ГЕЄЦЬ В. М. – Еко­но­мі­чну пра­кти­ку – на на­у­ко­ве під­грун­тя

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents -

В. М. Г Е Є Ц Ь, про­фе­сор, до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, ака­де­мік НАН Укра­ї­ни, Го­лов­ний ре­да­ктор жур­на­лу “Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни”, ди­ре­ктор ДУ “Ін­сти­тут еко­но­мі­ки та про­гно­зу­ва­н­ня НАН Укра­ї­ни”, вул. Па­на­са Мир­но­го, 26, 01011, Ки­їв, Укра­ї­на V A L E R I I H E Y E T S, Professor, Doctor of Econ. Sci., Academician of the NAS of Ukraine, Editor$in$chief of the “Economy of Ukraine” Journal, Director, Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine, 26, Panasa Myrnoho St., Kyiv, 01011, Ukraine

Ша­нов­ні чи­та­чі! Ви три­ма­є­те в ру­ках юві­лей­ний но­мер жур­на­лу, яко­му ви­пов| ню­є­ться 60 ро­ків. Так скла­ло­ся, що са­ме у 2018 р., згі­дно із За­ко­ном Укра­ї­ни, який зо­бов’язує ор­га­ни вла­ди ви­йти з йо­го спів­за­снов­ни­ків, ми по­вин­ні прой­ти пе­ре| ре­є­стра­цію як за­сіб ма­со­вої ін­фор­ма­ції. У на­шо­му ви­пад­ку йде­ться про та­ких спів| за­снов­ни­ків, як Мі­ні­стер­ство еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і тор­гів­лі Укра­ї­ни та Мі­ні­стер| ство фі­нан­сів Укра­ї­ни, участь яких в ор­га­ні­за­ції ді­яль­но­сті жур­на­лу за­без­пе­чу­ва­ла йо­му фі­нан­со­ву під­трим­ку за ра­ху­нок дер­жав­но­го бю­дже­ту. Пе­ре­ре­є­стра­ція жур­на| лу має від­бу­ти­ся до кін­ця 2018 р., що до­зво­лить збе­рег­ти без­пе­рерв­ність йо­го більш як 60|рі­чно­го ви­хо­ду у світ і за­без­пе­чить йо­го фун­кціо­ну­ва­н­ня як дру­ко­ва­но­го на| уко­во­го ви­да­н­ня. Ві­дни­ні ви­пуск жур­на­лу пла­ну­є­ться здій­сню­ва­ти під егі­дою На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук Укра­ї­ни та її окре­мих на­у­ко­вих уста­нов. У но­вих умо­вах 2019 р. по­стає зав­да­н­ня, з одно­го бо­ку, за­без­пе­чи­ти ака­де­мі­чний фор­мат жур­на­лу, а з ін­шо­го – від­най­ти но­ві дже­ре­ла фі­нан­су­ва­н­ня, оскіль­ки на да­но­му ета­пі ко­штів, отри­му­ва­них від пе­ред­пла­ти, не­до­ста­тньо, до то­го ж ред­ко­ле­гія пла­нує ви­да­ва­ти йо| го ан­гло­мов­ну вер­сію. Це, як по­ка­зав до­свід ми­ну­лих ро­ків, не тіль­ки роз­ши­рює ко| ло чи­та­чів та ав­то­рів жур­на­лу, але й за­без­пе­чує подаль­шу ін­те­гра­цію укра­їн­ської еко­но­мі­чної на­у­ки у гло­баль­ний на­у­ко­вий про­стір, що, без­умов­но, ду­же акту­аль­но.

Да­на ста­т­тя не ви­пад­ко­во на­зи­ва­є­ться “Еко­но­мі­чну пра­кти­ку – на на­у­ко­ве під­грун­тя”, адже ха­ра­кте­ри­зу­є­ться пев­ною іде­о­ло­гі­чною спря­мо­ва­ні­стю, яка бу­ла для нас ва­жли­вою і в по­пе­ре­дні ча­си, ко­ли на­ша спів­пра­ця з ор­га­на­ми ви­ко­нав­чої вла­ди, осо­бли­во з ко­ли­шні­ми спів­за­снов­ни­ка­ми, ма­ла більш об’єм­ну фор­му, хо­ча й не за­до­воль­ня­ла нас. Зокре­ма, у 2008 р. в юві­лей­но­му но­ме­рі жур­на­лу, при­свя­че­но| му йо­го 50|річ­чю, у стат­ті фран­цузь­ко­го еко­но­мі­ста Ж. Са­пі­ра за­зна­ча­ло­ся, що ни| ні­шня кри­за “…вка­зує на не­ро­зу­мі­н­ня на­ми еко­но­мі­чних по­дій, які від­бу­ва­ю­ться. Є на­віть біль­ше, ніж під час кри­зи 1997–1999 рр., під­став ки­ну­ти ви­клик еко­но­мі­ці “мейн­стрі­му” як на те­о­ре­ти­чно­му, так і на при­кла­дно­му рів­нях...” (№ 10, с. 93).

Три­ва­лість кри­зи ви­зна­ча­є­ться швид­кі­стю змін па­ра­ди­гми і го­тов­ні­стю по­лі­ти­чної вла­ди пе­ре­гля­ну­ти свої ці­лі та прі­о­ри­те­ти, щоб при­ве­сти їх у від­по­від| ність з ци­ми змі­на­ми. Чим дов­ше дер­жав­на вла­да на на­ціо­наль­но­му і між­на­ро­дно| му рів­нях за­ли­ша­ти­ме­ться на по­зи­ці­ях ста­рої еко­но­мі­чної те­о­рії мейн­стрі­му, тим дов­ше три­ва­ти­ме кри­за і ви­щою бу­де ймо­вір­ність ка­та­стро­фі­чних по­дій. Що від| бу­ло­ся за ці 10 ро­ків? Чи був по­чу­тий за­клик до змі­ни ці­лей і прі­о­ри­те­тів у ді­яль| но­сті по­лі­ти­чної вла­ди, чи отри­ма­но від­по­віді на за­пи­та­н­ня: як і на що змі­ни­ти еко­но­мі­чну те­о­рію мейн­стрі­му? З упев­не­ні­стю мо­жна ска­за­ти, що в укра­їн­ських ре­а­лі­ях від­по­відь на пер­ше за­пи­та­н­ня є ба­га­то в чо­му не­га­тив­ною. Про це, зо­кре| ма, го­во­рять су­ча­сні до­слі­дже­н­ня укра­їн­сько­го вче­но­го, чле­на|ко­ре­спон­ден­та НАН Укра­ї­ни С. Ко­ра­блі­на, які ви­ко­на­но і на­дру­ко­ва­но з на­го­ди 30|річ­чя Ва| шинг­тон­сько­го кон­сен­су­су, який є іде­о­ло­гі­чним і пра­кти­чним вті­ле­н­ням те­о­рії мейн­стрі­му і який, за ви­зна­н­ням йо­го ж іде­о­ло­гів, “не при­ніс очі­ку­ва­них ре­зуль| та­тів”. Так, ще у 2011 р., за оцін­кою ви­ко­нав­чо­го ди­ре­кто­ра МВФ Д. Стросс|ка­на, Ва­шинг­тон­ський кон­сен­сус “за­ли­шив­ся по­за­ду”. Ра­зом з тим Укра­ї­на про­дов­жує на­слі­ду­ва­ти йо­го трі­а­ди – при­ва­ти­за­цію, де­ре­гу­ля­цію, лі­бе­ра­лі­за­цію, на чо­лі яких сто­ять так зва­ні стру­ктур­ні ре­фор­ми, які, вла­сне, і до­зво­ли­ли пе­ре­роз­по­ді­ли­ти ак| ти­ви на ко­ристь окре­мих кла­нів, тоб­то мо­жна вва­жа­ти, що тран­зит за­вер­ше­но, оскіль­ки від­бу­ла­ся змі­на еко­но­мі­чної си­сте­ми. У ре­зуль­та­ті сфор­му­вав­ся “по­лі| ти­чно орі­єн­то­ва­ний” ка­пі­та­лізм, ко­ли екс­плу­а­та­ція одних груп ін­ши­ми від­бу| ва­є­ться в то­му чи­слі й за до­по­мо­гою дер­жа­ви, а та­кож су­про­во­джу­є­ться ма­со­вою бі­дні­стю та не­по­мір­ним роз­хо­дже­н­ням у до­хо­дах і спосо­бі жи­т­тя. Це з одно­го бо| ку. З ін­шо­го – не вда­ло­ся до­сяг­ти успі­ху, оскіль­ки від­бу­ло­ся фор­му­ва­н­ня екс­трак$

тив­них ін­сти­ту­тів як осно­ви вза­є­мо­дії дер­жа­ви і бі­зне­су, які мо­ди­фі­ку­ва­лись і змі­цні­ли, не­зва­жа­ю­чи на де­кла­ру­ва­н­ня іде­о­ло­гії еко­но­мі­чної де­мо­кра­тії та ін­клю­зії (за­охо­че­н­ня до уча­сті в еко­но­мі­чній ді­яль­но­сті). Вна­слі­док цьо­го від­бу­ва| ються роз­ви­ток ін­сти­ту­тів і ме­ха­ні­змів екс­тра­кції, які за­без­пе­чу­ють ви­лу­че­н­ня до| хо­дів і благ в одних на ко­ристь ін­ших, ускла­дне­н­ня або бло­ку­ва­н­ня до­сту­пу до еко­но­мі­чних ре­сур­сів і ре­а­лі­за­ції мо­жли­во­стей та іні­ці­а­тив. За час транс­фор­ма­цій від­бу­ла­ся при­ва­ти­за­ція дер­жа­ви – зро­ще­н­ня си­сте­ми дер­жав­но­го управ­лі­н­ня і ве| ли­ко­го бі­зне­су, яке до­ся­гло істо­ри­чно­го ма­кси­му­му.

У сфе­рі со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки дер­жав­ний па­тер­на­лізм слаб­шає. Вна­слі­док змі| ни мо­де­лі фун­кціо­ну­ва­н­ня еко­но­мі­ки (дер­жа­ва біль­ше не є го­лов­ним вла­сни­ком і роз­по­ря­дни­ком еко­но­мі­чних ре­сур­сів і жит­тє­вих благ) па­тер­на­лізм як прин­цип дер­жав­но­го управ­лі­н­ня за­мі­щу­є­ться ін­шою си­сте­мою від­но­син за­ле­жно­сті – між су­спіль­ством та олі­гар­хі­чни­ми кла­на­ми. Крім то­го, з об’єктив­них при­чин че­рез змі­ну по­ко­лінь очі­ку­ва­н­ня що­до дер­жа­ви як го­лов­но­го по­ста­чаль­ни­ка жит­тє­вих благ і га­ран­та со­ці­аль­но­го до­бро­бу­ту змен­шу­ю­ться. Во­дно­час ін­но­ва­цій­ні фор­ми

під­при­єм­ни­цтва роз­ви­ва­ю­ться по­за дер­жав­ним кон­тро­лем і впли­вом. Гро­ма| дян­ська актив­ність і со­ці­аль­ний ка­пі­тал слу­гу­ють більш по­ту­жни­ми чин­ни­ка­ми еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку, ніж уря­до­ві ре­гу­ля­тор­ні за­хо­ди. І це є пев­ни­ми за­во­ю­ван| ня­ми ча­су, які слід роз­ши­рю­ва­ти. В Укра­ї­ні акти­ві­зу­ва­ло­ся фор­му­ва­н­ня ви­му­ше­ної по­лі­ве­ктор­но­сті зов­ні­шньо$

еко­но­мі­чних зв’яз­ків і три­ває фор­со­ва­на роз­бу­до­ва так зва­но­го “су­спіль­ства спо­жи$ ва­н­ня” на осно­ві ім­пор­то­о­рі­єн­то­ва­ної еко­но­мі­ки. Укра­ї­ну в по­лі­ти­чно­му ви­мі­рі ви­зна­но кра­ї­ною з рин­ко­вою еко­но­мі­кою, але ба­зо­ві рин­ко­ві ін­сти­ту­ти (спе­ци­фі­ка­ція і за­хист вла­сно­сті, кон­ку­рен­тне се­ре­до­ви| ще, рин­ко­ве ці­но­утво­ре­н­ня і високий сту­пінь мо­но­по­лі­за­ції, кон­тра­кти як фор­ма

узго­дже­н­ня ін­те­ре­сів, пра­во­ві ме­ха­ні­зми ре­гу­лю­ва­н­ня еко­но­мі­чних від­но­син то| що) по­ки що не сфор­мо­ва­но з ура­ху­ва­н­ням ви­мог ча­су і на­віть де­фор­мо­ва­но, і це по­тре­бує сер­йо­зної ува­ги у пра­кти­чно­му та те­о­ре­ти­чно­му аспе­ктах.

З кін­ця 1990|х і до по­ча­тку 2000|х ро­ків Укра­ї­ні бу­ла при­та­ман­на не­від­по­від| ність (аси­ме­трія) су­спіль­но|по­лі­ти­чних та еко­но­мі­чних пе­ре­тво­рень. Ни­ні їй на змі­ну при­йшла си­нер­гія екс­тр­актив­них еко­но­мі­чних і по­лі­ти­чних ін­сти­ту­тів. В умо­вах по­гли­бле­н­ня гло­баль­ної не­рів­но­сті, еска­ла­ції по­лі­ти­чно­го та еко­но­міч| но­го про­ти­сто­я­н­ня за укра­їн­ським су­спіль­ством за­крі­плю­є­ться роль до­но­ра для більш успі­шних пост­со­ці­а­лі­сти­чних кра­їн і кра­їн з роз­ви­ну­тою со­ці­аль­ною рин­ко| вою еко­но­мі­кою, по­си­лю­є­ться за­ле­жність від них, втра­ча­ю­ться по­зи­ції що­до на­ціо­наль­ної без­пе­ки та су­ве­ре­ні­те­ту.

Су­пе­ре­чли­ві про­це­си транс­фор­ма­цій­них змін ви­ли­лись у ці­ло­му в не­га­тив­ну еко­но­мі­чну ди­на­мі­ку. Якщо у 2008 р. ВВП Укра­ї­ни ста­но­вив по­над 74% від рів­ня 1990 р., то ни­ні – при­бли­зно 60%. Де­таль­ний ана­ліз по­ка­зує, що стру­кту­ра еко| но­мі­ки по­гір­шу­є­ться, во­на стає де­да­лі більш си­ро­вин­ною. Ди­на­мі­ка ВВП Укра­ї­ни ефе­ктив­но ко­ри­гу­ва­ла­ся не за­хо­да­ми уря­ду, спря­мо­ва­ни­ми на еко­но­мі­чне зрос| та­н­ня, а сві­то­ви­ми ці­на­ми на екс­пор­то­ва­ні Укра­ї­ною си­ро­ви­ну і то­ва­ри низь­ко­го рів­ня пе­ре­роб­ки. Без­умов­но, за ці­єю уза­галь­ню­ю­чою оцін­кою хо­ва­ю­ться не­о­дно| зна­чні тен­ден­ції як не­га­тив­но­го (про це йшло­ся ра­ні­ше), так і по­зи­тив­но­го ха­рак| те­ру: у 2000–2008 рр. еко­но­мі­ка Укра­ї­ни роз­ви­ва­ла­ся до­во­лі ди­на­мі­чно. Се­ре­дній темп при­ро­сту до­рів­ню­вав 6,9%.

Як у цих умо­вах ви­ко­ну­вав свої зав­да­н­ня жур­нал? Чи ба­чив він ри­зи­ки і ви| кли­ки для еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і чи по­пе­ре­джав про це су­спіль­ство? Чи про­по­ну| вав під­хо­ди і за­хо­ди, які б до­зво­ли­ли зни­зи­ти не­га­тив­ні впли­ви і на­слід­ки? Від­по| відь на ці за­пи­та­н­ня є во­дно­час і оцін­кою ро­бо­ти жур­на­лу за най­ва­жли­ві­ши­ми кри­те­рі­я­ми. Про­те ви­снов­ки мо­же зро­би­ти тіль­ки чи­тач. Ра­зом з тим ми, перш ніж від­си­ла­ти при­скі­пли­во­го чи­та­ча до текс­тів 120 но­ме­рів жур­на­лу, які ви­йшли за ці 10 ро­ків, вва­жа­є­мо за до­ціль­не да­ти свої пев­ні уза­галь­не­н­ня що­до йо­го ді­яль| но­сті в цей пе­рі­од.

З ура­ху­ва­н­ням то­го, що здій­сню­ва­ні у кра­ї­ні ре­фор­ми є су­пе­ре­чли­ви­ми, наш на­у­ко­вий жур­нал звер­нув­ся до їх те­о­ре­ти­чних за­сад, осно­вою яких слу­гує лі­бе| раль­но|де­мо­кра­ти­чна ідеологія ка­пі­та­лі­сти­чно­го спосо­бу го­спо­да­рю­ва­н­ня, про що йшло­ся ра­ні­ше. От­же, з 2009 р. ред­ко­ле­гія під­го­ту­ва­ла ряд на­у­ко­вих дис­ку­сій з най­ва­жли­ві­ших про­блем на сто­рін­ках ви­да­н­ня, по­ча­ток яких бу­ло по­кла­де­но стат­тею го­лов­но­го ре­да­кто­ра “Лі­бе­раль­но|де­мо­кра­ти­чні осно­ви: курс на мо­дер­ні| за­цію Укра­ї­ни”. До уча­сті в дис­ку­сії на цю те­му бу­ло за­лу­че­но як укра­їн­ських, так і іно­зем­них вче­них; се­ред них – не тіль­ки еко­но­мі­сти, але й фі­ло­со­фи, зокре­ма – ака­де­мік НАН Укра­ї­ни, ди­ре­ктор Ін­сти­ту­ту фі­ло­со­фії НАН Укра­ї­ни М. По­по­вич, яко­го ни­ні, на пре­ве­ли­кий жаль, уже не­має се­ред нас. У сво­їй стат­ті він від­по­вів на за­пи­та­н­ня: “Чи по­вин­на укра­їн­ська мо­дель су­спіль­ства бу­ти лі­бе­раль­ною?”. На мо­мент її на­пи­са­н­ня, та пев­ною мі­рою і сьо­го­дні, на цю те­му то­ча­ться дис­ку­сії се| ред по­лі­ти­ків та су­спіль­ство­знав­ців. Це осо­бли­во ва­жли­во, адже, як за­зна­чив у сво­їй стат­ті “Лі­бе­ра­лізм – ево­лю­цій­ні транс­фор­ма­ції” уча­сник дис­ку­сії, до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, про­фе­сор А. Галь­чин­ський, сьо­го­дні пер­спе­ктив­ною є до­ктри| на лі­бе­ра­лі­зму. А ві­до­мий на весь світ еко­но­міст, про­фе­сор Гж. Ко­лод­ко (Поль­ща) роз­ви­нув дум­ку про те, що має від­бу­ти­ся транс­фор­ма­ція те­о­ре­ти­чних по­гля­дів і пра­кти­чної по­лі­ти­ки від іде­о­ло­гії нео­лі­бе­ра­лі­зму до Но­во­го Пра­гма­ти­зму. Дис| ку­сія на цю те­му йшла на сто­рін­ках жур­на­лу біль­ше ро­ку і, на на­шу дум­ку, сприя|

ла роз­ши­ре­но­му тлу­ма­чен­ню про­блем­них пи­тань, що до­зво­ли­ло та­кож опу­блі­ку| ва­ти ста­т­тю під на­звою “Ме­то­до­ло­гі­чні осно­ви мо­дер­ні­за­ції Укра­ї­ни”, в якій член|ко­ре­спон­дент НАН Укра­ї­ни А. Гри­цен­ко з пра­кти­чної то­чки зо­ру ви­клав по| зи­цію вче­них|еко­но­мі­стів що­до на­у­ко­вих за­сад но­во­го ета­пу ре­форм в Укра­ї­ні. У ці­ло­му в дис­ку­сії взя­ли участь 18 до­кто­рів на­ук, і це бу­ла пев­ною мі­рою від­по­відь жур­на­лу на ви­кли­ки ча­су, яка спи­ра­лась як на пра­кти­чні під­сум­ки, так і на іде­о­ло| ге­ми транс­фор­ма­цій­них змін за пер­ші 10 ро­ків ХХІ ст.

Ред­ко­ле­гія до­бре ро­зу­міє, що у пра­кти­чно­му пла­ні ре­фор­ми здій­сню­ю­ться в умо­вах роз­ши­ре­н­ня фі­нан­сі­а­лі­за­ції еко­но­мі­чних від­но­син. Са­ме то­му за уча­сті жур­на­лу в Ін­сти­ту­ті еко­но­мі­ки та про­гно­зу­ва­н­ня НАН Укра­ї­ни від­був­ся “кру­глий стіл” з акту­аль­них про­блем гро­шо­во|кре­ди­тної по­лі­ти­ки, ре­зуль­та­ти яко­го бу­ло на­дру­ко­ва­но в № 4 за 2010 р. Ма­те­рі­а­ли роз­мі­ще­них ста­тей го­ту­ва­ли­ся на осно­ві за­слу­ха­них на за­сі­дан­ні “кру­гло­го сто­лу” до­по­від­ей ві­до­мих вче­них. Ці­єю пу­блі­ка­ці­єю редакційна ко­ле­гія про­дов­жи­ла тра­ди­цію при­свя­че­н­ня ці­ло­го но­ме| ра жур­на­лу одній про­бле­мі, що до­зво­ляє чи­та­че­ві скла­сти більш пов­не уяв­ле­н­ня про пре­дмет до­слі­дже­н­ня і до­дає зру­чно­сті в ко­ри­сту­ван­ні ма­те­рі­а­лом. Ред­ко­ле­гія та­кож спо­ді­ва­ла­ся, що пред­став­ле­ні в цьо­му но­ме­рі стат­ті спри­я­ти­муть акту| алі­за­ції до­слі­джень з про­блем гро­шо­во|кре­ди­тної по­лі­ти­ки. До уча­сті у “кру­гло­му сто­лі” бу­ло за­лу­че­но ві­до­мих за­ру­бі­жних вче­них: ака­де­мі­ка Угор­ської ака­де­мії на­ук М. Ши­маї, іно­зем­но­го чле­на НАН Укра­ї­ни, про­фе­со­ра В. Вель­фе (Поль­ща) та до­кто­ра еко­но­мі­чних на­ук М. Го­лов­ні­на (Ро­сія). Крім то­го, у йо­го ро­бо­ті взя­ли участь 10 до­кто­рів на­ук з Укра­ї­ни.

У сві­то­во­му ви­мі­рі вче­ні роз­ши­ри­ли до­слі­дже­н­ня що­до по­шу­ку шля­хів ви­хо| ду з гло­баль­ної кри­зи. У 2013 р. В. Геєць та А. Гри­цен­ко на­пи­са­ли ста­т­тю “Ви­хід з кри­зи (роз­ду­ми над акту­аль­ним у зв’яз­ку з про­чи­та­ним)” і за­про­си­ли всіх до дис| ку­сії з про­блем, по­ру­ше­них ла­у­ре­а­том Но­бе­лів­ської пре­мії П. Кру­гма­ном. Ук| ра­їн­ські ав­то­ри роз­гля­ну­ли кон­це­пцію, за­про­по­но­ва­ну П. Кру­гма­ном, і про| ана­лі­зу­ва­ли мо­жли­во­сті та осо­бли­во­сті ви­ко­ри­ста­н­ня за­кла­де­них у ній під­хо­дів до по­шу­ку шля­хів по­до­ла­н­ня кри­зи в Укра­ї­ні, а та­кож по­ка­за­ли, що по­лі­ти­ка су­во­рої еко­но­мії ско­ро­чує су­ку­пний по­пит і за­га­няє еко­но­мі­ку в ре­це­сію, при­зво­дить не до по­лі­пше­н­ня, а до по­гір­ше­н­ня си­ту­а­ції. Ав­то­ри ви­сло­ви­ли дум­ку, що го­лов­ною пе­ре­шко­дою в по­шу­ках ви­хо­ду з кри­зи є не­аде­ква­тність існу­ю­чих ме­ха­ні­змів на­пов­не­н­ня еко­но­мі­ки гро­ши­ма еко­но­мі­чним ре­а­лі­ям, які істо­тно змі­ни­лись, і за­про­по­ну­ва­ли но­ві під­хо­ди до розв’яза­н­ня ці­єї про­бле­ми.

У дис­ку­сії на вка­за­ну те­му взя­ли участь 18 до­кто­рів на­ук, які, роз­гля­нув­ши про­бле­ми май­бу­тньо­го, зокре­ма, в со­ці­аль­ній дер­жа­ві, сфор­му­ва­ли дум­ку про те, що Укра­ї­ні по­трі­бен свій “план Мар­шал­ла”. Цю про­по­зи­цію озву­чив у про­це­сі ди| ску­сії про­фе­сор О. Ша­ров (Укра­ї­на). У сво­їй стат­ті «Уро­ки та пер­спе­кти­ви “пла­ну Мар­шал­ла” для Укра­ї­ни» він, по су­ті, на­у­ко­во об­грун­ту­вав ідею і до­ціль­ність та| ко­го пла­ну. Цю ідею бу­ло сприйня­то на­у­ков­ця­ми, то­му у 2015 р. ми про­ве­ли “круг| лий стіл”, який став за­вер­шаль­ним ета­пом да­ної дис­ку­сії. У № 6 за 2015 р. опу­блі­ко­ва­но стат­ті, під­го­тов­ле­ні ав­то­ра­ми на ба­зі їх ви­сту­пів, які бу­ли пев­ним під­сум­ком дис­ку­сії. Про­те не в то­му сен­сі, що на­яв­ні про­бле­ми вда­ло­ся розв’яза| ти, а в то­му, що ре­зуль­та­ти дис­ку­сії спри­я­ли більш гли­бо­ко­му ро­зу­мін­ню ме| ха­ні­змів су­ча­сно­го роз­ви­тку си­ту­а­ції та мо­жли­вих шля­хів ви­хо­ду з кри­зи, подаль| ший по­шук яких по­трі­бно вести з ура­ху­ва­н­ням отри­ма­них ви­снов­ків і здо­бу­то­го до­сві­ду. Зокре­ма, бу­ло до­ве­де­но ква­зі­рин­ко­вість укра­їн­ської еко­но­мі­ки, по­до­лан| ня якої – це шлях до ін­ве­сти­цій­но орі­єн­то­ва­ної мо­де­лі еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня

при змі­ні мо­де­лі еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку. Та­кож бу­ло роз­кри­то ан­ти­кри­зо­вий по| тен­ці­ал еко­но­мі­чно­го па­трі­о­ти­зму на фо­ні на­яв­но­го в Укра­ї­ні син­дро­му не­ви­зна| че­но­сті ві­тчи­зня­ної еко­но­мі­ки. Крім то­го, Гж. Ко­лод­ко об­грун­ту­вав, на­скіль­ки до­свід Поль­щі мо­же бу­ти ко­ри­сним для Укра­ї­ни.

У дис­ку­сії, яка від­бу­ла­ся під час про­ве­де­н­ня “кру­гло­го сто­лу” на те­му «“План Мар­шал­ла” для Укра­ї­ни», взя­ли участь 20 до­кто­рів на­ук. Їхні до­по­віді опу­блі­ко­ва| но в № 4 за 2015 р. Ав­то­ри обго­во­рю­ва­ли уро­ки та пер­спе­кти­ви “пла­ну Мар­шал| ла” для Укра­ї­ни. Цю про­бле­му роз­гля­да­ли пі­зні­ше в по­лі­ти­чних ко­лах Укра­ї­ни і за кор­до­ном, але її рі­ше­н­ня по­ки що не вті­ле­но в жи­т­тя. З по­зи­цій сьо­го­де­н­ня Ук| ра­ї­на по­вер­не­ться до “пла­ну Мар­шал­ла”, але для цьо­го має ста­бі­лі­зу­ва­ти­ся си­ту| ація на Схо­ді кра­ї­ни.

У 2016 р. за уча­стю жур­на­лу від­бу­ла­ся на­у­ко­ва дис­ку­сія до 25|річ­чя Не­за­леж| но­сті Укра­ї­ни. За її те­ма­ти­кою у 2016–2018 рр. бу­ло опу­блі­ко­ва­но 20 ста­тей про| від­них укра­їн­ських вче­них.

Пе­ре­бу­ва­ю­чи у фар­ва­те­рі гло­баль­них дис­ку­сій у сфе­рі еко­но­мі­ки, ре­да­кція жур­на­лу аде­ква­тно ре­а­гу­ва­ла на ви­кли­ки ча­су. Зокре­ма, у 2017 р. від­бу­ли­ся “круг| лий стіл” і на­у­ко­ва дис­ку­сія що­до обго­во­ре­н­ня до­по­віді Дж. Фо­кса (Ін­сти­тут еко| но­мі­чної по­лі­ти­ки, Ва­шинг­тон, США), який на­дав до­звіл на її пу­блі­ка­цію. Ори| гі­нал до­по­віді та її пе­ре­клад укра­їн­ською мо­вою опри­лю­дне­но в № 5–6 за 2017 р. під на­звою “Тор­го­вель­на по­лі­ти­ка США – час по­ча­ти спо­ча­тку”. Та­кож опу­блі­ко| ва­но ма­те­рі­а­ли “кру­гло­го сто­лу”, який від­був­ся на дво­ден­но­му за­сі­дан­ні Вче­ної ра­ди Ін­сти­ту­ту еко­но­мі­ки та про­гно­зу­ва­н­ня НАН Укра­ї­ни і був при­свя­че­ний об| го­во­рен­ню ці­єї до­по­віді в на­пря­мі об­грун­ту­ва­н­ня по­зи­ції укра­їн­ських вче­них|еко| но­мі­стів що­до дій Укра­ї­ни у сві­ті, який по­стій­но змі­ню­є­ться. У про­мо­вах укра­їн| ські вче­ні да­ли від­по­віді на за­пи­та­н­ня: чо­му знову на­став час по­чи­на­ти спо­ча­тку та яки­ми є ло­гі­ко|істо­ри­чні за­са­ди кар­ди­наль­них еко­но­мі­чних змін і пе­ре­хо­ду до ре­кон­стру­ктив­но­го роз­ви­тку в кон­текс­ті но­вої тор­го­вель­ної по­лі­ти­ки США як гло­баль­но­го ан­тра­кту від­по­від­но до їх ін­тро­вер­тно­го гео­еко­но­мі­чно­го роз­во­ро­ту, а та­кож надано оцін­ку то­го, що Аме­ри­ка, по су­ті, ви­сту­пи­ла про­ти нео­лі­бе­раль­них за­сад мейн­стрі­му. За та­ких умов укра­їн­ські вче­ні оха­ра­кте­ри­зу­ва­ли на­яв­ний про| те­кціо­нізм у тор­го­вель­ній по­лі­ти­ці США та ви­снов­ки для Укра­ї­ни в кон­текс­ті істо­ри­чно­го ви­мі­ру трен­дів зов­ні­шньо­еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки. У дис­ку­сії взя­ли участь і вче­ні з Ки­таю, зокре­ма, Ху­анг Ся­о­юн у сво­їй стат­ті ви­клав ре­зуль­та­ти до­слі­дже­н­ня шля­хів роз­ви­тку “стра­те­гії газ’юа­ня”.

Слід за­зна­чи­ти, що дис­про­пор­ції в еко­но­мі­ці на­ко­пи­чу­ва­ли­ся не тіль­ки в Ук| ра­ї­ні, але й у сві­то­во­му го­спо­дар­стві. Осо­бли­ве зна­че­н­ня має зро­ста­ю­чий від­рив фі­нан­со­вої сфе­ри від ре­аль­ної еко­но­мі­ки. Об­ся­ги тор­гів­лі на фі­нан­со­вих рин­ках при­бли­зно в 10 ра­зів пе­ре­ви­щи­ли ре­аль­ний ВВП, не­по­мір­но зро­став об­сяг де­ри| ва­ти­вів і по­гір­шу­ва­лась їх якість, фор­му­ва­ли­ся ве­ли­кі “фі­нан­со­ві буль­ба­шки”. Про це пи­са­ли і в за­ру­бі­жних ви­да­н­нях, і на сто­рін­ках на­шо­го жур­на­лу, але це не вхо­ди­ло до мейн­стрі­му еко­но­мі­чної дум­ки, і на це не звер­та­ли ува­ги уря­ди кра­їн та ре­гу­ля­тив­ні ор­га­ни. Як на­слі­док, не­о­чі­ку­ва­ним ста­ло ви­ни­кне­н­ня іпо­те­чної кри­зи у США у 2007 p., що пе­ре­ро­сла у за­галь­ну фі­нан­со­ву, а з 2008 р. – у гло­баль| ну сві­то­ву кри­зу, яку, за оцін­ка­ми Сві­то­во­го бан­ку, не бу­ло пов­ні­стю по­до­ла­но на­віть до 2015 р.

Пі­сля ви­ни­кне­н­ня кри­зи ха­ра­ктер та фа­кто­ри, що її зу­мов­лю­ють, ста­ли цент| ром сві­то­вих еко­но­мі­чних дис­ку­сій: ана­лі­зу­ва­лись її при­чи­ни, ме­ха­ні­зми роз­гор| та­н­ня, на­слід­ки, шля­хи ви­хо­ду, під­хо­ди до за­по­бі­га­н­ня май­бу­тнім кри­зам. Ці

про­бле­ми актив­но обго­во­рю­ва­лись і на сто­рін­ках жур­на­лу “Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни”. У 2010 р. в № 4 опу­блі­ко­ва­но стат­ті, під­го­тов­ле­ні за ре­зуль­та­та­ми мі­жна­ро­дно­го “кру­гло­го сто­лу” “Гро­шо­во|кре­ди­тна по­лі­ти­ка на су­ча­сно­му ета­пі: від­по­віді на ви­кли­ки еко­но­мі­чної кри­зи”, про­ве­де­но­го в Ін­сти­ту­ті еко­но­мі­ки та про­гно­зу­ван| ня НАН Укра­ї­ни за уча­стю на­у­ков­ців з Бі­ло­ру­сі, Поль­щі, Ро­сії, Угор­щи­ни. Це да­ло мо­жли­вість по­гли­би­ти ро­зу­мі­н­ня ме­ха­ні­змів фор­му­ва­н­ня фі­нан­со­во|еко­но­мі­чних дис­про­пор­цій, осо­бли­во­стей роз­гор­та­н­ня криз у рі­зних кра­ї­нах, шля­хів ви­хо­ду з них та ро­лі гро­шо­во|кре­ди­тної по­лі­ти­ки у цих про­це­сах. На сто­рін­ках жур­на­лу ана­лі­зу­ва­ли­ся та­кож ва­рі­ан­ти ви­хо­ду з кри­зи, які про­по­ну­ва­лись ав­то­ри­те­тни­ми за­хі­дни­ми ав­то­ра­ми, і обго­во­рю­ва­ли­ся мо­жли­во­сті їх за­сто­су­ва­н­ня в Укра­ї­ні.

Зва­жа­ю­чи на зна­че­н­ня роз­ви­тку фун­да­мен­таль­них до­слі­джень для по­шу­ку ефе­ктив­них від­по­від­ей на акту­аль­ні пи­та­н­ня, жур­нал при­ді­ляв зна­чну ува­гу еко| но­мі­чній те­о­рії. У 2015 р. на­у­ко­ва спіль­но­та від­зна­ча­ла 400 ро­ків існу­ва­н­ня по­лі| ти­чної еко­но­мії. В Ін­сти­ту­ті еко­но­мі­ки та про­гно­зу­ва­н­ня НАН Укра­ї­ни бу­ло про| ве­де­но кон­фе­рен­цію, при­свя­че­ну цій да­ті. А стат­ті з еко­но­мі­чної те­о­рії та ме­то­до| ло­гії й на­да­лі дру­ку­ва­ти­му­ться в жур­на­лі. Зва­жа­ю­чи на ті­сний зв’язок еко­но­мі­чно| го зро­ста­н­ня з які­стю ін­сти­ту­тів, цій про­бле­ма­ти­ці при­ді­ля­ла­ся на­ле­жна ува­га. Ін­сти­ту­цій­ний аспект еко­но­мі­чних про­блем від­обра­же­но в біль­шо­сті ста­тей.

Жур­нал та­кож акцен­ту­вав осо­бли­ву ува­гу на пер­шо­чер­го­во­му зна­чен­ні ви­рі| ше­н­ня стру­ктур­них про­блем. Остан­ні, на від­мі­ну від па­нів­но­го то­ді по­гля­ду на них як на ви­клю­чно ін­сти­ту­цій­ні про­бле­ми (га­ран­тія прав вла­сно­сті, де­ре­гу­ля­ція то­що, на чо­му на­по­ля­га­ли між­на­ро­дні фі­нан­со­ві ор­га­ні­за­ції та їх фа­хів­ці), сприй| ма­лись як си­сте­ма ре­аль­них спів­від­но­шень ви­дів еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті та від­тво| рю­валь­них про­пор­цій, вклю­ча­ю­чи, без­умов­но, й ін­сти­ту­цій­ну си­сте­му. Та­кий ши| ро­кий і гли­бо­кий по­гляд на стру­ктур­ні про­бле­ми ни­ні на­бу­ває де­да­лі більш акту| аль­но­го зна­че­н­ня.

На по­ча­тку 1990|х ро­ків Укра­ї­на вхо­ди­ла до де­ся­ти про­ми­сло­во най­більш роз| ви­ну­тих кра­їн, про­те вна­слі­док транс­фор­ма­цій­ної кри­зи втра­ти­ла зна­чну ча­сти­ну сво­го про­ми­сло­во­го по­тен­ці­а­лу. Про­дов­же­н­ня про­це­сів де­ін­ду­стрі­а­лі­за­ції за­гро| жує на­шій кра­ї­ні за­галь­ною де­гра­да­ці­єю еко­но­мі­ки. До сьо­го­дні ці за­гро­зи та ри­зи­ки не спри­йма­лись аде­ква­тно, зва­жа­ю­чи на спро­ще­не ро­зу­мі­н­ня пост| ін­ду­стрі­аль­них тен­ден­цій як за­мі­ну ін­ду­стрі­а­лі­зму не­ін­ду­стрі­аль­ни­ми фор­ма­ми. На­справ­ді цей про­цес є скла­дні­шим. Ін­ду­стрі­а­лізм у сві­ті не зни­кає, а на­бу­ває більш роз­ви­ну­тих і скла­дних форм, які ство­рю­ють вла­сну осно­ву для по­стін­ду­стрі­аль­них від­но­син. Так, чіп у смар­тфо­ні, мі­ні|ро­бот, що пра­цює у клі­ти­ні жи­во­го ор­га­ні­зму, шту­чні ор­га­ни, ци­фро­ві те­хно­ло­гії то­що є но­ви­ми ін­ду­стрі­аль­ни­ми фор­ма­ми, які ін­те­гру­ю­ться з біо|, еко| та со­ціо­те­хно­ло­гі­я­ми і ство­рю­ють ін­но­ва­цій­не по­ле роз­ви­тку. Зо­рі­єн­ту­ва­ти роз­ви­ток еко­но­мі­ки в та­ко­му на­пря­мі мо­же ли­ше відповідна про­ми­сло­ва по­лі­ти­ка. У 2014 р. на сто­рін­ках жур| на­лу з ці­єї про­бле­ма­ти­ки бу­ло іні­ці­йо­ва­но дис­ку­сію (В. Геєць “Ін­сти­ту­цій­на обу| мов­ле­ність ін­но­ва­цій­них про­це­сів у про­ми­сло­во­му роз­ви­тку Укра­ї­ни”, № 12; В. Геєць “Бар’єри на шля­ху роз­ви­тку про­ми­сло­во­сті на ін­но­ва­цій­ній осно­ві та мо­жли­во­сті їх по­до­ла­н­ня”, № 1 за 2015 р.), у хо­ді якої обго­во­рю­вав­ся ряд ва­жли| вих у пра­кти­чно­му від­но­шен­ні про­блем про­ми­сло­во­го роз­ви­тку.

Для Укра­ї­ни тра­ди­цій­но акту­аль­ним є роз­ви­ток аграр­но­го се­кто­ру. На жаль, у цій сфе­рі та­кож є ба­га­то про­блем: ті­ньо­ві про­це­си не­ра­ціо­наль­ної кон­цен­тра­ції зе­мель, хи­жа­цьке зем­ле­ко­ри­сту­ва­н­ня і ви­сна­же­н­ня зе­мель, де­гра­да­ція сіл то­що. Жур­нал під­три­мав кон­це­пцію сіль­сько­го роз­ви­тку, яку спря­мо­ва­но на по­єд­на­н­ня

зро­ста­н­ня аграр­но­го ви­ро­бни­цтва і роз­ви­тку се­ла. Від­по­від­ні іні­ці­а­ти­ви ви­кла­де| но в пу­блі­ка­ці­ях О. Бо­ро­ді­ної, І. Про­ко­пи та ін­ших.

Зна­чне мі­сце в жур­на­лі за­ймає до­слі­дже­н­ня про­блем роз­ви­тку ін­фра­стру­кту| ри, фі­нан­со­во­го се­кто­ру, зба­лан­со­ва­но­сті дер­жав­но­го бю­дже­ту, не­без­пе­ки і ри| зи­ків зро­ста­н­ня за­бор­го­ва­но­сті то­що. Най­більш ва­жли­ві на­пря­ми на­у­ко­вих до­слі­джень пред­став­ле­но по­стій­ни­ми ру­бри­ка­ми: управ­лі­н­ня еко­но­мі­кою: те­о­рія і пра­кти­ка; фі­нан­си, по­да­тки, кре­дит; про­бле­ми ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку і де­цент| ра­лі­за­ції; пи­та­н­ня роз­ви­тку АПК; сві­то­го­спо­дар­ські зв’яз­ки; еко­но­мі­ка за| ру­бі­жних кра­їн; на­у­ко­ві дис­ку­сії; кри­ти­ка і бі­бліо­гра­фія то­що.

Укра­ї­на ни­ні пе­ре­бу­ває у скла­дній си­ту­а­ції. Жур­нал пов­ною мі­рою від­чу­ває ці про­бле­ми у сво­їй ро­бо­ті з огля­ду на всі аспе­кти: фі­нан­со­вий, ор­га­ні­за­цій­ний, ав| тор­ський, на­у­ко­вий та ін. Але по­єд­на­н­ня двох су­пе­ре­чли­вих і во­дно­час ком­пле| мен­тар­них тен­ден­цій – по­гли­бле­н­ня те­о­рії та зв’яз­ку з пра­кти­кою – є ті­єю осно| вою, яка дає мо­жли­вість по­ста­ви­ти еко­но­мі­чну по­лі­ти­ку на на­у­ко­вий фун­да­мент і в та­кий спо­сіб спри­я­ти за­без­пе­чен­ню ста­ло­го роз­ви­тку. Са­ме то­му жур­на­лу як на| уко­во­му ви­дан­ню на­ле­жить ви­ко­ну­ва­ти свою спе­ци­фі­чну і пра­кти­чно ва­жли­ву мі­сію й на­да­лі.

У юві­лей­них № 10 та № 11 ма­те­рі­а­ли пу­блі­ку­ва­ти­му­ться згі­дно з ру­бри­ка­ці­єю. От­же, юві­лей­ний цикл від­кри­ва­ють стат­ті, при­свя­че­ні еко­но­мі­чній те­о­рії, де роз| гля­ну­то, зокре­ма, про­бле­ми оцін­ки кри­зи, що за­го­стрю­є­ться, вла­сне, і в са­мій еко­но­мі­чній на­у­ці, яка від­стає від еко­но­мі­чної дій­сно­сті, а та­кож ав­тор­ські вис| нов­ки що­до ви­хо­ду з ці­єї кри­зи. Са­ме та­кий під­хід вла­сти­вий і гло­баль­но­му ви­мі| ру, згі­дно з яким на сто­рін­ках ві­до­мих жур­на­лів про­бле­ми кри­зи в су­ча­сній еко| но­мі­чній на­у­ці та­кож пе­ре­бу­ва­ють у по­лі ува­ги.

Ми спо­ді­ва­є­мо­ся, що стат­ті, опу­блі­ко­ва­ні у двох юві­лей­них но­ме­рах, при­свя| че­них 60|річ­чю жур­на­лу “Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни”, да­дуть по­штовх до но­вих іні­ці­а­тив­них пу­блі­ка­цій вче­них, при­чо­му не тіль­ки з Укра­ї­ни, що про­дов­жить пев| ну тра­ди­цію остан­ніх 10 ро­ків. До­ро­гі чи­та­чі та ав­то­ри! Як го­лов­ний ре­да­ктор жур­на­лу дя­кую за ва­шу ува­гу і спо­ді­ва­ю­ся на спів­пра| цю, а осо­бли­во – на про­по­зи­ції, які по­кра­щать жур­нал і ро­бо­ту йо­го ред­ко­ле­гії.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.