Ре­во­лю­ція по ви­хі­дних

Чо­му «жов­ті жи­ле­ти» ви­йшли на ву­ли­ці фран­цузь­ких міст

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Оле­ксій КОВАЛЬ

Ко­жна но­ва ре­во­лю­ція у сві­ті — це но­вий ха­ра­ктер­ний сим­вол.

Рух «жов­тих жи­ле­тів» у Фран­ції вже став но­вим по­лі­ти­чним яви­щем у жит­ті кра­ї­ни. Йо­го вже по­рів­ню­ють із по­ді­я­ми трав­ня 1968 ро­ку, ко­ли жи­т­тя Фран­ції бу­ло па­ра­лі­зо­ва­не за­галь­ним страй­ком. Ін­ші вва­жа­ють, що це «зви­чай­на» Facebook-ре­во­лю­ція, яка про­сто на­бу­ла но­вих форм у по­рів­нян­ні з ти­ми, що бу­ли в араб­ських кра­ї­нах.

Рух «жов­тих жи­ле­тів» не схо­жий на ор­га­ні­зо­ва­ні про­те­сти ми­ну­ло­го, де основ­ну роль ві­ді­гра­ва­ли фран­цузь­кі проф­спіл­ки або по­лі­ти­чні пар­тії. Остан­ні тіль­ки те­пер на­ма­га­ю­ться при­єд­на­ти­ся до про­те­стно­го ру­ху. На­ра­зі ж рух «жов­тих жи­ле­тів» за­ли­ша­є­ться де­цен­тра­лі­зо­ва­ним, не має лі­де­рів та офі­цій­них пред­став­ни­ків. При цьо­му він ско­ор­ди­но­ва­ний і охо­плює но­ві ре­гіо­ни й мі­ста.

Якщо спо­ча­тку «жов­ті жи­ле­ти» ви­сту­па­ли про­ти під­ви­ще­н­ня цін на па­ли­во, то те­пер уча­сни­ки ру­ху ви­су­ва­ють но­ві ви­мо­ги — еко­но­мі­чні, со­ці­аль­ні, по­лі­ти­чні. Про­те­сту­валь­ни­ки ви­ма­га­ють не тіль­ки зни­зи­ти по­да­ток на до­да­ну вар­тість на хар­чо­ві про­ду­кти та штра­фи за по­ру­ше­н­ня пра­вил до­ро­жньо­го ру­ху. Те­пер во­ни го­во­рять про ско­ро­че­н­ня зар­плат дер­жав­них слу­жбов­ців, по­лі­пше­н­ня дер­жав­них по­слуг, від­став­ку пре­зи­ден­та Фран­ції та роз­пуск пар­ла­мен­ту.

Рух, який Le Monde на­зи­ває «ре­во­лю­ці­єю без ре­во­лю­ціо­не­рів», сфор­му­вав­ся в со­ці­аль­них ме­ре­жах і 17 ли­сто­па­да спон­тан­но ви­хлю­пнув­ся на ву­ли­ці фран­цузь­ких міст і мі­сте­чок. У ла­вах «жов­тих жи­ле­тів» — і пра­ві, і лі­ві. Се­ред уча­сни­ків ру­ху ба­га­то агре­сив­но на­ла­што­ва­них про­те­сту­валь­ни­ків, які під­па­лю­ють ма­ши­ни, тро­щать ві­три­ни, «ви­кор­чо­ву­ють» сві­тло­фо­ри, ма­лю­ють гра­фі­ті на істо­ри­чних мо­ну­мен­тах.

Зокре­ма, во­ни вла­шту­ва­ли по­гром у цен­трі фран­цузь­кої сто­ли­ці, по­шко­ди­ли Трі­ум­фаль­ну ар­ку — сим­вол кра­ї­ни. «Жов­ті жи­ле­ти» та­кож бло­ку­ва­ли до­ро­ги й під’їзди до па­лив­них скла­дів і фа­брик, бен­зо­ко­ло­нок по всій кра­ї­ні. Ав­то­пе­ре­ві­зни­ки й ло­гі­сти­чні ком­па­нії вже го­во­рять про зби­тки в 400 млн єв­ро.

У зі­ткне­н­нях із по­лі­ці­єю, яка по­во­ди­ться до­сить то­ле­ран­тно з про­те­сту­валь­ни­ка­ми, со­тні за­зна­ли травм. Ста­ном на 4 гру­дня за­а­ре­што­ва­но близь­ко 400 осіб. І хо­ча ча­сти­ну з них від­пу­сти­ли, по­над 300 все ще за­ли­ша­ю­ться за ´ра­та­ми. Се­ред пра­во­охо­рон­ців більш як со­тня по­ра­не­них. За­ги­блих че­тве­ро.

Що ж ста­ло при­чи­ною ру­ху, який від са­мо­го по­ча­тку по­зи­ці­ю­вав се­бе як апо­лі­ти­чний, а те­пер за­гро­жує при­зве­сти до мас­шта­бної по­лі­ти­чної кри­зи у Фран­ції?

За ми­ну­лий рік у Фран­ції бен­зин по­до­рож­чав на 10—15%, а ці­на ди­зель­но­го па­ли­ва зро­сла на 24%. Один літр па­ли­ва ко­штує по­над 1,5 єв­ро. Тоб­то вла­сник ма­ши­ни з ба­ком 50 лі­трів, за­пов­ню­ю­чи йо­го раз на ти­ждень, до­да­тко­во пла­тив при­бли­зно 15 єв­ро. «Жов­ті жи­ле­ти» спер­шу ви­ма­га­ли зни­зи­ти по­да­тки на паль­не, бо 60% йо­го ни­ні­шньої ці­ни скла­да­є­ться са­ме з по­да­тко­вих збо­рів на ко­ристь дер­жа­ви. І ли­ше 40% іде ком­па­ні­ям — ви­ро­бни­кам паль­но­го й трей­де­рам. З ко­жно­го єв­ро, за­пла­че­но­го гро­ма­дя­на­ми за бен­зин, ви­до­був­ні ком­па­нії отри­му­ють ли­ше 27 єв­ро­цен­тів. Ще 12 іде на­фто­пе­ре­ро­бни­кам і про­дав­цям. Ре­шта, 61 єв­ро­цент, — дер­жа­ві. У ви­гля­ді ПДВ бю­джет отри­мує 16 єв­ро­цен­тів з ко­жно­го єв­ро. Ще 45 єв­ро­цен­тів — як спе­ці­аль­ний «вну­трі­шній по­да­ток на спо­жи­ва­н­ня енер­го­но­сі­їв».

На по­ча­тку ро­ку по­да­ток збіль­ши­ли на 7,6 єв­ро­цен­та з лі­тра ди­зе­лю і 3,6 — з лі­тра бен­зи­ну. Вла­да ма­ла на­мір на по­ча­тку на­сту­пно­го ро­ку під­ня­ти ці­ну ще раз — на 2,9 єв­ро­цен­та за літр бен­зи­ну й на 6,5 — за літр ди­зе­лю.

Фран­цузь­кий уряд за­яв­ляє, що ви­ко­ри­стає ці над­хо­дже­н­ня для ви­ко­на­н­ня сво­їх зо­бов’язань ско­ро­чу­ва­ти шкі­дли­ві ви­ки­ди в атмо­сфе­ру і пе­ре­хо­ди­ти на дже­ре­ла по­нов­лю­ва­ної енер­гії, на зни­же­н­ня за­ле­жно­сті кра­ї­ни від ім­порт­них енер­го­но­сі­їв. Тіль­ки на держ­під­трим­ку «зе­ле­ної» енер­ге­ти­ки в най­ближ­чі 10 ро­ків кра­ї­на пла­нує ви­тра­ти­ти 71 млрд єв­ро.

Пре­зи­дент Ем­ма­ню­ель Ма­крон та­кож не­дав­но на­га­дав фран­цу­зам, що вар­тість паль­но­го на 70% за­ле­жить від сві­то­вих цін на на­фту. Зро­ста­н­ня цін на си­ро­ви­ну зму­шує ви­ро­бни­ків під­ні­ма­ти ці­ни на ав­то­за­прав­ках. Однак це ста­ло слаб­ким ар­гу­мен­том, оскіль­ки про­те­сту­валь­ни­ки ви­ма­га­ли са­ме вре­гу­лю­ва­ти вну­трі­шню по­да­тко­ву по­лі­ти­ку уря­ду Фран­ції.

Ще 14 ли­сто­па­да прем’єр-мі­ністр Еду­ар Фі­ліпп ого­ло­сив за­хо­ди для під­трим­ки ав­то­вла­сни­ків, а та­кож ма­ло­за­без­пе­че­них фран­цу­зів на за­галь­ну су­му пів­мі­льяр­да єв­ро. Зокре­ма, йде­ться про ути­лі­за­цію ста­рих ав­то­мо­бі­лів і збіль­ше­н­ня піль­го­вих пре­мій для тих, хто має на­мір по­мі­ня­ти ста­рий ав­то­мо­біль на но­вий. За чин­ни­ми пра­ви­ла­ми при ути­лі­за­ції ав­то фран­цу­зи отри­му­ють від дер­жа­ви пре­мію від 500 до 2000 єв­ро за­ле­жно від рів­ня до­хо­дів і 2500 єв­ро — при ку­пів­лі но­во­го еле­ктро­мо­бі­ля. За остан­ній рік піль­гою ско­ри­ста­ло­ся 280 ти­сяч лю­дей. Прем’єр­мі­ністр та­кож ого­ло­сив, що з 2019 ро­ку для най­менш за­без­пе­че­них пре­мію за ути­лі­за­цію по­дво­ять, і во­на зро­сте до 4000 єв­ро. Ці­єю «су­пер­піль­гою», за сло­ва­ми Фі­ліп­па, змо­жуть ско­ри­ста­ти­ся 20% фран­цу­зів. За п’ять ро­ків пре­зи­дент­ства Ма­кро­на вла­да пла­ну­ва­ла за про­гра­мою ути­лі­за­ції за­мі­ни­ти у Фран­ції пів­міль­йо­на ав­то­мо­бі­лів. Те­пер пе­ред­ба­ча­є­ться по­дво­ї­ти цю кіль­кість. Та­кож ви­рі­ши­ли зни­зи­ти пла­ту за кур­си ке­ру­ва­н­ня ав­то­мо­бі­лем та за іспит на во­дій­ські пра­ва.

Та ці за­хо­ди ви­яви­ли­ся не­до­ста­тнім ар­гу­мен­том для охо­чих узя­ти участь в акції. Во­ни на­дя­гли «жов­тий жи­лет» — по­трі­бну для ко­жно­го ав­то­мо­бі­лі­ста річ.

Ві­дві­дав­ши центр Па­ри­жа пі­сля за­во­ру­шень 1 гру­дня, Ем­ма­ню­ель Ма­крон за­явив, що не пі­де на по­сту­пки про­те­сту­валь­ни­кам, але вже за кіль­ка днів уряд Фран­ції за­явив, що за­про­ва­джує пів­рі­чний мо­ра­то­рій на збіль­ше­н­ня по­да­тку на па­ли­во. Однак акти­ві­сти ру­ху «жов­тих жи­ле­тів» за­кли­ка­ють ви­йти на ву­ли­ці й 8 гру­дня, да­ю­чи зро­зу­мі­ти, що во­ни до­ма­га­ю­ться ска­су­ва­н­ня під­ви­ще­н­ня по­да­тків, а не про­сто мо­ра­то­рію. Вла­да роз­гля­да­ла на­віть мо­жли­вість за­про­ва­ди­ти в кра­ї­ні над­зви­чай­ний стан, аби зби­ти актив­ність про­те­сту­валь­ни­ків.

У пер­ші ви­хі­дні гру­дня рух «жов­тих жи­ле­тів» уже не обме­жу­вав­ся тіль­ки не­за­до­во­ле­ни­ми ав­то­мо­бі­лі­ста­ми, які бло­ку­ва­ли до­ро­ги й ав­то­за­прав­ні стан­ції. За да­ни­ми со­ціо­ло­гі­чних опи­ту­вань, близь­ко 70—74% фран­цу­зів під­три­му­ють ви­мо­ги про­те­сту­валь­ни­ків. Хо­ча всьо­го по­ло­ви­на під­три­мує на­силь­ни­цькі ме­то­ди про­те­стів.

За­га­лом, зга­ду­ю­чи трав­не­ві по­дії 1968 ро­ку, уча­сни­ки ру­ху «жов­тих жи­ле­тів» де­да­лі ча­сті­ше го­во­рять, що на­справ­ді во­ни про­те­сту­ють про­ти за­галь­но­го під­ви­ще­н­ня вар­то­сті жи­т­тя у Фран­ції в усіх аспе­ктах. Зокре­ма, во­ни не­за­до­во­ле­ні тим, що ни­ні­шній фран­цузь­кий уряд за­ліз у ки­ше­ню до про­стих фран­цу­зів під слу­шним при­во­дом за­хи­ща­ти дов­кі­л­ля.

Та на­справ­ді за ра­ху­нок по­да­тко­вих над­хо­джень від про­да­жу паль­но­го уряд ком­пен­сує втра­ти від рі­шень у по­да­тко­вій сфе­рі, які ухва­лив то­рік. Ще рік то­му пар­ла­мент Фран­ції ре­фор­му­вав по­да­ток на ба­гат­ство, що ді­яв 35 ро­ків.

До­не­дав­на цей по­да­ток стя­гу­ва­ли з вла­сни­ків ве­ли­ких фі­нан­со­вих ста­тків, до­ро­гої не­ру­хо­мо­сті й зна­чних па­ке­тів цін­них па­пе­рів. За ста­ти­сти­кою, це 350 тис. до­мо­го­спо­дарств з ру­хо­мим і не­ру­хо­мим май­ном, ко­жне вар­ті­стю по­над 1,3 млн єв­ро. Ці ви­пла­ти при­но­си­ли бю­дже­ту 5 млрд єв­ро на рік. Але ба­га­ті ча­сто уни­ка­ли ви­плат шля­хом по­да­тко­вої опти­мі­за­ції або ви­ве­де­н­ня акти­вів за кор­дон. То­му ви­рі­ши­ли за­мі­ни­ти по­да­ток на ба­гат­ство більш по­мір­ним по­да­тком на до­ро­гу не­ру­хо­мість. А ін­ве­сти­ції в цін­ні па­пе­ри не опо­да­тко­ву­ва­ти, оскіль­ки вва­жа­ло­ся, що так мо­жна за­лу­чи­ти но­ві фі­нан­со­ві над­хо­дже­н­ня в еко­но­мі­ку.

Однак, як ка­жуть екс­пер­ти, ці за­хо­ди не да­ли очі­ку­ва­но­го ефе­кту, а от по­да­ток на па­ли­во з фран­цузь­ких ав­то­мо­бі­лі­стів якраз успі­шно до­зво­лив за­ткну­ти дір­ки в дер­жав­но­му бю­дже­ті. Так, тіль­ки ни­ні­шньо­го ро­ку від по­да­тку на на­фто­про­ду­кти дер­жа­ва отри­ма­ла 34 млрд єв­ро, а в май­бу­тньо­му — з ура­ху­ва­н­ням пла­но­ва­но­го під­ви­ще­н­ня — очі­ку­ва­ла 38 млрд єв­ро.

При цьо­му, як за­яв­ля­ють опо­зи­цій­ні по­лі­ти­ки, з ці­єї су­ми ли­ше 7,2 млрд єв­ро на рік справ­ді ви­тра­ча­ли на про­гра­ми, які мо­жна вва­жа­ти якось пов’яза­ни­ми з еко­ло­гі­чни­ми пе­ре­тво­ре­н­ня­ми. І цю ста­т­тю бю­дже­ту не зби­ра­ли­ся збіль­шу­ва­ти на­сту­пно­го ро­ку. Во­дно­час ін­ші ко­шти, отри­ма­ні від по­да­тку на на­фто­про­ду­кти, роз­по­ді­ля­ли­ся за ін­ши­ми ста­т­тя­ми бю­дже­ту.

Та­ким чи­ном, бунт «жов­тих жи­ле­тів» має у сво­їй осно­ві гли­бо­кі со­ці­аль­ні при­чи­ни, а не під­ви­ще­н­ня по­да­тку на енер­го­но­сії. Ці­єю об­ста­ви­ною вже ни­ні на­ма­га­ю­ться ско­ри­ста­ти­ся кри­ти­ки Ма­кро­на, як із пра­во­го, так і з лі­во­го та­бо­ру.

На­ціо­наль­не об’єд­на­н­ня (ко­ли­шній На­ціо­наль­ний фронт) під ке­рів­ни­цтвом Ма­рін Ле Пен за­яви­ло про пов­ну со­лі­дар­ність із про­те­сту­валь­ни­ка­ми. В «жов­тий жи­лет» убрав­ся со­ю­зник Ле Пен лі­дер ру­ху «Вста­вай, Фран­ціє» Ні­ко­ля Дю­пон-еньян, а та­кож го­ло­ва пра­вої пар­тії «Ре­спу­блі­кан­ці» Ло­ран Вок’є. Про під­трим­ку про­те­стів за­яв­ляє і лі­дер украй лі­вих Жан-люк Ме­лан­шон — дав­ній кри­тик ан­ти­со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Ма­кро­на. Але по­ки що ні пра­вим, ні лі­вим не вда­є­ться очо­ли­ти про­тест, нав’яза­ти йо­му свої га­сла.

Тим ча­сом рей­тинг Ма­кро­на зни­зив­ся до 25% — най­ниж­чо­го по­ка­зни­ка за час йо­го пре­зи­дент­ства. Фран­цузь­кий прем’єр Еду­ар Фі­ліпп ого­ло­сив про но­ві іні­ці­а­ти­ви для не­за­мо­жних гро­ма­дян, піль­ги на опла­ту еле­ктро­енер­гії, за­мо­ро­жу­ва­н­ня цін на еле­ктро­енер­гію і газ ни­ні­шньої зи­ми. За йо­го сло­ва­ми, з 15 гру­дня по 1 бе­ре­зня в усіх ре­гіо­нах Фран­ції від­бу­ду­ться кон­суль­та­ції за уча­сті пред­став­ни­ків гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства і вла­ди що­до но­вої еко­но­мі­чної та со­ці­аль­ної мо­де­лі. Про під­трим­ку цих пе­ре­го­во­рів ра­ні­ше за­явив і пре­зи­дент Ем­ма­ню­ель Ма­крон.

Та на­ра­зі не­ясно, чи під­три­ма­ють ці кон­суль­та­ції з уря­дом про­те­сту­валь­ни­ки в «жов­тих жи­ле­тах».

Lepoint.fr

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.