Абе­тка укра­їн­сько­го пра­во­су­д­дя, або Все, що тре­ба зна­ти про спра­ву Ган­дзюк

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Мар’яна П’ЄЦУХ

За рік і три мі­ся­ці слід­ства у спра­ві на­па­ду на Ка­те­ри­ну Ган­дзюк про­лу­на­ло ти­ся­чі за­яв, від­бу­ло­ся со­тні акцій та бу­ло при­зна­че­но де­ся­тки су­до­вих роз­гля­дів.

Лю­ди, ко­трі не сте­жать за ці­єю спра­вою ду­же ува­жно, мо­гли б уже за­плу­та­ти­ся: хто, де, ко­ли був пі­до­зрю­ва­ним, чо­му за­раз де­хто, по­при ре­зо­нан­сні обви­ну­ва­че­н­ня, пе­ре­бу­ває на во­лі, і чо­му акти­ві­сти до­сі кри­чать «Хто за­мо­вив Ка­те­ри­ну Ган­дзюк?», якщо вже п’яте­ро осіб си­дять з ви­ро­ка­ми.

Ця абе­тка до­по­мо­же скла­сти за­галь­не уяв­ле­н­ня, чо­му, по­при обі­цян­ки як по­пе­ре­дньої, так і но­вої вла­ди при­тяг­ти вин­них до від­по­від­аль­но­сті, си­ту­а­ція з цим по­ка­ра­н­ням пев­ною мі­рою за­йшла в глу­хий кут.

А— Ар­сен Ава­ков, мі­ністр вну­трі­шніх справ, за по­пе­ре­дньої ка­ден­ції яко­го, 31 ли­пня 2018 ро­ку, став­ся на­пад на Ка­те­ри­ну Ган­дзюк. Чиї під­ле­глі в Хер­сон­ській обла­сті за­три­ма­ли не­при­че­тну лю­ди­ну й утри­му­ва­ли її під вар­тою три ти­жні, а від­пу­сти­ли ли­ше зав­дя­ки зна­йде­ним жур­на­лі­ста­ми до­ка­за­ми алі­бі аре­што­ва­но­го. Да­ні слу­жбо­вої пе­ре­вір­ки дій по­лі­ції до­сі ні­ко­му не­ві­до­мі, по­при від­по­від­ні за­пи­ти з бо­ку пар­ла­мент­ської тим­ча­со­вої слід­чої ко­мі­сії що­до на­па­дів на акти­ві­стів. Але оче­ви­дно, що по­ка­ра­н­ня за не­за­кон­не три­ма­н­ня під вар­тою че­ка­ти го­ді, бо за­три­ма­но­го зму­си­ли під­пи­са­ти но­ві по­ка­за­н­ня — що він справ­ді був не­по­да­лік мі­сця зло­чи­ну, хо­ча на­справ­ді пе­ре­бу­вав за 100 км від Хер­со­на.

Мі­ністр, при яко­му 19 сер­пня 2018 ро­ку втік за кор­дон клю­чо­вий пі­до­зрю­ва­ний Оле­ксій Ле­він, що йо­го слід­ство на­зи­ває по­се­ре­дни­ком між за­мов­ни­ка­ми та ви­ко­нав­ця­ми і чиї свід­че­н­ня й по­ка­за­н­ня ду­же ва­жли­ві для вста­нов­ле­н­ня всіх за­мов­ни­ків, а та­кож посо­бни­ків та під­бу­рю­ва­чів, до­сі не по­ка­ра­них че­рез брак до­ка­зів.

За твер­дже­н­ня­ми акти­ві­стів, уті­кав Ле­він пі­сля по­пе­ре­дже­н­ня на­чаль­ни­ка Хер­сон­ської по­лі­ції. Цей факт про спри­я­н­ня вте­чі більш ніж че­рез рік по­ча­ла пе­ре­ві­ря­ти й роз­слі­ду­ва­ти СБУ.

Мі­ністр, який ви­явив­ся не­за­мін­ним і при­зна­че­ний по­втор­но за но­во­го пре­зи­ден­та. — без­кар­ність. За рік і три мі­ся­ці пі­сля на­па­ду за­мов­ни­ки зло­чи­ну не по­ка­ра­ні. Пі­до­зру в лю­то­му ого­ло­ше­но ли­ше одно­му ймо­вір­но­му за­мов­ни­ку — го­ло­ві Хер­сон­ської обл­ра­ди Вла­ди­сла­ву Ман­ге­ру, який пе­ре­бу­ває на во­лі під за­ста­вою і да­лі про­дов­жує пра­цю­ва­ти на сво­їй ви­со­кій по­са­ді.

В СБУ ка­жуть, що на­справ­ді за­мов­ни­ків де­кіль­ка, але по­ки що во­ни не мо­жуть зна­йти до­ста­тніх до­ка­зів, щоб ви­су­ну­ти їм пі­до­зри. — Во­ло­ди­мир Ва­ся­но­вич, ор­де­но­но­сний ве­те­ран АТО з чи­сла до­бро­воль­ців «УДА». Один із п’яти ви­ко­нав­ців на­па­ду, за­су­дже­ний до чо­ти­рьох ро­ків ув’язне­н­ня за спів­у­часть у на­не­сен­ні тяж­ких ті­ле­сних ушко­джень, що при­зве­ли до смер­ті по­тер­пі­лої.

Пі­дбу­рю­ва­ний сво­їм ко­ли­шнім бо­йо­вим ко­ман­ди­ром, теж ор­де­но­но­сцем Сер­гі­єм Тор­бі­ним, він за 500 до­ла­рів брав участь у пла­ну­ван­ні де­та­лей на­па­ду, сте­жен­ні за жер­твою, кер­му­вав ав­то­мо­бі­лем, у яко­му ра­зом із ін­ши­ми спів­у­ча­сни­ка­ми їхав ско­ю­ва­ти на­пад.

Зва­жа­ю­чи на те, що ГПУ у кві­тні змі­ни­ла ква­лі­фі­ка­цію зло­чи­ну з убив­ства на на­не­се­н­ня тяж­ких ті­ле­сних ушко­джень, що при­зве­ли до смер­ті, а та­кож що обви­ну­ва­че­ні укла­ли уго­ду зі слід­ством, Ва­ся­но­вич отри­мав ли­ше чо­ти­ри ро­ки ув’язне­н­ня. То­ді як за вбив­ство йо­му за­гро­жу­ва­ло до 15 ро­ків. А за на­не­се­н­ня тяж­ких ті­ле­сних ушко­джень з ле­таль­ни­ми на­слід­ка­ми — від се­ми ро­ків.

— В’яче­слав Ви­шнев­ський за­су­дже­ний за ана­ло­гі­чни­ми обви­ну­ва­че­н­ня­ми і ви­ко­ну­вав схо­жу роль у ско­єн­ні зло­чи­ну. Ви­сте­жу­вав, пла­ну­вав, а та­кож без­по­се­ре­дньо вар­ту­вав, ко­ли Ган­дзюк ви­хо­ди­ла з до­му, й по­да­вав си­гна­ли на­па­дни­ку. — Ми­ки­та Граб­чук. Як і два по­пе­ре­дніх ви­ко­нав­ці, ве­те­ран­до­бро­во­лець АТО, ко­трий без­по­се­ре­дньо ви­ли­вав ки­сло­ту на Ка­те­ри­ну. За на­не­се­н­ня тяж­ких ті­ле­сних отри­мав шість ро­ків в’язни­ці. У су­ді по­ясню­вав, що вби­ва­ти не пла­ну­вав, хо­тів ли­ше за­ля­ка­ти. Хо­ча літр ки­сло­ти та­ки вбив.

— Ві­ктор Гор­бу­нов з п’яти ви­ко­нав­ців отри­мав най­мен­ше — три ро­ки. Йо­го участь по­ля­га­ла в ку­пів­лі сір­ча­ної ки­сло­ти. На мі­сце зло­чи­ну без­по­се­ре­дньо в день на­па­ду не ви­їжджав. За свою роль у зло­чи­ні отри­мав від То­бі­на 300 до­ла­рів.

— дер­жа­ва, за яку со­ром­но. Так від­ре­а­гу­вав на ви­рок ви­ко­нав­цям ба­тько вби­тої Ка­те­ри­ни Ві­ктор Ган­дзюк.

«Від трьох до ше­сти ро­ків. За вбив­ство. З осо­бли­вою жор­сто­кі­стю. З за­по­ді­я­н­ням осо­бли­вих мук. Вчи­не­не гру­пою осіб за по­пе­ре­дньою до­мов­ле­ні­стю. На за­мов­ле­н­ня. За гро­ші. Бо­ля­че, гид­ко, со­ром­но пе­ред сві­тлою пам’ят­тю Ка­ті. Со­ром­но за дер­жа­ву», — на­пи­сав він.

Уго­ду зі слід­ством пан Ві­ктор обі­звав тор­гом про­ку­ра­ту­ри з убив­ця­ми, до­дав­ши: «Ви­гі­дно і про­ку­ро­рам: не тре­ба зби­ра­ти до­ка­зи, зло­чин роз­кри­то, спра­ву пе­ре­да­но до су­ду, зни­жу­є­ться гра­дус су­спіль­ної на­пру­ги». — екс­пер­ти­за, на яку по­си­ла­є­ться Ген­про­ку­ра­ту­ра, по­ясню­ю­чи, чо­му пе­ре­ква­лі­фі­ку­ва­ла спра­ву з убив­ства на за­по­ді­я­н­ня тяж­ких ті­ле­сних, що до­зво­ли­ло ви­ко­нав­цям отри­ма­ти мен­ші тер­мі­ни. Мов­ляв, не факт, що літр ки­сло­ти міг уби­ти, але вже так ви­йшло…

«Тут вра­хо­ву­ю­ться рі­зні чин­ни­ки, у т. ч. і стан здо­ров’я. Ко­жен ор­га­нізм лю­ди­ни на ті чи ін­ші трав­ми ре­а­гує по­рі­зно­му. … Жо­ден екс­перт не дасть ви­сно­вок, що та­ка кіль­кість ки­сло­ти при­зве­де до смер­ті», — по­яснив в ін­терв’ю «Цен­зор.нет» про­ку­рор Ген­про­ку­ра­ту­ри Во­ло­ди­мир Па­ро­вий при­чи­ну пе­ре­ква­лі­фі­ка­ції спра­ви.

Так, ви­снов­ки су­до­во­ме­ди­чної екс­пер­ти­зи ті­ла по­тер­пі­лої та ко­мі­сій­ної екс­пер­ти­зи від 29 ли­сто­па­да 2018­го вка­зу­ють, що смерть на­ста­ла від хі­мі­чних опі­ків до 40% по­верх­ні ті­ла (го­ло­ви, шиї, ту­лу­ба, верх­ніх та ни­жніх кін­ці­вок), які у сво­є­му пе­ре­бі­гу при­зве­ли до роз­ви­тку за­гро­зли

БВВГГДЕвих для жи­т­тя явищ (го­стра нир­ко­ва, го­стра пе­чін­ко­ва, го­стра ди­халь­на не­до­ста­тно­сті), що ма­ють озна­ки тяж­ко­го ті­ле­сно­го ушко­дже­н­ня (за кри­те­рі­єм не­без­пе­ки для жи­т­тя). На­ста­н­ня смер­ті Ка­те­ри­ни Ган­дзюк, згі­дно з екс­пер­ти­зою, пе­ре­бу­ває у пря­мо­му при­чин­но­на­слід­ко­во­му зв’яз­ку з отри­ма­ни­ми нею хі­мі­чни­ми опі­ка­ми.

Тож, як по­яснив Па­ро­вий, слід­ство ді­йшло ви­снов­ку, що у гру­пи, яка вчи­ни­ла зло­чин що­до Ган­дзюк, уми­сел був са­ме за­по­ді­я­ти тяж­кі ті­ле­сні ушко­дже­н­ня, а не ско­ї­ти вбив­ство.

— жах, стан, у яко­му до свої смер­ті про­жи­ла в лі­кар­ні Ка­те­ри­на Ган­дзюк три мі­ся­ці пі­сля на­па­ду.

Ж«Був не­стер­пний біль. Ко­ли бра­ли шкі­ру з одні­єї кін­ців­ки, то її фі­ксу­ва­ли, — бу­ва­ло та­ке, що по кіль­ка ти­жнів Ка­тя ле­жа­ла ро­зіп’ята і прив’яза­на до спе­ці­аль­них під­ста­вок. Не мо­гла ні по­чу­ха­ти­ся, ні взя­ти те­ле­фон. За весь час во­на ли­ше кіль­ка ра­зів си­ді­ла. Мрі­я­ла ста­ти на но­ги і прой­ти­ся, ду­же мрі­я­ла ви­йти на ву­ли­цю. На жаль, цьо­го не ста­ло­ся. Во­на зав­жди пи­та­ла: «Та­ту, я ви­жи­ву?» Зав­жди ка­зав: «Так».

Во­на, бі­дна, так і не взна­ла, що як­би ви­жи­ла, то в неї ні­ко­ли не бу­ло б во­лос­ся. У неї не пра­цю­ва­ла б лі­ва ру­ка. Не ру­ха­ла­ся б го­ло­ва, адже на шиї фор­му­ва­ли­ся ду­же жорс­ткі руб­ці. Не бу­ло б мо­ло­чної за­ло­зи. В остан­ні дні у неї пе­ре­ста­ло за­плю­щу­ва­ти­ся лі­ве око че­рез руб­ці», — опи­сав пе­кель­ні бо­лі ба­тько Ві­ктор Га­дзюк.

— змі­на ква­лі­фі­ка­ції спра­ви пі­сля ме­ди­чної екс­пер­ти­зи, яку акти­ві­сти й екс­пер­ти на­зи­ва­ють нон­сен­сом.

«Оче­ви­дно, що ні­які ме­ди­чні екс­пер­ти­зи не мо­жуть до­во­ди­ти мо­тив. Це нон­сенс. Це без­глу­здя, це про­сто по­шук Ген­про­ку­ра­ту­рою ви­прав­да­н­ня, чо­му во­ни змі­ни­ли ква­лі­фі­ка­цію, — від­ре­а­гу­ва­ла на той час член пар­ла­мент­ської тим­ча­со­вої слід­чої ко­мі­сії що­до на­па­ду на акти­ві­стів Оле­на Со­тник. — Ген­про­ку­ра­ту­ра і слід­ство про­сто спро­сти­ли со­бі зав­да­н­ня. Оче­ви­дно, щоб ма­ти до­ка­зо­ву ба­зу про­ти всіх за­мов­ни­ків, слід­чим тре­ба про­ве­сти сер­йо­зну ро­бо­ту. А так во­ни ви­рі­ши­ли пі­ти про­сті­шим шля­хом, — да­вай­те ви­ко­нав­ці ви­зна­ють свою ви­ну, і та­ким чи­ном ми за­без­пе­чи­мо до­ка­зо­ву ба­зу, хай і зло­чи­ну мен­шої тяж­ко­сті. Але вна­слі­док цьо­го спра­ву за­мов­ни­ків не бу­де до­ве­де­но до кін­ця».

— Ігор Па­влов­ський, екс­по­мі­чник уже екс­на­ро­дно­го де­пу­та­та від БПП Ми­ко­ли Па­ла­мар­чу­ка. Пі­до­зрю­ва­ний, який, зав­дя­ки змі­ні ква­лі­фі­ка­ції спра­ви, у то­му чи­слі й що­до се­бе та сво­єї ро­лі в зло­чи­ні, має всі шан­си за­ли­ши­ти­ся без­кар­ним або з най­ло­яль­ні­шим по­ка­ра­н­ням без утри­ма­н­ня під вар­тою.

Один із ви­ко­нав­ців на­па­ду, Во­ло­ди­мир Ва­ся­но­вич, за­свід­чив, що пе­ред вте­чею він зі ще одним ви­ко­нав­цем Сер­гі­єм Тор­бі­ним за­їжджав у бу­ди­нок до Па­влов­сько­го, ку­ди при­їхав та­кож ін­ший спів­ор­га­ні­за­тор, Оле­ксій Ле­він, який пе­ре­дав дві ти­ся­чі до­ла­рів для пе­ре­хо­ву­ва­н­ня.

Крім то­го, «Слід­ство.ін­фо» на­ве­ло до­ка­зи, що Па­влов­ський актив­но зі­дзво­ню­вав­ся з ко­ор­ди­на­то­ром гру­пи ви­ко­нав­ців Тор­бі­ним пе­ред вчи­не­н­ням на­па­ду. Та­ка ча­сто­та спіл­ку­ва­н­ня, на дум­ку ав­то­рів роз­слі­ду­ва­н­ня, мо­же свід­чи­ти, що фі­гу­ран­ти обмі­ню­ва­ли­ся ін­фор­ма­ці­єю про пла­ну­ва­н­ня зло­чи­ну. Та­кож, за ти­ми ж да­ни­ми «Слід­ства.ін­фо», пі­сля на­па­ду він те­ле­фо­ну­вав пра­во­охо­рон­цям.

Акти­ві­сти за­зна­ча­ють, що в Па­влов­сько­го бу­ли ті­сні кон­та­кти з мі­сце­ви­ми пра­во­охо­рон­ця­ми, від­так він че­рез них міг спри­я­ти в за­три­ман­ні не­при­че­тної лю­ди­ни і зго­дом — уте­чі за кор­дон спів­ор­га­ні­за­то­ра Ле­ві­на.

У кві­тні 2019 ро­ку Па­влов­сько­му змі­ни­ли ква­лі­фі­ка­цію зі спів­ор­га­ні­за­ції на­па­ду на при­хо­ву­ва­н­ня зло­чи­ну. То­ді ж, пі­сля п’яти мі­ся­ців ув’язне­н­ня, йо­го від­пу­сти­ли під до­ма­шній арешт під при­во­дом не­об­хі­дно­сті лі­ку­ва­н­ня. — клі­ні­ка. Це те, що від­бу­ва­є­ться нав­ко­ло роз­гля­ду спра­ви сто­сов­но Па­влов­сько­го і йо­го впер­то­го са­бо­ту­ва­н­ня су­до­вих за­сі­дань та явок на до­пи­ти. Та­кож це мі­сце, де мав би пе­ре­бу­ва­ти

ЗКПа­влов­ський, ко­ли не з’яв­ляв­ся під при­во­дом лі­ку­ва­н­ня на п’ять по­спіль за­сі­дань оде­сько­го су­ду.

15 жов­тня, ко­ли Па­влов­ський уко­тре не при­був у суд на роз­гляд спра­ви по су­ті, а су­д­дя за­чи­тав ме­ди­чну ви­пи­ску про йо­го пе­ре­бу­ван­ні на ста­ціо­нар­но­му лі­ку­ван­ні, акти­ві­сти на­ві­да­ли­ся в клі­ні­ку й ді­зна­ли­ся, що то­го ви­пи­са­ли мі­ся­цем ра­ні­ше.

По­при впер­те ігно­ру­ва­н­ня за­сі­дань, про­ку­ра­ту­ра до­сі не звер­ну­ла­ся з кло­по­та­н­ням про при­му­со­ве при­ве­де­н­ня обви­ну­ва­чу­ва­но­го в суд.

Крім то­го, про­ку­ра­ту­ра укла­ла з Па­влов­ським уго­ду зі слід­ством, що та­кож мо­же зна­чно пом’якши­ти по­ка­ра­н­ня. Дар­ма що спів­пра­ці зі слід­ством (ре­гу­ляр­не ігно­ру­ва­н­ня до­пи­тів і су­до­вих за­сі­дань) не спо­сте­рі­га­є­ться. — Оле­ксій Ле­він (прі­зви­сько Мо­скал), кри­мі­наль­ний ав­то­ри­тет, ра­ні­ше за­су­дже­ний на 15 ро­ків за участь у під­го­тов­ці низ­ки вбивств, ви­йшов на во­лю до­стро­ко­во. Сьо­го­дні це клю­чо­вий фі­гу­рант спра­ви для при­тя­гне­н­ня до від­по­від­аль­но­сті за­мов­ни­ків, який мо­же да­ти клю­чо­ві по­ка­за­н­ня.

«Він знав біль­ше за всіх, він ор­га­ні­зо­ву­вав зло­чин, під­би­рав Тор­бі­на (гру­пу ви­ко­нав­ців на чо­лі з Тор­бі­ним. — М.П.), він фі­нан­су­вав, він на­да­вав ін­шу ін­фор­ма­цію, зокре­ма що­до мі­сця про­жи­ва­н­ня Ган­дзюк», — за­зна­ча­ють в СБУ.

Фа­кти­чно, хер­сон­ська по­лі­ція, зво­лі­ка­ю­чи з по­шу­ком справ­жніх на­па­дни­ків і за­три­мав­ши не­при­че­тно­го чо­ло­ві­ка, вже на стар­ті роз­слі­ду­ва­н­ня зро­би­ла до­ста­тньо для то­го, аби спра­ву не­мо­жли­во бу­ло до­ве­сти до кін­ця. Ле­він утік одра­зу, як ста­ло зро­зумі­ло, що не­при­че­тно­го Но­ві­ко­ва від­пу­стять і ко­ли вже за­три­ма­ли ре­аль­них ви­ко­нав­ців.

За да­ни­ми Держ­при­кор­дон­слу­жби, він ви­їхав з Укра­ї­ни 19 сер­пня че­рез пункт про­пу­ску Ре­ні на кор­до­ні з Ру­му­ні­єю. А в роз­шук йо­го ого­ло­си­ли аж у сі­чні 2019­го.

Як по­ві­до­ми­ли в СБУ, роз­шук про­во­дять спіль­но з Ін­тер­по­лом. На­ра­зі є ли­ше да­ні з одні­єї з єв­ро­пей­ських кра­їн про в’їзд до них Ле­ві­на, але де він те­пер —там­те­шні пра­во­охо­рон­ці не зна­ють.

Та­кож, згі­дно з ма­те­рі­а­ла­ми спра­ви, до фі­нан­со­во­го утри­ма­н­ня Ле­ві­на за кор­до­ном, крім йо­го дру­жи­ни та ро­ди­чів, при­че­тні спіль­ни­ки зло­чи­ну. Про­те слід­чі СБУ на бри­фін­гу 3 ли­сто­па­да за­зна­чи­ли: пря­мих до­ка­зів, що гро­ші пе­ре­ка­зу­вав са­ме Ман­гер, во­ни не ма­ють.

— Вла­ди­слав Ман­гер, го­ло­ва Хер­сон­ської обла­сної ра­ди. На­ра­зі єди­ний пі­до­зрю­ва­ний у ста­ту­сі за­мов­ни­ка зло­чи­ну. Як ви­дно з ма­те­рі­а­лів спра­ви, у слід­ства за­ма­ло до­ка­зів для за­вер­ше­н­ня до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня, тож йо­го до­ве­ло­ся в ли­пні при­зу­пи­ни­ти, оскіль­ки від­ве­де­ний за­ко­ном рі­чний тер­мін на та­ке роз­слі­ду­ва­н­ня спли­вав.

Основ­ним до­ка­зом при­че­тно­сті Ман­ге­ра до зло­чи­ну є свід­че­н­ня Па­влов­сько­го та Тор­бі­на.

Адво­ка­ти Ман­ге­ра по­стій­но на­го­ло­шу­ють, що це не мо­же бу­ти до­ка­зом, бо ані Тор­бін, ані Па­влов­ський пря­мо не вка­за­ли на до­пи­ті, що зло­чин їм за­мов­ляв са­ме Ман­гер. Мов­ляв, во­ни по­стій­но го­во­рять про яко­гось «Ні­ко­ла­є­ві­ча» (Ман­ге­ра по ба­тько­ві Ми­ко­ла­йо­вич. — М.П.). Хо­ча під час до­пи­ту Тор­бін, між ін­шим, уто­чнює, що під «Ні­ко­ла­є­ви­чем» «Ле­він мав на ува­зі Ман­ге­ра».

Адво­ка­ти та­кож на­го­ло­шу­ють, що Ми­ко­ла­йо­вич — і вже екс­за­сту­пник го­ло­ви Хер­сон­ської ОДА Єв­ген Ри­щук, яко­го акти­ві­сти на­зи­ва­ють се­ред за­мов­ни­ків на­па­ду.

Зре­штою, пі­сля озву­че­них про­ку­ро­ра­ми в су­ді до­ка­зів при­че­тно­сті Ман­ге­ра до на­па­ду су­д­дя в рам­ках за­по­бі­жно­го за­хо­ду при­зна­чи­ла за­ста­ву в 2,5 млн грн і, фа­кти­чно, від­пу­сти­ла на во­лю. Пі­сля до­би аре­шту Ман­гер по­вер­нув­ся до ро­бо­ти на по­са­ді го­ло­ви обл­ра­ди.

— не­при­язнь. Мо­тив, яким ке­ру­вав­ся Ман­гер, за вер­сі­єю слід­ства, за­мов­ля­ю­чи на­пад про­ти Ган­дзюк.

«Ман­гер, ке­ру­ю­чись осо­би­стою не­при­я­зню, яка в ньо­го ви­ни­кла на під­ста­ві актив­ної гро­мад­ської ді­яль­но­сті Ка­те­ри­ни Ган­дзюк, що, в то­му чи­слі, пу­блі­чно за­яв­ля­ла про не­при­пу­сти­мість

ЛМНі ко­ру­пцій­ність під­па­лів лі­сів, які по­тім ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли­ся для осо­би­сто­го зба­га­че­н­ня кри­мі­наль­ним се­ре­до­ви­щем Хер­сон­ської обла­сті; за спри­я­н­ня окре­мих пред­став­ни­ків ор­га­нів мі­сце­вої вла­ди та пра­во­охо­рон­них ор­га­нів; у зв’яз­ку з тим, що Ка­те­ри­на Ган­дзюк про­во­ди­ла акції про­те­сту й ви­сві­тлю­ва­ла це у ЗМІ; усві­дом­лю­ю­чи, що та­ка кри­ти­ка Ган­дзюк пе­ре­шко­джає йо­го ко­ри­сли­вим ін­те­ре­сам; з ме­тою за­ля­ку­ва­н­ня на­се­ле­н­ня та гро­мад­ських акти­ві­стів Хер­сон­ської обла­сті, які пу­блі­чно ра­зом із Ган­дзюк кри­ти­ку­ва­ли та­кі дії, ви­рі­шив ор­га­ні­зу­ва­ти уми­сне вбив­ство Ган­дзюк у спо­сіб, який зав­дасть по­тер­пі­лій осо­бли­вих фі­зи­чних та мо­раль­них стра­ж­дань», — йде­ться у ви­су­ну­тій пі­до­зрі.

У 2015 ро­ці Ган­дзюк ви­йшла з пар­тії «Ба­тьків­щи­на» са­ме че­рез при­хід в обла­сну пар­тор­га­ні­за­цію Ман­ге­ра. А по­тім під­три­ма­ла й актив­но до­по­ма­га­ла кон­ку­рен­то­ві Ман­ге­ра на ви­бо­рах мі­сько­го го­ло­ви.

У 2017 ро­ці Ган­дзюк спіль­но з то­ва­ри­шем жур­на­лі­стом Сер­гі­єм Ні­кі­тен­ком зро­би­ли фільм про су­пе­ре­чли­ве ми­ну­ле Ман­ге­ра.

У черв­ні 2018 ро­ку, за пів­то­ра мі­ся­ця до за­ма­ху на Ган­дзюк, не­ві­до­мі на­па­ли в Хер­со­ні на Ні­кі­тен­ка. Жур­на­ліст пов’язує цей на­пад са­ме з філь­мом і ска­су­ва­н­ням Ви­щим вер­хов­ним су­дом рі­ше­н­ня су­ду пер­шої ін­стан­ції на ко­ристь Ман­ге­ра. — Оле­шків­ський ра­йон. Мі­сце, де став­ся мас­шта­бний під­пал лі­су за­для не­ле­галь­ної ви­руб­ки. Зви­ну­ва­че­н­ня з бо­ку Ган­дзюк у під­па­лі очіль­ни­ків обла­сті, за вер­сі­єю слід­ства, ста­ло остан­ньою кра­плею в за­ду­мі на­па­сти на неї, щоб по­ка­ра­ти за актив­ну по­зи­цію та кри­ти­ку.

На­пад по­ча­ли пла­ну­ва­ти са­ме пі­сля акції 6 ли­пня 2018 ро­ку під Хер­сон­ською обл­ра­дою та ОДА, з якої Ган­дзюк ви­кла­ла фо­то Ман­ге­ра з при­пи­сом у ко­мен­та­рях, що «бан­ди­ти з обох бо­ків сва­ря­ться за пра­во п*зди­ти ліс, при­кри­ва­ю­чись па­трі­о­ти­чни­ми га­сла­ми».

— по­лі­ти­чна во­ля роз­слі­ду­ва­ти спра­ву, якої, на пе­ре­ко­на­н­ня дру­зів за­ги­блої і акти­ві­стів, НЕ бу­ло за по­пе­ре­дньої вла­ди, не ду­же ви­дно й за ни­ні­шньої.

«Я зу­стрі­чав­ся з но­ви­ми пре­зи­ден­том і ке­рів­ни­ка­ми на­шої дер­жа­ви. Але ре­зуль­тат ну­льо­вий. Зву­чать ли­ше со­лод­кі обі­цян­ки у ви­со­ких ка­бі­не­тах. Пі­сля зу­стрі­чі з пре­зи­ден­том я був ду­же обна­ді­я­ний. Ме­ні зда­ва­ло­ся, що в ньо­го ви­ста­чить по­лі­ти­чної во­лі за­вер­ши­ти цю спра­ву. Ме­не пре­зи­дент за­пев­нив, що спри­я­ти­ме слід­ству, про­те че­рез три ти­жні пі­сля зу­стрі­чі слід­ство при­пи­ни­ли. Як мо­жна спри­я­ти то­му, чо­го не існує?» — ви­го­ло­сив під Офі­сом пре­зи­ден­та на акції «Ніч на Бан­ко­вій» Ві­ктор Ган­дзюк. — Єв­ген Ри­щук. Екс­за­сту­пник го­ло­ви Хер­сон­ської ОДА, в яко­го СБУ вже про­во­ди­ла об­шу­ки у спра­ві Ган­дзюк, про­те до­ка­зів йо­го при­че­тно­сті так і не ви­яви­ла. По­при по­стій­ні за­яви акти­ві­стів і Ка­те­ри­ни­но­го ба­тька про йо­го при­че­тність.

«СБУ роз­слі­дує п’ять кри­мі­наль­них про­ва­джень. Одне з них сто­су­є­ться Гор­дє­є­ва та Ри­щу­ка що­до їх імо­вір­ної при­че­тно­сті до на­па­ду в ро­лі або за­мов­ни­ків, або під­бу­рю­ва­чів чи посо­бни­ків. Але цей спи­сок (по­тен­цій­них за­мов­ни­ків, посо­бни­ків, під­бу­рю­ва­чів. — М.П.) не є ви­чер­пний, і в цьо­му на­пря­мі йде ко­пі­тка ро­бо­та слід­чих опе­ра­тив­них під­роз­ді­лів, щоб здо­бу­ти до­ста­тньо до­ка­зів», — за­явив на­пе­ре­до­дні ро­ко­ви­ни смер­ті Ган­дзюк на­чаль­ник слід­чо­го управ­лі­н­ня СБУ Бо­г­дан Ти­во­дар.

Тим ча­сом на ві­део, за­пи­са­но­му не­ві­до­ми­ми осо­ба­ми, за при­пу­ще­н­ня­ми акти­ві­стів — лю­дьми Ман­ге­ра, бі­глий Ле­він роз­по­від­ає, що Ри­щук справ­ді про­сив йо­го якось по­ка­ра­ти Ган­дзюк.

«До ме­не одно­го ра­зу звер­нув­ся Ри­щук (…) Він при­їхав і ка­же: у ме­не є до те­бе де­лі­ка­тна спра­ва. Є та­ка Ка­те­ри­на Ган­дзюк, тре­ба її якось по­ка­ра­ти — обли­ти фе­ка­лі­я­ми чи щось та­ке. Я го­то­вий за це до­бре за­пла­ти­ти». Я ска­зав, що ці­єю те­мою не за­йма­ю­ся, й за­пи­тав, який йо­го ін­те­рес. Він ка­же: «Ме­ні тре­ба роз­ви­ва­ти­ся, во­на ме­ні за­ва­жає, скрізь пхає сво­го но­са», — йде­ться у ві­део.

Крім то­го, в лю­то­му то­ді­шній ген­про­ку­рор Юрій Лу­цен­ко за­яв­ляв про на­яв­ність у слід­ства фа­ктів імо­вір­ної при­че­тно­сті Ри­щу­ка до ко­рум­по­ва­них схем із роз­кра­да­н­ням лі­со­вих ре­сур­сів. Про­те за ві­сім мі­ся­ців пі­сля за­яви ці фа­кти не ви­ли­ли­ся в пі­до­зру. За­раз в СБУ ка­жуть, що три­ває слід­ство у п’яти про­ва­дже­н­нях нав­ко­ло спра­ви Ган­дзюк, три з яких са­ме й сто­су­ю­ться об­ста­вин, що пе­ре­ду­ва­ли на­па­ду. Зокре­ма, це зло­чи­ни, в яких акти­віс­тка пу­блі­чно обви­ну­ва­чу­ва­ла ке­рів­ни­цтво обла­сті і які мо­гли ста­ти мо­ти­вом за­ма­ху, у то­му

ОПРчи­слі і під­па­ли лі­су, і роз­кра­да­н­ня бю­дже­тних ко­штів та ін­ші. — стріл­ки, які вмі­ло пе­ре­во­дять по­тен­цій­ні фі­гу­ран­ти спра­ви. До­ки Ман­гер пе­ре­во­дить їх на «Ми­ко­ла­йо­ви­ча» Ри­щу­ка, сам Ри­щук у ко­мен­та­рі «Слід­ству. Ін­фо» на­тя­кнув, що вплив на слід­ство міг ма­ти йо­го ко­ли­шній ке­рів­ник — го­ло­ва Хер­сон­ської ОДА Ан­дрій Гор­дє­єв.

Мов­ляв, він зу­стрі­чав­ся з го­ло­вою СБУ Ва­си­лем Гри­ца­ком, ко­ли вже спра­ву бу­ло пе­ре­да­но в це ві­дом­ство. А по­тім те­ле­фо­ном зв’язу­вав­ся з Да­ни­лом До­цен­ком, який ра­ні­ше очо­лю­вав обла­сне управ­лі­н­ня СБУ.

Сам Ри­щук спо­ча­тку під­твер­джу­вав спіл­ку­ва­н­ня з Гри­ца­ком, «щоб роз­слі­ду­ва­ли швид­ше», а по­тім за­пе­ре­чив свої ж сло­ва.

Тим ча­сом, за сло­ва­ми ко­ли­шньо­го чле­на пар­ла­мент­ської ТСК що­до на­па­дів на акти­ві­стів Іго­ря Лу­цен­ка, за йо­го ін­фор­ма­ці­єю, по­чу­тою в Хер­со­ні, на­па­до­ві на Ган­дзюк пе­ре­ду­ва­ла спіль­на ута­єм­ни­че­на на­ра­да, на якій бу­ли при­су­тні і Ман­гер, і Ри­щук, і Гор­дє­єв. І са­ме там ні­би­то і обго­во­рю­ва­ли­ся спосо­би «по­ка­ра­н­ня» акти­віс­тки.

— Сер­гій Тор­бін. Ор­де­но­но­сний ве­те­ран АТО, до­бро­во­лець, що пла­нує ста­ти де­пу­та­том, ко­ли звіль­ни­ться з тюр­ми, ку­ди йо­го по­са­ди­ли на шість ро­ків за «під­бу­ре­н­ня і посо­бни­цтво» в на­па­ді на Ган­дзюк. Са­ме він, на про­ха­н­ня Ле­ві­на, зі­брав ко­ли­шніх бо­йо­вих по­бра­ти­мів і за­про­по­ну­вав за ви­на­го­ро­ду вчи­ни­ти на­пад. Зокре­ма, йшло­ся про два ва­рі­ан­ти — або пе­ре­ла­ма­ти ру­ки й но­ги, або обли­ти ки­сло­тою.

Під час обра­н­ня мі­ри по­ка­ра­н­ня на ан­ке­тне за­пи­та­н­ня суд­ді «Чи не є ви де­пу­та­том?» Тор­бін до­во­лі зверх­ньо і з по­смі­шкою від­по­вів: «Ні. По­ки що ні». — Укра­ї­на, дер­жа­ва, в якій існує «спи­сок Ган­дзюк», що скла­да­є­ться з прі­звищ пів­со­тні акти­ві­стів, на яких бу­ло ско­є­но на­па­ди. У жо­дно­му з ви­пад­ків за­мов­ни­ків не зна­йде­но.

Але і в по­лі­ції, і в Ген­про­ку­ра­ту­рі, і в СБУ по­стій­но по­вто­рю­ють, що за­мов­ні зло­чи­ни ду­же важ­ко роз­кри­ва­ти. То­му за всю істо­рію Укра­ї­ни жо­дно­го та­ко­го й не роз­кри­ли.

— фе­о­да­лізм, яви­ще, яке, за сло­ва­ми акти­ві­стів, па­нує в ре­гіо­нах і є при­чи­ною на­па­дів на мі­сце­вих гро­мад­ських ді­я­чів.

Сло­во, що з’яви­ло­ся на та­бли­чці під Офі­сом пре­зи­ден­та, де до рі­чни­ці за­ги­бе­лі Ка­те­ри­ни Ган­дзюк гро­мад­ськість вста­но­ви­ла сим­во­лі­чну «чер­во­ну лі­нію». Во­на «сим­во­лі­зує фе­одаль­ний те­рор про­ти не­бай­ду­жих лю­дей, які не за­хо­ті­ли мов­ча­ти». — Хер­сон­ська область, мі­сце, де па­нує не­о­фе­о­да­лізм і «пов­ний п*здець». Так опи­сав си­ту­а­цію з на­па­да­ми на акти­ві­стів ко­ли­шній го­ло­ва ТСК Бо­ри­слав Бе­ре­за: «Ми шо­ко­ва­ні. При­їха­ли роз­би­ра­ти­ся у спра­ві Ка­ті Ган­дзюк і ко­пну­ли глиб­ше. Ін­фор­ма­ція, яку ді­ста­ла на­ша ТСК, жа­хає. Від кон­тра­бан­ди до се­па­рів, від нар­ко­тра­фі­ку до гло­баль­ної ко­ру­пції, від спай­ки вла­ди з кри­мі­на­лом до ви­ру­бу­ва­н­ня лі­су, від спів­пра­ці з оку­па­цій­ною вла­дою Кри­му до впли­ву ре­гіо­на­лів­уті­ка­чів на ре­гіон».

А за сло­ва­ми чле­на ці­єї ТСК Ва­ле­рія Кар­пун­цо­ва, че­рез роз­гул кри­мі­на­лі­те­ту на Хер­сон­щи­ні ті, хто сто­яв йо­му на до­ро­зі, «де­ся­тка­ми за­ко­па­ні».

Ган­дзюк від­кри­то і пря­мо за­яв­ля­ла й пи­са­ла про всі ви­ще­опи­са­ні яви­ща в обла­сті.

В СБУ по­ві­до­ми­ли, що за­га­лом на­лі­чи­ли 17 кон­флі­ктних си­ту­а­цій, які озву­чи­ла слід­чим ще са­ма Ган­дзюк, де мо­гли бу­ти за­мов­ле­н­ня про­ти неї. Не­ве­ли­ку ча­сти­ну вда­ло­ся пов­ні­стю спро­сту­ва­ти, що­до ре­шти ро­бо­та три­ває.

— цвин­тар, мі­сце, ку­ди що­не­ді­лі при­хо­дить Ві­ктор Ган­дзюк, аби по­го­во­ри­ти зі сво­єю донь­кою. І що­не­ді­лі пе­ре­ка­зує роз­мо­ви на сво­їй сто­рін­ці.

«Ка­тю, моя до­бра, сві­тла, трі­шки на­їв­на ди­тин­ко. Ти так мрі­я­ла змі­ни­ти все на кра­ще. Ти так ві­ри­ла лю­дям»

«А мо­жли­во, Ти тут, десь по­руч, і ба­чиш ме­не чи чу­єш. А що як не­має чу­да, і я вже ні­ко­ли не по­ба­чу Те­бе? Тво­єї по­ди­тя­чо­му щи­рої усмі­шки. Не від­чую те­пла Тво­їх очей. Не по­чую Тво­го дзвін­ко­го го­ло­су. Як жи­ти без Те­бе в цьо­му по­ро­жньо­му, без­глу­здо­му чор­но­бі­ло­му сві­ті? Сві­ті, в який Ти ні­ко­ли не по­вер­не­шся. Як, Ка­тю...».

— яма, в яку та­ким роз­слі­ду­ва­н­ням і по­ка­ра­н­ням вин­них за­ко­пу­ють пер­спе­кти­ви Укра­ї­ни на де­мо­кра­ти­чний роз­ви­ток, що не­мо­жли­вий без роз­ви­тку гро­ма­дян­сько­го акти­ві­зму. Адже не­по­ка­ра­ні за­мов­ни­ки вбив­ства — це, фа­кти­чно, до­звіл чи­ни­ти но­ві на­па­ди, оскіль­ки бо­я­ти­ся «не­о­фе­о­да­лам» ні­чо­го.

Мар’яна П’єцух у спів­пра­ці з Цен­тром прав лю­ди­ни і ZMINA

СТУФХЦЯ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.