Бло­ку­ва­н­ня Кер­чен­ської про­то­ки: ви­кли­ки, за­гро­зи та мо­жли­во­сті

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ігор ГУAEВА,

до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, екс­перт Цен­тру роз­ви­тку рин­ко­вої еко­но­мі­ки Cmd_ukraine

Обме­же­н­ня або фа­кти­чне за­кри­т­тя про­хо­дже­н­ня су­ден і тран­зи­ту ван­та­жів че­рез Кер­чен­ську про­то­ку мо­же ма­ти зна­чні не­га­тив­ні на­слід­ки для на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки Укра­ї­ни.

По­при не­зна­чну час­тку у за­галь­но­му ван­та­жо­обі­гу, ві­тчи­зня­ні пор­ти Азов­сько­го мо­ря збе­рі­га­ють ва­жли­ве зна­че­н­ня для роз­ви­тку гір­ни­чо-ме­та­лур­гій­но­го ком­пле­ксу, сіль­сько­го го­спо­дар­ства і ви­до­був­ної про­ми­сло­во­сті Укра­ї­ни.

Так, у 2017 р. ван­та­жо­обіг Ма­рі­у­поль­сько­го пор­ту ста­но­вив 6,5 млн т, Бер­дян­сько­го — 2,4 млн при за­галь­но­му ван­та­жо­обі­гу тор­го­вих пор­тів Укра­ї­ни у 132,6 млн т. Зокре­ма, 2017-го че­рез Ма­рі­у­поль­ський і Бер­дян­ський пор­ти екс­пор­то­ва­но 4,7 млн т чор­них ме­та­лів, або 25,8% усьо­го екс­пор­ту за ці­єю то­вар­ною гру­пою. Для зер­но­вих куль­тур від­по­від­на час­тка ста­но­ви­ла 4,4%, бу­ді­вель­них ма­те­рі­а­лів (а са­ме: мі­не­раль­них ре­сур­сів, що ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться у бу­дів­ни­цтві) — 4,7%; че­рез Ма­рі­у­поль­ський порт вве­зе­но 3,9% ім­пор­то­ва­но­го ву­гі­л­ля.

При цьо­му вар­то за­зна­чи­ти, що про­тя­гом 2015–2017 рр. у ре­зуль­та­ті руй­на­ції ча­сти­ни ви­ро­бни­чо-екс­порт­но­го по­тен­ці­а­лу Дон­ба­су у зв’яз­ку з оку­па­ці­єю та ве­де­н­ням бо­йо­вих дій у по­єд­нан­ні з па­ді­н­ням сві­то­во­го по­пи­ту на основ­ну про­ду­кцію, що ви­ро­бля­є­ться в ре­гіо­ні (чор­ні ме­та­ли), час­тка Ма­рі­у­поль­сько­го пор­ту у за­галь­но­му ван­та­жо­обі­гу мор­ських тор­го­вих пор­тів Укра­ї­ни ско­ро­ти­ла­ся з 6,5 до 4,9%, а Бер­дян­сько­го — з 3,1 до 1,8%.

За ре­зуль­та­та­ми еко­но­мі­ко-ма­те­ма­ти­чно­го ана­лі­зу, ви­ко­на­но­го на ба­зі Дер­жав­но­го на­у­ко­во-до­слі­дно­го ін­сти­ту­ту ін­фор­ма­ти­за­ції і мо­де­лю­ва­н­ня еко­но­мі­ки, вста­нов­ле­но, що пов­на зу­пин­ка то­ва­ро­обі­гу че­рез Кер­чен­ську про­то­ку при­зве­де до ско­ро­че­н­ня ВВП Укра­ї­ни на 12,7 в.п., зокре­ма, за ра­ху­нок ско­ро­че­н­ня про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва на 14,3%, сіль­сько­го го­спо­дар­ства — на 0,6 і се­кто­ру по­слуг — на 12,7%. Рі­чні над­хо­дже­н­ня до дер­жав­но­го бю­дже­ту ско­ро­тя­ться на 16,5%.

На га­лу­зе­во­му рів­ні най­біль­ших зби­тків за­знає чор­на ме­та­лур­гія, ви­ро­бни­цтво якої впа­де на 21,9%. Ви­ро­бни­цтво бу­дма­те­рі­а­лів зни­зи­ться на 8,7%, еле­ктро­енер­гії — на 8,0, зер­но­вих — на 3,0%, на­да­н­ня транс­порт­них по­слуг ско­ро­ти­ться на 6,0%.

Во­дно­час слід за­зна­чи­ти, що більш ре­а­лі­сти­чним є сце­на­рій пов­ної або час­тко­вої пе­ре­орі­єн­та­ції то­ва­ро­по­то­ків на ін­ші тор­го­ві пор­ти Укра­ї­ни. Це не є мит­тє­вим і про­стим рі­ше­н­ням. Але ре­зуль­та­ти мо­де­лю­ва­н­ня свід­чать, що за­без­пе­че­н­ня пов­но­го пе­ре­прав­ле­н­ня ван­та­жів з Ма­рі­у­поль­сько­го та Бер­дян­сько­го пор­тів на об­слу­го­ву­ва­н­ня в ін­ші тор­го­ві пор­ти Укра­ї­ни ма­ти­ме зна­чно мен­ший не­га­тив­ний ефект для ві­тчи­зня­ної еко­но­мі­ки.

У ра­зі роз­гор­та­н­ня та­ко­го сце­на­рію очі­ку­є­ться зни­же­н­ня ВВП на рів­ні 1,77%, про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва — на 3,1, се­кто­ру по­слуг — на 0,17%. По­при за­галь­ну ре­це­сію, се­ктор транс­порт­них по­слуг зро­сте на 0,75%. До цьо­го та­кож тре­ба до­да­ти, що ре­а­лі­за­ція сце­на­рію пе­ре­орі­єн­та­ції по­тре­бу­ва­ти­ме ча­су, ор­га­ні­за­цій­них і фі­нан­со­вих ре­сур­сів для мо­дер­ні­за­ції транс­порт­но-ло­гі­сти­чної ін­фра­стру­кту­ри.

Ра­зом з цим, не­за­ле­жно від подаль­шої до­лі пи­та­н­ня що­до про­хо­дже­н­ня су­ден че­рез Кер­чен­ську про­то­ку, вба­чаю до­ціль­ним сфор­му­ва­ти та ре­а­лі­зо­ву­ва­ти та­кі по­лі­ти­ки роз­ви­тку При­а­зов’я:

— ди­вер­си­фі­ка­ція стру­кту­ри ви­ро­бни­цтва й екс­пор­ту у бік про­ду­кції з ви­со­ким рів­нем оброб­ки, зов­ні­шня тор­гів­ля якої, на від­мі­ну від си­ро­ви­ни та на­пів­фа­бри­ка­тів, мен­ше за­ле­жить від пе­ре­ве­зень мор­ським транс­пор­том і ко­ли­вань сві­то­вих цін на си­ро­ви­ну;

— акти­ві­за­ція роз­роб­ки ро­до­вищ шель­фу Азов­сько­го мо­ря та пе­ре­орі­єн­та­ція Ма­рі­у­поль­сько­го і Бер­дян­сько­го пор­тів на об­слу­го­ву­ва­н­ня ву­гле­во­днів шля­хом по­бу­до­ви від­по­від­них тер­мі­на­лів, що ма­ти­ме на­слід­ком не ли­ше збе­ре­же­н­ня ро­бо­ти цих пор­тів, а й по­сла­бле­н­ня за­ле­жно­сті від ім­пор­ту енер­го­но­сі­їв;

— дер­жав­не сти­му­лю­ва­н­ня роз­ви­тку транс­порт­но-ло­гі­сти­чної ін­фра­стру­кту­ри як на ре­гіо­наль­но­му, так і на дер­жав­но­му рів­нях (ство­ре­н­ня умов для дер­жав­но-при­ва­тно­го пар­тнер­ства, на­да­н­ня дер­жав­них до­та­цій і су­бвен­цій для бу­дів­ни­цтва та обла­шту­ва­н­ня тер­мі­на­лів муль­ти­м­одаль­них пе­ре­ве­зень і за­галь­но­го роз­ви­тку тор­го­во-про­ми­сло­вої та транс­порт­ної ін­фра­стру­кту­ри);

— роз­ви­ток ту­ри­сти­чно­го та ре­кре­а­цій­но­го по­тен­ці­а­лу При­а­зов’я, що за­без­пе­чить сти­му­лю­ва­н­ня зайня­то­сті мі­сце­во­го на­се­ле­н­ня. Слід за­зна­чи­ти, що ту­ри­сти­чно-ре­кре­а­цій­ний се­ктор за­без­пе­чує ко­жне 15-те ро­бо­че мі­сце в кра­ї­нах з ви­со­ким рів­нем роз­ви­тку, ство­рю­ю­чи в та­кий спо­сіб най­біль­ше ро­бо­чих місць.

Без­умов­но, за­по­ру­кою успі­ху ре­а­лі­за­ції іні­ці­а­тив з ди­вер­си­фі­ка­ції тор­го­во-про­ми­сло­вої мо­де­лі ре­гіо­ну та кра­ї­ни в ці­ло­му ста­не прийня­т­тя і ре­а­лі­за­ція на на­ціо­наль­но­му рів­ні низ­ки стра­те­гі­чно ва­жли­вих рі­шень.

По-пер­ше, йде­ться про за­без­пе­че­н­ня на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні по­да­тко­вих та ін­ших пре­фе­рен­цій ре­зи­ден­там ін­ду­стрі­аль­них пар­ків, зокре­ма звіль­не­н­ня но­во­ство­ре­них ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чних під­при­ємств у рам­ках ін­ду­стрі­аль­них пар­ків від спла­ти кор­по­ра­тив­но­го по­да­тку, ПДВ на ім­порт­не обла­дна­н­ня та уза­ко­не­н­ня мо­жли­во­сті звіль­не­н­ня ін­ду­стрі­аль­них пар­ків від спла­ти зе­мель­но­го по­да­тку, що су­мар­но за­без­пе­чить кон­ку­рен­тні пе­ре­ва­ги для ін­ве­сту­ва­н­ня у пе­ре­ро­бну про­ми­сло­вість в Укра­ї­ні.

По-дру­ге, за­про­ва­дже­н­ня пра­кти­ки без­опла­тно­го при­єд­на­н­ня до ін­же­нер­них ме­реж, що спри­я­ти­ме усу­нен­ню на­дмір­них ін­ве­сти­цій­них ви­трат, не­ви­прав­да­них ви­трат ча­су, а та­кож ко­ру­пці­о­ген­них фа­кто­рів при бу­дів­ни­цтві но­вих і мо­дер­ні­за­ції існу­ю­чих об’єктів ін­же­нер­но-транс­порт­ної ін­фра­стру­кту­ри (лі­нії та ме­ре­жі еле­ктро­пе­ре­да­чі, зв’яз­ку, ме­ре­жі те­пло- і во­до­по­ста­ча­н­ня та во­до­від­ве­де­н­ня, га­зо­по­ста­ча­н­ня та ін­ші об’єкти га­зо­роз­по­діль­ної си­сте­ми, ін­ші на­зем­ні чи під­зем­ні ко­му­ні­ка­ції то­що) та об`єктів со­ці­аль­ної ін­фра­стру­кту­ри (ди­тя­чих сад­ків, на­вчаль­них за­кла­дів, лі­ка­рень, ам­бу­ла­то­рій, спор­тив­них ком­пле­ксів то­що).

По-тре­тє, до­ціль­но сут­тє­во змен­ши­ти або ска­су­ва­ти рен­тну пла­ту за ко­ри­сту­ва­н­ня на­дра­ми для ви­до­бу­тку на­фти і кон­ден­са­ту, га­зу та за­лі­зної ру­ди. На­то­мість за­про­ва­ди­ти по­да­тки на екс­порт си­ро­ви­ни з подаль­шим спря­му­ва­н­ням отри­ма­них ко­штів на фі­нан­су­ва­н­ня за­хо­дів із впро­ва­дже­н­ня но­вих те­хно­ло­гій у про­ми­сло­вій сфе­рі.

Крім то­го, не­об­хі­дний за­пуск Ек­спорт­но­кре­ди­тно­го агент­ства з ме­тою дер­жав­ної під­трим­ки й про­су­ва­н­ня екс­пор­ту про­ду­кції з ви­со­ким рів­нем оброб­ки шля­хом га­ран­ту­ва­н­ня, стра­ху­ва­н­ня та зде­шев­ле­н­ня від­со­тко­вої став­ки за кре­ди­та­ми на зов­ні­шньо­еко­но­мі­чну ді­яль­ність. На­га­даю, Вер­хов­на Ра­да ухва­ли­ла від­по­від­ний за­кон ще у 2016 р., ним пе­ред­ба­ча­ло­ся ство­ре­н­ня ЕКА про­тя­гом ше­сти мі­ся­ців. Про­те на­віть при на­яв­но­сті від­по­від­них ко­штів у дер­жав­но­му бю­дже­ті (у 2018 р. бю­дже­том пе­ред­ба­че­но 200 млн грн на ді­яль­ність ЕКА) уряд ли­ше імі­тує ро­бо­ту зі ство­ре­н­ня ці­єї над­зви­чай­но ва­жли­вої уста­но­ви.

Не зай­вим бу­де і вдо­ско­на­ле­н­ня си­сте­ми дер­жав­них за­ку­пі­вель, зокре­ма, за­про­ва­дже­н­ня ба­га­то­фа­ктор­ної мо­де­лі оцін­ки тен­дер­них про­по­зи­цій при здій­снен­ні дер­жав­них за­ку­пі­вель, обов’яз­ко­во­го кри­те­рію ло­ка­лі­за­ції (на­яв­ність мі­сце­вої скла­до­вої у скла­ді пре­дме­та дер­жав­ної за­ку­пів­лі) та п’яти­рі­чно­го пла­ну­ва­н­ня дер­жав­них за­ку­пі­вель. Са­ме у та­кий спо­сіб дер­жав­ні за­ку­пів­лі мо­жуть ста­ти ін­стру­мен­том сти­му­лю­ва­н­ня роз­ви­тку про­ми­сло­во­сті та під­ви­ще­н­ня зайня­то­сті.

Дов­го­о­чі­ку­ва­ним і на­ра­зі на­галь­ним є і ство­ре­н­ня пов­но­цін­ної ме­ре­жі іно­зем­них тор­го­вих пред­став­ництв. Ра­зом із за­про­ва­дже­н­ням у 2013 р. ін­сти­ту­ції за­сту­пни­ка мі­ні­стра еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і тор­гів­лі — тор­го­во­го пред­став­ни­ка Укра­ї­ни пе­ред­ба­ча­ло­ся ство­ри­ти ме­ре­жу за­кор­дон­них тор­го­вих пред­став­ництв, під­по­ряд­ко­ва­них МЕРТ. Основ­ною ме­тою тор­го­вих пред­став­ництв є ло­бі­ю­ва­н­ня ін­те­ре­сів Укра­ї­ни без­по­се­ре­дньо у кра­ї­ні пе­ре­бу­ва­н­ня, зокре­ма про­су­ва­н­ня укра­їн­ських то­ва­рів і по­слуг, за­лу­че­н­ня ін­ве­сти­цій, спри­я­н­ня спіль­ній ді­яль­но­сті, по­пе­ре­дже­н­ня тор­го­вих су­пе­ре­чок та ін­ші за­хо­ди в ін­те­ре­сах Укра­ї­ни 24/7. На пре­ве­ли­кий жаль, на­віть при на­яв­но­сті від­по­від­них ко­штів у дер­жав­но­му бю­дже­ті уряд так і не ство­рив ані ме­ре­жі тор­го­вих пред­став­ництв, ані стру­кту­ри зі спе­ці­а­лі­зо­ва­ної під­го­тов­ки ка­дрів для ро­бо­ти у тор­го­вих пред­став­ни­цтвах. При цьо­му в умо­вах еска­ла­ції в сві­ті тор­го­вих війн, збіль­ше­н­ня де­фі­ци­ту пла­ті­жно­го ба­лан­су Укра­ї­ни, подаль­шої при­мі­ти­ві­за­ції стру­кту­ри ві­тчи­зня­но­го екс­пор­ту зво­лі­ка­н­ня із ка­дро­вим рі­ше­н­ням що­до за­сту­пни­ка мі­ні­стра — тор­го­во­го пред­став­ни­ка є не­без­пе­чним.

Ще одна ви­мо­га ча­су — це ім­пле­мен­та­ція Уго­ди СОТ про спро­ще­н­ня про­це­дур тор­гів­лі. Укра­ї­на одні­єю з пер­ших ра­ти­фі­ку­ва­ла но­ві­тню уго­ду СОТ. І не­дар­ма, адже са­ме в Укра­ї­ні по­ка­зни­ки вар­то­сті та ча­су на здій­сне­н­ня екс­порт­но-ім­порт­них опе­ра­цій є чи не най­ви­щи­ми у сві­ті. Так, са­ме че­рез на­дмір­ну бю­ро­кра­тію та ко­ру­пцію біль­шість укра­їн­ських під­при­ємств від­мов­ля­ю­ться від зов­ні­шньо­еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті. Не­за­ле­жни­ми укра­їн­ськи­ми екс­пер­тни­ми об’єд­на­н­ня­ми у спів­пра­ці з про­філь­ни­ми між­на­ро­дни­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми про­тя­гом 2013–2014 рр. бу­ло на­пра­цьо­ва­но ком­пле­ксний пакт до­ку­мен­тів що­до спро­ще­н­ня, гар­мо­ні­за­ції та ав­то­ма­ти­за­ції екс­порт­но-ім­порт­них опе­ра­цій. Про­те на сьо­го­дні ре­а­лі­зо­ва­но близь­ко 5% не­об­хі­дних за­хо­дів че­рез без­ді­яль­ність про­філь­них ор­га­нів дер­жав­ної вла­ди.

Укла­де­н­ня еко­но­мі­чно об´рун­то­ва­них угод про віль­ну тор­гів­лю та пе­ре­гляд існу­ю­чих — це та­кож не­об­хі­дність. Так, са­ме еко­но­мі­чно об´рун­то­ва­ни­ми ма­ють бу­ти рі­ше­н­ня про за­по­ча­тку­ва­н­ня пе­ре­го­во­рів та умо­ви укла­де­н­ня угод про віль­ну тор­гів­лю. За­мість уза­га­лі не еко­но­мі­чних тер­мі­нів, на­при­клад, та­ких як «Ка­на­да наш стра­те­гі­чний пар­тнер…» або «Ка­на­да да­ле­ко, ні­чо­го стра­шно­го…» чи то «міс­ткість рин­ку в Ки­таї — стра­шен­на; ли­ше на­го­ду­ва­ти й вдя­гну­ти май­же пів­то­ра мі­льяр­да лю­дей — до­сить не­три­ві­аль­не зав­да­н­ня», ма­ють ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся про­фе­сій­ні під­хо­ди, ме­то­ди та ін­стру­мен­ти еко­но­мі­чно­го ана­лі­зу мо­де­лю­ва­н­ня та про­гно­зу­ва­н­ня. А пе­ре­го­во­ри — про­во­ди­ти­ся спе­ці­аль­но під­го­тов­ле­ни­ми ка­дра­ми.

Пе­ре­гляд ми­тно-та­ри­фної по­лі­ти­ки в ін­те­ре­сах ві­тчи­зня­ної про­ми­сло­во­сті — за­про­ва­дже­н­ня мі­ні­маль­них вві­зних мит на ім­порт си­ро­ви­ни і ком­пле­кту­ю­чих і збіль­ше­н­ня мит на ім­порт го­то­вої про­ду­кції та екс­порт си­ро­ви­ни. За­про­ва­дже­н­ня ви­ва­же­ної ми­тно-та­ри­фної по­лі­тки у по­єд­нан­ні із ви­ще­зга­да­ни­ми за­хо­да­ми за­без­пе­чить спри­я­тли­ві пе­ред­умо­ви для роз­ви­тку вла­сної ви­ро­бни­цтва то­ва­рів і по­слуг для вну­трі­шньо­го та зов­ні­шньо­го рин­ків.

На­сам­кі­нець вар­то на­го­ло­си­ти, що по­тен­ці­ал пе­ре­го­вор­но­го про­це­су що­до про­хо­дже­н­ня су­ден Кер­чен­ською про­то­кою ре­а­лі­зо­ва­но не пов­ною мі­рою. Ра­зом з цим ри­зи­ки та за­гро­зи ма­ють сти­му­лю­ва­ти актив­ні дії бі­зне­су і вла­ди з ін­ду­стрі­а­лі­за­ції та мо­дер­ні­за­ції кра­ї­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.