Скром­на ча­рів­ли­вість пар­тне­рів по бі­зне­су

На са­мі­ті «Ве­ли­кої двад­ця­тки» в Бу­е­нос-ай­ре­сі До­нальд Трамп і Вла­ді­мір Пу­тін зно­ву не зу­стрі­ли­ся. І так бу­ло лі­пше для всіх

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Оле­ксій ЇЖАК

Са­міт «Ве­ли­кої двад­ця­тки» в Ар­ген­ти­ні, що від­був­ся 30 ли­сто­па­да — 1 гру­дня, на від­мі­ну від черв­не­во­го са­мі­ту «Ве­ли­кої сім­ки» в Ка­на­ді, за­кін­чив­ся ухва­ле­н­ням під­сум­ко­вої де­кла­ра­ції.

Це не­аби­який успіх у су­ча­сно­му сві­ті. Зро­зумі­ло, що та­кі до­ку­мен­ти ли­ше роз­чи­ня­ють у сво­їй ди­пло­ма­ти­чній мо­ві на­яв­ні між уча­сни­ка­ми про­ти­річ­чя, роз­ми­ва­ють ці­лі й зо­бов’яза­н­ня. Але якщо не­має бо­дай зов­ні­шньо­го успі­ху, важ­ко вва­жа­ти успі­шни­ми та­кож не­пу­блі­чні пе­ре­го­во­ри, яких на та­ких са­мі­тах не­ми­ну­че ба­га­то.

Го­лов­ний під­су­мок пе­ре­го­во­рів «Ве­ли­кої двад­ця­тки» — одно­стай­на зго­да, на тлі тра­ди­цій­ної під­трим­ки за­сно­ва­но­го на пра­ви­лах між­на­ро­дно­го по­ряд­ку й гло­баль­ної тор­гів­лі, що Сві­то­ва ор­га­ні­за­ція тор­гів­лі (СОТ) по­тре­бує ре­фор­му­ва­н­ня. Це пи­та­н­ня має ста­ти го­лов­ним на на­сту­пно­му са­мі­ті влі­тку на­сту­пно­го ро­ку в Япо­нії. Ці­ною до­ся­гне­н­ня кон­сен­су­су ста­ло ви­лу­че­н­ня з текс­ту під­сум­ко­вої де­кла­ра­ції осу­ду про­те­кціо­ні­зму. Це ста­ло­ся впер­ше за час ро­бо­ти Двад­ця­тки. Та­кою бу­ла жорс­тка ви­мо­га США. До­нальд Трамп від­мов­ля­є­ться асо­ці­ю­ва­ти се­бе з про­те­кціо­ні­змом і чу­ти ба­га­то­го­ло­сі до­ко­ри на свою адре­су. Ні Ки­тай, ні єв­ро­пей­ські лі­де­ри, з яки­ми США ве­дуть на­пру­же­ні пе­ре­го­во­ри про тор­го­вель­ний ба­ланс, не на­по­ля­га­ли на не­при­єм­них для Трам­па фор­му­лю­ва­н­нях. Ві­дно­си­ни зі США за­над­то ва­жли­ві, щоб де­мон­стру­ва­ти обра­зи. Ба біль­ше, всі на­ма­га­ли­ся ви­яв­ля­ти осо­бли­вий такт і по­сту­пли­вість аме­ри­кан­сько­му пре­зи­ден­то­ві, який по­тра­пив на­пе­ре­до­дні са­мі­ту під но­вий шквал кри­ти­ки в се­бе вдо­ма у зв’яз­ку з по­шу­ка­ми ро­сій­сько­го слі­ду в йо­го по­лі­ти­чній кар’єрі. Зі сво­го бо­ку Трамп по­го­див­ся із вклю­че­н­ням у під­сум­ко­вий до­ку­мент са­мі­ту Двад­ця­тки зга­ду­ва­н­ня про ва­жли­вість Па­ризь­ко­го до­го­во­ру що­до про­ти­дії змі­ні клі­ма­ту, але з по­ясне­н­ням осо­бли­вої по­зи­ції США.

Го­лов­ною дво­сто­рон­ньою зу­стріч­чю са­мі­ту про­гно­зо­ва­но ста­ли аме­ри­кан­сько-ки­тай­ські пе­ре­го­во­ри. До­нальд Трамп і Сі Цзі­ньпін ви­рі­ши­ли ого­ло­си­ти 90-ден­не пе­ре­мир’я в їхній тор­го­вель­ній вій­ні. Як­би цьо­го не ста­ло­ся, уже з сі­чня США під­ви­щи­ли б ми­та на ім­порт з Ки­таю в об­ся­зі 200 млрд дол. на рік, із 10 до 25%. Те­пер цьо­го не бу­де. Ки­тай у від­по­відь по­го­див­ся не­гай­но роз­по­ча­ти чи­ма­лі за­ку­пів­лі аме­ри­кан­ської сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції. Оби­дві сто­ро­ни до­мо­ви­ли­ся про­тя­гом 90-ден­но­го пе­ре­хі­дно­го пе­рі­о­ду про­ве­сти ши­ро­кі пе­ре­го­во­ри про стру­ктур­ні змі­ни у вза­єм­ній тор­гів­лі, з ура­ху­ва­н­ням фор­со­ва­ної пе­ре­да­чі те­хно­ло­гій, за­хи­сту ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті, про­ти­дії кі­бер­кра­діж­кам, змін у сфе­рі по­слуг і сіль­сько­му го­спо­дар­стві. Якщо про но­ву ве­ли­ку уго­ду в за­зна­че­ний тер­мін не до­мов­ля­ться, США та­ки під­ви­щать ім­порт­ні ми­та до 25%.

Ва­жли­вим кро­ком, що де­мон­струє аме­ри­кан­ський кон­стру­кти­візм у між­на­ро­дних від­но­си­нах, ста­ло під­пи­са­н­ня но­вої тор­го­вель­ної уго­ди між США, Ка­на­дою і Ме­кси­кою за­мість NAFTA. Но­ву уго­ду, що по­зна­ча­є­ться абре­ві­а­ту­рою USMCA, спри­йма­ють у США як трі­умф Трам­па — він до­міг­ся сво­го, про­де­мон­стру­вав­ши мо­жли­вість укла­да­ти но­ві «чу­до­ві» тор­го­вель­ні уго­ди за­мість ста­рих «жа­хли­вих».

На тлі за­галь­но­го успі­ху, в чо­мусь по­мір­но­го, у чо­мусь яскра­во­го, чі­тко не­га­тив­но, але без об­стру­кції спри­йма­ли­ся по­зи­ції Ро­сії й Са­у­дів­ської Ара­вії. Пер­шої — че­рез на­пад на укра­їн­ські ко­ра­блі в ней­траль­них во­дах Чор­но­го мо­ря, дру­гої — че­рез убив­ство ві­до­мо­го жур­на­лі­ста Джа­ма­ля Ха­шо´джі. Ско­ро­ми­ну­ща зу­стріч Вла­ді­мі­ра Пу­ті­на і прин­ца-на­сту­пни­ка Му­хам­ма­да бін Сал­ма­на бу­ла те­плі­шою, ніж до­ле­но­сна зу­стріч До­наль­да Трам­па і Сі Цзі­ньпі­на. Про­сто зу­стрі­ли­ся дві са­мо­тно­сті.

Тінь Укра­ї­ни

Пу­тін уко­тре не зміг про­ве­сти пов­но­цін­ної зу­стрі­чі з Трам­пом, хо­ча на­пру­же­но го­ту­вав­ся. Ві­дмо­ва від зу­стрі­чі з аме­ри­кан­ської сто­ро­ни бу­ла при­ни­зли­вою для Ро­сії — аме­ри­кан­ський пре­зи­дент прийняв рі­ше­н­ня вже в лі­та­ку на шля­ху до Бу­е­нос-ай­ре­са і по­ві­до­мив про ньо­го че­рез Twitter. Про цю но­ви­ну ро­сій­ська де­ле­га­ція до­від­а­ла­ся та­кож пе­ре­бу­ва­ю­чи в лі­та­ку. Кремль не­гай­но ви­сло­вив своє фі­ло­соф­ське став­ле­н­ня: мов­ляв, бу­де біль­ше ча­су для ін­ших зу­стрі­чей. Та все ж та­ки, пре­зи­ден­ти США і Ро­сії пе­ре­го­во­ри­ли «на но­гах». Але обго­во­рю­ва­ти до­ве­ло­ся са­ме си­ту­а­цію, що ста­ла при­чи­ною ска­су­ва­н­ня пов­но­цін­ної зу­стрі­чі, — об­стріл і за­хо­пле­н­ня Ро­сі­єю трьох укра­їн­ських ко­ра­блів та взя­т­тя в по­лон 23 укра­їн­ських мо­ря­ків у ней­траль­них во­дах Чор­но­го мо­ря.

Про­то­кол Крем­ля встиг пе­ре­бу­ду­ва­ти­ся, щоб ство­ри­ти ви­ди­мість на­пру­же­но­го гра­фі­ка дво­сто­рон­ніх зу­стрі­чей ро­сій­сько­го пре­зи­ден­та. З лі­де­ром Ки­таю Пу­тін зу­стрі­чав­ся три­чі, і всі три ра­зи без по­мі­тної ува­ги сві­то­вої пре­си — у рам­ках са­мі­тів БРІКС і Ро­сія—ін­дія—ки­тай, що про­во­ди­ли­ся з ро­сій­ської іні­ці­а­ти­ви на по­лях са­мі­ту «Ве­ли­кої двад­ця­тки», і ще раз, окре­мо, на дво­сто­рон­ніх пе­ре­го­во­рах. Мо­жли­во, дов­ше, ніж пла­ну­ва­ли­ся, три­ва­ли зу­стрі­чі з лі­де­ра­ми Япо­нії, Ар­ген­ти­ни й Са­у­дів­ської Ара­вії — ча­су пі­сля ска­су­ва­н­ня зу­стрі­чі з Трам­пом, на яку пла­ну­ва­ло­ся дві го­ди­ни, бу­ло до­ста­тньо. Усьо­го в Пу­ті­на в Ар­ген­ти­ні бу­ло сім пов­но­цін­них дво­сто­рон­ніх зу­стрі­чей, і як мі­ні­мум дві з них, а мо­жли­во й три, бу­ли пов’яза­ні з во­єн­ним за­го­стре­н­ням, ство­ре­ним Ро­сі­єю у від­но­си­нах з Укра­ї­ною.

Пе­ре­го­во­ри Пу­ті­на з єв­ро­пей­ськи­ми пар­тне­ра­ми бу­ли ко­ро­тки­ми. Із пре­зи­ден­том Фран­ції Ем­ма­ню­е­лем Ма­кро­ном зу­стріч три­ва­ла при­бли­зно 20 хви­лин, по­ло­ви­ну з яких Пу­тін ви­тра­тив на ма­лю­ва­н­ня схе­ми то­го, що ста­ло­ся в ра­йо­ні Кер­чен­ської про­то­ки. З кан­цле­ром Ні­меч­чи­ни Ан­ге­лою Мер­кель зу­стріч про­йшла за ро­бо­чим сні­дан­ком, зна­чну ча­сти­ну яко­го зайня­ло обго­во­ре­н­ня все ті­єї ж кри­зи. Мо­жна на­га­да­ти, що пі­сля за­хо­пле­н­ня укра­їн­ських ко­ра­блів і взя­т­тя в по­лон мо­ря­ків Мер­кель те­ле­фо­ну­ва­ла Пу­ті­ну із цим же го­лов­ним пи­та­н­ням. Не ви­клю­че­но, що укра­їн­ська те­ма зайня­ла ча­сти­ну ча­су пе­ре­го­во­рів Пу­ті­на з пре­зи­ден­том Ту­реч­чи­ни Ре­дже­пом Ер­до­га­ном. В офі­цій­них по­ві­дом­ле­н­нях про це не йшло­ся. Про­те Ер­до­ган, як і Мер­кель, те­ле­фо­ну­вав Пу­ті­ну пе­ред са­мі­том в Ар­ген­ти­ні із за­пи­та­н­ня­ми про си­ту­а­цію в Чор­но­му мо­рі (а не тіль­ки в Си­рії, як за­зви­чай на та­ких пе­ре­го­во­рах).

На прес-кон­фе­рен­ції для ро­сій­ських жур­на­лі­стів, які су­про­во­джу­ва­ли йо­го, Пу­тін го­во­рив про Укра­ї­ну біль­ше, ніж про сам са­міт «Ве­ли­кої двад­ця­тки». Уко­тре, спо­тво­рю­ю­чи кар­ти­ну то­го, що ста­ло­ся, за­га­лом і в де­та­лях, ро­сій­ський пре­зи­дент зму­ше­ний був ви­зна­ти, що Трам­па в роз­мо­ві «на но­гах» він не пе­ре­ко­нав. Не зміг він по­хва­ли­ти­ся й тим, що пе­ре­ко­нав Ма­кро­на і Мер­кель у до­кла­дні­ших пе­ре­го­во­рах. Згі­дно з ро­сій­ським на­ра­ти­вом, ка­те­ри, по­да­ро­ва­ні Укра­ї­ні США, втор­гли­ся в те­ри­то­рі­аль­не мо­ре, яке зав­жди бу­ло ро­сій­ським, з ме­тою скра­дли­во прой­ти че­рез Кер­чен­ську про­то­ку. У цьо­му на­ра­ти­ві все бре­хня, і ні­хто в цю бре­хню вже не ві­рить... на­віть як­би за­хо­тів.

Укра­їн­ський фронт

Твіт Трам­па, що спо­ві­стив про ска­су­ва­н­ня вже до­мов­ле­ної з Пу­ті­ним зу­стрі­чі, був спов­не­ний рі­шу­чо­сті, але не по­збав­ле­ний по­га­но при­хо­ва­но­го жа­лю: «Ви­хо­дя­чи з фа­кту, що ко­ра­блі й мо­ря­ки не по­вер­не­ні Ро­сі­єю Укра­ї­ні, я ви­рі­шив, що для всіх за­лу­че­них сто­рін бу­де лі­пше ска­су­ва­ти ра­ні­ше по­го­дaeе­ну зу­стріч в Ар­ген­ти­ні з пре­зи­ден­том Во­ло­ди­ми­ром Пу­ті­ним. Очі­кую змі­стов­но­го са­мі­ту зно­ву, щой­но цю си­ту­а­цію бу­де вре­гу­льо­ва­но!»

Трамп хо­тів би зу­стрі­ти­ся з Пу­ті­ним, як­би не но­ві об­ста­ви­ни. Це ма­є­мо ви­зна­ти. Трамп за­явив на са­мі­ті в Ар­ген­ти­ні пі­сля пе­ре­го­во­рів із прем’єром Япо­нії Сін­дзо Абе, що ата­ка на укра­їн­ські ко­ра­блі — єди­на при­чи­на ска­су­ва­н­ня зу­стрі­чі з Пу­ті­ним. Кремль цьо­му не по­ві­рив. Ро­сії важ­ко прийня­ти дум­ку, що Укра­ї­на на­стіль­ки ва­жли­ва, що че­рез «ін­ци­дент» (як ви­сло­вив­ся Пу­тін у Бу­е­но­сай­ре­сі) нав­ко­ло її ко­ра­блів і мо­ря­ків Трамп ска­су­вав зу­стріч із ро­сій­ським пре­зи­ден­том, що мо­гла би ста­ти «епо­халь­ною».

У Крем­лі зви­кли вва­жа­ти, що цін­но­сті в між­на­ро­дній по­лі­ти­ці зни­кли, за­ли­ши­ли­ся го­лі ін­те­ре­си, і Ро­сія зав­жди змо­же зна­йти спіль­ний ін­те­рес зі США, ва­го­мі­ший, ніж сво­бо­да і не­за­ле­жність Укра­ї­ни. Але в пи­тан­ні су­дно­плав­ства че­рез Кер­чен­ську про­то­ку Ро­сія, ду­ма­ю­чи, що во­ює про­сто з Укра­ї­ною, за­че­пи­ла не­без­пе­чну для неї стру­ну існу­ю­чо­го сві­то­во­го по­ряд­ку. У за­твер­дже­ній рік то­му Трам­пом Стра­те­гії на­ціо­наль­ної без­пе­ки США ска­за­но, що «віль­ний до­ступ до мо­рів за­ли­ша­є­ться цен­траль­ним прин­ци­пом на­ціо­наль­ної без­пе­ки та еко­но­мі­чно­го про­цві­та­н­ня». Це бу­ло зав­жди, у всіх пи­са­них і не­пи­са­них аме­ри­кан­ських стра­те­гі­ях. І це сто­су­є­ться віль­но­го су­дно­плав­ства як прин­ци­пу сві­то­устрою. Ро­сія або усві­дом­ле­но, щоб ство­ри­ти но­вий май­дан­чик для пе­ре­го­во­рів зі США, або про­сто че­рез не­ува­жність ки­ну­ла ви­клик цьо­му фун­да­мен­таль­но­му аме­ри­кан­сько­му ін­те­ре­су, який по­ді­ля­ють ба­га­то впли­во­вих со­ю­зни­ків США. Слі­дом за бло­ку­ва­н­ням Кер­чен­ської про­то­ки Ро­сія має на­мір з на­сту­пно­го ро­ку по­си­ли­ти пра­ви­ла про­хо­дже­н­ня вій­сько­вих ко­ра­блів мар­шру­том, що в ро­сій­ській тра­ди­ції на­зи­ва­є­ться Пів­ні­чним мор­ським шля­хом. Цим во­на по­ста­вить під сум­нів пра­во віль­но­го про­хо­дже­н­ня цим мар­шру­том, за­крі­пле­не в Кон­вен­ції ООН з мор­сько­го пра­ва. За­ува­жу, що США вва­жа­ють, що на­віть ця кон­вен­ція за­над­то обме­жує сво­бо­ду їхніх дій, і то­му до­сі від­мов­ля­ю­ться її ра­ти­фі­ку­ва­ти.

За­кри­ва­ю­чи для Укра­ї­ни Кер­чен­ську про­то­ку, Ро­сія роз­хи­тує узви­ча­є­ну впро­довж де­ся­ти­літь си­сте­му су­дно­плав­ства, вклю­ча­ю­чи про­то­ки, які з’єд­ну­ють Сві­то­вий оке­ан із Чор­ним, Бал­тій­ським та Япон­ським мо­ря­ми, що оми­ва­ють, зокре­ма, ро­сій­ські бе­ре­ги. Від­по­відь мор­ських дер­жав на но­вий мор­ський етап ро­сій­ської гі­бри­дної вій­ни не­ми­ну­чий. У цьо­му сен­сі про­бле­ми су­дно­плав­ства Укра­ї­ни — всьо­го ли­ше епі­зод но­во­го про­ти­сто­я­н­ня, який са­ма Ро­сія й спро­во­ку­ва­ла, мо­жли­во, роз­ра­хо­ву­ю­чи змі­цни­ти свої гло­баль­ні по­зи­ції.

Пі­сля втру­ча­н­ня в аме­ри­кан­ські ви­бо­ри, спроб по­гли­би­ти про­бле­ми Єв­ро­пи, хі­мі­чних атак у Си­рії й Ве­ли­кій Бри­та­нії, гло­баль­ної кам­па­нії де­з­ін­фор­ма­ції та спон­со­ру­ва­н­ня по­лі­ти­чної ко­ру­пції Ро­сія мо­же здо­га­ду­ва­ти­ся, що ска­су­ва­н­ня Трам­пом зу­стрі­чі з Пу­ті­ним у Бу­е­нос-ай­ре­сі має глиб­ші при­чи­ни, ніж один бо­йо­вий епі­зод з Укра­ї­ною в Чор­но­му мо­рі. Але ці гли­бо­кі при­чи­ни не пов’яза­ні з роз­слі­ду­ва­н­ням у США ро­сій­сько­го слі­ду в по­лі­ти­чній біо­гра­фії До­наль­да Трам­па. У гло­баль­ній гі­бри­дній вій­ні, яку роз­по­ча­ла Ро­сія, її стра­те­гі­чний на­ступ се­бе ви­чер­пав і те­пер обер­та­є­ться кон­тр­на­сту­пом тих, хто по­стра­ждав від ві­ро­лом­но­го ро­сій­сько­го на­па­ду. Укра­ї­на в цьо­му кон­тр­на­сту­пі вже не при­ві­ле­йо­ва­на жер­тва агре­сії, яку за­хи­ща­ють, а один з уча­сни­ків між­на­ро­дної ко­а­лі­ції, яка ста­вить со­бі за ме­ту гли­бин­ну змі­ну ро­сій­ської по­лі­ти­ки, що ви­клю­чає агре­сив­ну по­ве­дін­ку. Час во­ла­ти «ря­туй­те!» ми­нає. На­стає час пла­ну­ва­ти подаль­ші дії ра­зом із пар­тне­ра­ми по ко­а­лі­ції.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.