Чем­на сво­бо­да

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Оле­ксан­дра ЛЯШЕНКО

Бу­ти не­за­ле­жни­ми ще не озна­чає бу­ти віль­ни­ми.

Чер­го­ва рі­чни­ця Дня Гі­дно­сті і Сво­бо­ди зму­шує за­ми­сли­ти­ся над тим, що укра­їн­ська сво­бо­да — да­ле­ко не те са­ме, що сво­бо­да Укра­ї­ни. Про­дов­жу­ю­чи ви­бо­рю­ва­ти не­за­ле­жність, укра­їн­ці, які ці­ну­ють сво­бо­ду май­же по­над усе, ду­же ча­сто за­бу­ва­ють про еко­но­мі­чну сво­бо­ду. Па­ра­до­ксаль­но, але очі­ку­ва­но: на­слід­ка­ми бо­роть­би за сво­бо­ду ста­ли її обме­же­н­ня, ви­бо­рю­ва­н­ня на­ціо­наль­ної без­пе­ки з па­зу­рів кра­ї­ни-агре­со­ра при­зве­ло до обме­же­н­ня сво­бо­ди пе­ре­су­ва­н­ня, тор­гів­лі… Отож чи є сьо­го­дні ре­аль­ний за­пит на еко­но­мі­чну сво­бо­ду в Укра­ї­ні?

Еко­но­мі­чній сво­бо­ді від­ве­де­не осо­бли­ве мі­сце се­ред ба­га­тьох до­слі­джень. Най­ча­сті­ше у них іде­ться про те, що чим більш еко­но­мі­чно віль­ною є кра­ї­на, тим ви­щи­ми є тем­пи зро­ста­н­ня ВВП і до­хо­ди на ду­шу на­се­ле­н­ня (які до то­го ж більш рів­но­мір­но роз­по­ді­ля­ю­ться по вер­ствах на­се­ле­н­ня), кра­щи­ми і дов­ши­ми рі­вень, якість і три­ва­лість жи­т­тя гро­ма­дян кра­ї­ни, зна­чно ниж­чи­ми рів­ні по­лі­ти­чної й еко­но­мі­чної ко­ру­пції, а по­ка­зни­ки за­лу­че­н­ня ін­ве­сти­цій на ду­шу на­се­ле­н­ня — зна­чно ви­щи­ми. Оскіль­ки за­са­дни­чою фун­кці­єю еко­но­мі­чної сво­бо­ди є по­ту­жні ін­сти­ту­ти, що за­без­пе­чу­ють пра­ва і сво­бо­ди гро­ма­дян, то на­віть бі­дні кра­ї­ни, по­лі­ти­ку яких спря­мо­ва­но на до­три­ма­н­ня прин­ци­пів еко­но­мі­чної сво­бо­ди, мо­жуть роз­ви­ва­ти­ся швид­ше, ніж ін­ші кра­ї­ни з ана­ло­гі­чни­ми стар­то­ви­ми ма­кро­еко­но­мі­чни­ми по­ка­зни­ка­ми.

Ві­до­мі ін­де­кси еко­но­мі­чної сво­бо­ди The Heritage Foundation і The Fraser Institute є ва­жли­вим своє­рі­дним по­сі­бни­ком для ба­га­тьох по­лі­ти­чних лі­де­рів. Оби­два рей­тин­ги від­ста­ють на два ро­ки і зде­біль­шо­го ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться для гео­еко­но­мі­чних ілю­стра­цій лі­де­рів і ау­тсай­де­рів еко­но­мі­чно віль­них і не­віль­них кра­їн та від­на­хо­дже­н­ня по­ді­бно­стей і роз­бі­жно­стей у їхньо­му роз­ви­тку. На­при­клад, остан­ній з на­яв­них ін­де­ксів Heritage Foundation за­свід­чує, що, по­при вій­ну, по­ка­зник «сво­бо­да тор­гів­лі» в Укра­ї­ни є ду­же ви­со­ким. Як­би це бу­ло се­ре­днє зна­че­н­ня за всі­ма ін­ди­ка­то­ра­ми, Укра­ї­на вхо­ди­ла б до трій­ки лі­де­рів рей­тин­гу. По­да­тко­вий тя­гар у на­шій кра­ї­ні, хоч як див­но, ви­зна­но по­рів­ня­но стер­пним. Укла­да­чі рей­тин­гу та­кож ви­со­ко оці­ни­ли фі­скаль­не бла­го­по­луч­чя і сво­бо­ду бі­зне­су.

Утім, су­дя­чи по за­галь­них тен­ден­ці­ях ін­де­ксу еко­но­мі­чної сво­бо­ди, Укра­ї­на де­мон­струє від­но­сну еко­но­мі­чну стій­кість. Більш то­го, най­сві­жі­ші да­ні всіх ві­до­мих рей­тин­гів за ро­ки вій­ни з РФ сут­тє­во не по­гір­ши­ли ста­но­ви­ща Укра­ї­ни. Це не мо­же не все­ля­ти на­дію на пев­ний за­пас мі­цно­сті Укра­їн­ської дер­жа­ви, про­те і не дає при­во­ду для вті­хи. Еко­но­мі­чна сво­бо­ди Укра­ї­ни є дис­гар­мо­ній­ною.

В обі­ймах гі­бри­дних за­гроз

На жаль, про­бле­ма по­ля­гає не ли­ше в то­му, що Укра­ї­на гео­гра­фі­чно і гео­по­лі­ти­чно пе­ре­бу­ває в ото­чен­ні, а то­чні­ше, в обло­зі еко­но­мі­чно не­віль­них кра­їн, най­біль­шою і най­не­без­пе­чні­шою се­ред яких є, зві­сно ж, РФ. Це той ви­па­док, ко­ли мо­жна ска­за­ти, що гео­гра­фія з по­лі­ти­кою і еко­но­мі­кою не мо­жуть бу­ти дру­зя­ми. Ро­сії ду­же ви­гі­дна еко­но­мі­чна не­во­ля Укра­ї­ни. Укра­ї­ні, зві­сно, нав­па­ки. Але та­ке «до­бро­су­сід­ство» — хо­ча і сут­тє­вий, але не ви­рі­шаль­ний чин­ник еко­но­мі­чної ску­то­сті на­шої дер­жа­ви. Зна­чно по­ту­жні­шою за­гро­зою, ніж те­ри­то­рі­аль­на близь­кість, є по­лі­ти­чна зброя, яка є ін­ку­ба­то­ром гі­бри­дних за­гроз.

Утім, спи­са­ти еко­но­мі­чну не­сво­бо­ду на РФ і на вій­ну з нею хоч би як бу­ло зру­чно, але не ви­йде. Про­тя­гом усьо­го ча­су існу­ва­н­ня рей­тин­гів еко­но­мі­чної сво­бо­ди Укра­ї­на здій­снює не­актив­ну мі­гра­цію, пе­ре­су­ва­ю­чись із гру­пи в основ­но­му не­віль­них кра­їн до кра­їн із так зва­ною де­спо­ти­чною еко­но­мі­кою. Це гру­пи «де­пре­сив­них» кра­їн, які є аб­со­лю­тно не­ком­фор­тни­ми для еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку.

Во­дно­час не слід за­бу­ва­ти, що спо­ді­ва­ти­ся на еко­но­мі­чне «зне­віль­не­н­ня» Ро­сії під ти­ском сан­кцій не вар­то. На­ра­зі еко­но­мі­ка РФ ви­три­мує їх ва­гу.

Не вар­то та­кож спо­ді­ва­ти­ся, що за­вер­ше­н­ня вій­ни ста­не по­ча­тком еко­но­мі­чно­го про­цві­та­н­ня для Укра­ї­ни. Еко­но­мі­чна істо­рія свід­чить, що як роз­гор­та­н­ня во­єн­них дій, так і по­вер­не­н­ня до ми­ру мо­жуть роз­гля­да­ти­ся як шо­ки для еко­но­мі­чної актив­но­сті, що без­по­се­ре­дньо впли­ва­ють на еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня та спа­ди че­рез ско­ро­че­н­ня ви­ро­бни­цтва та опо­се­ред­ко­ва­но на де­мо­гра­фі­чну си­ту­а­цію в кра­ї­ні.

От­же, на еко­но­мі­чну сво­бо­ду впли­ва­ють ін­ші чин­ни­ки — вну­трі­шні. Йде­ться про вну­трі­шні, ін­ко­ли шту­чні, обме­же­н­ня сво­бо­ди. Очі­ку­є­те тут за­яву про олі­гар­хат і ко­ру­пцію? Аж ні! То­таль­на від­су­тність до­ві­ри є най­сут­тє­ві­шою пе­ре­шко­дою для укла­да­н­ня угод і кон­тра­ктів, і во­на ж — най­ва­го­мі­шою пе­ре­шко­дою для сво­бо­ди еко­но­мі­чної. Так, не­ма­те­рі­аль­ний чин­ник для су­то еко­но­мі­чних про­це­сів. На жаль, на­віть по­ве­дін­ко­ва еко­но­мі­ка про це сьо­го­дні знає над­то ма­ло.

Еко­но­мі­чна сво­бо­да є цін­ні­стю, яка під­ви­щує до­ві­ру та то­ле­ран­тність і са­ме то­му спри­яє до­ся­гнен­ню не­еко­но­мі­чних по­зи­тив­них ре­зуль­та­тів, та­ких як де­мо­кра­тія та ін­ші сво­бо­ди.

При­чи­ни обме­жень

По­лі­ти­чна зброя. Пас­ткою сві­то­во­го мас­шта­бу для стра­те­гі­чних рі­шень, пов’яза­них із на­ціо­наль­ною без­пе­кою ба­га­тьох кра­їн сві­ту, мо­же бу­ти одна з ві­до­мих ки­тай­ських стра­та­гем «зчи­ня­ти шум на схо­ді, на­па­да­ти на за­хо­ді».

По­пу­лізм, ізо­ля­ціо­нізм, єв­ро­ске­пти­цизм, агре­сив­ний кон­се­рва­тизм — та­ки­ми є су­ча­сні гло­баль­ні тен­ден­ції. Про­те не во­ни спри­чи­ня­ють по­яву не­о­чі­ку­ва­них екс­тре­му­мів. До ха­о­ти­за­ції сві­ту при­зво­дить ло­гі­чна плу­та­ни­на, одним з най­на­ха­бні­ших про­я­вів якої є зво­ро­тна ло­гі­ка. Один із по­сту­ла­тів ці­єї ло­гі­ки ще у 2009 р. роз­крив Н.хом­скій у сво­їй стат­ті «Розв’яже­мо вій­ну, щоб при­не­сти мир». Са­ме та­кою ло­гі­кою не ли­ше актив­но по­слу­го­ву­є­ться Кремль, а й май­стер­но її удо­ско­на­лює.

Ек­стре­мо­твор­чи­ми ста­ють ті про­це­си, ха­ра­ктер яких у ме­жах тра­ди­цій­ної ло­гі­ки є по­зи­тив­ним, фор­му­ю­чи ар­се­нал «по­лі­ти­чної зброї ма­со­во­го зни­ще­н­ня». На­при­клад, пра­гне­н­ня до ста­біль­но­сті і пе­ред­ба­чу­ва­но­сті, яких ба­жає пе­ре­ва­жна біль­шість лю­дей, у де­мо­кра­ти­чних су­спіль­ствах по­чи­нає ві­ді­гра­ва­ти роль руй­нів­ни­ка, а в не­де­мо­кра­ти­чних — за­во­дить у глу­хий кут де­гра­да­ції. На спір­них, не­ви­зна­них, оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях, ста­тус яких не­су­мі­сний із роз­ви­тком, та­кі пра­гне­н­ня при­зво­дять до кон­сер­ва­ції існу­ю­чих про­блем.

У під­сум­ку тра­ди­цій­на ло­гі­ка пе­ре­стає бу­ти основ­ним ін­стру­мен­том управ­лін­ських рі­шень будь-яко­го ді­а­па­зо­ну, оскіль­ки пе­ред­ба­чу­ва­ність по­ве­дін­ки по­ро­джує ура­зли­вість. Зво­ро­тна ло­гі­ка вда­ло по­слу­го­ву­є­ться ней­ро­лін­гві­сти­чни­ми пе­ре­кру­че­н­ня­ми, се­ред яких май­же хре­сто­ма­тій­ни­ми сьо­го­дні є спо­тво­ре­н­ня су­тно­сті по­нять «мир» і «без­пе­ка». «Біль­шість су­пе­ре­чок… не­мо­жли­во ви­рі­ши­ти з до­по­мо­гою «об’єктив­них фа­ктів» і ло­гі­чних ар­гу­мен­тів, оскіль­ки ті, хто спе­ре­ча­є­ться між со­бою, ба­чать рі­зні кар­ти­ни сві­ту» (Пе­кар В.А. Ра­зно­цве­тный ме­не­джмент: эво­лю­ция мышле­ния, ли­дер­ства и управ­ле­ния. — К.: Ев­роин­декс, 2015. — С. 34).

Еска­ла­ція уча­сті. Еска­ла­ція уча­сті «пе­ред­ба­чає три­ва­ле збіль­ше­н­ня ка­пі­та­ло­вкла­день під ти­ском не­за­до­віль­них ре­зуль­та­тів ро­бо­ти». Б.стоу (Staw, 1976) роз­ви­ває цей під­хід у стат­ті «По ко­лі­но в ка­ла­му­тних во­дах Міс­су­рі», при­свя­че­ній істо­рії то­го, як, по­при по­стій­ні нев­да­чі, уряд США де­да­лі глиб­ше втя­гу­вав­ся у в’єтнам­ську вій­ну. На жаль, ба­га­то кра­їн сві­ту сві­до­мо чи на­пів­сві­до­мо про­дов­жу­ють втя­га­ти­ся у сві­то­ву гі­бри­дну вій­ну. Най­гір­ше те, що еко­но­мі­чну скла­до­ву ці­єї вій­ни пра­кти­чно не­мо­жли­во ви­окре­ми­ти се­ред ін­ших: за­над­то ба­га­то не­яв­них (implicit) ви­трат і втрат. І це тор­ту­ри для еко­но­мі­чної сво­бо­ди.

Сан­кції: дво­го­стра зброя. Одне з най­ва­жли­ві­ших пи­тань на сьо­го­дні по­ля­гає не в то­му, як сан­кції впли­нуть на еко­но­мі­ку РФ, і на­віть не в то­му, чи ста­нуть во­ни ба­стіо­ном для на­ціо­наль­ної без­пе­ки Укра­ї­ни та ін­ших кра­їн Єв­ро­пи. Ва­жли­вим пи­та­н­ням, на яке по­ки що не зна­йде­но від­по­віді, є те, як сан­кції про­ти РФ впли­нуть на еко­но­мі­чну сво­бо­ду Укра­ї­ни. На це пи­та­н­ня слід шу­ка­ти ви­клю­чно си­сте­мо­твор­чу від­по­відь. Ре­пер­них то­чок си­сте­мо­утво­ре­н­ня є кіль­ка. По­пер­ше, оскіль­ки но­ві сан­кції США, ско­ріш за все, при­зу­пи­нять між­на­ро­дну ін­ве­сти­цій­ну актив­ність, то як це без­по­се­ре­дньо впли­не на еко­но­мі­чну сво­бо­ду і кра­їн-до­но­рів, і кра­їн-ре­ци­пі­єн­тів? По-дру­ге, яким бу­де си­нер­ге­ти­чний ефект від зни­же­н­ня та­кої актив­но­сті, і чи обме­жить він еко­но­мі­чну сво­бо­ду РФ? Це ва­жли­во пе­ред­усім че­рез гео­гра­фі­чне су­сід­ство. По-тре­тє, по­си­ли­ться чи по­сла­би­ться зов­ні­шня і вну­трі­шня дис­гар­мо­нія еко­но­мі­чної сво­бо­ди Укра­ї­ни вна­слі­док впли­ву та­ко­го ефе­кту?

Гро­шо­ва сво­бо­да є тим скла­дни­ком, що та­кож по­тре­бує більш пиль­но­го ана­лі­зу. Ла­у­ре­ат Но­бе­лів­ської пре­мії Фрі­дріх Хайєк ствер­джу­вав, що «по­лі­ти­чний кон­троль за гро­шо­вою ма­сою при­хо­вав у со­бі за­над­то ве­ли­ку не­без­пе­ку для всьо­го рин­ко­во­го устрою». Для нор­маль­но­го со­ці­аль­но-еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку не­об­хі­дно зна­йти опти­маль­не спів­від­но­ше­н­ня між кіль­кі­стю гро­шей в обі­гу і роз­мі­ром ВВП. От­же, на­ра­зі і гро­шо­ва, і фі­нан­со­ва без­пе­ка пе­ре­бу­ва­ють «на роз­тяж­ці» між рин­ко­вим управ­лі­н­ням і дер­жав­ним ре­гу­лю­ва­н­ням з бо­ку Нац­бан­ку.

Абе­тка must do

От­же, еко­но­мі­чна сво­бо­да — це дія. То що тре­ба ро­би­ти? Зві­сно, це за­ле­жить від то­го, яки­ми є очі­ку­ва­ні ре­зуль­та­ти. «Ві­дно­ше­н­ня між ми­ну­лим і май­бу­тнім во­че­видь змі­ни­ло­ся», — ствер­джує Р.ко­зел­лек, на­го­ло­шу­ю­чи при цьо­му, що «якщо у збе­ре­же­но­му суб’єктив­но­му до­сві­ді від­по­від­них свід­ків до­би зро­стає пи­то­ма ва­га май­бу­тньо­го, то це на­пев­не мо­жна по­ясни­ти над­про­пор­цій­ним до­мі­ну­ва­н­ням те­хні­чних та ін­ду­стрі­аль­них форм, які зму­шу­ють лю­дей на­ко­пи­чу­ва­ти не­об­хі­дний до­свід про­тя­гом де­да­лі ко­ро­тших про­між­ків ча­су, щоб яко­мо­га швид­ше при­сто­су­ва­ти­ся до змін…» (Ко­зел­лек Р. Ми­ну­ле май­бу­тнє. Про се­ман­ти­ку істо­ри­чно­го про­це­су. — К.: Дух і Лі­те­ра, 2005. — С. 18)..

Оче­ви­дно, сьо­го­дні «ре­актив­ну» стра­те­гі­чність ба­га­то в чо­му мо­жна по­ясни­ти са­ме від­су­тні­стю в Укра­ї­ні та­кої кри­ти­чної ма­си май­бу­тньо­го. То­му пер­шим па­тер­ном має бу­ти стра­те­гі­чна лін­за, сфо­ку­со­ва­на на ство­рен­ні си­стем­ної пер­спе­кти­ви май­бу­тньо­го шля­хом ро­бо­ти з гі­по­те­за­ми у фор­ма­ті «з май­бу­тньо­го у сьо­го­де­н­ня».

«По­ря­док є ре­зуль­та­том пра­гне­н­ня до без­пе­ки, а ха­ос — пра­гне­н­ня до твор­чо­го пе­ре­о­сми­сле­н­ня сві­ту», — ствер­джує до­ктор фі­ло­со­фії Ке­тлін Во­хс, але не­без­пе­чність су­ча­сно­го сві­ту ви­ма­гає ру­ха­ти­ся в обох за­зна­че­них на­пря­мах одно­ча­сно: за­йма­тись без­пе­ко­тво­ре­н­ням, ке­ру­ю­чись твор­чим пе­ре­о­сми­сле­н­ням. Оче­ви­дно, при­йма­ти стра­те­гі­чні рі­ше­н­ня скла­дно, то­му стра­те­гі­чна май­стер­ність має ста­ти ін­те­граль­ною на­ви­чкою управ­лін­ця, що пе­ре­бу­ває на ви­щих ща­блях ме­не­джер­ської пі­ра­мі­ди. В осно­ві та­кої май­стер­но­сті має бу­ти ми­сле­н­ня стра­те­гі­чно­го лі­дер­ства.

Ко­ри­сту­ю­чись тер­мі­но­ло­гі­єю те­о­рії ігор, мо­жна ствер­джу­ва­ти, що в умо­вах гі­бри­дної вій­ни най­скла­дні­ши­ми є «гі­бри­дні» па­ра­лель­ні і по­слі­дов­ні ігри з не­скін­чен­ною кіль­кі­стю хо­дів. Світ про­дов­жує пе­ре­бу­ва­ти в ілю­зії то­го, що один із су­про­тив­ни­ків мо­же ви­гра­ва­ти за ра­ху­нок ін­ших (так зва­ні ігри з ну­льо­вою су­мою), але вже сьо­го­дні всі ігри є ви­клю­чно «ко­опе­ра­тив­ни­ми» і аси­ме­три­чни­ми. То­му на­да­лі тре­ба опа­но­ву­ва­ти «мікс», ко­ли «грав­ці» хо­дять як одно­ча­сно, так і у пев­но­му по­ряд­ку, мо­жуть ма­ти як пов­ну (але не завжди прав­ди­ву), так і не­пов­ну ін­фор­ма­цію.

Пер­ші кро­ки стра­те­гі­чно­го ми­сле­н­ня ма­ють бу­ти про­сти­ми, як А, Б, В, Г, Д, але твер­ди­ми.

«А» — Ана­лі­зу­ва­ти. На­скіль­ки ри­то­ри­ка (еко­но­мі­чної) сво­бо­ди в умо­вах вій­ни, у то­му чи­слі й еко­но­мі­чної, вза­га­лі є до­ре­чною? Ціл­ком оче­ви­дно, що най­го­стрі­шою вер­ши­ною не­рів­но­сто­рон­ньо­го три­ку­тни­ка «вій­на—мир—без­пе­ка» є без­пе­ка на­ціо­наль­на. Най­по­ши­ре­ні­ший і ле­гі­ти­мі­зо­ва­ний у ві­тчи­зня­но­му про­сто­рі кон­структ на­ціо­наль­ної без­пе­ки асо­ці­ю­є­ться із за­хи­ще­ні­стю на­ціо­наль­них ін­те­ре­сів, але у сві­то­во­му про­сто­рі є й ін­ші то­чки зо­ру. В.ліп­пманн (Walter Lippmann, 1943) за­зна­чав: «На­ція пе­ре­бу­ває у без­пе­ці, ко­ли во­на не має при­но­си­ти в жер­тву свої за­кон­ні ін­те­ре­си, щоб уни­кну­ти вій­ни, і мо­же, якщо ви­ни­кла не­об­хі­дність, від­сто­я­ти їх у вій­ні». От­же, еко­но­мі­чна сво­бо­да за­ра­ди май­бу­тньо­го має бу­ти на­сту­паль­ною. Про­те сьо­го­дні во­на є со­ром’язли­во-ре­актив­ною: є на­ступ — є спро­тив. То як що­до хо­ча б ана­лі­зу? На­ра­зі на­по­ле­гли­ві й до­во­лі смі­ли­ві спро­би про­су­ва­н­ня ідеї еко­но­мі­чної сво­бо­ди в Укра­ї­ні ро­бить ли­ше фонд Бен­ду­кі­дзе, але цьо­го за­ма­ло.

«Б» — Ба­лан­су­ва­ти. Зві­сно, хо­ті­ло­ся б на­пи­са­ти га­сло на кшталт «Упе­ред!» або при­найм­ні Just do it. Але на­ра­зі ми ма­є­мо фор­мат май­же ну­льо­во­го на­бли­же­н­ня до еко­но­мі­чної сво­бо­ди. То­му ба­лан­су­ва­ти озна­чає шу­ка­ти рів­но­ва­гу між рі­шу­чі­стю і гну­чкі­стю. Та­кий ба­ланс не мо­жна ото­то­жню­ва­ти з ба­лан­сом по­ми­лок ді­яль­но­сті і без­ді­яль­но­сті. У будь-якій лі­ній­ці сце­на­рі­їв без­ді­яль­ність завжди є пер­шою. Але сьо­го­дні без­ді­яль­ність — це сце­на­рій про­ва­лу. На­при­клад, для нор­маль­но­го со­ці­аль­но-еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку кра­ї­ни та її фі­нан­со­во­го здо­ров’я не­об­хі­дно що­най­мен­ше зна­йти опти­маль­не спів­від­но­ше­н­ня між кіль­кі­стю гро­шей в обі­гу і роз­мі­ром ВВП.

Слід пам’ята­ти про не­скін­чен­ну кіль­кість хо­дів у гі­бри­дній вій­ні, які, однак, мо­жна час­тко­во упо­ряд­ку­ва­ти, якщо, на­при­клад, для прийня­т­тя стра­те­гі­чних рі­шень у гі­бри­дних іграх ви­ко­ри­ста­ти hard ін­стру­мен­та­рій, тоб­то пра­гма­ти­чні дії, як-от:

— ре­гу­лю­ва­н­ня «ці­ни за­ле­aeно­сті». «Ві­дмін­ні ри­си на­ціо­наль­ної без­пе­ки по­ля­га­ють у сво­бо­ді від іно­зем­но­го ди­кта­ту», — за­зна­чав Harold Lasswell. Час­тко­во ре­гу­лю­ван­ню та­кої ці­ни мо­гла б за­ра­ди­ти роз­роб­ка ін­те­р­актив­ної стра­те­гі­чної кар­ти гло­баль­ної вза­є­мо­за­ле­жно­сті кра­ї­ни (від між­на­ро­дної ін­фра­стру­кту­ри, ка­пі­та­лу, енер­ге­ти­чних рин­ків, при­ро­дних ре­сур­сів) з опці­я­ми обра­хун­ку втрат на ви­па­док пе­ре­тво­ре­н­ня гло­баль­них по­то­ків на зброю кон­флі­кту та роз­роб­ки ал­го­ри­тму про­актив­ної про­ти­дії;

— збіль­ше­н­ня ка­пі­та­лі­за­ції кра­ї­ни на осно­ві пе­ре­тво­ре­н­ня си­ро­вин­но­го при­мі­ти­ві­зму на со­ці­аль­но від­по­від­аль­не ство­ре­н­ня спо­жив­чої цін­но­сті;

— ком­пле­ксне змі­цне­н­ня обо­ро­но­зда­тно­сті, яке має вра­хо­ву­ва­ти по­лі­ти­чну ди­на­мі­ку у сві­ті, си­сте­му стри­му­вань і про­ти­ваг, те­хно­ло­гі­чні змі­ни, що впли­ва­ють на во­єн­ну і вій­сько­ву мо­дер­ні­за­цію дер­жав­них і не­дер­жав­них суб’єктів, а та­кож стан ін­фра­стру­кту­ри.

«В» — Від­сто­ю­ва­ти май­бу­тнє. Ін­ко­ли від­сто­ю­ва­ти зву­чить як від­во­йо­ву­ва­ти. У су­ча­сно­му сві­ті сво­бо­да не пе­ре­стає бу­ти ви­бо­рю­ва­ною мі­лі­тар­ни­ми шля­ха­ми. Це суб’єктив­на дум­ка, але не ви­пад­ко­во пред­став­ник Heritag Foundation взяв участь у вій­сько­вій кон­фе­рен­ції «Пра­гне­н­ня

Укра­ї­ни до ство­ре­н­ня зрі­лої на­ції. За­хо­ди що­до роз­ви­тку вій­сько­во­го та вій­сько­во-те­хні­чно­го ком­пле­ксу», яка від­бу­ла­ся у Ва­шинг­то­ні мі­сяць то­му.

Аме­ри­кан­ською не­уря­до­вою ор­га­ні­за­ці­єю Social Progress Imperative опу­блі­ко­ва­но рей­тинг кра­їн сві­ту за Ін­де­ксом со­ці­аль­но­го про­гре­су-2017 (Social Progress Index 2017), який ви­мі­рює до­ся­гне­н­ня кра­їн сві­ту з то­чки зо­ру за­галь­но­го бла­го­по­луч­чя та со­ці­аль­но­го про­гре­су. Укра­ї­на по­сі­ла 64-ту схо­дин­ку рей­тин­гу, уві­йшов­ши до гру­пи кра­їн із со­ці­аль­ним роз­ви­тком ви­ще се­ре­дньо­го, тим са­мим пра­кти­чно не змі­нив­ши сво­єї по­зи­ції по­рів­ня­но із то­рі­шнім до­слі­дже­н­ням. Але, як свід­чать ре­зуль­та­ти до­слі­дже­н­ня, най­ниж­чий по­ка­зник Укра­ї­ни — «сво­бо­да ви­бо­ру», за яким ми по­сі­ли 124-те мі­сце із 128 мо­жли­вих. Цей по­ка­зник ха­ра­кте­ри­зує мо­жли­во­сті для гро­ма­дян віль­но оби­ра­ти, чим за­йма­ти­ся у жит­ті. Із опи­ту­ва­них екс­пер­та­ми ли­ше 45,91% ре­спон­ден­тів да­ли по­зи­тив­ну від­по­відь на за­пи­та­н­ня: «Чи Ви за­до­во­ле­ні Ва­шою сво­бо­дою ви­би­ра­ти, що Вам ро­би­ти у сво­є­му жит­ті?». Са­ме це за­пи­та­н­ня є твор­цем осо­би­стої еко­но­мі­чної сво­бо­ди.

Спа­дає на дум­ку сві­жий кі­но­образ — «Ди­ке по­ле». Це фільм про сьо­го­дні, і на­віть гір­ше, — він мо­же ста­ти філь­мом про май­бу­тнє Укра­ї­ни. Так, ідея еко­но­мі­чно­го ви­бо­ру — не го­лов­на ге­ро­ї­ня тво­ру С.жа­да­на, але ре­фре­но­ве за­пи­та­н­ня до го­лов­но­го ге­роя «Так що ти ви­рі­шив?» — во­но про сво­бо­ду, при­чо­му про еко­но­мі­чну.

«Г» — Га­ран­ту­ва­ти. «Клю­чо­ві сло­ва для ме­не — це еко­но­мі­чна сво­бо­да, сво­бо­да бі­зне­су», — за­зна­чив пре­зи­дент Укра­ї­ни у ли­пні цьо­го ро­ку під час зу­стрі­чі з пред­став­ни­ка­ми ре­аль­но­го бі­зне­су. «Рам­ка» ці­єї зу­стрі­чі бу­ла при­свя­че­на подаль­шій лі­бе­ра­лі­за­ції ва­лю­тно­го ре­гу­лю­ва­н­ня в ме­жах ім­пле­мен­та­ції За­ко­ну «Про ва­лю­ту та ва­лю­тні опе­ра­ції», за­мі­ни по­да­тку на при­бу­ток по­да­тком на ви­ве­де­ний ка­пі­тал, по­си­ле­н­ня від­по­від­аль­но­сті по­са­до­вих осіб дер­жав­них ор­га­нів за скла­да­н­ня не­за­кон­них актів пе­ре­ві­рок, ство­ре­н­ня єди­но­го ана­лі­ти­чно­го ор­га­ну роз­слі­ду­вань еко­но­мі­чних зло­чи­нів, ство­ре­н­ня про­зо­рих ме­ха­ні­змів спіль­но­го ми­тно­го оформ­ле­н­ня в ті­сній ко­ор­ди­на­ції з кра­ї­на­ми — пар­тне­ра­ми Укра­ї­ни то­що. Так, це еле­мен­ти еко­но­мі­чної сво­бо­ди. Але ін­ший бік сво­бо­ди — від­по­від­аль­ність, якої ні­хто не ска­со­ву­вав.

Дер­жав­не управ­лі­н­ня має бу­ти га­ран­том еко­но­мі­чної сво­бо­ди. Держава не по­вин­на дріб’яз­ко­во втру­ча­тись у спра­ви бі­зне­су, не по­вин­на ви­крив­лю­ва­ти ці­но­ві си­гна­ли ін­фля­ці­єю або, нав­па­ки, на­дмір­ним суб­си­ді­ю­ва­н­ням, але му­сить за­хи­ща­ти при­ва­тну вла­сність, га­ран­ту­ва­ти сво­бо­ду кон­ку­рен­ції та ство­рю­ва­ти умо­ви для ви­ко­на­н­ня рин­ко­вих кон­тра­ктів. Але най­го­лов­ні­ше — га­ран­ту­ва­ти за­хист пра­ва вла­сно­сті.

Це не­зба­гнен­но, але до­те­пер близь­ко 90% рей­дер­ських за­хо­плень в Укра­ї­ні є успі­шни­ми, з яких не більш як 5% за­вер­шу­ю­ться по­вер­не­н­ням май­на за­кон­ним вла­сни­кам, то­ді як рей­дер­ство є ли­ше пу­блі­ци­сти­чним тер­мі­ном. Усі зу­си­л­ля прав­ни­ків да­ти юри­ди­чне ви­зна­че­н­ня цьо­му по­ня­т­тю, яке від­рі­зня­ло б йо­го від кла­си­чних зло­чи­нів про­ти вла­сно­сті, до­сі бу­ли мар­ни­ми.

По­бо­ю­ва­н­ня що­до втра­ти сво­го бі­зне­су ви­сло­ви­ли ми­ну­ло­го ти­жня со­лі­дні укра­їн­ські бі­зне­сме­ни під час кон­фе­рен­ції «Кор­по­ра­тив­на без­пе­ка». До ре­чі, во­ни зро­би­ли за­яву до вла­ди що­до роз­роб­ки До­ктри­ни еко­но­мі­чної без­пе­ки. Щось це на­га­дує. Ма­буть, ви­слів Шарль-луї де Мон­теск’є «Без­пе­ка — пер­ша фор­ма сво­бо­ди» («Про дух за­ко­нів», 1748 р.). І ще, ма­буть, фра­гмен­ти ро­ма­ну Френ­ка Хар­ді «Вла­да без сла­ви».

«Д» — Де­бю­ро­кра­ти­зу­ва­ти. Зро­ста­н­ня сво­бо­ди, а від­по­від­но, і від­по­від­аль­но­сті за прийня­ті рі­ше­н­ня спри­чи­няє не­о­дно­рі­дні на­слід­ки. Лі­бе­раль­на еко­но­мі­чна до­ктри­на мо­же про­су­ва­тись і за на­яв­но­сті по­лі­ти­чної ди­кта­ту­ри. При­кла­ди ав­то­ри­тар­ної сво­бо­ди або на­віть сво­бо­ди ди­кта­ту — Чи­лі, Бі­ло­русь, Тур­кме­ни­стан. Про­те це жо­дним чи­ном не за­клик до ди­кта­ту­ри, але до ло­гі­чно­го, по­слі­дов­но­го і упо­ряд­ко­ва­но­го адмі­ні­стру­ва­н­ня. Вба­ча­є­ться, що ство­ре­н­ня ін­клю­зив­них еко­но­мі­чних ін­сти­ту­тів як то­чок еко­но­мі­чної сво­бо­ди мо­гло б час­тко­во слу­гу­ва­ти ці­лям по­до­ла­н­ня да­но­го ви­ду стру­ктур­ної дис­гар­мо­нії еко­но­мі­чної сво­бо­ди кра­ї­ни.

Во­дно­час пас­ткою для еко­но­мі­чної сво­бо­ди є при­мі­ти­візм і по­пу­лізм, які сут­тє­во ско­ро­чу­ють мо­жли­во­сті стра­те­гі­чно­го ми­сле­н­ня, по­ши­рю­ю­чи син­дром стра­те­гі­чно­го не­зду­жа­н­ня на пред­став­ни­ків усіх управ­лін­ських ла­нок. Більш то­го, на дер­жав­но­му рів­ні на­дмір­не спро­ще­н­ня та по­пу­лізм мо­жуть бу­ти вну­трі­шні­ми ін­стру­мен­та­ми гі­бри­дної вій­ни, які во­дно­час під­ри­ва­ти­муть ін­сти­ту­цій­не бу­дів­ни­цтво.

* * *

Сво­бо­да в Укра­ї­ні сьо­го­дні чем­на, а еко­но­мі­чна сво­бо­да аж за­над­то ви­хо­ва­на. Ще більш вві­чли­ва і гі­пер­то­ле­ран­тна во­на у Єв­ро­пі. Але ЇЇ Ве­ли­чність Сво­бо­да має су­во­рий ха­ра­ктер. І якщо її пле­ка­ти, як за­над­то ма­нір­ну па­ні, то ра­ні­ше чи пі­зні­ше во­на ви­ко­ри­стає своє пра­во на vendetta.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.