«Свин­ський рік»: без ді­є­то­ло­га не обі­йти­ся!

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - На­та­лія ВАРЕНИК Фо­то Ва­си­ля Ар­тю­шен­ка Depositphotos

Свя­тку­ва­н­ня Но­во­го ро­ку не­ми­ну­че пов’яза­не з ба­га­тьма про­бле­ма­ми на­шо­го ра­ціо­ну, на­при­клад: чи мо­жна в роз­пал пе­ред­рі­здвя­но­го по­сту вво­ди­ти у свя­тко­ве ме­ню м’ясні про­ду­кти?

Осо­бли­во акту­аль­ні ку­лі­нар­ні пи­та­н­ня під час зу­стрі­чі ни­ні­шньо­го, 2019 р., який, за ки­тай­ським ка­лен­да­рем, є ро­ком Сви­ні. Адже, по­ба­чив­ши ко­тле­ти чи від­бив­ні, Свин­ка не­о­дмін­но обра­зи­ться!

Не менш акту­аль­не й пи­та­н­ня но­во­рі­чно­го пе­ре­їда­н­ня...

Та по­вер­не­мо­ся до свя­тко­во­го сто­лу: як усе-та­ки зу­стрі­ти Но­вий рік без важ­ко­сті в шлун­ку?

«Для то­го, щоб не пе­ре­їда­ти, тре­ба ро­зу­мі­ти, скіль­ки їжі мо­же без про­блем вмі­сти­ти шлу­нок лю­ди­ни, — ко­мен­тує лі­кар-ді­є­то­лог ви­щої ка­те­го­рії, ке­рів­ник Цен­тру нор­ма­лі­за­ції ва­ги Сві­тла­на Фус. — За­зви­чай шлу­нок се­ре­дньої лю­ди­ни без осо­бли­вих про­блем мо­же пе­ре­тра­ви­ти близь­ко 500 гра­мів їжі. Від­штов­ху­ю­чись від цьо­го об­ся­гу, і тре­ба на­кри­ва­ти стіл. Але до­свід свід­чить, що за свя­тко­вим сто­лом окре­мі лю­ди мо­жуть ум’яти й до кі­ло­гра­ма, ко­ли не біль­ше.

Якщо до­три­му­ва­ти­ся ки­тай­сько­го ка­лен­да­ря, зві­сно, сви­ни­ну їсти не слід. Є не­ма­ло аль­тер­на­тив, на­при­клад ри­ба, мо­ре­про­ду­кти, пти­ця. Стра­ви, при­го­тов­ле­ні з цих про­ду­ктів, бу­дуть менш жир­ни­ми, та й на смак не гір­ши­ми. Крім то­го, не слід за­хо­плю­ва­ти­ся м’ясни­ми стра­ва­ми. Нор­маль­но пе­ре­тра­вить наш шлу­нок і не утво­рить зай­вих то­кси­чних ре­чо­вин близь­ко 30 гра­мів біл­ка за одно­ра­зо­вий при­йом. При­чо­му сю­ди вхо­дить бі­лок не тіль­ки тва­рин­но­го, а й ро­слин­но­го по­хо­дже­н­ня. 100 гра­мів ку­ря­чо­го м’яса або ри­би мі­стять близь­ко 15 гра­мів біл­ка. Ре­шту ми ма­є­мо отри­му­ва­ти з ро­слин­них про­ду­ктів. Але, як свід­чить жи­т­тя, на сто­лі — пе­ре­ва­жно про­ду­кти тва­рин­но­го по­хо­дже­н­ня. І са­ла­ти, які в но­во­рі­чну ніч тра­ди­цій­но став­лять на свя­тко­вий стіл, теж мі­стять м’ясо, яй­ця, ри­бу. Хо­чу по­ра­ди­ти ви­ко­ри­ста­ти біль­ше ово­че­вих страв.

Но­вий рік за но­вим сти­лем зав­жди за­хо­дить у су­пе­ре­чність із пе­ред­рі­здвя­ним по­стом. Усі хо­чуть при­го­ща­ти­ся, а піст не ве­лить.

Але й тут є аль­тер­на­ти­ва: якщо цьо­го дня до­зво­ле­но ри­бу та мо­ре­про­ду­кти, стіл рі­зно­ма­ні­тять стра­ви з цих про­ду­ктів. На сто­лі мо­жуть бу­ти: са­ла­ти з кар­то­плі, гри­бів, ква­ше­них огір­ків та зе­ле­ні; з мор­ської ка­пу­сти з мо­ре­про­ду­кта­ми й ну­том; ли­сто­вий са­лат із кре­ве­тка­ми, су­ха­ри­ка­ми з гре­ча­но­го ба­ге­та, ча­сни­ку й зе­ле­ні, за­прав­ле­ний олі­єю та со­ком ли­мо­на; па­ште­ти з рі­зних ви­дів бо­бо­вих, яким рі­зни­ми при­пра­ва­ми й спе­ці­я­ми мо­жна на­да­ти ба­жа­но­го сма­ку; ово­че­ві ро­ли в ла­ва­ші з аво­ка­до; ло­сось, за­пе­че­ний під го­рі­хо­во-ово­че­вою шку­рин­кою з кар­то­плею...»

Но­вий рік — га­ря­чий час не тіль­ки для ви­ро­бни­ків ялин­ко­вих при­крас і ар­ти­стів, а й для фар­ма­цев­тів, які ра­дять нам ком­пен­су­ва­ти но­во­рі­чне пе­ре­їда­н­ня ме­ди­чни­ми пре­па­ра­та­ми. Однак чи мо­же та­ке «при­кри­т­тя» вря­ту­ва­ти си­ту­а­цію, чи по­трі­бні ін­ші під­хо­ди?

Ді­є­то­ло­ги на­га­ду­ють: їжа в но­во­рі­чну ніч — не оста­н­ня в жит­ті. То­му не тре­ба че­ка­ти весь рік, аби з’їсти те, що став­лять на стіл. Але якщо вже так ста­ло­ся і лю­ди­на пе­ре­їла, кра­ще до­по­мог­ти шлун­ку та ін­шим ор­га­нам трав­ле­н­ня пе­ре­жи­ти це з мен­ши­ми втра­та­ми. Фер­мен­ти в та­ко­му ра­зі — нор­маль­ний ви­хід.

Та­ких про­блем мо­гло б і не бу­ти, як­би в нас у кра­ї­ні змал­ку на­вча­ли основ ді­є­то­ло­гії. Ці­ка­вим при­кла­дом є до­свід Єв­ро­со­ю­зу в цій сфе­рі, на­при­клад про­гра­ма за­без­пе­че­н­ня шкіл фру­кта­ми.

У ли­сто­па­ді 2008 р. Ра­да мі­ні­стрів сіль­сько­го го­спо­дар­ства Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу да­ла зго­ду на про­гра­му ви­пла­ти суб­си­дій для на­да­н­ня ді­тям без­пла­тних фру­ктів та ово­чів у шко­лі. Сво­єю чер­гою, шко­ли ма­ють ви­кла­да­ти ді­тям та­кі пре­дме­ти як здо­ро­ве хар­чу­ва­н­ня і ви­ро­бни­цтво хар­чо­вих про­ду­ктів.

Здій­сне­н­ня про­гра­ми роз­по­ча­ло­ся у 2009/2010 на­вчаль­но­му ро­ці, і спо­ча­тку її рі­чний бю­джет за­га­лом по ЄС ста­но­вив 90 млн єв­ро, при­чо­му в ко­жній кра­ї­ні пе­ред­ба­ча­ло­ся спіль­не фі­нан­су­ва­н­ня (у роз­мі­рі 50 або 75%) з на­ціо­наль­них або при­ва­тних фон­дів. На­ра­зі про­гра­ма охо­плює по­над 8 міль­йо­нів ді­тей у більш як 54 тис. шкіл 25 дер­жав — чле­нів ЄС, які бе­руть у ній участь.

У 2014 р. Єв­ро­пей­ська ко­мі­сія ого­ло­си­ла про пла­ни зли­т­тя в єди­ну стру­кту­ру під га­слом «До­бре їси — до­бре по­чу­ва­є­шся» про­гра­ми ЄС із за­без­пе­че­н­ня шкіл фру­кта­ми з про­гра­мою із за­без­пе­че­н­ня шкіл мо­ло­ком. За­галь­ний бю­джет пі­сля об’єд­на­н­ня ста­но­вить 230 млн єв­ро.

В Укра­ї­ні на­віть на ди­тя­че хар­чу­ва­н­ня та­ких гро­шей не­має. Мо­жли­во, то­му без­гра­мо­тність до­ро­сло­го на­се­ле­н­ня в га­лу­зі ді­є­то­ло­гії про­сто вра­жає.

«Я одно­зна­чно за те, щоб по­чи­на­ти на­вча­ти ді­тей пра­виль­но хар­чу­ва­ти­ся ще з ди­тя­чо­го сад­ка, — вва­жає Сві­тла­на Фус. — Та­кий до­свід у сві­ті є, і тре­ба бра­ти най­кра­ще з цьо­го до­сві­ду. Моя зна­йо­ма не­дав­но бу­ла у від­ря­джен­ні у Швей­ца­рії і роз­по­ві­ла, що в сад­ку, ку­ди хо­дить ди­ти­на її по­дру­ги, чо­ти­ри­рі­чних ді­тей во­ди­ли на ри­нок, де во­ни ви­би­ра­ли са­лат со­бі на обід. Це, швид­ше за все, не дер­жав­на про­гра­ма, а при­ва­тна іні­ці­а­ти­ва ке­рів­ни­цтва сад­ка, але ме­не це вра­зи­ло.

Ді­є­то­ло­ги спіль­но з пси­хо­ло­га­ми ма­ють роз­ро­бля­ти всі­ля­кі на­вчаль­ні про­гра­ми. Але на са­мо­му ен­ту­зі­а­змі да­ле­ко не за­їдеш, по­трі­бна дер­жав­на під­трим­ка.

У Ки­є­ві це ни­ні по­пу­ляр­но й за­тре­бу­ва­но, але в ін­ших мі­стах Укра­ї­ни роз­ви­ва­є­ться не ду­же актив­но. У лю­дей не­має ро­зу­мі­н­ня, а мо­жли­во — й до­ста­тньої ін­фор­ма­ції про те, що хво­ро­би ду­же ча­сто ви­ни­ка­ють че­рез не­пра­виль­не хар­чу­ва­н­ня. Крім то­го, ре­ко­мен­да­ції ді­є­то­ло­га бу­дуть ефе­ктив­ни­ми тіль­ки то­ді, ко­ли лю­ди­на ці ре­ко­мен­да­ції ви­ко­нує.

Тут-та­ки по­стає пи­та­н­ня, ко­ли мо­жна че­ка­ти ре­зуль­та­ту. Адже всі хо­чуть сьо­го­дні й швид­ко. А так, на жаль, не зав­жди мо­жли­во. І пі­гул­ки ми ви­пи­су­є­мо рід­ко...

Про­бле­ма за­го­стрю­є­ться тим, що за­раз з’яв­ля­є­ться ба­га­то «ді­є­то­ло­гів», які ме­ди­чної осві­ти не ма­ють. Зна­н­ня, отри­ма­ні ни­ми на ти­жне­вих або мі­ся­чних кур­сах, до­сить по­вер­хо­ві. Я не про­ти, щоб лю­ди вчи­ли­ся для се­бе, да­ва­ли по­ра­ди близь­ким та дру­зям, що мо­жна, а чо­го не слід вжи­ва­ти в їжу. Але во­ни ча­сом бе­ру­ться за те, що ви­рі­ши­ти їм не під си­лу, а про­бле­ми в лю­ди­ни тіль­ки за­го­стрю­ю­ться.

Та­кі «ді­є­то­ло­ги» на­зи­ва­ють се­бе «тре­не­ра­ми зі здо­ро­во­го хар­чу­ва­н­ня» або «ін­стру­кто­ра­ми зі сху­дне­н­ня». Ча­сто це бло­ге­ри, що ве­дуть гру­пи в Ін­тер­не­ті. У нас ні­ко­му не за­бо­ро­не­но шу­ка­ти одно­дум­ців і да­ва­ти по­ра­ди. Однак ду­же хо­че­ться, щоб ко­жна лю­ди­на по­ду­ма­ла, перш ніж вда­ва­ти­ся до та­ких екс­пе­ри­мен­тів над со­бою...»

Про­фе­сія ді­є­то­ло­га вва­жа­є­ться елі­тною. Зар­пла­ти й го­но­ра­ри у цій сфе­рі вра­жа­ють. На­при­клад, осво­є­н­ня одно­го сту­пе­ня кур­су знань у та­ко­му со­бі Оде­сько­му цен­трі ді­є­то­ло­гії ко­штує 1950 грн. При­йом у ді­є­то­ло­га в яко­му-не­будь ки­їв­сько­му ме­ди­чно­му цен­трі — від 500 до 1200 грн.

Не див­но, що охо­чих пе­ре­ква­лі­фі­ку­ва­ти­ся і отри­ма­ти но­ву про­фе­сію хоч гре­блю га­ти.

Ін­тер­нет ря­сніє ого­ло­ше­н­ня­ми на кшталт: Про­гра­ма сху­дне­н­ня «Мі­нус 30—35 кг», Про­гра­ма сху­дне­н­ня «Сво­їх не за­ли­ша­є­мо», «Ко­ду­ва­н­ня від зай­вої ва­ги» то­що. Що сто­їть за ци­ми «при­ва­бли­ви­ми» про­по­зи­ці­я­ми, мо­жна ді­зна­ти­ся тіль­ки на вла­сно­му гір­ко­му до­сві­ді.

Ро­бо­ти у сфе­рі ді­є­то­ло­гії — по­ле не­о­ра­не, то­му під­при­єм­ців, які за­кін­чи­ли ко­ро­ткі ко­мер­цій­ні кур­си, стає де­да­лі біль­ше.

«У нас до ді­є­то­ло­гів най­ча­сті­ше став­ля­ться як до фа­хів­ців із про­блем зай­вої ва­ги. Те­пер цей на­прям у мо­ді, — роз­по­від­ає Сві­тла­на Фус, — На па­ці­єн­тах про­бу­ють усі­ля­кі ді­є­ти. Я про­ти ді­єт. У ме­не є на­віть ав­тор­ський на­вчаль­ний про­ект, що на­зи­ва­є­ться «Ді­є­там­бій». Не мо­жна за­би­ра­ти з ра­ціо­ну хар­чу­ва­н­ня ці­лі гру­пи про­ду­ктів, уста­нов­лю­ва­ти ка­ло­рій­ність ниж­че пев­но­го зна­че­н­ня. На­при­клад, ді­є­та за гру­пою кро­ві не має на­у­ко­во­го під­твер­дже­н­ня. На­пев­но в ній є ра­ціо­наль­не зер­но. Але пра­кти­ка свід­чить, що не тіль­ки гру­па кро­ві мо­же впли­ва­ти на хар­чу­ва­н­ня лю­ди­ни. Впли­ва­ють та­кож стать, вік, фі­зи­чна актив­ність, кон­сти­ту­цій­ний і гор­мо­наль­ний тип лю­ди­ни, спад­ко­вість. Тре­ба до­по­мог­ти лю­ди­ні ви­ро­би­ти ін­ди­ві­ду­аль­ний стиль хар­чу­ва­н­ня, який від­по­від­а­ти­ме її по­тре­бам.

Ще один мо­дний на­прям — бо­роть­ба з пе­ред­ча­сним ста­рі­н­ням. На жаль, не­має одно­го про­ду­кту, який ча­рів­ним чи­ном за­по­бі­гає ста­рін­ню. А ось зно­шу­ють наш ор­га­нізм на­дли­шок цукрів, транс­жи­ри, рі­зні то­кси­чні ре­чо­ви­ни, важ­кі ме­та­ли...

Не менш на­бо­лі­ла те­ма — біль­шість на­се­ле­н­ня пе­ре­ста­ло їжу го­ту­ва­ти. Лю­ди ду­же зайня­ті й пе­ре­хо­дять на хар­чу­ва­н­ня з від­ді­лів ку­лі­на­рії в су­пер­мар­ке­тах. Це на­сто­ро­жує, адже кон­тро­лю­ва­ти, як при­го­тов­ле­на їжа, з яких про­ду­ктів, скіль­ки там ко­ри­сно­го і що там шкі­дли­ве, пра­кти­чно не­мо­жли­во. Я б ре­ко­мен­ду­ва­ла пла­ну­ва­ти свій ра­ціон. За­зда­ле­гідь за­ку­по­ву­ва­ти про­ду­кти й го­ту­ва­ти вдо­ма або ку­пу­ва­ти про­сті­ші стра­ви, на­при­клад ово­че­ві, ка­шу, при­го­тов­ле­ні на па­рі. Крім то­го, за­раз не­ма­ло ком­па­ній, які до­став­ля­ють їжу в офіс. Ва­жли­во, щоб лю­ди­на ро­би­ла усві­дом­ле­ний ви­бір сво­го хар­чу­ва­н­ня. Це ж не про­сто їжа, це здо­ров’я...»

Ча­сто до ді­є­то­ло­гів звер­та­ю­ться з при­во­ду хар­чо­вих до­ба­вок. Фа­хів­ці вва­жа­ють: перш ніж щось вжи­ва­ти, тре­ба зна­ти, чо­го в ор­га­ні­змі бра­кує. Лю­ди са­мі при­зна­ча­ють со­бі до­бав­ки, без­кон­троль­но п’ють ві­та­мі­ни, мі­не­ра­ли, ан­ти­о­кси­дан­ти, амі­но­ки­сло­ти.

Ва­жли­во під­три­му­ва­ти нор­маль­ний рі­вень над­хо­дже­н­ня йо­ду, ві­та­мі­ну D, ма­гнію та ін­ших біо­ло­гі­чно актив­них ре­чо­вин. Але для то­го, щоб їх вжи­ва­ти, слід ро­зу­мі­ти, скіль­ки їх над­хо­дить із їжею, що впли­ває на їх за­сво­є­н­ня та ба­га­то ін­шо­го.

Сьо­го­дні в роз­по­ря­джен­ні ква­лі­фі­ко­ва­них фа­хів­ців є ін­но­ва­цій­ні ме­то­ди до­слі­джень, на­при­клад рент­ге­но­флу­о­ре­сцен­тний ме­тод ви­зна­че­н­ня за во­лос­сям на­яв­но­сті ма­кро-, мі­кро­еле­мен­тів і важ­ких ме­та­лів в ор­га­ні­змі лю­ди­ни. Адже еле­мен­тний склад во­лос­ся від­обра­жає обмін ма­кро- і мі­кро­еле­мен­тів у клі­ти­нах та тка­ни­нах ор­га­ні­зму. Мі­не­ра­ли, які по­тра­пи­ли у во­лос­ся, фі­ксу­ю­ться в йо­го стру­кту­рі і збе­рі­га­ють ін­фор­ма­цію про жи­т­тя на­шо­го ор­га­ні­зму.

Так, факт отру­є­н­ня На­по­ле­о­на миш’яком бу­ло вста­нов­ле­но за во­лос­сям че­рез більш як сто ро­ків пі­сля йо­го смер­ті. А ки­тай­ські вче­ні на­віть змо­гли про­ве­сти ана­ліз скла­ду во­лос­ся єги­пет­ських му­мій.

Пи­та­н­ня пра­виль­но­го хар­чу­ва­н­ня лю­ди­ни в ба­га­тьох кра­ї­нах під­ня­те на дер­жав­ний рі­вень. Шкі­дли­ві хар­чо­ві про­ду­кти в ря­ді кра­їн на­віть об­кла­да­ють по­да­тка­ми: у 2011 р. Да­нія ста­ла пер­шою кра­ї­ною у сві­ті, де впро­ва­ди­ли «по­да­ток на жи­ри» — в роз­мі­рі 16 дан­ських крон (2,15 єв­ро) на кі­ло­грам на­си­че­них жи­рів. В опо­да­тко­ву­ва­ну ба­зу вві­йшли всі хар­чо­ві про­ду­кти, які мі­стять на­си­че­ні жи­ри (на­при­клад, м’ясо, мо­ло­чні про­ду­кти, хар­чо­ві олії та жи­ри, мар­га­рин і змі­ша­ні спре­ди).

У Фін­лян­дії є по­да­ток на со­ло­до­щі, мо­ро­зи­во та без­ал­ко­голь­ні на­пої, в Угор­щи­ні — на про­ду­кти (на всі про­ду­кти? ТШ) з ме­тою за­хи­сту су­спіль­но­го здо­ров’я, у Фран­ції — на на­пої, під­со­ло­дже­ні цукром та шту­чни­ми під­со­ло­джу­ва­ча­ми.

Укра­їн­сько­му ж спо­жи­ва­че­ві до­во­ди­ться роз­ра­хо­ву­ва­ти тіль­ки на се­бе й по­ра­ди ді­є­то­ло­гів, то­му слід за­ми­сли­ти­ся над ме­ню в но­во­рі­чну ніч, та й за­га­лом у на­сту­пно­му ро­ці, щоб рік Сви­ні не під­клав вам справ­жньо­го Хрю­шу!

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.