У грі чи по­за грою?

При­ро­дні ре­сур­си і мі­сце­ві гро­ма­ди

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ми­хай­ло ХВЕСИК, Ана­то­лій СУНДУК,

до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, про­фе­сор, ака­де­мік НААН Укра­ї­ни; до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, Ін­сти­тут еко­но­мі­ки при­ро­до­ко­ри­сту­ва­н­ня та ста­ло­го роз­ви­тку На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук Укра­ї­ни

Як свід­чать ре­а­лії, з ко­жним днем по­си­лю­ю­ться про­це­си де­цен­тра­лі­за­ції, одним з ре­зуль­та­тів яких є ста­нов­ле­н­ня і роз­ви­ток мі­сце­вих гро­мад.

Цьо­го ро­ку від­бу­ли­ся чер­го­ві ви­бо­ри до ОТГ, які ви­яви­ли до­сить ви­со­ку актив­ність ви­бор­ців. Згі­дно з ін­фор­ма­ці­єю мо­ні­то­рин­го­вих груп, уже є при­кла­ди успі­шних гро­мад, які спро­мо­гли­ся не тіль­ки утвер­ди­ти­ся, а й про­де­мон­стру­ва­ти кон­кре­тні ре­зуль­та­ти ді­яль­но­сті, ре­а­лі­за­ції со­ці­аль­них та ін­фра­стру­ктур­них про­е­ктів. Від­бу­ва­є­ться це як зав­дя­ки спри­ян­ню дер­жа­ви, до­по­мо­зі іно­зем­них пар­тне­рів, так і актив­но­сті мі­сце­вих лі­де­рів, що в кін­це­во­му під­сум­ку по­зи­тив­но впли­не на роз­ви­ток гро­мад.

Ко­жна гро­ма­да на по­ча­тко­во­му ета­пі ста­вить пе­ред со­бою пи­та­н­ня, по­ді­бно до бі­знес-пла­ну, що­до про­фі­лю роз­ви­тку, силь­них і слаб­ких сто­рін, ре­сур­сів то­що. Біль­шість із них від­ра­зу ду­має про під­при­єм­ства, які роз­та­шо­ва­ні або тя­жі­ють до гро­ма­ди; роз­ви­ток бі­зне­су й та­ке ін­ше. При цьо­му не­до­ста­тньо ува­ги при­ді­ля­є­ться за­без­пе­чен­ню гро­ма­ди при­ро­дни­ми ре­сур­са­ми, адже, від­по­від­но до су­ча­сних уяв­лень, при­ро­дний ре­сурс є акти­вом рин­ко­вої еко­но­мі­ки і за умо­ви пра­виль­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня мо­же фор­му­ва­ти ва­го­мий при­бу­ток і фі­нан­со­ві по­то­ки.

Якщо про­ана­лі­зу­ва­ти ді­яль­ність мі­сце­вих гро­мад у Єв­ро­пі чи США, то ви­я­ви­ться, що во­ни ви­ко­ри­сто­ву­ють увесь ком­плекс мі­сце­вих пе­ре­ваг, у то­му чи­слі при­ро­дні ре­сур­си та їхні фун­кції. При­ро­дні ре­сур­си є ба­зи­сом, то­чкою тя­жі­н­ня для за­лу­че­н­ня бі­зне­су в гро­ма­ду.

По­ді­бні успі­шні при­кла­ди ста­ли мо­жли­ви­ми зав­дя­ки про­це­сам де­цен­тра­лі­за­ції в рі­зних її про­я­вах, які без­по­се­ре­дньо сто­су­ю­ться сфе­ри при­ро­дних ре­сур­сів, що є ва­жли­вим чин­ни­ком під­не­се­н­ня як дер­жа­ви в ці­ло­му, так і мі­сце­вих гро­мад, а та­кож за­без­пе­че­н­ня ста­ло­го роз­ви­тку на рі­зних рів­нях. Крім то­го, при­ро­дно-ре­сур­сний по­тен­ці­ал до­ціль­но роз­гля­да­ти як те­ри­то­рі­аль­ний сти­му­ля­тор роз­ви­тку гро­мад, зда­тний істо­тно ка­та­лі­зу­ва­ти мі­сце­ві пе­ре­ва­ги з їх подаль­шою транс­фор­ма­ці­єю в чин­ни­ки зро­ста­н­ня.

Ва­жли­во за­зна­чи­ти, що «кон­та­кти» між мі­сце­вою гро­ма­дою і при­ро­дни­ми ре­сур­са­ми від­бу­ва­ю­ться за до­по­мо­гою пев­них ін­стру­мен­тів, «лі­фтів», що за­без­пе­чу­ють вклю­че­н­ня остан­ніх в еко­но­мі­чні про­це­си.

Єв­ро­пей­ський до­свід

Як свід­чить пра­кти­ка єв­ро­пей­ських кра­їн, мі­сце­ва гро­ма­да в них є по­ту­жним чин­ни­ком роз­ви­тку не тіль­ки ре­гіо­ну, а й дер­жа­ви в ці­ло­му. Зро­зумі­ло, що до­свід ЄС у сфе­рі мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня є три­ва­лі­шим і то­му є чи­ма­ло йо­го успі­шних при­кла­дів. Крім то­го, для роз­ви­тку гро­мад сфор­мо­ва­но по­ту­жне ін­сти­ту­ціо­наль­не се­ре­до­ви­ще, яке спри­яє їх фун­кціо­ну­ван­ню, як і Єв­ро­пей­ська хар­тія мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, що ви­зна­чає ба­зо­ві прин­ци­пи ді­яль­но­сті мі­сце­вих ор­га­нів вла­ди.

Від­по­від­но до су­ча­сних уяв­лень, гро­ма­ди ві­ді­гра­ють роль пев­них бі­знес-ха­бів, своє­рі­дних те­плиць, де мо­же роз­ви­ва­ти­ся бі­знес. Ба­га­то успі­шних гро­мад здій­сню­ють ді­яль­ність, пов’яза­ну з при­ро­дни­ми ре­сур­са­ми, на що по­зи­тив­но впли­ває на­яв­ність по­ту­жно­го під­при­єм­ства чи ін­ве­сто­ра. На­при­клад, якщо в ме­жах гро­ма­ди роз­та­шо­ва­ний за­вод Coca-cola чи фі­лія по­ту­жної бу­ді­вель­ної ком­па­нії (на кшталт Knauf), що ви­ко­ри­сто­вує мі­сце­ву си­ро­ви­ну, то це, без­пе­ре­чно, є ва­го­мою пе­ре­ва­гою для гро­ма­ди.

У ра­зі від­су­тно­сті та­ко­го по­ту­жно­го бі­зне­су до­ціль­но роз­ви­ва­ти мі­сце­ві пе­ре­ва­ги. Акту­аль­ним є до­свід су­сі­дньої Поль­щі, який є по­ка­зо­вим, адже, як го­во­рять екс­пер­ти, те­пе­рі­шня Поль­ща до­ся­гла успі­ху са­ме зав­дя­ки про­гре­сив­но­му мі­сце­во­му са­мов­ря­ду­ван­ню.

Ба­зо­вою оди­ни­цею мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня в кра­ї­ні є гмі­ни, ке­рів­ни­ки якої на­ма­га­ю­ться за­без­пе­чи­ти спри­я­тли­ві умо­ви для їх ста­нов­ле­н­ня, за­лу­чи­ти по­тен­цій­них ін­ве­сто­рів. Ді­яль­ність ба­га­тьох гмін ´рун­ту­є­ться на ви­ко­ри­стан­ні мі­сце­вих при­ро­дних ре­сур­сів, які мо­жуть сти­му­лю­ва­ти їх роз­ви­ток. На­при­клад, гмі­на Кле­щов (Ло­дзин­ське воє­вод­ство) зав­дя­ки за­па­сам бу­ро­го ву­гі­л­ля є одні­єю з най­за­мо­жні­ших у Поль­щі. Фру­кто­вий кла­стер гмі­ни Опо­ле-лю­бель­ське пе­ред­ба­чає фун­кціо­ну­ва­н­ня низ­ки під­при­ємств із ви­ро­щу­ва­н­ня та пе­ре­роб­ки мі­сце­вих фру­ктів, які екс­пор­ту­ють до ба­га­тьох кра­їн. Пер­спе­ктив­ною є гмі­на За­тор бі­ля Кра­ко­ва, бренд якої сфор­мо­ва­но з ви­ко­ри­ста­н­ням аква­куль­ту­ри (ри­би) та су­мі­жної ді­яль­но­сті, зокре­ма від­нов­ле­н­ня став­ків, роз­ви­ток ін­фра­стру­кту­ри для від­по­чин­ку. Ни­ні там роз­бу­до­ву­ють ін­ве­сти­цій­ну зо­ну. Ана­ло­гі­чних при­кла­дів мо­жна на­ве­сти ба­га­то. Основ­не, щоб бу­ло ви­ді­ле­но мі­сце­ву пе­ре­ва­гу, яка мов ма­гніт при­ва­блю­ва­ла б і ін­ші ви­ди ді­яль­но­сті.

До­сить вда­лою є пра­кти­ка ре­а­лі­за­ції про­е­ктів пу­блі­чно-при­ва­тно­го пар­тнер­ства, ко­ли, крім дер­жа­ви, за­лу­ча­є­ться і при­ва­тний ка­пі­тал. Це пе­ред­ба­чає фун­кціо­ну­ва­н­ня по­ту­жних ТНК у рі­зних га­лу­зях — про­е­кти з мо­дер­ні­за­ції во­до­го­нів ве­ли­ких міст, си­стем те­пло­за­без­пе­че­н­ня, по­во­дже­н­ня зі смі­т­тям то­що.

Що ж до кра­їн За­хі­дної Єв­ро­пи, то там при­ро­дний ре­сурс є акти­вом рин­ко­вої еко­но­мі­ки з ши­ро­ки­ми фун­кці­я­ми, який мо­же і фор­му­ва­ти мі­сце­ві бю­дже­ти, і вхо­ди­ти до сфе­ри ін­те­ре­сів кор­по­ра­цій, і ві­ді­гра­ва­ти роль стру­кту­ро­фор­му­валь­но­го чин­ни­ка. Із 2015 ро­ку, ко­ли роз­по­ча­ли­ся де­цен­тра­лі­за­ція і фор­му­ва­н­ня гро­мад, ці про­це­си до­ся­гли ва­го­мих ре­зуль­та­тів. Ба біль­ше, з ко­жним ро­ком актив­ність утво­ре­н­ня мі­сце­вих гро­мад по­си­лю­є­ться. За ін­фор­ма­ці­єю ре­сур­су decentralization.gov.ua, ста­ном на 10 гру­дня 2018 ро­ку в Укра­ї­ні за­ре­є­стро­ва­но 874 гро­ма­ди. Лі­де­ра­ми в рей­тин­гу їх фор­му­ва­н­ня є Жи­то­мир­ська, Хмель­ни­цька й Чер­ні­гів­ська обла­сті. Крім то­го, ва­го­мі по­зи­ції ха­ра­ктер­ні і для пів­ден­но-схі­дних ре­гіо­нів, зокре­ма За­по­різь­кої обла­сті.

При цьо­му пло­ща гро­мад ста­но­вить 37,5% від за­галь­ної в Укра­ї­ні. Вар­то за­зна­чи­ти, що уряд за­твер­див 23 пер­спе­ктив­ні пла­ни фор­му­ва­н­ня гро­мад обла­стей. Крім то­го, впро­ва­джу­є­ться ін­сти­тут ста­рост, по­сту­по­во по­лі­пшу­є­ться ін­фра­стру­кту­ра, роз­ви­ва­ю­ться зв’яз­ки між окре­ми­ми мі­сце­во­стя­ми.

У ре­зуль­та­ті ста­нов­ле­н­ня гро­мад змі­цню­ю­ться їхні по­зи­ції як са­мо­стій­них грав­ців у розв’язан­ні мі­сце­вих про­блем, у пла­ні пер­спе­ктив за­лу­че­н­ня ін­ве­сто­рів, роз­ши­ре­н­ня ком­пе­тен­ції в ча­сти­ні фор­му­ва­н­ня бю­дже­тів то­що.

Бю­дже­ти є одним з на­слід­ків фор­му­ва­н­ня гро­мад у рам­ках фі­нан­со­вої де­цен­тра­лі­за­ції, адже мо­жли­вість їх на­пов­не­н­ня — це за­по­ру­ка успі­шно­го роз­ви­тку ко­жної те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди. За ін­фор­ма­ці­єю до­слі­дже­н­ня «Мо­ні­то­ринг про­це­су де­цен­тра­лі­за­ції вла­ди та ре­фор­му­ва­н­ня мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня» по­сту­по­во збіль­шу­є­ться час­тка мі­сце­вих по­да­тків і збо­рів у стру­кту­рі вла­сних до­хо­дів мі­сце­вих бю­дже­тів — з 26,6 (2015) до 27,3% (2017), на­бли­жа­ю­чись до очі­ку­ва­но­го по­ка­зни­ка 30% (2018). Зокре­ма, від­по­від­ний цьо­го­рі­чний по­ка­зник зріс на 19,7% по­рів­ня­но з ана­ло­гі­чним пе­рі­о­дом ми­ну­ло­го ро­ку, при­чо­му пла­та за зем­лю — на 11%, що вва­жа­є­ться хо­ро­шим ре­зуль­та­том.

Ана­лі­зу­ю­чи роль при­ро­дних ре­сур­сів у фор­му­ван­ні бю­дже­тів гро­мад, ви­яв­ле­но, що зна­чна кіль­кість ста­тей до­хо­дів пря­мо чи опо­се­ред­ко­ва­но пов’язу­є­ться са­ме з ни­ми. Та­ки­ми ста­т­тя­ми, згі­дно з Бю­дже­тним ко­де­ксом Укра­ї­ни, є еко­ло­гі­чний по­да­ток, рен­тна пла­та за ко­ри­сту­ва­н­ня на­дра­ми, спе­ці­аль­не ви­ко­ри­ста­н­ня во­ди та во­дних об’єктів, лі­со­вих ре­сур­сів, орен­дна пла­та за во­дні об’єкти (їх ча­сти­ни) та ін­ші.

Час­тка пла­те­жів за ко­ри­сту­ва­н­ня при­ро­дни­ми ре­сур­са­ми в мі­сце­вих бю­дже­тах є зна­чною. Зокре­ма, в окре­мих гро­ма­дах пла­та за зем­лю ста­но­вить близь­ко 10—20% до­хо­дів бю­дже­тів.

Ва­жли­вим чин­ни­ком є дер­жав­на під­трим­ка роз­ви­тку мі­сце­вих гро­мад та їхньої ін­фра­стру­кту­ри, об­ся­ги якої у пе­рі­од 2014– 2018 ро­ків зро­сли в 39 ра­зів. Не менш акту­аль­ною вва­жа­є­ться й до­по­мо­га іно­зем­них пар­тне­рів, зокре­ма кон­суль­та­ції під час роз­роб­ки мі­сце­вих про­грам роз­ви­тку. Крім то­го, іно­зем­ний до­свід і під­хо­ди до ве­де­н­ня бі­зне­су є ко­ри­сни­ми для мі­сце­вих лі­де­рів та акти­ві­стів у по­шу­ку но­вих мо­жли­во­стей роз­ви­тку гро­мад. Ва­жли­во за­без­пе­чи­ти но­вий під­хід до розв’яза­н­ня на­яв­них про­блем.

Ана­ло­гі­чне сто­су­є­ться й при­ро­дних ре­сур­сів, зокре­ма бі­знес-про­е­ктів у сфе­рі їх ви­ко­ри­ста­н­ня. У ці­ло­му та­кий бі­знес мо­жли­во ре­а­лі­зу­ва­ти за дво­ма на­пря­ма­ми — мас­шта­бні про­е­кти (на­яв­ні й ті, що фор­му­ю­ться) та ні­ше­ві. Що­до пер­ших — пе­ред­ба­че­но ді­яль­ність у рам­ках дер­жав­них мо­но­по­лій, іно­зем­них ін­ве­сти­цій, ін­ші про­е­кти зі зна­чни­ми фі­нан­со­ви­ми по­то­ка­ми. За­зна­че­не по­тре­бує по­ту­жно­го ін­фра­стру­ктур­но­го за­без­пе­че­н­ня — ло­гі­сти­ки, за­во­дів, це­хів, склад­ських при­мі­щень то­що.

На­при­клад, в окре­мих схі­дних і за­хі­дних обла­стях Укра­ї­ни ча­сти­на рен­ти від ко­ри­сту­ва­н­ня на­дра­ми, а са­ме ви­до­бу­ва­н­ня ву­гле­во­днів (на­фти й га­зу) ком­па­ні­єю «Укр­на­фта», за­ли­ша­є­ться у мі­сце­вих бю­дже­тах гро­мад. З огля­ду на зна­чні об­ся­ги та­ких пла­те­жів над­хо­дже­н­ня до ло­каль­них бю­дже­тів зро­ста­ють. Тож ме­ха­нізм роз­по­ді­лу рен­ти за ви­до­бу­ва­н­ня фор­мує пе­ред­умо­ви для по­пов­не­н­ня бю­дже­тів гро­мад. Ін­шим при­кла­дом є ді­яль­ність агро­хол­дин­гів, які спла­чу­ють по­да­ток за орен­ду зе­мель, що для окре­мих гро­мад є істо­тни­ми пла­те­жа­ми.

У ра­зі від­су­тно­сті по­ту­жних під­при­ємств на те­ри­то­рії гро­ма­ди пер­спе­ктив­ни­ми є ні­ше­ві бі­зне­си сфе­ри АПК, які вра­хо­ву­ють мі­сце­ву спе­ци­фі­ку. Зокре­ма, йде­ться про фор­му­ва­н­ня «яблу­чних» ко­опе­ра­ти­вів, ви­го­тов­ле­н­ня ор­га­ні­чної про­ду­кції, за­го­тів­лю ягід, ви­ро­щу­ва­н­ня кві­тів то­що. Ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи ло­каль­ні ре­сур­си й за­до­воль­ня­ю­чи мі­сце­ві по­тре­би, та­кі ви­ро­бни­цтва за­без­пе­чать як зайня­тість, так і пла­те­жі до бю­дже­тів гро­мад.

Згі­дно з по­ві­дом­ле­н­ням Фе­де­ра­ції ор­га­ні­чно­го ру­ху в Укра­ї­ні, дер­жа­ва по­сі­дає пер­ше мі­сце в Схі­дній Єв­ро­пі за сер­ти­фі­ко­ва­ною пло­щею ор­га­ні­чної ріл­лі та двад­ця­те се­ред дер­жав — лі­де­рів ор­га­ні­чно­го ру­ху.

Окре­мі ви­ро­бни­цтва є успі­шни­ми й ві­до­ми­ми не тіль­ки в Укра­ї­ні, а й Єв­ро­пі. Зокре­ма, на під­при­єм­стві «Ста­рий По­рицьк» (Іва­ни­чів­ський ра­йон Во­лин­ської обла­сті) ор­га­ні­зо­ва­но цикл ви­ро­бни­цтва зер­но­вих куль­тур, мо­ло­чних про­ду­ктів і ме­ду. 2017 ро­ку тут від­кри­ли пер­шу в За­хі­дній Укра­ї­ні ор­га­ні­чну си­ро­вар­ню. Про­ду­кція під­при­єм­ства, крім на­ціо­наль­но­го рин­ку, ре­а­лі­зу­є­ться і в ЄЄ, зокре­ма Швей­ца­рії. Під­при­єм­ство «Га­лекс-агро» (Жи­то­мир­ська область) з вер­ти­каль­но ін­те­гро­ва­ною стру­кту­рою в трав­ні 2014 ро­ку вве­ло в екс­плу­а­та­цію пер­ший в Укра­ї­ні мо­ло­ко­за­вод з ви­го­тов­ле­н­ня ор­га­ні­чної мо­ло­чної про­ду­кції з вла­сної си­ро­ви­ни, орі­єн­то­ва­ної в то­му чи­слі на іно­зем­ні рин­ки. Роз­ви­ток та­ких ви­ро­бництв є пер­спе­ктив­ним для ОТГ, ба біль­ше, ча­сто во­ни є пла­тфор­ма­ми, нав­ко­ло яких і фор­му­ю­ться гро­ма­ди.

Се­ред ін­ших пер­спе­ктив­них ви­дів бі­зне­су вар­то ви­ді­ли­ти ви­до­бу­ва­н­ня тор­фу як мі­сце­во­го енер­ге­ти­чно­го ре­сур­су, еко­ту­ризм. За умо­ви ле­га­лі­за­ції ви­до­бу­ва­н­ня бур­шти­ну це ста­ло б зна­чною під­трим­кою для мі­сце­вих гро­мад.

Як уже за­зна­ча­ло­ся, до­ціль­но ско­ри­ста­ти­ся по­зи­тив­ним при­кла­дом Поль­щі й роз­ви­ва­ти но­ві ви­ди ді­яль­но­сті на те­ри­то­рії гро­мад.

Уза­галь­ню­ю­чи єв­ро­пей­ський та укра­їн­ський до­свід у га­лу­зі при­ро­до­ко­ри­сту­ва­н­ня, ва­жли­во ви­зна­чи­ти роль при­ро­дних ре­сур­сів для мі­сце­вих гро­мад.

По-пер­ше, во­ни є еле­мен­том про­сто­ро­во­го ба­зи­су для роз­мі­ще­н­ня гро­ма­ди та її фун­кціо­ну­ва­н­ня.

По-дру­ге, при­ро­дні ре­сур­си — чин­ник, який пе­ре­ва­жно фор­мує еко­но­мі­чний про­філь гро­ма­ди, її ви­ро­бни­чу спе­ци­фі­ку (не­зва­жа­ю­чи на тен­ден­ції ста­нов­ле­н­ня по­стін­ду­стрі­аль­ної еко­но­мі­ки). На­при­клад, якщо на те­ри­то­рії зо­се­ре­дже­но зна­чні лі­со­ві пло­щі, озе­ра або за­па­си бу­ді­вель­ної си­ро­ви­ни, то ло­гі­чно роз­ви­ва­ти ді­яль­ність, пов’яза­ну із ци­ми ре­сур­са­ми (лі­сів­ни­цтво, ту­ризм, аква­куль­ту­ра, пе­ре­ро­бні під­при­єм­ства то­що). Вар­то за­ува­жи­ти, що ін­фор­ма­цій­на еко­но­мі­ка та но­ві рин­ко­ві ін­стру­мен­ти мо­жуть ком­пен­су­ва­ти не­ста­чу при­ро­дних ре­сур­сів.

По-тре­тє, при­ро­дний ре­сурс є кон­цен­тра­то­ром бі­зне­со­вої актив­но­сті. Оче­ви­дно, що він ві­ді­грає зна­чну роль у роз­ви­тку ді­ло­вої актив­но­сті. Якщо за­лу­чи­ти ін­ве­сто­рів у гро­ма­ду з успі­шни­ми іні­ці­а­ти­ва­ми що­до ви­ко­ри­ста­н­ня при­ро­дно­го по­тен­ці­а­лу, то це при­ва­блю­ва­ти­ме й ін­ші бі­зне­с­про­е­кти. Ви­ни­кає ефект ком­пле­ксно­сті, ко­ли пов’яза­ні ви­ди ді­яль­но­сті акти­ві­зу­ють мі­сце­вий роз­ви­ток. Ча­сто ці про­е­кти бу­дуть ло­каль­ни­ми, але во­ни за­без­пе­чу­ють ро­бо­чі мі­сця і фор­му­ють мо­жли­вість по­пов­не­н­ня мі­сце­вих бю­дже­тів.

По-че­твер­те, ко­жен бі­знес спри­яє над­хо­джен­ню по­да­тко­вих пла­те­жів до бю­дже­тів гро­мад. Це сто­су­є­ться і ді­яль­но­сті, пов’яза­ної з при­ро­дни­ми ре­сур­са­ми. У цьо­му сен­сі ва­жли­ву роль ві­ді­гра­ють мі­сце­ве ке­рів­ни­цтво, йо­го по­зи­ція і зу­си­л­ля для по­лі­пше­н­ня те­ри­то­рі­аль­но­го бі­знес-клі­ма­ту.

По-п’яте, якщо ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти не си­ро­вин­ні яко­сті при­ро­дних ре­сур­сів гро­мад, а рин­ко­ві (мо­жли­вість ви­хо­ду на ри­нок), то, крім фор­му­ва­н­ня фі­нан­со­вих по­ка­зни­ків, збе­рі­га­ти­му­ться і їхні при­ро­дні вла­сти­во­сті. Хо­ча вар­то за­ува­жи­ти, що для ре­а­лі­за­ції за­зна­че­но­го не­об­хі­дно за­без­пе­чи­ти ви­со­кий рі­вень роз­ви­тку рин­ко­вої ін­фра­стру­кту­ри. Від­по­від­но, кра­щі пер­спе­кти­ви ма­ють гро­ма­ди, близь­кі до ве­ли­ких міст і про­ми­сло­вих цен­трів.

Пер­спе­кти­ви роз­ви­тку

От­же, як по­ка­зу­ють до­свід і но­ві трен­ди, при­ро­дний ре­сурс по­сту­по­во за­лу­ча­є­ться в рин­ко­ві про­це­си, ви­ко­ну­ю­чи но­ві фун­кції. На тлі роз­гор­та­н­ня про­це­сів де­цен­тра­лі­за­ції змі­ню­ю­ться під­хо­ди до ро­зу­мі­н­ня при­ро­дно­го ре­сур­су та йо­го ро­лі в роз­ви­тку гро­мад. Та­кі про­це­си вже зви­чні для кра­їн За­хо­ду, на від­мі­ну від укра­їн­ських ре­а­лій. Що­прав­да, в на­шій дер­жа­ві на­яв­ні по­зи­тив­ні при­кла­ди, які мо­жуть слу­гу­ва­ти орі­єн­ти­ром для гро­мад. Та­кі при­кла­ди го­во­рять, що при­ро­дний ре­сурс по­сту­по­во вклю­ча­є­ться «в гру». Для при­ско­ре­н­ня цьо­го еко­но­мі­сти дер­жав­ної уста­но­ви «Ін­сти­тут еко­но­мі­ки при­ро­до­ко­ри­сту­ва­н­ня та ста­ло­го роз­ви­тку На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук Укра­ї­ни» акцен­ту­ють ува­гу на мо­жли­во­сті за­про­ва­дже­н­ня актив-орі­єн­то­ва­но­го під­хо­ду, від­по­від­но до яко­го при­ро­дний ре­сурс для мі­сце­вих гро­мад є акти­вом еко­но­мі­ки, що істо­тно під­ви­щує ефе­ктив­ність йо­го ви­ко­ри­ста­н­ня і фор­мує мо­жли­во­сті роз­ви­тку те­ри­то­рій.

Щоб при­ско­ри­ти за­зна­че­ні про­це­си, по­трі­бно ре­а­лі­зу­ва­ти ком­плекс за­хо­дів, якот: транс­фор­ма­ція пра­во­во­го за­без­пе­че­н­ня при­ро­до­ко­ри­сту­ва­н­ня мі­сце­вих гро­мад, роз­роб­ка за­сад ка­пі­та­лі­за­ції при­ро­дних ре­сур­сів шля­хом їх за­лу­че­н­ня до еко­но­мі­чно­го обі­гу, фор­му­ва­н­ня ін­сти­ту­ціо­наль­но­го по­ля для роз­бу­до­ви си­сте­ми ме­не­джмен­ту при­ро­дно­го по­тен­ці­а­лу та ін­ші.

Ва­жли­вим є та­кож мі­сце­ве аку­му­лю­ва­н­ня і де­по­ну­ва­н­ня фі­нан­со­вих над­хо­джень. Зна­чна ча­сти­на фі­нан­сів від ви­ко­ри­ста­н­ня при­ро­дних ре­сур­сів гро­мад має за­ли­ша­ти­ся на мі­сцях і спря­мо­ву­ва­ти­ся на під­трим­ку й роз­ви­ток мі­сце­вих про­е­ктів. Без­пе­ре­чно, до сфе­ри цен­траль­но­го управ­лі­н­ня на­ле­жить ба­зо­ва фі­нан­со­ва під­трим­ка роз­ви­тку, однак по­то­ки, ге­не­ро­ва­ні ло­каль­но, ма­ють орі­єн­ту­ва­ти­ся пе­ре­ва­жно на за­до­во­ле­н­ня мі­сце­вих по­треб. За умо­ви успі­шно­го впро­ва­дже­н­ня по­лі­ти­ки де­цен­тра­лі­за­ції з ко­жним ро­ком пи­то­ма ва­га та­ко­го фі­нан­со­во­го са­мо­за­без­пе­че­н­ня має зро­ста­ти.

З по­зи­ції фі­нан­со­вих про­це­сів (ге­не­ра­ція фі­нан­со­вих по­то­ків) сфе­ра при­ро­дних ре­сур­сів не до­сить при­ва­бли­ва (по­рів­ню­ю­чи, зокре­ма, з бан­ків­ською чи стра­хо­вою), однак її окре­мі се­кто­ри опе­ру­ють ва­жли­ви­ми фі­нан­со­ви­ми ре­сур­са­ми. Щоб під­си­ли­ти ха­ра­кте­ри­сти­ки фі­нан­со­вих по­то­ків у при­ро­до­ко­ри­сту­ван­ні, по­трі­бно впро­ва­джу­ва­ти в пра­кти­ку ре­гу­лю­ва­н­ня но­ві ін­стру­мен­ти, зокре­ма кор­по­ра­ти­за­цію, сек’юри­ти­за­цію, хе­джу­ва­н­ня. Їх за­сто­су­ва­н­ня в кон­текс­ті ре­а­лі­за­ції за­сад де­цен­тра­лі­за­ції спри­я­ти­ме: за­лу­чен­ню до­да­тко­вих ре­сур­сів; ви­ко­ри­стан­ню сти­му­лю­ю­чих пе­ре­ваг ін­те­гра­ції си­сте­ми при­ро­дних ре­сур­сів та про­це­су управ­лі­н­ня нею в но­ві фі­нан­со­ві пло­щи­ни; фор­му­ван­ню но­вих те­хні­чних умінь і до­сві­ду ве­де­н­ня бі­зне­су (осо­бли­во че­рез за­сто­су­ва­н­ня ін­но­ва­цій­но­го ін­стру­мен­та­рію).

От­же, ма­є­мо під­си­лю­ва­ти на­яв­ні пе­ре­ва­ги і впро­ва­джу­ва­ти но­ві під­хо­ди та ін­стру­мен­ти ре­гу­лю­ва­н­ня для про­цві­та­н­ня гро­мад­ських об’єд­нань, адже силь­ні гро­ма­ди — це силь­на дер­жа­ва.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.