При­мус до ін­те­гра­ції

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ан­дрій ПАЛИВОДА

Мо­сква по­ста­ви­ла Мінськ пе­ред ви­бо­ром: або при­пи­не­н­ня фі­нан­со­вої до­по­мо­ги в роз­мі­рі 10 млрд дол. на рік, або по­гли­бле­н­ня ін­те­гра­ції еко­но­мі­чних і по­лі­ти­чних си­стем Ро­сії та Бі­ло­ру­сі.

Оби­два ва­рі­ан­ти за­гро­жу­ють втра­тою Бі­ло­рус­сю не­за­ле­жно­сті та її вклю­че­н­ням до скла­ду Ро­сії.

Про­тя­гом усьо­го гру­дня Оле­ксан­дро­ві Лу­ка­шен­ку до­во­ди­ться від­би­ва­ти­ся від ро­сій­ських на­па­док. Які він сам же, до сло­ва, й спро­во­ку­вав, ви­ма­га­ю­чи від Мо­скви зни­зи­ти ці­ну на газ (для Бі­ло­ру­сі він і так най­де­шев­ший), а та­кож ком­пен­су­ва­ти май­бу­тні втра­ти від зро­ста­н­ня цін на ро­сій­ську на­фту. Але якщо в по­пе­ре­дні 25 ро­ків бі­ло­ру­ський пре­зи­дент зав­жди отри­му­вав від Крем­ля ба­жа­не, то те­пер Ввла­ді­мір Пу­тін ра­птом зга­дав про до­го­вір про Со­ю­зну дер­жа­ву Ро­сії і Бі­ло­ру­сі. Йо­го під­пи­са­ли ще 1999 ро­ку, і в ра­зі йо­го пов­но­го ви­ко­на­н­ня фа­кти­чно пе­ред­ба­чає вклю­че­н­ня Бі­ло­ру­сі до скла­ду Ро­сії.

Су­пе­ре­чка в Санкт-пе­тер­бур­зі

По­ча­ла­ся ця істо­рія 6 гру­дня, на са­мі­ті Єв­ра­зій­сько­го еко­но­мі­чно­го со­ю­зу (ЄАЕС) в Санкт-пе­тер­бур­зі. Лу­ка­шен­ко там уко­тре ви­сло­вив Пу­ті­ну своє не­вдо­во­ле­н­ня тим, як від­бу­ва­є­ться ін­те­гра­ція в рам­ках ЄАЕС. На дум­ку очіль­ни­ка Бі­ло­ру­сі, «з жа­лем мо­жна за­зна­чи­ти, що є низ­ка ва­жли­вих пи­тань, які за­ли­ша­ю­ться не­ви­рі­ше­ни­ми».

Річ у то­му, що Бі­ло­русь 90% сво­єї про­ми­сло­вої та аграр­ної про­ду­кції про­дає в Ро­сію (на За­хід і в ін­ші кра­ї­ни — в основ­но­му си­ро­ви­ну, про­ду­кти на­фто­пе­ре­роб­ки, ка­лій­ну сіль, ліс то­що). На­то­мість отри­мує від Ро­сії без­ми­тну на­фту й най­де­шев­ший за ме­жа­ми РФ газ, си­ро­ви­ну й ком­пле­кту­ю­чі для сво­єї про­ду­кції.

Тоб­то бі­ло­ру­ські під­при­єм­ства вбу­до­ва­но в ро­сій­ські ри­нок і те­хно­ло­гі­чні й то­вар­но-гро­шо­ві лан­цюж­ки. Са­ме цим Лу­ка­шен­ко по­яснює своє ба­жа­н­ня отри­му­ва­ти ро­сій­ські енер­го­но­сії за вну­трі­шньо­ро­сій­ськи­ми ж ці­на­ми. Іна­кше обра­же­на Бі­ло­русь уза­га­лі го­то­ва по­ки­ну­ти ін­те­гра­цій­ні утво­ре­н­ня — від ЄАЕС до Со­ю­зної дер­жа­ви.

Пу­тін від­по­вів бі­ло­ру­сько­му ко­ле­зі: «Звер­таю ува­гу, що сьо­го­дні в Бі­ло­ру­сі 129 до­ла­рів за ти­ся­чу ку­бів, на­сту­пно­го ро­ку бу­де 127 до­ла­рів, а у ФРН — 250 до­ла­рів».

По­ки Оле­ксандр Лу­ка­шен­ко й Вла­ді­мір Пу­тін спе­ре­ча­ли­ся про «спра­ве­дли­ву ці­ну» на газ для Бі­ло­ру­сі, са­мі бі­ло­ру­си за­ду­ма­ли­ся про «спра­ве­дли­ву ці­ну» на газ для са­мих се­бе. При то­му, що Бі­ло­русь ку­пує газ по 129 дол. за 1 тис. куб. м, усе­ре­ди­ні кра­ї­ни будь-яке під­при­єм­ство пла­тить за ти­ся­чу ку­бо­ме­трів уже 275 дол. Рі­зни­ця між 275 і 129 дол. осі­дає десь у ки­ше­нях дер­жа­ви, і ні­хто не знає, ку­ди йдуть ці гро­ші. Але в та­кій си­ту­а­ції не вар­то ди­ву­ва­ти­ся, що бі­ло­ру­ські то­ва­ри ви­яв­ля­ю­ться не­кон­ку­рен­то­спро­мо­жни­ми на­віть на ро­сій­сько­му рин­ку і при на­ба­га­то ниж­чих зар­пла­тах у са­мій Бі­ло­ру­сі.

Уль­ти­ма­тум Крем­ля

На­при­кін­ці ми­ну­ло­го ти­жня ста­ло ві­до­мо про та­єм­ну на­ра­ду Оле­ксан­дра Лу­ка­шен­ка з ви­щим ке­рів­ни­цтвом Бі­ло­ру­сі, те­мою якої бу­ла ро­сій­ська за­гро­за. На на­ра­ді обго­во­рю­ва­ли­ся за­хо­ди, до яких слід вда­ти­ся «в умо­вах ти­ску з ро­сій­ської сто­ро­ни». Ін­фор­ма­ція, зви­чай­но, ні­як офі­цій­но не під­твер­дже­на, однак, за сло­ва­ми дже­рел, уча­сни­ки зу­стрі­чі ухва­ли­ли рі­ше­н­ня до кін­ця сто­я­ти за не­за­ле­жність.

Опи­са­на на­ра­да пе­ре­ду­ва­ла ре­зо­нан­сній прес-кон­фе­рен­ції 14 гру­дня, на якій пре­зи­дент Бі­ло­ру­сі роз­по­вів про ба­жа­н­ня Ро­сії по­гли­ну­ти йо­го кра­ї­ну, по­зба­вив­ши її не­за­ле­жно­сті. Втім, про все по чер­зі.

Оле­ксандр Лу­ка­шен­ко з лі­та ве­де актив­ні пе­ре­го­во­ри з ро­сій­ським ке­рів­ни­цтвом, на­ма­га­ю­чись збе­рег­ти суб­си­ду­ва­н­ня бі­ло­ру­ської економіки за ра­ху­нок Ро­сії. По­чи­на­ю­чи з 1997 р. ро­сій­ські вли­ва­н­ня в бі­ло­ру­ську еко­но­мі­ку у ви­гля­ді де­ше­во­го га­зу, без­ми­тної на­фти, від­кри­то­го ро­сій­сько­го рин­ку, озбро­єнь і кре­ди­тів ста­нов­лять, за оцін­кою МВФ, при­бли­зно 10 млрд дол. на рік.

Як­би не ці вли­ва­н­ня, рі­вень жи­т­тя в Бі­ло­ру­сі був би зна­чно ниж­чим, оскіль­ки кра­ї­на до­сі збе­рі­гає пла­но­во-адмі­ні­стра­тив­ну мо­дель економіки зі зби­тко­ви­ми держ­під­при­єм­ства­ми в її осно­ві.

Ни­ні бі­ло­ру­ська «бо­роть­ба за суб­си­дії» зве­ла­ся, по су­ті, до двох ре­чей. Пер­ша — ви­мо­га по­ста­ча­ти газ не як чу­жо­зем­но­му спо­жи­ва­че­ві, а як ро­сій­сько­му. Дру­га — це ба­жа­н­ня бі­ло­ру­ської сто­ро­ни отри­ма­ти ком­пен­са­цію до­хо­дів, які ви­па­да­ють з бю­дже­ту че­рез за­пу­ще­ний в РФ «по­да­тко­вий ма­невр» у на­фто­вій га­лу­зі. Бі­ло­ру­ський бю­джет ни­ні на­пов­ню­є­ться зна­чною мі­рою зав­дя­ки то­му, що кра­ї­на отри­мує ро­сій­ську на­фту на осо­бли­вих умо­вах, без 30-від­со­тко­во­го ми­та. Але «по­да­тко­вий ма­невр» Ро­сії виб’є цей до­хід Бі­ло­ру­сі, оскіль­ки ці­ни на на­фту, яку во­на по­ста­чає для бі­ло­ру­ських НПЗ, зро­стуть на ті ж та­ки 30%. Мінськ хо­че ком­пен­су­ва­ти «ви­па­дні до­хо­ди» пря­мо з ро­сій­сько­го бю­дже­ту.

Мо­сква зов­сім не про­ти й да­лі під­три­му­ва­ти бра­тню Бі­ло­русь фі­нан­со­во. Але те­пер Кремль по­чав пря­мо пов’язу­ва­ти еко­но­мі­чну під­трим­ку бі­ло­ру­сько­го ре­жи­му з ді­я­ми Мін­ська що­до ре­а­лі­за­ції бі­ло­ру­сько-ро­сій­сько­го со­ю­зу. Йде­ться про до­го­вір про ство­ре­н­ня Со­ю­зної дер­жа­ви (СД), який Ро­сія і Бі­ло­русь під­пи­са­ли ще 1999 ро­ку. Однак про­цес ін­те­гра­ції за­сто­по­рив­ся 2007-го, і від­то­ді СД існує ско­рі­ше фор­маль­но, як при­від для що­рі­чної зу­стрі­чі всьо­го ви­що­го ке­рів­ни­цтва двох кра­їн.

Те­пер у Мо­скві ра­птом зга­да­ли про цей до­ку­мент і на­рі­ка­ють, що до­мов­ле­но­сті не ви­ко­ну­ю­ться. 11 гру­дня в Мо­скві ві­це-прем’єр РФ Дмі­трій Ко­зак прийняв де­ле­га­цію бі­ло­ру­ських чи­нов­ни­ків, але де­мон­стра­тив­но не став обго­во­рю­ва­ти з ни­ми ком­пен­са­цію ці­ни на на­фту й мо­жли­ву зниж­ку на газ. За йо­го сло­ва­ми, цьо­го не мо­жна обго­во­рю­ва­ти «до ухва­ле­н­ня прин­ци­по­вих рі­шень про рух у на­прям­ку подаль­шої ін­те­гра­ції Ро­сії та Бі­ло­ру­сі в рам­ках Со­ю­зної дер­жа­ви».

Че­рез день, 13 гру­дня, ці «прин­ци­по­ві рі­ше­н­ня» на за­сі­дан­ні Сов­мі­ну Со­ю­зної дер­жа­ви в Бре­сті пе­ре­ра­ху­вав прем’єр-мі­ністр РФ Дмі­трій Ме­две­дєв. За йо­го сло­ва­ми, є два ва­рі­ан­ти. Пер­ший, кон­сер­ва­цій­ний, — за­ли­ши­ти все­ре­ди­ні СД усе як є і роз­ви­ва­ти ін­те­гра­цію в рам­ках ЄАЕС. Але то­ді пра­ва Бі­ло­ру­сі не від­рі­зня­ти­му­ться від прав, на­при­клад, Ка­зах­ста­ну. Тоб­то на еко­но­мі­чну під­трим­ку Мо­скви роз­ра­хо­ву­ва­ти не вар­то, а газ і на­фту до­ве­де­ться ку­пу­ва­ти за сві­то­ви­ми ці­на­ми.

Дру­гий ва­рі­ант Ме­две­дєв на­звав про­су­ну­тим. Ма­є­ться на ува­зі ре­аль­на по­бу­до­ва Со­ю­зної дер­жа­ви, вклю­ча­ю­чи ство­ре­н­ня єди­но­го емі­сій­но­го цен­тру (від­мо­ва Бі­ло­ру­сі від сво­єї ва­лю­ти на ко­ристь ро­сій­сько­го ру­бля), єди­ної ми­тної слу­жби, су­ду, ра­хун­ко­вої па­ла­ти, за­ко­но­дав­ства то­що. Зга­дав Ме­две­дєв і ви­мо­гу про­во­ди­ти єди­ну по­да­тко­ву по­лі­ти­ку, по­лі­ти­ку в га­лу­зі ці­но- й та­ри­фо­утво­ре­н­ня.

У та­ко­му ра­зі Ро­сія ви­рі­шить пи­та­н­ня фі­нан­со­вої під­трим­ки Мін­ська, зокре­ма де­ше­ви­ми енер­го­но­сі­я­ми. Прав­да, зга­да­ний до­го­вір та­кож пе­ред­ба­чає ство­ре­н­ня єди­но­го пар­ла­мен­ту СД, а по­тім і єди­ну пре­зи­дент­ську по­са­ду. Іна­кше ка­жу­чи, у ре­аль­ній Со­ю­зній дер­жа­ві Оле­ксандр Лу­ка­шен­ко в най­лі­пшо­му ра­зі ма­ти­ме ті ж пов­но­ва­же­н­ня, які ни­ні ма­ють лі­де­ри Че­чні або Та­тар­ста­ну.

Лу­ка­шен­ко обра­зив­ся. Ду­же. І ви­сло­вив своє не­вдо­во­ле­н­ня на­сту­пно­го дня, ви­сту­па­ю­чи в Мін­ську на прес-кон­фе­рен­ції для ро­сій­ських жур­на­лі­стів.

«Шан­та­жу­ва­ти нас, на­ма­га­ти­ся на­хи­ля­ти, ста­ва­ти ко­лі­ном на без­глу­здо. Ми по­вин­ні йти до ін­те­гра­ції в ім’я єд­на­н­ня на­ших на­ро­дів. Не мо­жу пі­ти на за­ку­лі­сні ма­хі­на­ції, все має бу­ти че­сно й від­кри­то», — ска­зав бі­ло­ру­ський пре­зи­дент. Да­лі Лу­ка­шен­ко за­явив, що йо­го кра­ї­на ні­ко­ли не ввій­де до скла­ду Ро­сії: «Якщо нас хо­чуть по­ді­ли­ти на обла­сті й за­пхну­ти в Ро­сію, цьо­го не бу­де ні­ко­ли». На дум­ку Лу­ка­шен­ка, під при­во­дом «гли­бо­кої ін­те­гра­ції» Мо­сква хо­че вклю­чи­ти Бі­ло­русь до скла­ду Ро­сії: «Я ро­зу­мію ці на­тя­ки: отри­ма­є­те на­фту, але да­вай­те руй­нуй­те кра­ї­ну і всту­пай­те до скла­ду Ро­сії. Я зав­жди став­лю за­пи­та­н­ня: та­кі ре­чі в ім’я чо­го ро­бля­ться? Ви по­ду­ма­ли про на­слід­ки? Не ки­єм, то па­ли­цею ін­кор­по­ру­ють кра­ї­ну до скла­ду ін­шої кра­ї­ни . ... Нам ка­жуть — ком­пен­са­ція за по­да­тко­вий ма­невр бу­де, ко­ли бу­де глиб­ша ін­те­гра­ція. А де­хто пря­мо ка­же: ми го­то­ві, щоб ви вві­йшли до скла­ду Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції».

Уже пі­сля всіх цих ви­слов­лю­вань Лу­ка­шен­ка мі­ністр фі­нан­сів Ро­сії Ан­тон Сі­лу­а­нов за­явив: «Ро­сія не да­ва­ла Бі­ло­ру­сі жо­дних обі­ця­нок що­до ви­пла­ти ком­пен­са­цій за змі­ни по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства в Ро­сії. Вва­жа­є­мо та­кі змі­ни, зокре­ма по­да­тко­вий ма­невр у на­фто­га­зо­вій га­лу­зі, вну­трі­шньою спра­вою РФ».

На­справ­ді отри­му­ва­ні від Ро­сії суб­си­дії у під­сум­ку фор­му­ють 10— 15% бі­ло­ру­сько­го бю­дже­ту. Це озна­чає, що їх втра­та не роз­ва­лить дер­жа­ву і не ста­не фа­таль­ною для бі­ло­ру­ської економіки. Так, рі­вень жи­т­тя по­мі­тно впа­де. Але, з ін­шо­го бо­ку, Ро­сія про­сто по­да­ру­ва­ла Лу­ка­шен­ко­ві по­ясне­н­ня, чо­му еко­но­мі­ка не по­лі­пшу­є­ться. І він це ви­ко­ри­стає на­при­кін­ці 2019-го, на но­вих пре­зи­дент­ських ви­бо­рах. Якщо 2015-го він ля­кав ви­бор­ців пер­спе­кти­вою по­вто­ре­н­ня в Бі­ло­ру­сі укра­їн­ських по­дій, то те­пер змо­же обі­гра­ва­ти «зра­ду ро­сі­ян».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.