Амі­а­чний за­пах га­зо­вої схе­ми

«Укр­на­фта» на­ма­га­є­ться при­хо­ва­ти втра­ти від ро­бо­ти з «Дні­про­а­зо­том»

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Сер­гій КУЮН, Ві­та­лій КРИAEЕВСЬКИЙ

Гру­па «При­ват» Іго­ря Ко­ло­мой­сько­го до­ма­га­є­ться від Укра­ї­ни в між­на­ро­дних су­дах 5,6 млрд дол. за екс­про­прі­йо­ва­ний газ «Укр­на­фти».

Газ у ком­па­нії за­бра­ла держава, і це факт. Але фа­ктом є й те, що, управ­ля­ю­чи «Укр­на­фтою» з 2003 ро­ку, гру­па «При­ват» та­кож по­тро­ши­ла ком­па­нію.

Ро­би­ло­ся це шля­хом ре­а­лі­за­ції на­фти, га­зу та ін­шої про­ду­кції на­пів­дер­жав­ної «Укр­на­фти» за за­ни­же­ни­ми ці­на­ми, а з 2013-го — і з до­по­мо­гою пря­мо­го ви­ве­де­н­ня ко­штів на ком­па­нії, афі­лі­йо­ва­ні з дні­про­пе­тров­ською гру­пою.

Для під­ви­ще­н­ня «ефе­ктив­но­сті» ці­єї ро­бо­ти змі­ню­ва­ли­ся пра­ви­ла про­да­жів енер­го­ре­сур­сів на ау­кціо­нах, ко­рум­пу­ва­ли­ся чи­нов­ни­ки рі­зних рів­нів, за­сто­со­ву­ва­ли­ся ін­ші «ноу-хау»». До­сить по­ка­зо­ва істо­рія про­да­жів при­ро­дно­го га­зу, яка про­сто бу­яє за­хо­плю­ю­чи­ми ві­ра­жа­ми. Але в під­сум­ку ре­зуль­тат один — мі­льяр­дні втра­ти «Укр­на­фти» та дер­жа­ви як най­біль­шо­го акціо­не­ра.

Від «На­фто­га­зу» до «Сім’ї»

До 2015 р. «Укр­на­фта» як ком­па­нія за уча­стю дер­жа­ви бу­ла зо­бов’яза­на про­да­ва­ти ви­до­бу­тий газ за ре­гу­льо­ва­ни­ми ці­на­ми «На­фто­га­зу». Упер­ше си­гнал не­вдо­во­ле­н­ня про­лу­нав 2007-го, ко­ли «Укр­на­фта» по­да­ла за­яв­ку на участь у при­ва­ти­за­ції «Дні­про­а­зо­ту». То­ді «На­фто­газ» ску­по­ву­вав укра­їн­ський газ по 55 дол./тис. ку­бо­ме­трів, хо­ча «Газ­про­му» пла­тив 130 дол.

На знак про­те­сту «Укр­на­фта» скла­ду­ва­ла газ у схо­ви­щах, звід­ки НАК йо­го бла­го­по­лу­чно ви­ка­чу­ва­ла без будь-яких до­ку­мен­тів. Усьо­го за­бра­ли 10,1 млрд ку­бо­ме­трів, і са­ме ці об­ся­ги є пре­дме­том спо­ру в Сток­гольм­сько­му ар­бі­тра­жі.

Та­кти­ка «Укр­на­фти» зі зда­ва­н­ням на збе­рі­га­н­ня бу­ла зро­зумі­лою, але в ній ні­чо­го не за­ро­бляв клю­чо­вий пер­со­наж — гру­па «При­ват», яка пе­ре­бу­ва­ла бі­ля кер­ма ком­па­нії. Зда­ва­ло­ся, ви­хід бу­ло зна­йде­но 2010го: уже 1 ли­пня «Укр­на­фта» під­пи­сує до­го­вір орен­ди це­ху з ви­ро­бни­цтва амі­а­ку із за­во­дом «Дні­про­а­зот». Це да­ло мо­жли­вість оформ­ля­ти газ на свої ви­ро­бни­чі по­тре­би та не від­да­ва­ти НАКУ.

Ал­го­ритм був та­кий: «Укр­на­фта» пе­ре­ро­бля­ла свій газ на амі­ак й в обов’яз­ко­во­му по­ряд­ку про­да­ва­ла йо­го «Дні­про­а­зо­ту», який да­лі або про­да­вав амі­ак на рин­ку, або ви­ро­бляв із ньо­го кар­ба­мід. Ні­би­то усе не­по­га­но, якщо не вра­хо­ву­ва­ти та­ко­го аспе­кту: «Дні­про­а­зот» на­ле­жав «При­ва­ту».

Та цю ма­лень­ку хи­трість швид­ко роз­ку­си­ли, тим па­че в цей пе­рі­од «При­ват» опи­нив­ся під ко­тком но­вої вла­ди. Звер­не­мо ува­гу, що по­дії роз­гор­та­ю­ться пі­сля пе­ре­мо­ги Ві­кто­ра Яну­ко­ви­ча на ви­бо­рах узим­ку 2010 р. До­звіл на «зли­т­тя» бу­ло отри­ма­но від АМКУ на по­ча­тку 2011 р. і не за про­сто так. Зго­дом ста­не ві­до­мо, що в «амі­а­чній» схе­мі зна­йде своє мі­сце «Сім’я»: за на­яв­ни­ми да­ни­ми, «Укр­на­фта» про­да­ва­ла отри­ма­ний амі­ак не пря­мо «Дні­про­а­зо­ту», а че­рез спе­цтрей­де­рів. То­чно ві­до­мо про одну та­ку ком­па­нію — «Укр­ко­мер­цпо­стач». Та­ким чи­ном, пі­шов­ши від «На­фто­га­зу», «При­ват» опи­нив­ся в ру­ках «Сім’ї». Фін­ди­ре­кто­ром ком­па­нії не­за­ба­ром ста­не Ар­тем Щер­бань, який див­ним чи­ном су­мі­щав цю по­са­ду з ро­бо­тою де­пу­та­том Вер­хов­ної Ра­ди (зро­зумі­ло, у скла­ді фра­кції Пар­тії ре­гіо­нів).

Хто та скіль­ки на цьо­му за­ро­бив, сьо­го­дні не так ва­жли­во. Нам ці­ка­ва ефе­ктив­ність ці­єї схе­ми для «Укр­на­фти». За на­ши­ми да­ни­ми, до 2015 р. у кон­тра­кті з хі­мі­ка­ми був від­су­тній ме­ха­нізм ці­но­утво­ре­н­ня на амі­ак як та­кий, ці­на ви­зна­ча­ла­ся шля­хом що­мі­ся­чних пе­ре­го­во­рів. Тоб­то одні ме­не­дже­ри Іго­ря Ко­ло­мой­сько­го до­мов­ля­ли­ся з ін­ши­ми йо­го ме­не­дже­ра­ми. Оче­ви­дно, якусь «кіс­тку» ки­да­ли «Укр­на­фті», вер­шки в не­ві­до­мих про­пор­ці­ях зні­ма­ли «При­ват» і «Сім’я». До­го­вір бу­ло роз­ра­хо­ва­но на рік з опці­єю ав­то­ма­ти­чно­го по­дов­же­н­ня. Імо­вір­но, зо­ло­тим для «амі­а­чної» схе­ми був 2014 р., ко­ли «Сім’я» пі­шла, а в но­вої вла­ди ру­ки до «При­ва­ту» ще не ді­йшли.

«І це теж ме­ні...»

На­ве­сні 2015-го Пе­тро По­ро­шен­ко по­чав на­ступ на Іго­ря Ко­ло­мой­сько­го. Всу­пе­реч опо­ру то­ді­шньо­го прем’єра Ар­се­нія Яце­ню­ка та го­ло­ви «На­фто­га­зу» Ан­дрія Ко­бо­лє­ва, в «Укр­на­фті» за­па­хло змі­на­ми. У трав­ні був від­сто­ро­не­ний го­ло­ва ком­па­нії Пі­тер Ван­хе­ке, при­зна­че­н­ня но­во­го го­ло­ви на­мі­ти­ли на 22 ли­пня.

Ра­ні­ше ми пи­са­ли про по­дії цьо­го пе­рі­о­ду, ко­ли з «Укр­на­фти» на стру­кту­ри «При­ва­ту» бу­ло су­мар­но ви­ве­де­но по­над 15 млрд грн у ви­гля­ді без­опла­тно­го від­ван­та­же­н­ня на­фти та пе­ре­д­опла­ти за на­фто­про­ду­кти. Як з’ясу­ва­ло­ся, у рам­ках ці­єї «про­гра­ми» не за­бу­ли «при­ва­тів­ці» й про до­лю при­ро­дно­го га­зу.

За ти­ждень до при­зна­че­н­ня но­во­го го­ло­ви «Укр­на­фта» під­пи­сує «по­лі­пше­ний» (як на­зи­ває йо­го но­вий ме­не­джмент ком­па­нії зі ста­ри­ми ме­не­дже­ра­ми) до­го­вір із «Дні­про­а­зо­том». Хо­ча в чо­му по­ля­га­ють ці по­лі­пше­н­ня для «Укр­на­фти», зро­зу­мі­ти скла­дно, клю­чо­ві змі­ни чо­мусь пе­ре­ва­жно «у ка­су» хі­мі­ків. У не­що­дав­ньо­му по­ві­дом­лен­ні ком­па­нія пе­ре­мо­жно за­яв­ляє, що бу­ло вне­се­но «істо­тні фі­нан­со­ві пре­тен­зії у ви­пад­ку до­стро­ко­во­го ро­зір­ва­н­ня». Тільки це ро­зір­ва­н­ня біль­ше бу­де по­трі­бне са­ме «Укр­на­фті», оскіль­ки втра­ти від ро­бо­ти з хі­мі­ка­ми зро­ста­ти­муть про­пор­цій­но збіль­шен­ню ці­ни на газ. По­си­ле­н­ня сан­кцій у до­го­во­рі су­про­во­ди­ли збіль­ше­н­ням тер­мі­ну орен­ди — до кін­ця 2017 р.

Про­гре­сив­ною змі­ною мо­жна вва­жа­ти впро­ва­дже­н­ня в до­го­во­рі фор­муль­но­го ме­ха­ні­зму ці­но­утво­ре­н­ня на амі­ак. Про­бле­ма в тім, що во­на на­пха­на ко­е­фі­ці­єн­та­ми, які ру­ба­ють ці­ну на ре­сурс «Укр­на­фти». З то­го ва­рі­ан­та фор­му­ли, яку нам уда­ло­ся зна­йти, ви­хо­дить, що бу­ло зро­бле­но прив’яз­ку до ко­ти­ру­ва­н­ня амі­а­ку в пор­ту «Южний», але... На­при­клад, при роз­ра­хун­ку ці­ни на мі­ся­чний об­сяг бра­ло­ся най­ниж­че ко­ти­ру­ва­н­ня за мі­сяць. А чо­му не най­ви­ще або хо­ча б се­ре­днє, як зви­чай­но в та­ко­го ро­ду фор­му­лах?

Да­лі, від ці­єї ці­ни «Укр­на­фта» по­го­ди­ла­ся зро­би­ти зниж­ку 5% за опто­ву ку­пів­лю. Хо­ча впо­ру про­си­ти пре­мію, то­му що по­ку­пець без­аль­тер­на­тив­но си­дить на тво­їй си­ро­ви­ні.

Да­лі. Усі ці ро­ки на­пів­дер­жав­на ком­па­нія по­кри­ва­ла ви­тра­ти при­ва­тно­го під­при­єм­ства на збе­рі­га­н­ня амі­а­ку та йо­го пе­ре­ван­та­же­н­ня з одно­го це­ху в ін­ший, хо­ча це все одно, що спів­ро­бі­тни­ку ви­ма­га­ти збіль­ше­н­ня до зар­пла­ти за свої пе­ре­мі­ще­н­ня офі­сом.

Ну і як ви­шень­ка на тор­ті — га­ран­тія за­без­пе­че­н­ня 15-від­со­тко­вої нор­ми рен­та­бель­но­сті «Дні­про­а­зо­ту» за опе­ра­ці­я­ми збе­рі­га­н­ня та пе­ре­ван­та­же­н­ня амі­а­ку.

Та й це ще не все: «Укр­на­фта» при цьо­му пла­ти­ла орен­дну пла­ту та по­кри­ва­ла екс­плу­а­та­цій­ні ви­тра­ти ви­ро­бни­цтва амі­а­ку. Сло­вом, від­мі­ну­су­ва­ли все, що тільки бу­ло мо­жна.

У ре­зуль­та­ті ці­на (чи­тай — до­хід «Укр­на­фти») зни­жу­ва­ла­ся десь на 1000–1500 грн/т. На­при­клад, у че­твер­то­му квар­та­лі 2015 р. се­ре­днє ко­ти­ру­ва­н­ня амі­а­ку в «Южно­му», за да­ни­ми агент­ства «Хім-кур’єр», бу­ло 349,7 дол./т (8012 грн/т), а «Укр­на­фта» про­да­ва­ла йо­го по 301,9 дол./т (6917 грн/т). У пер­шо­му квар­та­лі 2016-го при ко­ти­ру­ван­ні 261,4 дол./т ці­на ста­но­ви­ла 203,8 дол./т.

Отри­мав­ши в спад­щи­ну та­кий до­го­вір із «Дні­про­а­зо­том», но­вий го­ло­ва ком­па­нії Марк Рол­лінс спо­ча­тку йо­го кри­ти­ку­вав («по­трі­бно пе­ре­гля­да­ти»), але не­за­ба­ром чо­мусь пом’якшив ри­то­ри­ку: «Уго­да з «Дні­про­а­зо­том» за­без­пе­чує хо­ро­ший гро­шо­вий по­тік» (на­віть ко­ли цей по­тік пе­ре­рвав­ся). На­віть ко­ли Рол­лінс пу­блі­чно ви­зна­вав, що ро­бо­та з «Дні­про­а­зо­том» не­ви­гі­дна для «Укр­на­фти», він роз­во­див ру­ка­ми, зга­ду­ю­чи про «істо­тні фі­нан­со­ві пре­тен­зії у ви­пад­ку ро­зір­ва­н­ня до­го­во­ру».

Не­ві­до­мо, що ста­ло­ся, але від­по­від­но до до­го­во­ру на­при­кін­ці 2016 р. «Укр­на­фта» по­ві­до­ми­ла «Дні­про­а­зот» про не­ба­жа­н­ня про­лон­гу­ва­ти до­го­вір з 1 сі­чня 2018-го. Мо­жли­во, до­по­мо­гло про­тве­ре­зі­ти або зля­ка­ло при­пи­не­н­ня роз­ра­хун­ків за амі­ак у 2016 р. і на­ко­пи­че­н­ня бор­гу в роз­мі­рі 1 млрд грн.

За пе­рі­од дії но­вої ре­да­кції до­го­во­ру з ли­пня 2015-го по гру­день 2017 р. «Укр­на­фта» пе­ре­ро­би­ла на амі­ак близь­ко 1,4 млрд ку­бо­ме­трів га­зу рин­ко­вою вар­ті­стю 332 млн дол. у 1,25 млн т амі­а­ку, про­дав­ши йо­го за 258 млн дол.

Зав­да­ти со­бі гань­би

1 сі­чня 2018 р. тер­мін «істо­ри­чно­го» до­го­во­ру з «Дні­про­а­зо­том» за­кін­чив­ся. «Укр­на­фта», зда­ва­ло­ся б, ски­ну­ла кай­да­ни. Яким же бу­ло зди­ву­ва­н­ня, ко­ли Марк Рол­лінс, який аси­мі­лю­вав­ся за 2,5 ро­ку в Укра­ї­ні, за­явив, що до­го­вір бу­де по­дов­же­но ще на квар­тал. Це як, по­дов­жи­ти йо­го з тим, хто й так то­бі за­бор­гу­вав 1 млрд грн?!

Офі­цій­ною при­чи­ною по­дов­же­н­ня кон­тра­кту на­зи­ва­ли від­су­тність в «Дні­про­а­зо­ту» лі­цен­зії на син­тез амі­а­ку. Але чо­му на­пів­дер­жав­на ком­па­нія має пе­ре­жи­ва­ти за при­ва­тний «Азот», який за рік від дня по­ві­дом­ле­н­ня не зміг отри­ма­ти лі­цен­зії?

Ма­буть, щоб оста­то­чно не згань­би­ти бри­тан­сько­го ме­не­дже­ра, бу­ло ви­рі­ше­но під­ви­щи­ти ці­ну про­да­жу амі­а­ку. Це до­по­мо­гло, але не силь­но. За фа­ктом «Укр­на­фта» одер­жа­ла за 122 млн ку­бо­ме­трів га­зу рин­ко­вою вар­ті­стю 35 млн дол. ли­ше 30,9 млн, з яких ще по­над 1 млн за­пла­ти­ла за орен­ду це­ху та по­кри­т­тя ви­трат. Про цю об­ста­ви­ну «Укр­на­фта» де­лі­ка­тно мов­чить. У сво­є­му не­що­дав­ньо­му по­ві­дом­лен­ні «Укр­на­фта», під­би­ва­ю­чи під­сум­ки ро­бо­ти з «Дні­про­а­зо­том», ра­пор­тує про пре­кра­сні ре­зуль­та­ти: ва­ло­вий при­бу­ток із 2015-го по кві­тень 2018-го ста­но­вив 3,5 млрд грн, а рен­та­бель­ність пе­ре­роб­ки бу­ла до­да­тною та ва­рі­ю­ва­ла­ся від 19 до 50%.

От тільки мо­ва в них іде про отри­ма­ний до­хід і жо­дно­го сло­ва не ска­за­но про зга­я­ні мо­жли­во­сті. А во­ни та­кі: з 2015-го по кві­тень 2018-го «Укр­на­фта» мо­гла про­да­ти на віль­но­му рин­ку 1,8 млрд ку­бо­ме­трів га­зу та одер­жа­ти за них за пе­ре­д­опла­тою 460 млн дол. На­то­мість пе­ре­ро­би­ла цей газ на амі­ак і про­да­ла йо­го за 380 млн дол. Із ці­єї су­ми та­кож бу­ло за­пла­че­но оці­но­чно 55 млн дол. за орен­ду та на екс­плу­а­та­цій­ні ви­тра­ти із транс­пор­ту­ва­н­ня га­зу.

У ре­зуль­та­ті упу­ще­на ви­го­да об­чи­слю­є­ться су­мою 135 млн дол., або 3,375 млрд грн. (Звер­ні­мо ува­гу, що по­ло­ви­на від цьо­го — близь­ко 1,65 млрд грн — мо­гла ма­те­рі­а­лі­зу­ва­ти­ся в ди­ві­ден­ди дер­жав­но­го «На­фто­га­зу Укра­ї­ни».) Ще 1 млрд грн, або май­же 40 млн дол., «Дні­про­а­зот», як і ра­ні­ше, ви­нен «Укр­на­фті».

«На­фто­газ Укра­ї­ни» та Ан­дрій Ко­бо­лєв як го­ло­ва на­гля­до­вої ра­ди «Укр­на­фти» чу­до­во по­ін­фор­мо­ва­ні про цю си­ту­а­цію, зокре­ма, про про­бле­му пер­шо­го квар­та­лу 2018 р., оскіль­ки НАК про­по­ну­ва­ла ви­ку­пи­ти газ «Укр­на­фти» за рин­ко­ви­ми ці­на­ми. Однак жо­дних дій так і не бу­ло, якщо не вва­жа­ти на­йма­н­ня між­на­ро­дних ау­ди­то­рів для чер­го­вої пе­ре­вір­ки ефе­ктив­но­сті про­да­жів в «Укр­на­фті». Пі­сля скарг між­на­ро­дних ау­ди­то­рів на не­ба­жа­н­ня «Укр­на­фти» на­да­ва­ти не­об­хі­дні до­ку­мен­ти во­се­ни про­цес зру­шив. Ре­зуль­та­ти ні­би­то ма­ють бу­ти най­ближ­чим ча­сом. Ці­ка­во на них по­ди­ви­ти­ся.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.