Укра­їн­ський АПК не че­кає іно­зем­них ін­ве­сто­рів, він сам го­то­вий до екс­пан­сії на зов­ні­шні рин­ки

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ма­ксим МАРТИНЮК,

Укра­їн­ський агро­про­ми­сло­вий ком­плекс — над­зви­чай­но стій­ка си­сте­ма.

Ли­ше впро­довж остан­ніх 12 мі­ся­ців га­лузь пе­ре­жи­ла стіль­ки мас­шта­бних по­во­ро­тів і по­тря­сінь, що їх із ли­шком ви­ста­чи­ло б для еко­но­мік кіль­кох кра­їн. Пер­ма­нен­тні по­го­дні ка­та­клі­зми, змі­на ста­ту­су на­дій­них тор­го­вих пар­тне­рів на пря­мо про­ти­ле­жне, ре­гу­ля­тор­ні но­ва­ції, ло­гі­сти­чні про­бле­ми — все це на ви­хо­ді транс­фор­му­ва­ло­ся не в ру­ї­ни, як мо­жна бу­ло б очі­ку­ва­ти, а в ре­кор­дні по­ка­зни­ки про­ду­ктив­но­сті та за­крі­пле­н­ня га­лу­зі на про­від­них по­зи­ці­ях в укра­їн­ській еко­но­мі­ці.

По­чну з то­го, із чим на­сам­пе­ред асо­ці­ю­ва­ти­ме­ться аграр­ний 2018 р., — 70,1 млн т уро­жаю. Ма­кси­мум за істо­рію спо­сте­ре­жень і на 5 млн т біль­ше по­пе­ре­дньо­го ре­кор­ду, за­фі­ксо­ва­но­го 2016-го. По­ка­зник тим більш вра­жа­ю­чий, що по­го­дні фа­кто­ри про­тя­гом ро­ку не да­ва­ли при­во­ду для опти­мі­зму. У мі­ру на­ста­н­ня по­го­дних сюр­при­зів — за­тя­жної зи­ми, тем­пе­ра­тур­них ре­кор­дів, по­су­хи — га­лузь ки­да­ло то в ра­дість, то в па­ні­ку. Ко­ли ве­ктор по­мі­няв­ся втре­тє, — зда­є­ться, пі­сля то­го, як у черв­ні за­ря­ди­ли за­тя­жні до­щі, і га­лузь пе­ре­йшла в ре­жим «усе згниє», ста­ло зро­зумі­ло, що про­гно­зу­ва­ти будь-що не­має сен­су. Осо­би­сто я пе­ре­ко­нав­ся в то­му, що пра­ви­ло «ро­би, що ма­єш» ще ні­ко­ли не під­во­ди­ло. Спів­ві­дно­ше­н­ня «по­го­да/те­хно­ло­гії» за сту­пе­нем впли­ву на вро­жай я оці­нюю у 60/40, і з ура­ху­ва­н­ням ре­кор­дної по­го­дної тур­бу­лен­тно­сті це ду­же здо­ро­ва про­пор­ція, осо­бли­во ви­хо­дя­чи з ре­зуль­та­ту. Стру­кту­ра вро­жаю, по­при оче­ви­дний крен у бік не­про­до­воль­чих куль­тур (близь­ко по­ло­ви­ни ва­лу за­без­пе­чи­ла ку­ку­ру­дза), пов­ні­стю по­кри­ває по­тре­би вну­трі­шньо­го рин­ку — про­по­зи­ція ран­ніх зер­но­вих, у то­му чи­слі пше­ни­ці, у ра­зи пе­ре­ви­щує по­пит.

Що та­ке вро­жай у 70 млн т у мас­шта­бах еко­но­мі­ки? На­сам­пе­ред це май­же 15 млрд дол. з роз­ра­хун­ку се­ре­дніх цін на зер­но­ві на сві­то­вих май­дан­чи­ках. Це близь­ко 12% від ВВП, або по­над 80% зо­ло­то­ва­лю­тних ре­зер­вів. І, на­ре­шті, це май­же 40% в екс­порт­ній ви­ру­чці, і це ста­біль­ність кур­су на­ціо­наль­ної ва­лю­ти.

За­галь­ний ек­спорт ми очі­ку­є­мо на рів­ні 47 млн т, хо­ча ри­нок дає оцін­ки ще біль­ші — 50 млн. По­ста­вок одні­єї тіль­ки пше­ни­ці ми очі­ку­є­мо на рів­ні 16 млн т — по 8 млн т про­до­воль­чої і фу­ра­жу. Цей ко­ло­саль­ний ре­сурс, зна­чну ча­сти­ну яко­го не­об­хі­дно бу­ло екс­пор­ту­ва­ти в сти­слий тер­мін — до кін­ця ро­ку, до ви­хо­ду на сві­то­вий ри­нок уро­жаю з Ла­тин­ської Аме­ри­ки, по­ста­вив пе­ред усі­єю транс­порт­ною ін­фра­стру­кту­рою зав­да­н­ня, рів­них яким во­на ще не ви­рі­шу­ва­ла. Фа­кти­чно з пер­ших днів пе­рі­о­ду актив­но­го екс­пор­ту по­ча­ли над­хо­ди­ти скар­ги від трей­де­рів, і бу­ло оче­ви­дно, що са­мі по со­бі во­ни не ви­рі­ша­ться. То­му на рів­ні Ка­бі­не­ту мі­ні­стрів бу­ло прийня­те рі­ше­н­ня про ство­ре­н­ня між­ві­дом­чо­го шта­бу, який в опе­ра­тив­но­му ре­жи­мі розв’язу­вав би всі ло­гі­сти­чні про­бле­ми. Фор­мат «зу­стрі­ча­є­мо­ся, обго­во­рю­є­мо про­бле­ми, ви­рі­шу­є­мо» ви­явив­ся ду­же ефе­ктив­ним в умо­вах опе­ра­цій­но­го ко­ла­псу. Якщо на по­ча­тку ро­бо­ти шта­бу ме­ні як йо­го го­ло­ві при­но­си­ли стос до­ку­мен­тів з пе­ре­лі­ком про­блем, що на­ко­пи­чи­ли­ся на рі­зних ді­лян­ках, то вже че­рез мі­сяць спи­сок ста­но­вив не більш як по­ло­ви­ну ар­ку­ша. Та при всій ефе­ктив­но­сті шта­бу він не є си­стем­ним рі­ше­н­ням, то­му що бо­ре­ться ви­клю­чно з на­слід­ка­ми про­бле­ми, а не з пер­шо­при­чи­ною, тоб­то лі­кує сим­пто­ми, а не хво­ро­бу. Але якщо не ви­лі­ку­ва­ти не­ду­ги, то во­на дасть ре­ци­див во­се­ни 2019-го. Ре­цепт — гло­баль­ні за­ко­но­дав­чі рі­ше­н­ня, у то­му чи­слі про до­пуск при­ва­тної тя­ги на за­лі­зни­цю.

Під­трим­ка агро­се­кто­ру

За 2018 р. в аграр­ну га­лузь на­ді­йшло в рі­зних фор­ма­тах близь­ко 4 млрд грн держ­під­трим­ки. Ще 2 млрд грн на­при­кін­ці ро­ку бу­ло аку­му­льо­ва­но й пе­ре­да­но на ін­ші на­прям­ки, на­сам­пе­ред на со­ці­аль­ні ви­пла­ти та ви­пла­ти за зов­ні­шні­ми по­зи­ка­ми. Сіль­ське го­спо­дар­ство не в уні­каль­ній си­ту­а­ції, та­кий пе­ре­роз­по­діл від­був­ся й за ін­ши­ми ви­да­тко­ви­ми ста­т­тя­ми держ­бю­дже­ту.

З ін­шо­го бо­ку, ці гро­ші дій­сно бу­ли не за­тре­бу­ва­ні сіль­го­спви­ро­бни­ка­ми в си­лу рі­зних, у то­му чи­слі об’єктив­них, при­чин.

Чо­му так ви­йшло? На­сам­пе­ред ві­ді­гра­ла свою роль при­ро­дна на­сто­ро­же­ність пред­став­ни­ків се­кто­ру сто­сов­но будь-яких но­ва­цій, осо­бли­во тих, що ви­хо­дять від вла­ди. За­зви­чай цей фа­ктор до­ла­є­ться пі­сля то­го, як сфор­му­є­ться кри­ти­чна ма­са по­зи­тив­них від­гу­ків і за­пу­сти­ться са­ра­фан­не ра­діо. Так, що­до про­гра­ми ком­пен­са­ції вар­то­сті сіль­гос­пте­хні­ки, що діє дру­гий рік по­спіль і об­ка­та­на ще 2017-го, ви­бір­ка ба­жає бу­ти кра­щою. Чу­до­вий ре­зуль­тат по­ка­за­ла про­гра­ма ви­плат на го­ло­ву мо­ло­чно­го ста­да для юро­сіб і на мо­ло­дняк — для гро­ма­дян. Тут са­ра­фан­не ра­діо спра­цю­ва­ло ду­же швид­ко: тіль­ки-но лю­ди по­ба­чи­ли, що су­сід одер­жав 2500 грн жи­вих гро­шей на те­ля, яко­го не здав одра­зу за­го­ті­вель­ни­кам, а ви­рі­шив до­три­ма­ти до ро­ку, ні­ко­го біль­ше не до­во­ди­ло­ся вмов­ля­ти офор­ми­ти до­та­цію.

У ре­зуль­та­ті близь­ко 145 млн грн бу­ло спря­мо­ва­но май­же 104 тис. гро­ма­дян за утри­ма­н­ня 176765 те­лят. Більш як пів­мі­льяр­да гри­вень спря­мо­ва­но на зде­шев­ле­н­ня утри­ма­н­ня ко­рів для 105 тис. суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня, у то­му чи­слі кіль­ком со­тням фер­мер­ських го­спо­дарств.

Ві­дно­сно не­ви­со­кий від­со­ток ви­ко­ри­ста­н­ня — у на­пря­мах держ­під­трим­ки, зав’яза­них на бан­ків­сько­му се­кто­рі і/або дов­го­стро­ко­вих ін­ве­сти­цій­них про­е­ктах у тва­рин­ни­цтві. Так, одна з про­грам пе­ред­ба­ча­ла ду­же гі­дний від­со­ток зде­шев­ле­н­ня й ком­пен­са­ції ви­трат на бу­дів­ни­цтво тва­рин­ни­цьких ком­пле­ксів. Але та­кі рі­ше­н­ня не при­йма­ю­ться з ве­чо­ра на ра­нок, а сам під­го­тов­чий етап, пов’яза­ний з оформ­ле­н­ням усіх до­зво­лів на та­кий про­ект, до­сить три­ва­лий. То­му ряд бі­зне­сме­нів, які пла­ну­ють та­кі ін­ве­сти­ції, про­сто не всти­гли ско­ри­ста­ти­ся про­гра­мою, оскіль­ки або про­ра­хо­ву­ва­ли до­ціль­ність та­ко­го про­е­кту і йо­го скла­до­вих, або за­стря­гли на ета­пі па­пе­ро­во­го оформ­ле­н­ня. То­му ду­же ва­жли­во за­без­пе­чи­ти ста­біль­ність дії про­грам у пер­спе­кти­ві, щоб під­при­єм­ці від­ра­зу ро­зумі­ли, що мо­жуть вра­ху­ва­ти у сво­є­му бі­знес-пла­ні еле­мент дер­жав­ної під­трим­ки.

Чим ми не­за­до­во­ле­ні, то це ре­зуль­та­та­ми у фер­мер­ських про­гра­мах. На­сам­пе­ред то­му, що уряд ви­зна­чив цю ка­те­го­рію сіль­го­спви­ро­бни­ків як ба­зу для роз­ви­тку се­ре­дньо­го кла­су в сіль­ській мі­сце­во­сті та на­дає їм все­бі­чну під­трим­ку. З мі­льяр­да гри­вень, пе­ред­ба­че­но­го на роз­ви­ток фер­мер­ських го­спо­дарств у бю­дже­ті 2018 р., бу­ло ви­ко­ри­ста­но менш як по­ло­ви­ну. Чо­му так ста­ло­ся? Перш за все, не­зва­жа­ю­чи на ро­бо­ту ду­же про­фе­сій­ної Асо­ці­а­ції фер­ме­рів і при­ва­тних зем­ле­вла­сни­ків, на рів­ні обла­стей і на­віть ра­йо­нів фер­ме­ри за­ли­ша­ю­ться до­сить роз­рі­зне­ни­ми, і в цьо­му се­гмен­ті по­ін­фор­мо­ва­ність про про­гра­ми під­трим­ки й мо­жли­во­сті, які во­ни на­да­ють, бу­ла не­за­до­віль­ною.

Ще один стри­му­ю­чий фа­ктор — ви­мо­га пов­ної де­ті­ні­за­ції, яка ви­су­ва­є­ться уря­дом до одер­жу­ва­чів бю­дже­тних гро­шей. Не всі фер­ме­ри бу­ли го­то­ві на­да­ти до­ку­мен­ти на ви­ко­ри­сто­ву­ва­ну зем­лю або офор­ми­ти на­ле­жним чи­ном чле­нів сво­го фер­мер­сько­го го­спо­дар­ства. З їхньо­го бо­ку це бу­ло усві­дом­ле­не рі­ше­н­ня — від­мо­ви­ти­ся від до­та­ції, але за­ли­ши­ти­ся у зви­чних сі­рих ко­ор­ди­на­тах ро­бо­ти. Але хо­чу ска­за­ти цій ка­те­го­рії сіль­го­спви­ро­бни­ків, що це сві­до­мо про­гра­шний шлях, то­му що «тінь» не­вбла­ган­но зву­жу­є­ться під впли­вом як кур­су уря­ду на обі­ле­н­ня еко­но­мі­ки, так і зов­ні­шніх тор­го­вих пар­тне­рів, що ви­су­ва­ють ви­мо­ги до про­сте­жу­ва­но­сті про­ду­кції.

Та­кож не пі­шло на ко­ристь фер­мер­ським про­гра­мам, які пе­ред­ба­ча­ли, зокре­ма, ра­ди­каль­не зде­шев­ле­н­ня до 1–2% вар­то­сті бан­ків­ських по­зик, упе­ре­дже­н­ня бан­ків­сько­го се­кто­ру до ці­єї ка­те­го­рії по­зи­чаль­ни­ків. Упе­ре­дже­н­ня, на мою дум­ку, аб­со­лю­тно не­спра­ве­дли­ве, оскіль­ки агра­рії по­ка­зу­ють се­бе за­га­лом більш ди­сци­плі­но­ва­ни­ми пла­тни­ка­ми, і від­со­ток не­по­вер­нень в АПК сут­тє­во ниж­чий, ніж у се­ре­дньо­му по еко­но­мі­ці. Але, всу­пе­реч об’єктив­ній ре­аль­но­сті, фі­н­уста­но­ви про­дов­жу­ють оці­ню­ва­ти фер­ме­рів як не­бла­го­на­дій­них клі­єн­тів. Що­прав­да, і фер­ме­ри пла­тять бан­кам від­по­від­ною не­до­ві­рою та во­лі­ють бра­ти ви­клю­чно то­вар­ні кре­ди­ти від дистриб’юто­рів. На­сту­пно­го ро­ку ми вра­ху­є­мо всі ці ню­ан­си і вне­се­мо не­об­хі­дні ко­ри­гу­ва­н­ня, щоб під­ви­щи­ти ком­форт фер­ме­рів у ко­ри­сту­ван­ні про­гра­ма­ми.

Ми зро­би­ли про­гра­ми держ­під­трим­ки то­чко­во спря­мо­ва­ни­ми та сфор­му­ва­ли їх з мір­ку­вань ко­ри­сті для га­лу­зі, а не Pr-ефе­кту, пов­ні­стю усві­дом­лю­ю­чи всю не­по­пу­ляр­ність цьо­го кро­ку. Про­сті­ше бу­ло розда­ти 100 дол. в екві­ва­лен­ті на ге­ктар і одер­жа­ти по­лі­ти­чні ди­ві­ден­ди, але це озна­ча­ло б про­сто спа­ли­ти 6 млрд грн. Уряд ви­кли­кав на се­бе кри­ти­ку, за­те за під­сум­ка­ми ро­ку ми фі­ксу­є­мо тен­ден­цію де­ті­ні­за­ції в га­лу­зі, зро­ста­н­ня про­ду­ктив­но­сті в мо­ло­чно­му го­спо­дар­стві, за­кла­да­н­ня но­вих са­дів і ви­но­гра­дни­ків і по­яву но­вих фер­мер­ських го­спо­дарств. That was worth it.

Так, у га­лузь спря­мо­ва­но ві­дно­сно не­ба­га­то ко­штів, але всі ці гро­ші ді­йшли до адре­са­тів — ефе­ктив­них сіль­го­спви­ро­бни­ків і бу­дуть ви­ко­ри­ста­ні на роз­ви­ток. До­ступ до бю­дже­тних гро­шей ма­ли всі охо­чі, не­за­ле­жно від мас­шта­бу бі­зне­су і йо­го спе­ці­а­лі­за­ції, тож прин­ци­пу спра­ве­дли­во­сті бу­ло без­до­ган­но до­три­ма­но, а це бу­ло на­шою основ­ною ви­мо­гою до са­мих се­бе.

Се­кто­раль­ні ре­зуль­та­ти

Ре­зуль­та­ти цен­траль­них ор­га­нів ви­ко­нав­чої вла­ди, яки­ми в си­лу сво­їх обов’яз­ків за­йма­є­ться Мі­на­гро­по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства, не рів­но­цін­ні за під­сум­ка­ми 2018 р. Але ні­де не бу­ло за­стою, і це бе­зу­мов­на по­зи­тив­на осо­бли­вість ро­ку, що ми­нає.

Най­біль­ше по­зи­тив­них по­дій від­бу­ло­ся в бло­ці зе­мель­них від­но­син, але це швид­ше на­ко­пи­чу­валь­ний ефект вкла­де­них ту­ди за остан­ні три ро­ки зу­силь, які на­ре­шті по­ча­ли да­ва­ти від­да­чу. Про­ве­де­н­ня впер­ше з 1995 р. нор­ма­тив­ної гро­шо­вої оцін­ки 35 млн га сіль­го­сп­зе­мель ви­ве­де зе­мель­ні від­но­си­ни на які­сно но­вий рі­вень і спри­я­ти­ме збіль­шен­ню до­хо­дів мі­сце­вих бю­дже­тів за ра­ху­нок від­нов­ле­н­ня да­них і не­мо­жли­во­сті ма­ні­пу­лю­ва­ти з ни­ми.

За не­пов­ні де­сять мі­ся­ців ми про­ве­ли мас­шта­бну пе­ре­да­чу 1,5 млн га зе­мель сіль­госп­при­зна­че­н­ня у вла­сність май­же се­ми со­тень об’єд­на­них гро­мад, які одер­жать мо­жли­вість, спи­ра­ю­чись на цей ре­сурс, сві­до­мо роз­ви­ва­ти свої те­ри­то­рії. Не­має сто­від­со­тко­вої впев­не­но­сті, що всі го­ло­ви ОТГ бу­дуть дбай­ли­ви­ми го­спо­да­ря­ми, але гро­ма­дян­ська актив­ність, ви­яв­ле­на при об’єд­нан­ні, без­умов­но, ро­бить їх та­ки­ми, що за­слу­го­ву­ють на цей шанс.

Еле­ктрон­ні зе­мель­ні тор­ги. Ка­бмі­ну до­ве­ло­ся за­сто­су­ва­ти свій фір­мо­вий при­йом «пі­ло­тний про­ект», щоб ма­ти мо­жли­вість здій­сни­ти не­об­хі­дні транс­фор­ма­ції в га­лу­зі, не че­ка­ю­чи, по­ки пар­ла­мент роз­ка­ча­є­ться. Пер­ші ре­зуль­та­ти еле­ктрон­них тор­гів пов­ні­стю ви­пра­вда­ли до­кла­де­ні зу­си­л­ля, — став­ки орен­ди злі­та­ють до 70% рі­чних. Усі ці гро­ші над­хо­дять зно­ву ж та­ки до мі­сце­вих бю­дже­тів.

У ча­сти­ні лі­со­во­го го­спо­дар­ства ба­чив ба­дьо­рий звіт про змен­ше­н­ня не­ле­галь­них ру­бок удві­чі, до 14 тис. ку­бо­ме­трів, але не спри­ймаю йо­го над­то сер­йо­зно, хо­ча не став­лю під сум­нів ци­фри. Про­сто по­трі­бно ро­зу­мі­ти, що ре­аль­ної кіль­ко­сті не­за­кон­них ру­бок у цій ци­фрі не вра­хо­ва­но, і про їх мас­шта­би мо­жна ли­ше здо­га­ду­ва­ти­ся. Хо­чу за­ува­жи­ти, що на під­ста­ві чи­слен­них зу­стрі­чей з пред­став­ни­ка­ми га­лу­зі — лі­сни­ка­ми й ди­ре­кто­ра­ми го­спо­дарств — жо­дних пре­тен­зій до них не­має. Про­бле­ма лі­со­во­го го­спо­дар­ства має ви­клю­чно си­стем­ну, а не люд­ську при­ро­ду. За­те мо­жна з упев­не­ні­стю ска­за­ти, що на­сту­пний рік у пред­став­ни­ків га­лу­зі бу­де зна­чно кра­щим за ни­ні­шній, оскіль­ки во­ни ре­корд­сме­ни за кіль­кі­стю по­зи­тив­них змін, за­кла­де­них у держ­бю­дже­ті-2019. Це і під­ви­ще­н­ня лі­со­вої рен­ти, і більш ефе­ктив­ний її роз­по­діл, і збіль­ше­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня, що до­зво­лить під­три­ма­ти ліс­го­спи в пів­ден­них і схі­дних, так зва­них низь­ко­ре­сур­сних, обла­стях, і но­ві стан­дар­ти на де­ре­ви­ну, які по­ча­ли ді­я­ти з но­во­го ро­ку.

Дер­жри­б­агент­ство пе­ре­йшло у 2018 р. з ре­жи­му «ви­жи­ва­н­ня» у ре­жим «роз­ви­ток». На 60% збіль­шив­ся об­сяг ви­ло­ву в Чор­но­му мо­рі, на 7% зро­сло ви­ро­бни­цтво хар­чо­вої про­ду­кції в се­гмен­ті. Є при­пу­ще­н­ня, що ці­єю ди­на­мі­кою ми зо­бов’яза­ні де­ті­ні­за­ції га­лу­зі і/ або зро­стан­ню ку­пі­вель­ної спро­мо­жно­сті на­се­ле­н­ня. Ме­ні по­до­ба­ю­ться оби­дві вер­сії, хо­ча біль­ше схи­ля­ю­ся все ж та­ки до пер­шої. Під кі­нець ро­ку ці успі­хи де­що по­псу­ва­ла агре­сив­на по­лі­ти­ка Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції, що ста­вить під сум­нів подаль­шу без­пе­ре­шко­дну мо­жли­вість про­ми­слу в Азов­сько­му мо­рі. Оці­ни­ти на­слід­ки по­ки що скла­дно че­рез аб­со­лю­тну не­про­гно­зо­ва­ність дій ро­сій­ської сто­ро­ни.

На лі­нії Держ­спо­жив­слу­жби та­кож без­ліч ру­хів, пра­кти­чний ефект яких бу­де оче­ви­дний уже на­сту­пно­го ро­ку. Бу­ло прийня­то ряд нор­ма­тив­них актів, зокре­ма, но­ві пра­ви­ла й па­ра­ме­три кон­тро­лю ви­ро­бни­ків, про­сте­жу­ва­но­сті про­ду­кції, єв­ро­ін­те­гр­цій­ний за­кон про кор­ми. АЧС не ви­ко­рі­не­на, але в дру­го­му пів­річ­чі ми ба­чи­мо вті­шне за­ти­ха­н­ня актив­но­сті епі­де­мії та зни­же­н­ня кіль­ко­сті спа­ла­хів у ре­гіо­нах.

Аграр­ний-2019

Прі­о­ри­те­ти, ви­зна­че­ні в сіль­сько­му го­спо­дар­стві у 2018 р., від­обра­же­ні й у бю­дже­ті на 2019-й. Про­гра­ми під­трим­ки без­глу­зді в ді­а­па­зо­ні одно­го­двох ро­ків, і хо­ча де­я­кі ру­хи в га­лу­зі ми фі­ксу­є­мо, для стій­ко­го ефе­кту не­об­хі­дно за­без­пе­чи­ти на­сту­пність стра­те­гії. То­му на­сту­пно­го ро­ку (хо­ті­ло­ся б і в пер­спе­кти­ві ще кіль­кох ро­ків) фо­кус збе­ре­же­ться на під­трим­ці тва­рин­ни­цтва й ін­ших ка­пі­та­ло­міс­тких га­лу­зей, які спри­я­ють ство­рен­ню ро­бо­чих місць, фор­му­ван­ню про­ду­кції з до­да­ною вар­ті­стю і є в си­лу три­ва­ло­го стро­ку оку­пно­сті ви­со­ко­ри­зи­ко­ви­ми для ін­ве­сто­рів.

Без­умов­но, від­бу­де­ться транс­фор­ма­ція ар­хі­те­кту­ри про­грам фер­мер­сько­го бло­ку. Во­ни бу­дуть спро­ще­ні й менш за­ле­жні від бан­ків­сько­го се­кто­ру, при­найм­ні до­ти, до­ки фі­нан­си­сти не по­до­ла­ють сво­го упе­ре­дже­но­го став­ле­н­ня до цьо­го кла­су по­зи­чаль­ни­ків. Біль­ший акцент бу­де зро­бле­но на роз­ви­ток пе­ре­роб­ки й ло­гі­сти­ки. Цей рік по­ка­зав, на­скіль­ки се­ктор за­ле­жний від транс­порт­ної ін­фра­стру­кту­ри, і якщо тер­мі­но­во не ін­ве­сту­ва­ти в її мо­дер­ні­за­цію та укру­пне­н­ня, то сіль­сько­го­спо­дар­ський по­тен­ці­ал мо­же за­ли­ши­ти­ся не­ре­а­лі­зо­ва­ним. Біль­шість про­грам під­трим­ки-2019 уже зна­йо­мі сіль­го­спви­ро­бни­кам або за­зна­ють то­чко­вих удо­ско­на­лень, у та­кий спо­сіб мо­жна роз­ра­хо­ву­ва­ти на актив­ний по­пит на них з бо­ку тих агра­рі­їв, які до­сі сум­ні­ва­ли­ся, що дер­жа­ва ви­явить по­слі­дов­ність і на­дій­ність.

Швид­ше за все, тур­бу­лен­тність на зов­ні­шніх рин­ках збе­ре­же­ться. На­віть якщо актив­на фа­за гло­баль­но­го тор­го­во­го про­ти­сто­я­н­ня КНР—США ми­ну­ла, а все вка­зує са­ме на це, роз­ра­хо­ву­ва­ти, що ми за­кін­чи­мо рік у ста­біль­ній си­сте­мі тор­го­вель­них ко­ор­ди­нат, не до­во­ди­ться. Однак мо­жна з упев­не­ні­стю ска­за­ти, що укра­їн­ські екс­пор­те­ри, які кіль­ка ро­ків то­му ви­три­ма­ли ко­ло­саль­не ви­про­бу­ва­н­ня на мі­цність втра­тою ба­га­то­рі­чно­го тор­го­во­го пар­тне­ра і зумі­ли пе­ре­бу­ду­ва­ти­ся та ві­ді­гра­ти по­зи­ції, го­то­ві до будь-яких тор­го­вель­них не­спо­ді­ва­нок.

Основ­на змі­на, на мою дум­ку, має від­бу­ти­ся в па­ра­ди­гмі «ін­ве­стор і укра­їн­ський АПК», і в 2019 р. ми по­ба­чи­мо її за­ро­дже­н­ня. Те­за «іно­зем­ні ін­ве­сто­ри, при­ходь­те в на­ше сіль­ське го­спо­дар­ство» без­на­дій­но за­ста­рі­ла. Ми дав­но са­мі со­бі ін­ве­сто­ри, і ви­ня­тки, та­кі як SALIC—«МРІЯ», ли­ше під­твер­джу­ють це пра­ви­ло (див. рис. 1, 2). Укра­їн­ський аграр­ний ком­плекс — уже один із най­по­ту­жні­ших у сві­ті, і йо­го пред­став­ни­ки ціл­ком са­мо­до­ста­тні та са­мі го­то­ві до зов­ні­шньої екс­пан­сії. Се­рія угод M&A ав­тор­ства укра­їн­ських ком­па­ній, кіль­кість яких не­у­хиль­но зро­стає, це під­твер­джує.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.