На­у­ка у про­він­цій­них уні­вер­си­те­тах? Во­на існує!

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Оле­ксандр ДЕМЧЕНКО

У Чер­ні­ве­цько­му уні­вер­си­те­ті ім. Юрія Федь­ко­ви­ча не ли­ше го­ту­ють на­у­ко­ві ка­дри, а й про­во­дять до­слі­дже­н­ня на сві­то­во­му рів­ні

Тем­ні по­ро­жні ко­ри­до­ри на­у­ко­вих ін­сти­ту­тів, ста­рі­н­ня ко­ле­кти­вів, ма­со­вий від­тік мо­ло­ді — це ре­а­лії, в яких На­ціо­наль­на ака­де­мія на­ук зу­стрі­чає свій 100-лі­тній юві­лей. За бра­ком до­стой­них на­сту­пни­ків за­кри­ва­ю­ться від­ді­ли і ла­бо­ра­то­рії, по­ру­шу­є­ться зв’язок на­у­ко­вих по­ко­лінь. Як же це кон­тра­стує зі спо­га­да­ми мо­ло­до­сті, ко­ли ви­ру­ва­ло актив­не твор­че жи­т­тя і вдень, і вве­че­рі, і на­віть уно­чі, ко­ли ми за­хо­пле­но пра­цю­ва­ли «до остан­ньо­го тро­лей­бу­са»!.. Чи мо­жна спо­ді­ва­ти­ся на ві­дро­дже­н­ня укра­їн­ської на­у­ки? І чи мо­жуть ста­ти па­рос­тка­ми ві­дро­дже­н­ня на­ші уні­вер­си­те­ти, зокре­ма від­да­ле­ні від цен­трів ака­де­мі­чної на­у­ки?

З та­ки­ми дум­ка­ми, пов­ни­ми, зда­ва­ло­ся б, не­ре­аль­них на­дій, їхав я до Чер­нів­ців, де на за­про­ше­н­ня Ін­сти­ту­ту фі­зи­ко­те­хні­чних і комп’ютер­них на­ук ЧНУ ім. Ю.федь­ко­ви­ча мав про­чи­та­ти курс ле­кцій із на­но­фі­зи­ки і флу­о­ре­сцен­тних сен­сор­них те­хно­ло­гій. Це скла­дний між­ди­сци­плі­нар­ний курс, роз­ра­хо­ва­ний на рі­вень аспі­ран­тів із до­сить сер­йо­зною ба­зо­вою під­го­тов­кою. Ра­ні­ше я йо­го чи­тав у ба­га­тьох уні­вер­си­те­тах сві­ту (ли­ше у Фран­ції чо­ти­ри ра­зи), про­те до­сі — жо­дно­го ра­зу в Укра­ї­ні. Як йо­го зу­стрі­нуть у Чер­нів­цях?

Ре­зуль­тат пе­ре­вер­шив спо­ді­ва­н­ня — ме­не че­ка­ли пов­ні ау­ди­то­рії. Крім аспі­ран­тів, при­йшли й сту­ден­ти мо­лод­ших кур­сів, а та­кож їхні про­фе­со­ри й ви­кла­да­чі. Бу­ли ці­ка­ві за­пи­та­н­ня, зокре­ма й від сту­ден­тів. За­пи­та­н­ня і дис­ку­сії про­дов­жу­ва­лись пі­сля ле­кцій. Пи­таю жар­то­ма: «Ви ж ли­ше в де­ся­тках кі­ло­ме­трів від кор­до­ну з Єв­ро­со­ю­зом. То чо­му до­сі не пов­ті­ка­ли?» Зві­сно, у збе­ре­жен­ні ка­дро­во­го по­тен­ці­а­лу пра­ців­ни­ків і в ба­жан­ні мо­ло­ді вчи­ти­ся і пра­цю­ва­ти са­ме в Чер­нів­цях ве­ли­ка роль мі­сце­во­го па­трі­о­ти­зму й тра­ди­цій, чиї ви­то­ки ся­га­ють гли­бин не­про­сто­го істо­ри­чно­го ми­ну­ло­го. У 1860–1870 ро­ках за честь на­зи­ва­ти­ся уні­вер­си­тет­ським мі­стом бо­ро­ли­ся кіль­ка міст Ав­стро-угор­щи­ни: Пра­га, Зальц­бург, пор­то­вий Трі­єст, але пе­ре­мо­гли Чер­нів­ці. Від­кри­т­тя уні­вер­си­те­ту 1875 ро­ку при­уро­чи­ли до 100-річ­чя при­єд­на­н­ня Бу­ко­ви­ни до Ав­стро-угор­щи­ни. Пер­шим ре­кто­ром став ві­до­мий уче­ний і гро­мад­ський ді­яч К. То­ма­щук. Ни­ні Чер­ні­ве­цький на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет — один з най­ста­рі­ших і най­кра­си­ві­ших уні­вер­си­те­тів Укра­ї­ни. Він єди­ний у кра­ї­ні, що вхо­дить до спи­ску все­сві­тньої спад­щи­ни ЮНЕСКО. Цен­траль­ну бу­дів­лю уні­вер­си­те­ту ви­зна­но сві­то­вим ше­дев­ром ар­хі­те­кту­ри. Тут ви­кла­да­ли й ве­ли до­слі­дни­цьку ро­бо­ту вче­ні єв­ро­пей­сько­го і сві­то­во­го рів­ня: еко­но­міст Й.шум­пе­тер, юрист Г.гросс, істо­рик Р.кайн­дль, сла­віст О.ка­лу­жня­цький, укра­ї­ніст С.смаль­сто­цький, ком­по­зи­тор і пи­сьмен­ник С.во­роб­ке­вич. Май­бу­тній Но­бе­лів­ський ла­у­ре­ат з фі­зи­ки Ер­він Шре­дін­гер був обра­ний на по­са­ду про­фе­со­ра те­о­ре­ти­чної фі­зи­ки, але роз­по­ча­ти ро­бо­ту в Чер­нів­цях йо­му за­ва­ди­ла Пер­ша сві­то­ва вій­на. А зна­ме­ни­тий ма­те­ма­тик і фі­зик-те­о­ре­тик Ми­ко­ла Бо­го­лю­бов, чиє ім’я те­пер но­сить Ін­сти­тут те­о­ре­ти­чної фі­зи­ки НАНУ в Ки­є­ві, пра­цю­вав тут про­тя­гом ро­ку. В га­лу­зі опти­ки в уні­вер­си­те­ті пра­цю­ва­ли Ра­ду Гри­го­ро­вич (зго­дом пре­зи­дент Ака­де­мії на­ук Ру­му­нії) і Вой­цех (Адаль­берт) Ру­бі­но­вич (ві­це-пре­зи­дент Ака­де­мії на­ук Поль­щі), ві­до­мий фі­зик Ана­то­лій Са­мой­ло­вич та ін.

Про­те в наш не­про­стий час гор­до­сті за слав­ну істо­рію сво­го уні­вер­си­те­ту, ма­буть, за­ма­ло для твер­до­го рі­ше­н­ня вчи­тись і по­тім пра­цю­ва­ти в ньо­му. Мо­ло­да лю­ди­на, яка мріє про на­у­ко­ву кар’єру, ба­жає здо­бу­ти най­кра­щу під­го­тов­ку. Най­кра­щий сту­дент пра­гне вчи­ти­ся і пра­цю­ва­ти в ко­ле­кти­ві най­кра­що­го про­фе­со­ра, а про­фе­сор шу­кає най­кра­щих сту­ден­тів. І вла­сне уні­вер­си­тет­ська си­сте­ма мо­же бу­ти опти­маль­ною для та­ко­го по­двій­но­го від­бо­ру. То чи мо­жуть на­у­ков­ці цьо­го уні­вер­си­те­ту бу­ти кон­ку­рен­тни­ми на на­ціо­наль­но­му і сві­то­во­му рів­нях?

Не ска­жу про чи­слен­ні ка­фе­дри й спе­ці­аль­но­сті цьо­го уні­вер­си­те­ту. Гу­ма­ні­тар­ний і со­ці­аль­но-по­лі­ти­чний скла­дни­ки Чер­ні­ве­цько­го уні­вер­си­те­ту ві­до­мі, осо­бли­во зва­жа­ю­чи на пер­ма­нен­тну при­су­тність та актив­ну ді­яль­ність йо­го ви­пу­скни­ків у ви­щих ор­га­нах за­ко­но­дав­чої та ви­ко­нав­чої вла­ди Укра­ї­ни. Звер­ну ува­гу ли­ше на те, що ближ­че ме­ні за фа­хом. Не так дав­но фа­куль­те­ти й ка­фе­дри при­ро­дни­чо­го спря­му­ва­н­ня бу­ли ре­ор­га­ні­зо­ва­ні зі ство­ре­н­ням Ін­сти­ту­ту фі­зи­ко­те­хні­чних та комп’ютер­них на­ук (на ба­зі фі­зи­чно­го й ін­же­нер­но-те­хні­чно­го фа­куль­те­тів, а та­кож фа­куль­те­ту комп’ютер­них на­ук) та Ін­сти­ту­ту біо­ло­гії, хі­мії і біо­ре­сур­сів (на ба­зі хі­мі­чно­го й біо­ло­гі­чно­го фа­куль­те­тів), що спри­я­ло шир­шій фа­хо­вій під­го­тов­ці сту­ден­тів і між­ди­сци­плі­нар­ним до­слі­дже­н­ням. Один з прі­о­ри­те­тних на­пря­мів до­слі­джень — ко­ре­ля­цій­на син­гу­ляр­на опти­ка. До­ка­зом акту­аль­но­сті ці­єї ца­ри­ни на­у­ко­во­го по­шу­ку є при­су­дже­н­ня цьо­го ро­ку Но­бе­лів­ської пре­мії з фі­зи­ки Ар­ту­ру Ешкі­ну «за про­рив­не до­ся­гне­н­ня в га­лу­зі ла­зер­ної фі­зи­ки» — ство­ре­н­ня опти­чних пін­це­тів, що мо­жуть ру­ха­ти мо­ле­ку­ли і на­но­ча­стин­ки в про­сто­рі під ді­єю ла­зе­ра. Їх ви­ко­ри­ста­н­ня вже істо­тно впли­ну­ло на роз­ви­ток на­но­фі­зи­ки, від­кри­ло мо­жли­во­сті справ­ді до­ле­но­сно­го біо­ме­ди­чно­го за­сто­су­ва­н­ня опти­ки то­що. Над ана­ло­гі­чни­ми на­у­ко­ви­ми про­бле­ма­ми і за­сто­су­ва­н­ням ре­зуль­та­тів до­слі­джень у рі­зно­ма­ні­тних те­хно­ло­гі­ях пра­цю­ють і вче­ні ЧНУ. Але чи мо­жуть во­ни бу­ти кон­ку­рен­тни­ми в цьо­му одно­му з най­більш акту­аль­них на­пря­мів сві­то­вої на­у­ки?

Біль­шо­сті чи­та­чів та­кі сло­ва, як ко­ре­ля­цій­на син­гу­ляр­на опти­ка, ма­ло про що го­во­рять. І який же з укра­їн­ських уче­них не ствер­джу­ва­ти­ме, що са­ме він пра­цює на су­ча­сно­му сві­то­во­му рів­ні? То ро­зі­бра­ти­ся в цьо­му не­мо­жли­во без за­сто­су­ва­н­ня кіль­кі­сних на­у­ко­ме­три­чних кри­те­рі­їв, що ни­ні ши­ро­ко за­сто­со­ву­ю­ться в на­у­ко­во­му сві­ті. За ци­ми по­ка­зни­ка­ми низ­ка про­від­них на­у­ков­ців-фі­зи­ків Чер­ні­ве­цько­го уні­вер­си­те­ту за­ймає пе­ре­кон­ли­ві по­зи­ції. ЧНУ по­сі­дає одне з чіль­них місць, пе­рі­о­ди­чно за­йма­ю­чи тре­тю або че­твер­ту схо­дин­ку в рей­тин­гу на­у­ко­ме­три­чної ба­зи SCOPUS в Укра­ї­ні, чер­гу­ю­чись із Львів­ським на­ціо­наль­ним уні­вер­си­те­том іме­ні Іва­на Фран­ка.

Одним з по­ка­зни­ків про­фе­сій­но­го рів­ня на­у­ков­ців усьо­го сві­ту є h-ін­декс, або ін­декс Гір­ша. Він свід­чить про рі­вень ви­ко­ри­ста­н­ня дру­ко­ва­них праць на­у­ко­вих ко­ле­кти­вів і окре­мих ав­то­рів у ро­бо­тах ін­ших уче­них, а от­же й про вне­сок цих праць у роз­ви­ток на­у­ки. Ха­ра­кте­ри­зу­ю­чи рі­вень і зна­че­н­ня на­у­ко­вих до­слі­джень, він є скла­дни­ком для ви­зна­че­н­ня сві­то­во­го рей­тин­гу уні­вер­си­те­тів. На сьо­го­дні ін­де­кси Гір­ша Чер­ні­ве­цько­го і Львів­сько­го на­ціо­наль­них уні­вер­си­те­тів ви­рів­ня­ли­ся і ста­нов­лять — 59.

Про осо­бли­во­сті за­сто­су­ва­н­ня на­у­ко­ме­три­чних по­ка­зни­ків в укра­їн­сько­му на­у­ко­во­му се­ре­до­ви­щі та опір цьо­му, осо­бли­во тих, у ко­го він близь­кий до ну­ля, вже йшло­ся в DT.UA (№45, 2017 р.). По­глянь­мо на ін­ди­ві­ду­аль­ні по­ка­зни­ки h-ін­де­ксів у вче­них ЧНУ, які пра­цю­ють у при­ро­дни­чій га­лу­зі: Ан­гель­ський О.В. (42), Ушен­ко О.Г. (33), Ма­кси­мяк П.П. (18), По­лян­ський П.П. (13), Мо­хунь І.І. (13), Ушен­ко Ю.О. (22), Зен­ко­ва К.Ю. (18), Мар’ян­чук П.Д. (15) і т.д. Ці по­ка­зни­ки й на єв­ро­пей­сько­му і сві­то­во­му рів­нях ви­гля­да­ють до­стой­но. А на укра­їн­сько­му? У про­фе­со­ра Оле­га Ан­гель­сько­го він ви­щий, ніж в усіх ака­де­мі­ків від­ді­ле­н­ня фі­зи­ки НАН Укра­ї­ни, а в Оле­ксан­дра Ушен­ка — ніж у ба­га­тьох чле­нів цьо­го від­ді­ле­н­ня НАНУ. Тож у та­ких про­фе­со­рів вар­то вчи­ти­ся.

Але най­біль­ше зди­ву­ва­н­ня в ме­не ви­кли­кав та­кий ці­ка­вий факт. Уже впро­довж 25 ро­ків між­на­ро­дні те­ма­ти­чні кон­фе­рен­ції з ко­ре­ля­цій­ної опти­ки від­бу­ва­ю­ться що два ро­ки са­ме в Чер­нів­цях. Ор­га­ні­за­цій­ну й

Depositphotos фі­нан­со­ву під­трим­ку їм на­да­ють Між­на­ро­дне то­ва­ри­ство ін­же­не­рів-опти­ків, Опти­чне то­ва­ри­ство Аме­ри­ки, Між­на­ро­дна ко­мі­сія з опти­ки, Єв­ро­пей­ське фі­зи­чне то­ва­ри­ство та ін­ші по­ва­жні ор­га­ні­за­ції. У ве­ре­сні 2017 ро­ку про­во­ди­ла­ся вже три­над­ця­та (!) та­ка кон­фе­рен­ція, де ро­би­ли до­по­віді вче­ні з 23 кра­їн сві­ту, що пред­став­ля­ли всі кон­ти­нен­ти. Але чо­му са­ме в Чер­нів­цях? Ось, на­при­клад, для кон­фе­рен­цій з флу­о­ре­сцен­ції, де я є одним з по­стій­них їх ор­га­ні­за­то­рів, ми завжди шу­ка­є­мо для їх про­ве­де­н­ня ши­ро­ко­ві­до­ме істо­ри­чно й куль­тур­но при­ва­бли­ве мі­сце зі зру­чни­ми транс­порт­ни­ми ко­му­ні­ка­ці­я­ми з кра­ї­на­ми Єв­ро­пи, Азії і США, а Чер­нів­ці, ма­буть, не зов­сім під­па­да­ють під ці кри­те­рії. Га­даю, при­ва­бли­вість Чер­нів­ців як мі­сця зу­стрі­чей уче­них з усьо­го сві­ту в ін­шо­му — у тій твор­чій атмо­сфе­рі, що її ство­рює цей на­у­ко­вий ко­ле­ктив. Важ­ко пе­ре­лі­чи­ти всі ва­жли­ві те­ми, які роз­гля­да­ли на цих кон­фе­рен­ці­ях, та всіх по­ва­жних до­по­від­а­чів. До­ста­тньо на­зва­ти ли­ше двох ви­да­тних уче­них су­ча­сно­сті — уча­сни­ків кон­фе­рен­цій з ко­ре­ля­цій­ної опти­ки в Чер­нів­цях. Це Майкл Бер­рі (Ве­ли­ка Бри­та­нія) і Юрій Ків­шар (Ав­стра­лія). А що дає участь у та­кій кон­фе­рен­ції мо­ло­до­му укра­їн­сько­му вче­но­му? Опри­лю­дни­ти ре­зуль­та­ти сво­їх до­слі­джень пе­ред лі­де­ра­ми сві­то­вої на­у­ки, обго­во­ри­ти їх з іно­зем­ни­ми ко­ле­га­ми, зав’яза­ти твор­чі кон­та­кти — це мо­жли­во­сті, для ре­а­лі­за­ції яких не тре­ба їха­ти за кор­дон.

Вар­то ска­за­ти і про пу­блі­ка­цію мо­ло­ди­ми на­у­ков­ця­ми сво­їх на­у­ко­вих ро­біт. Во­ни зви­кли не при­ни­жу­ва­ти се­бе дру­ку­ва­н­ням ста­тей у «сміт­тє­збір­ни­ках», яких так ба­га­то ви­да­є­ться в Укра­ї­ні. Це — не­на­чеб­то збір­ни­ки на­у­ко­вих праць, але слу­гу­ють во­ни не для по­ши­ре­н­ня знань, а для фор­маль­но­го на­бо­ру ста­тей, що ви­ма­га­є­ться при за­хи­сті ди­сер­та­цій. Чо­му та­кі ам­бі­ції в мі­сце­вої мо­ло­ді у по­рів­нян­ні з ба­га­тьма їхні­ми сто­ли­чни­ми одно­лі­тка­ми? То­му що є під­трим­ка стар­ших ко­лег, а від­так і мо­жли­вість на­дру­ку­ва­ти ста­т­тю у ви­дан­ні сві­то­во­го рів­ня, ска­жі­мо в Optics Express. Одним з та­ких ви­дань є і Proceedings SPIE, де за ре­да­кці­єю проф. О.ан­гель­сько­го дру­ку­ю­ться в пов­но­цін­но­му фор­ма­ті ма­те­рі­а­ли ці­єї уні­каль­ної кон­фе­рен­ції. Та­кі пу­блі­ка­ції є пе­ре­пус­ткою у ве­ли­ку на­у­ку.

З лі­де­ра­ми хо­чуть дру­жи­ти. То­му між­на­ро­дна на­у­ко­ва спів­пра­ця цьо­го ко­ле­кти­ву до­сить ши­ро­ка. Її гео­гра­фія ся­гну­ла аж Ки­таю, де на осно­ві спіль­них твор­чих ін­те­ре­сів за іні­ці­а­ти­ви й фі­нан­со­вої під­трим­ки ки­тай­ської сто­ро­ни ство­рю­є­ться спіль­на на­у­ко­во­до­слі­дни­цька і на­вчаль­на гру­па з ко­ле­га­ми з про­від­но­го уні­вер­си­те­ту мі­ста Гу­анч­жоу. Цей уні­вер­си­тет, до ре­чі, вхо­дить до рей­тин­гу 50 най­кра­щих уні­вер­си­те­тів пла­не­ти.

За­кор­дон­ні по­їзд­ки аспі­ран­тів і мо­ло­дих на­у­ков­ців, ча­сом три­ва­лі, тут від­бу­ва­ю­ться до­сить ча­сто. Во­ни по­трі­бні для під­три­ма­н­ня ви­со­ко­го на­у­ко­во­го рів­ня і яко­сті на­вчаль­ної ро­бо­ти. Ці­ка­во, що тут за­кор­дон­ні по­їзд­ки не роз­ва­лю­ють, а змі­цню­ють твор­чі ко­ле­кти­ви. Про­тя­гом 2017—2018 ро­ків та­ких по­їздок бу­ло 47. По­пра­цю­вав­ши в іно­зем­них ла­бо­ра­то­рі­ях, мо­ло­ді лю­ди мо­гли зро­би­ти свій ви­бір. Але до­до­му по­вер­ну­ли­ся всі!

Одні­єю з клю­чо­вих про­блем ви­щої шко­ли на сьо­го­дні за­ли­ша­є­ться за­без­пе­че­н­ня ста­біль­но­го на­бо­ру кре­а­тив­них абі­ту­рі­єн­тів в умо­вах зро­ста­н­ня кон­ку­рен­ції. Про­те, як я до­від­ав­ся, ко­ле­гам з Ін­сти­ту­ту фі­зи­ко-те­хні­чних і комп’ютер­них на­ук її вда­є­ться розв’яза­ти зав­дя­ки роз­ши­рен­ню зо­ни про­ве­де­н­ня агі­та­цій­ної ро­бо­ти з 2–4 обла­стей на всю Укра­ї­ну. До­ся­га­є­ться це зав­дя­ки ви­ко­ри­стан­ню мо­жли­во­стей су­ча­сних ін­фор­ма­цій­них те­хно­ло­гій. У ре­зуль­та­ті фор­му­є­ться вір­ту­аль­ний кла­стер абі­ту­рі­єн­тів, які за­ці­кав­ле­ні у всту­пі до цьо­го ін­сти­ту­ту, і пла­тфор­ма для про­ве­де­н­ня ве­бі­на­рів, веб­кон­фе­рен­цій, on-line кон­суль­та­цій, дис­пу­тів то­що.

Про­бле­ми укра­їн­ської на­у­ки не оми­ну­ли і цей ко­ле­ктив. За­без­пе­че­н­ня екс­пе­ри­мен­таль­ної ро­бо­ти в фі­зи­ці за­га­лом ду­же до­ро­ге, а тут не ви­ста­чає ко­штів на­віть на най­не­об­хі­дні­ше. От і пра­цю­ють на­у­ков­ці на обла­днан­ні, яке в пар­тнер­ських ла­бо­ра­то­рі­ях вже дав­но ви­ки­ну­ли на смі­тник. На ньо­му ж на­вча­ють сту­ден­тів і аспі­ран­тів.

Та хі­ба ли­ше це? Си­сте­ма на­у­ко­вих гран­тів, що є осно­вою фі­нан­су­ва­н­ня за­хі­дної на­у­ки, в на­шій кра­ї­ні спо­тво­ре­на до аб­сур­ду, про що не­дав­но пи­са­ло DT.UA («Під ма­скою гран­та», №41, 2018 р.). І річ не ли­ше в мі­зер­них роз­мі­рах цих гран­тів. На­ші чи­нов­ни­ки пе­ре­тво­ри­ли гран­ти на го­спо­дар­ські уго­ди з акта­ми зда­ва­н­ня-при­йма­н­ня, де не на­у­ко­вий ке­рів­ник, а бух­гал­тер у Ки­є­ві ви­зна­чає до­ціль­ність ви­трат. Але ж на­у­ка — це не бу­ді­вель­на га­лузь, це роз­від­ка в ца­ри­ні не­ві­до­мо­го.

Ме­ні важ­ко су­ди­ти, на­скіль­ки ти­по­вим чи не­ти­по­вим для укра­їн­ських уні­вер­си­те­тів є ко­ле­ктив фі­зи­ків Чер­ні­ве­цько­го уні­вер­си­те­ту. Про­те їхній до­свід за­слу­го­вує на ува­жне ви­вче­н­ня і, мо­жли­во, й на­слі­ду­ва­н­ня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.