Оде­са по­ка­же зу­би дра­ко­на

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Оль­га СТЕЛЬМАШЕВСЬКА Фо­то Дми­тра Сквор­цо­ва

В Оде­сі взя­ли­ся за фор­му­ва­н­ня опер­ної куль­ту­ри і пре­тен­ду­ють на ста­тус «най­більш опер­но­го» мі­ста Укра­ї­ни.

От­же, в пів­ден­ній Паль­мі­рі пре­зен­ту­ва­ли опе­ру-вер­ба­тім «Дра­кон» за Єв­ге­ном Швар­цем. Цей не­за­ле­жний про­ект ста­не пер­шим про­ду­ктом Фон­ду Оде­ської на­ціо­наль­ної опе­ри, який роз­по­чи­нає ді­яль­ність па­ра­лель­но з під­го­тов­кою но­вої ви­ста­ви.

Як зву­ча­ти­муть текс­ти Швар­ца в укра­їн­сько­му лі­бре­то­ва­но­му пе­ре­кла­ді ві­до­мо­го дра­ма­тур­га Пав­ла Ар’є за пів­ро­ку на прем’єрі (аку­рат під ви­бо­ри) — мо­жна тіль­ки здо­га­ду­ва­ти­ся.

За сло­ва­ми Дми­тра Би­ко­ва, «па­ра­докс у то­му, що в ча­си дра­ко­нів Шварц ще мо­же існу­ва­ти, але в ча­си бур­го­мі­стрів він не­стер­пно дра­тує вла­ду». Тим біль­ше що мо­ло­дий укра­їн­ський ком­по­зи­тор Ан­тон Бай­ба­ков, який зде­біль­шо­го пра­цює для кі­но, те­а­тру та ані­ма­ції з укра­їн­ськи­ми й єв­ро­пей­ськи­ми ре­жи­се­ра­ми, — ще пра­цює над му­зи­чною пар­ти­ту­рою.

За йо­го сло­ва­ми, він на­ма­га­є­ться в ній вза­га­лі по­збу­ти­ся текс­ту і ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти тіль­ки так зва­ну «пта­ши­ну мо­ву», оскіль­ки «сло­во ду­же силь­но се­бе дис­кре­ди­ту­ва­ло».

Однак ре­жи­сер не хо­че втра­ча­ти зву­ча­н­ня «сма­чних» текс­тів Швар­ца і ви­га­дав при­йом, ко­ли текст, як в іта­лій­ських опер­них ви­ста­вах, транс­лю­ва­ти­ме­ться ру­хо­мим ряд­ком укра­їн­ською.

Це вже тре­тє звер­не­н­ня ре­жи­се­ра Єв­ге­на Лав­рен­чу­ка до ці­єї п’єси, але пер­ше — в опер­но­му жан­рі. Адже, на йо­го дум­ку, «опе­ра лі­кує, то­ді як драм­те­атр — за­го­стрює пи­та­н­ня».

Упер­ше пан Лав­рен­чук по­ста­вив «Дра­ко­на» на сце­ні Львів­сько­го ТЮГУ — за мі­ся­цьпів­то­ра до По­ма­ран­че­вої ре­во­лю­ції. У ви­ста­ві на­віть бу­ли по­ма­ран­че­ві стрі­чки, яки­ми мі­стя­ни ві­та­ли но­во­го бур­го­мі­стра.

Дру­гу по­ста­нов­ку він здій­снив за пів­ро­ку до Май­да­ну в Том­сько­му ТЮГУ.

Те­пер ре­жи­сер спо­ді­ва­є­ться, що опе­ра «ні до чо­го та­ко­го» не при­зве­де. Є ли­ше пе­ред­чу­т­тя. І, дай Бо­же, не ре­во­лю­ції, а яки­хось ме­та­мор­фоз дер­жа­ви чи су­спіль­ства. Адже «Дра­кон» — ре­во­лю­цій­на те­ма. Про­те хо­ті­ло­ся б ві­ді­йти від кон­кре­ти­ки. Ми ні­ко­го не зви­ну­ва­чу­є­мо, ні на ко­го паль­цем не по­ка­зу­є­мо. Шварц по­ру­шив те­му то­та­лі­та­ри­зму, але для ме­не ду­же ва­жли­ва те­ма то­та­лі­та­ри­за­ції і фа­ши­за­ції не дер­жа­ви, а сві­до­мо­сті лю­ди­ни. І дра­кон — це не десь там, дра­кон — у на­шій сві­до­мо­сті. Лю­ди­на, ко­тра в по­лі­ти­ці, — при­тя­гує на­віть при­ро­дні ка­та­клі­зми, як все­ре­ди­ні, так і зов­ні. Спо­ді­ва­ю­ся, що нам уда­сться до­не­сти цю те­зу».

Хо­ча, мо­жли­во, ре­жи­сер трі­шки лу­ка­вить? Уже під час пре­зен­та­ції во­сьми­хви­лин­но­го ти­зе­ра опе­ри на сце­ні Оде­ської опе­ри у ви­гля­ді ре­тель­но від­ре­пе­ти­ру­ва­но­го пов­но­цін­но­го фра­гмен­та бу­ло під­го­тов­ле­но й ча­сти­ну кре­а­тив­но­го про­су­ва­н­ня про­е­кту. Па­чка фла­є­рів-ли­сті­вок у пі­зна­ва­них імі­джах та ко­льо­рах ни­ні­шніх по­лі­ти­чних пар­тій і ді­я­чів, але з обі­гра­ва­н­ням текс­тів швар­ців­сько­го «Дра­ко­на»: «Ель­за на­сту­пна», «Пар­тія во­ка­лі­стів: Дра­ко­но­не­за­ле­жність кра­ї­ни», «Но­вий Курськ — но­ві мо­жли­во­сті для ко­жно­го Лан­це­ло­та», «Для уни­кне­н­ня епі­де­мії очних хво­роб ди­ви­ти­ся на не­бо за­бо­ро­ня­є­ться! Бур­го­містр», «Я так вто­ми­ла­ся від ці­єї вій­ни. Во­каль­на пар­тія «За Бу­т­тя!», «Пар­тія во­ка­лі­стів: укра­їн­ська мо­ва. Опе­ра. Те­атр. Сер Лан­це­лот» то­що.

Ду­маю, з та­ким під­хо­дом зав­да­н­ня Фон­ду, у фор­му­лю­ван­ні ге­не­раль­но­го про­дю­се­ра Ан­ни Ста­ви­чен­ко — «по­шук фі­нан­су­ва­н­ня для по­ста­нов­ки ви­став і про­су­ва­н­ня те­а­тру в Єв­ро­пу, по­шук но­вих ме­діа», — бу­де ви­ко­на­но.

Тим біль­ше що ці­єю про­е­кто­пе­рою ко­ман­да, яка має у сво­їх ла­вах му­зи­ко­знав­ця Ан­ну Ста­ви­чен­ко, зба­га­че­ну не­оці­нен­ним гля­да­цьким до­сві­дом усьо­го най­акту­аль­ні­шо­го, що від­бу­ва­є­ться ни­ні в су­ча­сно­му опер­но­му сві­ті, на­ма­га­є­ться до­ве­сти: тен­ден­ція по­шу­ку су­ча­сно­го му­зи­чно­го ма­те­рі­а­лу для опер­ної сце­ни, йо­го по­ста­нов­ка — ва­жли­ва не тіль­ки для Єв­ро­пи, а й для Укра­ї­ни.

Ста­ви­чен­ко впев­не­но ствер­джує, що «Оде­ський опер­ний — най­кра­щий в Укра­ї­ні, має най­кра­щих опер­них со­лі­стів, най­кра­що­го опер­но­го ди­ри­ген­та і най­кра­щий ор­кестр». Мо­жли­во, й так, якщо ди­ре­ктор те­а­тру На­дія Ба­бич під­три­ма­ла і ство­ре­н­ня Фон­ду, і про­е­кти, та ще й ри­зи­кує пу­ска­ти на «свя­ту сце­ну», де па­ну­ють «свя­щен­ні чу­до­ви­ська», мо­ло­дих і зу­хва­лих.

«Фонд — це но­ва­ція для Укра­ї­ни. Я ду­же спо­ді­ва­ю­ся, що він існу­ва­ти­ме не про­сто для га­ло­чки, а для до­по­мо­ги те­а­тру. Ме­та ство­ре­н­ня — роз­ви­ток те­а­тру, йо­го про­су­ва­н­ня в Єв­ро­пу».

З ти­зе­ру зро­зумі­ло: Дра­ко­на як пер­со­на­жа у ви­ста­ві не бу­де. За­те над аван­сце­ною ви­сі­ти­муть три ве­ли­ких екра­ни, на яких on-line транс­лю­ва­ти­му­ться — страй­ки, бій­ки, вій­ни, ре­во­лю­ції, пе­ре­во­ро­ти, по­лі­ти­чні ба­та­лії в пар­ла­мен­тах, при­ро­дні ка­та­клі­зми з рі­зних кра­їн сві­ту. Це і є три го­ло­ви дра­ко­на…

Про­те в Оде­сі все ж та­ки вб’ють дра­ко­на. І один із них бу­де «опер­ним»: з усі­ма йо­го за­кон­сер­во­ва­но­стя­ми, хо­дуль­но­стя­ми, від­ста­лі­стю, стра­ха­ми пе­ред змі­на­ми та но­ва­ці­я­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.