Кі­нець сві­ту офшо­рів...

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Да­ни­ло ГЕТМАНЦЕВ,

до­ктор юри­ди­чних на­ук, про­фе­сор

Ко­ли ме­ні за­про­по­ну­ва­ли під­би­ти під­сум­ки 2018 р. і зро­би­ти про­гно­зи на рік на­сту­пний, я не сум­ні­вав­ся, про що пи­са­ти.

Про кі­нець сві­ту. На­шо­го сві­ту — сві­ту офшо­рів, сі­рих схем, що обе­рі­га­ю­ться бан­ків­ськи­ми, ко­мер­цій­ни­ми, адво­кат­ською та­єм­ни­ця­ми, кор­до­на­ми кра­їн і не­по­во­ро­ткі­стю обмі­ну ін­фор­ма­ці­єю між по­да­тко­ви­ми ві­дом­ства­ми. Сві­ту, в яко­му ми мо­же­мо бу­ду­ва­ти свою уні­каль­ну по­да­тко­ву си­сте­му, звіль­ня­ю­чи від по­да­тків ма­лий і се­ре­дній бі­знес че­рез ін­стру­мент єди­но­го по­да­тку, а ве­ли­кий — че­рез ме­ха­ні­зми офшо­рів. Ось цей ми­лий на­шо­му сер­цю світ, який ще вчо­ра зда­вав­ся нам ві­чним, за­кін­чив­ся вже сьо­го­дні.

Про при­хід но­во­го сві­ту ми отри­му­ва­ли ба­га­то «ра­діо­грам», які мі­сти­ли стра­ха­ю­чі, однак не­скін­чен­но да­ле­кі абре­ві­а­ту­ри GAAR, PPT, SAAR, TAAR, LOB, АТР і, зві­сно, BEPS. Однак, пам’ята­ю­чи, що хто спі­шить, той лю­дей смі­шить, ми ціл­ком ви­прав­да­но не тіль­ки не ква­пи­ли­ся ім­пле­мен­ту­ва­ти у своє за­ко­но­дав­ство но­ві по­да­тко­ві ві­я­н­ня, а й на­віть на рів­ні сві­до­мо­сті не прийня­ли но­ву ре­аль­ність. На за­гал, та­кий під­хід був пра­виль­ним. Адже вво­ди­ти у свою по­да­тко­ву си­сте­му ще не­об­ка­та­ні ме­ха­ні­зми, м’яко ка­жу­чи, не му­дро. Му­дрі­ше, ви­вчив­ши до­свід піо­не­рів, вве­сти в се­бе нор­ми, вже до­о­пра­цьо­ва­ні на по­мил­ках ін­ших кра­їн.

Однак, не вмі­ю­чи ні­чо­го ро­би­ти на­по­ло­ви­ну, ми й тут лег­ко пе­ре­йшли ме­жу між об´рун­то­ва­ною па­у­зою та пов­ним за­пе­ре­че­н­ням но­вих ре­а­лій. Нам зда­ло­ся, що й тут, як це бу­ва­ло ра­ні­ше, нам уда­сться до­три­ма­ти­ся вла­сних вузь­ко­мер­кан­тиль­них ін­те­ре­сів, пред­ста­вив­ши сві­ту зов­ні при­ва­бли­вий фа­сад гу­чних і по­ро­жніх по­лі­ти­чних за­яв, за­кли­ків та га­сел пер­ма­нен­тної укра­їн­ської ре­фор­ми. Але за­хі­дні пар­тне­ри в то­му, що сто­су­є­ться гро­шей, зав­жди менш ро­ман­ти­чні, що не да­ло укра­їн­ській вла­ді мо­жли­во­сті три­ма­ти го­ло­ву в пі­ску дов­го. Вже но­ва ко­ман­да Мін­фі­ну, яка при­йшла влі­тку 2018 р., зі­штов­хну­ла­ся з не­об­хі­дні­стю ря­ту­ва­ти й так не­бе­здо­ган­ну ре­пу­та­цію кра­ї­ни, ви­ко­ну­ю­чи взя­ті на­ми на се­бе ще на по­ча­тку 2017 р. між­на­ро­дні зо­бов’яза­н­ня з ім­пле­мен­та­ції пла­ну BEPS.

І тут, до че­сті Мін­фі­ну, ми мо­же­мо кон­ста­ту­ва­ти, що в ре­кор­дно сти­слий тер­мін но­вій ко­ман­ді вда­ло­ся роз­ро­би­ти за­ко­но­про­ект, який сво­єю які­стю та гли­би­ною пе­ре­вер­шує все, що бу­ло роз­ро­бле­не в нас за весь по­стре­во­лю­цій­ний пе­рі­од. І так, за­ко­но­про­ект «Про вне­се­н­ня змін до По­да­тко­во­го ко­де­ксу Укра­ї­ни з ме­тою ім­пле­мен­та­ції Пла­ну про­ти­дії роз­ми­ван­ню ба­зи опо­да­тко­ву­ва­н­ня та ви­ве­де­н­ня при­бу­тку з-під опо­да­тку­ва­н­ня» — це і є та оста­то­чна й без­по­во­ро­тна «ра­діо­гра­ма», пі­сля якої світ, наш по­да­тко­вий і фі­нан­со­вий світ, уже ні­ко­ли не бу­де ко­ли­шнім.

От­же, що змі­ни­ться, і чо­му все так сер­йо­зно? За­ко­но­про­ект пе­ред­ба­чає ім­пле­мен­та­цію за­хо­дів від­ра­зу з 10 кро­ків BEPS, по­при те, що два ро­ки то­му Укра­ї­на зо­бов’яза­ла­ся вве­сти у своє за­ко­но­дав­ство ли­ше мі­ні­маль­ний стан­дарт.

РРТ

Роз­по­чні­мо з т.зв. PPT (Principal Purpose Test). Пра­ви­ло, пе­ред­ба­че­не зра­зу дво­ма кро­ка­ми BEPS (5,6), ка­же, що за­сто­су­ва­н­ня між­на­ро­дно­го до­го­во­ру не до­зво­ля­є­ться, якщо го­лов­ною або пе­ре­ва­жною ме­тою го­спо­дар­ської опе­ра­ції з не­ре­зи­ден­том бу­ло без­по­се­ре­днє чи опо­се­ред­ко­ва­не отри­ма­н­ня пе­ре­ваг, які дає між­на­ро­дний до­го­вір, у ви­гля­ді звіль­не­н­ня від опо­да­тку­ва­н­ня чи за­сто­су­ва­н­ня зни­же­ної став­ки по­да­тку, крім ви­пад­ків, ко­ли отри­ма­н­ня та­ких пе­ре­ваг від­по­від­ає об’єкто­ві і ме­ті до­го­во­ру.

Су­тність під­хо­ду по­ля­гає в то­му, що будь-яка опе­ра­ція, єди­ною чи пе­ре­ва­жною ме­тою якої є ухи­ля­н­ня від опо­да­тку­ва­н­ня, має для ці­лей опо­да­тку­ва­н­ня ква­лі­фі­ку­ва­ти­ся ви­хо­дя­чи з її еко­но­мі­чної су­тно­сті, а не пра­во­вої фор­ми, на­віть якщо во­на пов­ні­стю від­по­від­ає за­ко­ну.

Та­кий під­хід за­сто­со­ву­ють су­ди ан­гло­са­ксон­ської си­сте­ми, по­чи­на­ю­чи з 1982 р. (спра­ва Ramsay vs IRC, роз­гля­ну­та Па­ла­тою лор­дів Ве­ли­кої Бри­та­нії). До­ти і у США, і в Спо­лу­че­но­му Ко­ро­лів­стві по­бу­ту­вав про­ти­ле­жний під­хід до ква­лі­фі­ка­ції дій пла­тни­ків по­да­тків, про­го­ло­ше­ний зна­ме­ни­тим суд­дею Л.хен­дом у спра­ві Gregory vs Helvering: «Ко­жен мо­же ор­га­ні­зо­ву­ва­ти свої спра­ви та­ким чи­ном, щоб йо­го по­да­тки бу­ли на­стіль­ки низь­ки­ми, на­скіль­ки це тіль­ки мо­жли­во; ні­хто не зо­бов’яза­ний ви­би­ра­ти той спо­сіб, який був би кра­щим для Ка­зна­чей­ства; під­ви­ще­н­ня вла­сних по­да­тків не є па­трі­о­ти­чним обов’яз­ком».

У спра­ві Ramsay vs IRC (1982) пла­тник по­да­тку, здій­снив­ши ці­лу низ­ку вза­є­мо­пов’яза­них по­зи­чко­вих опе­ра­цій, зге­не­ру­вав вла­сний зби­ток, чим, від­по­від­но, змен­шив ба­зу опо­да­тку­ва­н­ня по­да­тку на при­ріст ка­пі­та­лу. Лан­цюг опе­ра­цій не мав під со­бою жо­дної еко­но­мі­чної ме­ти, крім ухи­ля­н­ня від опо­да­тку­ва­н­ня. При цьо­му ко­жна окре­ма опе­ра­ція пов­ні­стю від­по­від­а­ла за­ко­но­дав­ству й від­бу­ва­ла­ся в ме­жах пра­во­суб’єктно­сті сто­рін. Однак лорд Віл­бер­форс за­явив, що схе­му, спря­мо­ва­ну на ухи­ля­н­ня від опо­да­тку­ва­н­ня, не мо­жна роз­гля­да­ти ча­сти­на­ми, оскіль­ки її ре­а­лі­за­ція пе­ред­ба­ча­ло­ся від по­ча­тку й до кін­ця і не ма­ла бу­ти пе­ре­р­ва­ною, при цьо­му фі­нан­со­ва по­зи­ція пла­тни­ка по­да­тків не змі­ню­ва­ла­ся, а са­ма со­бою схе­ма бу­ла спря­мо­ва­на на ухи­ля­н­ня від опо­да­тку­ва­н­ня. Цей прин­цип став пер­шим у вер­ве­чці пре­це­ден­тів, що ви­зна­ча­ють ни­ні­шній під­хід за­хі­дних по­да­тко­вих си­стем до ухи­ля­н­ня від опо­да­тку­ва­н­ня.

За­зна­чи­мо, що сьо­го­дні PPT уже ім­пле­мен­то­ва­не в на­ше по­да­тко­ве пра­во, однак ли­ше в ча­сти­ні трансфер­но­го ці­но­утво­ре­н­ня — ін­сти­ту­ту, спря­мо­ва­но­го на про­ти­дію по­бу­до­ві та­ко­го ро­ду схем між пов’яза­ни­ми осо­ба­ми. Крім то­го, прин­цип РРТ вхо­дить у мі­ні­маль­ний стан­дарт уго­ди MLI, про­цес при­єд­на­н­ня до якої Укра­ї­ни вже на­бли­жа­є­ться до фі­ні­шу. Однак у за­ко­но­про­е­кті Мін­фін іде ще да­лі. Він, фа­кти­чно, по­ши­рює під­хід пра­кти­чно на всі від­но­си­ни все­ре­ди­ні кра­ї­ни, вно­ся­чи істо­тні змі­ни до ст.ст. 44, 140 ПК. Так, ст. 44 до­пов­ню­є­ться п. 44.9, від­по­від­но до яко­го для ці­лей опо­да­тку­ва­н­ня опе­ра­ції ма­ють вра­хо­ву­ва­ти­ся, ви­хо­дя­чи з ре­аль­них (фа­кти­чних) умов та об­ста­вин і/або по­ве­дін­ки пла­тни­ка по­да­тків, а пер­вин­ні до­ку­мен­ти бе­ру­ться до ува­ги тіль­ки в то­му ра­зі, якщо во­ни не су­пе­ре­чать ре­аль­ним умо­вам і об­ста­ви­нам здій­сне­н­ня опе­ра­ції. Та­ким чи­ном, Мін­фін ста­вить кра­пку в одві­чно­му спо­рі про без­то­вар­ні опе­ра­ції, одно­ча­сно за­крі­плю­ю­чи прі­о­ри­тет змі­сту (фа­кти­чної по­ве­дін­ки пла­тни­ка) пе­ред юри­ди­чною фор­мою. Іна­кше ка­жу­чи, якщо ви за­хо­че­те офор­ми­ти сво­їх спів­ро­бі­тни­ків під­при­єм­ця­ми на єди­но­му по­да­тку, щоб за­оща­ди­ти на спла­ті ПДФО і ЄСВ, їхня ви­на­го­ро­да, згі­дно із за­зна­че­ною нор­мою, ква­лі­фі­ку­ва­ти­ме­ться са­ме як зар­пла­та, а не як до­хід під­при­єм­ця, з усі­ма на­слід­ка­ми, що звід­си ви­пли­ва­ють.

До ре­чі, та­кий під­хід уже ре­а­лі­зо­ва­но у сві­жій пра­кти­ці Вер­хов­но­го су­ду в по­да­тко­вих спо­рах. Так, у по­ста­но­ві в спра­ві №804/7641/15 від 25.09.2018 р. суд ви­ніс ви­сно­вок, що ви­зна­чаль­ною озна­кою го­спо­дар­ської опе­ра­ції є ре­аль­ні змі­ни май­но­во­го ста­ну пла­тни­ка по­да­тків, які на­ста­ють пі­сля неї. Тоб­то для бух­гал­тер­сько­го облі­ку ва­жать ли­ше ті до­ку­мен­ти, ко­трі під­твер­джу­ють фа­кти­чне здій­сне­н­ня го­спо­дар­ської опе­ра­ції. Ло­гі­ку пра­во­за­сто­су­ва­ча про­дов­жує по­ста­но­ва ВС від 08.11.2018 р. у спра­ві 815/1017/17, згі­дно з якою пра­во­ві на­слід­ки у ви­гля­ді ви­ни­кне­н­ня в по­ку­пця пра­ва на ви­тра­ти і по­да­тко­вий кре­дит ви­ни­ка­ють при фа­кти­чно­му, ре­аль­но­му здій­снен­ні опо­да­тко­ву­ва­них опе­ра­цій, на­яв­но­сті ді­ло­вої ме­ти, ро­зум­них еко­но­мі­чних при­чин для здій­сне­н­ня го­спо­дар­ської опе­ра­ції. У по­ста­но­ві від 24.01.2018 р. у спра­ві №2А-19379/11/2670 ВС за­зна­чив: «Усві­дом­ле­на пла­тни­ком по­да­тків від­су­тність ро­зум­ної еко­но­мі­чної при­чи­ни що­до пев­них ви­трат при здій­снен­ні го­спо­дар­ської опе­ра­ції, як пра­ви­ло, ви­клю­чає під­ста­ви для збіль­ше­н­ня в по­да­тко­во­му облі­ку ви­трат і/або по­да­тко­во­го кре­ди­ту, оскіль­ки це зде­біль­шо­го свід­чить про від­су­тність ді­ло­вої ме­ти в та­кій го­спо­дар­ській опе­ра­ції як вла­сти­вої озна­ки го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті». Та­ким чи­ном, до­ктри­на ді­ло­вої ме­ти вже ре­а­лі­зу­є­ться у ві­тчи­зня­ній су­до­вій пра­кти­ці, однак якщо на­ра­зі мо­жна зна­йти рі­зні, су­пе­ре­чли­ві рі­ше­н­ня, то пі­сля прийня­т­тя за­ко­но­про­е­кту ухи­ля­н­ня від опо­да­тку­ва­н­ня шля­хом за­сто­су­ва­н­ня хи­трих юри­ди­чних схем акту­аль­ність свою втра­тить.

Ку­пів­ля-про­даж ком­па­ній

Ми­ла сер­цю на­шо­го бі­зне­су схе­ма ку­пів­лі-про­да­жу укра­їн­ських акти­вів «там», ку­ди не ді­стає по­гляд укра­їн­сько­го по­да­тко­во­го ока, схо­же, скін­чи­ла­ся. Тоб­то актив (не­ру­хо­мість або бі­знес), оформ­ле­ний на не­ре­зи­ден­та, як і ра­ні­ше, мо­жна бу­де про­да­ти за кор­до­ном. Однак по­ку­пець му­си­ти­ме з сум, які пе­ре­ра­хо­ву­ю­ться про­дав­цю, утри­ма­ти й пе­ре­ра­ху­ва­ти до дер­жав­но­го бю­дже­ту Укра­ї­ни 15% від при­бу­тку про­дав­ця від та­кої уго­ди, по­пе­ре­дньо став­ши на облік у по­да­тко­во­му ві­дом­стві. При цьо­му при­бу­ток про­дав­ця ра­ху­є­ться, ви­хо­дя­чи з рі­зни­ці між до­хо­дом від уго­ди і йо­го до­ку­мен­таль­но під­твер­дже­ни­ми ви­тра­та­ми. Якщо до­ку­мен­тів не­має — по­да­ток бе­ре­ться з усі­єї су­ми. І зі спла­тою по­да­тку в та­ко­му ра­зі кра­ще не жар­ту­ва­ти, роз­ра­хо­ву­ю­чи, що ні­хто не ді­зна­є­ться. Адже актив, на який у ра­зі чо­го мо­же бу­ти звер­не­не стя­гне­н­ня з по­да­тко­во­го бор­гу не­ре­зи­ден­та, пе­ре­бу­ває в Укра­ї­ні. До ре­чі, по­ру­ше­н­ня вста­нов­ле­них пра­вил при ку­пів­лі акти­вів є під­ста­вою для їх адмі­ні­стра­тив­но­го аре­шту.

По­стій­не пред­став­ни­цтво

За­ко­но­про­ект змі­нює на­ші зви­чні уяв­ле­н­ня про по­стій­не пред­став­ни­цтво не­ре­зи­ден­та. Однак ро­бить це не до­віль­но, а чі­тко ви­хо­дя­чи з ре­ко­мен­да­цій OSCD до 7-го кро­ку BEPS і в рам­ках зви­чних кри­те­рі­їв — мі­сце ді­яль­но­сті, по­стій­ність ді­яль­но­сті, під­при­єм­ни­цький ха­ра­ктер ді­яль­но­сті. Так, по­ня­т­тя пред­став­ни­цтва охо­плює, крім то­го, що ми зви­кли ба­чи­ти у ви­зна­чен­ні, яке мі­сти­ться сьо­го­дні в п. 14.1.193 ПК, та­кож на­да­н­ня по­слуг не­ре­зи­ден­том в Укра­ї­ні упро­довж більш як ше­сти мі­ся­ців із будь-яких два­над­ця­ти, фа­кти­чне утри­ма­н­ня чи збе­рі­га­н­ня за­па­сів і то­ва­рів з ви­да­чею їх від іме­ні не­ре­зи­ден­та та осіб, які на під­ста­ві до­го­во­ру, фа­кти­чно, ве­дуть пе­ре­го­во­ри що­до укла­де­н­ня до­го­во­рів чи обго­во­рю­ють їх істо­тні умо­ви.

При цьо­му про від­но­си­ни фа­кти­чно­го пред­став­ни­цтва свід­чить ви­ко­на­н­ня осо­бою обов’яз­ко­вих роз­по­ря­джень не­ре­зи­ден­та, на­яв­ність у неї кор­по­ра­тив­ної еле­ктрон­ної по­шти, ви­ко­на­н­ня осо­бою фун­кцій зі збе­рі­га­н­ня за­па­сів (то­ва­рів) не­ре­зи­ден­та і роз­по­ря­джа­н­ня ни­ми.

Та­ким чи­ном, фа­кти­чно, ко­жен, хто здій­снює ді­яль­ність (крім до­по­мі­жної або під­го­тов­чої) від іме­ні не­ре­зи­ден­та (на­віть без юри­ди­чно оформ­ле­них пов­но­ва­жень) і від­по­від­ає за­зна­че­ним кри­те­рі­ям, мо­же бу­ти ви­зна­ний пред­став­ни­цтвом не­ре­зи­ден­та, з усі­ма на­слід­ка­ми, що ви­пли­ва­ють звід­си (по­да­н­ня зві­тно­сті, спла­та по­да­тків), а йо­го ді­яль­ність за пев­них об­ста­вин — ухи­ля­н­ням від опо­да­тку­ва­н­ня.

Си­ту­а­ція для мо­жли­вих ухи­лян­тів по­гір­шу­є­ться тим, що по­да­тко­ве ві­дом­ство отри­мує до­да­тко­ві під­ста­ви для пе­ре­вір­ки ді­яль­но­сті осіб у ра­зі отри­ма­н­ня ін­фор­ма­ції, ко­тра дає під­ста­ви вва­жа­ти, що не­ре­зи­дент здій­снює ді­яль­ність на те­ри­то­рії Укра­ї­ни че­рез ПП. Якщо під час пе­ре­вір­ки ін­фор­ма­ція під­твер­ди­ла­ся, по­да­тко­ва са­мо­стій­но бе­ре пред­став­ни­цтво на облік. За­зна­чи­мо, що здій­сне­н­ня ді­яль­но­сті че­рез по­стій­не пред­став­ни­цтво без ре­є­стра­ції є під­ста­вою для аре­шту акти­вів у по­ряд­ку ст. 94 ПК.

КІК

Ду­же ва­жли­вою фі­шкою BEPS, яка до­сі не отри­ма­ла роз­ви­тку в на­шо­му за­ко­но­дав­стві, є ін­сти­тут т.зв. кон­тро­льо­ва­них іно­зем­них ком­па­ній (КІК). Іде­ться про ком­па­нії (які не обов’яз­ко­во існу­ють у фор­мі юри­ди­чних осіб), кон­тро­льо­ва­ні т.зв. кон­тро­лю­ю­чи­ми осо­ба­ми — ре­зи­ден­та­ми Укра­ї­ни. У ва­рі­ан­ті, за­про­по­но­ва­но­му Мін­фі­ном, та­ки­ми кон­тро­лю­ю­чи­ми осо­ба­ми ма­ють бу­ти тіль­ки фі­зи­чні осо­би — ре­зи­ден­ти. За за­ду­мом ав­то­рів, ми ма­є­мо ста­ти тре­тьою кра­ї­ною у сві­ті, в якій кон­тро­лю­ю­чі осо­би мо­жуть бу­ти тіль­ки фі­зи­чни­ми. Отож, якщо КІК від­по­від­ає кри­те­рі­ям, ви­зна­че­ним за­ко­ном (ст. 39-2.4.1-2 про­е­кту), по­да­ток з її при­бу­тку (до опо­да­тку­ва­н­ня) спла­чує в Укра­ї­ні її кон­тро­лю­ю­ча осо­ба. Від­по­від­но, йде­ться про ПДФО. При цьо­му, як і у ви­пад­ку з пред­став­ни­цтва­ми, кон­тро­лю­ю­чі осо­би — це не тіль­ки юри­ди­чні вла­сни­ки КІК (во­ло­ді­ють 50% і біль­ше її ка­пі­та­лу), а й осо­би, ко­трі, фа­кти­чно, кон­тро­лю­ють КІК (во­ло­ді­ють) ко­ри­сту­ю­ться акти­ва­ми, укла­да­ють уго­ди від її іме­ні, фор­му­ють склад ке­рів­ни­цтва, да­ють обов’яз­ко­ві вка­зів­ки то­що).

Про­ект чі­тко, за сту­пе­нем впли­ву на КІК від­ді­ляє но­мі­наль­них кон­тро­лю­ю­чих осіб від ре­аль­них, ви­зна­ча­ю­чи по­да­тко­ві на­слід­ки тіль­ки для остан­ніх. Ща­сли­ві вла­сни­ки КІК ма­ють не ли­ше по­ві­дом­ля­ти впро­довж 30 днів по­да­тко­ву слу­жбу про своє при­дба­н­ня (чи від­чу­же­н­ня) КІК (акцій, ча­сток), а й що­рі­чно де­кла­ру­ва­ти їх, по­да­ю­чи зві­ти про до­хо­ди сво­їх КІК. За не­до­три­ма­н­ня за­зна­че­них обов’яз­ків для кон­тро­лю­ю­чої осо­би пе­ред­ба­ча­ю­ться ди­кі, на­віть для по­да­тко­во­го пра­ва, штра­фи. На ді­яль­ність КІК за кор­до­ном по­ши­рю­ю­ться пра­ви­ла трансфер­но­го ці­но­утво­ре­н­ня.

Кон­троль над ді­яль­ні­стю КІК — це но­вий ме­тод фі­нан­со­во­го кон­тро­лю, що на­ді­ляє по­да­тко­ву слу­жбу осо­бли­ви­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми. Так, по­да­тко­ва мо­же за­про­си­ти ау­дит КІК, про­ве­де­ний за МСБО в кра­ї­ні ре­зи­дент­ства, мо­же за­жа­да­ти кон­фе­ренц-колл зі спів­ро­бі­тни­ка­ми КІК в ін­шій кра­ї­ні, мо­же про­ве­сти пе­ре­вір­ку КІК або за­тре­бу­ва­ти по­ясне­н­ня в кон­тро­лю­ю­чої осо­би.

Вза­єм­не узго­дже­н­ня

Ще одні­єю но­ва­ці­єю, яку ми зо­бов’яза­ні вне­сти у своє за­ко­но­дав­ство згі­дно з кро­ком 14 BEPS і між­на­ро­дною уго­дою MLI, є про­це­ду­ра вза­єм­но­го узго­дже­н­ня. Про­це­ду­ра дає мо­жли­вість сто­ро­нам зов­ні­шньо­еко­но­мі­чної опе­ра­ції (як ре­зи­ден­там, так і не­ре­зи­ден­там), ко­трі вва­жа­ють, що їх опо­да­тку­ва­ли з по­ру­ше­н­ням уго­ди про уни­кне­н­ня по­двій­но­го опо­да­тку­ва­н­ня, звер­ну­ти­ся до упов­но­ва­же­но­го ор­га­ну в Укра­ї­ні (Мін­фі­ну) для ви­рі­ше­н­ня ці­єї спра­ви. Та­ка за­ява мо­же бу­ти по­да­на як до по­да­тко­вої пе­ре­вір­ки, так і пі­сля неї, і роз­гля­ну­та упов­но­ва­же­ним ор­га­ном упро­довж 60 днів. Під час про­це­ду­ри (якщо Мін­фін прийняв рі­ше­н­ня про її по­ча­ток) упов­но­ва­же­ний ор­ган Укра­ї­ни та іно­зем­ної дер­жа­ви — сто­ро­ни уго­ди про уни­кне­н­ня по­двій­но­го опо­да­тку­ва­н­ня — при­хо­дять до пев­них до­мов­ле­но­стей про пре­дмет спо­ру, про що Мін­фін по­ві­дом­ляє пла­тни­ко­ві по­да­тків — іні­ці­а­то­ру про­це­ду­ри. Пла­тник по­да­тків мо­же прийня­ти або від­хи­ли­ти до­мов­ле­но­сті. У пер­шо­му ви­пад­ку до­мов­ле­но­сті ре­а­лі­зу­ю­ться, в остан­ньо­му — про­це­ду­ра за­кін­чу­є­ться.

Про­це­ду­ра вза­єм­но­го узго­дже­н­ня діє до­да­тко­во до про­пи­са­них у ПК ме­ха­ні­змів оскар­же­н­ня ППР.

Крім цьо­го, у ПК Мін­фін про­по­нує вне­сти ці­лу низ­ку змін сто­сов­но пра­во­во­го ста­ту­су бе­не­фі­ці­ар­но­го вла­сни­ка, ФОП (як пла­тни­ків по­да­тку на ре­па­трі­а­цію за не­ре­зи­ден­тів), ін­сти­ту­ту від­по­від­аль­но­сті та по­ряд­ку про­ве­де­н­ня пе­ре­ві­рок КІК. Однак що в цьо­му ре­во­лю­цій­но­го? Як це тор­кне­ться нас? Адже до­ве­сти на­шу при­че­тність до не­ре­зи­ден­та, до КІК, до ком­па­нії, яка во­ло­діє акти­ва­ми в Укра­ї­ні, ду­же важ­ко, пра­кти­чно — не­мо­жли­во... І це прав­да. Прав­да, якщо ви­пу­сти­ти з ува­ги, що ми зо­бов’яза­ні ра­ти­фі­ку­ва­ти ці­лу низ­ку угод, які сто­су­ю­ться ав­то­ма­ти­чно­го обмі­ну по­да­тко­вою ін­фор­ма­ці­єю. MCAA on exchange of Cb reports, MCAA сто­сов­но ав­то­ма­ти­чно­го обмі­ну ін­фор­ма­ці­єю в стан­дар­ті CRS, не ка­жу­чи вже про ра­ти­фі­ка­цію MLI — ті до­ку­мен­ти, які ро­блять про­зо­ри­ми бу­дья­кі опе­ра­ції пла­тни­ків по­да­тків з не­ре­зи­ден­та­ми. Во­ни, у прин­ци­пі, ска­со­ву­ють мо­жли­вість при­хо­ва­ти свої акти­ви в бу­дья­кій більш-менш при­стой­ній юрис­ди­кції. Ін­фор­ма­ція про всі ці акти­ви ав­то­ма­ти­чно (і це клю­чо­ве сло­во) ста­не ві­до­мою укра­їн­ським фі­ска­лам.

Аде­птам офшор­них схем із вла­дно-олі­гар­хі­чних ко­ри­до­рів, які на­ді­ю­ться тра­ди­цій­но «про­пе­тля­ти», слід пам’ята­ти, що «про­пе­тля­ти» цьо­го ра­зу на­вряд чи ви­йде. Над на­ми вже да­мо­кло­вим ме­чем ви­сить ви­со­ка ймо­вір­ність по­тра­пи­ти до чор­но­го спи­ску сан­кцій. Та­ким чи­ном, на­справ­ді ва­рі­ан­тів два: або по­тра­пи­ти до спи­ску і втра­ти­ти (за­мо­ро­зи­ти) все, або роз­кри­ти­ся, ви­йшов­ши на сві­тло. Зві­сно, ло­гі­чно пе­ред під­пи­са­н­ням MCAA про­ве­сти в Укра­ї­ні ам­ні­стію, зав­дя­ки чо­му по­вер­ну­ти до­до­му ви­ве­де­ні ра­ні­ше ка­пі­та­ли (див. «Прим­хли­ва па­ні», DT.UA від 28.02.2015 р.), і це слід зро­би­ти від­ра­зу пі­сля ви­бо­рів-2019, по­ки лі­міт до­ві­ри но­вої вла­ди ще не бу­де роз­тра­че­ний. Однак ам­ні­стія має ста­ти остан­нім ру­бе­жем, за яким на­ша фі­нан­со­ва істо­рія по­чне пи­са­ти­ся на­чи­сто, від­по­від­но до за­галь­но­прийня­тих сві­то­вих норм. Це той по­ріг, пе­ре­сту­пив­ши че­рез який, ми оста­то­чно ввій­де­мо в но­вий фі­нан­со­вий світ, аль­тер­на­ти­ви яко­му сьо­го­дні про­сто-на-про­сто не­має.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.