Як оми­ну­ти бор­го­ву пас­тку в 2019 ро­ці

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Лі­дія ЛОНДАР,

Не­за­пе­ре­чним за­ли­ша­є­ться той факт, що ахіл­ле­со­вою п’ятою фі­нан­со­вої си­сте­ми дер­жа­ви ста­ла са­ме бор­го­ва сфе­ра, якій при­та­ман­ні ви­со­кі ва­лю­тні ри­зи­ки зов­ні­шньої за­бор­го­ва­но­сті, не­ста­біль­на си­ту­а­ція з ре­фі­нан­су­ва­н­ням бор­гів по­пе­ре­дніх ро­ків, а та­кож тиск бор­го­вих ви­плат на дер­жав­ні фі­нан­си.

По­до­ла­н­ня клю­чо­вих про­блем бор­го­вої по­лі­ти­ки за­ли­ша­ти­ме­ться в се­ре­дньо­стро­ко­во­му пе­рі­о­ді най­акту­аль­ні­шим зав­да­н­ням дер­жав­них фі­нан­сів, успі­шність ви­рі­ше­н­ня яко­го про­е­кту­ва­ти­ме­ться на со­ці­аль­но-еко­но­мі­чний роз­ви­ток кра­ї­ни за­га­лом.

Одним із ва­жли­вих ін­фор­ма­тив­них по­ка­зни­ків бор­го­вої сфе­ри є бор­го­ве на­ван­та­же­н­ня, що роз­ра­хо­ву­є­ться як від­но­ше­н­ня об­ся­гу дер­жав­но­го і га­ран­то­ва­но­го дер­жа­вою бор­гу до об­ся­гу ва­ло­во­го вну­трі­шньо­го про­ду­кту. В Єв­ро­пей­сько­му Со­ю­зі прийня­то так зва­ну Ма­а­стри­хт­ську уго­ду кра­їн ЄС, де ви­зна­че­но гра­ни­чну ве­ли­чи­ну цьо­го від­но­ше­н­ня — 60%. Кра­ї­ни з пе­ре­ви­ще­н­ням зна­чень цьо­го по­ка­зни­ка під­па­да­ють під спе­ці­аль­ні про­це­ду­ри, змі­стом яких є по­сту­по­ве зни­же­н­ня бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня до без­пе­чних меж. Зви­чай­но, еко­но­мі­ки роз­ви­не­них кра­їн зда­тні ви­три­ма­ти і зна­чно біль­ше на­ван­та­же­н­ня. Так, бор­го­ве на­ван­та­же­н­ня для Япо­нії, яка не є чле­ном ЄС, ста­но­вить по­над 200% ВВП, але всі фі­нан­со­ві рин­ки охо­че да­ють їй по­зи­ки під низь­кі від­со­тки (до 2%), бо еко­но­мі­ка ці­єї азі­ат­ської кра­ї­ни, як і роз­ви­не­них кра­їн ЄС, є мі­цною, а по­зи­ки ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться на ін­ве­сти­цій­ні ці­лі. Для Укра­ї­ни ж ве­ли­чи­на без­пе­чно­го рів­ня бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня в си­лу спе­ци­фі­ки її еко­но­мі­ки (за роз­ра­хун­ка­ми екс­пер­тів) пе­ре­бу­ває в ме­жах 30–43%. Три­ва­лий час ві­тчи­зня­ний по­ка­зник бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня де­мон­струє зна­чне пе­ре­ви­ще­н­ня еко­но­мі­чно без­пе­чно­го рів­ня: кі­нець 2015 р. — 79,1%, кі­нець 2016 р. — 81,0, кі­нець 2017 р. — 71,8, на се­ре­ди­ну 2018 р. — 67,0%, що вка­зує на ви­со­кий сту­пінь ура­зли­во­сті ві­тчи­зня­ної фі­нан­со­вої сфе­ри до впли­ву вну­трі­шніх і зов­ні­шніх за­гроз та існу­ва­н­ня під´рун­тя для пер­ма­нен­тної бор­го­вої кри­зи в Укра­ї­ні.

Борг — це не до­бре і не по­га­но. Якщо дер­жа­ві не­об­хі­дно збіль­ши­ти мас­штаб сво­го еко­но­мі­чно­го впли­ву, зро­би­ти акту­аль­ну су­спіль­ну ін­ве­сти­цію, то за­по­зи­че­н­ня вва­жа­ю­ться прийня­тним спосо­бом ви­рі­ше­н­ня та­ко­го зав­да­н­ня. Адже ін­ве­сти­ції по­жвав­лять еко­но­мі­чні зв’яз­ки, еко­но­мі­ка отри­має до­да­тко­вий по­штовх, над­хо­дже­н­ня до бю­дже­ту зро­стуть, тож і за їх ра­ху­нок бу­де по­га­ше­но борг. Але ви­ко­ри­ста­н­ня за­по­зи­че­них ко­штів на бю­дже­тні по­тре­би (ви­пла­та зар­плат, пен­сій то­що), тоб­то «про­їда­н­ня», фа­кти­чно пе­ре­кла­дає розв’яза­н­ня по­то­чних про­блем на май­бу­тні по­ко­лі­н­ня, які по­вин­ні бу­дуть від­да­ва­ти бор­ги по­пе­ре­дніх пе­рі­о­дів.

Від­су­тність сут­тє­во­го по­сту­пу в пи­та­н­нях по­до­ла­н­ня на­слід­ків фі­нан­со­вої кри­зи 2008–2009 рр., подаль­ше по­єд­на­н­ня по­лі­ти­чної, фі­нан­со­во-еко­но­мі­чної, бан­ків­ської криз 2014 р. в умо­вах зов­ні­шньої агре­сії та ве­де­н­ня во­єн­них дій на Схо­ді Укра­ї­ни на тлі ма­кро­фі­нан­со­вої не­ста­біль­но­сті та низь­ких між­на­ро­дних кре­ди­тних рей­тин­гів украй за­го­стри­ли кри­зу не­пла­то­спро­мо­жно­сті та під­штов­хну­ли кра­ї­ну до бор­го­вої прір­ви. От­же, під­трим­ка МФО, осо­бли­во МВФ, час­тко­ве спи­са­н­ня зов­ні­шньо­го бор­гу та йо­го ре­стру­кту­ри­за­ція у 2015 р. вря­ту­ва­ли кра­ї­ну від пов­но­го де­фол­ту, бор­го­ві ж про­бле­ми пе­ре­ро­сли в хро­ні­чну не­ду­гу, що галь­мує еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня, оскіль­ки за­лу­че­ні ко­шти не є ін­ве­сти­цій­ним ре­сур­сом.

Ба­зою для своє­ча­сно­го по­вер­не­н­ня ста­рих бор­гів та уни­кне­н­ня актив­но­го на­ро­ще­н­ня но­вих, без­умов­но, є успі­шно пра­цю­ю­ча еко­но­мі­ка. То­му стан і ди­на­мі­ка про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва та ВВП справ­ля­ють зна­чний вплив на бор­го­ву без­пе­ку дер­жа­ви. В Укра­ї­ні пі­сля дво­рі­чно­го па­ді­н­ня від­по­від­но на 9,6% за 2014 р. і 11,4% за 2015-й роз­по­ча­ло­ся від­нов­лю­валь­не зро­ста­н­ня Ін­де­ксу ви­ро­бни­цтва ба­зо­вих га­лу­зей: за 2016 р. йо­го зна­че­н­ня зро­сло на 4,8%, за 2017-й — на 2,1, за дев’ять мі­ся­ців 2018-го — на 3,3%. Про­те та­ке зро­ста­н­ня на сьо­го­дні, на жаль, має не­стій­кий ха­ра­ктер і по­ки що не від­по­від­ає мас­шта­бу втрат, по­не­се­них еко­но­мі­кою Укра­ї­ни у по­пе­ре­дні ро­ки.

На­ма­га­н­ня­ми ря­ту­ва­ти від на­слід­ків кри­зи бан­ків­ську си­сте­му шля­хом по­ту­жних ін’єкцій облі­га­цій вну­трі­шньої дер­жав­ної по­зи­ки (ОВДП), так са­мо як і ла­та­ти «ді­ря­ве си­то» Пен­сій­но­го фон­ду, НАК «На­фто­газ Укра­ї­ни», дер­жа­ва ли­ше на­ро­щу­ва­ла бор­го­ву ма­су. Одним із чин­ни­ків без­по­се­ре­дньо­го впли­ву на бор­го­ві про­бле­ми є фі­нан­со­вий стан бан­ків­ської си­сте­ми, оскіль­ки у ра­зі бан­крут­ства одно­го або одно­ча­сно кіль­кох бан­ків дер­жа­ва зму­ше­на по­вер­та­ти за­лу­че­ні ни­ми де­по­зи­ти на­се­ле­н­ня (у ме­жах до 200 тис. грн) за ра­ху­нок ко­штів Фон­ду га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб Укра­ї­ни (ФГВФОУ), ре­сур­си яко­го є обме­же­ни­ми. От­же, ви­ни­кає по­тре­ба тер­мі­но­во­го фі­нан­су­ва­н­ня ФГВФОУ з бо­ку або НБУ, або уря­ду. У пер­шо­му ви­пад­ку від­бу­ва­є­ться при­хо­ва­на емі­сія та зро­ста­н­ня ін­фля­ції, у дру­го­му — збіль­шу­є­ться дер­жав­ний борг. За­гро­за бан­крут­ства ве­ли­ких бан­ків та­кож мо­же зму­си­ти дер­жа­ву при­йма­ти важ­кі та дис­ку­сій­ні рі­ше­н­ня про їх на­ціо­на­лі­за­цію, яскра­вим при­кла­дом чо­го мо­же слу­гу­ва­ти си­ту­а­ція з При­ват­бан­ком на­при­кін­ці 2016 р. Від­то­ді дер­жа­ва вли­ла в цю фі­н­уста­но­ву більш як 150 млрд грн у ви­гля­ді ОВДП, які бу­ли спря­мо­ва­ні на по­пов­не­н­ня її ста­ту­тно­го фон­ду. От­же, ці ви­тра­ти без­по­се­ре­дньо впли­ну­ли на роз­мір бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня дер­жа­ви. Про­те, окрім При­ват­бан­ку, існу­ють та­кож ін­ші дер­жав­ні бан­ки (Оща­дбанк, Укре­ксім­банк, Укр­га­збанк), які дер­жа­ва та­кож актив­но під­три­му­ва­ла під час бан­ків­ської кри­зи не ли­ше жи­ви­ми гро­ши­ма у ви­гля­ді ре­фі­нан­су­ва­н­ня, а й актив­но на­ро­щу­ю­чи їх ста­ту­тні фон­ди шля­хом емі­сії ОВДП.

Во­дно­час зво­ро­тним і вза­є­мо­пов’яза­ним є вплив бан­ків­ської си­сте­ми на стан дер­жав­но­го бор­гу. Тож не ли­ше про­блем­ний стан бан­ків­ської си­сте­ми про­во­кує зро­ста­н­ня дер­жав­но­го бор­гу, а й нав­па­ки, по­га­на зви­чка дер­жа­ви жи­ти у борг зу­мов­лює актив­не фі­нан­су­ва­н­ня цьо­го бор­гу з бо­ку НБУ та ко­мер­цій­них бан­ків. Ста­ном на 1 ли­сто­па­да 2018 р. на ба­лан­сі НБУ облі­ко­ву­є­ться 370 млрд грн ОВДП, на ба­лан­сах бан­ків — 401 млрд. Ці ко­шти те­о­ре­ти­чно ма­ли би пра­цю­ва­ти у ре­аль­но­му се­кто­рі еко­но­мі­ки у ви­гля­ді кор­по­ра­тив­них кре­ди­тів, що спри­я­ло б по­жвав­лен­ню ві­тчи­зня­но­го ви­ро­бни­цтва та еко­но­мі­чно­му зро­стан­ню. Про­те фа­кти­чно ці ре­сур­си ви­лу­че­но з на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки та спря­мо­ва­но на по­кри­т­тя бю­дже­тних про­блем.

Із чим ми вхо­ди­мо в пік бор­го­вих ви­плат у 2019 р.? Глиб­ше ро­зу­мі­н­ня бор­го­вих про­блем, що ма­ти­муть сут­тє­вий вплив на стій­кість дер­жа­ви та зда­тність три­ма­ти удар у най­ближ­чій пер­спе­кти­ві, да­ють окре­мі бор­го­ві по­ка­зни­ки і чин­ни­ки їх по­гір­ше­н­ня. По­при тен­ден­цію до ско­ро­че­н­ня об­ся­гів як у грив­не­во­му, так і у ва­лю­тно­му екві­ва­лен­ті впро­довж остан­ніх кіль­кох мі­ся­ців, на­ко­пи­че­ний ро­ка­ми дер­жав­ний і га­ран­то­ва­ний дер­жа­вою борг, по­ка­зни­ки яко­го на кі­нець жов­тня 2018-го ста­но­ви­ли 2093,1 млрд грн, або 74,32 млрд дол. США, про­дов­жує ви­сна­жу­ва­ти на­ціо­наль­ну еко­но­мі­ку. За­галь­ний об­сяг зов­ні­шньо­го бор­гу ста­ном на 31 жов­тня 2018 р. ста­но­вить 1329,6 млрд грн, або 47,2 млрд дол. (63,5% об­ся­гу су­ве­рен­но­го бор­гу дер­жа­ви), у то­му чи­слі зов­ні­шній дер­жав­ний борг — 1060,3 млрд грн (37,7 млрд дол.), зов­ні­шній га­ран­то­ва­ний дер­жа­вою борг — 269,3 млрд грн (9,6 млрд дол.). У стру­кту­рі сфор­мо­ва­но­го зов­ні­шньо­го дер­жав­но­го бор­гу ле­во­ва час­тка при­па­дає на за­бор­го­ва­ність пе­ред МФО: 366,9 млрд грн (13,0 млрд дол.) — за зов­ні­шнім дер­жав­ним бор­гом, 205,3 млрд грн (7,3 млрд дол.) — за зов­ні­шнім га­ран­то­ва­ним дер­жа­вою бор­гом. Су­ку­пна зов­ні­шня за­бор­го­ва­ність пе­ред МВФ як най­більш впли­во­вим кре­ди­то­ром Укра­ї­ни ста­ном на 31 жов­тня 2018 р. ста­но­вить 10,2 млрд дол.

Про зро­ста­ю­чий бор­го­вий тиск на дер­жав­ний бю­джет і не­до­ско­на­лість бор­го­во­го ме­не­джмен­ту свід­чать ди­на­мі­ка спів­від­но­ше­н­ня за­галь­но­го бор­гу до до­хо­дів бю­дже­ту (при гра­ни­чно допу­сти­мо­му рів­ні у 200% на­при­кін­ці 2015 р. ста­но­вив 294,0%, на­при­кін­ці 2016-го — 313,1, на­при­кін­ці 2017-го — 270,2, на се­ре­ди­ну 2018 р. — 222,5%) та об­ся­ги су­ку­пних пла­те­жів за дер­жав­ним бор­гом (на по­га­ше­н­ня дер­жав­но­го бор­гу ви­тра­че­но за 2016 р. — 111 млрд грн, за 2017 р. — 364 млрд, у 2018 р. пе­ред­ба­че­но 176 млрд грн; на об­слу­го­ву­ва­н­ня дер­жав­но­го бор­гу за 2016 р. — 96 млрд грн, за 2017 р. — 111 млрд, на 2018 р. пе­ред­ба­че­но 130 млрд грн).

Пря­мий вплив на бор­го­ву стій­кість дер­жа­ви має рі­вень ін­фля­ції, оскіль­ки зро­ста­н­ня тем­пів ін­фля­ції про­во­кує по­до­рож­ча­н­ня кре­ди­тних ре­сур­сів — не ли­ше бан­ків­ських кре­ди­тів і де­по­зи­тів, а й до­хі­дно­сті бор­го­вих цін­них па­пе­рів дер­жа­ви. Якщо у сі­чні 2018-го до­хі­дність пер­вин­но­го роз­мі­ще­н­ня ОВДП ста­но­ви­ла близь­ко 16% рі­чних, то у ли­сто­па­ді на тлі при­ско­ре­н­ня ін­фля­ції во­на зро­сла май­же до 18,5–19% рі­чних, що за­га­лом збіль­шує май­бу­тні ви­тра­ти дер­жа­ви на об­слу­го­ву­ва­н­ня бор­гів і по­си­лює бю­дже­тний ри­зик.

Гір­ки­ми пі­лю­ля­ми бор­го­вої ста­ти­сти­ки, що зни­жу­ють опір­ність фі­нан­со­вої си­сте­ми до кур­со­вих ко­ли­вань, про­во­ку­ють зро­ста­н­ня вар­то­сті бор­гу й ви­со­кі ва­лю­тні ри­зи­ки, є пе­ре­ви­ще­н­ня по­ка­зни­ком ва­лю­тної ком­по­нен­ти в стру­кту­рі су­ве­рен­но­го бор­гу кри­ти­чно­го зна­че­н­ня, ве­ли­чи­на яко­го на кі­нець жов­тня по­то­чно­го ро­ку до­ся­гла 69,9% йо­го за­галь­ної су­ми (за ме­то­ди­кою МВФ для кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться, во­на має бу­ти не більш як 60%). Ва­лю­тний курс грив­ні є одним із най­ва­жли­ві­ших чин­ни­ків бор­го­вої ста­біль­но­сті дер­жа­ви, адже за на­яв­но­сті зна­чної час­тки дер­жав­но­го бор­гу, но­мі­но­ва­но­го в іно­зем­ній ва­лю­ті, де­валь­ва­ція грив­ні ав­то­ма­ти­чно пе­ре­ра­хо­вує за­галь­ну су­му ва­лю­тно­го бор­гу у грив­не­вий екві­ва­лент і збіль­шує що­рі­чні ви­тра­ти бю­дже­ту на по­вер­не­н­ня бор­гів і спла­ту від­со­тків. У свою чер­гу, на ва­лю­тний курс грив­ні впли­ває ці­ла низ­ка чин­ни­ків. Зокре­ма, це та­кі: ди­на­мі­ка над­хо­джень при­ва­тних гро­шо­вих пе­ре­ка­зів з-за кор­до­ну, або гро­шей за­ро­бі­тчан, які остан­ні­ми ро­ка­ми сут­тє­во під­три­му­ють грив­ню та зна­чно зни­жу­ють го­стро­ту со­ці­аль­них про­блем; кон’юн­кту­ра сві­то­вих си­ро­вин­них рин­ків, що на сьо­го­дні є за­га­лом спри­я­тли­вою для Укра­ї­ни, про­те має ви­со­кий рі­вень во­ла­тиль­но­сті та мо­же ре­а­гу­ва­ти у зво­ро­тно­му на­пря­мі; стан основ­них по­ка­зни­ків ві­тчи­зня­но­го зов­ні­шньо­го се­кто­ру, які без­по­се­ре­дньо впли­ва­ють на ди­на­мі­ку над­хо­дже­н­ня ва­лю­ти в кра­ї­ну та її від­пли­ву; ела­сти­чність го­тів­ко­во­го та без­го­тів­ко­во­го ва­лю­тних рин­ків Укра­ї­ни, що зу­мов­лює зда­тність ре­а­гу­ва­ти на по­тре­бу в ва­лю­тних ін­тер­вен­ці­ях, спря­мо­ва­них на збіль­ше­н­ня про­по­зи­ції ва­лю­ти чи, нав­па­ки, на ви­куп на­дли­шко­вої ва­лю­ти з рин­ку. Про­тя­гом остан­ніх ро­ків і під­при­єм­ства, і на­се­ле­н­ня про­да­ють біль­ше іно­зем­ної ва­лю­ти, ніж ку­пу­ють, що дає змо­гу НБУ під­три­му­ва­ти об­сяг між­на­ро­дних ре­зер­вів на прийня­тно­му рів­ні. Про­те та­ка тен­ден­ція не є кон­стан­тою та під впли­вом не­га­тив­них зов­ні­шніх чин­ни­ків мо­же до­во­лі швид­ко змі­ни­ти­ся на про­ти­ле­жну.

Ймо­вір­ність зро­ста­н­ня ри­зи­ку лі­кві­дно­сті бор­гу ви­зна­ча­є­ться на­сам­пе­ред об­ся­га­ми між­на­ро­дних ре­зер­вів і зов­ні­шньо­го дер­жав­но­го бор­гу. Ста­ном на 31 жов­тня 2018 р. об­сяг між­на­ро­дних ре­зер­вів зни­зив­ся до 16,7 млрд дол., на по­ча­ток гру­дня 2018-го ста­но­вив уже 17,7 млрд дол., що зна­чно пе­ре­ви­щує роз­ра­хун­ко­ву су­му бор­го­вих ви­плат Укра­ї­ни у 2019 р. От­же, з цьо­го по­гля­ду си­ту­а­ція у бор­го­вій сфе­рі ви­гля­дає нор­маль­ною та спо­кій­ною. Про­те слід ма­ти на ува­зі, що ве­ли­чи­на ре­зер­вів — ка­те­го­рія до­во­лі ди­на­мі­чна: у 2011 р. між­на­ро­дні ре­зер­ви Укра­ї­ни пе­ре­ви­щу­ва­ли 38 млрд дол., а вже у бе­ре­зні 2015-го ско­ро­ти­ли­ся до 5,6 млрд, що фа­кти­чно по­ста­ви­ло кра­ї­ну на ме­жу бан­крут­ства. У ви­пад­ку, якщо кра­ї­на зно­ву сти­кне­ться зі зна­чною де­валь­ва­ці­єю грив­ні (на­при­клад, на тлі акти­ві­за­ції зброй­но­го кон­флі­кту на Схо­ді кра­ї­ни, в Азов­сько­му мо­рі, на крим­сько­му «кор­до­ні» чи за­го­стре­н­ня по­лі­ти­чно­го про­ти­сто­я­н­ня під час ви­бор­чо­го ци­клу), це збіль­шить по­пит на ва­лю­ту з бо­ку під­при­ємств і на­се­ле­н­ня, і на­яв­ні ре­зер­ви мо­жуть до­во­лі швид­ко ско­ро­чу­ва­тись.

Як не спі­ткну­ти­ся в те­не­тах бор­го­вих ви­плат. Згі­дно з чин­ним гра­фі­ком бор­го­вих пла­те­жів, опри­лю­дне­них Мі­ні­стер­ством фі­нан­сів Укра­ї­ни, впро­довж на­сту­пно­го 2019 р. за­галь­ний об­сяг пла­те­жів за дер­жав­ним бор­гом ста­но­ви­ти­ме 360,7 млрд грн, що екві­ва­лен­тно 12,3 млрд дол., у то­му чи­слі на по­га­ше­н­ня — 237,9 млрд грн, на об­слу­го­ву­ва­н­ня — 122,8 млрд. Час­тка су­ку­пних пла­те­жів за вну­трі­шнім бор­гом у за­галь­ній стру­кту­рі ви­плат ста­но­ви­ти­ме 58,4%, що від­по­від­ає су­мі в 210,6 млрд грн: по­га­ше­н­ня дер­жав­но­го бор­гу — 137,9 млрд, об­слу­го­ву­ва­н­ня — 72,6 млрд. Для ви­ко­на­н­ня зо­бов’язань за зов­ні­шнім дер­жав­ним бор­гом, що ста­нов­лять 41,6% від об­ся­гу су­ку­пних пла­те­жів у 2019 р., не­об­хі­дно бу­де ви­тра­ти­ти 150,1 млрд грн, що екві­ва­лен­тно 5,1 млрд дол. (4,5% ВВП). Зокре­ма, су­ма по­вер­не­н­ня зов­ні­шньо­го дер­жав­но­го бор­гу ста­но­вить 100,0 млрд грн (3,4 млрд дол.), а на спла­ту від­со­тків — 50,1 млрд грн (1,7 млрд дол.). Най­біль­ші бор­го­ві пла­те­жі на­сту­пно­го ро­ку очі­ку­ю­ться в пер­шо­му (95,1 млрд грн) і дру­го­му (121,2 млрд) квар­та­лах. За­га­лом за 2019–2020 рр. су­мар­ні ви­пла­ти за зов­ні­шнім дер­жав­ним бор­гом ста­но­ви­ти­муть близь­ко 12 млрд дол.

Дже­ре­ла фі­нан­су­ва­н­ня дер­жбор­гу. Щоб за­без­пе­чи­ти пов­но­ту та вча­сність пла­те­жів з по­вер­не­н­ня бор­гу та спла­ти від­со­тків, до за­галь­но­го фон­ду дер­жав­но­го бю­дже­ту у 2019 р. пла­ну­є­ться за­лу­чи­ти 324,8 млрд грн, з яких 202,0 млрд (62,2%) — за­по­зи­че­н­ня на вну­трі­шньо­му рин­ку. Та­кож пе­ред­ба­че­но за­по­зи­чи­ти за­га­лом 143,9 млрд грн (4,9 млрд дол.) зов­ні­шніх ре­сур­сів, зокре­ма, до за­галь­но­го фон­ду бю­дже­ту — 122,8 млрд грн (4,2 млрд дол.) і 21,2 млрд грн — до спе­ці­аль­но­го фон­ду бю­дже­ту на фі­нан­су­ва­н­ня про­е­ктів.

Се­ред цих дже­рел фі­нан­су­ва­н­ня зов­ні­шньо­го бор­гу впро­довж 2019 р. вар­то від­зна­чи­ти мо­жли­вість но­вих роз­мі­щень єв­ро­облі­га­цій з огля­ду на за­галь­ну за­ці­кав­ле­ність з бо­ку ін­ве­сто­рів що­до при­дба­н­ня укра­їн­ських єв­ро­бон­дів (за­яв­ле­но про на­мі­ри при­дба­ти єв­ро­облі­га­цій на су­му 4,9 млрд дол. при їх емі­сії за­галь­ним об­ся­гом 2 млрд). Для цьо­го не­об­хі­дно акти­ві­зу­ва­ти зу­си­л­ля в на­пря­мі про­дов­же­н­ня спів­пра­ці з МВФ і но­вої 14-мі­ся­чної про­гра­ми кре­ди­ту­ва­н­ня stand-by для Укра­ї­ни на су­му 3,9 млрд дол. І хо­ча ко­шти від МВФ без­по­се­ре­дньо пі­дуть на по­пов­не­н­ня між­на­ро­дних ре­зер­вів, однак це роз­бло­кує отри­ма­н­ня де­ше­во­го ре­сур­су об­ся­гом до 1 млрд єв­ро від ЄС і близь­ко 0,8 млрд дол. кре­ди­тних ре­сур­сів Сві­то­во­го бан­ку для бю­дже­тних по­треб, зокре­ма, на за­без­пе­че­н­ня ва­лю­тних ви­плат за дер­жав­ним бор­гом.

Дже­ре­ла­ми ре­фі­нан­су­ва­н­ня ва­лю­тних ви­плат та­кож є вну­трі­шні бор­го­ві ін­стру­мен­ти: під­ви­ще­н­ня до­хі­дно­сті від грив­не­вих ОВДП до 16–16,5% рі­чних да­ло мо­жли­вість ли­ше впро­довж кін­ця сі­чня — се­ре­ди­ни лю­то­го 2018 р. за­лу­чи­ти на вну­трі­шньо­му рин­ку від іно­зем­них ін­ве­сто­рів 7,5 млрд грн, збіль­ши­ти об­сяг грив­не­вих ОВДП в ін­ве­сти­цій­но­му порт­фе­лі не­ре­зи­ден­тів до 12,7 млрд. Але та­кі ін­ве­сти­ції за­зви­чай ма­ють ко­ро­тко­стро­ко­вий (три- і ше­сти­мі­ся­чні бор­го­ві ін­стру­мен­ти) спе­ку­ля­тив­ний ха­ра­ктер. Трен­ди між­на­ро­дних рин­ків ка­пі­та­лу, зу­мов­ле­ні на­сам­пе­ред змі­на­ми мо­не­тар­ної по­лі­ти­ки Фе­де­раль­ної ре­зерв­ної си­сте­ми США, зни­жу­ють ін­ве­сти­цій­ну при­ва­бли­вість дер­жав­них цін­них па­пе­рів кра­їн з еко­но­мі­ка­ми, що роз­ви­ва­ю­ться, в то­му чи­слі й Укра­ї­ни, та ство­рю­ють у ра­зі осла­бле­н­ня тем­пів фі­нан­со­вої спів­пра­ці з МВФ за­гро­зу зри­ву ви­ко­на­н­ня пла­ну за за­по­зи­че­н­ня­ми.

Зна­чний ін­ве­сти­цій­ний по­тен­ці­ал фі­нан­су­ва­н­ня бор­гу збе­рі­га­ють та­кож стра­хо­вий ри­нок (за під­сум­ка­ми пер­шо­го пів­річ­чя 2018-го, об­сяг за­галь­них акти­вів стра­хо­ви­ків ста­но­вив 57,2 млрд грн, що на 3,7% біль­ше по­рів­ня­но з від­по­від­ним по­ка­зни­ком ми­ну­ло­го ро­ку), не­дер­жав­ні пен­сій­ні фон­ди, ор­га­ни мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, до­мо­го­спо­дар­ства як дже­ре­ла «дов­гих» гро­шей, однак по­тре­бу­ють удо­ско­на­ле­н­ня ме­ха­ні­зми та ін­стру­мен­ти їх за­лу­че­н­ня.

Ри­зи­ком зро­ста­н­ня вар­то­сті об­слу­го­ву­ва­н­ня дер­жав­но­го бор­гу є не­до­над­хо­дже­н­ня до бю­дже­ту ко­штів від при­ва­ти­за­ції. Ви­ко­на­н­ня пла­ну при­ва­ти­за­ції бу­ло мі­зер­ним у по­пе­ре­дні ро­ки: 2014-й — 2,7%, 2015-й — 0,9, 2016-й — 1,1% від за­пла­но­ва­них об­ся­гів. Ухва­ле­н­ня на по­ча­тку 2018 р. єди­но­го про­філь­но­го За­ко­ну Укра­ї­ни «Про при­ва­ти­за­цію дер­жав­но­го і ко­му­наль­но­го май­на» ма­ло по­жва­ви­ти при­ва­ти­за­цію, але за під­сум­ка­ми де­ся­ти мі­ся­ців 2018-го із пе­ред­ба­че­них 21,3 млрд грн над­хо­дже­н­ня ста­но­ви­ли ли­ше 0,1 млрд, або 0,6% рі­чно­го пла­ну. То­му очі­ку­ва­н­ня що­до над­хо­дже­н­ня до бю­дже­ту за­пла­но­ва­них при­ва­ти­за­цій­них ко­штів у су­мі 17,1 млрд грн упро­довж 2019 р. та­кож є над­то опти­мі­сти­чни­ми.

По­тен­цій­на ймо­вір­ність зро­ста­н­ня де­фі­ци­ту бю­дже­ту та по­тре­би у до­да­тко­во­му йо­го фі­нан­су­ван­ні зу­мов­ле­ні пе­ре­ва­жним зро­ста­н­ням до­да­тко­вих ви­да­тків на обо­ро­ну (у ра­зі за­го­стре­н­ня агре­сії РФ), со­ці­аль­но спря­мо­ва­них ви­да­тків на ви­ко­на­н­ня пе­ред­ви­бор­них обі­ця­нок, по­вер­не­н­ням до пра­кти­ки по­ря­тун­ку емі­сі­єю ОВДП дер­жав­них бан­ків і ФГВФОУ.

Най­кри­ти­чні­шим для 2019 р. є ри­зик ре­фі­нан­су­ва­н­ня бор­гу, ре­а­лі­за­ція яко­го мо­же на­бли­зи­ти кра­ї­ну до де­фол­ту. Клю­чо­ви­ми при­чи­на­ми ре­а­лі­за­ції та­ко­го сце­на­рію є: зу­пин­ка про­гра­ми кре­ди­ту­ва­н­ня з бо­ку МВФ і зни­же­н­ня між­на­ро­дних ре­зер­вів до кри­ти­чно­го рів­ня; при­пи­не­н­ня ви­плат з об­слу­го­ву­ва­н­ня бор­гу в умо­вах по­дов­же­н­ня во­єн­но­го ста­ну; мо­жли­ве за­до­во­ле­н­ня по­зо­ву РФ до Вер­хов­но­го ан­глій­сько­го су­ду у спра­ві «бор­гу Яну­ко­ви­ча».

Опти­мі­зму що­до уни­кне­н­ня та­ко­го пе­си­мі­сти­чно­го сце­на­рію у 2019 р. до­дає прийня­тий За­кон «Про Дер­жав­ний бю­джет на 2019 рік», де не за­кла­де­но зна­чних ри­зи­ків йо­го не­ви­ко­на­н­ня, зокре­ма в ча­сти­ні як до­хі­дної, так і ви­да­тко­вої ча­стин. Крім то­го, на­сту­пно­го ро­ку ма­є­мо спо­ді­ва­н­ня на по­си­ле­н­ня ін­сти­ту­цій­ної спро­мо­жно­сті Мі­ні­стер­ства фі­нан­сів із ство­ре­н­ням но­во­го Агент­ства з управ­лі­н­ня дер­жав­ним бор­гом (на йо­го утри­ма­н­ня вже за­кла­де­но 50,0 млн грн у бю­дже­ті на­сту­пно­го ро­ку). Під­трим­ка Укра­ї­ни з бо­ку МВФ на­віть в умо­вах во­єн­но­го ста­ну під­твер­джує мо­жли­вість за­без­пе­чи­ти ви­ко­на­н­ня дер­жа­вою бор­го­вих зо­бов’язань та уни­кну­ти бор­го­вої кри­зи в ко­ро­тко­стро­ко­во­му пе­рі­о­ді.

От­же, ці­на пи­та­н­ня дер­жав­но­го бор­гу Укра­ї­ни ви­зна­ча­ти­ме в най­ближ­чій пер­спе­кти­ві не ли­ше фі­нан­со­ву по­лі­ти­ку дер­жа­ви, без­пе­ку на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки, а й рі­вень не­за­ле­жно­сті кра­ї­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.