Ко­ру­пція, Ко­со­во, Єв­ро­со­юз

Чо­му сер­би про­те­сту­ють про­ти сво­го пре­зи­ден­та

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Оле­ксій КОВАЛЬ

Уже біль­ше мі­ся­ця в Сер­бії три­ва­ють про­те­сти про­ти пре­зи­ден­та кра­ї­ни Але­ксан­да­ра Ву­чи­ча.

Де­мон­стра­ції й про­це­сії про­ко­чу­ю­ться ву­ли­ця­ми серб­ської сто­ли­ці хви­ля­ми, — акції від­бу­ва­ю­ться у ви­хі­дні та свя­тко­ві дні. Однак із пер­ших днів но­во­го, 2019 ро­ку, на дум­ку низ­ки спо­сте­рі­га­чів, не­вдо­во­ле­н­ня по­лі­ти­кою гла­ви дер­жа­ви на­бу­ло за­галь­но­на­ціо­наль­но­го мас­шта­бу.

По­штов­хом до про­те­стів ста­ли на­па­ди — на лі­де­ра опо­зи­цій­ної Лі­вої пар­тії Бор­ко Сте­фа­но­ви­ча в ли­сто­па­ді ми­ну­ло­го ро­ку і че­рез кіль­ка днів — на жур­на­лі­ста Мі­ла­на Йо­ва­но­ви­ча, який пи­сав про ко­ру­пцію. При­чо­му і в пер­шо­му, і в дру­го­му ви­пад­ках мо­же йти­ся на­віть про за­мах на вбив­ство. Офі­цій­на вла­да за­пе­ре­чує по­лі­ти­чні мо­ти­ви цих зло­чи­нів та ігно­рує ви­мо­гу по­сла­ти у від­став­ку гла­ву МВС, не ре­а­гує на за­кли­ки від­мо­ви­ти­ся від на­гні­та­н­ня в кра­ї­ні атмо­сфе­ри не­тер­пи­мо­сті, на­силь­ства і стра­ху, обме­же­н­ня сво­бо­ди ЗМІ. Ву­чич за­явив, що не пі­де на по­сту­пки, на­віть якщо на ву­ли­ці ви­йдуть п’ять міль­йо­нів лю­дей, тоб­то май­же все на­се­ле­н­ня кра­ї­ни.

Ме­та­мор­фо­зи Ву­чи­ча

По­зи­ція пре­зи­ден­та Сер­бії спри­чи­ни­ла при­єд­на­н­ня до ма­со­вих про­те­стів рі­зних по­лі­ти­чних си­ли, при­чо­му як пра­вої, так і лі­вої орі­єн­та­цій. Де­мон­стран­ти за­яв­ля­ють, що Ву­чич, який став пре­зи­ден­том 2017 р., те­пер ски­нув ма­ску де­мо­кра­та і де­да­лі біль­ше ски­да­є­ться на ди­кта­то­ра, яким був Мі­ло­ше­вич. Ни­ні­шні про­те­сти теж схо­жі на ви­сту­пи про­ти Мі­ло, — де­мон­стран­ти сви­стом на­га­ду­ють ни­ні­шній вла­ді про по­дії 2000 р. Але сьо­го­дні лю­ди ви­хо­дять на ву­ли­ці під га­сла­ми де­мо­кра­ти­за­ції, сво­бо­ди для ЗМІ, при­пи­не­н­ня пе­ре­слі­ду­ва­н­ня опо­зи­ції, си­стем­них змін у вла­ді, кон­тро­льо­ва­ній Про­гре­сив­ною пар­ті­єю, лі­де­ром якої і є чин­ний гла­ва дер­жа­ви.

Ву­чич, який, до ре­чі, встиг по­пра­цю­ва­ти в Мі­ло­ше­ви­ча мі­ні­стром ін­фор­ма­ції, оче­ви­дно, взяв на озбро­є­н­ня та­кти­ку то­го пе­рі­о­ду. Як і то­ді, ін­фор­ма­ція про про­те­сти та їх мас­шта­би, ви­мо­ги про­те­стан­тів за­мов­чу­є­ться у дер­жав­них ЗМІ. Тим ча­сом лі­де­рів опо­зи­ції дис­кре­ди­ту­ють як в очах гро­ма­дян Сер­бії, так і пе­ред сві­то­вою спіль­но­тою. На дум­ку Ву­чи­ча, опо­зи­ція не має «ре­аль­ної по­лі­ти­ки і ре­аль­них ідей», а на­ма­га­є­ться ство­ри­ти ін­фор­ма­цій­ний шум. На­пе­ре­до­дні но­во­го ро­ку він та­кож за­явив, що го­то­вий до діа­ло­гу «з про­те­сту­валь­ни­ка­ми», але не з «бре­хли­вою опо­зи­ці­єю».

На та­ко­му тлі йо­му ви­гі­дно по­зи­ці­ю­ва­ти се­бе по­бор­ни­ком єв­ро­пей­сько­го ви­бо­ру для Сер­бії, який зда­тен ви­рі­ши­ти го­стрі про­бле­ми сво­єї кра­ї­ни і за­га­лом на Бал­ка­нах, вклю­чно з про­бле­мою краю Ко­со­во. Ці­єї йо­го рі­шу­чо­сті ціл­ком до­ста­тньо, щоб у Брюс­се­лі, й не тіль­ки там, не звер­та­ли осо­бли­вої ува­ги на ав­то­ри­тар­ні тен­ден­ції в Сер­бії.

Ко­со­во — ахіл­ле­со­ва п’ята Ву­чи­ча

У ла­вах про­те­сту­валь­ни­ків, однак, сьо­го­дні чи­ма­ло й тих, хто кри­ти­кує Ву­чи­ча не тіль­ки за ав­то­ри­та­ризм, а й за єв­ро­пей­ський ви­бір. Для них цей курс — «зра­да» ін­те­ре­сів кра­ї­ни. ЄС ти­сне на ке­рів­ни­цтво Сер­бії, і, зокре­ма, на Ву­чи­ча, в пи­тан­ні до­мов­ле­но­стей з ал­бан­ськи­ми ке­рів­ни­ка­ми краю Ко­со­во. Без до­мов­ле­но­стей про прин­ци­пи від­но­син Бел­гра­да і При­шти­ни Сер­бія не мо­же роз­ра­хо­ву­ва­ти на пер­спе­кти­ву бу­ти прийня­тою в Єв­ро­со­юз. І якщо біль­ше по­ло­ви­ни сер­бів справ­ді хо­ті­ли б жи­ти в єди­но­му єв­ро­пей­сько­му до­мі, то близь­ко 80% їх вва­жа­ють, що від­мо­ва від Ко­со­во — за­над­то ве­ли­ка пла­та за єв­ро­ін­те­гра­цію. Та­ким чи­ном, Ву­чич під­да­є­ться ти­ско­ві з бо­ку тих сил у Сер­бії, які в ці­ло­му не при­йма­ють ідею ви­зна­н­ня Ко­со­во окре­мою дер­жа­вою (чо­го, фор­маль­но, За­хід не ви­ма­гає, але що­си­ли під­штов­хує Бел­град до та­ко­го кро­ку). В та­ких умо­вах Ву­чич не мо­же зна­йти ви­рі­ше­н­ня ко­сов­ської про­бле­ми, про що він сам до­сить чі­тко за­явив то­рік під час епо­халь­но­го ві­зи­ту в Ко­сов­ську Ми­тро­ви­цю. Ни­ні­шня йо­го та­кти­ка — це за­тя­гу­ва­н­ня пе­ре­го­во­рів із При­шти­ною й одно­ча­сне під­клю­че­н­ня до ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми Ко­со­во лі­де­рів США, Ки­таю та Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції. Тим са­мим при­мен­шу­є­ться роль Брюс­се­ля і ше­фа єв­ро­пей­ської ди­пло­ма­тії Фе­де­рі­ки Мо­ге­рі­ні.

Ву­чич за­ті­яв сьо­го­дні справ­ді ці­ка­ву ди­пло­ма­ти­чну ком­бі­на­цію, але в її успі­ху він сам зов­сім не впев­не­ний. Ще мен­ше впев­не­ні в ща­сли­во­му кін­ці сер­би на ву­ли­цях Бел­гра­да, — і все то­му, що ра­ні­ше Ву­чич (не тіль­ки як пре­зи­дент, а й як прем’єр-мі­ністр) аб­со­лю­тно не ви­ко­ри­сто­ву­вав між­на­ро­дних ін­стру­мен­тів для об­сто­ю­ва­н­ня ін­те­ре­сів Сер­бії і ро­бив до­сить ма­ло для ре­аль­но­го за­хи­сту 120 ти­сяч сер­бів, які жи­вуть у Ко­со­во. За цю зра­ду він теж має бу­ти по­ка­ра­ний, вва­жа­ють во­ни.

У зв’яз­ку з цим слід за­зна­чи­ти, що на­сту­пну ма­со­ву акцію про­те­сту в Бел­гра­ді за­пла­но­ва­но на 16 сі­чня 2019 р. — ро­ко­ви­ни вбив­ства серб­сько­го по­лі­ти­ка Олі­ве­ра Іва­но­ви­ча, одно­го з лі­де­рів ко­сов­ських сер­бів.

На­го­ро­да зна­йшла ге­роя

Ро­сій­ські ана­лі­ти­ки і ЗМІ за­раз осо­бли­во на­ма­га­ю­ться по­да­ти ни­ні­шні ма­со­ві про­те­сти в Сер­бії як спро­бу зов­ні­шніх сил по­ру­ши­ти за­ду­ми Ву­чи­ча, й осо­бли­во зі­рва­ти йо­го пра­гне­н­ня до ро­сій­сько-серб­сько­го збли­же­н­ня.

За­зна­чи­мо, но­ва хви­ля про­те­стів про­ко­ти­ться ву­ли­ця­ми Бел­гра­да за кіль­ка го­дин до по­ча­тку ві­зи­ту пре­зи­ден­та РФ Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на в Сер­бію, при­зна­че­но­го на 17 сі­чня. Уже за­раз у Мо­скві го­ту­ють від­по­від­не тло для ці­єї по­дії. Роз­по­від­а­ють, скіль­ки до­ку­мен­тів бу­де під­пи­са­но і яким ва­жли­вим ста­не цей ві­зит для двох кра­їн: на по­ряд­ку ден­но­му по­зна­че­ні Ко­со­во, по­ста­ча­н­ня га­зу, еко­но­мі­чна вза­є­мо­дія. На сай­ті Крем­ля 7 сі­чня з’яви­ло­ся по­ві­дом­ле­н­ня, що ро­сій­ський лі­дер сво­їм ука­зом на­го­ро­джує Але­ксан­да­ра Ву­чи­ча ор­де­ном Оле­ксан­дра Нев­сько­го. Та­ким чи­ном, він став пер­шим серб­ським лі­де­ром за 105 ро­ків, на­го­ро­дже­ним ви­со­кою ро­сій­ською на­го­ро­дою. Остан­нім «ре­ци­пі­єн­том» був один із го­лов­них іде­о­ло­гів «Ве­ли­кої Сер­бії» і прем’єр-мі­ністр кра­ї­ни Ні­ко­ла Па­шич, який ча­сто під­кре­слю­вав, що сер­би ближ­чі до Ро­сії, ніж до За­хо­ду. Го­ло­ва адмі­ні­стра­ції серб­сько­го пре­зи­ден­та Ні­ко­ла Се­ла­ко­вич на­сту­пно­го дня, не при­хо­ву­ю­чи за­па­лу, го­во­рив, що Ву­чи­ча на­го­ро­ди­ли за зу­си­л­ля зі «збе­ре­же­н­ня вій­сько­во­го ней­тра­лі­те­ту Сер­бії, збе­ре­же­н­ня кур­су Сер­бії на від­мо­ву від всту­пу до НАТО, за від­мо­ву від впро­ва­дже­н­ня сан­кцій сто­сов­но Ро­сії, за збе­ре­же­н­ня єв­ро­пей­сько­го шля­ху й во­дно­час змі­цне­н­ня від­но­син із Мо­сквою та Пе­кі­ном». Утім, по­ки що не­зро­зумі­ло, чим Пу­тін ре­аль­но мо­же до­по­мог­ти Ву­чи­чу у ви­рі­шен­ні на­су­щних для серб­сько­го лі­де­ра про­блем. Адже збли­же­н­ня з Ро­сі­єю ли­ше від­да­ляє для Сер­бії пер­спе­кти­ву єв­ро­ін­те­гра­ції, від якої Ву­чич по­ки що не пла­нує від­мов­ля­ти­ся. А рі­шень для Ко­со­ва у Крем­ля, який ви­прав­до­вує «ді­я­ми За­хо­ду в Ко­со­во» свою за­гар­бни­цьку по­лі­ти­ку що­до Кри­му, і по­го­тів бу­ти не мо­же.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.