Олег Пе­трен­ко: «Зі мною не мо­жна до­мо­ви­ти­ся, пра­ви­ла для всіх одна­ко­ві»

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Лі­дія СУРЖИК

Пер­ша в Укра­ї­ні Про­гра­ма ме­ди­чних га­ран­тій (га­ран­то­ва­ний па­кет без­опла­тних ме­ди­чних по­слуг) стар­тує на­сту­пно­го ро­ку.

У про­є­кті Дер­жав­но­го бю­дже­ту на 2020 рік, який Ка­бі­нет мі­ні­стрів за­твер­див та вніс до пар­ла­мен­ту, на охо­ро­ну здо­ров’я пе­ред­ба­че­но по­над 113 млрд грн., із них 72 млрд грн — на ре­а­лі­за­цію Про­гра­ми ме­ди­чних га­ран­тій.

Клю­чо­ва но­ви­на — па­ці­єн­ти отри­ма­ють пра­во на га­ран­то­ва­ний па­кет без­опла­тної ме­ди­чної до­по­мо­ги, а ме­ди­чні уста­но­ви пе­ре­йдуть на но­ву мо­дель фі­нан­су­ва­н­ня. До­кла­дні­ше про це — у роз­мо­ві з го­ло­вою На­ціо­наль­ної слу­aeби здо­ров’я Укра­ї­ни (НСЗУ) Оле­гом Пе­трен­ком.

— Па­не Оле­гу, чим зу­мов­ле­не від­кла­де­н­ня стар­ту ре­фор­ми вто­рин­но­го й тре­тин­но­го рів­нів? Адaeе За­ко­ном «Про де­рaeав­ні фі­нан­со­ві га­ран­тії ме­ди­чно­го об­слу­го­ву­ва­н­ня на­се­ле­н­ня» пе­ред­ба­че­но, що всі ме­ди­чні уста­но­ви Укра­ї­ни ма­ють пе­ре­йти на но­ву си­сте­му з 1 сі­чня 2020 ро­ку, а на по­ча­тку осе­ні на­зва­ли ін­шу да­ту — 1 кві­тня. При­чи­на в ко­штах чи в чо­мусь ін­шо­му? Та й да­та за­пу­ску ре­фор­ми — День смі­ху — при­від для охо­чих по­ли­хо­сло­ви­ти...

— Нам зав­жди хо­че­ться по­чу­ти про­сту від­по­відь на скла­дне за­пи­та­н­ня. На­справ­ді, все тро­хи скла­дні­ше, хо­ча й до­ста­тньо про­за­ї­чно. І справ­ді, біль­шість ре­фор­ма­тор­ських кро­ків в охо­ро­ні здо­ров’я роз­по­чи­на­ли 1 кві­тня, але це зу­мов­ле­но пев­ни­ми осо­бли­во­стя­ми за­по­ча­тку­ва­н­ня но­вих бю­дже­тних про­грам. А оскіль­ки стар­тує ве­ли­ка про­гра­ма, що мі­сти­ти­ме всі ви­ди ме­ди­чної до­по­мо­ги — а це ве­ли­че­зний об­сяг нор­ма­тив­но-пра­во­вої до­ку­мен­та­ції, на під­го­тов­ку й узго­дже­н­ня якої по­трі­бен час, — бу­ло ухва­ле­но рі­ше­н­ня роз­по­ча­ти ре­фор­му вто­рин­но­го/тре­тин­но­го рів­нів з 1 кві­тня. Щоб пер­ший квар­тал був, так би мо­ви­ти, бу­фер­ним для до­о­пра­цю­ва­н­ня до­ку­мен­таль­ної ба­зи. По­чи­на­ю­чи з кві­тня на­сту­пно­го

ро­ку всі ви­ди ме­ди­чних по­слуг, що пе­ред­ба­че­ні за­ко­ном про дер­жав­ні фі­нан­со­ві га­ран­тії, на­да­ва­ти­му­ться в ме­жах одні­єї про­гра­ми ме­ди­чних га­ран­тій, так зва­но­го га­ран­то­ва­но­го па­ке­та ме­ди­чних по­слуг. — Що та­ке га­ран­то­ва­ний де­рaeа­вою па­кет ме­ди­чних по­слуг?

— Ми не ви­на­хо­ди­мо ве­ло­си­пед. Більш як сто кра­їн вхо­дять до так зва­ної JLN (Joint Learning Network) — це між­на­ро­дна іні­ці­а­ти­ва

ВООЗ, яка за­йма­є­ться ство­ре­н­ням під­хо­дів що­до фі­нан­со­во­го ви­зна­че­н­ня уні­вер­саль­но­го охо­пле­н­ня. Є пев­ні ал­го­ри­тми й ме­то­ди, які вже дав­но ви­ко­ри­сто­ву­ють у ци­ві­лі­зо­ва­но­му сві­ті. Від­по­від­но, бу­ло за­сто­со­ва­но ме­тод, ре­ко­мен­до­ва­ний ВООЗ. Ми пра­цю­ва­ли ра­зом із фа­хів­ця­ми, які про­во­ди­ли та­кі роз­ра­хун­ки в ба­га­тьох кра­ї­нах. І Укра­ї­на обра­ла шлях від­по­від­но до ці­лей ста­ло­го роз­ви­тку ООН — що­до уні­вер­саль­но­го охо­пле­н­ня.

ме­ди­чно­го під­при­єм­ства основ­ним акти­вом є про­фе­сіо­на­ли. І ке­рів­ни­ки за­кла­дів, які не ін­ве­сту­ють у про­фе­сіо­на­лів, за­зна­ва­ти­муть втрат. То­му що па­ці­єн­ти не оби­ра­ти­муть та­ких за­кла­дів, що ми вже й спо­сте­рі­га­є­мо на пер­вин­ці. Тож і гро­ші ту­ди не йдуть. Кон­ку­рен­тне се­ре­до­ви­ще фор­мує та­кі об­ста­ви­ни, які зму­шу­ють вла­сни­ка, ке­рів­ни­ка за­кла­ду ду­ма­ти по-ін­шо­му.

Пра­ви­ла для всіх одна­ко­ві. Одні за ци­ми пра­ви­ла­ми ма­ють ре­зуль­тат, а ін­ші не ма­ють. На­при­клад, є у нас пол­тав­ський «пі­лот». За умо­ва­ми до­го­во­ру пе­ред­ба­ча­ло­ся спів­фі­нан­су­ва­н­ня з мі­сце­вих бю­дже­тів. Ко­ли укла­ли до­го­вір із НСЗУ, де­які мі­сце­ві ор­га­ни вла­ди до­фі­нан­со­ву­ва­ли ме­ди­чні уста­но­ви, спри­я­ли то­му, щоб за­клад від­по­від­ав су­ча­сним ви­мо­гам, до­о­сна­щу­ва­ли, а де­які ска­за­ли: ма­є­те до­го­вір із НСЗУ, ото й май­те… Та­ке іно­ді став­ле­н­ня мі­сце­вої вла­ди до сво­го на­се­ле­н­ня.

— Не див­но, що опе­ру­ва­ти апен­ди­цит їдуть до Ки­є­ва. Ве­ли­кий ре­зо­нанс ви­кли­кав не­дав­ній тра­гі­чний ви­па­док у Мир­го­род­ській ра­йон­ній лі­кар­ні, ко­ли че­рез апен­ди­цит по­мер­ла 15-рі­чна дів­чин­ка. Що вже ка­за­ти про ін­ші скла­дні па­то­ло­гії!

— До ме­не теж до­хо­дить ін­фор­ма­ція про мир­го­род­ські про­бле­ми. Там ка­жуть, що в них змен­ши­ло­ся фі­нан­су­ва­н­ня че­рез НСЗУ. А чо­го змен­ши­ло­ся? Бо кіль­кість лю­дей, які при­йшли до ра­йон­ної лі­кар­ні, не та, яку за­яв­ля­ли. Лю­ди по­їха­ли в ін­ші лі­кар­ні — до Пол­та­ви, Кре­мен­чу­ка, Ки­є­ва... Ми зна­є­мо про Мир­го­род де­що біль­ше. Там ні­чо­го не зро­бле­но в пла­ні опти­мі­за­ції шта­ту пра­ців­ни­ків. Він за­ли­шив­ся та­ким, як і за ра­дян­ських ча­сів, ко­ли йо­го роз­ра­хо­ву­ва­ли від­по­від­но до кіль­ко­сті на­се­ле­н­ня, ліж­ко-місць. То­ді як ба­га­то ра­йон­них лі­ка­рень про­ве­ли опти­мі­за­цію. На­ві­що утри­му­ва­ти де­ся­ток хі­рур­гів, якщо на одно­го при­па­дає дві опе­ра­ції на мі­сяць? Адже щоб при­йма­ти пра­виль­не рі­ше­н­ня в ур­ген­тній си­ту­а­ції, по­трі­бно ба­га­то опе­ру­ва­ти. Тож якщо в лі­кар­ні лі­ку­є­ться зов­сім не­ба­га­то лю­дей, тре­ба бу­ло від­по­від­но опти­мі­зу­ва­ти штат. Чо­мусь Ре­ше­ти­лів­ка, Га­дяч це зро­би­ли, а в Мир­го­ро­ді все за­ли­ши­ло­ся як і бу­ло. Ще й на­рі­ка­ють, що НСЗУ не до­пла­чує зар­плат. Але ми ні­ко­му не пла­ти­мо зар­плат, ми опла­чу­є­мо на­да­ну кон­кре­тно­му па­ці­єн­ту ме­ди­чну до­по­мо­гу, а не утри­му­є­мо ліж­ка і сті­ни. Якщо до­по­мо­га не на­да­є­ться, лю­ди ті­ка­ють, то, за ло­гі­кою, вла­сник (ра­йон­на чи обла­сна ра­да) по­ви­нен від­по­від­но від­ре­а­гу­ва­ти. Но­ва си­сте­ма ви­на­го­ро­джує тих, хто до­бре пра­цює, і дає змо­гу ква­лі­фі­ко­ва­но­му лі­ка­ре­ві при­стой­но за­ро­бля­ти. Але рі­ше­н­ня ма­ють при­йма­ти на мі­сце­во­му рів­ні. Має бу­ти ко­ле­ктив­ний до­го­вір з ви­зна­че­н­ням кри­те­рі­їв, за яки­ми ті, хто біль­ше і кра­ще пра­цює, й отри­му­ва­ти­ме біль­ше.

— Який, на ваш по­гляд, рі­вень го­тов­но­сті до за­про­ва­дже­н­ня ре­фор­ми вто­рин­ної/тре­тин­ної лан­ки?

— Я вже ска­зав про ав­то­но­мі­за­цію — це обов’яз­ко­ва умо­ва. Дру­га ча­сти­на — це комп’юте­ри­за­ція. Ко­ли зві­ту­ва­н­ня — і про по­слу­ги на пер­вин­ці, і що­до еле­ктрон­них ре­це­птів, і що­до ре­ім­бур­са­ції — від­бу­ва­є­ться тіль­ки в ме­ди­чній ін­фор­ма­цій­ній си­сте­мі (МІС), яка під­клю­че­на до цен­траль­но­го ком­по­нен­ту еле­ктрон­ної си­сте­ми охо­ро­ни здо­ров’я. Ці да­ні, до­сту­пні для ана­лі­зу, в то­му чи­слі з по­зи­ції мо­ні­то­рин­гу, зби­ра­ти­му­ться про всі ви­ди по­слуг, і в ре­зуль­та­ті ми отри­ма­є­мо ре­аль­ну кар­ти­ну спо­жи­ва­н­ня ме­ди­чних по­слуг. Ми ма­є­мо пев­ну ста­ти­сти­ку за­хво­рю­ва­но­сті та по­ши­ре­но­сті хво­роб, але не ма­є­мо ре­аль­ної кар­ти­ни звер­нень до лі­ка­рів. Облік, що ве­де­ться на па­пе­рі, — сум­нів­ної яко­сті. Ко­ли всі да­ні бу­дуть в еле­ктрон­ній си­сте­мі — зна­ти­мем, яка си­ту­а­ція на­справ­ді. Ав­то­но­мі­за­ція і комп’юте­ри­за­ція — це ба­зо­ві скла­дни­ки ре­фор­ми. Але є ще й ін­ші…

— Ка­дри?..

— Так, і як не див­но, це не тіль­ки лі­ка­рі та ме­ди­чні се­стри, а і ке­рів­ни­ки, ме­не­джмент… Не всі го­то­ві до змін. Ми об’їзди­ли всі ре­гіо­ни Укра­ї­ни, і пі­сля цих по­їздок у ме­не скла­ло­ся при­бли­зно та­ке спів­від­но­ше­н­ня: 30:30:30. Що це озна­чає? На мій кри­ти­чний по­гляд, 30 від­со­тків ке­рів­ни­ків зро­зумі­ли но­ві умо­ви і хо­чуть пра­цю­ва­ти за ци­ві­лі­зо­ва­ни­ми пра­ви­ла­ми, ін­ші 30 від­со­тків на­ла­што­ва­ні ро­би­ти те, що їм ска­жуть, і є тре­ти­на тих, хто не хо­че ні­чо­го змі­ню­ва­ти, їх ціл­ком ула­што­вує ста­тус-кво, тіль­ки ка­жуть, щоб да­ли біль­ше гро­шей. Мі­сце­ва вла­да по­кли­ка­на при­йма­ти ка­дро­ві рі­ше­н­ня в ін­те­ре­сах гро­ма­ди, а не за прин­ци­пом ку­мів­ства. Успі­шні со­ці­аль­ні об’єкти вже є — лю­ди отри­ма­ли мо­жли­вість пра­цю­ва­ти за пра­ви­ла­ми. Зі мною не мо­жна до­мо­ви­ти­ся, пра­ви­ла для всіх одна­ко­ві. Зай­діть на наш сайт: усі опла­ти, всі до­го­во­ри, всі мі­сця на­да­н­ня до­по­мо­ги, всі сі­мей­ні лі­ка­рі, всі де­кла­ра­ції — все це від­кри­ті да­ні на деш­бор­дах НСЗУ. І ця про­зо­рість ба­га­тьох ля­кає, де­ко­му ду­же не хо­че­ться, щоб усе це ви­хо­ди­ло на за­гал, не хо­че­ться втра­ча­ти ви­го­ду, яку ма­ли до­сі. Змі­ни­ти си­сте­му не­про­сто, але ін­шо­го шля­ху в Укра­ї­ни, якщо во­на хо­че до­лу­чи­ти­ся до ци­ві­лі­зо­ва­них на­ро­дів в охо­ро­ні здо­ров’я, я не ба­чу.

— Про­гра­му ме­ди­чних га­ран­тій на­зи­ва­ють іще одним ви­дом ме­ди­чно­го стра­ху­ва­н­ня. Це наш укра­їн­ський «ве­ло­си­пед»?

— Ні. По­я­сню. Не­рід­ко мо­жна по­чу­ти: ось бу­де стра­хо­ва ме­ди­ци­на, і во­на все ви­рі­шить. Еко­но­мі­сти, які на­вча­ли­ся за кор­до­ном і те­пер пра­цю­ють у нас, ли­ше усмі­ха­ю­ться. Та мо­дель, що ре­а­лі­зу­є­ться

ни­ні в Укра­ї­ні згі­дно із За­ко­ном про дер­жав­ні фі­нан­со­ві га­ран­тії, це один з рі­зно­ви­дів за­галь­но­обов’яз­ко­во­го со­лі­дар­но­го ме­ди­чно­го стра­ху­ва­н­ня, ко­ли за­стра­хо­ва­ні всі гро­ма­дя­ни кра­ї­ни і осо­би без гро­ма­дян­ства, які при­рів­ня­ні до них у пра­вах.

Будь-яке стра­ху­ва­н­ня пе­ред­ба­чає три основ­ні ета­пи: збір ко­штів (collection), об’єд­на­н­ня (pulling) і їх роз­по­діл (distributi­on). Со­ці­аль­не за­галь­но­обов’яз­ко­ве стра­ху­ва­н­ня, як вид, пе­ред­ба­чає по­да­ток на фонд опла­ти пра­ці, і та­кий по­да­ток спла­чує і пра­ців­ник, і ро­бо­то­да­вець. Але в нас, як до­бре ві­до­мо, по­ши­ре­на пра­кти­ка опла­ти пра­ці в кон­вер­тах, тоб­то це «ті­ньо­ві» гро­ші, і во­ни не опо­да­тко­ву­ю­ться. НСЗУ отри­мує гро­ші з бю­дже­ту. Тож від­мін­ність між со­ці­аль­ним і со­лі­дар­ним прин­ци­пом стра­ху­ва­н­ня тіль­ки в то­му, як са­ме над­хо­дять ко­шти. Ко­ли Укра­ї­на ма­ти­ме ви­со­кий рі­вень еко­но­мі­ки, бу­де й куль­ту­ра спла­ти по­да­тків. Мо­жли­во, ко­лись це бу­де за­галь­но­обов’яз­ко­ве со­ці­аль­не стра­ху­ва­н­ня. Але я ду­маю, що не бу­де. То­му що со­ці­аль­не стра­ху­ва­н­ня в то­му ви­гля­ді, в яко­му во­но пра­цює в де­яких кра­ї­нах (на­при­клад у Ні­меч­чи­ні ство­рю­ва­ло­ся на­при­кін­ці ХІХ сто­лі­т­тя, ко­ли пе­ре­ва­жа­ли го­стрі хво­ро­би чи трав­ми, а за­раз хро­ні­чні хво­ро­би), вже зжи­ло се­бе. Втім, ме­ди­чне стра­ху­ва­н­ня — то окре­ма ці­ка­ва те­ма.

Усі по­вин­ні зро­зу­мі­ти: те, що ре­а­лі­зу­є­ться за­раз, з по­гля­ду кла­си­чної еко­но­мі­ки охо­ро­ни здо­ров’я — це один з рі­зно­ви­дів за­галь­но­обов’яз­ко­во­го со­лі­дар­но­го стра­ху­ва­н­ня. При цьо­му стра­хо­вий по­ліс не по­трі­бен. Якщо лю­ди­на має па­спорт Укра­ї­ни або по­свід­ку на про­жи­ва­н­ня, вже за­свід­чує, що во­на за­стра­хо­ва­на і має пра­во на га­ран­то­ва­ний па­кет ме­ди­чних по­слуг. Оце і є уні­вер­саль­не охо­пле­н­ня. Зви­чай­но, якщо лю­ди­на хо­че ле­жа­ти в па­ла­ті з пла­змо­вим те­ле­ві­зо­ром або отри­му­ва­ти до­да­тко­ві по­слу­ги, не пе­ред­ба­че­ні па­ке­том, во­на має їх опла­ти­ти. Або ж якщо до лі­ка­ря при­хо­дить без на­прав­ле­н­ня, за вла­сним ба­жа­н­ням.

— А якщо по­трі­бна ви­со­ко­спе­ці­а­лі­зо­ва­на до­по­мо­га, скла­дна опе­ра­ція?…

— Ми бу­ли при­хиль­ни­ка­ми то­го, щоб на­ціо­наль­ні лі­ку­валь­ні за­кла­ди, в то­му чи­слі Ака­де­мії ме­ди­чних на­ук, ме­ди­чний ком­плекс «Фе­о­фа­нія», ста­ли ча­сти­ною ре­фор­ми, як пе­ред­ба­че­но за­ко­ном, з на­сту­пно­го ро­ку. Тоб­то єди­ний ме­ди­чний про­стір і єди­ні пра­ви­ла. Про­те в про­е­кті Держ­бю­дже­ту на 2020 рік ко­штів на кон­тра­кту­ва­н­ня цих за­кла­дів не за­кла­де­но. Але во­ни мо­жуть на будь-яко­му ета­пі ввійти до про­гра­ми ме­ди­чних га­ран­тій. На­у­ко­вий скла­дник має ре­а­лі­зо­ву­ва­ти­ся в ін­ший спо­сіб — так, як це ро­би­ться в усіх ци­ві­лі­зо­ва­них кра­ї­нах. Там є по­ня­т­тя «шпи­та­лі, де вчать». У та­ко­му за­кла­ді здій­сню­є­ться на­у­ко­ва або осві­тня ді­яль­ність, але при цьо­му він фун­кціо­нує так, як і ін­ші го­спі­та­лі, за одна­ко­ви­ми пра­ви­ла­ми.

— То яку ме­ди­ци­ну (мо­дель) за­про­ва­джу­є­мо ми ці­єю ре­фор­мою?

— Ми орі­єн­ту­є­мо­ся на мо­дель си­сте­ми охо­ро­ни здо­ров’я, що ефе­ктив­но діє у кра­ї­нах Бри­тан­ської спів­дру­жно­сті: Ве­ли­ко­бри­та­нії, Ав­стра­лії, Ка­на­ді, Но­вій Зе­лан­дії, за­га­лом май­же у всій пів­ден­ній Єв­ро­пі, зокре­ма в Іспа­нії.

Зва­жмо на те, що кра­ї­ни, на до­свід яких ми спи­ра­є­мо­ся, до сво­їх зраз­ко­вих си­стем ішли впро­довж ба­га­тьох ро­ків, а ми тіль­ки на по­ча­тку цьо­го шля­ху. На­ціо­наль­ній слу­жбі здо­ров’я Укра­ї­ни ли­ше пів­то­ра ро­ку, а ре­зуль­та­ти вже оче­ви­дні, їх від­чу­ли і па­ці­єн­ти, і лі­ка­рі.

— Бю­джет про­гра­ми ме­ди­чних га­ран­тій на на­сту­пний рік — 72 мі­льяр­ди гри­вень. Чи ви­ста­чить на всю охо­ро­ну здо­ров’я?

— Ми по­да­ли про­ект бю­дже­ту са­ме на та­ку су­му і ду­же спо­ді­ва­є­мо­ся, що де­пу­та­ти йо­го під­три­ма­ють. Чи мо­жна бу­ло біль­ше? Хо­ті­ло­ся б... Але ми, як ма­лень­кий ме­ди­чний мін­фін, не мо­же­мо бра­ти на се­бе зо­бов’яза­н­ня, яких не ви­ко­на­є­мо. Адже по­ки що не­має усіх да­них, на осно­ві яких мо­жна по­ка­за­ти ре­аль­ну кар­ти­ну по­треб і спо­жи­ва­н­ня в си­сте­мі охо­ро­ни здо­ров’я. Спо­ді­ва­ю­ся, що по одно­му від­со­тку ВВП до­да­ва­ти­ме­ться дер­жав­них ви­да­тків на ме­ди­ци­ну що­ро­ку. Якщо си­сте­ма ста­не ефе­ктив­ною, лю­ди отри­му­ва­ти­муть без­опла­тні по­слу­ги в ме­жах га­ран­то­ва­но­го па­ке­та, ми по­сту­по­во на­бли­зи­мо­ся до рів­ня охо­ро­ни здо­ров’я, який існує в ци­ві­лі­зо­ва­них кра­ї­нах.

— До 8 — 9% ВВП? Вва­жа­є­ться, що ли­ше за та­ко­го рів­ня фі­нан­су­ва­н­ня ме­ди­ци­на стає ефе­ктив­ною.

— Хо­ча би до 6% ВВП. По­чи­на­ю­чи з ни­ні­шньо­го по­ка­зни­ка близь­ко 3% ВВП (без ві­дом­чої ме­ди­ци­ни і клі­нік НАМНУ). Ду­маю, якщо си­сте­ма пра­цю­ва­ти­ме ефе­ктив­но, то й ві­дом­ча ме­ди­ци­на — лі­ку­валь­ні за­кла­ди Дер­жав­но­го управ­лі­н­ня спра­ва­ми, ви­со­ко­спе­ці­а­лі­зо­ва­ні цен­три МОЗ, а та­кож клі­ні­ки Ака­де­мії ме­ди­чних на­ук — із ча­сом увій­дуть до єди­но­го ме­ди­чно­го про­сто­ру. Якщо всі ді­я­ти­муть у ме­жах єди­них і про­зо­рих пра­вил, це бу­де тіль­ки на ко­ристь — і па­ці­єн­там, які отри­му­ва­ти­муть на­ле­жні по­слу­ги, і ме­ди­кам, які ма­ти­муть до­стой­ну зар­пла­ту. По­ди­ві­ться ли­шень, як змі­нив­ся ста­тус пер­вин­ки за рік. По­ки ре­зуль­тат пра­ці не був пря­мо пов’яза­ний з ви­на­го­ро­дою, ні­чо­го не змі­ню­ва­ло­ся.

У скла­дних про­блем не бу­ває про­стих рі­шень. Ста­ру си­сте­му ре­кон­стру­ю­ва­ти не­про­сто. Бо в неї є бе­не­фі­ці­а­ри, і їм жи­ве­ться ду­же не­по­га­но. Але ми зо­бов’яза­ні прой­ти цей шлях.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.