За дро­ва­ми лі­су не ви­дно

Ідея ство­ре­н­ня НПП «Чор­но­лі­ський» за­ро­ди­ла­ся сто ро­ків то­му. Тре­ба ще сто?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Сві­тла­на ОРЕЛ

(Кро­пив­ни­цький)

На­ве­сні цьо­го ро­ку, з іні­ці­а­ти­ви мі­сце­во­го осе­ред­ку Укра­їн­сько­го гео­гра­фі­чно­го то­ва­ри­ства, ря­ду ін­ших гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій та за спри­я­н­ня обла­сної вла­ди, від­був­ся кру­глий стіл «Чор­но­ліс­ся вер­хів’їв Ін­гуль­ця: цін­ність, про­бле­ми, пер­спе­кти­ви».

На ньо­му го­стро по­ста­ло пи­та­н­ня ство­ре­н­ня на­ціо­наль­но­го при­ро­дно­го пар­ку (НПП) «Чор­но­лі­ський», бо ві­ко­ві лі­си Цен­траль­ної Укра­ї­ни — Чор­ний ліс, Не­ру­бай, Чу­та, Бір­ки— сьо­го­дні пе­ре­бу­ва­ють під за­гро­зою.

DT.UA пи­са­ло про це («Чор­но­ліс­ся: но­вий на­ціо­наль­ний парк», №11, 2018 р.). То­ді ідею під­три­ма­ли не ли­ше гро­мад­ськість і вче­ні, а й обла­сна вла­да та за­сту­пник мі­ні­стра еко­ло­гії та при­ро­дних ре­сур­сів Ва­силь По­луй­ко. Як же ру­ха­є­ться спра­ва?

Прес-кон­фе­рен­ція на цю те­му зі­бра­ла ши­ро­ке ко­ло не ли­ше жур­на­лі­стів, а й вче­них та гро­мад­ських ді­я­чів. Остан­нім ча­сом про­бле­ма збе­ре­же­н­ня при­ро­ди, дбай­ли­во­го став­ле­н­ня до неї за­го­стрю­є­ться бу­кваль­но на очах. Вар­вар­ське обрі­за­н­ня де­рев, нев­мо­ти­во­ва­на ви­руб­ка під­ні­ма­ють на їх за­хист не ли­ше спе­ці­а­лі­стів, а й зви­чай­них ме­шкан­ців міст і сіл. Ча­сом до­во­ди­ться бу­кваль­но во­ю­ва­ти за ко­жне де­ре­во. Ма­со­ва сві­до­мість по­чи­нає до­зрі­ва­ти до усві­дом­ле­н­ня над­зви­чай­ної цін­но­сті при­ро­дних ре­сур­сів. Ство­ре­н­ня ж на­ціо­наль­но­го при­ро­дно­го пар­ку — це май­же 23 ти­ся­чі ге­кта­рів ві­ко­во­го лі­су з уні­каль­ни­ми при­ро­дни­ми об’єкта­ми, та­ки­ми як озе­ро Бе­ре­сту­ва­те, гли­би­на яко­го до­сі то­чно не ви­зна­че­на, істо­ри­чни­ми та ар­хе­о­ло­гі­чни­ми пам’ятка­ми, чер­во­но­кни­жни­ми пред­став­ни­ка­ми фло­ри і фа­у­ни.

— Ідея ство­ре­н­ня за­по­від­но­го об’єкта ви­со­кої ка­те­го­рії в на­ших лі­сах, — роз­по­від­ає кан­ди­дат гео­гра­фі­чних на­ук, пред­став­ник Укра­їн­сько­го гео­гра­фі­чно­го то­ва­ри­ства Ан­дрій До­ма­ран­ський, — за­ро­ди­ла­ся ще у 20-х ро­ках ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя. Пі­зні­ше зри­на­ла во­на у 80-х ро­ках з іні­ці­а­ти­ви на­у­ков­ців Ака­де­мії на­ук Укра­ї­ни. На по­ча­тку 2000-х уже на мі­сце­во­му рів­ні зно­ву йшло­ся про це. У кві­тні 2009 ро­ку роз­по­ря­дже­н­ням го­ло­ви Кі­ро­во­град­ської обла­сної ра­ди бу­ло ство­ре­но ро­бо­чу гру­пу з роз­роб­ки за­сад Чор­но­лі­сько­го на­ціо­наль­но­го пар­ку Але на то­му спра­ва й за­галь­му­ва­ла.

Цьо­го ро­ку пі­сля за­сі­да­н­ня кру­гло­го сто­лу від­по­від­не звер­не­н­ня бу­ло на­прав­ле­не у Мі­н­еко­ло­гії та при­ро­дних ре­сур­сів. Там під­три­ма­ли іні­ці­а­ти­ву йо­го уча­сни­ків і на­ді­сла­ли до Кі­ро­во­град­ської ОДА лист із про­ха­н­ням по­го­ди­ти кло­по­та­н­ня з ліс­го­спа­ми, ор­га­на­ми мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня та по­да­ти про­ект ство­ре­н­ня на­цпар­ку до мі­ні­стер­ства для під­го­тов­ки від­по­від­но­го ука­зу пре­зи­ден­та Укра­ї­ни. У черв­ні го­ло­ва обл­держ­адмі­ні­стра­ції Сер­гій Ку­зьмен­ко до­ру­чив цю ро­бо­ту де­пар­та­мен­ту еко­ло­гії та при­ро­дних ре­сур­сів. Для під­го­тов­ки і ре­а­лі­за­ції пре­кту пер­шо­го в обла­сті на­ціо­наль­но­го при­ро­дно­го пар­ку ке­рів­ник де­пар­та­мен­ту Оле­ксандр Ков­ту­нов мав під­го­ту­ва­ти від­по­від­ну ро­бо­чу гру­пу.

Очі­ку­ва­ло­ся, що на прес-кон­фе­рен­ції він ого­ло­сить її склад і хо­ча б пун­ктир­но окре­слить імо­вір­ні мо­жли­во­сті узго­дже­н­ня з ко­ри­сту­ва­ча­ми: дво­ма ліс­го­спа­ми — Чор­но­лі­ським та Оле­ксан­дрів­ським — і то­ва­ри­ством ми­слив­ців та ри­ба­лок. Але, як з’ясу­ва­ло­ся, обго­во­ре­н­ня пер­со­наль­но­го скла­ду ро­бо­чої гру­пи, що три­ває вже чо­ти­ри (!) мі­ся­ці, до­сі не за­вер­ше­не.

— Ми за­ці­кав­ле­ні у збіль­шен­ні об’єктів і площ за­по­від­но­го фон­ду, — ка­же Оле­ксандр Ков­ту­нов. — Про­гра­ма со­ці­аль­но-еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку обла­сті пе­ред­ба­чає йо­го зро­ста­н­ня вдві­чі.

Але це пи­та­н­ня не та­ке про­сте. Ліс­го­спи, на­при­клад, вва­жа­ють, що в обла­сті спо­сте­рі­га­є­ться дис­про­пор­ція що­до за­лу­че­н­ня пе­ре­ва­жно лі­со­вих те­ри­то­рій до при­ро­дно-за­по­від­но­го фон­ду. Мов­ляв, без ро­бо­ти за­ли­ша­ться 300 пра­ців­ни­ків, мі­нус від­ра­ху­ва­н­ня до мі­сце­вих бю­дже­тів. Зві­сно, якась ча­сти­на лю­дей зна­до­би­ться для об­слу­го­ву­ва­н­ня НПП. До то­го ж, ко­ли на­ла­го­ди­ться по­стій­ний по­тік ту­ри­стів, мі­сце­ве на­се­ле­н­ня змо­же за­ро­бля­ти пев­ні ко­шти. Але лі­сів­ни­ки впев­не­ні, що на­віть че­рез де­сять ро­ків пі­сля ство­ре­н­ня на­ціо­наль­но­го при­ро­дно­го пар­ку він не змо­же від­ра­хо­ву­ва­ти до мі­сце­вих бю­дже­тів стіль­ки ко­штів, як це сьо­го­дні ро­блять ліс­го­спи. Але — за ра­ху­нок чо­го?

На за­сі­дан­ні зга­да­но­го кру­гло­го сто­лу кан­ди­дат гео­гра­фі­чних на­ук Ла­ри­са Се­ме­нюк на­ве­ла вра­жа­чі ци­фри:

—У Кі­ро­во­град­ській обла­сті за 2014—2016 ро­ки об­ся­ги про­ду­кції лі­со­во­го го­спо­дар­ства зро­сли на 222,6% ! При цьо­му пло­ща від­тво­ре­н­ня лі­сів змен­ши­лись на 18%.

Є й пев­ний плюс — НПП не пре­тен­дує на жо­ден ге­ктар сіль­сько­го­спо­дар­ських угідь. Це — дер­жав­на зем­ля, яку не тре­ба спе­ці­аль­но ви­ді­ля­ти, тіль­ки по­го­ди­ти ме­жі.

Отож у цій не­про­стій си­ту­а­ції обла­сний де­пар­та­мент еко­ло­гії та при­ро­дних ре­сур­сів має зба­лан­су­ва­ти еко­но­мі­чні та со­ці­аль­ні ін­те­ре­си ко­ри­сту­ва­чів. Але вже за­раз оче­ви­дно, що без твер­дої дер­жав­ни­цької по­зи­ції це зро­би­ти нав­ряд чи вда­сться.

Оле­ксандр Ков­ту­нов за­пев­нив при­су­тніх, що впро­до­аж мі­ся­ця ро­бо­ча гру­па та­ки за­пра­цює. А от скіль­ки ча­су, мов­ляв, зна­до­би­ться для під­го­тов­ки на­у­ко­во-еко­но­мі­чно­го та еко­ло­гі­чно­го об­грун­ту­ва­н­ня про­е­кту — не­ві­до­мо.

Чо­му? Адже та­кий про­ект, як ствер­джує Ан­дрій До­ма­ран­ський, уже був під­го­тов­ле­ний ДП «Центр еко­ло­гі­чно­го мо­ні­то­рин­гу» ще у 2006 ро­ці. Оче­ви­дно, йо­го вар­то оно­ви­ти, але ж це зов­сім не те що ви­ко­ну­ва­ти всю ро­бо­ту з ну­ля!

На Кі­ро­во­град­щи­ні та­кож ма­ло фа­хів­ців, які ма­ють до­свід ство­ре­н­ня та­ких ви­со­ко­ка­те­го­рій­них об’єктів. Про­те во­ни є в су­сі­дній Хер­сон­ській обла­сті, де ді­ють кіль­ка на­ціо­наль­них при­ро­дних пар­ків. І ко­ле­ги вже зго­ло­си­ли­ся до­по­мог­ти сте­по­ви­кам.

У всьо­му сві­ті та­кі об’єкти по­пов­ню­ють бю­джет, ство­рю­ють по­зи­тив­ний імідж те­ри­то­рій, що має пер­шо­ря­дне зна­че­н­ня для мо­жли­вих ін­ве­сти­цій. Ба­га­то за­ле­жить та­кож від рів­ня ме­не­джер­сько­го скла­ду май­бу­тньо­го НПП.

На жаль, по­ки що кон­кре­тним ре­зуль­та­том кіль­кох мі­ся­ців спроб зру­ши­ти з мі­сця пи­та­н­ня ство­ре­н­ня НПП «Чор­но­лі­ський» ста­ло ли­ше ви­да­н­ня збір­ни­ка ма­те­рі­а­лів ми­ну­ло­го кру­гло­го сто­лу «Чор­но­ліс­ся вер­хів’їв Ін­гуль­ця: цін­ність, про­бле­ми, пер­спе­кти­ви».

Скіль­ки ча­су ще зна­до­би­ться для узго­дже­н­ня ін­те­ре­сів ко­ри­сту­ва­чів, ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня та дер­жа­ви і під­го­тов­ки про­е­кту для то­го, аби міг бу­ти під­пи­са­ний від­по­від­ний указ пре­зи­ден­та? Оче­ви­дно, що та­ки не сто, — цьо­го ра­зу гро­мад­ськість, що ста­ла актив­ним уча­сни­ком про­це­су, не до­зво­лить. Але Оле­ксандр Ков­ту­нов за­ува­жив: лег­ко­ва­жно бу­ло б ска­за­ти, що че­рез пів­ро­ку та­кий про­ект бу­де го­то­вий.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.