Бю­джет бі­дня­ка

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Юлія САМАЄВА

Із 1195 млрд грн ви­да­тків держ­бю­дже­ту на­сту­пно­го ро­ку 424 млрд дер­жа­ва ви­тра­тить на по­га­ше­н­ня бор­гів та їх об­слу­го­ву­ва­н­ня, 294 млрд — на со­ці­аль­ні ви­пла­ти і пен­сії, 258 млрд — на осві­ту й ме­ди­ци­ну, 246 млрд грн — на без­пе­ку та обо­ро­ну. І все.

Якщо скла­сти ці стат­ті ви­да­тків, стає зро­зумі­ло, що біль­ше ко­штів у дер­жа­ви не­має. І по­при те, що бю­джет-2020 уряд тра­ди­цій­но на­звав «бю­дже­том роз­ви­тку», а про­гра­ма уря­ду пе­ред­ба­чає при­ско­ре­н­ня еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня до 7% на рік, ні­яко­го роз­ви­тку і тим па­че сти­му­лів до зро­ста­н­ня ВВП у про­є­кті до­ку­мен­та не­має. Це чер­го­вий бю­джет бор­гів і про­їда­н­ня.

По­рів­ня­но з по­пе­ре­днім ва­рі­ан­том ко­што­рис прин­ци­по­во не змі­нив­ся і за­га­лом ви­гля­дає ціл­ком при­стой­но: де­фі­цит дер­жав­но­го бю­дже­ту має ско­ро­ти­ти­ся до 2% ВВП, пе­ре­роз­по­діл ВВП че­рез бю­джет — змен­ши­ти­ся до 24, а спів­від­но­ше­н­ня час­тки бор­гу до ВВП — до 52,4%.

Якщо по­рів­ня­ти з ре­да­кці­єю за­ко­но­про­є­кту, по­да­ною до пер­шо­го чи­та­н­ня, то до­хо­ди дер­жав­но­го бю­дже­ту (без трансфер­тів) на 2020 р. за­про­по­но­ва­но збіль­ши­ти на 14,18 млрд грн, у то­му чи­слі по за­галь­но­му фон­ду — на 11,9 млрд і по спе­ці­аль­но­му — на 2,3 млрд. Де­фі­цит ста­но­ви­ти­ме 2,09% ВВП. Ви­да­тки до­пра­цьо­ва­но­го про­є­кту бю­дже­ту зро­сли до 1180,1 млрд грн.

Ви­да­тки на ме­ди­ци­ну по­рів­ня­но з по­то­чним ро­ком збіль­ши­ли на 15 млрд грн. Се­ред но­во­вве­день — за­ку­пів­ля 470 ка­рет екс­тре­ної ме­ди­чної до­по­мо­ги та ство­ре­н­ня 25 но­вих від­ді­лень швид­кої. Ви­да­тки на осві­ту під­ви­ще­но на 16,4 млрд грн. Окре­мий бю­джет у 3,5 млрд грн ви­ді­ле­но на про­гра­му «Спро­мо­жна шко­ла для кра­щих ре­зуль­та­тів», пе­ред­ба­че­но гро­шо­ву під­трим­ку мо­ло­дим вчи­те­лям. У со­ці­аль­но­му за­без­пе­чен­ні се­ред но­во­вве­день — ви­ді­ле­н­ня до­да­тко­вих 806 млн грн для збіль­ше­н­ня на­дбав­ки на до­гляд оди­но­ким пен­сіо­не­рам стар­ше 80 ро­ків. Як про­гра­ми роз­ви­тку нам про­по­ну­ють про­гра­ми мо­біль­но­сті мо­ло­ді та роз­кри­т­тя ту­ри­сти­чно­го по­тен­ці­а­лу, на пер­шу пе­ред­ба­че­но 500 млн грн, на дру­гу — 240 млн. Драй­ве­ра­ми ін­ве­сти­цій, на дум­ку Мін­фі­ну, ма­ють ста­ти ве­ли­ка і ма­ла при­ва­ти­за­ції, що в су­мі мо­же при­не­сти бю­дже­ту 12 млрд грн, і ле­га­лі­за­ція азар­тних ігор, яка до­дасть ще 3 млрд. А роз­ви­ток за­без­пе­чать ре­кон­стру­кції до­ріг та ае­ро­пор­тів.

За всі­ма по­ка­зни­ка­ми ду­же стри­ма­ний держ­бю­джет, що як брат-бли­знюк на­га­дує бю­джет цьо­го ро­ку. Але держ­бю­джет-2019 го­ту­вав­ся з ура­ху­ва­н­ням ба­га­тьох ри­зи­ків — від май­бу­тніх пре­зи­дент­ських і пар­ла­мент­ських ви­бо­рів до пі­ко­вих ви­плат за зов­ні­шні­ми бор­га­ми. То­ді оба­чність Мі­ні­стер­ства фі­нан­сів бу­ла ви­прав­да­на. Але за­раз уже прой­де­но всі пе­рі­о­ди по­лі­ти­чної тур­бу­лен­тно­сті, Мін­фін до­вів свою спро­мо­жність ефе­ктив­но управ­ля­ти дер­жав­ним бор­гом, пар­ла­мент­ська мо­но­біль­шість пра­цює у тур­бо­ре­жи­мі, а уряд має мас­шта­бні пла­ни ре­фор­му­ва­н­ня дер­жа­ви. На цьо­му тлі держ­бю­джет-2020, фа­кти­чно ско­пі­йо­ва­ний із по­пе­ре­дньо­го ко­што­ри­су, ви­гля­дає як мов­ча­зна від­мо­ва Мін­фі­ну вті­лю­ва­ти ам­бі­тну про­гра­му уря­ду.

І не то­му, що Мін­фін — са­бо­та­жник, а то­му, що по су­ті в цій про­гра­мі не­ма чо­го вті­лю­ва­ти.

І при над­зви­чай­ній єд­но­сті у ді­ю­чій вла­ді її ор­га­ни про­дов­жу­ють жи­ти і пра­цю­ва­ти окре­мо один від одно­го, ко­жен у сво­є­му, як пра­ви­ло, ви­га­да­но­му, сві­ті. НБУ здій­снює мо­не­тар­ну по­лі­ти­ку, яка при­гні­чує еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня, за­ра­ди кон­тро­лю над ін­фля­ці­єю, якої все одно не кон­тро­лює. Уряд хо­че вдві­чі збіль­ши­ти тем­пи зро­ста­н­ня ВВП і за­лу­чи­ти не­ба­че­ні об­ся­ги іно­зем­них ін­ве­сти­цій, але на­віть ряд­ка у сво­їй про­гра­мі не при­ді­ляє роз­ви­тку ре­аль­но­го се­кто­ру еко­но­мі­ки. Мін­фін оста­то­чно пе­ре­тво­рив­ся на «мі­ні­стер­ство бух­гал­те­рії» і про­сто «які­сно ро­бить свою ро­бо­ту», ба­лан­су­ю­чи до­хо­ди з ви­да­тка­ми.

Як­би йшло­ся про еко­но­мі­чну по­лі­ти­ку роз­ви­не­ної кра­ї­ни, яка су­шить го­ло­ву не над тим, що до ни­ні­шньо­го рів­ня Поль­щі їй зро­ста­ти ще 50 ро­ків, а над про­бле­ма­ми змі­ни клі­ма­ту, жо­дних пре­тен­зій ані до уря­ду, ані до про­є­кту бю­дже­ту на на­сту­пний рік не бу­ло б. Але Укра­ї­на не мо­же до­зво­ли­ти со­бі та­ку роз­кіш, а уряд, який по­ста­вив пе­ред со­бою над­зви­чай­но ам­бі­тні ці­лі, — тим па­че.

На­ра­зі основ­ни­ми сти­му­ла­ми зро­ста­н­ня укра­їн­сько­го ВВП за­ли­ша­ю­ться спо­жив­чий по­пит і чер­го­вий ре­кор­дний вро­жай укра­їн­ських агра­рі­їв. Ін­декс про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва по­чи­на­ю­чи з 2016-го ли­ше зни­жу­є­ться. І не­має жо­дних пе­ред­умов для то­го, щоб на­сту­пно­го ро­ку си­ту­а­ція прин­ци­по­во змі­ни­ла­ся. По­при по­кра­ще­н­ня всіх мо­жли­вих ма­кро­про­гно­зів, темп зро­ста­н­ня ВВП 2020-го ста­но­ви­ти­ме 3,5%.

Дер­жа­ва, яка і са­ма є одним із най­біль­ших ін­ве­сто­рів в еко­но­мі­ку, на­сту­пно­го ро­ку пла­нує ви­тра­ти­ти 75 млрд грн на про­гра­ми До­ро­жньо­го фон­ду, 7,5 млрд — на про­гра­ми Фон­ду ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку і аж 1,8 млрд грн — на на­ціо­наль­ні ін­ве­сти­цій­ні про­є­кти. В су­мі це до­дасть нам тро­хи при­ро­сту у се­кто­рі бу­дів­ни­цтва, але всі­єї еко­но­мі­ки не ви­тя­гне.

Мі­ні­стер­ство роз­ви­тку еко­но­мі­ки з по­ча­тку ро­ку фі­ксує ско­ро­че­н­ня ви­ро­бни­цтва у про­ми­сло­во­сті, при­чо­му за всі­ма ви­да­ми ді­яль­но­сті, крім ви­ро­бни­цтва хар­чо­вих про­ду­ктів і фар­ма­цев­ти­ки. При­чи­ни хре­сто­ма­тій­ні — не­спри­я­тли­ва зов­ні­шня кон’юн­кту­ра, ско­ро­че­н­ня по­пи­ту на пев­ні ви­ди про­ду­кції, не­зда­тність ві­тчи­зня­них ви­ро­бни­ків кон­ку­ру­ва­ти з ім­порт­ни­ми то­ва­ра­ми.

Са­мі ви­ро­бни­ки оці­ню­ють си­ту­а­цію де­що іна­кше. За ре­зуль­та­та­ми остан­ньо­го що­квар­таль­но­го опи­ту­ва­н­ня, яке про­во­дить НБУ, се­ред основ­них чин­ни­ків, що обме­жу­ють роз­ви­ток ви­ро­бни­цтва, під­при­єм­ці вка­зу­ють за­над­то ви­со­кі ці­ни на си­ро­ви­ну, ма­те­рі­а­ли та енер­го­но­сії (май­же 40% від­по­від­ей), брак ква­лі­фі­ко­ва­них ка­дрів (34%), не­до­ста­тній по­пит (35%) і брак обі­го­вих ко­штів (33%). Зда­ва­ло­ся б, до чо­го тут дер­жав­ний бю­джет? Зві­сно, ми не про­по­ну­є­мо на­пря­му під­три­му­ва­ти ви­ро­бни­ків дер­жав­ним ко­штом і дру­жньою по­ра­дою. Але ми про­по­ну­є­мо уря­ду до­по­ма­га­ти ре­аль­но­му се­кто­ру у розв’язан­ні йо­го на­галь­них про­блем.

Не­до­ста­тній по­пит мо­жна сти­му­лю­ва­ти швид­шим зро­ста­н­ням за­ро­бі­тних плат, на­при­клад. Зга­дай­те, як під­ви­ще­н­ня мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти сут­тє­во до­по­мо­гло по­пе­ре­дньо­му прем’єру піджи­ви­ти спо­жив­чий по­пит, що до­сі є чи не єди­ним сти­му­лом на­шо­го еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, а по­бі­чно і по­да­тко­ві над­хо­дже­н­ня збіль­ши­ти. Але про­єкт бю­дже­ту на­сту­пно­го ро­ку пе­ред­ба­чає, що мі­ні­маль­на зар­пла­та зро­сте на 11,5%, з 4173 до 4723 грн. Біль­ше, ніж ін­фля­ція, і на то­му дя­ку­є­мо.

Брак ква­лі­фі­ко­ва­них ка­дрів в ан­ти­рей­тин­гу під­при­єм­ців за­раз на най­ви­що­му рів­ні за остан­ні де­сять ро­ків. І го­лов­на при­чи­на не ли­ше у фі­зи­чній не­ста­чі лю­дей, а й у не­від­по­від­но­сті ква­лі­фі­ка­цій­них ви­мог пра­це­дав­ців і рів­ня під­го­тов­ки шу­ка­чів ро­бо­ти. І уряд, який на­пря­му фі­нан­сує га­лузь осві­ти й утри­мує Держ­слу­жбу зайня­то­сті, міг би вда­ти­ся до кре­а­тив­них рі­шень, щоб розв’яза­ти цю про­бле­му бі­зне­су. Але уряд без жо­дних ви­мог про­дов­жує за ста­ри­ми ле­ка­ла­ми фі­нан­су­ва­ти не­до­лу­гі ви­щі на­вчаль­ні за­кла­ди, які ви­пу­ска­ють на ри­нок пра­ці фа­хів­ців із сум­нів­ни­ми ква­лі­фі­ка­ці­я­ми і на­ви­чка­ми, та утри­му­ва­ти дер­жав­ну слу­жбу, фун­кції якої чу­до­во і з біль­шою ефе­ктив­ні­стю ви­ко­ну­ють сай­ти з по­шу­ку ро­бо­ти. При цьо­му Мі­ні­стер­ство осві­ти весь ре­фор­ма­тор­ський і до­да­тко­вий фі­нан­со­вий ре­сурс ки­дає на но­ву укра­їн­ську шко­лу, а Мі­ні­стер­ство со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки вза­га­лі ро­бить ви­гляд, що те­ми без­ро­бі­т­тя і пе­ре­ква­лі­фі­ка­ції — це не до них.

Із ко­шта­ми, по­трі­бни­ми бі­зне­су для роз­ви­тку, теж бі­да. Основ­ним дже­ре­лом фі­нан­су­ва­н­ня ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій за­ли­ша­ю­ться вла­сні ко­шти ком­па­ній — по­над 73%. По­тре­ба у по­зи­ко­вих ко­штах є у май­же 35% ком­па­ній. Основ­ною пе­ре­шко­дою для за­лу­че­н­ня кре­ди­тних ко­штів близь­ко 70% під­при­єм­ців вва­жа­ють ви­со­кі став­ки за кре­ди­та­ми. Дя­ку­ва­ти НБУ, мо­не­тар­на по­лі­ти­ка яко­го на­пря­му при­гні­чує зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки.

Рі­вень по­кри­т­тя ВВП бан­ків­ськи­ми кор­по­ра­тив­ни­ми кре­ди­та­ми з 2014 р. зни­зив­ся з 51,7 до 23,5%, та якщо вра­ху­ва­ти, що по­ло­ви­на з цих кре­ди­тів — не­пра­цю­ю­чі, то і 23,5 мо­жна смі­ли­во ді­ли­ти нав­піл. У су­сі­дній Поль­щі — 70%, у Ту­реч­чи­ні — 80, у кра­ї­нах ЄС — 140–160%. От вам і ін­ве­сти­цій­ний по­тен­ці­ал. Але жо­дних сти­му­лів кре­ди­ту­ва­н­ня у бю­дже­ті не­має, ли­ше про­гра­ми Сві­то­во­го бан­ку, які сам же уряд ви­ко­нує сяк-так. За­те є аж чо­ти­ри окре­мі бю­дже­тні стат­ті, що пе­ред­ба­ча­ють ком­пен­са­ції жи­тло­вих кре­ди­тів рі­зним вер­ствам на­се­ле­н­ня. Ну теж ва­жли­во, чо­му ні.

Бі­знес кре­ди­тів отри­ма­ти не мо­же, на­віть якщо го­то­вий сам за се­бе ком­пен­су­ва­ти від­со­тки. Ре­аль­на кіль­кість гро­шей в еко­но­мі­ці за остан­ні п’ять ро­ків зни­зи­ла­ся більш як на 40%. Рі­вень мо­не­ти­за­ції еко­но­мі­ки впав з 62% 2014-го, до 36% — 2019-го. Для ро­зу­мі­н­ня, опти­маль­ним вва­жа­є­ться рі­вень у 70–80%.

Усі віль­ні ко­шти ко­мер­цій­ні бан­ки вкла­да­ють у де­по­зи­тні сер­ти­фі­ка­ти НБУ та мін­фі­нів­ські ОВДП. І ті й ін­ші зав­дя­ки по­лі­ти­ці «до­ро­гих» гро­шей Нац­бан­ку є над­зви­чай­но при­бу­тко­ви­ми і до то­го ж без­ри­зи­ко­ви­ми ін­стру­мен­та­ми. На­ві­що бан­кам ще й бі­знес кре­ди­ту­ва­ти?

Ста­ном на жов­тень 2019-го на ба­лан­сах бан­ків пе­ре­бу­ва­ють ОВДП на су­му по­над 345 млрд грн, або 42% від усіх ОВДП в обі­гу. Що ці­ка­во, на ба­лан­сі НБУ в цей же час пе­ре­бу­ває 41% усіх ОВДП. От на що цен­тро­банк ви­тра­чає гро­ші, отри­ма­ні від про­да­жу де­по­зи­тних сер­ти­фі­ка­тів ко­мер­цій­ним бан­кам, — він вкла­дає їх у бор­го­ві ін­стру­мен­ти дер­жа­ви, фі­нан­су­ю­чи дер­жав­ні борг і бю­джет. Зва­жа­ю­чи на те, що бан­ки та НБУ ра­зом во­ло­ді­ють 83% ОВДП в обі­гу, — са­ме во­ни на­ра­зі є основ­ни­ми кре­ди­то­ра­ми дер­жа­ви. Але не ре­аль­но­го се­кто­ру, яко­му і ку­сня від цьо­го пи­ро­га не пе­ре­па­дає. І, по­годь­те­ся, від­вер­тим зну­ща­н­ням бу­ло не­що­дав­нє під­пи­са­н­ня між уря­дом і НБУ ме­мо­ран­ду­му про вза­є­мо­дію «для до­ся­гне­н­ня стій­ко­го еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня».

Що дій­сно мо­жна бу­ло б зро­би­ти за­ра­ди стій­ко­го еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, то це роз­по­ча­ти ре­фор­му фі­нан­со­вої си­сте­ми дер­жа­ви, яка за­без­пе­чу­ва­ла б ефе­ктив­ний роз­по­діл і пе­ре­роз­по­діл ко­штів між кре­ди­то­ра­ми, ін­ве­сто­ра­ми та по­зи­чаль­ни­ка­ми. Бо на­справ­ді роз­ви­не­ні кра­ї­ни, як і Укра­ї­на, не мо­жуть по­хва­ли­ти­ся зна­чни­ми вну­трі­шні­ми за­оща­дже­н­ня­ми. Але їхні уря­ди мо­жуть за­ці­ка­ви­ти ін­ве­сто­рів, га­ран­ту­ю­чи їм ста­біль­ність і пе­ред­ба­чу­ва­ність дер­жав­ної по­лі­ти­ки, а їхні фі­нан­со­ві си­сте­ми — за­про­по­ну­ва­ти ін­ве­сто­рам рі­зно­ма­ні­тні ін­стру­мен­ти та по­слу­ги. А що мо­же за­про­по­ну­ва­ти ін­ве­сто­ро­ві укра­їн­ська фі­нан­со­ва си­сте­ма, окрім дер­жав­них ОВДП?

Ін­декс фі­нан­со­во­го роз­ви­тку Укра­ї­ни — 0,21, на рів­ні та­ких кра­їн, як Гон­ду­рас (0,22), Су­ри­нам (0,20) і Бе­ліз (0,21). У кра­їн, близь­ких до нас за ВВП, він ста­но­вить від 0,35 до 0,44, у роз­ви­не­них кра­їн — у ме­жах 0,60–0,90. Ми не про­сто від­ста­ли, ми на­віть біг­ти ще не по­ча­ли. Ка­пі­та­лі­за­ція на­шо­го фон­до­во­го, ви­ба­чте на сло­ві, рин­ку — менш як 10% ВВП, у стру­кту­рі йо­го ін­стру­мен­тів на акції при­па­дає менш як 1%, біль­шість опе­ра­цій уза­га­лі від­бу­ва­є­ться по­за бір­жа­ми, а основ­ним ін­стру­мен­том на рин­ку цін­них па­пе­рів є дер­жав­ні облі­га­ції. Тож не над­то ми вже й че­ка­є­мо тих ін­ве­сто­рів, якщо че­сно.

На­справ­ді пред­став­ле­ний про­єкт дер­жав­но­го бю­дже­ту — це бю­джет бі­дня­ка, який, опи­нив­шись у скру­ті, не шу­кає мо­жли­во­стей для до­да­тко­во­го за­ро­бі­тку, а ви­га­дує, на чо­му б іще зеко­но­ми­ти, аби яко­мо­га дов­ше про­тя­гну­ти. І най­біль­ше при­гні­чує усві­дом­ле­н­ня, що «яко­мо­га дов­ше про­тя­гну­ти» — це і є на­ша еко­но­мі­чна по­лі­ти­ка.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.