За­мість Енер­ге­ти­чно­го ом­буд­сме­на — штра­фи за «не­о­б­ґрун­то­ва­ні» скар­ги спо­жи­ва­чів?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Олег ТІТАМИР, За­мкну­те ко­ло

Від­мо­ва від ін­сти­ту­ту Енер­ге­ти­чно­го ом­буд­сме­на і ство­ре­н­ня на­то­мість Дер­жав­ної жи­тло­во­ко­му­наль­ної ін­спе­кції си­гна­лі­зує про те, що спо­жи­ва­чам жи­тло­во­ко­му­наль­них по­слуг го­ді спо­ді­ва­ти­ся на ефе­ктив­ний дер­жав­ний ме­ха­нізм за­хи­сту їхніх прав. Чо­му так?

Ни­ні у ві­тчи­зня­но­му ін­фор­ма­цій­но­му про­сто­рі актив­но обго­во­рю­ють те­му но­во­ство­рю­ва­ної Дер­жав­ної жи­тло­во-ко­му­наль­ної ін­спе­кції (ДЖКІ). Ви­слов­лю­ю­ться спо­ді­ва­н­ня, що, мов­ляв, но­ва стру­кту­ра на­ре­шті на­ве­де лад у Жк-сфе­рі й за­хи­стить спо­жи­ва­чів від сва­ві­л­ля мо­но­по­лі­стів. Про­те ра­ні­ше не­аби­які на­дії в цьо­му кон­текс­ті по­кла­да­ли на Енер­ге­ти­чно­го ом­буд­сме­на (ЕО). Але ма­ло хто звер­нув ува­гу на те, що за­ко­но­про­єкт про за­про­ва­дже­н­ня цьо­го ін­сти­ту­ту, за­ре­є­стро­ва­ний у ВР іще 2017 ро­ку, на­при­кін­ці сер­пня ц. р. був від­кли­ка­ний. То чи є та­кий роз­ви­ток по­дій спри­я­тли­вим для міль­йо­нів укра­їн­ців?

Аби від­по­ві­сти на це за­пи­та­н­ня, сти­сло на­га­да­є­мо, які са­ме пов­но­ва­же­н­ня по­кла­да­ли іні­ці­а­то­ри за­ко­но­про­є­кту №7059 від 04.09.2017 на ін­сти­тут Енер­ге­ти­чно­го ом­буд­сме­на. Най­пер­ше — це «за­хист прав спо­жи­ва­чів то­ва­рів, по­слуг у сфе­рах енер­ге­ти­ки та ко­му­наль­них по­слуг що­до отри­ма­н­ня цих то­ва­рів і по­слуг на­ле­жної яко­сті в до­ста­тній кіль­ко­сті за еко­но­мі­чно об´рун­то­ва­ни­ми ці­на­ми».

Тоб­то пе­ред­ба­ча­ло­ся ство­ри­ти дер­жав­ний ін­сти­тут, пря­ма ком­пе­тен­ція яко­го по­ля­га­ла б са­ме в опе­ра­тив­но­му роз­гля­ді скарг спо­жи­ва­чів на по­ста­чаль­ни­ків усіх рі­зно­ви­дів Жкпо­слуг та в до­су­до­во­му розв’язан­ні спо­рів між ни­ми. На­при­клад, якщо у ба­га­то­по­вер­хо­во­му бу­дин­ку зла­мав­ся ліфт і йо­го ти­жня­ми ні­хто не ре­мон­тує, або якщо тем­пе­ра­ту­ра га­ря­чої во­ди ниж­ча за нор­ма­тив, ме­шкан­ці бу­дин­ку ма­ли б усі шан­си ви­пра­ви­ти си­ту­а­цію за до­по­мо­гою Енер­ге­ти­чно­го ом­буд­сме­на, бо той, у ра­зі за­до­во­ле­н­ня скар­ги на ко­ристь спо­жи­ва­ча, мав би пов­но­ва­же­н­ня ви­ма­га­ти від по­ста­чаль­ни­ка усу­ну­ти ви­яв­ле­ні по­ру­ше­н­ня. За не­ви­ко­на­н­ня — штра­фні сан­кції. Тоб­то із за­про­ва­дже­н­ням ін­сти­ту­ту ЕО (на­віть по­при ви­ди­мі не­до­лі­ки за­ко­но­про­є­кту — як-от зна­чна за­ле­жність від ВР і Ка­бмі­ну, брак до­ста­тніх ва­же­лів впли­ву на під­при­єм­ства се­кто­ра то­що) гро­ма­дя­ни отри­ма­ли б спе­ці­а­лі­зо­ва­ний ор­ган, який без­по­се­ре­дньо за­хи­щав би їхні пра­ва в жи­тло­во-ко­му­наль­ній сфе­рі.

На­то­мість на сьо­го­дні спо­жи­вач Жк-по­слуг фа­кти­чно по­збав­ле­ний ефе­ктив­но­го до­су­до­во­го за­хи­сту сво­їх прав з бо­ку дер­жа­ви. Скар­ги до по­ста­чаль­ни­ків зде­біль­шо­го за­кін­чу­ю­ться ні­чим, бо ті са­мі се­бе «кон­тро­лю­ють». Мі­сце­ва вла­да так са­мо пе­ре­ва­жно ігно­рує спо­жи­ва­чів, оскіль­ки не­рід­ко не­до­бро­со­ві­сні під­при­єм­ства є ко­му­наль­ною вла­сні­стю — то хі­ба му­ні­ци­па­лі­те­ти ка­ра­ти­муть са­мих се­бе? Держ­прод­спо­жив­слу­жба, яка на­ді­ле­на пря­ми­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми за­хи­ща­ти спо­жи­ва­чів, має сум­нів­ну ком­пе­тен­тність і низь­ку ін­сти­ту­цій­ну спро­мо­жність. Так, то­рік цей ор­ган роз­гля­нув ли­ше близь­ко 8 тис. скарг спо­жи­ва­чів що­до не­які­сних

по­слуг (пе­ре­ва­жна біль­шість звер­нень сто­су­є­ться про­до­воль­чих та про­ми­сло­вих то­ва­рів). І це в той час, ко­ли в Укра­ї­ні на­лі­чу­є­ться май­же 15 млн до­мо­го­спо­дарств і со­тні ти­сяч не­за­до­во­ле­них скарг.

Спо­жи­ва­чі жи­тло­во-ко­му­наль­них по­слуг мо­жуть та­кож по­да­ти скар­гу до На­цко­мі­сії, що здій­снює ре­гу­лю­ва­н­ня у сфе­рах енер­ге­ти­ки та ком­по­слуг (НКРЕКП), або до Ан­ти­мо­но­поль­но­го ко­мі­те­ту (АМК). Втім, че­рез «гло­баль­ність» фун­кцій цих ві­домств ефе­ктив­ність звер­нень на­бли­жа­є­ться до ну­ля. Ба біль­ше: оскіль­ки на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні пов­но­ва­же­н­ня між НКРЕКП і АМКУ чі­тко не роз­ме­жо­ва­ні, ці ор­га­ни ча­сто пе­ре­ки­да­ють скар­ги спо­жи­ва­чів одне одно­му. Ота­ке за­мкну­те ко­ло.

Як ба­чи­мо, «роз­ма­ї­т­тя» дер­жор­га­нів, що ні­би­то зо­бов’яза­ні опі­ку­ва­ти­ся пра­ва­ми спо­жи­ва­чів Жк-по­слуг, на пра­кти­ці геть не за­без­пе­чує на­ле­жно­го за­хи­сту. Як то ка­жуть, у се­ми ня­ньок і ди­ти­на го­ло­дна.

За­га­лом в Укра­ї­ні ви­пад­ків, ко­ли Жк-мо­но­по­лі­сти бру­таль­но по­ру­шу­ють пра­ва спо­жи­ва­чів, — де­ся­тки, якщо не со­тні ти­сяч. Лю­ди про­сто-та­ки гу­бля­ться в «слі­пих» бю­ро­кра­ти­чних ла­бі­рин­тах. А тим ча­сом з ко­му­наль­но­го глу­хо­го ку­та якраз і міг би ви­ве­сти ін­сти­тут Енер­ге­ти­чно­го ом­буд­сме­на, за­ко­но­про­єкт що­до яко­го у Вер­хов­ній Ра­ді зня­то з роз­гля­ду з не­ві­до­мих при­чин.

Мо­жли­во, ін­спе­кція до­по­мо­же?

Та у ВР є «сві­жий» за­ко­но­про­єкт — №2100 «Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни що­до здій­сне­н­ня дер­жав­но­го кон­тро­лю (на­гля­ду) у сфе­рі жи­тло­во-ко­му­наль­но­го го­спо­дар­ства». Ним пе­ред­ба­че­но ство­ре­н­ня Дер­жав­ної жи­тло­во-ко­му­наль­ної ін­спе­кції — і ко­му, як не цьо­му ор­га­ну, ін­спе­кту­ва­ти й кон­тро­лю­ва­ти якість на­да­н­ня Жк-по­слуг? Утім, пі­сля при­скі­пли­во­го про­чи­та­н­ня текс­ту роз­ло­го­го до­ку­мен­та стає зро­зумі­ло: жо­дно­го сло­ва про за­хист прав спо­жи­ва­чів у пов­но­ва­же­н­нях ДЖКІ не­має. На­справ­ді цей цен­траль­ний ор­ган ви­ко­нав­чої вла­ди «ре­а­лі­зує дер­жав­ну по­лі­ти­ку з пи­тань дер­жав­но­го кон­тро­лю (на­гля­ду) у сфе­рі жи­тло­во-ко­му­наль­но­го го­спо­дар­ства» та «роз­гля­дає спра­ви про адмі­ні­стра­тив­ні пра­во­по­ру­ше­н­ня, пов’яза­ні з по­ру­ше­н­ням за­ко­но­дав­ства у сфе­рі жи­тло­во-ко­му­наль­но­го го­спо­дар­ства, цен­тра­лі­зо­ва­но­го пи­тно­го во­до­по­ста­ча­н­ня і во­до­від­ве­де­н­ня, те­пло­по­ста­ча­н­ня, по­во­дже­н­ня з по­бу­то­ви­ми від­хо­да­ми, бла­го­устрою на­се­ле­них пун­ктів, по­хо­ва­н­ня, (…) по­ру­ше­н­ня ви­мог що­до ко­мер­цій­но­го облі­ку те­пло­вої енер­гії, га­ря­чої та пи­тної во­ди», а та­кож на­дає про­по­зи­ції що­до про­філь­но­го за­ко­но­дав­ства то­що. От­же, цей ор­ган здій­сню­ва­ти­ме са­ме «гло­баль­ні» фун­кції на­гля­ду за до­три­ма­н­ням стан­дар­тів Жк-за­ко­но­дав­ства, ста­ном жи­тло­во-ко­му­наль­ної та мі­ської ін­фра­стру­кту­ри. До то­го ж він має ви­ня­тко­ве пра­во штра­фу­ва­ти за по­ру­ше­н­ня про­філь­но­го за­ко­ну не ли­ше по­ста­чаль­ни­ків, а й отри­му­ва­чів по­слуг.

Фун­кцію ж за­хи­сту спо­жи­ва­чів ДЖКІ в за­ко­но­про­є­кті ви­пи­са­но вель­ми за­ву­а­льо­ва­но й «гі­бри­дно». Та най­гір­ше те, що до­ку­мент вста­нов­лює вель­ми ци­ні­чну нор­му, яка сто­су­є­ться всіх на­пря­мів кон­тро­лю ін­спе­кції і пря­мо су­пе­ре­чить Кон­сти­ту­ції та низ­ці укра­їн­ських за­ко­нів. Оці­ніть кра­су гри: «Фі­зи­чні осо­би, які на­да­ли без­під­став­не звер­не­н­ня про по­ру­ше­н­ня суб’єктом від­но­син у сфе­рі те­пло­по­ста­ча­н­ня (крім об’єктів і суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня, що здій­сню­ють ком­бі­но­ва­не ви­ро­бни­цтво те­пло­вої і еле­ктри­чної енер­гії) та ви­мог за­ко­но­дав­ства,

не­суть від­по­від­аль­ність, пе­ред­ба­че­ну за­ко­ном».

По-пер­ше, цей «перл» за­ко­но­твор­чо­сті не мо­же не озна­ча­ти, що «пра­виль­ні» під­ста­ви та без­під­став­ність є роз­ми­ти­ми по­ня­т­тя­ми, і фор­му­лю­ва­ти­ме їх на вла­сний роз­суд ві­тчи­зня­ний ко­рум­по­ва­ний чи­нов­ник. По­дру­ге, на­яв­ність ка­раль­ної нор­ми геть ні­ве­лює пра­во спо­жи­ва­ча на за­хист дер­жор­га­ном. Бо чи за­хо­че хтось скар­жи­ти­ся на ко­му­наль­ни­ків, ко­ли за най­мен­шу й суб’єктив­ну «без­під­став­ність» дер­жа­ва мо­же впа­я­ти спо­жи­ва­че­ві штраф або по­ка­ра­ти в ін­ший спо­сіб? І чи на тве­ре­зу го­ло­ву ви­пи­су­ють та­кі «нор­ми»?

Як ба­чи­мо, Дер­жав­на жи­тло­во-ко­му­наль­на ін­спе­кція в її ни­ні­шньо­му ре­лі­зі не тіль­ки не за­без­пе­чить спо­жи­ва­чам за­хи­сту, а й мо­же ста­ти для них іще одним ка­раль­ним ор­га­ном, який, нав­па­ки, охо­ро­ня­ти­ме пост­ра­дян­ську же­ків­ську си­сте­му.

Як по­до­ла­ти ко­му­наль­не без­прав’я?

На мою дум­ку, щоб ви­пра­ви­ти ни­ні­шній стан ре­чей у Жк­сфе­рі, ко­ли спо­жи­вач мар­но до­ма­га­є­ться спра­ве­дли­во­сті в «за­ча­ро­ва­но­му ко­лі» бю­ро­кра­ти­чних ін­стан­цій, по­трі­бно ре­а­лі­зу­ва­ти всьо­го-на-всьо­го кіль­ка по­зи­цій.

По-пер­ше — по­вер­ну­ти у ВР до роз­гля­ду за­ко­но­про­єкт про Енер­ге­ти­чно­го ом­буд­сме­на, який ви­да­є­ться най­більш ефе­ктив­ним ор­га­ном для за­хи­сту спо­жи­ва­чів Жк-по­слуг. До то­го ж за­про­ва­дже­н­ня та­ко­го ін­сти­ту­ту є зо­бов’яза­н­ням Укра­ї­ни в рам­ках Уго­ди про Асо­ці­а­цію з ЄС — са­ме в кон­текс­ті ада­пта­ції на­ціо­наль­но­го за­ко­но­дав­ства у сфе­рі ре­гу­лю­ва­н­ня рин­ку енер­ге­ти­ки до стан­дар­тів Єв­ро­со­ю­зу, що вста­нов­ле­ні, зокре­ма, Тре­тім енер­ге­ти­чним па­ке­том. Крім то­го, у Ди­ре­кти­ві 2009/72/ ЄС про за­галь­ні пра­ви­ла на вну­трі­шньо­му рин­ку еле­ктри­чної

енер­гії пе­ред­ба­че­но обов’яз­ко­ве за­про­ва­дже­н­ня ін­сти­ту­ту «за­хи­сни­ка гро­ма­дян­ських прав у сфе­рі енер­ге­ти­ки» та про­стих і не­до­ро­гих про­це­дур для роз­гля­ду скарг спо­жи­ва­чів. Ін­сти­тут ЕО успі­шно діє в ба­га­тьох кра­ї­нах ЄС — у Фран­ції, Ні­меч­чи­ні, Бол­га­рії, Ла­твії та ін.

По-дру­ге, на­ціо­наль­ний ЕО по­ви­нен ма­ти чі­ткий ман­дат на до­ста­тній адмі­ні­стра­тив­ний вплив і на­кла­де­н­ня жорс­тких сан­кцій на не­до­бро­со­ві­сних по­ста­чаль­ни­ків Жк-по­слуг. Так, штра­фи ма­ють ви­мі­рю­ва­ти­ся де­ся­тка­ми (а то й со­тня­ми) ти­сяч гри­вень, а не смі­шни­ми су­ма­ми в 1700–2400 грн (за не­ви­ко­на­н­ня по­ста­чаль­ни­ком при­пи­су ЕО), як це пе­ред­ба­ча­ло­ся за­ко­но­про­є­ктом №7059.

По-тре­тє, щоб за­хист отри­му­ва­чів Жк-по­слуг був ефе­ктив­ним, по­трі­бно ро­зі­рва­ти по­ро­чні зв’яз­ки між мі­сце­вою вла­дою і му­ні­ци­паль­ни­ми під­при­єм­ства­ми-по­ста­чаль­ни­ка­ми, бо са­ме во­ни по­ро­джу­ють ко­ру­пцію, «від­ка­ти», одві­чні про­бле­ми та ма­хі­на­ції в опла­ті/за­лі­ку пільг та суб­си­дій, на­слід­ком чо­го і є не­о­б­ґрун­то­ва­но за­ви­ще­ні та­ри­фи. На­йопти­маль­ні­ший сце­на­рій — це при­ва­ти­за­ція цих під­при­ємств, до якої по­ви­нен ма­ти рів­ний до­ступ се­ре­дній і ве­ли­кий бі­знес, ни­ні ви­ті­сне­ний з жи­тло­во-ко­му­наль­ної га­лу­зі мо­но­по­лі­ста­ми.

За най­гір­шо­го сце­на­рію — у ра­зі оста­то­чної від­мо­ви вла­ди від ін­сти­ту­ту Енер­ге­ти­чно­го ом­буд­сме­на, — но­вий за­кон по­ви­нен на­ді­ли­ти пря­мою фун­кці­єю за­хи­сту прав спо­жи­ва­чів са­ме Дер­жав­ну жи­тло­во-ко­му­наль­ну ін­спе­кцію, де для цьо­го бу­де ство­ре­но спе­ці­аль­ний де­пар­та­мент, ку­ди змо­жуть звер­та­ти­ся гро­ма­дя­ни. І, зві­сно ж, слід ви­лу­чи­ти нор­му про по­ка­ра­н­ня спо­жи­ва­ча за «без­під­став­не звер­не­н­ня» до дер­жор­га­ну. Бо це, да­руй­те, ме­жує з ма­ра­змом.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.