Ба­тіг і пря­ник без­ві­зу

Пер­спе­кти­ви збе­ре­же­н­ня без­ві­зо­во­го ре­жи­му для Укра­ї­ни, Мол­до­ви і Гру­зії

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ка­те­ри­на КУЛЬЧИЦЬКА А в Ні­меч­чи­ні й Шве­ції кіль­кість за­явок

Вже по­над рік укра­їн­ці з біо­ме­три­чни­ми па­спор­та­ми мо­жуть по­до­ро­жу­ва­ти без віз до кра­їн Шен­ген­ської зо­ни.

І ни­ні, ко­ли більш як пів­то­ра міль­йо­на укра­їн­ських гро­ма­дян спро­бу­ва­ли на смак пе­ре­ва­ги ві­зо­вої лі­бе­ра­лі­за­ції, а ажі­о­таж нав­ко­ло біо­ме­три­чних па­спор­тів на­ре­шті вщу­хнув, ми, зда­є­ться, зви­кли до но­вої бу­ден­но­сті.

Однак на­справ­ді роз­сла­бля­ти­ся за­ра­но, адже кра­ї­ни ЄС ува­жно слід­ку­ють за мі­гра­цій­ни­ми тен­ден­ці­я­ми, і в ра­зі по­ру­ше­н­ня низ­ки умов (як-от істо­тне збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті гро­ма­дян, яким від­мов­ле­но у в’їзді, галь­му­ва­н­ня ре­форм) дію без­ві­зо­во­го ре­жи­му мо­жуть при­зу­пи­ни­ти. Зві­сно, та­кий кон­троль сто­су­є­ться не тіль­ки Укра­ї­ни, а й ін­ших дер­жав, які успі­шно ви­ко­на­ли кри­те­рії ві­зо­вої лі­бе­ра­лі­за­ції, зокре­ма кра­їн За­хі­дних Бал­кан і Схі­дно­го пар­тнер­ства.

Пер­ший рі­чний звіт Єв­ро­ко­мі­сії (опу­блі­ко­ва­ний у гру­дні 2017 р.), ба­зу­вав­ся на мі­гра­цій­них трен­дах 2015—2016 ро­ків і пер­шої по­ло­ви­ни 2017го, ко­ли без­віз для Укра­ї­ни ще не по­чав ді­я­ти. Тож спро­бу­є­мо спро­гно­зу­ва­ти, яким ви­яви­ться вер­дикт Єв­ро­ко­мі­сії у дру­го­му зві­ті, ко­ли, вла­сне, бу­дуть оці­не­ні ре­зуль­та­ти пер­шо­го ро­ку без­ві­зу в Укра­ї­ні (2017-й — пер­ша по­ло­ви­на 2018-го). Та­кож нас ці­ка­вить до­ля Гру­зії і Мол­до­ви, які ра­зом з на­ми ру­ха­ю­ться в на­прям­ку єв­ро­пей­ської ін­те­гра­ції.

Укра­ї­на: по­тен­цій­ні за­гро­зи нев­ре­гу­льо­ва­ної мі­гра­ції

Про слаб­кі мі­сця Укра­ї­ни в май­бу­тньо­му зві­ті Єв­ро­ко­мі­сії, ймо­вір­но, свід­чи­ти­муть два по­ка­зни­ки: ві­дмо­ва у в’їзді і не­за­кон­не пе­ре­бу­ва­н­ня на те­ри­то­рії кра­їн-чле­нів ЄС. За обо­ма мі­гра­цій­ни­ми по­ка­зни­ка­ми ми ма­є­мо про­гно­зо­ва­не зро­ста­н­ня, яке, втім, з об’єктив­них при­чин не мо­жна на­зва­ти кри­ти­чним.

Зокре­ма, якщо 2016 ро­ку Єв­ро­ко­мі­сія зві­ту­ва­ла про не­зна­чне змен­ше­н­ня від­мов у в’їзді укра­їн­цям у по­рів­нян­ні з 2015м, то 2017-го си­ту­а­ція змі­ни­ла­ся. За да­ни­ми Єв­ро­пей­ської аген­ції з при­кор­дон­ної та бе­ре­го­вої охо­ро­ни (Frontex), укра­їн­цям від­мов­ля­ли у в’їзді на 34% біль­ше, ніж 2016-го, — 37 ти­сяч ра­зів. Ле­во­ву час­тку від­мов укра­їн­ці отри­ма­ли на кор­до­ні з Поль­щею.

2018 ро­ку си­ту­а­ція ста­ла ще за­гроз­ли­ві­шою: як по­ві­дом­ляє При­кор­дон­на слу­жба Поль­щі, про­тя­гом пер­ших дев’яти мі­ся­ців укра­їн­цям від­мов­ля­ли у в’їзді до Поль­щі 38,7 тис. ра­зів, що на 57% біль­ше, ніж за той са­мий пе­рі­од 2017 ро­ку. Якщо б та­ке зро­ста­н­ня від­бу­ло­ся за два мі­ся­ці, то ЄС міг би за­ки­да­ти Укра­ї­ні по­ру­ше­н­ня кри­те­рі­їв ме­ха­ні­зму при­зу­пи­не­н­ня. Про­те ар­гу­мен­том на на­шу ко­ристь є те, що ін­ші кра­ї­ни пі­сля за­про­ва­дже­н­ня без­ві­зу теж ма­ли по­ді­бні про­бле­ми, адже по­до­ро­жу­валь­ни­ків із біо­ме­три­чни­ми па­спор­та­ми пе­ре­ста­ли пе­ре­ві­ря­ти кон­суль­ські уста­но­ви. До то­го ж кіль­кість від­мов у в’їзді на те­ри­то­рію Поль­щі мі­зер­на у по­рів­нян­ні із за­галь­ною кіль­кі­стю в’їздів. За дев’ять мі­ся­ців 2018 ро­ку укра­їн­ці в’їжджа­ли до Поль­щі 7,5 млн ра­зів, а от­же, рі­вень від­мов ста­но­вив мен­ше ніж від­со­ток. За та­ких умов зро­ста­н­ня по­ка­зни­ка, ймо­вір­но, не є кри­ти­чним для на­ших за­хі­дних су­сі­дів, осо­бли­во зва­жа­ю­чи на по­лі­ти­ку за­лу­че­н­ня укра­їн­ців до поль­сько­го рин­ку пра­ці. Але Єв­ро­ко­мі­сія одна­ко­во за­кцен­тує ува­гу на цьо­му по­ка­зни­ку в дру­го­му зві­ті і по­ра­дить по­си­лю­ва­ти ін­фор­му­ва­н­ня укра­їн­ців про пра­ви­ла ко­ри­сту­ва­н­ня без­ві­зом.

Ще один по­ка­зник, за яким ма­є­мо не­зна­чне зро­ста­н­ня, — це кіль­кість гро­ма­дян Укра­ї­ни, які не­за­кон­но пе­ре­бу­ва­ли на те­ри­то­рії кра­їн-чле­нів ЄС. 2017 ро­ку, за да­ни­ми Frontex, та­ких на­лі­чу­ва­ло­ся 32,6 тис., що на 12% біль­ше, ніж у 2016-го. При цьо­му в до­бе­зві­зо­ві 2015—2016 ро­ки рі­чне зро­ста­н­ня кіль­ко­сті укра­їн­ських нев­ре­гу­льо­ва­них мі­гран­тів бу­ло на­віть біль­шим і ста­но­ви­ло 26%. Як і з від­мо­ва­ми у в’їзді, біль­шість укра­їн­ців із нев­ре­гу­льо­ва­ним ста­ту­сом за­фі­ксо­ва­но у Поль­щі, але цей по­ка­зник та­кож є до­во­лі низь­ким у по­рів­нян­ні з кіль­кі­стю укра­їн­ців, які пе­ре­бу­ва­ли в цій кра­ї­ні на за­кон­них під­ста­вах. Як при­клад: згі­дно з да­ни­ми Управ­лі­н­ня у спра­вах іно­зем­ців, на кі­нець 2017 ро­ку укра­їн­ські гро­ма­дя­ни ма­ли 1,79 млн дій­сних до­зво­лів на про­жи­ва­н­ня у Поль­щі, а на кі­нець пер­шо­го пів­річ­чя 2018-го цей по­ка­зник ста­но­вив 1,87 млн.

Про­те не­зва­жа­ю­чи на ві­дно­сно не­ве­ли­ку кіль­кість нев­ре­гу­льо­ва­них мі­гран­тів, тен­ден­ція до їх зро­ста­н­ня на­сто­ро­жує. На­ра­зі в пу­блі­чно­му до­сту­пі не­має да­них що­до пер­шої по­ло­ви­ни 2018 ро­ку, але в ди­пло­ма­ти­чних ко­лах ка­жуть, що укра­їн­ців, які пе­ре­ви­щи­ли строк пе­ре­бу­ва­н­ня в кра­ї­нах ЄС, по­біль­ша­ло, і це не на жарт тур­бує окре­мі кра­ї­ни-чле­ни ЄС. А то­му Єв­ро­ко­мі­сія, ско­ріш за все, при­ді­лить ува­гу цьо­му пи­тан­ню і спо­ну­ка­ти­ме укра­їн­ську вла­ду по­си­ли­ти пре­вен­тив­ні за­хо­ди.

За­га­лом ста­ти­сти­чні да­ні де­мон­стру­ють, що укра­їн­ці пе­ре­ва­жно до­три­му­ю­ться мі­гра­цій­но­го за­ко­но­дав­ства кра­їн ЄС. Та де­які тен­ден­ції мо­жуть на­сто­ро­жу­ва­ти на­ших пар­тне­рів з ЄС, і то­му на ча­сі акти­ві­зу­ва­ти ін­фор­ма­цій­ні кам­па­нії, спря­мо­ва­ні на кон­кре­тні гру­пи ри­зи­ку, се­ред яких на­сам­пе­ред по­тен­цій­ні тру­до­ві мі­гран­ти, що мо­жуть у май­бу­тньо­му не­за­кон­но пе­ре­бу­ва­ти на те­ри­то­рії кра­їн-чле­нів ЄС. За­про­ва­дже­н­ня во­єн­но­го ста­ну по­ки що не впли­ну­ло на мі­гра­цій­ні по­то­ки, і за від­су­тно­сті мас­шта­бних бо­йо­вих дій Укра­ї­на не ста­но­вить за­гро­зи дер­жав­ній по­лі­ти­ці чи вну­трі­шній без­пе­ці ЄС.

Але крім мі­гра­цій­них по­ка­зни­ків, про­тя­гом се­ми ро­ків на­ші пар­тне­ри з ЄС про­дов­жу­ва­ти­муть від­сте­жу­ва­ти ви­ко­на­н­ня кри­те­рі­їв, які оці­ню­ва­лись під час без­ві­зо­во­го діа­ло­гу, як-от: упро­ва­дже­н­ня си­сте­ми ін­те­гро­ва­но­го управ­лі­н­ня кор­до­на­ми, ан­ти­ко­ру­пцій­на ре­фор­ма, бо­роть­ба з від­ми­ва­н­ням гро­шей. Рік то­му, в сво­є­му пер­шо­му зві­ті, Єв­ро­ко­мі­сія акцен­ту­ва­ла ува­гу на по­тре­бі по­си­ли­ти за­хо­ди для про­ти­дії ко­ру­пції, однак усіх ре­ко­мен­да­цій так і не бу­ло ви­ко­на­но. Зокре­ма, НАЗК так і не вда­ло­ся пов­ною мі­рою за­пу­сти­ти ефе­ктив­ну си­сте­му пе­ре­вір­ки еле­ктрон­них де­кла­ра­цій дер­жав­них слу­жбов­ців, а укра­їн­ські нар­де­пи не ска­су­ва­ли еле­ктрон­но­го де­кла­ру­ва­н­ня для гро­мад­ських акти­ві­стів, хо­ча це пря­мо ре­ко­мен­ду­вав ЄС іще 2017 ро­ку.

Во­че­видь, усі ці не­до­лі­ки не прой­дуть повз ува­гу Єв­ро­ко­мі­сії, яка за­кли­ка­ти­ме укра­їн­ську вла­ду по­слі­дов­но ви­ко­ну­ва­ти ан­ти­ко­ру­пцій­ні на­ста­но­ви.

Мол­до­ва: від­ступ від де­мо­кра­ти­чних стан­дар­тів

Мол­до­ва має сер­йо­зні при­чи­ни для за­не­по­ко­є­н­ня на­пе­ре­до­дні пу­блі­ка­ції дру­го­го зві­ту Єв­ро­ко­мі­сії що­до ме­ха­ні­зму при­зу­пи­не­н­ня без­ві­зо­во­го ре­жи­му. І йде­ться на­віть не про рі­чне зро­ста­н­ня на 57% від­мов у в’їзді гро­ма­дя­нам Мол­до­ви, за­фі­ксо­ва­не Frontex, чи про зро­ста­н­ня на 14% тих, хто пе­ре­ви­щив строк пе­ре­бу­ва­н­ня в кра­ї­нах ЄС.

Че­рез чо­ти­ри ро­ки пі­сля за­про­ва­дже­н­ня без­ві­зу Єв­ро­пар­ла­мент за­явив, що сер­йо­зно стур­бо­ва­ний від­сту­пом від де­мо­кра­ти­чних стан­дар­тів і вер­хо­вен­ства пра­ва, від­су­тні­стю че­сних і про­зо­рих ви­бо­рів, не­упе­ре­дже­ної су­до­вої гіл­ки вла­ди, а та­кож не­до­ста­тні­ми зу­си­л­ля­ми що­до бо­роть­би з ко­ру­пці­єю та від­ми­ва­н­ням гро­шей у Мол­до­ві. У сво­їй ре­зо­лю­ції Єв­ро­пей­ський пар­ла­мент на­га­дує, що кри­те­рії бо­роть­би з ко­ру­пці­єю та від­ми­ва­н­ням гро­шей бу­ли пов’яза­ні з на­да­н­ням кра­ї­ні без­ві­зо­во­го ре­жи­му, яким за чо­ти­ри ро­ки існу­ва­н­ня всти­гли ско­ри­ста­ти­ся пів­то­ра міль­йо­на гро­ма­дян Мол­до­ви. Та­ким чи­ном, Єс дав своє­рі­дний си­гнал, що він мо­же за­сто­су­ва­ти ме­ха­нізм при­зу­пи­не­н­ня без­ві­зу для по­вер­не­н­ня Мол­до­ви до де­мо­кра­ти­чних стан­дар­тів.

На­слід­ки галь­му­ва­н­ня ре­форм для Мол­до­ви мо­жуть слу­гу­ва­ти по­пе­ре­джу­валь­ним дзвін­ком і для всіх ін­ших кра­їн Схі­дно­го пар­тнер­ства, зокре­ма для Укра­ї­ни. Згі­дно з ре­зо­лю­ці­єю Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу (Це пра­виль­но? — Н.М.), фі­нан­со­ву під­трим­ку ЄС Мол­до­ві бу­де на­да­но ли­ше пі­сля пар­ла­мент­ських ви­бо­рів у кра­ї­ні, які за­пла­но­ва­но на лю­тий 2019 ро­ку, і за умо­ви, що їх про­ве­дуть від­по­від­но до між­на­ро­дних стан­дар­тів.

Гру­зія: за­гроз­ли­ва си­ту­а­ція з шу­ка­ча­ми при­тул­ку

Се­ред кра­їн Схі­дно­го пар­тнер­ства са­ме Гру­зія най­ча­сті­ше ста­ва­ла дже­ре­лом три­во­жних но­вин що­до без­ві­зу.

2017 ро­ку кіль­кість гру­зин­ських шу­ка­чів при­тул­ку зро­сла на 34% і до­ся­гла 11,1 тис. за пер­ші два мі­ся­ці 2018 ро­ку зро­сла біль­ше ніж на 50% у по­рів­нян­ні з ана­ло­гі­чним пе­рі­о­дом 2017-го, що, за ло­гі­кою, мо­гло б за­пу­сти­ти ме­ха­нізм при­зу­пи­не­н­ня без­ві­зу. На­то­мість мі­ні­стри вну­трі­шніх справ Ні­меч­чи­ни й Шве­ції, пу­блі­чно на­рі­ка­ю­чи на без­під­став­не зро­ста­н­ня гру­зин­ських шу­ка­чів при­тул­ку, ви­ма­га­ли від уря­ду Гру­зії вжи­ти на­ле­жних за­хо­дів, аби збе­рег­ти без­віз. Осо­бли­ве за­не­по­ко­є­н­ня в ЄС ви­кли­ка­ли пред­став­ни­ки ор­га­ні­зо­ва­ної зло­чин­но­сті, які злов­жи­ва­ли си­сте­мою на­да­н­ня при­тул­ку.

Чи впо­ра­ла­ся з про­бле­ма­ми Гру­зія? Офі­цій­ні да­ні що­до гру­зин­ських шу­ка­чів при­тул­ку в ЄС у пер­шій по­ло­ви­ні 2018 ро­ку свід­чать про те, що пов­ною мі­рою ста­бі­лі­зу­ва­ти си­ту­а­цію не вда­ло­ся. Від­по­від­но, Єв­ро­пей­ська ко­мі­сія не оми­не ува­гою цю про­бле­му у сво­є­му но­во­му зві­ті, а по­лі­ти­чні де­ба­ти на під­трим­ку за­пу­ску ме­ха­ні­зму при­зу­пи­не­н­ня без­ві­зу мо­жуть по­си­ли­тись у ра­зі по­гір­ше­н­ня мі­гра­цій­ної си­ту­а­ції. Крім то­го, Єв­ро­ко­мі­сія, ймо­вір­но, як і де­пу­та­ти Єв­ро­пей­сько­го пар­ла­мен­ту в сво­їй остан­ній ре­зо­лю­ції, при­свя­че­ній Гру­зії, кри­ти­ку­ва­ти­ме впро­ва­дже­н­ня ре­фор­ми юсти­ції, стан сво­бо­ди та без­пе­ки.

* * *

На­пе­ре­до­дні пу­блі­ка­ції дру­го­го зві­ту що­до ме­ха­ні­зму при­зу­пи­не­н­ня без­ві­зо­во­го ре­жи­му мо­жна кон­ста­ту­ва­ти, що Укра­ї­на на­ра­зі за­ли­ша­є­ться єди­ною кра­ї­ною Схі­дно­го пар­тнер­ства, сто­сов­но якої не ви­ни­ка­ло по­лі­ти­чних де­ба­тів чи си­гна­лів про мо­жли­вий за­пуск ме­ха­ні­зму при­зу­пи­не­н­ня без­ві­зо­во­го ре­жи­му. Не­зва­жа­ю­чи на те, що ми ма­є­мо зро­ста­н­ня по­ка­зни­ків від­мов у в’їзді й не­за­кон­но­го пе­ре­бу­ва­н­ня в ЄС, та­кі мі­гра­цій­ні тен­ден­ції бу­ли акту­аль­ни­ми і для ін­ших без­ві­зо­вих кра­їн, зокре­ма Мол­до­ви.

На­ші су­сі­ди по Схі­дно­му пар­тнер­ству ма­ють біль­ше при­во­дів для за­не­по­ко­є­н­ня, хо­ча в про­це­сі роз­гля­ду до­лі без­ві­зу для Гру­зії ЄС про­де­мон­стру­вав біль­шу схиль­ність до діа­ло­гу, ніж до різ­ких дій. Імо­вір­но, єв­ро­пей­ці на цей раз при­три­ма­ють без­ві­зо­вий ба­тіг, але ще раз про­де­мон­стру­ють йо­го на­яв­ність.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.