SYNTHETIC SYSTEM OF REGIONAL MIGRATION POLICY: THEORETICAL FOUNDATIONS OF FORMATION

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Економіка Зарубіжних Країн -

Transformation of the system of international migration policy is researched. Three key systems of management of international labor migration have been identified: demand&driven migration system, supply&driven migration system and synthetic migration system that is becoming increasingly popular in the world and can be considered the best way to meet the national interests of host countries and employers. Keywords: international labor migration; migration policy; regional integration; synthetic migration system; supply&driven migration system; demand&driven migration system; points& based migration system. References 19.

Здій­сне­н­ня ім­мі­гра­цій­ної по­лі­ти­ки, ко­ли іно­зем­ні пра­ців­ни­ки доби­ра­ють ся від­по­від­но до си­сте­ми мі­гра­цій­них ін­те­ре­сів кра­ї­ни – ім­пор­те­ра ро­бо­чої си­ли, є ва­го­мою скла­до­вою ма­кро­еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки при­йма­ю­чої дер­жа­ви або ре­гіо­ну. Втім, у сві­ті ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться рі­зні під­хо­ди до се­ле­кції мі­гран­тів, за­сто­со­ву­ю­ться рі­зні мі­гра­цій­ні філь­три і дер­жав­ні ін­сти­ту­ції, а та­кож існу­ють від­мін­но­сті у пов­но­ва­же­н­нях ло­каль­но­го (на­ціо­наль­но­го) і між­на­ро­дно­го (дво сто­рон­ньо­го, ре­гіо­наль­но­го або гло­баль­но­го) рів­нів ре­гу­лю­ва­н­ня. Від ко­рект но­сті обра­ної міграційної си­сте­ми за­ле­жать як за­галь­на успі­шність мі­гра­цій ної по­лі­ти­ки при­йма­ю­чої кра­ї­ни, так і дов­го­стро­ко­ва кон­ку­рен­то­спро­мо­жність дер­жа­ви в умо­вах су­ча­сної жорс­ткої бо­роть­би за та­лан­ти на гло­баль­но­му рин ку пра­ці.

Ре­гу­лю­ва­н­ня між­на­ро­дної тру­до­вої мі­гра­ції на рі­зних рів­нях до­слі­джу­ва ло­ся ря­дом ві­тчи­зня­них та іно­зем­них вче­них. А. Май­да [1] і Н. Дун­кан [2] роз гля­да­ли пи­та­н­ня ти­по­ло­гі­за­ції міграційної по­лі­ти­ки. О. Ма­ли­нов­ська [3] до слі­джу­ва­ла фор­му­ва­н­ня спіль­ної міграційної по­лі­ти­ки ЄС та її уро­ки для Укра­ї­ни. А. Фі­лі­пен­ко [4] ви­вчав осо­бли­во­сті міграційної по­лі­ти­ки на рі­зних рів­нях мі­гра­цій­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня. У свою чер­гу, П. Ку­цик, О. Ков­тун і Г. Баш ня­нин [5] акцен­ту­ва­ли ува­гу на від­мін­но­стях у фун­кці­ях рі­зних між­на­ро­дних ін­сти­ту­цій на гло­баль­но­му рів­ні ре­гу­лю­ва­н­ня мі­гра­ції. Пи­та­н­ня міграційної си­сте­ми ба­лів і пер­спе­ктив фор­му­ва­н­ня син­те­ти­чної міграційної си­сте­ми до­слі­джу­ва­ло­ся Д. Па­па­де­ме­трі­оу, В. Со­мер­віл­ле і Г. Та­на­кою [6], а осо­бли во­сті мі­гра­цій­них си­стем по­пи­ту – Дж. Ча­лоф­фом і Дж. Ла­ма­і­тре [7].

От­же, ме­та стат­ті – ви­зна­чи­ти осо­бли­во­сті транс­фор­ма­ції ре­гіо­наль­них мі­гра­цій­них си­стем і фор­му­ва­н­ня су­ча­сної син­те­ти­чної си­сте­ми ре­гіо­наль­ної міграційної по­лі­ти­ки, за­про­по­ну­ва­ти опти­маль­ну стра­те­гію міграційної по лі­ти­ки Укра­ї­ни, не­об­хі­дність якої за­го­стрю­є­ться в умо­вах де­мо­гра­фі­чної кри зи ста­біль­ним нет­то від­пли­вом ро­бо­чої си­ли за кор­дон. Ця ста­т­тя є скла­до вою ана­лі­зу ре­гіо­наль­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня між­на­ро­дної тру­до­вої мі­гра­ції в умо вах фор­му­ва­н­ня гло­баль­но­го рин­ку пра­ці.

Мі­жна­ро­дне ре­гу­лю­ва­н­ня мо­же від­бу­ва­ти­ся на рі­зних рів­нях. На­дна­ціо наль­ний рі­вень управ­лі­н­ня пе­ред­ба­чає пе­ре­да­н­ня зна­чної ча­сти­ни пов­но­ва жень мі­гра­цій­но­го ме­не­джмен­ту на ре­гіо­наль­ний і гло­баль­ний рів­ні ре­гу­лю ва­н­ня. Іна­кше ка­жу­чи, на­дна­ціо­наль­ний ор­ган при­ймає пра­ви­ла, обме­жує дії, сте­жить за до­три­ма­н­ням мі­гра­цій­них пра­вил, а та­кож за­сто­со­вує сан­кції у ви пад­ку не­ви­ко­на­н­ня при­пи­сів між­на­ро­дно­го ре­гу­ля­то­ра. Прин­цип суб­си­ді­ар&

но­сті, ко­ли рі­ше­н­ня по­вин­ні при­йма­ти­ся на мі­ні­маль­но мо­жли­во­му рів­ні для до­ся­гне­н­ня ма­кси­маль­ної ефе­ктив­но­сті, мо­же обме­жи­ти об­сяг пов­но­ва­жень ре­гу­лю­ю­чо­го ор­га­ну, але в рам­ках ви­зна­че­ної ком­пе­тен­ції на­дна­ціо­наль­ний ін­сти­тут має чі­тке пре­ва­лю­ва­н­ня над на­ціо­наль­ним су­ве­ре­ні­те­том під час ре гу­лю­ва­н­ня мі­гра­цій­них про­це­сів *.

Мі­гра­цій­на політика у ши­ро­ко­му ро­зу­мін­ні є ком­пле­ксом за­хо­дів, які про во­дя­ться чи­слен­ни­ми за­ін­те­ре­со­ва­ни­ми сто­ро­на­ми (уря­да­ми, між­на­ро­дни­ми

* Governance of international migration: mechanisms, processes and institutions / Global Commission on International Migration. – 2005 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http:// iom.ch/jahia/webdav/site/myjahiasite/shared/shared/mainsite/policy_and_research/gcim/tp/ts8b.pdf.

уста­но­ва­ми і гру­па­ми гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства) для фор­му­ва­н­ня умов для ро­бо­ти і за­со­бів до існу­ва­н­ня мі­гран­тів, а та­кож вста­нов­лює фор­маль­ні рам­ки, що ре­гу­лю­ють мо­біль­ність та­ких мі­гран­тів. Мі­гра­цій­на політика у вузь­ко­му ро­зу­мін­ні яв­ляє со­бою ряд дій уря­ду з ре­гу­лю­ва­н­ня в’їзду, пе­ре­бу­ва­н­ня та ви­їз ду іно­зем­ців з те­ри­то­рії від­по­від­ної кра­ї­ни, а та­кож за­хо­ди, спря­мо­ва­ні на під­три­ма­н­ня зв’яз­ків між ці­єю дер­жа­вою та її гро­ма­дя­на­ми, що пе­ре­бу­ва­ють за кор­до­ном.

До клю­чо­вих кон­це­пту­аль­них мо­де­лей міграційної по­лі­ти­ки на­ле­жать та­кі [8; 9; 10, с. 26]:

1) си­стем­на (С. Сас­сен) (мі­гра­цій­на політика роз­гля­да­є­ться як ча­сти­на між­на­ро­дної по­лі­ти­чної си­сте­ми);

2) мар­ксист­ська (К. Маркс, М. Ка­стельс, Ф. Бо­вен­керк, Г. Ко­зак) (ре­гу­лю ва­н­ня спря­мо­ва­но на від­по­від­ність по­треб у ре­зерв­ній кіль­ко­сті про­ми­сло­вих ро­бі­тни­ків з їхньою ре­аль­ною не­об­хі­дні­стю);

3) плю­ра­лі­сти­чна (К. Ко­да­ньо­не, Г. Фрі­ман) (мі­гра­цій­ний ме­не­джмент до слі­джує су­ку­пність ді­ю­чих сил (під­при­єм­ців, проф­спі­лок, цер­ков), які на ма­га­ю­ться здо­бу­ти пев­ні кор­по­ра­тив­ні ви­го­ди не­рід­ко на шко­ду за­галь­но­му до­бро­бу­ту);

4) ре­а­лі­сти­чна (М. Вай­нер, Дж. Льо­шер, Д. Па­па­де­ме­трі­оу, Дж. Хол­лі­філд) (роз­гля­дає дер­жав­ні ін­те­ре­си як клю­чо­вий прі­о­ри­тет міграційної по­лі­ти­ки);

5) не­о­кор­по­ра­ти­віст­ська (Дж. Лем­брух, Ф. Шміт­тер) (ім­мі­гра­цій­на по­лі ти­ка дер­жа­ви узго­джу­є­ться з транс­на­ціо­наль­ни­ми і між­на­ро­дни­ми обме­жен ня­ми);

6) ко­му­ні­ка­тив­на (Дж. Фет­зер) (мі­гра­цій­на політика про­яв­ля­є­ться че­рез си­сте­му ко­му­ні­ка­тив­них кро­ків, а її осо­бли­во­сті за­ле­жать від кон­текс­ту та­ко­го ре­гу­лю­ва­н­ня біль­шою мі­рою, ніж від осо­бли­во­стей са­мої ім­мі­гра­ції).

Гло­ба­лі­за­ція змен­шує дер­жав­ний кон­троль над ім­мі­гра­цій­ною та на­ту­ра­лі за­цій­ною по­лі­ти­ка­ми. Р. Ба­у­бек і Д. Джей­коб­сон [11, с. 46] по­ясню­ють, як між­на­ро­дна мі­гра­ція і транс­на­ціо­наль­не гро­ма­дян­ство обме­жу­ють су­ве­ре­ні тет кра­ї­ни що­до гро­ма­дян­ства. Во­дно­час ряд до­слі­джень (зокре­ма, Г. Фрі­ма­на і К. Йоп­пке) вка­зу­ють на те, що лі­бе­раль­ні кра­ї­ни при­йма­ють ім­мі­гран­тів у пер­шу чер­гу вна­слі­док вну­трі­шньо­го ти­ску, а не ек­зо­ген­но­го. Якщо гло­ба­лі­за ція обме­жує ре­гу­ля­тор­ні мо­жли­во­сті на­ціо­наль­них уря­дів у чи­слен­них сфе рах, то ім­мі­гра­цій­на політика за­ли­ша­є­ться ва­го­мим ре­стри­кцій­ним ін­стру­мен том на­ціо­наль­но­го рів­ня.

Мі­гра­цій­на політика на рин­ку пра­ці має та­кі дві основ­ні ці­лі: під­три­ма­н­ня еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня та кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті (в то­му чи­слі по­шу­ки спосо­бів для за­лу­че­н­ня ви­со­ко­ква­лі­фі­ко­ва­них мі­гран­тів); спри­я­н­ня со­ці­аль­ній та еко­но­мі­чній ін­те­гра­ції ім­мі­гран­тів [12].

Кра­ї­ни ім­мі­гра­ції, з огля­ду на існу­ю­чу де­мо­гра­фі­чну си­ту­а­цію, ви­ко­рис то­ву­ють си­сте­му мі­гра­цій­них ін­те­ре­сів, збіль­шу­ю­чи про­по­зи­цію ро­бо­чої си­ли зав­дя­ки ім­мі­гра­ції. У да­но­му ра­зі до клю­чо­вих прі­о­ри­те­тів на­ле­жать *:

Indicators of Immigrant Integration 2015 / OECD. – 2015 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.oecd.org/publications/indicators of immigrant integration 2015 settling in 9789264234024 en.htm.

– під­трим­ка стра­те­гі­чних га­лу­зей про­ми­сло­во­сті, тоб­то тих, які ма­ють ви ня­тко­ве зна­че­н­ня для збе­ре­же­н­ня ста­біль­но­сті у фун­кціо­ну­ван­ні еко­но­мі­ки при­йма­ю­чої кра­ї­ни і мо­жуть бу­ти втра­че­ні, якщо у кра­ї­ні не­має до­ста­тньої кіль­ко­сті ква­лі­фі­ко­ва­них пра­ців­ни­ків або від­по­від­ні під­при­єм­ства пе­ре­мі­ще но за кор­дон;

– за­мі­ще­н­ня ро­бо­чої си­ли, втра­че­ної вна­слі­док при­ро­дно­го ско­ро­че­н­ня і ста­рі­н­ня на­се­ле­н­ня (в окре­мих кра­ї­нах із се­ре­днім рів­нем до­хо­дів ім­мі­гра­ція є не­об­хі­дною для за­мі­ще­н­ня пра­ців­ни­ків, які ви­їжджа­ють до кра­їн з ви­со­ким рів­нем до­хо­дів);

– за­пов­не­н­ня низь­ко­ква­лі­фі­ко­ва­них і низь­ко­опла­чу­ва­них по­сад у та­ких се­кто­рах, як охо­ро­на здо­ров’я, у то­му ви­пад­ку, якщо мі­сце­ві пра­ців­ни­ки є не до­сту­пни­ми або не ба­жа­ють їх за­йма­ти;

– за­до­во­ле­н­ня тим­ча­со­вих по­треб пра­ців­ни­ків упро­довж пе­рі­о­дів еко­но мі­чно­го під­не­се­н­ня або се­зон­них по­треб се­кто­рів сіль­сько­го го­спо­дар­ства і бу­дів­ни­цтва;

– під­го­тов­ка гло­баль­ної ро­бо­чої си­ли, зда­тної пра­цю­ва­ти у за­кор­дон­них від­ді­ле­н­нях ТНК;

– уни­кне­н­ня ін­фля­ції за ра­ху­нок стри­му­ва­н­ня зро­ста­н­ня за­ро­бі­тних плат в окре­мих га­лу­зях про­ми­сло­во­сті, про­фе­сі­ях або ре­гіо­нах, які мо­жуть опо­се ред­ко­ва­но впли­ва­ти на ін­ші рин­ки пра­ці або спри­чи­ни­ти зро­ста­н­ня спо­жив чих цін.

Сьо­го­дні мі­гра­цій­не ре­гу­лю­ва­н­ня від­бу­ва­є­ться на на­ціо­наль­но­му та між­на ро­дно­му рів­нях, при­чо­му, на від­мі­ну від між­на­ро­дної тор­гів­лі або ру­ху ка­пі­та лу, гло­баль­ний рі­вень не є ви­зна­чаль­ним для ре­гу­ля­тор­ної по­лі­ти­ки, по­сту­па ючись мі­сцем пе­ред на­ціо­наль­ною та ре­гіо­наль­ною по­лі­ти­ка­ми. Мі­гра­цій­на політика що­до ро­бо­чої си­ли фор­му­є­ться на на­ціо­наль­но­му рів­ні та, у свою чер­гу, по­ді­ля­є­ться на де­кіль­ка си­стем ре­гу­лю­ва­н­ня.

А. Фі­лі­пен­ко [4, с. 167] за­зна­чає, що між­на­ро­дна мі­гра­цій­на політика здій­сню­є­ться на трьох рів­нях: гло­баль­но­му (ме­га­рів­ні), ре­гіо­наль­но­му (ме­та рів­ні) та на­ціо­наль­но­му (ма­кро­рів­ні). При цьо­му на гло­баль­но­му рів­ні мі­гра цій­на політика про­во­ди­ться ООН та ОЕСР, на ре­гіо­наль­но­му – ре­гіо­наль­ни ми ін­те­гра­цій­ни­ми угру­по­ва­н­ня­ми, а на­ціо­наль­на мі­гра­цій­на політика ле­жить у сфе­рі ком­пе­тен­цій уря­дів окре­мих кра­їн. Існує чо­ти­ри клю­чо­вих ви­мі­ри управ­лі­н­ня мі­гра­ці­єю [4, c. 169], які пе­ред­ба­ча­ють вза­є­мо­дію на­ціо­наль­но­го та між­на­ро­дно­го рів­нів ре­гу­лю­ва­н­ня: ко­о­пе­ра­ція (вза­є­мо­дія на рі­зних рів­нях міграційної по­лі­ти­ки); ко­ор­ди­на­ція (вза­є­мо­дія між рі­зни­ми по­лі­ти­ка­ми – зокре­ма, мі­гра­цій­ною – для отри­ма­н­ня си­нер­ге­ти­чно­го ефе­кту); де­цен­тра­лі за­ція (пе­ре­не­се­н­ня фун­кцій ре­гу­лю­ва­н­ня мі­гра­ції на мі­сце­вий рі­вень); за­лу че­н­ня біль­шої кіль­ко­сті а′кто­рів.

У ці­ло­му, на на­шу дум­ку, ре­гу­ля­тор­на політика що­до мі­гра­ції мо­же бу­ти стру­кту­ро­ва­на у та­кий спо­сіб: 1. Гло­баль­ний рі­вень ре­гу­лю­ва­н­ня 2. Ре­гіо­наль­ний рі­вень ре­гу­лю­ва­н­ня А) Ре­гу­лю­ва­н­ня в рам­ках ре­гіо­наль­них ін­те­гра­цій­них об’єд­нань 1) Ре­гіо­наль­на мі­гра­цій­на політика

– політика до­сту­пу на ри­нок – політика ін­те­гра­ції мі­гран­тів 2) Ре­гіо­наль­на політика на рин­ку пра­ці – за­галь­на політика що­до всіх пра­ців­ни­ків – політика за сфе­ра­ми (під­при­єм­ці, на­у­ко­ва ді­яль­ність, ін­фор­ма­цій­но ко­му­ні­ка­цій­ні те­хно­ло­гії) – со­ці­аль­на політика – політика що­до мі­гран­тів (під­при­єм­ців, ін­ве­сто­рів) Б) Мі­гра­цій­на політика в рам­ках ре­гіо­наль­них кон­суль­та­тив­них про­це­сів 3. Дво­сто­рон­ній рі­вень ре­гу­лю­ва­н­ня 4. На­ціо­наль­ний рі­вень ре­гу­лю­ва­н­ня 5. Ло­каль­ний рі­вень ре­гу­лю­ва­н­ня

Як окре­мий про­яв ре­гу­лю­ва­н­ня мо­же роз­гля­да­ти­ся транскор­дон­ний (внут рі­шньо­ре­гіо­наль­ний) рі­вень ре­гу­лю­ва­н­ня мі­гра­ції, який по­єд­нує в со­бі ха­рак те­ри­сти­ки ло­каль­но­го (мі­сце­во­го, му­ні­ци­паль­но­го) управ­лі­н­ня з ре­гіо­наль ним рів­нем ре­гу­лю­ва­н­ня (зокре­ма, ре­гіо­ни NUTS 2, NUTS 3 в ЄС). Про­те на­віть у ви­пад­ку ЄС єв­ро­ре­гіо­ни не ма­ють ва­го­мих пов­но­ва­жень з ре­гу­лю­ван ня тру­до­вої ім­мі­гра­ції з кра­їн – не чле­нів ЄС.

На гло­баль­но­му рів­ні ви­зна­чаль­ни­ми є гло­баль­ні ор­га­ні­за­ції, які ті­єю або ін­шою мі­рою за­лу­че­ні до про­це­су ре­гу­лю­ва­н­ня між­на­ро­дно­го пе­ре­мі­ще­н­ня та до­три­ма­н­ня прав як пра­ців­ни­ків у сві­то­вій еко­но­мі­ці в ці­ло­му, так і тру­до­вих мі­гран­тів зокре­ма. На дум­ку П. Ку­ци­ка, О. Ков­ту­на, Г. Ба­шня­ни­на [5], для впо ряд­ку­ва­н­ня мі­гра­цій­них про­це­сів на гло­баль­но­му рів­ні, а та­кож ре­гла­мен­ту­ван ня гло­баль­но­го рин­ку пра­ці є де­кіль­ка ре­гу­ля­тор­них ін­сти­ту­цій. На гло­баль­но му рів­ні ви­зна­чаль­ну роль у ре­гу­лю­ван­ні ві­ді­граю′ ть між­на­ро­дні еко­но­мі­чні ор­га ні­за­ції, і на­сам­пе­ред СОТ. Крім то­го, пи­та­н­ня мі­гра­ції сто­ять на по­ряд­ку ден­но­му ці­ло­го ря­ду спе­ці­а­лі­зо­ва­них уста­нов ООН (у пер­шу чер­гу МОП і асо­ці­йо­ва­ної з нею МОМ, а та­кож за окре­ми­ми аспе­кта­ми та ін­ши­ми її ін­сти­ту­ці­я­ми – ФАО). Але, на від­мі­ну від СОТ, їх пов­но­ва­же­н­ня не пе­ред­ба­ча­ють за­без­пе­че­н­ня спро ще­н­ня тру­до­вої мі­гра­ції на будь яко­му з рів­нів. У цьо­му зв’яз­ку основ­ний ак цент у ре­гу­лю­ван­ні мі­гра­ції та рин­ків пра­ці че­рез си­сте­му ООН спря­мо­ва­но на до­три­ма­н­ня прав пра­ців­ни­ків (і в то­му чи­слі тру­до­вих мі­гран­тів – Ко­мі­тет у спра вах тру­до­вих мі­гран­тів), до­слі­дни­цько ана­лі­ти­чну ді­яль­ність (та­ку, як ство­рен ня і ро­зви­ток Ін­фор­ма­цій­них си­стем рин­ку пра­ці), а та­кож на гу­ма­ні­тар­ні аспе­кти мі­гра­ції, не пов’яза­ної з еко­но­мі­чни­ми мо­ти­ва­ми.

Си­стем­ної вза­є­мо­дії між зга­да­ни­ми між­на­ро­дни­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми (крім ко­о­пе­ра­ції між МОП і МОМ у рам­ках си­сте­ми ООН) не від­бу­ва­є­ться, що, у свою чер­гу, при­зво­дить до від­су­тно­сті ста­ло­го ко­ор­ди­ну­ва­н­ня між­на­ро­дної тру­до­вої мі­гра­ції (за при­кла­дом ре­гу­лю­ва­н­ня між­на­ро­дної тор­гів­лі) на гло­баль но­му рів­ні. На сьо­го­дні Спо­сіб 4 Уго­ди ГАТС є єди­ним для біль­шо­сті кра­їн сві­ту гло­баль­ним зо­бов’язу­ю­чим по­ло­же­н­ням, яким лі­бе­ра­лі­зу­є­ться тру­до­ва мі­гра­ція окре­мих по­ста­чаль­ни­ків по­слуг, хо­ча фор­маль­но ін­сти­ту­ці­єю, на ді­ле­ною обов’яз­ка­ми що­до гло­баль­но­го спів­ро­бі­тни­цтва та управ­лі­н­ня мі­гра ці­єю, є МОП. При­чо­му Спо­сіб 4 Уго­ди ГАТС, який має спра­ву з тим­ча­со­вим ру­хом пра­ців­ни­ків при на­дан­ні транскор­дон­них по­слуг, є обме­же­ним за мас

шта­ба­ми зо­бов’язань, і на ньо­го при­па­дає не­зна­чна ча­сти­на між­на­ро­дної тор­гів­лі по­слу­га­ми. Хо­ча подаль­ше по­гли­бле­н­ня ці­єї уго­ди і мо­же по­зи­тив­но впли­ну­ти на про­це­си тру­до­вої мі­гра­ції, все ж її ба­зо­ва стру­кту­ра не є при­дат ною до ши­ро­ко­мас­шта­бно­го управ­лі­н­ня екс­пор­том ро­бо­чої си­ли – за ана­ло гі­єю з між­на­ро­дною тор­гів­лею то­ва­ра­ми.

Гло­баль­на тор­го­ва політика істо­тно від­рі­зня­є­ться від ре­гу­лю­ва­н­ня між­на ро­дної тру­до­вої мі­гра­ції. Тор­го­ва лі­бе­ра­лі­за­ція, на­сам­пе­ред, фо­ку­су­є­ться на спри­ян­ні ру­ху то­ва­рів і по­слуг, а та­кож (опо­се­ред­ко­ва­но) ка­пі­та­лу, не став­ля­чи у прі­о­ри­тет спро­ще­н­ня мо­біль­но­сті ру­ху ро­бо­чої си­ли. Мі­гра­цій­не ре­гу­лю­ва­н­ня слу­гує, в пер­шу чер­гу, пре­ро­га­ти­вою на­ціо­наль­но­го та ре­гіо­наль­но­го рів­нів, а роль гло­баль­них ін­сти­ту­цій за­ли­ша­є­ться при цьо­му не­зна­чною.

Між­на­ро­дна кон­фе­рен­ція з на­ро­до­на­се­ле­н­ня (ICPD) у Ка­ї­рі роз­ро­би­ла пер­ший роз­гор­ну­тий По­ря­док ден­ний що­до між­на­ро­дної мі­гра­ції, яким усі дер­жа­ви бу­ли за­кли­ка­ні до спів­пра­ці в пи­та­н­нях спри­я­н­ня роз­ви­тко­ві по­тен ці­а­лу мі­гра­ції та про­ти­дії не­ле­галь­ній мі­гра­ції. Клю­чо­ві кон­фе­рен­ції ООН та їх під­сум­ко­ві до­ку­мен­ти (в то­му чи­слі Все­сві­тній са­міт ООН з пи­тань со­ці­аль но­го роз­ви­тку (Ко­пен­га­ген, 1995), Де­кла­ра­ція Ти­ся­чо­лі­т­тя ООН (2000), а та кож Дур­бан­ська де­кла­ра­ція, Про­гра­ма дій і Під­сум­ко­вий до­ку­мент Все­сві­тньо го са­мі­ту (2005)) сто­су­ва­ли­ся рі­зних аспе­ктів між­на­ро­дної мі­гра­ції. У рам­ках ООН існує 5 пра­во­вих до­ку­мен­тів про між­на­ро­дну мі­гра­цію: Кон­вен­ція про ста­тус бі­жен­ців (1951), Про­то­кол до Кон­вен­ції про ста­тус бі­жен­ців (1967), Між­на­ро­дна кон­вен­ція що­до за­хи­сту прав тру­до­вих мі­гран­тів і чле­нів їх сі­мей (1990), а та­кож Про­то­кол про­ти не­за­кон­но­го вве­зе­н­ня мі­гран­тів су­шею, мо рем і по­ві­трям (2000) і Про­то­кол про по­пе­ре­дже­н­ня і при­пи­не­н­ня тор­гів­лі лю­дьми, осо­бли­во жін­ка­ми та ді­тьми, і по­ка­ра­н­ня за неї (2000), які до­пов­ню ють Кон­вен­цію ООН про­ти транс­на­ціо­наль­ної ор­га­ні­зо­ва­ної зло­чин­но­сті. Ра­ти­фі­ка­ція пра­во­вих ін­стру­мен­тів ООН, пов’яза­них з між­на­ро­дною мі­гра ці­єю, за­ли­ша­є­ться не­пов­ною. Ста­ном на жов­тень 2015 р., ли­ше 36 кра­їн ра­ти фі­ку­ва­ли усі 5 пра­во­вих ін­стру­мен­тів, то­ді як 14 кра­їн не ра­ти­фі­ку­ва­ли жо­дної кон­вен­ції. При­чо­му Кон­вен­цію 1990 р. ра­ти­фі­ку­ва­ли ли­ше че­твер­та ча­сти­на кра­їн – уча­сниць ООН *.

На ре­гіо­наль­но­му рів­ні ре­гу­лю­ва­н­ня еко­но­мі­чна політика що­до мі­гра­ції мо­же за­сто­со­ву­ва­тись у двох се­гмен­тах: ре­гу­лю­ва­н­ня у рам­ках ре­гіо­наль­них ін­те&

гра­цій­них об’єд­нань і мі­гра­цій­на політика у рам­ках ре­гіо­наль­них кон­суль­та­тив& них про­це­сів (РКП). Пер­ший се­гмент ре­гу­лю­ва­н­ня за­лу­чає фор­ма­лі­зо­ва­ні ме­ха ні­зми прийня­т­тя рі­шень у рам­ках ре­гіо­наль­них тор­го­вих угод (РТУ), які прий ма­ють юри­ди­чно зо­бов’язу­ю­чі рі­ше­н­ня та ін­сти­ту­цій­но за­без­пе­чу­ють їх ре­а­лі­за­цію. У рам­ках РКП обго­во­рю­є­ться ши­ро­ке ко­ло пи­тань мі­гра­ції, по в’яза­них з мі­гра­ці­єю за уча­стю між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій гло­баль­но­го рів­ня, пред­став­ни­ків дер­жав на на­ціо­наль­но­му рів­ні, а та­кож (в окре­мих ви­пад­ках) не­уря­до­вих ор­га­ні­за­цій. При цьо­му ме­та по­ля­гає в ін­фор­ма­цій­но­му ді­а­ло­зі, який не є обов’яз­ко­вим для ви­ко­на­н­ня.

International Migration Report 2015 / Highlights Department of Economic and Social Affairs United Nations New York. – 2016 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.un.org/en/ development/desa/population/migration/publications/migrationreport/docs/migrationreport 2015_Highlights.pdf.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.