По­да­тко­ві хай­пи-2018

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ко­стян­тин ШВАБІЙ,

до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, про­фе­сор

По­то­чний рік в Укра­ї­ні був пе­ре­пов­не­ний шту­чно ство­ре­ним ажі­о­та­жем у сфе­рі фі­скаль­ної по­лі­ти­ки дер­жа­ви — по­да­тко­ви­ми хай­па­ми рі­зно­го шти­бу.

При­чин цих явищ мо­жна на­зва­ти кіль­ка. Го­лов­на з них по­ро­дже­на впли­вом по­лі­ти­чних чин­ни­ків, зокре­ма, на­бли­же­н­ням че­ре­ди ви­бо­рів. І тут те­хно­ло­гія ма­ні­пу­лю­ва­н­ня су­спіль­ною дум­кою на свою ко­ристь до­сить про­ста. В су­спіль­ний ди­скурс вки­да­є­ться від­ра­зу кіль­кох ін­фор­ма­цій­них по­ві­дом­лень, по­тім від­сте­жу­є­ться, який ін­фор­ма­цій­ний пу­зир швид­ше на­ду­є­ться, і на ньо­му фор­му­ють свої рей­тин­ги на­ші по­лі­ти­ки.

Яскра­вий при­клад — пре­зи­дент з йо­го під­трим­кою за­ко­но­про­е­кту про по­да­ток на ви­ве­де­ний ка­пі­тал або з іні­ці­а­ти­вою ство­ри­ти На­ціо­наль­не бю­ро фі­скаль­ної без­пе­ки (про ри­зи­ки цьо­го про­е­кту див.: «Нац­бю­ро фі­нан­со­вої без­пе­ки. Не­до­ре­чність до­ре­чно­го», DT.UA, № 10 від 17.03.2018). Ще одна при­чи­на то­го, що в су­спіль­но­му ди­скур­сі по­стій­но з’яв­ля­ю­ться пу­сту­шки, не вар­ті ува­ги і сер­йо­зної роз­мо­ви, по­ля­гає у від­су­тно­сті ста­лої си­сте­ми до­слі­джень і ана­лі­зу по­лі­ти­ки (до­кла­дно про це у по­пе­ре­дньо­му ви­пу­ску DT.UA Єгор Ста­дний, «До­ка­зо­ва по­лі­ти­ка»). Ор­га­ни вла­ди, за­зна­чає він, яким та­кий ана­ліз по­трі­бний, не ма­ють ко­штів на йо­го за­мов­ле­н­ня; а фі­нан­су­ва­н­ня за ра­ху­нок між­на­ро­дних до­но­рів є не­си­стем­ним і не мо­же бу­ти по­стій­ним. Мо­жу під­пи­са­ти­ся під ко­жним сло­вом цьо­го ви­снов­ку ав­то­ра зга­да­но­го ма­те­рі­а­лу. Фа­кти­чно це озна­чає, що в кра­ї­ні від­су­тній зла­го­дже­ний і ді­є­вий ме­ха­нізм ін­сти­ту­ціо­наль­но­го за­без­пе­че­н­ня фор­му­ва­н­ня по­лі­ти­ки, ко­ли що­най­мен­ше на ета­пах роз­роб­ки та оцін­ки по­лі­ти­ки по­трі­бні са­ме не­за­ле­жні think tank.

Са­ме че­рез від­су­тність та­ко­го ме­ха­ні­зму ко­жен з но­во­обра­них кер­ма­ни­чів дер­жа­ви за­яв­ляє, що по­ка­же, як ке­ру­ва­ти кра­ї­ною, ко­ли по­трі­бно під­ви­щи­ти свій рей­тинг, або роз­ка­зує, що в усьо­му вин­ні «па­пє­р­єд­ні­ки», ко­ли по­трі­бно по­ясни­ти при­чи­ни сво­їх вла­сних нев­дач.

Ін­ша при­чи­на ба­наль­на — еле­мен­тар­на не­ком­пе­тен­тність тих, хто пе­ре­бу­ває на по­лі­ти­чних по­са­дах і фор­мує по­ря­док ден­ний ре­форм. Одним із та­ких хай­пів ста­ла за­ява мі­ні­стра со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки про не­об­хі­дність за­про­ва­ди­ти ре­гре­сив­ну шка­лу ЄСВ і зня­ти обме­же­н­ня на гра­ни­чний роз­мір ба­зи цьо­го вне­ску. Це ні­би­то дасть змо­гу де­ті­ні­зу­ва­ти ви­со­кі за­ро­бі­тні пла­ти, змен­ши­ти де­фі­цит Пен­сій­но­го фон­ду то­що. Яка не­скін­чен­на люд­ська впев­не­ність у не­ймо­вір­но­му.

Нев­же ні­хто з під­ле­глих не мо­же по­ясни­ти мі­ні­стру еле­мен­тар­них ре­чей? На­при­клад, що в РФ на по­ча­тку 2000-х ро­ків уже був по­ді­бний екс­пе­ри­мент, і від ньо­го за па­ру ро­ків від­мо­ви­лись, адже в умо­вах на­віть більш жорс­тко­го адмі­ні­стра­тив­но­го кон­тро­лю це ні до чо­го гар­но­го, крім збіль­ше­н­ня де­фі­ци­ту со­лі­дар­но­го пен­сій­но­го фон­ду РФ, не при­ве­ло. На змен­ше­н­ня чи збіль­ше­н­ня хро­ні­чно­го де­фі­ци­ту ві­тчи­зня­но­го Пен­сій­но­го фон­ду вже ні­що не мо­же впли­ну­ти най­ближ­чим ча­сом, про­сто хо­ті­ло­ся б по­ди­ви­ти­ся на лю­ди­ну не з дер­жав­но­го се­кто­ру еко­но­мі­ки, яка отри­мує за­ро­бі­тну пла­ту, ска­жі­мо, 100 тис. грн на мі­сяць і не зна­хо­ди­ться на тре­тій гру­пі спро­ще­ної си­сте­ми. Зо­ло­те пра­ви­ло по­да­тків: якщо є мо­жли­вість пла­ти­ти за мен­шою став­кою, то всі пла­ти­ти­муть са­ме за нею. То­му до­по­ки є спро­ще­на си­сте­ма опо­да­тку­ва­н­ня, будь-які спро­би з де­ті­ні­за­ції фон­ду опла­ти пра­ці за­ли­ша­ю­ться про­сто хай­па­ми.

Остан­ній хайп, на­при­клад, — це за­ява мі­ні­стра фі­нан­сів про ре­фор­му­ва­н­ня ДФС шля­хом по­ді­лу на по­да­тко­ву і ми­тну слу­жби. Зно­ву. Ось вам. Шість чи сім ро­ків зу­силь на об’єд­на­н­ня цих служб, ви­яв­ля­є­ться, ми­ну­ли да­рем­но. Так, успі­хи на цьо­му шля­ху до­сить скром­ні, але це не при­від пе­ре­кре­сли­ти все, що зро­бле­но. За­ли­ши­ло­ся пів­кро­ку до зли­т­тя баз да­них по­да­тко­во­го і ми­тно­го бло­ків, зов­сім тро­шки до си­сте­ми, ко­ли ми змо­же­мо здій­сню­ва­ти на­скрі­зний мо­ні­то­ринг то­ва­рів від мо­мен­ту пе­ре­ти­ну кор­до­ну до по­ку­пця, кон­тро­лю­ва­ти спла­ту ми­та і по­да­тків. У цьо­му хай­пі на­мі­ша­ло­ся вдо­сталь усьо­го: ба­жа­н­ня по­ка­за­ти, як тре­ба управ­ля­ти кра­ї­ною, по­тре­ба під­ви­щи­ти рей­тинг, тро­шки не­ві­гла­ства. Але най­біль­ший ефект для іні­ці­а­то­рів по­ля­гає в до­ся­гнен­ні від­ра­зу всіх по­став­ле­них та­кти­чних зав­дань, го­лов­не з яких тро­хи при­хо­ва­не від ока пе­ре­сі­чно­го гро­ма­дя­ни­на. А са­ме — оскіль­ки на ви­бо­ри по­трі­бні гро­ші, то з ме­тою ство­ре­н­ня ілю­зії по­лі­ти­чної кон­ку­рен­ції про­вла­дним по­лі­ти­кам по­трі­бно ди­вер­си­фі­ку­ва­ти дже­ре­ла ко­штів на пе­ред­ви­бор­ні пе­ре­го­ни. Ні­хто ж за свої кров­ні бра­ти участь у них не зби­ра­є­ться.

Чер­го­вий мі­ністр фі­нан­сів зби­ра­є­ться ре­фор­му­ва­ти ДФС. Іро­нія до­лі по­ля­гає у то­му, що ко­ли не­ре­фор­мо­ва­ну слу­жбу, фа­кти­чно без очіль­ни­ка, на якийсь час за­ли­ша­ють у спо­кої, ви­яв­ля­є­ться, що во­на пра­цює до­сить не­по­га­но. Пла­тни­ки по­да­тки пла­тять до­бро­віль­но, план ви­ко­ну­є­ться та якісь но­во­вве­де­н­ня в си­сте­мі адмі­ні­стру­ва­н­ня по­тро­ху від­бу­ва­ю­ться. Па­ра­докс, та й го­ді!

Щи­ро спо­ді­ва­ю­ся, що по­ми­ля­юсь, але від­чу­ва­є­ться, що на­ші мі­ні­стри ре­а­лі­зо­ву­ють не вла­сну по­лі­ти­ку в сфе­рі сво­єї від­по­від­аль­но­сті. Во­ни є ли­ше про­від­ни­ка­ми чи­є­їсь ін­шої во­лі у до­бре по­бу­до­ва­ній іє­рар­хії по­лі­ти­ків з hidden agenda. З ін­шо­го бо­ку, в цьо­му не­має ні­чо­го див­но­го, адже обійня­ти та­ку по­са­ду за чин­ної си­сте­ми дер­жав­но­го управ­лі­н­ня май­же не­мо­жли­во без сут­тє­вих по­сту­пок і ком­про­мі­сів, які апрі­о­рі зво­дять на­ні­вець усі мо­жли­ві ре­фор­ма­тор­ські за­ду­ми.

Най­біль­ший хайп цьо­го ро­ку — по­да­ток на ви­ве­де­ний ка­пі­тал (ПНВК). Скіль­ки спи­сів бу­ло зла­ма­но нав­ко­ло ньо­го, на­ве­де­но ар­гу­мен­тів pro і contra, про­ве­де­но фо­ру­мів, кру­глих сто­лів, кон­фе­рен­цій, що й при­га­да­ти важ­ко. Здо­ро­вий глузд на­че пе­ре­ма­гає, адже всі ро­зу­мі­ють, що для то­го, аби щось опо­да­тко­ву­ва­ти, йо­го ви­во­дя­чи, тре­ба щось за­ве­сти. А з ін­ве­сти­ці­я­ми в кра­ї­ну бі­да, осо­бли­во з іно­зем­ни­ми. Во­ни на най­ниж­чо­му рів­ні за остан­ні ро­ки, і, як за­зна­ча­ють екс­пер­ти, при­плив ін­ве­сти­цій у кра­ї­ну аб­со­лю­тно не за­ле­жить від по­да­тко­вих чин­ни­ків. Для ве­ли­ко­го іно­зем­но­го ка­пі­та­лу ми за­ли­ша­є­мо­ся ці­ка­вою і пер­спе­ктив­ною кра­ї­ною для ін­ве­сти­цій в основ­но­му зав­дя­ки де­ше­вій ро­бо­чій си­лі і зру­чно­му гео­гра­фі­чно­му по­ло­жен­ню. Основ­них стри­му­ю­чих фа­кто­рів кіль­ка, і во­ни, ще раз на­го­ло­шую, ні­як не пов’яза­ні з по­да­тка­ми чи по­да­тко­вою по­лі­ти­кою дер­жа­ви. Го­лов­на про­бле­ма — це ви­со­кий рі­вень ко­ру­пції та за­хист прав вла­сно­сті. Від­по­від­но до остан­ньо­го до­слі­дже­н­ня ау­ди­тор­ської ком­па­нії PWC «Все­сві­тнє до­слі­дже­н­ня еко­но­мі­чних зло­чи­нів та ша­храй­ства 2018 ро­ку: ре­зуль­та­ти опи­ту­ва­н­ня укра­їн­ських ор­га­ні­за­цій» два най­пер­ші з п’яти то­по­вих ви­дів еко­но­мі­чних зло­чи­нів в Укра­ї­ні — це якраз ха­бар­ни­цтво і ко­ру­пція та не­за­кон­не при­вла­сне­н­ня май­на, ін­ши­ми сло­ва­ми, рей­дер­ство. При цьо­му ста­ти­сти­ка ви­пад­ків ко­ру­пції та ха­бар­ни­цтва згі­дно з від­по­від­я­ми ре­спон­ден­тів в Укра­ї­ні зро­сла до 73% у 2018 р. по­рів­ня­но з 56% у 2016-му. От вам й ефе­ктив­ність ді­яль­но­сті всіх до ку­пи взя­тих ан­ти­ко­ру­пцій­них ор­га­нів!

Про фі­скаль­ні ри­зи­ки, які ви­ни­ка­ють у ра­зі за­про­ва­дже­н­ня цьо­го по­да­тку, не зга­ду­ва­ти­му, всі, хто сте­жить за пе­ре­бі­гом ці­єї пу­блі­чної дис­ку­сії, в кур­сі цифр. До­дам кіль­ка ва­жли­вих, на мою дум­ку, ар­гу­мен­тів про­ти за­про­ва­дже­н­ня цьо­го по­да­тку, які чо­мусь за­ли­ши­ли­ся по­за ува­гою екс­пер­тно­го се­ре­до­ви­ща.

По-пер­ше, пра­гну­чи ку­дись ін­те­гру­ва­ти­ся, ми не мо­же­мо ма­ти стру­кту­ру по­да­тко­вої си­сте­ми, від­мін­ну від тих кра­їн, з яки­ми пе­ред­ба­ча­є­ться еко­но­мі­чна ін­те­гра­ція. Нас про­сто в та­кі со­ю­зи не при­ймуть. ПНВК у тій чи ін­шій фор­мі існує ли­ше в кіль­кох кра­ї­нах, і ці ви­ня­тки тіль­ки під­кре­слю­ють за­галь­не пра­ви­ло. Зокре­ма, в ЄС дав­но здій­сню­є­ться про­ект СССТВ (common consolidated corporate tax base), ме­та яко­го — на­пра­цю­ва­н­ня спіль­них під­хо­дів кра­їн — чле­нів ЄС до ви­зна­че­н­ня ба­зи опо­да­тку­ва­н­ня по­да­тком на при­бу­ток кор­по­ра­цій. Якщо ми за­про­ва­ди­мо ПНВК, і ця спро­ба ви­яви­ться не­ефе­ктив­ною, то від­нов­ле­н­ня фун­кціо­ну­ва­н­ня кла­си­чної фор­ми по­да­тку на при­бу­ток бу­де май­же не­мо­жли­вим, а це в свою чер­гу ще на ро­ки від­да­ляє нас від омрі­я­ної єв­ро­ін­те­гра­ції.

По-дру­ге, якось біль­шість аде­птів ПНВК за­бу­ває те, на чо­му на­го­ло­шу­вав іще Рі­чард Мас­грейв. Під­при­єм­ство або юри­ди­чна осо­ба, в да­но­му ра­зі як пла­тник по­да­тку на при­бу­ток чи ви­ве­де­ний ка­пі­тал, — то ли­ше «пра­во­ва аб­стра­кція», яка є пев­ною юри­ди­чною фор­мою ор­га­ні­за­ції ви­ро­бни­чо­го про­це­су. За ко­жною юри­ди­чною осо­бою сто­їть фі­зи­чна осо­ба чи гру­па фі­зи­чних осіб її вла­сни­ків, і у ра­зі за­про­ва­дже­н­ня ПНВК ви­ни­кає си­ту­а­ція, ко­ли ці лю­ди не спла­чу­ва­ти­муть у цій кра­ї­ні жо­дних по­да­тків. У свою чер­гу про­фе­сор В.ви­шнев­ський за­зна­чає, що цей під­хід не вра­хо­вує то­го фа­кту, що «не­роз­по­ді­ле­ний і не­о­по­да­тко­ву­ва­ний по­да­тком при­бу­ток мо­же бу­ти ка­на­лом ви­то­ку пла­то­спро­мо­жно­сті ін­ди­ві­дів». «Йо­го існу­ва­н­ня ство­рює пе­ред­умо­ви для по­ру­ше­н­ня фун­да­мен­таль­но­го по­да­тко­во­го прин­ци­пу го­ри­зон­таль­ної рів­но­сті», — за­зна­чає він, і, до­дам від се­бе, від­чу­т­тя спра­ве­дли­во­сті опо­да­тку­ва­н­ня.

Хо­че­те за­про­ва­джу­ва­ти ПНВК, не по­ру­шуй­те прин­ци­пу спра­ве­дли­во­сті. Від­по­від­но до ін­те­гра­ціо­ніст­сько­го під­хо­ду про­бле­ма опо­да­тку­ва­н­ня при­бу­тку кор­по­ра­цій ви­рі­шу­є­ться шля­хом об’єд­на­н­ня всіх кор­по­ра­тив­них дже­рел до­хо­ду в ба­зі ін­ди­ві­ду­аль­но­го при­бу­тко­во­го по­да­тку. Зокре­ма, у фор­мі за­про­ва­дже­н­ня по­двій­но­го при­бу­тко­во­го по­да­тку (так зва­ний Dual Іncome Tax, або син­те­ти­чний по­да­ток на ка­пі­таль­ні до­хо­ди), який ба­га­тьма сві­то­ви­ми про­від­ни­ми вче­ни­ми в сфе­рі опо­да­тку­ва­н­ня роз­гля­да­є­ться як най­ближ­ча і ціл­ком ре­аль­на пер­спе­кти­ва. До ре­чі, в Скан­ди­нав­ських кра­ї­нах він фун­кціо­нує вже дав­но і ціл­ком успі­шно. Пе­ре­ду­мо­вою цьо­го є роз­ви­ток ци­фро­вих те­хно­ло­гій і всьо­го, що з ни­ми пов’яза­но, оскіль­ки аку­му­ля­ція ін­фор­ма­ції про всі до­хо­ди і акти­ви фі­зи­чної осо­би з рі­зних дже­рел в одно­му ре­є­стрі дає мо­жли­вість за­про­ва­ди­ти єди­ну шка­лу ста­вок або став­ку для ка­пі­таль­них, тру­до­вих, май­но­вих до­хо­дів то­що.

От­же, за кра­си­ви­ми пре­зен­та­ці­я­ми і гар­ни­ми про­мо­ва­ми ми ба­чи­мо, що на­справ­ді по­тен­ці­аль­ни­ми бе­не­фі­ці­а­ра­ми ПНВК мо­жна вва­жа­ти ли­ше ві­тчи­зня­ний ве­ли­кий бі­знес, за яким, у свою чер­гу, у біль­шо­сті ви­пад­ків сто­ять на­ші слав­но­зві­сні олі­гар­хи чи про­вла­дні під­при­єм­ці. У ре­зуль­та­ті на­сту­пу на офшо­ри у сві­ті акти­ви най­за­мо­жні­ших укра­їн­ців опи­ня­ю­ться під за­гро­зою, то­му ду­же хо­че­ться отри­ма­ти ле­галь­ний офшор в Укра­ї­ні.

Та най­сма­чні­шим хай­пом є за­ко­но­про­ект, роз­ро­бле­ний спіль­но Мін­фі­ном і НБУ, що­до ім­пле­мен­та­ції окре­мих за­хо­дів BEPS у по­да­тко­ве за­ко­но­дав­ство Укра­ї­ни. Тут очі­кую отри­ма­ти за свої дум­ки най­біль­шу кіль­кість кри­ти­ки на кшталт «ми ім­пле­мен­ту­є­мо най­кра­щі між­на­ро­дні стан­дар­ти», «якщо ми цьо­го не зро­би­мо, то бу­дуть сан­кції» то­що. То­му хо­чу від­ра­зу за­зна­чи­ти, що я ствер­джую, що цей ре­цепт лі­ку­ва­н­ня на­шої еко­но­мі­ки вир­ва­но з ре­аль­но­го еко­но­мі­чно­го кон­текс­ту, об­ста­вин мі­сця і ча­су, тож, як по­ка­зує на­ша ж пра­кти­ка, він не спра­цьо­вує. Це са­мо­лі­ку­ва­н­ня вже нам до­ро­го ко­штує. Тон­кі ін­стру­мен­ти на­ла­шту­ва­н­ня по­да­тко­вої си­сте­ми, до яких, по­за сум­ні­вом, на­ле­жать та­кі за­хо­ди BEPS, як удо­ско­на­ле­н­ня кон­тро­лю за трансфер­тни­ми ці­на­ми та пра­ви­ла зві­тно­сті в роз­рі­зі кра­їн для між­на­ро­дних груп ком­па­ній, мо­жуть бу­ти ефе­ктив­ни­ми для ві­тчи­зня­ної си­сте­ми опо­да­тку­ва­н­ня рів­но на­стіль­ки, на­скіль­ки ан­ти­де­пре­сан­ти для не­ан­дер­таль­ця. Про ан­ти­де­пре­сан­ти, як і про BEPS, су­ча­сна на­у­ка знає все, — як во­ни пра­цю­ють і впли­ва­ють на су­ча­сну лю­ди­ну. Але цей вплив не до­слі­дже­ний не тіль­ки на здо­ров’я не­ан­дер­таль­ця, а й близь­ко­го до нас за ге­но­ти­пом кро­мань­йон­ця.

По­ді­бні над­тон­кі ін­стру­мен­ти адмі­ні­стру­ва­н­ня по­да­тків у кра­ї­ні, де бу­яє ко­ру­пція і не­має за­хи­сту прав під­при­єм­ців, ні до чо­го гар­но­го, крім збіль­ше­н­ня ви­трат на адмі­ні­стру­ва­н­ня по­да­тків, не при­зве­дуть. З мо­мен­ту за­про­ва­дже­н­ня кон­тро­лю за трансфер­тни­ми ці­на­ми з бо­ку ДФС, а ми­ну­ло без ма­ло­го п’ять з по­ло­ви­ною ро­ків, з більш як кіль­кох міль­йо­нів кон­тро­льо­ва­них опе­ра­цій пе­ре­ві­ре­но тро­хи біль­ше сорока, з яких 14 рі­шень бу­ло оскар­же­но пла­тни­ка­ми по­да­тків у су­дах. За ре­зуль­та­та­ми рі­шень су­ду на ко­ристь по­да­тко­во­го ор­га­ну бу­ло прийня­то ли­ше два рі­ше­н­ня. До­на­ра­хо­ва­но до бю­дже­ту за цей пе­рі­од близь­ко 400 млн грн. Це за п’ять ро­ків! За цей час су­ку­пні по­да­тко­ві над­хо­дже­н­ня від спла­ти по­да­тку на при­бу­ток ся­га­ють май­же 300 млрд грн. Во­дно­час ви­тра­ти на адмі­ні­стру­ва­н­ня по­да­тку на при­бу­ток у зв’яз­ку з не­об­хі­дні­стю по­да­ва­ти зві­ти по кон­тро­льо­ва­них опе­ра­ці­ях пла­тни­ків по­да­тків зро­сли на по­ря­док з бо­ку як ДФС, так і пла­тни­ків. У ДФС ство­рю­ю­ться но­ві де­пар­та­мен­ти, ме­та яких якраз пов’яза­на з кон­тро­лем за трансфер­тни­ми ці­на­ми, а пла­тни­ки по­да­тків, на­віть най­більш ква­лі­фі­ко­ва­ні, спла­чу­ють ша­ле­ні гро­ші за фор­му­ва­н­ня цих зві­тів. Та­кий звіт одні­єї ве­ли­кої ві­тчи­зня­ної ком­па­нії з іно­зем­ни­ми ін­ве­сти­ці­я­ми роз­мі­ром 150 сто­рі­нок ко­штує близь­ко 600 тис. грн, або 4 тис грн за сто­рін­ку. Ко­ли ми на­вчи­мо­ся ра­ху­ва­ти по­да­тко­вий тя­гар не ли­ше по за­галь­ній су­мі спла­че­них по­да­тків, а й по ви­тра­тах адмі­ні­стру­ва­н­ня? Це ж усе не­про­ду­ктив­ні ви­тра­ти еко­но­мі­ки.

Ма­буть, слід на­га­да­ти всім апо­ло­ге­там BEPS, що основ­не при­зна­че­н­ня цьо­го про­е­кту, іні­ці­йо­ва­но­го ОЕСР і G20, по­ля­гає у про­ти­сто­ян­ні уря­дів рі­зних кра­їн і си­сте­ми пу­блі­чних фі­нан­сів ви­кли­кам, що по­ро­дже­ні перш за все ци­фро­вою еко­но­мі­кою. Тоб­то ко­ли в пер­шу чер­гу ТНК, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи пе­ре­ва­ги ци­фро­вих те­хно­ло­гій (зро­ста­ю­чу від­да­чу від мас­шта­бів ви­ро­бни­цтва, си­нер­ге­ти­чний ме­ре­же­вий ефект і не­ма­те­рі­аль­ні акти­ви) і роз­бі­жно­сті між пра­ви­ла­ми опо­да­тку­ва­н­ня в рі­зних кра­ї­нах, за­йма­ю­ться агре­сив­ним по­да­тко­вим пла­ну­ва­н­ням. Один із най­ві­до­мі­ших при­кла­дів — кейс Apple в Ір­лан­дії.

Де ці всі ци­фро­ві гі­ган­ти в на­шій еко­но­мі­ці? По­ди­ві­ться стру­кту­ру на­шо­го екс­пор­ту, і все ста­не зро­зумі­ло. Між­на­ро­дний бі­знес, який при­су­тній в Укра­ї­ні, і так пла­тить по­да­тки в пов­но­му об­ся­зі. За­те згі­дно з цим за­ко­но­про­е­ктом зна­чно зро­ста­ють штра­фи за не­своє­ча­сне по­да­н­ня зві­тно­сті. На дум­ку са­мих роз­ро­бни­ків, ці фі­нан­со­ві сан­кції дра­ко­нів­ські і, мо­жли­во, бу­дуть змен­ше­ні. Але все одно у фі­скаль­них ор­га­нів ви­ни­кає до­да­тко­вий ін­стру­мент дис­кре­цій­но­го впли­ву, з яким так ба­га­то бо­ре­мо­ся, ка­ра­ти не за про­сту­пок, а за про­це­ду­ру. Ін­ши­ми сло­ва­ми, це озна­чає, що для сум­лін­но­го пла­тни­ка по­да­тків бу­де за­про­ва­дже­на жорс­тка си­сте­ма штра­фів, вду­май­те­ся на хви­лин­ку, за нев­ча­сне до­ве­де­н­ня то­го, що ти ді­яв у ме­жах чин­но­го за­ко­но­дав­ства! А як же пре­зум­пція не­ви­ну­ва­то­сті? До ре­чі, в су­дах та са­ма істо­рія, рі­ше­н­ня на ко­ристь по­да­тко­во­го ор­га­ну най­ча­сті­ше при­йма­є­ться, не ви­хо­дя­чи з ана­лі­зу кон­тро­льо­ва­них угод згі­дно з кон­це­пці­єю прі­о­ри­те­ту су­ті над фор­мою, а ви­клю­чно якщо існу­ють якісь про­це­су­аль­ні не­до­пра­цю­ва­н­ня пла­тни­ків по­да­тків.

З огля­ду на це най­про­сті­ший тест на еко­но­мі­чну до­ціль­ність да­но­го за­ко­но­про­е­кту, який ще не по­да­но на роз­гляд до пар­ла­мен­ту, — це оцін­ка фі­нан­со­во­го ефе­кту від ім­пле­мен­та­ції норм BEPS у По­да­тко­вий ко­декс Укра­ї­ни в по­ясню­валь­ний за­пи­сці. Ду­же спо­ді­ва­ю­ся по­ба­чи­ти там кон­кре­тні ци­фри, а не за­галь­ні сло­ва. І на­став час пе­ре­ста­ти ви­рі­шу­ва­ти імі­дже­ві про­бле­ми те­пер уже уря­ду, але зно­ву за ра­ху­нок пе­ре­сі­чних пла­тни­ків по­да­тків.

BEPS пе­ред­ба­чає роз­кри­т­тя фі­зи­чни­ми осо­ба­ми — ре­зи­ден­та­ми Укра­ї­ни сво­єї уча­сті в іно­зем­них ком­па­ні­ях, які во­ни кон­тро­лю­ють, і пра­ви­ла опо­да­тку­ва­н­ня та­ких ком­па­ній. Ви­ни­кає за­пи­та­н­ня: що по­да­тко­ві ор­га­ни чи ан­ти­ко­ру­пцій­ні з ни­ми ро­би­ти­муть? Ви вже ма­є­те ре­єстр е-де­кла­ра­цій об­ся­гом близь­ко 1,5 млн оди­ниць, де вся ця ін­фор­ма­ція має бу­ти по­да­на. Який еко­но­мі­чний і ан­ти­ко­ру­пцій­ний ефе­кти? Зно­ву нуль. У дер­жа­ви про­сто не­має ін­те­ле­кту­аль­но­го ре­сур­су, при­найм­ні сьо­го­дні, для ство­ре­н­ня та­ко­го скла­дно­го ме­ха­ні­зму кон­тро­лю об’єктів опо­да­тку­ва­н­ня.

Еко­но­мі­чний ефект від BEPS по­ки що на­бли­жа­є­ться до ну­ля. Є до­ре­чність у цьо­му кро­ці су­то по­лі­ти­чна, як си­гнал сві­то­вій спіль­но­ті, що ми з усі­ма в трен­ді і при­єд­ну­є­мо­ся до бо­роть­би з ухи­ле­н­ням від спла­ти по­да­тків. Але чи пе­ре­ро­сте цей хайп у ре­аль­ні дії, за­ле­жить не від то­го, чи бу­де всі зга­да­ні нор­ми про­пи­са­но у ві­тчи­зня­но­му по­да­тко­во­му за­ко­но­дав­стві, а від зов­сім ін­ших чин­ни­ків.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.