New US trade policy: global intermission

The author proves the changes in U.S. trade policy are targeted at the elimination of certain negative impacts for U.S. economy caused by neoliberal globalization and transnationalisation of production. It is postulated the advent of a “global interval” n

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents -

До­по­відь Дж. Фо­кса є про­дов­же­н­ням ті­єї лі­нії еко­но­мі­чно­го ана­лі­зу, який має дав­ні тра­ди­ції ще з ча­сів про­те­кціо­ніст­ської по­лі­ти­ки мі­ні­стра фі­нан­сів США кін­ця ХVIII ст. А. Га­міль­то­на. Ця До­по­відь при­вер­тає ува­гу, на­сам­пе­ред, то­му, що ба­га­то ідей, ви­кла­де­них у ній, ма­ють оче­ви­дні ко­но"

та­ції з по­лі­ти­чни­ми прі­о­ри­те­та­ми, про­го­ло­ше­ни­ми но­вим пре­зи­ден­том США Д. Трам­пом, хо­ча йо­го по­зи­ція не є та­кою ра­ди­каль­ною, як у ав­то­ра До­по­віді.

До­по­відь Ін­сти­ту­ту еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки має дві ва­жли­ві осо­бли­во­сті. Пер­ша з них по­ля­гає в то­му, що во­на яв­ляє со­бою істо­тно мо­дер­ні­зо­ва) ний ва­рі­ант кон­це­пції про­те­кціо­ні­зму, який вра­хо­вує сер­йо­зні змі­ни в си­сте­мі сві­то­вої еко­но­мі­ки про­тя­гом остан­ніх де­ся­ти­річ в аспе­кті зро) ста­ю­чої вза­єм­ної зу­мов­ле­но­сті тор­гів­лі та ін­ве­сти­цій, а та­кож під­ви­щен) ня ро­лі ТНК у здій­снен­ні між­на­ро­дних тор­го­вель­них опе­ра­цій. То­му го) лов­ний об’єкт кри­ти­ки в цій До­по­віді – не стіль­ки роз­ши­ре­н­ня тор­гів­лі як та­кої, скіль­ки ті нео­лі­бе­раль­ні ре­це­пти її ор­га­ні­за­ції, що ство­ри­ли мак) си­маль­но спри­я­тли­ві мо­жли­во­сті для транс­на­ціо­наль­но­го бі­зне­су за ра­ху) нок зна­чної ча­сти­ни на­се­ле­н­ня кра­ї­ни, яка не змо­гла зна­йти сво­го мі­сця у про­це­сі гло­ба­лі­за­ції.

І в цьо­му зв’яз­ку ви­ни­кає дру­га осо­бли­вість До­по­віді – ви­зна­н­ня то­го фа­кту, що від гло­ба­лі­за­ції у США ви­гра­ють ′ да­ле­ко не всі. А то­му по) пу­ляр­на кон­це­пція так зва­но­го “зо­ло­то­го мі­льяр­да”, згі­дно з якою від гло­ба­лі­за­ції ви­грає′ са­ме 1 мі­льярд на­се­ле­н­ня, що про­жи­ває у роз­ви­ну­тих кра­ї­нах сві­ту, є не­то­чною. На­справ­ді цей мі­льярд пе­ре­мож­ців гло­ба­лі) за­ції є і в роз­ви­ну­тих кра­ї­нах, і в кра­ї­нах, що роз­ви­ва­ю­ться, і в кра­ї­нах з рин­ка­ми, що фор­му­ю­ться. І ті, хто про­грає′ від гло­ба­лі­за­ції, та­кож при) су­тні у рі­зних гру­пах еко­но­мік (і в то­му чи­слі в най­ба­га­тших). Чи не то­му еле­ктрон­на кар­та остан­ніх пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у США ха­ра­кте­ри) зу­є­ться без­умов­ним до­мі­ну­ва­н­ням си­ньо­го ко­льо­ру Де­мо­кра­ти­чної пар­тії у при­о­ке­ан­ських ре­гіо­нах Схо­ду й За­хо­ду, які роз­мі­щу­ють біль­шість най) гло­ба­лі­зо­ва­ні­ших га­лу­зей еко­но­мі­ки і штаб)квар­ти­ри біль­шо­сті аме­ри) кан­ських ТНК, то­ді як між ни­ми – то­таль­но чер­во­ний ко­лір Ре­спу­блі) кан­ської пар­тії, який по­кри­ває ре­гіо­ни з істо­тно мен­шим по­тен­ці­а­лом транс­на­ціо­на­лі­за­ції бі­зне­су?

Во­дно­час слід зро­би­ти ряд ва­жли­вих за­ува­жень з при­во­ду До­по­віді аме) ри­кан­сько­го ін­сти­ту­ту, оскіль­ки да­ле­ко не все ви­кла­де­не в ній є без­умов­но пе­ре­кон­ли­вим.

Одна з клю­чо­вих тез До­по­віді – втра­та аме­ри­кан­ською еко­но­мі­кою між­на­ро­дної кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті – є яв­ним пе­ре­біль­ше­н­ням. Про­сте по­рів­ня­н­ня США і Ки­таю (з яким у США ко­ло­саль­ний де­фі­цит у вза­єм­ній тор­гів­лі) за по­ка­зни­ка­ми гло­баль­ної кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті, що здій­сню­є­ться під егі­дою Все­сві­тньо­го еко­но­мі­чно­го фо­ру­му, по­ка­зує: з 12 “стов­пів” (pillars), які скла­да­ють агре­га­тний ін­декс гло­баль­ної кон) ку­рен­то­спро­мо­жно­сті, за дев’ятьма по­мі­тна пе­ре­ва­га – на бо­ці США, за дво­ма – си­ту­а­ція при­бли­зно одна­ко­ва і ли­ше за одним (ма­кро­еко­но­міч) ним се­ре­до­ви­щем) пе­ре­ва­га – на бо­ці Ки­таю (рис. 1). При­чо­му та­ку пе­ре) ва­гу Ки­таю за­без­пе­чу­ють уні­каль­но ви­со­кий рі­вень ва­ло­вих за­оща­джень (46% (2)ге мі­сце) про­ти 18,7% (80)те мі­сце) у США), а та­кож де­що кра­щі

по­ка­зни­ки бю­дже­тно­го де­фі­ци­ту (–2,7% про­ти –3,7% ВВП у США) та осо­бли­во дер­жав­но­го бор­гу (43,9% про­ти 105,8% ВВП у США). У свою чер­гу, у США оче­ви­дною є пе­ре­ва­га за кре­ди­тним рей­тин­гом (4)та по­зи) ція про­ти 26)ї). Тим ча­сом слід за­зна­чи­ти: ме­то­до­ло­гія Все­сві­тньо­го еко) но­мі­чно­го фо­ру­му не вра­хо­вує та­ко­го по­ту­жно­го ін­стру­мен­ту за­без­пе) че­н­ня рин­ко­вої кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті Ки­таю, як за­ни­же­ний курс юа­ня, що ро­бить ки­тай­ські то­ва­ри де­шев­ши­ми.

США про­дов­жу­ють бу­ти го­лов­ним сві­то­вим цен­тром ге­не­ра­ції но­ві­тніх знань. У 2013 р. із за­галь­но­сві­то­вих ви­трат на до­слі­дже­н­ня і роз­роб­ки (GERD) у 1671 млрд. дол. (за ПКС) на США при­па­да­ло 457 млрд., на весь ЄС – 342,4 млрд. (у то­му чи­слі на Ні­меч­чи­ну – 101 млрд.), на Ки­тай – 336,5 млрд., на Япо­нію – 160,2 млрд. і на Пів­ден­ну Ко­рею – 68,9 млрд. дол. *. Чи мо­же кра­ї­на за та­ко­го ста­но­ви­ща зда­ва­ти по­зи­ції в між­на­ро­дній кон­ку­рен­ції? Ві­дно­сні об­ся­ги ви­пу­ску на­у­ко­міс­тких і ви­со­ко­те­хно­ло­гіч) них га­лу­зей (рис. 2) свід­чать, що в да­но­му ви­пад­ку по­ка­зни­ки США є одни­ми з най­ви­щих у сві­ті:

ця кра­ї­на про­дов­жує за­ли­ша­ти­ся про­від­ним сві­то­вим цен­тром роз­ви­тку ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чної (но­вої) еко­но­мі­ки.

Во­дно­час в умо­вах гло­ба­лі­за­ції у стру­кту­рі еко­но­мі­ки США по­си­ли) ло­ся до­мі­ну­ва­н­ня се­кто­ру ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чних по­слуг (і на­сам­пе­ред,

* National Science Board. 2016. Science & Engineering Indicators 2016. – Arlington, VA : National Science Foundation (NSB)2016)1). – Table 4)4.

фі­нан­со­вих) – най­більш гло­ба­лі­зо­ва­но­го се­гмен­та сві­то­вої еко­но­мі­ки. При цьо­му ро­зви­ток ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чних га­лу­зей обро­бної про­ми­сло) во­сті де­що упо­віль­ню­є­ться: за по­ка­зни­ком ви­пу­ску цьо­го се­кто­ру від­нос) но ВВП США по­сту­па­ю­ться не тіль­ки пе­ред Ки­та­єм, але й пе­ред Пів­ден) ною Ко­ре­єю. Дов­го­стро­ко­ві трен­ди в роз­ви­тку екс­пор­ту ви­со­ко­те­хно­ло) гі­чних про­ду­ктів (рис. 3) одно­зна­чно вка­зу­ють не тіль­ки на по­мі­тне пе­ре­ва­жа­н­ня кра­їн Схі­дної Азії, але й на за­галь­ну тен­ден­цію до від­нос) но­го по­сла­бле­н­ня ро­лі США на сві­то­во­му рин­ку ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чних то­ва­рів, при вра­жа­ю­чих тем­пах на­ро­щу­ва­н­ня час­тки Ки­таю.

Як по­ка­зує ди­на­мі­ка ба­лан­су в тор­гів­лі ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чни­ми про) ду­кта­ми (рис. 4), са­ме у кра­ї­нах Схі­дної Азії кон­цен­тру­ю­ться основ­ні цент!

ри екс­порт­ної тор­гів­лі ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чни­ми ви­ро­ба­ми, то­ді як США (а до остан­ньо­го ча­су і ЄС) ре­є­стру­ють зна­чне від’єм­не тор­го­вель­не саль­до, яке вно­сить ва­го­мий вклад у фор­му­ва­н­ня за­галь­но­го від’єм­но­го саль­до в між­на­ро­дній тор­гів­лі США в ці­ло­му. Та­кий стан ре­чей на­чеб­то під­твер) джує те­зу про втра­ту ці­єю кра­ї­ною між­на­ро­дної кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті. Але на­справ­ді це не зов­сім так.

Та­бли­ця 1 за­свід­чує на­яв­ність істо­тно рі­зної кар­ти­ни від­но­сно саль) в тор­гів­лі рі­зни­ми ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чни­ми ви­ро­ба­ми, що від­обра­жає

осо­бли­во­сті на­ціо­наль­ної по­лі­ти­ки (на­сам­пе­ред, з мір­ку­вань без­пе­ки) та пев­ні осо­бли­во­сті окре­мих ви­ро­бництв (що­до ква­лі­фі­ка­цій­них ви­мог до ро­бо­чої си­ли і кон­тро­лю за без­пе­чні­стю про­ду­кції для спо­жи­ва­чів). У цьо­му кон­текс­ті слід під­кре­сли­ти, що у США збе­рі­га­є­ться істо­тний до) да­тний ба­ланс у тор­гів­лі ра­ке­тно)ко­смі­чни­ми та авіа­цій­ни­ми лі­таль­ни) ми апа­ра­та­ми, в ЄС – у тор­гів­лі фар­ма­цев­ти­чни­ми ви­ро­ба­ми. Тим ча­сом за­галь­ний до­да­тний тор­го­вель­ний ба­ланс кра­їн Азії в по­то­ках ви­со­ко) те­хно­ло­гі­чних ви­ро­бів зу­мов­ле­ний, у пер­шу чер­гу, се­кто­ром ін­фор­ма­цій) но)ко­му­ні­ка­цій­но­го обла­дна­н­ня, опа­ну­ва­н­ня ви­ро­бни­цтва яко­го є про) сті­шим, ніж в авіа­ко­смі­чно­му чи фар­ма­цев­ти­чно­му ком­пле­ксах ви­роб) ни­цтва.

У ці­ло­му ми ма­є­мо спра­ву з фор­му­ва­н­ням но­вої гло­ба­лі­зо­ва­ної струк! ту­ри по­ді­лу пра­ці, го­лов­ним ру­ші­єм якої сьо­го­дні ви­сту­па­ють зов­сім не на­ціо­наль­ні дер­жа­ви, а ТНК. Ана­ло­гі­чно, в су­ча­сній сві­то­вій еко­но­мі­ці основ­ни­ми суб’єкта­ми тор­го­вель­них від­но­син є не на­ціо­наль­ні дер­жа­ви, а при!

ва­тні ком­па­нії. Гло­ба­лі­за­ція, пов’яза­на з да­ле­к­ося­жною транс­на­ціо­на­лі­за) ці­єю ви­ро­бни­цтва, істо­тно змі­нює стру­кту­ру тор­го­вель­них по­то­ків. У се) ре­дньо­му за остан­ню чверть сто­лі­т­тя на ТНК при­па­дає при­бли­зно 2/3 сві­то) вих тор­го­вель­них по­то­ків, з яких май­же по­ло­ви­на – це по­став­ки між фі­лі­я­ми ТНК. І ко­ли ми ка­же­мо, що та чи ін­ша кра­ї­на швид­ко на­ро­щує по­став­ки на сві­то­вий ри­нок пев­них ви­ро­бів, які ви­пу­ска­ють га­лу­зі з ви­со) ким рів­нем транс­на­ціо­на­лі­за­ції ви­ро­бни­цтва (а ви­со­ко­ди­на­мі­чні га­лу­зі ви) со­ких те­хно­ло­гій са­ме та­ки­ми і є), то ви­ни­кає об­грун­то­ва­не за­пи­та­н­ня: хто са­ме на­ро­щує по­став­ки – чи кра­ї­на, де фор­маль­но ре­є­стру­є­ться екс) порт, чи ТНК, яка має ви­ро­бни­чі по­ту­жно­сті на цій те­ри­то­рії?

Гло­ба­лі­за­ція ве­де до істо­тної змі­ни фор­ма­ту те­ри­то­рі­аль­ної ор­га­ні­за­ції ви­ро­бни­цтва – по­ши­ре­н­ня гло­баль­них лан­цю­гів ство­ре­н­ня до­да­ної вар­то­сті. У рам­ках цих лан­цю­гів ТНК най­більш роз­ви­ну­тих кра­їн збе­рі­га­ють за со) бою, на­сам­пе­ред, кон­троль над фі­нан­са­ми, про­це­са­ми про­ду­ку­ва­н­ня но­ві­тніх те­хно­ло­гій та управ­лі­н­ня тор­го­ви­ми мар­ка­ми (брен­да­ми), а знач)

на ча­сти­на ла­нок лан­цю­га під­да­є­ться офшо­ри­за­ції або ау­тсор­син­гу з ме­тою гло­баль­ної опти­мі­за­ції ви­трат і, від­по­від­но, ма­кси­мі­за­ції при­бу­тків.

Зви­чай­но, та­ка політика роз­ви­тку ТНК озна­чає пе­ре­ве­де­н­ня ве­ли­кої ча­сти­ни ви­ро­бництв (осо­бли­во вже стан­дар­ти­зо­ва­ної про­ду­кції) до місць з ниж­чи­ми рів­ня­ми опла­ти пра­ці та з де­ше­ви­ми при­ро­дни­ми ре­сур­са­ми. А чи­ма­ла ча­сти­на ре­а­лі­зо­ва­них у та­кий спо­сіб при­бу­тків за­ли­ша­є­ться за кор­до­ном – у так зва­них “офшор­них юрис­ди­кці­ях” – з ме­тою “опти­мі) за­ції спла­ти по­да­тків”. Адже гло­ба­лі­за­ція “по­ро­ди­ла” як сво­го клю­чо­во) го суб’єкта транс­на­ціо­наль­ну (тоб­то ту, що ви­йшла за ме­жі на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки) кор­по­ра­цію, яка ке­ру­є­ться са­ме гло­баль­ни­ми (або ма­кро­ре­гіо) наль­ни­ми), а не су­то на­ціо­наль­ни­ми кри­те­рі­я­ми ефе­ктив­но­сті. І ці гло) баль­ні кри­те­рії ду­же ча­сто не збі­га­ю­ться з на­ціо­наль­ни­ми. То­му опти­мі! за­ція ді­яль­но­сті тих са­мих аме­ри­кан­ських ТНК має пря­мим сво­їм на) слід­ком не­опти­маль­ні тен­ден­ції в роз­ви­тку на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки США.

США, як ві­до­мо, за­йма­ють чіль­не мі­сце у здій­снен­ні пря­мих ін­ве­сти­цій за кор­дон (рис. 5). У 1990 р. об­сяг на­ко­пи­че­них США ін­ве­сти­цій за ме­жа) ми кра­ї­ни ста­но­вив 731,8 млрд. дол., у 2000 р. – уже 2694 млрд., у 2010 р. – 4809,6 млрд. і у 2015 р. – 5982,8 млрд. дол., тоб­то за 25 ро­ків він зріс більш як у 8 ра­зів. Сьо­го­дні се­ред 100 най­біль­ших (за об­ся­гом іно­зем­них акти­вів) не­фі­нан­со­вих ТНК сві­ту 21 по­хо­дить із США (в то­му чи­слі з пер­шої де­сят) ки най­біль­ших ТНК – 4), а час­тка ці­єї кра­ї­ни у сві­то­вих об­ся­гах пря­мих ін­ве­сти­цій за кор­дон ста­но­вить май­же 25%, при­чо­му на пі­ку гло­ба­лі­за­ції у 2000 р. – до­ся­га­ла на­віть 36%. У ре­зуль­та­ті по­ту­жних про­це­сів транс­на­ціо) на­лі­за­ції, пов’яза­них з на­ро­щу­ва­н­ням пря­мих ін­ве­сти­цій за кор­дон, істот) но зро­сли час­тка за­кор­дон­них ін­ве­сти­цій в об­ся­гах ва­ло­во­го утво­ре­н­ня основ­но­го ка­пі­та­лу (у 3,5 ра­за) і рі­вень на­ко­пи­че­но­го об­ся­гу за­кор­дон­них ін­ве­сти­цій від­но­сно ВВП США (у 3,4 ра­за). Та­ким чи­ном, аме­ри­кан­ські ТНК де­да­лі біль­ше ін­ве­сту­ва­ли у ро­зви­ток за­ру­бі­жних те­ри­то­рій – за ра­ху­нок еко­но­мі­чно­го про­сто­ру все­ре­ди­ні США.

Тим ча­сом до США на­прав­ля­ли­ся по­то­ки най­більш ква­лі­фі­ко­ва­них ка­дрів з рі­зних кра­їн сві­ту, що від­дзер­ка­лює пра­гне­н­ня ТНК утри­му­ва­ти за со! бою те­хно­ло­гі­чне лі­дер­ство у клю­чо­вих сфе­рах. За­оща­джу­ю­чи ко­шти на ви­пла­ті зар­плат пра­ців­ни­кам з ма­со­во­го ви­пу­ску ви­ро­бів (у то­му чи­слі ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чних), ТНК не еко­ном­лять на опла­ті пра­ці най­більш зді­бних пра­ців­ни­ків, зда­тних про­ду­ку­ва­ти ін­но­ва­ції. Цей про­цес зу­мов) лює зро­ста­ю­чу в ча­сі за­ле­жність аме­ри­кан­ської еко­но­мі­ки від при­су­тно­сті іно­зем­них ка­дрів най­ви­щої ква­лі­фі­ка­ції (табл. 2), осо­бли­во в та­ких га­лу) зях, як кі­бер­не­ти­ка (комп’ютер­ні те­хно­ло­гії) та ма­те­ма­ти­ка, біо­ло­гі­чні та ме­ди­чні на­у­ки, а та­кож ін­же­нер­но)те­хні­чні про­фе­сії, які вже спи­ра) ються пе­ре­ва­жно на осіб іно­зем­но­го по­хо­дже­н­ня (рис. 6).

Як ба­чи­мо, США зов­сім не ма­ють ви­гляд жер­тви транс­на­ціо­на­лі­за­ції еко­но­мі­ки: та­ки­ми жер­тва­ми є ско­рі­ше тіль­ки ті ко­ла осіб, які не зда­тні впи­су­ва­тись у гло­ба­лі­за­цій­ні тен­ден­ції.

Оці­ню­ю­чи пер­спе­кти­ви ре­а­лі­за­ції но­вої тор­го­вель­ної по­лі­ти­ки США, слід ма­ти на ува­зі, що во­на на­ра­зи­ться на сер­йо­зний спро­тив і актив­ну про­ти­дію з бо­ку гло­баль­но­го фі­нан­со­во­го ка­пі­та­лу та пов’яза­них з ним між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій, по­лі­ти­чних сил, а та­кож кон­тро­льо­ва­них ним про­від­них за­со­бів ма­со­вої ін­фор­ма­ції. Вла­сне, пер­ші озна­ки та­кої про­ти­дії ми вже спо­сте­рі­га­є­мо. А от­же, пре­зи­ден­ту США бу­де над­зви­чай­но важ­ко ре­а­лі­зу­ва­ти свою про­гра­му пов­ною мі­рою.

40

Тим ча­сом важ­ко уяви­ти со­бі і то­таль­ний від­ступ, по­вер­не­н­ня до по­лі) ти­ки да­ле­к­ося­жної лі­бе­ра­лі­за­ції ру­ху то­ва­рів, по­слуг, ка­пі­та­лів, ро­бо­чої си­ли. Адже це сти­му­лю­ва­ло б кри­ти­чне на­ро­ста­н­ня по­лі­ти­чних су­пе­реч) но­стей все­ре­ди­ні США, які є кра­ї­ною з фе­де­ра­тив­ним устро­єм і зна­чни­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми шта­тів у ре­гу­лю­ван­ні умов еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті.

З огля­ду на це, ско­рі­ше за все, ми ста­не­мо свід­ка­ми по­шу­ку ком­про) мі­су між при­хиль­ни­ка­ми гло­ба­лі­за­ції та транс­на­ціо­на­лі­за­ції, з одно­го бо­ку, і ти­ми, хто пе­ре­бу­ває на по­зи­ці­ях прі­о­ри­те­ту від­ро­дже­н­ня ви­ро­бни­чо­го по­тен­ці­а­лу на те­ри­то­рії США, а та­кож за­сто­су­ва­н­ня для цьо­го від­по­від­них сти­му­лю­ю­чих і за­хи­сних за­хо­дів, – з ін­шо­го. Та­кий ком­про­міс на­вряд чи мо­же бу­ти до­ся­гну­тий швид­ко. То­му мо­жна пе­ред­ба­чи­ти пев­ний від­но­сно три­ва­лий пе­рі­од галь­му­ва­н­ня роз­ви­тку гло­ба­лі­за­цій­них про­це­сів, від­нос) но­го по­си­ле­н­ня ро­лі на­ціо­наль­них ін­стру­мен­тів еко­но­мі­чно­го ре­гу­лю­ва­н­ня для лі­кві­да­ції тих дис­ба­лан­сів, дис­про­пор­цій та аси­ме­трій, які ви­ни­кли за пе­рі­од стрім­ко­го роз­ви­тку гло­ба­лі­за­ції.

Оче­ви­дно, що гло­ба­лі­за­ція на осно­ві нео­лі­бе­раль­них ре­це­птів ви­чер­па­ла свій ре­сурс і да­лі не мо­же роз­ви­ва­тись ефе­ктив­но. Во­на має від­ро­ди­тись у май­бу­тньо­му в істо­тно мо­ди­фі­ко­ва­ній фор­мі, а по­шук цьо­го но­во­го фор) ма­ту і зу­мов­лю­ва­ти­ме на­ста­н­ня своє­рі­дно­го “гло­баль­но­го ан­тра­кту”, клю) чо­вою пе­ред­умо­вою та ва­жли­вим ком­по­нен­том яко­го мо­жуть ста­ти но­ві принципи тор­го­вель­ної по­лі­ти­ки США.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.