­ди­ту. Однак «до­ма­шнє зав­да­н­ня» Укра­ї­ни так і не бу­ло ви­ко­на­не пов­ною мі­рою: за чо­ти­ри ро­ки фун­кціо­ну­ва­н­ня пун­кту «Гру­шів — Бу­до­мєж» до­ро­ги до пун­кту з бо­ку Укра­ї­ни мі­ся­ця­ми за­ли­ша­ю­ться у на­пів­ава­рій­но­му ста­ні, що ро­бить цей пункт одним із най­менш по­пу­ляр­них на укра­їн­сько-поль­ській ді­лян­ці кор­до­ну.

Мо­дер­ні­за­ція теж по­тре­бує зна­чних фі­нан­со­вих ре­сур­сів. Для ви­рі­ше­н­ня ці­єї про­бле­ми у 2013– 2014 ро­ках ЄС ви­ді­лив 29,2 млн єв­ро на ре­кон­стру­кцію та за­ку­пів­лю обла­дна­н­ня для пун­ктів про­пу­ску «Ужго­род», «Усти­луг», «Ра­ва Ру­ська», «Кра­кі­вець», «Ше­ги­ні», «Яго­дин», «Лу­жан­ка», «Ви­лок», «Кра­сно­їльськ» та «Дя­ків­ці», однак за п’ять ро­ків про­е­кти не бу­ли пов­ні­стю ви­ко­на­ні і вре­шті-решт за­кри­ті єв­ро­пей­ською сто­ро­ною.

Не­зва­жа­ю­чи на по­раз­ку із впро­ва­дже­н­ням про­е­ктів ре­кон­стру­кції пун­ктів про­пу­ску, фі­нан­со­ва­них ЄС, прем’єр-мі­ні­стру Укра­ї­ни та МЗС вар­то й на­да­лі ве­сти діа­лог із ЄС що­до мо­жли­во­сті від­кри­т­тя но­вих про­е­ктів. Тим ча­сом про­філь­ні ві­дом­ства не му­сять за­бу­ва­ти, що го­лов­ни­ми ко­ри­сту­ва­ча­ми кор­до­ну між Укра­ї­ною та кра­ї­на­ми ЄС є міль­йо­ни са­ме укра­їн­ських гро­ма­дян, а то­му слід прі­о­ри­те­зу­ва­ти пи­та­н­ня обла­шту­ва­н­ня кор­до­ну все­ре­ди­ні Укра­ї­ни і ви­ді­ля­ти вла­сні ре­сур­си на мо­дер­ні­за­цію пун­ктів про­пу­ску та під’їзних шля­хів до них.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.