Чи існує іде­аль­не мі­сто?

Про енер­го­ефе­ктив­ність у му­ні­ци­па­лі­те­тах

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ін­на МОСКВІНА

Пер­ший в Укра­ї­ні енер­ге­ти­чний ко­опе­ра­тив, со­ня­чні еле­ктро­стан­ції на да­хах ам­бу­ла­то­рій, шко­ла, в якій пі­сля тер­мо­мо­дер­ні­за­ції ра­хун­ки за те­пло змен­ши­ли­ся на 65%, — це скла­до­ві іде­аль­но­го енер­го­ефе­ктив­но­го мі­ста.

По­ки що та­ко­го в Укра­ї­ні не­ма. Та є низ­ка окре­мих вда­лих при­кла­дів і ро­зу­мі­н­ня, що вже зав­тра на­ше ком­фор­тне жи­т­тя й енер­ге­ти­чна без­пе­ка за­ле­жа­ти­муть від то­го, яку енер­гію і на­скіль­ки ефе­ктив­но ми спо­жи­ва­є­мо.

Як зни­зи­ти ци­фри у пла­тіж­ках? (А про­гно­зо­ва­на ці­на на газ із 2020 ро­ку — 12 300 грн за ти­ся­чу м. куб.) Як змен­ши­ти за­бру­дне­н­ня по­ві­тря? Як зро­би­ти, щоб ні­хто не крав у дер­жа­ви чи в гро­ма­ди; щоб ми з ва­ми не пла­ти­ли міль­йо­ни за утри­ма­н­ня ко­му­наль­них за­кла­дів (адмін­бу­ді­вель, шкіл, са­до­чків, лі­ка­рень); щоб на зе­ле­ній енер­ге­ти­ці за­ро­бля­ли жи­те­лі міст, а не ли­ше енер­ге­ти­чні ком­па­нії?

Як зна­йти гро­ші ви­на­хі­дни­ку зе­ле­них те­хно­ло­гій, і які укра­їн­ські стар­та­пи вже пра­цю­ють на еко­ло­гію мі­ста?

Про всі ці «як?» ішло­ся на укра­ї­но­ні­ме­цько­му фо­ру­мі «Бі­о­енер­ге­ти­ка, енер­го­ефе­ктив­ність та агро­бі­знес», що від­був­ся в Хар­ко­ві на­при­кін­ці ро­ку.

Як на со­ня­чній енер­гії мо­aeе за­ро­би­ти все мі­сто

Те, що за­раз ство­рю­є­ться у Сла­ву­ти­чі, — річ для Укра­ї­ни по­ки що не­чу­ва­на й не­ба­че­на. Там ор­га­ні­зо­ву­ють пер­ший енер­ге­ти­чний ко­опе­ра­тив. Йо­го ке­рів­ник і спів­за­снов­ник ГО Greencubator Ан­дрій Зін­чен­ко роз­по­від­ає: жи­те­лі Сла­ву­ти­ча ку­пу­ва­ти­муть паї в ко­опе­ра­ти­ві, на ці гро­ші вже на­сту­пно­го ро­ку за­пла­но­ва­но по­ча­ток бу­дів­ни­цтва со­ня­чної еле­ктро­стан­ції. Ви­ро­бле­ну енер­гію ко­опе­ра­тив про­да­ва­ти­ме дер­жав­ній ком­па­нії «Енер­го­ри­нок» за зе­ле­ним та­ри­фом.

Пай ко­шту­ва­ти­ме при­бли­зно 400– 500 до­ла­рів США, — ін­ве­сто­ра­ми про­е­кту мо­жуть ста­ти зви­чай­ні­сінь­кі гро­ма­дя­ни, су­ма під­йом­на. Хтось мо­же ку­пи­ти один, хтось — біль­ше і, від­по­від­но, отри­му­ва­ти­ме біль­ше при­бу­тку. Але в ко­жно­го па­йо­ви­ка бу­де по одно­му го­ло­су в ко­опе­ра­ти­ві.

«Це не то­ва­ри­ство з обме­же­ною від­по­від­аль­ні­стю, де чим біль­ша час­тка, тим біль­ший вплив, — по­яснює Ан­дрій. — Ко­опе­ра­тив для ба­га­тьох — єди­ний спо­сіб до­лу­чи­ти­ся до енер­ге­ти­чно­го бі­зне­су. Адже до­хі­дна со­ня­чна еле­ктро­стан­ція по­чи­на­є­ться з по­ту­жно­стей 10 квт і ко­штує при­бли­зно 10 ти­сяч до­ла­рів. Да­ле­ко не ко­жен укра­ї­нець має та­ку су­му, а 500 до­ла­рів зна­йти мо­жна».

За під­ра­хун­ка­ми, че­рез 10 ро­ків по­вер­не­ться 150% вкла­де­них ко­штів. І, що ва­жли­во, цих гро­шей не з’їсть ін­фля­ція, бо зе­ле­ний та­риф прив’яза­ний до кур­су єв­ро: за­раз це близь­ко 0,15 єв­ро/квт.

Щоб мі­сто отри­му­ва­ло до­да­тко­ву ко­ристь від ко­опе­ра­ти­ву, 5% чи­сто­го при­бу­тку йти­ме на мі­ські про­е­кти. Уча­сни­ком ко­опе­ра­ти­ву є ко­му­наль­не під­при­єм­ство «Агент­ство з ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку». Со­ня­чні па­не­лі вста­нов­лять на да­хах ко­му­наль­них бу­ді­вель, які мі­сто зда­ва­ти­ме в орен­ду ко­опе­ра­ти­ву.

У Єв­ро­пі чи не най­успі­шні­ший до­свід ро­бо­ти енер­ге­ти­чних ко­опе­ра­ти­вів має Ні­меч­чи­на. Їх у кра­ї­ні по­над сім­сот. П’ять ро­ків то­му на при­ва­тні до­мо­го­спо­дар­ства та енер­го­ко­опе­ра­ти­ви при­па­да­ло 47% вста­нов­ле­них по­ту­жно­стей у від­нов­лю­ва­ній енер­ге­ти­ці. Тоб­то в зе­ле­ну еко­но­мі­ку за­лу­че­но мі­льяр­ди єв­ро від зви­чай­них нім­ців. Біль­шість енер­ге­ти­чних ко­опе­ра­ти­вів за­ро­бля­ють на зе­ле­но­му та­ри­фі від со­ня­чної енер­гії. Але є й та­кі, які за­без­пе­чу­ють мі­сце­вих жи­те­лів те­плом, еле­ктро­енер­гі­єю, ме­ре­же­ви­ми по­слу­га­ми.

Є ве­ли­кі ко­опе­ра­ти­ви, що ма­ють зна­чні по­ту­жно­сті з ви­ро­бни­цтва еле­ктро­енер­гії. Є ма­лень­кі, на­віть ство­ре­ні жи­те­ля­ми одні­єї ву­ли­ці для про­ве­де­н­ня цен­тра­лі­зо­ва­но­го опа­ле­н­ня з ви­ко­ри­ста­н­ням мі­сце­вої си­ро­ви­ни.

Або як у не­ве­ли­чко­му се­лі Хер­брам Вальд: усі сто со­рок жи­те­лів об’єд­на­лись у енер­ге­ти­чний ко­опе­ра­тив, аби за­мі­ни­ти ма­зу­тні ко­тли, що сто­я­ли в ко­жно­го вдо­ма, на спіль­ну ко­тель­ню, яка пра­цює на мі­сце­вій біо­ма­сі — ще­пі. По­рів­ня­но з ма­зу­том, вар­тість опа­ле­н­ня бу­дин­ку зро­сла. Але, щой­но ко­опе­ра­тив по­га­сить кре­дит, зни­зить ці­ну те­пла. Ще ко­опе­ра­тив змо­же за­ро­би­ти на змен­шен­ні ви­ки­дів ву­гле­цю. Він про­да­ва­ти­ме змен­ше­н­ня ви­ки­дів і отри­му­ва­ти­ме ві­сім ти­сяч єв­ро що­ро­ку. До ре­чі, са­ме та­ку су­му вклав у ко­опе­ра­тив ко­жен із со­ро­ка бу­дин­ків се­ла.

І це не­до­ро­го — як для ін­ве­сти­цій у май­бу­тнє.

Як лі­чиль­ник сти­му­лює до за­оща­дaeе­н­ня

Ще Сла­ву­тич мо­же по­хва­ли­ти­ся те­пло­ви­ми лі­чиль­ни­ка­ми на всіх ба­га­то­квар­тир­них бу­дин­ках. Уже за пер­ший се­зон спо­жи­ва­н­ня змен­ши­ло­ся на 15%, — роз­по­від­ає мі­ський го­ло­ва Юрій Фо­мі­чов.

«Ні­що так не мо­ти­вує до за­оща­дже­н­ня, як лі­чиль­ник, — ка­же мер. — Лю­ди по­чи­на­ють ро­зу­мі­ти, що ко­ли в них у квар­ти­рі 24–26 гра­ду­сів, це не про­сто спе­ко­тно, це го­рять їхні гро­ші».

Се­ре­дня вар­тість ква­дра­тно­го ме­тра опа­лю­валь­ної пло­щі у Сла­ву­ти­чі — 33– 35 гри­вень. Це до­рож­че, ніж у біль­шо­сті обла­сних цен­трів Укра­ї­ни. Але є бу­дин­ки, які пла­тять 20 гри­вень. Так, во­ни тро­хи мер­знуть, — ви­знає мер. Про­те лю­ди са­мі до­мо­ви­ли­ся, яку тем­пе­ра­ту­ру три­ма­ти у квар­ти­рах. В іде­а­лі, якщо в бу­дин­ку жи­ве ма­ма з ма­лень­кою ди­ти­ною, і їй тре­ба, щоб удень бу­ло те­пло, — весь бу­ди­нок має бу­ти го­то­вим до­пла­чу­ва­ти їй за вві­мкне­ний ка­ло­ри­фер.

«Це — іде­аль­не енер­го­ефе­ктив­не су­спіль­ство, ко­ли ме­шкан­ці зба­гнуть, що їм де­шев­ше ски­ну­ти­ся по грив­ні ма­ту­сі на еле­ктри­ку, ніж грі­ти весь бу­ди­нок, до­ки всі на ро­бо­ті. Але це ма­ють ви­рі­ши­ти лю­ди, аж ні­як не вла­да».

Про те, що енер­го­ефе­ктив­ність ба­га­то в чо­му спи­ра­є­ться са­ме на зви­чки лю­дей, го­во­рить і спів­ор­га­ні­за­тор Веа-фо­ру­му, Ге­не­раль­ний кон­сул Ні­меч­чи­ни в До­не­цьку (офіс Дні­про) до­ктор Вольф´ан´ Мьос­сін´ер: «Ні­ме­цький успіх у за­про­ва­джен­ні енер­го­ефе­ктив­них те­хно­ло­гій спи­ра­є­ться на­сам­пе­ред на мен­таль­ні змі­ни, на те, що лю­ди по­ча­ли се­бе, так би мо­ви­ти, ви­хо­ву­ва­ти. У Ні­меч­чи­ні май­же ко­жен вла­сник бу­дин­ку вже так чи іна­кше ви­ко­ри­сто­вує аль­тер­на­тив­ні дже­ре­ла енер­гії — со­ня­чну, енер­гію ві­тру то­що».

«Вла­да в Укра­ї­ні по­вин­на си­стем­но ство­рю­ва­ти сти­му­ли, щоб і на­се­лен­ню, і бі­зне­су бу­ло ви­гі­дно ін­ве­сту­ва­ти в енер­го­ефе­ктив­ні за­хо­ди», — вва­жає го­ло­ва прав­лі­н­ня Ні­ме­цько-укра­їн­ської про­ми­сло­во­тор­го­вель­ної па­ла­ти Але­ксан­дер Мар­кус.

«Ко­ли лю­ди­на ба­чить, що со­ня­чні па­не­лі на да­ху її бу­дин­ку істо­тно змен­шу­ють ви­тра­ти на еле­ктро­енер­гію, во­на бу­де ро­би­ти це са­ма й по­ра­дить ін­шим. Зав­да­н­ня дер­жа­ви — ство­ри­ти та­кі умо­ви, щоб ці про­це­си ста­ли ма­со­ви­ми. Ні­меч­чи­на сьо­го­дні від­мін­но впо­рю­є­ться з еко­но­мі­єю енер­го­ре­сур­сів. Окре­мі під­при­єм­ства ста­ли на­стіль­ки енер­го­ефе­ктив­ни­ми, що в нас про­по­зи­ції енер­гії в ме­ре­жі пе­ре­ви­щу­ють по­пит. Ін­ко­ли енер­ге­ти­чні про­вай­де­ри від­да­ють енер­гію май­же за­дур­но, бо її за­ба­га­то».

Де бра­ти гро­ші на енер­го­ефе­ктив­ність

За­чи­ня­ти две­рі в під’їзд, за­мі­ни­ти ві­кна в квар­ти­рі, вста­но­ви­ти лі­чиль­ни­ки та при­кру­ти­ти ба­та­реї, якщо на­дво­рі те­пло, — це швид­кі й де­ше­ві за­хо­ди енер­го­о­ща­дно­сті, які да­дуть до 30% еко­но­мії.

Да­лі тре­ба пе­ре­хо­ди­ти до до­рож­чих і дов­ших дій — тер­мо­мо­дер­ні­за­ції бу­дин­ків і ви­ко­ри­ста­н­ня аль­тер­на­тив­них дже­рел енер­гії, на­по­ля­гає ди­ре­ктор асо­ці­а­ції «Енер­го­ефе­ктив­ні мі­ста Укра­ї­ни» Свя­то­слав Пав­люк. Уте­пле­ні ба­га­то­квар­тир­ні бу­дин­ки да­ють до 70% еко­но­мії ре­сур­сів.

«Ва­жли­во пе­ре­ко­на­ти, як мі­ні­мум, 75% ме­шкан­ців, що по­трі­бно взя­ти кре­дит. І це про­бле­ма, — ка­же Свя­то­слав Пав­люк. — Для біль­шо­сті лю­дей по­зи­ка під 20% рі­чних — стра­шна. І тут пи­та­н­ня до дер­жа­ви: на­скіль­ки во­на мо­же ско­ро­ти­ти чи ком­пен­су­ва­ти від­со­тко­ві став­ки. Ще стра­шні­ше — стан ба­га­тьох бу­дин­ків, які до­жи­ва­ють ві­ку або вже руй­ну­ю­ться».

Екс­пер­ти по­кла­да­ють на­дію на Фонд енер­го­ефе­ктив­но­сті, який бу­де ство­ре­но в се­ре­ди­ні на­сту­пно­го ро­ку. Фонд опе­ру­ва­ти­ме п’ятьма мі­льяр­да­ми гри­вень і мо­же ком­пен­су­ва­ти або ті­ло кре­ди­ту, або від­со­тко­ву став­ку на ком­пле­ксну тер­мо­мо­дер­ні­за­цію бу­дин­ку. Але до гро­шей Фон­ду не ді­ста­ти­ся без ОСББ та енер­го­а­у­ди­ту. Лю­дям, яким стра­шно бра­ти кре­дит чи зда­є­ться, що важ­ко ство­ри­ти ОСББ, Свя­то­слав Пав­люк ра­дить пам’ята­ти: втра­ти те­пло­вої енер­гії в бу­дин­ку мо­жна змен­ши­ти втри­чі. Тоб­то там, де пла­ти­ли ти­ся­чу гри­вень, — пла­ти­ти­муть три­ста.

На­га­да­є­мо, що з 2014 ро­ку в Укра­ї­ні діє уря­до­ва про­гра­ма «Те­плий кре­дит» для при­ва­тних вла­сни­ків та ОСББ, за якою мо­жна отри­ма­ти ком­пен­са­цію за тер­мо­мо­дер­ні­за­цію бу­дин­ку чи квар­ти­ри. На­при­клад, за уте­пле­н­ня вла­сної осе­лі — 35%, за ку­пів­лю не­га­зо­во­го ко­тла — 20%. Що­ро­ку на про­гра­му ви­ді­ля­є­ться пев­на су­ма (на­при­клад, у 2018 р. — 400 міль­йо­нів гри­вень), але во­на не­ве­ли­ка, а «те­плі кре­ди­ти» в укра­їн­ців по­пу­ляр­ні, й ча­сто гро­ші за­кін­чу­ю­ться влі­тку, як це ста­ло­ся і ни­ні­шньо­го ро­ку. Ви­да­ють їх три дер­жав­них бан­ки: При­ват­банк, Укр­га­збанк та Оща­дбанк.

Аль­тер­на­ти­ва «те­плим кре­ди­там» — про­гра­ма IQ energy. За ці­єю про­гра­мою, за ко­шти Єв­ро­пей­сько­го бан­ку ре­кон­стру­кції та роз­ви­тку (ЄБРР) бу­де ком­пен­со­ва­но близь­ко тре­ти­ни су­ми кре­ди­ту.

Най­ня­ти енер­го­сер­ві­сну ком­па­нію

Спе­ці­а­ліст із юри­ди­чних аспе­ктів енер­го­ефе­ктив­но­сті, пар­тнер юри­ди­чної ком­па­нії ІLF Сер­гій Сіль­чен­ко ка­же, що в Укра­ї­ні сьо­го­дні зде­біль­шо­го фі­ксу­ю­ться на про­стих ін­же­нер­них рі­ше­н­нях, не­до­ро­гих і з ко­ро­тким тер­мі­ном оку­пно­сті. Мі­сце­ві ор­га­ни вла­ди пе­ре­ва­жно пе­ре­йма­ю­ться вста­нов­ле­н­ням Led-осві­тле­н­ня, за­мі­ною га­зо­вих ко­те­лень на більш ефе­ктив­ні та обла­шту­ва­н­ням ін­ди­ві­ду­аль­них те­пло­вих пун­ктів. (ІТП — ком­плекс при­стро­їв, який при­єд­ну­ють до си­сте­ми опа­ле­н­ня бу­дин­ку і який ке­рує ре­сур­сом: якщо на ву­ли­ці те­пло, да­тчи­ки фі­ксу­ють це і змен­шу­ють кіль­кість те­пло­но­сія, що над­хо­дить із те­пло­ме­ре­жі. Якщо хо­ло­дно — збіль­шу­ють.)

«ІТП — дає еко­но­мію, але не енер­го­ефе­ктив­ність, — по­яснює Сер­гій Сіль­чен­ко. — Ма­ло хто вкла­да­є­ться в уте­пле­н­ня стін, да­хів, ре­монт під­ва­лів — тоб­то в ті ре­чі, які під­ви­щу­ють ком­форт про­жи­ва­н­ня, а не про­сто зни­жу­ють спо­жи­ва­н­ня». Це до­бре ро­блять енер­го­сер­ві­сні ком­па­нії

(ЕСКО). Во­ни здій­сню­ють енер­го­о­ща­дні за­хо­ди або за вла­сні ко­шти, або за по­зи­че­ні й га­ран­ту­ють еко­но­мію па­лив­но­енер­ге­ти­чних ре­сур­сів. За це отри­му­ють пла­ту у ви­гля­ді ча­сти­ни за­оща­дже­них гро­шей. Ча­сти­на за­ли­ша­є­ться ор­га­ні­за­ції, яка найня­ла ЕСКО.

Але та­ких про­е­ктів, за сло­ва­ми юри­ста, оди­ни­ці. Ба­га­тьох ля­кає три­ва­лий тер­мін оку­пно­сті — до 15 ро­ків.

Ско­ри­ста­ти­ся мо­aeли­во­стя­ми мі­сце­во­го бю­дaeе­ту

Ком­пен­са­ції за тер­мо­мо­дер­ні­за­цію мо­жна отри­ма­ти від мі­ських та обла­сних рад,— во­ни ма­ють про­гра­ми, за яки­ми від­шко­до­ву­ють ча­сти­ну від­со­тків кре­ди­ту на енер­го­збе­ре­же­н­ня.

Вна­слі­док де­цен­тра­лі­за­ції по­да­тки з бі­зне­су за­ли­ша­ю­ться на мі­сцях, тож над­хо­дже­н­ня зро­сли. І чим кра­щі умо­ви ство­рить вла­да для під­при­єм­ців, тим біль­ше гро­шей отри­має і змо­же про­фі­нан­су­ва­ти біль­ше іні­ці­а­тив, — вва­жає Сер­гій Сіль­чен­ко.

Мі­ська ра­да мо­же ста­ти спів­ін­ве­сто­ром ре­воль­вер­но­го фон­ду. Це ін­сти­ту­ція, яка аку­му­лює фі­нан­си і дає їх лю­ди­ні чи ор­га­ні­за­ції у ви­гля­ді без­від­со­тко­во­го кре­ди­ту на ре­а­лі­за­цію за­хо­дів з енер­го­ефе­ктив­но­сті.

Отри­ма­ти ´рант —

Гро­ма­ди мо­жуть бра­ти участь та­кож у про­гра­мах між­на­ро­дної до­по­мо­ги: і кре­ди­тних, і ´ран­то­вих, ко­ли гро­ші по­вер­та­ти не по­трі­бно. На­при­клад, за ко­шти Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу у Сла­ву­ти­чі зро­би­ли тер­мо­са­на­цію шко­ли. У ти­по­ву бу­дів­лю, роз­ра­хо­ва­ну на 900 учнів, вкла­ли при­бли­зно 12 міль­йо­нів гри­вень (75% — до­нор­ські гро­ші, 25% — із мі­сько­го бю­дже­ту). Спо­жи­ва­н­ня те­пла в за­кла­ді зни­зи­ло­ся на 65%.

…на со­ня­чні ЕС та енер­ге­ти­чну без­пе­ку:

За ´ран­то­ві ж гро­ші в ше­сти при­кор­дон­них се­ли­щах Хар­ків­сько­го ра­йо­ну вста­но­ви­ли со­ня­чні па­не­лі та еле­ктро­стан­ції на да­хах ам­бу­ла­то­рій.

По­чи­на­ли з со­ня­чних па­не­лей. У двох се­лах — від енер­гії сон­ця жив­ля­ться те­пло­ві на­со­си, ще у двох — за­ку­му­льо­ва­на за день енер­гія вве­че­рі за­без­пе­чує осві­тле­н­ня дво­ру. А за­раз — у двох се­лах ство­ри­ли со­ня­чні еле­ктро­стан­ції (СЕС) по­ту­жні­стю 5—6 квт. Цьо­го ви­ста­чає, щоб, на­при­клад, у се­лі Бо­ри­сів­ка за­без­пе­чи­ти еле­ктри­кою фельд­шер­сько-аку­шер­ський пункт (ФАП) і бі­бліо­те­ку. А та­кож час­тко­во шко­лу та ди­тя­чий са­док, — від аль­тер­на­тив­ної енер­гії пра­цю­ють пли­ти в їдаль­ні. Всі ці за­кла­ди роз­мі­ще­ні в одній бу­дів­лі. Зав­дя­ки СЕС за­оща­ди­ли від по­ча­тку ро­ку де­сять ти­сяч гри­вень і пу­сти­ли їх на по­тре­би гро­ма­ди.

Со­ці­аль­ні об’єкти не тіль­ки убез­пе­че­ні від пе­ре­бо­їв з еле­ктро­енер­гі­єю. Ва­жли­ва їхня енер­ге­ти­чна без­пе­ка.

Гро­ші на енер­го­о­ща­дність для лі­ка­рень — це пи­та­н­ня ви­жи­ва­н­ня, — ка­же асо­ці­йо­ва­на пар­тнер­ка юр­фір­ми ILF Оле­на Хи­тро­ва, що спе­ці­а­лі­зу­є­ться на пи­та­н­нях ав­то­но­мі­за­ції ме­дза­кла­дів та ме­ди­чно­му ме­не­джмен­ті.

З 2020 ро­ку лі­кар­ні не ма­ти­муть до­та­цій із держ­бю­дже­ту на опла­ту ко­му­наль­них ра­хун­ків. То­му до то­го ча­су тре­ба зро­би­ти ма­кси­мум, аби змен­ши­ти ци­фри в пла­тіж­ках і про­ве­сти енер­го­ефе­ктив­ні за­хо­ди.

…на енер­го­ефе­ктив­ні стар­та­пи:

Ще один ´ран­то­вий про­ект на 1 міль­йон єв­ро за­по­ча­тку­вав в Укра­ї­ні ЄБРР. За Про­гра­мою клі­ма­ти­чних ін­но­ва­цій­них ва­у­че­рів, укра­їн­ські ком­па­нії, що пра­цю­ють у сфе­рі зе­ле­них те­хно­ло­гій, мо­жуть отри­ма­ти від 20 ти­сяч до 50 ти­сяч єв­ро. Про­е­ктним ме­не­дже­ром Про­гра­ми є ГО Greencubator, — ор­га­ні­за­ція від­би­рає най­ці­ка­ві­ші ноу-хау. За пів­то­ра ро­ку, від­ко­ли за­пу­ще­но Про­гра­му, гро­ші отри­ма­ли 25 ко­манд на за­галь­ну су­му 860 ти­сяч єв­ро.

Спів­за­снов­ник ГО Greencubator Ро­ман Зін­чен­ко роз­по­від­ає, які про­е­кти отри­ма­ли гран­ти. На­при­клад, пор­та­тив­ний те­стер, що ви­яв­ляє зер­но, ура­же­не мі­ко­то­кси­ном. Із до­по­мо­гою те­сте­ра хво­ре зер­но мо­жна ви­яви­ти швид­ко, ще на по­лі, взяв­ши про­бу з бун­ке­ра ком­бай­на, й не вез­ти в ла­бо­ра­то­рію на ана­ліз, який за­би­рає два­три дні.

Або мі­кро­кон­тро­лер по­ві­тря, що ви­зна­чає, звід­ки та який віє ві­тер. Якщо по­ві­тря за­бру­дне­не — кон­тро­лер за­чи­нить ві­кна; на­пря­мок ві­тру змі­ни­ться й по­ві­тря ста­не чи­стим — ві­кна бу­де ав­то­ма­ти­чно від­чи­не­но.

«Уя­віть, який по­пит на та­кий мі­кро­кон­тро­лер бу­де у Кри­во­му Ро­зі або Ма­рі­у­по­лі! А в Ки­таї! — ка­же Ро­ман Зін­чен­ко. — В Укра­ї­ні ба­га­то чу­до­вих ідей у сфе­рі клі­ма­ти­чних но­ва­цій. Як ор­га­ні­за­ція ми пра­цю­є­мо дев’ять ро­ків, але дві тре­ти­ни ко­манд, які ви­гра­ли ´ран­ти від ЄБРР, бу­ли для нас ра­ні­ше не­ві­до­ми­ми».

Кон­троль та облік

Ма­ло впро­ва­ди­ти енер­го­ефе­ктив­ні й оща­дні те­хно­ло­гії. По­трі­бна си­сте­ма по­стій­но­го мо­ні­то­рин­гу, ана­лі­зу та ухва­ле­н­ня рі­шень на їх осно­ві. Юрій Фо­мі­чов роз­по­від­ає про ще одне ноу-хау в Сла­ву­ти­чі. У мі­ськра­ді є де­пар­та­мент з енер­го­ме­не­джмен­ту. Зав­дя­ки йо­го ро­бо­ті, ка­же мер, мі­сто мо­же змен­ши­ти спо­жи­ва­н­ня всіх ре­сур­сів на 10%.

Пра­ців­ни­ки де­пар­та­мен­ту по­стій­но сте­жать за ви­ко­ри­ста­н­ням во­ди, те­пла, сві­тла; ба­чать, хто скіль­ки якої енер­гії ви­тра­чає. Об’єкт із най­гір­ши­ми по­ка­зни­ка­ми спо­жи­ва­н­ня про­хо­дить енер­го­мо­дер­ні­за­цію. Вклав­ши гро­ші, отри­му­ють еко­но­мію і за­оща­дже­ні ко­шти вкла­да­ють в ін­ший об’єкт.

Де­пар­та­мент шу­кає рі­ше­н­ня — як спо­жи­ва­ти ефе­ктив­но. На­при­клад, якщо у шко­лі у ви­хі­дні дні не­має ді­тей, на­ві­що її опа­лю­ва­ти? Над ви­рі­ше­н­ням пи­та­н­ня пра­цює енер­го­ме­не­джер.

«Ба­чи­мо, в одній зі шкіл істо­тно зро­сло ви­ко­ри­ста­н­ня во­ди, — при­га­дує Фо­мі­чов. — Пі­шли роз­би­ра­ти­ся й ви­я­ви­ло­ся, що пра­ців­ник за­кла­ду при­ніс із до­му ки­ли­ми, щоб ви­пра­ти. Або тра­пля­є­ться, в сіль­ських шко­лах гра­ють ве­сі­л­ля в їдаль­ні. Хто за еле­ктри­ку пла­тить? Не мо­ло­дя­та ж. Енер­го­ме­не­джмент уне­мо­жлив­лює кра­діж­ки ре­сур­сів».

Скіль­ки б не до­ве­ло­ся вкла­сти в енер­го­ефе­ктив­ність — не про­гра­єш, — упев­не­ний Юрій Фо­мі­чов та ін­ші уча­сни­ки фо­ру­му «ВЕА: Бі­о­енер­ге­ти­ка, енер­го­ефе­ктив­ність та агро­бі­знес». Ко­лись за­кін­ча­ться газ, на­фта й ву­гі­л­ля. Але сон­це та ві­тер — ні­ко­ли. За ці­єю енер­гі­єю — без­ко­штов­ною і без шко­ди дов­кі­л­лю — май­бу­тнє.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.