Га­ран­ти гран­тів

Хто і чо­му до­по­ма­гає Укра­ї­ні

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ма­ксим ПРАЗДНІКОВ Фонд Кон­ра­да Аде­на­у­е­ра Фон­ду Гайн­рі­ха Бьо­л­ля Фонд іме­ні Ро­зи Лю­ксем­бург Ве­стмін­стер­ська фун­да­ція за де­мо­кра­тію Траст Зі­грід Ра­у­зінг Фонд іме­ні Сте­фа­на Ба­то­рія Фонд

Сьо­го­дні укра­їн­ці ма­ють сер­йо­зний за­пит на ре­фор­ми та змі­ни у по­лі­ти­чно­му і со­ці­аль­но­му жит­ті як один з клю­чо­вих еле­мен­тів роз­ви­тку кра­ї­ни.

Лю­ди дав­но втра­ти­ли до­ві­ру до біль­шо­сті тра­ди­цій­них ін­сти­ту­тів, але впев­не­ні, що са­ме пред­став­ни­ки гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства є ті­єю си­лою, яка зда­тна ефе­ктив­но кон­тро­лю­ва­ти чи­нов­ни­ків і по­лі­ти­ків. От чо­му та­ку ве­ли­ку ува­гу остан­ні кіль­ка ро­ків при­вер­та­ють гро­мад­ські акти­ві­сти та рі­зно­ма­ні­тні не­при­бу­тко­ві ор­га­ні­за­ції, одним із дже­рел фі­нан­су­ва­н­ня яких є гран­ти від між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій. Ін­сти­тут еко­но­мі­чних до­слі­джень та по­лі­ти­чних кон­суль­та­цій про­ана­лі­зу­вав ді­яль­ність між­на­ро­дних не­дер­жав­них фон­дів в Укра­ї­ні, і в цьо­му зві­ті є чи­ма­ло ці­ка­вих зна­хі­док, зокре­ма, він яскра­во де­мон­струє, що при ве­ли­че­зно­му по­тен­ці­а­лі ця сфе­ра роз­ви­ва­є­ться до­во­лі мля­во, а до­по­мо­га ча­сто-гу­сто обме­жу­є­ться ло­каль­ни­ми про­е­кта­ми, які­сний вплив яких на дер­жа­ву оці­ни­ти ду­же важ­ко.

До­слі­дни­ки спра­ве­дли­во за­зна­ча­ють: по­при те, що роль гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій у роз­бу­до­ві дер­жа­ви важ­ко пе­ре­оці­ни­ти, ви­со­кий рі­вень ви­мог з бо­ку су­спіль­ства по­тре­бує від гро­мад­ських акти­ві­стів до­три­ма­н­ня від­по­від­них мо­раль­но­е­ти­чних стан­дар­тів і від­кри­то­сті їхньої ді­яль­но­сті.

Ре­зуль­та­ти ді­яль­но­сті біль­шо­сті по­ді­бних стру­ктур не під­да­ю­ться кіль­кі­сній оцін­ці. На­при­клад, чи­ма­ло з фон­дів за­йма­ю­ться про­су­ва­н­ням ідей де­мо­кра­тії, гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства, роз­ви­ту мі­сце­вої вла­ди, бо­роть­би з ко­ру­пці­єю та ген­дер­ної рів­но­сті. В цьо­му ви­пад­ку не­лег­ко оці­ни­ти вне­сок ко­жної окре­мої стру­кту­ри у про­цес роз­ви­тку. У свою чер­гу, це по­ро­джує пев­ну пло­щи­ну для зло­вжи­вань як, мо­жли­во, з бо­ку пред­став­ни­ків не­при­бу­тко­вих стру­ктур, так і з бо­ку їх опо­нен­тів, за­ці­кав­ле­них у яко­мо­га три­ва­лі­шо­му збе­ре­жен­ні по­то­чної си­ту­а­ції та від­су­тно­сті ре­форм.

З ін­шо­го бо­ку, не­ви­мір­ність ре­зуль­та­тів ро­бо­ти ба­га­тьох не­при­бу­тко­вих стру­ктур є на­слід­ком їх фо­ку­су­ва­н­ня на спе­ци­фі­чних про­бле­мах. Більш то­го, ча­сто як бла­го­дій­ні фон­ди, так і гро­мад­ські пра­цю­ють у тих сфе­рах, де не пред­став­ле­ні жо­дні ін­ші до­но­ри — між­на­ро­дні кре­ди­тні ор­га­ні­за­ції, уря­до­ві та між­уря­до­ві стру­кту­ри.

Тим не менш са­ме пи­та­н­ня за­лу­че­н­ня та ви­ко­ри­ста­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня пред­став­ни­ка­ми не­при­бу­тко­вих ор­га­ні­за­цій є одним із на­рі­жних ка­ме­нів до­ві­ри до си­сте­ми. Адже лю­ди, які роз­гля­да­ють акти­ві­стів як про­ти­ва­гу по­лі­ти­чно­му та чи­нов­ни­цько-бю­ро­кра­ти­чно­му апа­ра­ту, хо­чуть ба­чи­ти в них осіб із ви­со­ки­ми сту­пе­нем від­по­від­аль­но­сті та мо­раль­ни­ми яко­стя­ми.

Та­кож їх гран­то­ве фі­нан­су­ва­н­ня ча­сто на­пря­му пов’яза­не із за­хи­стом тих чи ін­ших ін­те­ре­сів. На­то­мість про­зо­рість зда­тна силь­но змен­ши­ти ри­зи­ки ви­ко­ри­ста­н­ня гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій у по­лі­ти­чних ці­лях або для тих чи ін­ших зло­вжи­вань. На­ре­шті, це мо­гло б ста­ти одним із ді­є­вих ін­стру­мен­тів за­лу­че­н­ня до ор­га­ні­за­цій де­да­лі біль­шої кіль­ко­сті лю­дей. Чі­тко ро­зу­мі­ю­чи від­су­тність будь-яко­го не­за­де­кла­ро­ва­но­го ін­те­ре­су, на­ба­га­то біль­ше лю­дей по­го­дя­ться до­лу­чи­ти­ся до ро­бо­ти не­при­бу­тко­вих стру­ктур, що, у свою чер­гу, мо­же зна­чно при­ско­ри­ти про­цес по­лі­ти­чно­го і со­ці­аль­но­го роз­ви­тку Укра­ї­ни.

Ста­ти­сти­ка бла­го­дій­но­сті

У 2016 р. в Укра­ї­ні бу­ло офі­цій­но за­ре­є­стро­ва­но близь­ко 15 тис. бла­го­дій­них ор­га­ні­за­цій і фон­дів. З них 9,5 тис. 2015-го по­да­ва­ли ві­до­мо­сті про свої ви­тра­ти на ре­а­лі­за­цію бла­го­дій­них про­грам, які ста­но­ви­ли май­же 9,4 млрд грн.

Ці­ка­во, що близь­ко 3 млрд грн при­па­ло на топ-5 най­біль­ших фон­дів, тоб­то в се­ре­дньо­му во­ни ви­тра­ча­ли по 600 млн грн на рік. А 6 млрд грн, або по­над 2/3 бю­дже­ту, ви­тра­ти­ла со­тня най­біль­ших фон­дів. Тоб­то, якщо при­бра­ти з роз­ра­хун­ків фон­ди пер­шої п’ятір­ки, ви­хо­дить, що ін­ші бла­го­дій­ні стру­кту­ри з чи­сла пер­шої со­тні ви­тра­ча­ли по 31 млн грн на рік. Ще май­же 9,4 тис. фон­дів ви­тра­ча­ли в се­ре­дньо­му близь­ко 300 тис. грн на рік.

Аме­ри­кан­ські фі­лан­тро­пи

Якщо го­во­ри­ти про стру­кту­ру аме­ри­кан­сько­го бла­го­дій­но­го се­кто­ру, то в Шта­тах біль­шість фон­дів — від­но­сно не­ве­ли­кі стру­кту­ри, які пе­ре­ва­жно опі­ку­ю­ться пи­та­н­ням тих чи ін­ших гро­мад. Та­кож чи­ма­ло бла­го­дій­них уста­нов — це не­при­бу­тко­ві осві­тні та ме­ди­чні ор­га­ні­за­ції. За­галь­ні акти­ви 209 тис. бла­го­дій­них ор­га­ні­за­цій США, які по­да­ли від­по­від­ні зві­ти до по­да­тко­вої слу­жби, ста­но­ви­ли у 2015 р. 3,7 трлн дол. США, а ви­тра­ти — 2 трлн.

Тим не менш аме­ри­кан­ські бла­го­дій­ни­ки, по­при існу­ю­чу дум­ку, на­справ­ді не ду­же ба­га­то ува­ги звер­та­ли на Укра­ї­ну. З 2011-го по 2018 р., за да­ни­ми Foundation Center, во­ни ви­ді­ли­ли для про­е­ктів в Укра­ї­ні 103,5 млн дол., або 0,1% від усіх зов­ні­шніх гран­тів. Якщо ди­ви­ти­ся на роз­по­діл по ро­ках, то най­біль­ші над­хо­дже­н­ня ми отри­ма­ли пі­сля Ре­во­лю­ції гі­дно­сті у 2014 р. То­ді за рік Укра­ї­на одер­жа­ла більш як 14 млн дол. гран­то­вої до­по­мо­ги. Для по­рів­ня­н­ня, у 2012 р. су­ма при­бли­зно до­рів­ню­ва­ла 9 млн дол.

Се­ред най­біль­ших аме­ри­кан­ських до­но­рів — На­ціо­наль­ний фонд під­трим­ки де­мо­кра­тії. З 2011 р. він ви­ді­лив Укра­ї­ні близь­ко 25 млн дол. Зокре­ма, гран­ти на­да­ва­ли­ся на про­е­кти з роз­бу­до­ви де­мо­кра­ти­чно­го су­спіль­ства, у то­му чи­слі на мо­ні­то­ринг ви­бор­чо­го про­це­су та за­хист прав лю­ди­ни. Най­біль­ши­ми укра­їн­ськи­ми одер­жу­ва­ча­ми ко­штів фон­ду бу­ли Су­мcький обла­сний ко­мі­тет мо­ло­ді­жних ор­га­ні­за­цій (747 тис. дол. на під­трим­ку гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства), Укра­їн­ський центр не­за­ле­жних по­лі­ти­чних до­слі­джень (514 тис. дол. на під­трим­ку до­слі­джень по­лі­ти­чних про­це­сів і де­мо­кра­тії), Мо­ло­ді­жна аль­тер­на­ти­ва (447 тис. дол. на під­го­тов­ку мо­ло­дих лі­де­рів), Не­за­ле­жна асо­ці­а­ція те­ле­ра­діо­мов­ни­ків (418 тис. дол. на під­го­тов­ку ін­фор­ма­цій­них ма­те­рі­а­лів у сфе­рі прав лю­ди­ни, тре­нін­ги то­що).

Дру­гою ор­га­ні­за­ці­єю за су­ма­ми гран­тів є Фун­да­ція від­кри­то­го су­спіль­ства, яку під­три­мує Джордж Со­рос. Су­мар­но з 2011-го по 2018 р. во­на ви­ді­ли­ла на рі­зно­ма­ні­тні про­гра­ми в Укра­ї­ні близь­ко 11 млн дол. Пе­ре­ва­жно це бу­ли про­е­кти у сфе­рі охо­ро­ни здо­ров’я та осві­ти. На­при­клад, фун­да­ці­єю фі­нан­су­ва­ла­ся ро­бо­та Ки­їв­ської шко­ли еко­но­мі­ки. Та­кож з її до­по­мо­гою про­хо­ди­ло від­нов­ле­н­ня ро­бо­ти До­не­цько­го уні­вер­си­те­ту, пра­цю­вав Від­кри­тий уні­вер­си­тет Май­да­ну, від­бу­ва­ли­ся рі­зно­ма­ні­тні тре­нін­ги для ме­ди­чних си­стем то­що.

До­во­лі не­зви­чай­ною за сво­їм по­хо­дже­н­ням є фун­да­ція Coca-cola, яка отри­мує від гло­баль­ної кор­по­ра­ції Coca-cola 1% її опе­ра­цій­но­го при­бу­тку. Фун­да­ція під­три­мує бла­го­дій­ні про­е­кти у більш як 70 кра­ї­нах, зокре­ма, у сфе­рах еко­ло­гії, ро­бо­ти з мо­лод­дю та до­сту­пу до чи­стої во­ди. Основ­ним одер­жу­ва­чем ко­штів фун­да­ції Coca-cola в Укра­ї­ні є фонд Кли­чка (1,1 млн дол.). Гро­ші пе­ре­ва­жно бу­ли ви­ді­ле­ні на під­трим­ку про­е­кту «Клич дру­зів, грай­мо ра­зом», а та­кож лі­тньої шко­ли для мо­ло­ді «Шко­ла успі­ху». Фонд «АНТИСНІД» отри­мав від фун­да­ції 0,76 млн дол. для здій­сне­н­ня ін­фор­ма­цій­них кам­па­ній що­до ВІЛ/СНІДУ, про­па­ган­ди здо­ро­во­го спосо­бу жи­т­тя та про­ве­де­н­ня за­хо­дів що­до змен­ше­н­ня ген­дер­ної не­рів­но­сті в Укра­ї­ні. На­ціо­наль­ний олім­пій­ський ко­мі­тет і Спе­ці­аль­на олім­пі­а­да Укра­ї­ни одер­жа­ли 0,54 млн дол. фі­нан­су­ва­н­ня на про­ве­де­н­ня спор­тив­них за­хо­дів.

За да­ни­ми до­слі­дни­ків, у сві­то­во­му мас­шта­бі зов­ні­шня ді­яль­ність фун­да­цій США є зна­чною, і ви­тра­че­ні ко­шти пе­ре­ви­щу­ють офі­цій­ні бю­дже­ти зов­ні­шньої до­по­мо­ги ба­га­тьох кра­їн. Про­те в Укра­ї­ні їхня при­су­тність є по­рів­ня­но низь­кою. Об­ся­ги під­трим­ки є не­зна­чни­ми по­рів­ня­но із су­ма­ми офі­цій­ної під­трим­ки: за да­ни­ми ОЕСР, су­ма фа­кти­чно одер­жа­них Укра­ї­ною гран­то­вих ко­штів від ін­ших дер­жав і ба­га­то­сто­рон­ніх до­но­рів у 2011– 2016 рр. ста­но­ви­ла по­над 5 млрд дол., то­ді як від аме­ри­кан­ських фун­да­цій в Укра­ї­ну на­ді­йшло менш як 0,1 млрд.

Пев­ним ви­ня­тком із за­галь­но­го пра­ви­ла бу­ли гран­ти на бо­роть­бу з тю­тю­ном, про­фі­нан­со­ва­ні фон­дом Блум­бер­га. Гран­ти ви­ді­ля­ли­ся на під­трим­ку впро­ва­дже­н­ня кон­кре­тних за­ко­но­дав­чих рі­шень і, ймо­вір­но, бу­ли за об­ся­гом біль­ши­ми, ніж ана­ло­гі­чна ро­бо­та ін­ших спе­ці­а­лі­зо­ва­них іні­ці­а­тив в Укра­ї­ні. Втім, від­су­тність ін­фор­ма­ції про об­сяг ви­ді­ле­но­го фі­нан­су­ва­н­ня ви­гля­дає де­що не­зви­чно.

Фонд Блум­бер­га на­дав ко­шти Між­на­ро­дно­му со­ю­зу бо­роть­би з ту­бер­ку­льо­зом та ле­ге­не­ви­ми хво­ро­ба­ми. На­да­лі Со­юз роз­по­ді­ляв отри­ма­ні ко­шти в кра­ї­нах із ви­со­ким рів­нем тю­тю­но­па­лі­н­ня і за­хво­рю­ва­но­сті на ле­ге­не­ві хво­ро­би, у то­му чи­слі в Укра­ї­ні. Оскіль­ки Со­юз — це пу­блі­чна бла­го­дій­на ор­га­ні­за­ція, во­на не зо­бов’яза­на роз­кри­ва­ти да­ні одер­жу­ва­чів ко­штів і су­ми під­трим­ки. На пра­кти­ці ін­фор­ма­ція про під­три­ма­ні про­е­кти пу­блі­ку­є­ться на сай­ті іні­ці­а­ти­ви, але без за­зна­че­н­ня сум та­кої під­трим­ки. Ін­фор­ма­ція про су­ми під­трим­ки ра­ні­ше пу­блі­ку­ва­лась, але бу­ла ви­лу­че­на і пі­сля сер­пня 2016 р. від­су­тня для пу­блі­чно­го до­сту­пу. Втім, ін­фор­ма­ція у ЗМІ (яку за­раз важ­ко пе­ре­ві­ри­ти) свід­чить про те, що з 2008-го по 2015 р. від­по­від­не фі­нан­су­ва­н­ня ста­но­ви­ло 2,7 млн дол.

Ні­меч­чи­на: по­лі­ти­ка і не тіль­ки

За­галь­ний ка­пі­тал ні­ме­цьких бла­го­дій­них фон­дів ста­но­вить близь­ко 68 млрд єв­ро. Одним із ва­жли­вих спосо­бів по­ши­ре­н­ня «м’якої си­ли» кра­ї­ни за­ли­ша­ю­ться по­лі­ти­чні фон­ди. Більш як 90% їх фі­нан­су­ва­н­ня від­бу­ва­є­ться з дер­жав­но­го бю­дже­ту від­по­від­но до то­го, чи пред­став­ле­но пов’яза­ні з фон­да­ми пар­тії в Бун­де­ста­зі.

від мо­мен­ту по­яви в Укра­ї­ні у 1994 р. за­ймав­ся про­е­кта­ми, які сто­су­ва­ли­ся по­си­ле­н­ня гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства, під­трим­ки по­лі­ти­чних пар­тій і мо­ло­ді­жних ор­га­ні­за­цій. Пі­сля по­ча­тку по­дій на Схо­ді Укра­ї­ни фонд де­що змі­нив акцен­ти і став фо­к­усу­ва­ти­ся на те­ма­ти­ці ви­сві­тле­н­ня по­дій і по­шу­ку шля­хів ви­рі­ше­н­ня кон­флі­кту. Та­кож фонд за­йма­є­ться іні­ці­а­ти­ва­ми, до­ти­чни­ми до про­це­су єв­ро­ін­те­гра­ції Укра­ї­ни. На­при­клад, він ви­сту­пив спон­со­ром ці­лої низ­ки від­по­від­них еко­но­мі­чних до­слі­джень.

Основ­ні на­пря­ми ро­бо­ти до­ти­чно­го до Пар­тії зе­ле­них

— спри­я­н­ня де­мо­кра­тії, роз­ви­ток гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства, ген­дер­на рів­ність і пра­ва жі­нок, еко­ло­гія, клі­мат й енер­ге­ти­ка. Фонд на­віть має окре­му про­гра­му «Під­трим­ка де­мо­кра­тії в Укра­ї­ні». Се­ред її основ­них прі­о­ри­те­тів — кри­ти­чне осми­сле­н­ня но­ві­тньої істо­рії та роз­ви­ток міст. Для про­су­ва­н­ня вла­сних ідей фонд ор­га­ні­зо­вує те­ма­ти­чне на­вча­н­ня, ви­дає від­по­від­ні ана­лі­ти­чні огля­ди.

від­крив пред­став­ни­цтво в Укра­ї­ні ли­ше в 2016 р. До цьо­го фонд ді­яв в Укра­ї­ні з ро­сій­сько­го офі­су, че­рез що за­зна­вав пев­ної кри­ти­ки. Основ­ним на­пря­мом йо­го ро­бо­ти є по­лі­ти­чна осві­та.

У ці­ло­му, на­віть ко­ли юри­ди­чно ні­ме­цькі по­лі­ти­чні фон­ди є не­за­ле­жни­ми, де-фа­кто во­ни під­три­му­ють лі­нію афі­лі­йо­ва­них пар­тій. Са­ме то­му їх ро­бо­та в Укра­ї­ні, в то­му чи­слі сто­сов­но розв’яза­н­ня си­ту­а­ції на Схо­ді, є пев­ним по­ка­зни­ком ін­те­ре­сів Ні­меч­чи­ни що­до Укра­ї­ни, а та­кож на­пря­мів ні­ме­цької по­лі­ти­ки.

Най­біль­шою при­ва­тною не­при­бу­тко­вою ор­га­ні­за­ці­єю Ні­меч­чи­ни є Фоль­ксва­ген, який опі­ку­є­ться пи­та­н­ня­ми на­у­ки та те­хні­ки. До 2014 р. у до­ку­мен­тах фон­ду вза­га­лі не фі­гу­ру­ють окре­мі про­гра­ми для Укра­ї­ни. Але пі­сля по­ча­тку ро­сій­ської агре­сій фонд ви­рі­шив у фор­ма­ті «м’якої си­ли» об’єд­на­ти на­у­ков­ців з Укра­ї­ни, Ро­сії та Ні­меч­чи­ни, за­про­по­ну­вав­ши гран­ти на спіль­ні до­слі­дже­н­ня. Та­кий під­хід бу­ло не­га­тив­но оці­не­но у нас, про­те фонд усе одно не змі­нив по­зи­ції. За­га­лом у рам­ках про­е­кту він під­три­мав 39 за­явок на за­галь­ну су­му 8,8 млн єв­ро, в яких укра­їн­ські на­у­ков­ці, по­при обу­ре­н­ня, все-та­ки взя­ли участь.

Із бри­тан­ським акцен­том

Всьо­го бла­го­дій­ний се­ктор Бри­та­нії ви­тра­чає близь­ко 15 млрд єв­ро на рік, то­ді як за­галь­ні акти­ви 12 тис. фун­да­цій ста­нов­лять по­над 70 млрд.

по­ча­ла свою ро­бо­ту в Укра­ї­ні 1992го. У 2009–2013 рр. за під­трим­ки фун­да­ції про­хо­див про­ект «Змі­цне­н­ня під­го­тов­ки ка­дрів Апа­ра­ту Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни». А з 2015 р. фун­да­ція за­йма­є­ться роз­ви­тком Офі­су з фі­нан­со­во­го та еко­но­мі­чно­го ана­лі­зу у Вер­хов­ній Ра­ді Укра­ї­ни. Та­кож во­на має ряд іні­ці­а­тив що­до уча­сті жі­нок-по­лі­ти­ків у мі­сце­вих ви­бо­рах і ре­фор­му­ва­н­ня пар­тій.

на­дає фі­нан­су­ва­н­ня ор­га­ні­за­ці­ям, що пра­цю­ють над за­хи­стом прав лю­ди­ни та в пов’яза­них сфе­рах. Упро­довж 2004–2014 рр. під­трим­ку від тра­сту мав ли­ше Укра­їн­ський жі­но­чий фонд. На­то­мість траст акти­ві­зу­вав­ся з 2015 р., ко­ли під­три­мав ще одну жі­но­чу ор­га­ні­за­цію — За­хі­дно­укра­їн­ський центр «Aeі­но­чі пер­спе­кти­ви», а та­кож ор­га­ні­за­ції, що за­йма­ю­ться пи­та­н­ня­ми ксе­но­фо­бії та не­то­ле­ран­тно­сті (ГО Центр «Со­ці­аль­на дія» для про­е­кту «Без кор­до­нів»), сво­бо­ди сло­ва (ГО Media Reforms Center, про­ект Stop Fake), прав ЛГБТ (ГО «Ін­са»), і Центр гро­мад­ських сво­бод.

Поль­ська до­по­мо­га по-су­сід­ськи

Ни­ні у Поль­щі актив­но зро­стає се­ктор до­бро­че­сно­сті, і йо­го ро­бо­та зо­се­ре­джу­є­ться са­ме на кра­ї­нах пост­ко­му­ні­сти­чно­го бло­ку, се­ред яких і Укра­ї­на. Та по­при те, що при­су­тність поль­ських фон­дів в Укра­ї­ні зна­чна, че­рез обме­же­не фі­нан­су­ва­н­ня во­ни тут зде­біль­шо­го ли­ше адмі­ні­стру­ють про­е­кти, які фі­нан­су­ю­ться або дер­жав­ни­ми, або ве­ли­ки­ми за­хі­дни­ми фон­да­ми.

у пер­шій по­ло­ви­ні 2010-х ро­ків актив­но під­три­му­вав лі­бе­ра­лі­за­цію ві­зо­во­го ре­жи­му між Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом і кра­ї­на­ми Схі­дно­го пар­тнер­ства. На­при­клад, ра­зом з укра­їн­ськи­ми пар­тне­ра­ми фонд за­по­ча­тку­вав Між­на­ро­дну ко­а­лі­цію ор­га­ні­за­цій та ана­лі­ти­чних цен­трів за без­ві­зо­вий рух у Єв­ро­пі. Всьо­го до неї уві­йшли більш як 45 ор­га­ні­за­цій з кра­їн ЄС, Схі­дної Єв­ро­пи та Схі­дно­го пар­тнер­ства.

Та­кож фонд за­йма­є­ться під­трим­кою со­ці­аль­них та еко­но­мі­чних іні­ці­а­тив, спря­мо­ва­них на роз­ви­ток де­мо­кра­ти­чних ін­сти­ту­цій. У 2014 р. він за­пу­стив про­ект «Під­трим­ка по­ра­не­них акти­ві­стів Єв­ро­май­да­ну та їхніх сі­мей», до яко­го при­єд­на­ли­ся чи­ма­ло во­лон­те­рів з Укра­ї­ни та Поль­щі, а всьо­го бу­ло зі­бра­но близь­ко 818 тис. зло­тих.

У 2015–2017 рр. на те­ри­то­рії Львів­ської, Чер­ні­ве­цької, Він­ни­цької, Чер­ка­ської, Чер­ні­гів­ської, Сум­ської, Оде­ської, Хер­сон­ської та Ми­ко­ла­їв­ської обла­стей про­хо­ди­ла ре­а­лі­за­ція про­е­кту «Силь­ні ло­каль­ні гро­ма­ди — ключ до успі­ху ре­фор­ми мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня». За три ро­ки на фі­нан­су­ва­н­ня про­е­кту бу­ло ви­тра­че­но близь­ко 1 млн зло­тих.

Ра­зом з цим ці­лий ряд поль­ських фон­дів за­йма­є­ться під­трим­кою осві­тніх про­е­ктів, у то­му чи­слі до­по­ма­гає мо­ло­ді від­ві­да­ти Поль­щу, на­дає по­ра­ди що­до май­бу­тньо­го на­вча­н­ня то­що.

Як ма­кси­мі­зу­ва­ти ви­го­ди

Сьо­го­дні Укра­ї­ну то­чно не мо­жна на­зва­ти най­біль­шим сві­то­вим ре­ци­пі­єн­том до­по­мо­ги від іно­зем­них бла­го­дій­них фон­дів, але, так чи іна­кше, у нас пред­став­ле­но чи­ма­ло ві­до­мих і ве­ли­ких фон­дів. Біль­шість стру­ктур, що ді­ють у на­шій дер­жа­ві, ма­ють на ме­ті спри­я­ти роз­ви­тку по­лі­ти­чних і со­ці­аль­них ін­сти­ту­тів, вклю­ча­ю­чи за­хист прав лю­ди­ни, уни­кне­н­ня дис­кри­мі­на­ції то­що.

Про­те це зов­сім не озна­чає, що під­трим­ка прав лю­ди­ни, сво­бо­ди сло­ва та ін­ших сво­бод і на­да­лі має за­ли­ша­ти­ся зде­біль­шо­го у фо­ку­сі іно­зем­них фон­дів. На­то­мість ува­гу на цю про­бле­ма­ти­ку ма­ють звер­ну­ти в то­му чи­слі й укра­їн­ські бла­го­дій­ни­ки, що ча­сто де­кла­ру­ють по­ді­бні ці­лі, але не зав­жди мо­жуть про­ілю­стру­ва­ти їх ви­ко­на­н­ня кон­кре­тни­ми при­кла­да­ми.

Тим не менш спів­пра­ця з іно­зем­ни­ми не­при­бу­тко­ви­ми стру­кту­ра­ми є пер­спе­ктив­ним на­пря­мом для ві­тчи­зня­них гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій. На­ці­лю­ю­чись на кон­кре­тні про­е­кти та зна­ю­чи спе­ци­фі­ку від­по­від­них фон­дів, іні­ці­а­то­ри на­пев­но мо­жуть роз­ра­хо­ву­ва­ти на час­тко­ве чи на­віть пов­не фі­нан­су­ва­н­ня від іно­зем­них бла­го­дій­них стру­ктур. Тим па­че, що і су­спіль­ний за­пит, і мо­жли­во­сті для та­кої спів­пра­ці вже є.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.