Во­ни не отри­ма­ють чор­ної мі­тки

В Укра­ї­ні по­ча­ла пра­цю­ва­ти ре­фор­ма про­ба­ції

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Окса­на ОНИЩЕНКО Фо­то Оле­ксан­дра Ко­сма­ча

Ка­жуть, від су­ми і від тюр­ми не за­рі­кай­ся.

Але якщо вже так ста­ло­ся, що лю­ди­на спі­ткну­ла­ся, нев­же єди­ний ва­рі­ант по­ка­ра­н­ня — по­збав­ле­н­ня во­лі? «Тер­мін за ´ра­та­ми — це чор­на мі­тка, яка ла­має до­лі лю­дей», — ка­же за­су­дже­ний за бій­ку 24-рі­чний Олег. «Пі­сля ви­хо­ду з ко­ло­нії я най­біль­ше бо­ю­ся, що лю­ди бу­дуть ме­не осте­рі­га­ти­ся, на ме­ні за­ли­ша­ти­ме­ться клей­мо «зек», — роз­по­від­ає за­су­дже­ний за кра­діж­ку 34-рі­чний Вла­ди­слав. — Ба­га­тьом про­сто ні до ко­го звер­ну­ти­ся по до­по­мо­гу. Я ду­же ті­шу­ся, що є та­ка мо­жли­вість як про­ба­ція — зна­йти се­бе, ви­йти з цьо­го ста­ну, ста­но­ви­ща». Це урив­ки з істо­рій, за­пи­са­них до на­ціо­наль­ної фо­то­ви­став­ки «Про­ба­ція. Мо­жли­во­сті для змін».

Ре­фор­ма про­ба­ції — ча­сти­на змін у пе­ні­тен­ці­ар­ній си­сте­мі Укра­ї­ни. За­кон Укра­ї­ни «Про про­ба­цію» ви­зна­чає: про­ба­ція — це си­сте­ма на­гля­до­вих та со­ці­аль­но-ви­хов­них за­хо­дів, які за­сто­со­ву­ю­ться, за рі­ше­н­ням су­ду та від­по­від­но до за­ко­ну, до за­су­дже­них; ви­ко­на­н­ня пев­них ви­дів кри­мі­наль­них по­ка­рань, не пов’яза­них із по­збав­ле­н­ням во­лі, та за­без­пе­че­н­ня су­ду ін­фор­ма­ці­єю, що ха­ра­кте­ри­зує обви­ну­ва­че­но­го. Вар­то за­ува­жи­ти, що йде­ться ли­ше про зло­чи­ни не­ве­ли­кої та се­ре­дньої тяж­ко­сті.

От­же, си­сте­ма про­ба­ції пра­цює у трьох на­пря­мах. Перш за все, це по­ка­ра­н­ня без по­збав­ле­н­ня во­лі. Однак є ва­жли­вий ню­анс. Про­ба­ція — це не мо­жли­вість уни­кну­ти по­ка­ра­н­ня за зло­чин. Впро­ва­дже­н­ня про­ба­ції озна­чає, що, як тільки суд при­зна­чає для пра­во­по­ру­шни­ка по­ка­ра­н­ня без по­збав­ле­н­ня во­лі (на­при­клад, умов­ний тер­мін, по­збав­ле­н­ня пра­ва обі­йма­ти пев­ні по­са­ди або за­йма­ти­ся пев­ною ді­яль­ні­стю, гро­мад­ські чи ви­прав­ні ро­бо­ти то­що), той автоматично стає клі­єн­том си­сте­ми про­ба­ції. І вже то­ді ор­га­ни про­ба­ції ве­дуть йо­го, здій­сню­ю­чи на­гляд і на­да­ю­чи під­трим­ку та кон­суль­та­ції.

«Під­трим­ка та кон­суль­та­ції, — ка­же ке­рів­ник Цен­тру про­ба­ції Олег Ян­чук, — це оцін­ка осо­би­сто­сті пра­во­по­ру­шни­ка за спе­ці­аль­ним ін­стру­мен­том оцін­ки ри­зи­ків вчи­не­н­ня по­втор­но­го кри­мі­наль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня, ви­зна­че­н­ня фа­кто­рів ри­зи­ку, які впли­ва­ють на та­ку по­ве­дін­ку, та за­хо­дів, які мо­жуть їх усу­ну­ти, скла­да­н­ня на під­ста­ві цьо­го ін­ди­ві­ду­аль­но­го пла­ну ро­бо­ти з суб’єктом про­ба­ції, по­шук ор­га­ні­за­цій, які мо­жуть спри­я­ти про­ве­ден­ню та­ких за­хо­дів або на­дан­ню по­слуг, пе­рі­о­ди­чна оцін­ка успі­шно­сті за­хо­дів та їх ко­ри­гу­ва­н­ня, про­ве­де­н­ня но­вої оцін­ки, ре­а­лі­за­ція про­ба­цій­них про­грам, якщо та­кий обов’язок по­кла­де­ний на суб’єкта про­ба­ції. І все це, від оцін­ки й до ре­а­лі­за­ції ін­ди­ві­ду­аль­но­го пла­ну, — у спів­пра­ці з суб’єктом апро­ба­ції, вку­пі з за­хо­да­ми йо­го мо­ти­ва­ції до змін!»

Спів­пра­ця служб про­ба­ції з по­тен­цій­ним клі­єн­том по­чи­на­є­ться ще на ета­пі су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня. Бо са­ме ці слу­жби скла­да­ють до­су­до­ву до­по­відь про обви­ну­ва­чу­ва­но­го, ви­вча­ють осо­бу (ха­ра­кте­ри­сти­ки, умо­ви жи­т­тя то­що) і на під­ста­ві цих да­них да­ють про­по­зи­ції су­ду що­до по­ка­ра­н­ня до по­ру­шни­ка за­ко­ну — має во­но бу­ти з ізо­ля­ці­єю від су­спіль­ства чи без неї.

Ще один на­прям ро­бо­ти си­сте­ми про­ба­ції — до­по­мо­га у ви­рі­шен­ні пи­тань со­ці­аль­ної ада­пта­ції тим, хто го­ту­є­ться до звіль­не­н­ня з місць по­збав­ле­н­ня во­лі.

До ре­чі, ре­фор­ма про­ба­ції по­ча­ла­ся в Укра­ї­ні ще 2002 ро­ку. І ли­ше у 2015-му бу­ло прийня­то за­кон «Про про­ба­цію». Укра­їн­ські фа­хів­ці ви­вчи­ли до­свід більш як 10 кра­їн, єв­ро­пей­ські пра­ви­ла про­ба­ції, ухва­ле­ні Ко­мі­те­том мі­ні­стрів Ра­ди Єв­ро­пи у 2010-му. Під­три­му­ва­ли укра­їн­ців у цьо­му уряд Ка­на­ди та ка­над­ська ор­га­ні­за­ція Агрі­тім Ка­на­да.

«Ка­над­ська си­сте­ма про­ба­ції — одна з най­дав­ні­ших у сві­ті. Во­на існує по­над 100 ро­ків, зві­сно ж за­знав­ши низ­ки ре­форм. Ме­то­до­ло­гія ро­бо­ти ба­зу­є­ться на ро­ках збо­ру да­них та кри­мі­но­ло­гі­чних до­слі­джень», — за­зна­чає ре­гіо­наль­ний ди­ре­ктор Agriteam Canada в Укра­ї­ні Та­нія Сан­форд Ам­мар.

За да­ни­ми дер­жав­ної уста­но­ви «Центр про­ба­ції», за­раз в Укра­ї­ні ре­а­лі­зу­є­ться шість між­на­ро­дних про­е­ктів для роз­бу­до­ви си­сте­ми про­ба­ції — з Ка­на­дою, Нор­ве­гі­єю, Ні­дер­лан­да­ми, Ра­дою Єв­ро­пи та ЄС.

На сьо­го­дні в на­шій кра­ї­ні ство­ре­но Дер­жав­ну уста­но­ву «Центр про­ба­ції», якій під­по­ряд­ко­ву­ю­ться 24 ре­гіо­наль­ні фі­лії в ко­жній обла­сті та 560 під­роз­ді­лів ор­га­нів про­ба­ції по всій кра­ї­ні.

Які очі­ку­ва­ні плю­си впро­ва­дaeе­н­ня про­ба­ції?

Со­ці­аль­ний. Ві­до­мо, що пе­ре­бу­ва­н­ня лю­ди­ни у мі­сцях по­збав­ле­н­ня во­лі є чи не най­більш екс­тре­маль­ною та кри­зо­вою си­ту­а­ці­єю, в яку мо­жна по­тра­пи­ти. Ви­прав­ні ко­ло­нії іно­ді не ви­прав­ля­ють лю­ди­ну, а, нав­па­ки, ще біль­ше ка­лі­чать. То­му по­ка­ра­н­ня по­збав­ле­н­ням во­лі має за­сто­со­ву­ва­ти­ся тільки як край­ній за­сіб впли­ву, ко­ли зло­чи­нець ста­но­вить не­без­пе­ку для су­спіль­ства, вва­жа­ють ав­то­ри ре­фор­ми. У ре­шті ви­пад­ків пра­во­по­ру­шник має за­ли­ша­ти­ся в су­спіль­стві. За ра­ху­нок цьо­го під­ви­ща­ться йо­го шан­си на ви­прав­ле­н­ня, адже збе­ре­жу­ться со­ці­аль­ні зв’яз­ки за­су­дже­но­го, і він змо­же уни­кну­ти впли­ву кри­мі­наль­но­го се­ре­до­ви­ща. А су­спіль­ство бу­де убез­пе­че­не від по­втор­них зло­чи­нів.

«Гро­ма­ди ма­ють бу­ти за­ці­кав­ле­ні в то­му, щоб їх член, спів­гро­ма­дя­нин не вчи­нив пра­во­по­ру­ше­н­ня, — ка­же за­сту­пник мі­ні­стра юсти­ції Де­нис Чер­ни­шов. — Пе­ні­тен­ці­ар­на си­сте­ма має за­без­пе­чу­ва­ти під­ви­ще­н­ня рів­ня без­пе­ки су­спіль­ства че­рез ви­прав­ле­н­ня та ре­со­ці­а­лі­за­цію пра­во­по­ру­шни­ків. Ви­прав­ле­н­ня — пре­ро­га­ти­ва і зав­да­н­ня ор­га­нів про­ба­ції. Гро­ма­да ж має актив­но до­лу­ча­ти­ся до ре­со­ці­а­лі­за­ції, спри­йма­ю­чи та­ку осо­бу як пов­но­прав­но­го чле­на гро­ма­ди. Ко­ор­ди­ну­ва­ти­ме ро­бо­ту з пра­во­по­ру­шни­ком си­сте­ма про­ба­ції, ма­ю­чи ме­то­ди­ки та свої ін­стру­мен­ти. Але гро­ма­да по­вин­на йти на­зу­стріч, да­ю­чи про­ба­ції ре­сур­си для ро­бо­ти з пра­во­по­ру­шни­ком».

Для са­мо­го за­су­дже­но­го про­ба­ція — це шанс на спра­ве­дли­ве по­ка­ра­н­ня, мо­жли­вість змі­ни­ти­ся, збе­рег­ти при цьо­му ро­дин­ні зв’яз­ки, ро­бо­ту, жи­тло. А для тих, хто від­був по­ка­ра­н­ня і ви­йшов із місць по­збав­ле­н­ня во­лі, про­ба­ція — це під­трим­ка в пе­рі­од ада­пта­ції.

За да­ни­ми Мін’юсту, ни­ні в мі­сцях по­збав­ле­н­ня во­лі від­бу­ва­ють по­ка­ра­н­ня 37 тис лю­дей, і май­же по­ло­ви­на їх — за­су­дже­ні не впер­ше. «Це свід­чить, що да­ний вид по­ка­ра­н­ня не завжди є ефе­ктив­ним, — за­зна­ча­ють у ві­дом­стві у від­по­відь на за­пит DT.UA. — На про­ба­ції ми спо­сте­рі­га­є­мо ін­шу тен­ден­цію: за ни­ні­шній рік по облі­ках про­йшло 84 688 осіб, і ли­ше 1044 (1,3%) вчи­ни­ли но­вий зло­чин». За да­ни­ми мо­ні­то­рин­гу юве­наль­ної про­ба­ції, з якої, вла­сне, й по­ча­ла­ся ре­фор­ма в Укра­ї­ні, у 98% ви­пад­ків ро­бо­ти з не­пов­но­лі­тні­ми, які про­йшли про­ба­цію, не бу­ло по­втор­них пра­во­по­ру­шень.

Еко­но­мі­чний плюс. За да­ни­ми Мін’юсту, утри­ма­н­ня за­су­дже­но­го у мі­сцях по­збав­ле­н­ня во­лі об­хо­ди­ться дер­жа­ві у 10—12 ра­зів до­рож­че, ніж пе­ре­бу­ва­н­ня на про­ба­ції. Крім то­го, пра­во­по­ру­шни­ки, які про­хо­дять про­ба­цію, мо­жуть пра­цю­ва­ти на ко­ристь гро­ма­ди, спла­чу­ва­ти по­да­тки і від­шко­до­ву­ва­ти зав­да­ні зло­чи­ном зби­тки. «Як з еко­но­мі­чної, так і з со­ці­аль­ної по­зи­ції, си­сте­ма про­ба­ції — більш пер­спе­ктив­на, але за умо­ви, що во­на пра­цює ефе­ктив­но і спи­ра­є­ться на ро­зу­мі­н­ня та без­умов­ну під­трим­ку гро­ма­ди», — вва­жає Де­нис Чер­ни­шов.

На від­мі­ну від ін­ших, ре­фор­ма про­ба­ції про­хо­дить май­же не­по­мі­тно, без роз­го­ло­су й ажі­о­та­жу. Однак є кіль­ка пи­тань, які обго­во­рю­ю­ться у про­фе­сій­них ко­лах. Ми по­про­си­ли про­ко­мен­ту­ва­ти їх Оле­га Ян­чу­ка.

Про­ба­ція — не но­во­вве­де­н­ня, а ли­ше ін­ша на­зва си­сте­ми по­ка­рань, які не ма­ють си­ло­во­го ха­ра­кте­ру і не пов’яза­ні з по­збав­ле­н­ням во­лі. Все це вже бу­ло.

До впро­ва­дже­н­ня про­ба­ції в Укра­ї­ні бу­ла си­сте­ма ви­ко­на­н­ня по­ка­рань, аль­тер­на­тив­них по­збав­лен­ню во­лі, і її за­без­пе­чу­ва­ла кри­мі­наль­но-ви­ко­на­вча ін­спе­кція, вва­жає Олег Ян­чук. Ці нор­ми існу­ють у за­ко­но­дав­стві й сьо­го­дні, і во­ни є ча­сти­ною про­ба­ції, але те­пер ма­ють ін­ший зміст. Він сто­су­є­ться і но­вих пов­но­ва­жень, і ін­шої фі­ло­со­фії ро­бо­ти з пра­во­по­ру­шни­ка­ми, орі­єн­то­ва­ної на за­без­пе­че­н­ня ба­лан­су між ви­ко­на­н­ням ви­ро­ків су­ду, ін­те­ре­са­ми гро­ма­ди та по­тре­ба­ми пра­во­по­ру­шни­ка. Аб­со­лю­тна но­ва­ція — те, що до­су­до­ва до­по­відь, яку те­пер го­ту­ють ор­га­ни про­ба­ції, є скла­до­вою кри­мі­наль­но­го про­це­су, а пра­ців­ник про­ба­ції — сто­ро­ною кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня.

Ра­ні­ше ли­ше здій­сню­вав­ся кон­троль за тим, як за­су­дже­ний ви­ко­нує вста­нов­ле­ні за­ко­ном пра­ви­ла та нор­ми, і бу­ло ре­а­гу­ва­н­ня на по­ру­ше­н­ня. Те­пер про­ба­цій­ний на­гляд пе­ред­ба­чає ще й під­трим­ку та кон­суль­та­ції за­су­дже­но­го, «спря­мо­ва­ні на змі­ну йо­го осо­би­сто­сті та об­ста­вин жи­т­тя».

До ре­фор­ми кри­мі­наль­но-ви­ко­на­вча ін­спе­кція не ма­ла пов­но­ва­жень від­ві­ду­ва­ти за­су­дже­них, за­лу­ча­ти до ро­бо­ти з ни­ми во­лон­те­рів на офі­цій­них за­са­дах, а та­кож пра­цю­ва­ти із за­су­дже­ни­ми, які го­ту­ю­ться до звіль­не­н­ня, вва­жає Олег Ян­чук.

На ко­го по­кла­да­є­ться зав­да­н­ня здій­сню­ва­ти про­ба­цію? Якщо на кри­мі­наль­но-ви­ко­нав­чі ін­спе­кції, то во­ни ре­фор­му­ва­ли­ся чи за­ли­ши­ли­ся у то­му ж ви­гля­ді, в яко­му бу­ли?

Ре­фор­ма про­ба­ції від­бу­ва­ла­ся в кіль­ка ета­пів, за­ува­жує Олег Ян­чук. Рік то­му бу­ло ство­ре­но Дер­ж­уста­но­ву «Центр про­ба­ції», у скла­ді якої фун­кціо­нує 560 упов­но­ва­же­них ор­га­нів (3,4 тис пра­ців­ни­ків). На сьо­го­дні за­хо­да­ми про­ба­ції за­без­пе­чу­ю­ться до 56 тис. за­су­дже­них. За­га­лом, упро­довж ро­ку по облі­ку про­хо­дять близь­ко 150 тис. лю­дей (зокре­ма за ми­ну­лий рік).

«Кри­мі­наль­но-ви­ко­нав­чу ін­спе­кцію у рам­ках ре­фор­ми бу­ло лі­кві­до­ва­но, — по­яснює ди­ре­ктор ДУ «Центр про­ба­ції». — Але якщо звер­ну­ти ува­гу на ви­ще на­ве­де­ну ста­ти­сти­ку, то стає зро­зумі­ло: швид­ко на­бра­ти й на­вчи­ти по­над три ти­ся­чі пра­ців­ни­ків — не­ре­аль­но на­віть за рік. Крім то­го, ні­хто, че­ка­ю­чи ство­ре­н­ня апро­ба­ції, не зу­пи­нить вчи­не­н­ня кри­мі­наль­них зло­чи­нів, ви­не­се­н­ня ви­ро­ків, які по­трі­бно ви­ко­ну­ва­ти й за не­ви­ко­на­н­ня яких пе­ред­ба­че­но кри­мі­наль­ну від­по­від­аль­ність. З ін­шо­го бо­ку, ні­хто не фі­нан­су­ва­ти­ме з держ­бю­дже­ту стру­кту­ру, яка тільки кіль­ка ро­ків бу­де роз­ро­бля­ти ін­стру­мен­ти про­ба­ції та на­вча­ти пер­со­нал. Тож для за­пу­ску Мін’юст зро­бив став­ку на ка­дро­вий по­тен­ці­ал кри­мі­наль­но-ви­ко­нав­чої ін­спе­кції, який мав до­свід бо­дай одні­єї з фун­кцій про­ба­ції — ви­ко­на­н­ня по­ка­рань, не пов’яза­них із по­збав­ле­н­ням во­лі (хо­ча пев­на кіль­кість пра­ців­ни­ків уже ма­ла й но­ві зна­н­ня, на­бу­ті під час пі­ло­тних про­е­ктів)».

Один із на­пря­мів про­ба­ції — під­го­тов­ка со­ці­аль­но-пси­хо­ло­гі­чної ха­ра­кте­ри­сти­ки обви­ну­ва­чу­ва­но­го. А якщо обви­ну­ва­чу­ва­ний — під­лі­ток, то й ре­ко­мен­да­ції що­до за­хо­дів, спря­мо­ва­них на мі­ні­мі­за­цію ри­зи­ку по­втор­но­го здій­сне­н­ня пра­во­по­ру­ше­н­ня, ма­ють бу­ти від­по­від­ні. Хо­ро­ша ідея, але хто це ро­би­ти­ме, в чи­їх ру­ках опи­ни­ться до­ля під­су­дно­го — офі­це­ра-ін­спе­кто­ра, який уже ба­га­то ро­ків пра­цює в си­сте­мі? Де га­ран­тія, що це не бу­де фор­маль­ні­стю? Що в офі­це­ра не­має про­фе­сій­но­го ви­го­ря­н­ня? Чи це не від­криє до­да­тко­ві мо­жли­во­сті для ко­ру­пції, адже від ре­ко­мен­да­цій офі­це­ра-ін­спе­кто­ра за­ле­жа­ти­ме ви­рок су­ду?

На це за­пи­та­н­ня, за сло­ва­ми Оле­га Ян­чу­ка, є чі­ткі від­по­віді в за­ко­но­дав­стві: «До­су­до­ва до­по­відь не мо­же бу­ти до­ка­зом ви­ну­ва­то­сті, про що так і на­пи­са­но у кри­мі­наль­но­му про­це­су­аль­но­му ко­де­ксі. До­ля обви­ну­ва­чу­ва­но­го пе­ре­бу­ває ли­ше в ру­ках су­ду та пра­во­су­д­дя, яке в на­шій кра­ї­ні, згі­дно з Кон­сти­ту­ці­єю, є не­за­ле­жним. Рі­ше­н­ня су­ду не мо­же за­ле­жа­ти від дум­ки про­ба­ції. У за­ко­ні за­пи­са­но, що суд бе­ре до­су­до­ву до­по­відь до ува­ги».

За да­ни­ми Мін’юсту, у 20,9 тис до­су­до­вих до­по­від­ей (77%) ор­га­ни про­ба­ції да­ли ви­сно­вок про мо­жли­вість ви­прав­ле­н­ня обви­ну­ва­чу­ва­но­го без ізо­ля­ції від су­спіль­ства. У 88,9% ви­пад­ків дум­ка су­ду та ор­га­нів про­ба­ції збі­гла­ся. У то­му чи­слі й зав­дя­ки до­су­до­вим до­по­від­ям близь­ко 7,2 тис. обви­ну­ва­че­них від­бу­ва­ють по­ка­ра­н­ня без по­збав­ле­н­ня во­лі.

Що­до ри­зи­ку ко­ру­пції, то він є в усіх га­лу­зях, а не ли­ше в про­ба­ції. Для цьо­го в дер­жа­ві ви­ро­бле­ні від­по­від­не за­ко­но­дав­ство і си­сте­ма ви­яв­ле­н­ня та про­ти­дії ко­ру­пції. «За час фун­кціо­ну­ва­н­ня ор­га­нів про­ба­ції ви­пад­ків від­кри­т­тя про­ва­джень за ко­ру­пцій­ні пра­во­по­ру­ше­н­ня що­до пер­со­на­лу про­ба­ції при скла­дан­ні до­су­до­вих до­по­від­ей у нас не бу­ло», — під­кре­слює ди­ре­ктор Цен­тру про­ба­ції.

За­кон­ність і об’єктив­ність оці­нок та ви­снов­ків ор­га­нів про­ба­ції пе­ре­ві­ря­ти­ме про­ку­ра­ту­ра. Але в су­до­во­му про­це­сі во­на є сто­ро­ною обви­ну­ва­че­н­ня, що мо­же впли­ну­ти на об’єктив­ність ін­спе­кто­рів, які здій­сню­ють про­ба­цію. Чи не го­ту­ва­ти­муть ор­га­ни про­ба­ції ви­снов­ки й ха­ра­кте­ри­сти­ки що­до під­су­дних за те­ле­фон­ним дзвін­ком із про­ку­ра­ту­ри?

На дум­ку Оле­га Ян­чу­ка, про­ку­ра­ту­ра не впли­ва­ти­ме на ви­снов­ки ор­га­нів про­ба­ції. По-пер­ше, то­му що пе­ре­ві­ряє ви­ко­на­н­ня про­ба­ці­єю норм за­ко­ну, а не зміст до­по­від­ей, оці­нок та ви­снов­ків. Та­кі пов­но­ва­же­н­ня — в ком­пе­тен­ції пра­ців­ни­ків Цен­тру про­ба­ції. По-дру­ге, ді­яль­ність ор­га­нів про­ба­ції пе­ре­ві­ряє спе­ці­аль­на про­ку­ра­ту­ра, а не ті про­ку­ро­ри, які ви­ко­ну­ють фун­кцію під­трим­ки дер­жо­бви­ну­ва­че­н­ня.

«Не вар­то при­хо­ву­ва­ти, що та­кі дис­ку­сії іно­ді від­бу­ва­ю­ться з пра­ців­ни­ка­ми про­ку­ра­ту­ри, — роз­по­від­ає Олег Ян­чук, — але ці пи­та­н­ня ми ви­рі­шу­є­мо ра­ціо­наль­но: Ака­де­мія про­ку­ра­ту­ри за­про­шує на­ших фа­хів­ців до уча­сті в на­вчаль­них за­хо­дах із про­ку­ро­ра­ми, то­рік на­віть ор­га­ні­зу­ва­ла між­ві­дом­чий кру­глий стіл з обго­во­ре­н­ня про­блем­них пи­тань під­го­тов­ки до­су­до­вої до­по­віді. Ми на­да­є­мо про­ку­ра­ту­рі на­ші ін­фор­ма­цій­но-ме­то­ди­чні ма­те­рі­а­ли. Не­рід­ко ра­ди­мо­ся з про­блем­них пи­тань пра­кти­чної ді­яль­но­сті з фа­хів­ця­ми Ген­про­ку­ра­ту­ри, узго­джу­є­мо по­зи­ції, спря­мо­ва­ні на вдо­ско­на­ле­н­ня ді­яль­но­сті у пи­та­н­нях, в яких ма­є­мо спіль­не за­ці­кав­ле­н­ня, ви­ро­бля­є­мо спіль­ні про­по­зи­ції до змін нор­ма­тив­ної ба­зи».

«В Укра­ї­ні вже кіль­ка ро­ків три­ває ре­фор­ма пе­ні­тен­ці­ар­ної си­сте­ми. Я вва­жаю, що бу­ло до­ся­гну­то зна­чних успі­хів у по­пу­ля­ри­за­ції аль­тер­на­тив­них по­збав­лен­ню во­лі по­ка­рань та за­хо­дів, — на­го­ло­шує Та­нія Сан­форд Ам­мар. — Це на­бли­же­н­ня до за­хі­дних, єв­ро­пей­ських цін­но­стей: ми на­ма­га­є­мо­ся ви­пра­ви­ти й ре­со­ці­а­лі­зу­ва­ти лю­ди­ну, а не ли­ше по­ка­ра­ти її. Я вва­жаю що Укра­ї­на зро­би­ла ба­га­то ва­жли­вих кро­ків у цьо­му на­пря­мі. Зві­сно, ба­га­то ще тре­ба зро­би­ти. По­зи­тив­не те, що си­сте­му про­ба­ції в Укра­ї­ні ство­ре­но: в нас є не­об­хі­дні за­ко­ни, від­пра­цьо­ва­но мо­де­лі ро­бо­ти, за­твер­дже­но про­ба­цій­ні про­гра­ми. На­ра­зі ва­жли­во за­без­пе­чи­ти ви­ко­ри­ста­н­ня всі­ма уча­сни­ка­ми си­сте­ми кри­мі­наль­но­го пра­во­су­д­дя на­яв­них у них ін­стру­мен­тів».

На­скіль­ки ефе­ктив­ною бу­де ре­фор­ма про­ба­ції, по­ка­же час. За­раз мі­ста­ми Укра­ї­ни ман­друє на­ціо­наль­на фо­то­ви­став­ка «Про­ба­ція. Мо­жли­во­сті для змін». Для неї бу­ло ві­ді­бра­но успі­шні істо­рії клі­єн­тів про­ба­ції, яким во­на до­по­мо­гла змі­ни­ти­ся й роз­по­ча­ти но­ве жи­т­тя. Ме­та фо­то­ви­став­ки — при­вер­ну­ти ува­гу гро­ма­ди до пе­ре­ваг слу­жби про­ба­ції. Ек­спо­зи­цію під­го­ту­вав Про­е­ктний офіс з пи­тань про­ба­ції, що пра­цює при Мін’юсті, за під­трим­ки Мі­ні­стер­ства за­кор­дон­них справ Ка­на­ди. За кіль­ка днів ви­став­ка від­кри­ва­є­ться в Ки­є­ві.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.