Го­рю­чі під­сум­ки

Чим за­пам’ятав­ся па­лив­ний ри­нок 2018 ро­ку

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Сер­гій КУЮН

Рік, що ми­нає, для рин­ку на­фто­про­ду­ктів був не­ти­по­во спо­кій­ним.

Як мі­ні­мум не бу­ло криз, які за­зви­чай тра­пля­ли­ся про­тя­гом остан­ніх чо­ти­рьох ро­ків. Да­лі — опис най­яскра­ві­ших епі­зо­дів і сю­же­тних лі­ній, які за­пам’ята­ли­ся цьо­го ро­ку та впли­ну­ли або ще впли­нуть на подаль­ший роз­ви­ток па­лив­но­го рин­ку кра­ї­ни.

Зро­ста­є­мо!

У 2018 р. спо­жи­ва­н­ня па­ли­ва в Укра­ї­ні зно­ву зро­сло. За під­сум­ка­ми 11 мі­ся­ців ба­ланс рин­ку мо­тор­них па­лив збіль­шив­ся на 7,2% по­рів­ня­но з ана­ло­гі­чним пе­рі­о­дом 2017-го. Драй­ве­ра­ми зро­ста­н­ня ви­сту­пи­ли на­сам­пе­ред ди­зель­не па­ли­во (+10,1%, або 560 тис. т) і скра­пле­ний газ (10,6%, або 153 тис. т). Сво­єю чер­гою, про­даж бен­зи­ну про­дов­жив ско­ро­чу­ва­ти­ся — на 3,9%, або 72 тис. т, за 11 мі­ся­ців 2018 р.

Є під­ста­ви вва­жа­ти, що в ро­ці, що ми­нає, су­мар­не спо­жи­ва­н­ня мо­тор­них па­лив у ме­три­чних оди­ни­цях до­ся­гне рів­ня 2013-го — 10,4 млн т (див. рис. 1). Одно­зна­чно цей по­ка­зник бу­де пе­ре­ви­ще­но зав­дя­ки на­дли­шко­вим по­став­кам авіа­га­су, що зго­рів у ди­зель­них дви­гу­нах (див. ни­aeче).

Збіль­ше­н­ня по­ста­вок ди­зель­но­го па­ли­ва вка­зує на основ­ну роль про­ми­сло­во­сті. Оче­ви­дно, у цю ди­на­мі­ку зро­би­ли свій вне­сок і так зва­ні єв­ро­бля­хи, зде­біль­шо­го осна­ще­ні ди­зель­ни­ми дви­гу­на­ми.

Без бро­не­по­їзда

Зро­ста­н­ня спо­aeи­ва­н­ня ди­зель­но­го па­ли­ва і скра­пле­но­го га­зу в остан­ні ро­ки до­ся­га­є­ться за ра­ху­нок на­ро­щу­ва­н­ня по­ста­вок з Ро­сії. За по­пе­ре­дні­ми роз­ра­хун­ка­ми,у 2018 р. бу­де по­став­ле­но близь­ко 2,7 млн т ро­сій­сько­го ДП, що, по-пер­ше, є аб­со­лю­тним істо­ри­чним ре­кор­дом (2013-го бу­ло тро­хи мен­ше 2 млн), по-дру­ге, на ньо­го при­па­да­ти­ме най­біль­ша час­тка в ба­лан­сі кра­ї­ни — 41%. З ура­ху­ва­н­ням Бі­ло­ру­сі су­мар­на час­тка по­ста­вок мо­тор­них па­лив із кра­їн Ми­тно­го со­ю­зу ста­но­вить по­над 66% по­тре­би (див. рис. 2).

В умо­вах від­кри­то­го рин­ку це озна­чає ли­ше одне: ці на­фто­про­ду­кти еле­мен­тар­но де­шев­ші. Для еко­но­мі­ки де­ше­ві енер­го­но­сії — це без­умов­не бла­го, чо­го не ска­жеш із по­гля­ду енер­ге­ти­чної без­пе­ки. На­ве­сні 2018 р. най­біль­ший укра­їн­ський ви­ро­бник, «Укр­та­тна­фта», іні­ці­ю­вав за­про­ва­дже­н­ня квот і мит на ро­сій­ські й бі­ло­ру­ські на­фто­про­ду­кти. Однак уряд та­ку іні­ці­а­ти­ву від­хи­лив (про­ект «Укр­та­тна­фти» справ­ді був ма­ло су­мі­сним із ре­аль­ні­стю та міг за­ли­ши­ти кра­ї­ну без па­ли­ва). Во­се­ни кон­тро­льо­ва­ний гру­пою «При­ват» НПЗ по­дав по­втор­ну за­яв­ку на обме­же­н­ня ім­пор­ту, зро­бив­ши ви­снов­ки з ве­сня­ної нев­да­чі. Те­пер на­фто­пе­ре­ро­бник про­сить за­про­ва­ди­ти 12-про­цен­тне ми­то тіль­ки на бі­ло­ру­ські бен­зи­ни. Про до­лю цьо­го звер­не­н­ня ни­ні ні­чо­го не ві­до­мо.

Уря­ду вар­то бу­ло б звер­ну­ти ува­гу на стан мор­ської на­фто­пе­ре­ва­ло­чної ін­фра­стру­кту­ри, що є стра­хов­кою у ра­зі про­блем із тру­бо­про­від­ним або за­лі­зни­чним ім­пор­том. Но­мі­наль­них по­ту­жно­стей із при­йма­н­ня з мо­ря до­ста­тньо, але є сум­ні­ви в зда­тно­сті пе­ре­ва­лок вча­сно ви­ван­та­жи­ти цей об­сяг на су­шу. Слаб­ка лан­ка — «Укр­за­лі­зни­ця», яка не має до­ста­тньої кіль­ко­сті ні ло­ко­мо­ти­вів, ні за­лі­зни­чних ци­стерн. У цьо­му кон­текс­ті за­слу­го­ву­ють на ува­гу про­е­кти зі ство­ре­н­ня дер­жав­них по­ту­жно­стей із пе­ре­вал­ки па­ли­ва (на сьо­го­дні у дер­жа­ви є ли­ше на­пів­зруй­но­ва­ний і ма­ло­по­ту­жний Хер­сон­ський на­фто­пе­ре­ва­ло­чний ком­плекс) і бу­дів­ни­цтва на­фто­про­ду­кто­про­во­дів за клю­чо­ви­ми на­прям­ка­ми.

Ще одним ва­жли­вим кро­ком має ста­ти си­сте­ма ство­ре­н­ня мі­ні­маль­них за­па­сів на­фти й на­фто­про­ду­ктів, оскіль­ки ни­ні за­па­сів па­ли­ва пра­кти­чно не­має. Від­по­від­ний за­ко­но­про­ект, що по­ста­вить за обов’язок ко­мер­цій­ним і дер­жав­ним ком­па­ні­ям бра­ти участь у ство­рен­ні ре­зер­вів, не мо­жуть по­да­ти до пар­ла­мен­ту уже три ро­ки.

Хи­трий авіа­гас

Із 2017 р. в Укра­ї­ні пов­но­цін­но фун­кціо­нує схе­ма за­ву­а­льо­ва­ної кон­тра­бан­ди диз­па­ли­ва. Йде­ться про на­дли­шко­ві по­став­ки авіа­цій­но­го га­су. За ві­сім мі­ся­ців 2018-го ба­ланс рин­ку (ім­порт+ви­ро­бни­цтво) ста­но­вив 458 тис. т, то­ді як ае­ро­пор­ти одер­жа­ли 295 тис. т га­су. У не­ві­до­мо­му на­прям­ку «зни­кло» май­же 160 тис. т, або тре­ти­на об­ся­гів.

За 11 мі­ся­ців уже бу­ло по­став­ле­но 690 тис. т авіа­па­ли­ва, а «зни­клий» об­сяг до­ся­гнув 250 тис. т.

Про­ве­де­н­ня ла­бо­ра­тор­них до­слі­джень яко­сті ди­зель­но­го па­ли­ва в пів­ден­них ре­гіо­нах кра­ї­ни й ана­ліз стру­кту­ри ре­а­лі­за­ції авіа­па­ли­ва і ДП до­зво­ля­ють при­пу­сти­ти, що авіа­гас до­да­є­ться в диз­па­ли­во для зни­же­н­ня со­бі­вар­то­сті остан­ньо­го за ра­ху­нок рі­зни­ці в акци­зах.

Акциз на авіа­гас ста­но­вить 21 єв­ро/тис. л, на ДП — 139,5 єв­ро. Аві­а­па­ли­во з ни­aeчою вар­ті­стю пі­сля роз­ми­тне­н­ня про­да­ють за ці­ною до­ро­aeчо­го диз­па­ли­ва. На­вар на ко­aeно­му лі­трі — по­над 4,5 грн.

За два ро­ки про­бле­ма ді­йшла до Ка­бмі­ну, і в рам­ках бю­дже­тно­го про­це­су прийня­ли низ­ку нор­ма­тив­них за­хо­дів, по­кли­ка­них за­кри­ти га­со­ву ді­ру. Ві­дни­ні по­ста­чаль­ник зо­бов’яза­ний одер­жа­ти спе­ці­аль­ний сер­ти­фі­кат в ае­ро­пор­ту, при по­став­ці ви­да­ва­ти­муть ве­ксель, а ці­льо­ве ви­ко­ри­ста­н­ня па­ли­ва слід під­твер­джу­ва­ти па­ке­том до­ку­мен­тів. У цьо­му ра­зі збе­ре­же­ться низь­ка став­ка акци­зу, а ре­шта па­ли­ва об­кла­да­ти­ме­ться вде­ся­те­ро біль­шим по­да­тком — 210 єв­ро/тис. л.

Уча­сни­ки рин­ку очі­ку­ють упро­ва­дже­н­ня но­вої си­сте­ми на пра­кти­ці. Втра­ти держ­бю­дже­ту від ці­єї схе­ми у 2018 р. ста­но­ви­ти­муть, імо­вір­но, близь­ко 1,35 млрд грн.

«Під­пар­кан­ний» ри­нок

У 2018 р. спо­сте­рі­га­ло­ся стрім­ке зро­ста­н­ня кіль­ко­сті не­ле­галь­них ав­то­за­прав­них стан­цій. Во­ни не ма­ють до­звіль­них до­ку­мен­тів, актів уве­де­н­ня в екс­плу­а­та­цію, ка­со­вих апа­ра­тів то­що. Все по­ча­ло­ся 2015-го з бо­чок, що тор­гу­ють скра­пле­ним га­зом, а ни­ні не­рід­ко мо­жна зу­стрі­ти справ­жніх муль­ти­па­лив­них «не­ле­га­лів», які тор­гу­ють і га­зом, і диз­па­ли­вом, і бен­зи­ном.

За оцін­ка­ми На­фто­га­зо­вої асо­ці­а­ції Укра­ї­ни, у 2018 р. без по­трі­бних до­ку­мен­тів пра­цю­ва­ло близь­ко 1500 АЗС (усьо­го в кра­ї­ні за­ре­є­стро­ва­но май­же 6500 АЗС). Об­сяг ре­а­лі­за­ції — близь­ко 40 тис. т на мі­сяць, втра­ти бю­дже­тів усіх рів­нів — 10 млрд грн на рік.

Си­ту­а­ція та­ка сер­йо­зна, що на­при­кін­ці ро­ку з цьо­го при­во­ду на­віть ви­сло­вив­ся пре­зи­дент По­ро­шен­ко, а Ге­не­раль­на про­ку­ра­ту­ра роз­по­ча­ла про­гра­му пе­ре­ві­рок АЗС по всій кра­ї­ні.

Для си­стем­ної бо­роть­би з «не­ле­га­ла­ми» прийня­ли низ­ку за­ко­но­дав­чих іні­ці­а­тив. На­сам­пе­ред із 2019 р. за­про­ва­джу­є­ться лі­цен­зу­ва­н­ня АЗС. Вар­тість лі­цен­зії не­ве­ли­ка — кіль­ка ти­сяч гри­вень, але для її одер­жа­н­ня тре­ба на­да­ти па­кет до­ку­мен­тів, що по­ка­зу­ють від­по­від­ність об’єкта нор­ма­ти­вам. Лі­цен­зія бу­де по­трі­бна та­кож при ви­ро­бни­цтві, збе­рі­ган­ні й опто­вій тор­гів­лі па­ли­вом.

На за­ко­но­дав­чо­му рів­ні пе­ред­ба­че­но мо­дер­ні­за­цію з 1 ли­пня 2019 р. си­сте­ми еле­ктрон­но­го адмі­ні­стру­ва­н­ня ре­а­лі­за­ції па­ли­ва з пе­ре­хо­дом на облік по акци­зних скла­дах, а та­кож по­ета­пне впро­ва­дже­н­ня си­сте­ми кон­тро­лю над обо­ро­том і за­ли­шка­ми па­ли­ва на акци­зних скла­дах із ви­ко­ри­ста­н­ням рів­не­мі­рів і ви­тра­то­мі­рів-лі­чиль­ни­ків.

Чи­ма­ло уча­сни­ків рин­ку ске­пти­чно став­ля­ться до но­во­вве­день, по­бо­ю­ю­чись, що ви­тра­ти на від­по­від­ність но­вим нор­мам до­ве­де­ться не­сти за­ко­но­слу­хня­ним грав­цям, то­ді як «не­ле­га­ли» спо­кій­но пра­цю­ва­ти­муть по­за по­лем, про­дов­жу­ю­чи під­го­до­ву­ва­ти мі­сце­вих си­ло­ви­ків. Для ти­ску на остан­ніх На­фто­га­зо­ва асо­ці­а­ція Укра­ї­ни не­дав­но за­пу­сти­ла ме­ха­нізм гро­мад­сько­го кон­тро­лю у ви­гля­ді ін­тер­нет-кар­ти не­ле­галь­них АЗС. Бу­ло за­по­зи­че­но до­свід ли­тов­сько­го ру­ху «Ли­тва без «ті­ні»: з до­по­мо­гою гро­ма­дян ве­де­ться мо­ні­то­ринг за то­чка­ми не­ле­галь­ної ре­а­лі­за­ції під­акци­зних то­ва­рів, і ди­на­мі­ка кіль­ко­сті цих то­чок до­по­ма­гає ви­зна­ча­ти ефе­ктив­ність ро­бо­ти мі­сце­вих си­ло­ви­ків. Не­має ди­на­мі­ки зни­же­н­ня кіль­ко­сті не­бла­го­по­лу­чних об’єктів — іде ви­сно­вок про са­бо­таж мі­сце­вих пра­во­охо­рон­ців. У Ли­тві це да­ло мо­жли­вість за­кри­ти 700 то­чок за п’ять ро­ків. По­ди­ви­мо­ся, як спра­цює про­гра­ма в Укра­ї­ні.

Шок із пер­шо­го по­гля­ду

Най­не­при­єм­ні­ший ре­корд, який від­чу­ли у 2018 р. усі, — ці­ни. У ве­ре­сні по­до­ла­ли пси­хо­ло­гі­чно скла­дний бар’єр 30 грн/л на бен­зин А-95 і диз­па­ли­во, а не­за­ба­ром бу­ло до­ся­гну­то і зов­сім шо­ку­ю­чо­го рів­ня 35,49 грн/л у «пре­мі­аль­них» ме­ре­жах. Ав­то­газ на по­ча­тку ли­сто­па­да до­ріс до 16,99 грн/л. При­чи­ною став злет цін на на­фту до 85 дол./бар. в очі­ку­ван­ні аме­ри­кан­ських сан­кцій ві­дно­сно Іра­ну — одно­го з най­біль­ших на­фто­до­бу­ва­чів пла­не­ти. У роз­пал па­ні­ки на­фто­трей­де­ри зі сві­то­ви­ми іме­на­ми про­ро­ку­ва­ли на­фту по 100 дол./ бар. ще до кін­ця ро­ку. У ре­зуль­та­ті на­фта ко­штує менш як 53 дол./ бар., ці­ни на ко­лон­ках теж пов­зуть униз. Це най­лі­пша ілю­стра­ція то­го, що ни­ні ні­хто не ро­зу­міє, що і як ру­хає цим рин­ком. То­му про­гноз на 2019 р. за­ли­ша­є­ться від­ри­тим.

З ін­шо­го бо­ку, якщо вра­хо­ву­ва­ти, що 90% у ці­ні на­фто­про­ду­ктів має ва­лю­тну прив’яз­ку, рів­ні 2018 р. бу­ли ре­кор­дни­ми тіль­ки в грив­не­во­му ви­ра­жен­ні. Але у ва­лю­тно­му укра­їн­ці вже пла­ти­ли біль­ше й до­сить дов­го. На­при­клад, на по­ча­тку 2014-го бен­зин ко­шту­вав близь­ко 1,37 дол./л (11 грн за кур­су до­ла­ра 8 грн), то­ді як пік 2018 р. до­брав­ся в най­кра­що­му ра­зі до 1,2 дол./л. (се­ре­дня ці­на 33 грн/л за кур­су 28 грн). Та­кож від­чу­тно до­рож­че об­хо­ди­ло­ся па­ли­во до кри­зи 2008 р., ко­ли ці­ни на на­фту ся­га­ли 147 дол./бар.

Про­ща­вай, ма­зу­те!

На від­мі­ну від бі­ту­му, ін­ший тем­ний на­фто­про­дукт — ма­зут — го­ту­є­ться пі­ти в істо­рію. За да­ни­ми «Кон­сал­тин­го­вої гру­пи А-95», за ві­сім мі­ся­ців укра­їн­ський ри­нок ма­зу­ту впав май­же вп’яте­ро — із 241,6 тис. до 57,1 тис. т. Вну­трі­шнє ви­ро­бни­цтво за цей пе­рі­од зни­зи­ло­ся на 28,4%, а ім­порт — більш як у шість ра­зів. За­па­си ма­зу­ту на скла­дах те­пло­еле­ктро­стан­цій і те­пло­еле­ктро­цен­тра­лей на 30 сер­пня 2018 р. змен­ши­ли­ся до мі­ні­маль­но­го за кіль­ка остан­ніх ро­ків рів­ня в 37,6 тис. т.

При­чи­ною різ­ко­го зни­же­н­ня ви­ко­ри­ста­н­ня то­пко­во­го ма­зу­ту ста­ло по­си­ле­н­ня ви­мог до яко­сті. Із 2018 р. за­бо­ро­не­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ма­зут із вмі­стом сір­ки ви­ще 1%. В Укра­ї­ні й Бі­ло­ру­сі, звід­ки ра­ні­ше йшли основ­ні по­став­ки, та­кий про­дукт не ви­ро­бля­є­ться. Лег­ше ска­за­ти, що ви­пуск та­кої мар­ки на­ла­го­дже­но на оди­ни­чних НПЗ Ро­сії та Ка­зах­ста­ну. На­віть най­де­шев­ший ма­зут із вмі­стом сір­ки 3,5% ли­ше епі­зо­ди­чно успі­шно кон­ку­ру­вав із при­ро­дним га­зом, а до­рож­ча низь­ко­сір­чи­ста мар­ка про­сто при­ре­че­на. Прав­да, за всі­ма нор­ма­ти­ва­ми, ма­зут за­ли­ша­є­ться ре­зерв­ним па­ли­вом.

Про­блем­на фор­му­ла

На по­ча­тку 2018 р. «Укр­за­лі­зни­ця» за­яви­ла про пе­ре­хід на за­ку­пів­лю диз­па­ли­ва за фор­муль­ни­ми кон­тра­кта­ми. Сенс у то­му, що на тен­де­рі по­ста­чаль­ни­ки тор­гу­ю­ться за рі­вень сво­єї на­цін­ки, яку зго­дом ви­ко­ри­сто­ву­ють у за­зда­ле­гідь про­пи­са­ній фор­му­лі ці­но­утво­ре­н­ня, що ба­зу­є­ться на вар­то­сті па­ли­ва на між­на­ро­дних рин­ках. Це ма­ло ви­рі­ши­ти два зав­да­н­ня: за­без­пе­чи­ти без­пе­ре­бій­ність по­ста­вок і мі­ні­маль­ну ці­ну. І якщо без­пе­ре­бій­но­сті до­сяг­ти так-сяк уда­ло­ся, то що­до мі­ні­маль­ної ці­ни від са­мо­го по­ча­тку бу­ли за­пи­та­н­ня. З огля­ду на те, що УЗ є най­біль­шим спо­жи­ва­чем ди­зель­но­го па­ли­ва в кра­ї­ні, ком­па­нія ціл­ком мо­же роз­ра­хо­ву­ва­ти на зниж­ки від рин­ку. Тим біль­ше, що транс­порт­ни­кам уда­ло­ся під­тяг­ти пла­ті­жну ди­сци­плі­ну. Однак, по­при зов­ні­шню кон­ку­рен­цію, жо­ден тен­дер 2018 р. не про­йшов із рин­ко­вою ці­ною, зви­чай­но, ма­ла мі­сце на­віть не­ве­ли­ка пре­мія.

Оста­то­чно си­ту­а­ція ста­ла зро­зумі­лою на по­ча­тку гру­дня, ко­ли три най­біль­ші по­ста­чаль­ни­ки ДП для за­лі­зни­ці — «Ан­ві­трейд», «Трейд Ком­мо­ді­ті» (в осо­бі «Фір­ми Фі­дея») і «Со­кар Укра­ї­на» — за­про­по­ну­ва­ли одна­ко­ві ці­ни, які ви­яви­ли­ся на 20% ви­щи­ми за рин­ко­ві. З ура­ху­ва­н­ням об­ся­гу за­ку­пів­лі су­мар­не пе­ре­ви­ще­н­ня ці­ни ста­но­ви­ло 120 млн грн. Ро­зго­лос та­ких фе­є­ри­чних ре­зуль­та­тів при­звів до то­го, що «Укр­за­лі­зни­ця» від­мо­ви­ла­ся укла­да­ти до­го­вір за та­ки­ми ці­на­ми, а по­ста­чаль­ни­ки обі­ця­ли зни­зи­ти за­яв­ле­ну вар­тість. Але, як ка­жуть, осад за­ли­шив­ся...

Тран­спорт­ній ком­па­нії тре­ба вдо­ско­на­ли­ти си­сте­му за­ку­пі­вель, пе­ред­усім ство­рив­ши ре­зерв па­ли­ва (це по­трі­бно УЗ і як стра­те­гі­чно ва­жли­во­му для еко­но­мі­ки та обо­ро­но­зда­тно­сті кра­ї­ни під­при­єм­ству). Зна­ю­чи, що за­па­су не­має, трей­де­ри об´рун­то­ва­но впев­не­ні в то­му, що по­ку­пець бра­ти­ме за бу­дья­ку ці­ну, щоб не зу­пи­ни­ти­ся. Да­лі по­трі­бен дов­го­стро­ко­вий гра­фік по­ста­вок па­ли­ва й по­си­ле­ний мо­ні­то­ринг цін з ме­тою одер­жа­ти най­кра­щі про­по­зи­ції. Ко­ли ри­нок по­ба­чить про­фе­сій­ну ро­бо­ту із за­ку­пі­вель, кон­ку­рен­ція зро­сте, змо­ви­ти­ся ста­не про­бле­ма­ти­чно, тож бу­де отри­ма­ний очі­ку­ва­ний ре­зуль­тат.

На шля­ху ви­прав­ле­н­ня

На­фто­вий бі­знес гру­пи «При­ват» Іго­ря Ко­ло­мой­сько­го по­ка­зав про­грес за низ­кою на­пря­мів. Під­кон­троль­на бі­зне­сме­но­ві най­біль­ша на­фто­ви­до­був­на ком­па­нія «Укр­на­фта» де­мон­стру­ва­ла по­лі­пше­н­ня фін­по­ка­зни­ків не ли­ше зав­дя­ки зро­стан­ню цін на на­фту, а й у ре­зуль­та­ті змін у збу­то­вій по­лі­ти­ці. В 2018 р. бу­ло при­пи­не­но пра­кти­ку про­да­ва­ти «при­ва­тів­ським» стру­кту­рам скра­пле­ний газ із 10–15-про­цен­тним дис­кон­том що­до цін держ­ком­па­нії «Укр­га­зви­до­бу­ва­н­ня». (Те­пер «при­ва­тів­ці» бе­руть газ «Укр­на­фти» за рин­ко­ви­ми ці­на­ми.)

Та­кож оста­то­чно ро­зір­ва­ли кон­тракт із «Дні­про­а­зо­том», за яким при­ро­дний газ «Укр­на­фти» пе­ре­ро­бля­ли на амі­ак із подаль­шим пе­ре­про­да­жем «Дні­про­а­зо­ту» (кон­тро­лю­є­ться «При­ва­том»). За оцін­ка­ми екс­пер­тів «Кон­сал­тин­го­вої гру­пи А-95», з 2015-го по 2018 р. «Укр­на­фта» втра­ти­ла на цьо­му кон­тра­кті при­бли­зно 2 млрд грн. Ком­па­нія за­яв­ляє, що з кві­тня 2018-го про­дає газ на рин­ку, хо­ча за­по­ча­тко­ва­на пра­кти­ка пу­блі­чних про­да­жів на бір­жі чо­мусь не за­крі­пи­ла­ся. На­скіль­ки ві­до­мо, основ­ним по­ку­пцем цьо­го га­зу є та­кож афі­лі­йо­ва­на з «При­ва­том» ком­па­нія «Укр­на­фто­бу­рі­н­ня».

По­при всі успі­хи, «Укр­на­фта» за­ли­ша­є­ться най­біль­шим бор­жни­ком держ­бю­дже­ту з ре­зуль­та­том 14 млрд грн. Ме­не­джмент ком­па­нії актив­но про­ти­сто­їть спро­бам НАБУ по­вер­ну­ти ви­ве­де­ні з ком­па­нії гро­ші на ко­ристь «При­ва­ту» у 2015 р.

2018-го між «При­ва­том» і держ­ком­па­ні­єю «Укр­транс­на­фта» за­кін­чи­ли­ся су­до­ві по­зо­ви нав­ко­ло по­вер­не­н­ня держ­ком­па­нії на­фти, яку ви­ка­ча­ли й роз­мі­сти­ли на збе­рі­га­н­ня на НПЗ гру­пи у 2015 р. Прав­да, за по­слу­ги збе­рі­га­н­ня під­при­єм­ства І.ко­ло­мой­сько­го одер­жа­ли від дер­жа­ви 900 млн грн.

Не ви­кли­кає сум­ні­вів, що по­зи­тив­ні зру­ше­н­ня в ро­бо­ті «При­ва­ту» з держ­ком­па­ні­я­ми бу­ли ви­му­ше­ни­ми й ста­ли­ся че­рез брак у Ко­ло­мой­сько­го адмі­ні­стра­тив­них ва­же­лів. Олі­гарх не при­хо­вує, що ду­же роз­ра­хо­вує на змі­ну вла­ди в бе­ре­зні 2019 р. Оче­ви­дно, що по­вер­не­н­ня пов­но­цін­но­го кон­тро­лю над на­фто­ви­ми акти­ва­ми з держ­час­ткою — одна з го­лов­них ці­лей бі­зне­сме­на.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.