ПАПАВА В. – Про кри­зу в еко­но­мі­чній на­у­ці та шля­хи ви­хо­ду з неї

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents -

Про­ана­лі­зо­ва­но ха­ра­ктер кри­зи в еко­но­мі­чній на­у­ці, го­лов­ні при­чи­ни її фор­му­ва­н­ня, істо­ри­чні та су­ча­сні при­кла­ди її про­я­ву. За­про­по­но­ва­но пев­ні під­хо­ди для по­шу­ку ос$ нов­них шля­хів що­до по­до­ла­н­ня кри­зи в еко­но­мі­чній на­у­ці. Клю­чо­ві сло­ва: еко­но­мі­чна на­у­ка; еко­но­мікс; кри­пто­ва­лю­ти; люд­ський фа­ктор; со­ці$

аль­ні на­у­ки; “за ін­ших рів­них умов”; син­тез еко­но­мі­чних те­о­рій. Бібл. 110.

ON THE CRISIS IN ECONOMIC SCIENCE AND THE WAYS TO OVERCOME IT

The nature of the crisis of economic science, the main reasons for its formation and historical and modern examples of its manifestation are analyzed. Some approaches for overcoming the crisis are highlighted and discussed. Keywords: economic science; economics; cryptocurrencies; human factor; social sciences; ceteris paribus; synthesis of economic theories. References 110.

Для ви­вче­н­ня за­сад еко­но­мі­чної на­у­ки ви­ко­ри­сто­ву­є­ться рі­зно­ма­ні­тна на вчаль­на лі­те­ра­ту­ра [1; 2; 3; 4]. Во­на ду­же по­ши­ре­на у ба­га­тьох кра­ї­нах сві­ту. Однак між ці­єю на­вчаль­ною лі­те­ра­ту­рою не­має істо­тних від­мін­но­стей. Від­по­від­но до гро мад­ської дум­ки, яка сьо­го­дні па­нує, зга­да­ний на­вчаль­ний ма­те­рі­ал ви­ма­гає кри ти­чно­го пе­ре­о­сми­сле­н­ня. Вар­то за­зна­чи­ти, що кри­ти­ка по­сі­бни­ків та­ко­го ти­пу © Папава Во­ло­ди­мир (Papava Vladimer), 2018; e mail: [email protected]

роз­по­ча­ла­ся ще з 1970 х ро­ків [5; 6] і зго­дом кри­ти­чні пу­блі­ка­ції по­ді­бно­го ро­ду не одно­ра­зо­во по­вто­рю­ва­ли­ся [7]. От­же, вже ба­га­то ро­ків еко­но­мі­сти обго­во­рю­ють пи­та­н­ня про май­бу­тнє еко­но­мікс [8] *. Усі під­ру­чни­ки, про які йде­ться, по­бу­до­ва­но на та­ких при­пу­ще­н­нях, які в ре­аль­но­сті да­ле­ко не зав­жди ви­ко­ну­ю­ться. То­му особ ли­ве зна­че­н­ня має по­збав­ле­н­ня еко­но­мікс ілю­зій [10] та мі­фів [11; 12; 13; 14; 15].

Крім цьо­го в еко­но­мі­чній ре­аль­но­сті існу­ють рі­зні яви­ща, які в да­них кни­гах пра­кти­чно не від­обра­жа­ю­ться. Най­більш на­о­чний при­клад – ті­ньо­ва еко­но­мі­ка. Так, у тра­ди­цій­них під­ру­чни­ках з еко­но­мікс ви­вче­н­ня еко­но­мі­чних за­ко­но­мір­но стей грун­ту­є­ться на то­му при­пу­щен­ні, що вся еко­но­мі­ка є ле­галь­ною, а ті­ньо­во­го її се­кто­ру як та­ко­го не існує. Во­дно­час, згі­дно з да­ни­ми Мі­жна­ро­дно­го ва­лю­тно­го фон­ду, у 1991–2015 рр. у 158 кра­ї­нах сві­ту ті­ньо­ва еко­но­мі­ка ста­но­ви­ла 31,9% усієї еко­но­мі­ки [16]. Ін­ши­ми сло­ва­ми, тра­ди­цій­ний еко­но­мікс не­гла­сно вва­жає, що близь­ко 1/3 ре­аль­ної еко­но­мі­ки вза­га­лі не існує.

Тим ча­сом не менш ва­жли­вим є ви­вче­н­ня та­кож не­при­ва­бли­вих сто­рін су ча­сної еко­но­мі­ки. На­при­клад, існує ко­ло­саль­не зро­ста­н­ня фі­нан­со­во­го се­кто­ру в усьо­му сві­ті за ра­ху­нок зву­же­н­ня ре­аль­но­го се­кто­ру еко­но­мі­ки, і пра­кти­чно всі еко­но­мі­сти по­го­джу­ю­ться, що да­не від­хи­ле­н­ня при­зво­дить до фі­нан­со­вої кри зи [17; 18], що зу­мов­лює не­об­хі­дність ре­фор­му­ва­ти між­на­ро­дну мо­не­тар­ну та фі­нан­со­ву си­сте­ми [19]. Про­те хоч яко­го не­будь ді­йо­во­го ме­ха­ні­зму ви­рі­ше­н­ня ці­єї про­бле­ми до­сі не роз­ро­бле­но. Не важ­ко на­ве­сти й ін­ші при­кла­ди по­ді­бно­го ха­ра­кте­ру. Еко­но­мі­чна на­у­ка є да­ле­кою від про­по­зи­ції будь яких кон­кре­тних ме ха­ні­змів для по­до­ла­н­ня та­кої ано­ма­лії, як ба­га­то­ра­зо­ве пе­ре­ви­ще­н­ня рі­чної зар пла­ти ві­до­мих у сві­ті спортс­ме­нів у по­пу­ляр­них ви­дах спорту (фут­бол, ба­скет­бол, бокс то­що) Но­бе­лів­ської пре­мії (яка не­рід­ко роз­по­ді­ля­є­ться се­ред двох, а то й трьох ла­у­ре­а­тів) – адже для сві­то­во­го роз­ви­тку вклад но­бе­лів­ських ла­у­ре­а­тів, як пра­ви­ло, у ба­га­то ра­зів ва­го­мі­ший, ніж до­ся­гне­н­ня на­віть най­ви­да­тні­шо­го спорт сме­на. Не менш сер­йо­зна про­бле­ма існує і в га­лу­зі охо­ро­ни здо­ров’я, ко­ли за­мість лі­ку­ва­н­ня па­ці­єн­та здій­сню­є­ться ме­ди­чне об­слу­го­ву­ва­н­ня пла­то­спро­мо­жно­го клі­єн­та за по­пе­ре­дньо об­умов­ле­ну та га­ран­то­ва­ну ви­на­го­ро­ду, у ре­зуль­та­ті чо­го па­ці­єнт пе­ре­тво­рю­є­ться на клі­єн­та.

Гло­баль­на фі­нан­со­во еко­но­мі­чна кри­за по­ча­тку XXI ст. по­ста­ви­ла пе­ред еко но­мі­ста­ми ряд за­пи­тань, від­по­віді на які да­ле­ко не зав­жди мо­жна зна­йти в рам­ках тра­ди­цій­но­го еко­но­мікс. Ра­зом з тим ця кри­за за­го­стри­ла про­ти­сто­я­н­ня еко но­мі­стів рі­зних на­у­ко­вих шкіл, че­рез що скла­ло­ся вра­же­н­ня, що еко­но­мікс як та кий по­мер [20, p. 175–184]. Не див­но, що ла­у­ре­ат Но­бе­лів­ської пре­мії з еко­но­мі­ки Р. Ко­уз тра­ди­цій­ний еко­но­мікс на­звав “еко­но­мікс кла­сної до­шки” (blackboard economics) [21, с. 84]. Ска­за­не де­мон­струє ре­аль­ні тру­дно­щі в еко­но­мі­чній на­у­ці.

Та­ким чи­ном, ме­та стат­ті – оці­ни­ти кри­зо­вий стан в еко­но­мі­чній на­у­ці, про ана­лі­зу­ва­ти її слаб­кі сто­ро­ни і за­про­по­ну­ва­ти шля­хи по­до­ла­н­ня ці­єї кри­зи.

* Не­об­хі­дно за­зна­чи­ти, що пі­сля роз­па­ду СРСР се­ред еко­но­мі­стів пост­ра­дян­сько­го про сто­ру роз­по­ча­ла­ся дис­ку­сія про те, яким ро­сій­ським сло­вом за­мі­ни­ти тер­мін “еко­но­мікс”, який ви­ко­ри­сто­ву­є­ться для по­зна­че­н­ня ди­сци­плі­ни, що ви­вчає те­о­ре­ти­чні осно­ви еко­но­мі­ки. Біль­шою по­пу­ляр­ні­стю ко­ри­сту­вав­ся тер­мін “еко­но­мі­чна те­о­рія”; ми за­про­по­ну­ва­ли тер­мін “те­о­ре­ти­чна еко­но­мі­ка” [9]. Від­да­ю­чи йо­му пе­ре­ва­гу, ви­хо­ди­ли з то­го мір­ку­ва­н­ня, що за сво­їм змі­стом тер­мін “еко­но­мікс” шир­ший, ніж еко­но­мі­чна те­о­рія будь яко­го еко­но­мі­чно­го на­у­ко во­го на­пря­му (на­при­клад, фі­зіо­кра­ти­чно­го, мер­кан­ти­ліст­сько­го, кейн­сі­ан­сько­го то­що), то­му ди­сци­плі­ну, яка уза­галь­нює основ­ні мо­мен­ти рі­зних еко­но­мі­чних те­о­рій (на зра­зок те­о­ре­тич ної фі­зи­ки), ми за­про­по­ну­ва­ли на­зи­ва­ти те­о­ре­ти­чною еко­но­мі­кою. Щоб уни­кну­ти тер­мі­но ло­гі­чних не­по­ро­зу­мінь у цій стат­ті ви­ко­ри­сто­ву­є­ться тер­мін “еко­но­мікс”.

Про па­сив­ну роль еко­но­мі­чної на­у­ки

Не­об­хі­дно під­кре­сли­ти, що ті про­бле­ми, з яки­ми зі­ткну­ла­ся еко­но­мі­чна на ука, зов­сім не є но­ви­ми. Як спра­ве­дли­во за­зна­чив ві­до­мий ро­сій­ський еко­но­міст І. Бір­ман, який емі­гру­вав сво­го ча­су із СРСР, ка­пі­та­лізм про­тя­гом сто­літь роз­ви вав­ся так, що в цьо­му про­це­сі вче­ні еко­но­мі­сти (і не тіль­ки вче­ні) сво­ї­ми по­ра­да ми і ре­це­пта­ми зов­сім не бра­ли уча­сті [22, с. 521]. Сум­ним є той факт, що ба­га­то в чо­му еко­но­мі­чна на­у­ка за­ймає на­стіль­ки па­сив­ну по­зи­цію, що в кра­що­му ра­зі во на ви­ко­нує ли­ше фун­кцію ін­тер­пре­та­ції фа­ктів, які вже ста­ли­ся, а успі­хом вва жа­є­ться, ко­ли ця ін­тер­пре­та­ція ви­яв­ля­є­ться вір­ною.

Еко­но­мі­чна на­у­ка має ба­га­то­ві­ко­ву історію, хо­ча во­на да­ле­ко не зав­жди бу­ла го­то­ва да­ти пра­виль­ні від­по­віді на ті зло­бо­ден­ні за­пи­та­н­ня, які на по­ря­док ден­ний ста­ви­ла пра­кти­ка. Однак в істо­рії еко­но­мі­чної дум­ки ві­до­мі та­кож успі­шні при кла­ди, ко­ли “від­ста­ва­н­ня” еко­но­мі­чної на­у­ки від пра­кти­ки бу­ло по­до­ла­но за від­но­сно ко­ро­ткий строк, що, у свою чер­гу, да­ло но­вий ім­пульс для ви­рі­ше­н­ня ба га­тьох кон­кре­тних зав­дань еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку. Зокре­ма, Дж. Кейнс ство­рив свою все­сві­тньо ві­до­му те­о­рію під час Ве­ли­кої де­пре­сії, яка зго­дом ста­ла осно­вою для фор­му­ва­н­ня на­у­ко­во­го на­пря­му, на­зва­но­го кейн­сі­ан­ством; або ж стаг­фля­ція в 1970 х ро­ках за­по­ча­тку­ва­ла мо­не­та­ризм М. Фрі­дма­на – ла­у­ре­а­та Но­бе­лів­ської пре­мії з еко­но­мі­ки [23].

Ві­до­мі й ін­ші фа­кти, ко­ли еко­но­мі­чна на­у­ка це “від­ста­ва­н­ня” від пра­кти­ки до­ла­ла ли­ше час­тко­во, а в гір­шо­му ви­пад­ку – і зов­сім не змо­гла по­до­ла­ти. Най­більш на­о­чним при­кла­дом пер­шо­го є пе­ре­хід від ко­ман­дної еко­но­мі­ки до рин­ко­вої в ре­зуль­та­ті па­ді­н­ня ко­му­ні­сти­чно­го ре­жи­му на­при­кін­ці ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя. Не­зва­жа­ю­чи на те, що ба­га­то ві­до­мих уче­них еко­но­мі­стів спра­ве­дли­во вва­жа­ли, що цей пе­ре­хід – най­ви­да­тні­ша подія кін­ця ХХ ст. [24, р. 137], вплив якої на роз­ви­ток еко­но­мі­чної дум­ки мо­жна по­рів­ня­ти з по­до­ла­н­ням Ве­ли­кої де­пре­сії 1930 х ро­ків [25, с. 11] або з ре­кон­стру­кці­єю Єв­ро­пи пі­сля Дру­гої сві­то­вої вій ни [26; 27; 28], він роз­по­чав­ся (за спра­ве­дли­вою ха­ра­кте­ри­сти­кою Но­бе­лів­ських ла­у­ре­а­тів з еко­но­мі­ки Г. Бек­ке­ра та Дж. Сті­глі­ца) так, що еко­но­мі­чна на­у­ка не змо­гла да­ти те­о­ре­ти­чно більш менш об­грун­то­ва­ні від­по­віді на ба­га­то зло­бо­ден­них за­пи­тань що­до цьо­го про­це­су [29, р. 259; 30, р. 3]. У ре­зуль­та­ті, як по­ка­за­ла прак ти­ка, до­сить ча­сто він за­вер­шу­вав­ся ство­ре­н­ням не рин­ко­вої, а ква­зі­рин­ко­вої еко но­мі­ки [31; 32].

Мо­жна кон­ста­ту­ва­ти, що по­при де­яке уза­галь­не­н­ня до­сві­ду пе­ре­хо­ду до рин ко­вої еко­но­мі­ки, відповідна еко­но­мі­чна те­о­рія, на жаль, не бу­ла ство­ре­на [33]. Згі­дно з вла­сти­вою І. Бір­ма­ну ра­ди­каль­ною оцін­кою, у пи­та­н­нях ви­рі­ше­н­ня про­блем пе­ре­хо­ду до рин­ко­вої еко­но­мі­ки еко­но­мі­чна на­у­ка під­твер­ди­ла свою “пе­ре­кон­ли­ву ім­по­тен­тність” [22, с. 521].

Не­зва­жа­ю­чи на те, що кри­зо­ві яви­ща в еко­но­мі­ці, як пра­ви­ло, по­вин­ні сти му­лю­ва­ти роз­ви­ток еко­но­мі­чної дум­ки [34, с. 87], за спра­ве­дли­вим за­ува­же­н­ням ла­у­ре­а­та Но­бе­лів­ської пре­мії з еко­но­мі­ки П. Кру­гма­на, гло­баль­на фі­нан­со­во еко но­мі­чна кри­за 2007–2009 рр., на жаль, не спри­чи­ни­ла жо­дно­го зна­чно­го про­ри­ву в еко­но­мі­чній на­у­ці [35] *. Біль­ше то­го, з’яви­лась і та­ка дум­ка, що для неї епо­ха но­вих гло­баль­них те­о­ре­ти­чних ідей – на­дба­н­ня тіль­ки ми­ну­ло­го [38, с. 119]. І це

зов­сім не див­но, якщо вра­ху­ва­ти, що еко­но­мі­чна на­у­ка не мо­гла ні­чо­го вді­я­ти у ви­рі­шен­ні пи­тань ка­пі­та­лі­сти­чної еко­но­мі­ки, її май­бу­тньо­го [39; 40]. Слід за­зна чи­ти, що уро­ки, які на­да­ла кри­за, не бу­ли взя­ті до ува­ги про­во­джу­ва­ною про­тя­гом 10 ро­ків пі­сля неї еко­но­мі­чною по­лі­ти­кою [41; 42].

Пі­сля гло­баль­ної фі­нан­со­во еко­но­мі­чної кри­зи по­си­ли­ла­ся кри­ти­ка еко­но мікс, а та­кож акти­ві­зу­вав­ся по­шук шля­хів пе­ре­гля­ду за­сад еко­но­мі­чної на­у­ки [43; 44; 45; 46; 47]. Під­хід, що бу­ду­є­ться на фра­зі “еко­но­мі­сти про­ти еко­но­мікс” [48], сто­су­вав­ся не тіль­ки еко­но­мікс [49; 50; 51; 52; 53; 54; 55; 56] як та­ко­го, але і мак ро­еко­но­мі­ки [57; 58; 59], і мі­кро­еко­но­мі­ки [60]. Ця дис­ку­сія має ве­ли­ке зна­че­н­ня для до­ся­гне­н­ня кон­сен­су­су в еко­но­мі­чній на­у­ці [61]. Тут же не­об­хі­дно під­кре­сли ти, що се­ред еко­но­мі­стів є й та­кі, які вва­жа­ють, що оста­н­ня в ці­ло­му не пе­ре­бу­ває в ста­ні кри­зи, оскіль­ки во­на по­зна­чи­ла­ся тіль­ки на ма­кро­еко­но­мі­ці, тоб­то на од но­му з роз­ді­лів з усієї на­у­ки [38, с. 124].

На жаль, біль­шість Но­бе­лів­ських ла­у­ре­а­тів з еко­но­мі­ки, як пра­ви­ло, уни­ка ють обго­во­ре­н­ня з ши­ро­кою ау­ди­то­рі­єю пра­кти­чних пи­тань про еко­но­мі­чний роз­ви­ток, між­на­ро­дну еко­но­мі­ку, гло­баль­ні фі­нан­си то­що. Рід­кі­сним ви­ня­тком се­ред них є Дж. Сті­гліц, П. Кру­гман, М. Спенс і Р. Шил­лер, які від­рі­зня­ю­ться сво­єю актив­ні­стю що­до роз­гля­ду зло­бо­ден­них пи­тань еко­но­мі­ки. Іна­кше ка­жу­чи, вче­ні еко­но­мі­сти зі сві­то­ви­ми іме­на­ми та ав­то­ри­те­том у біль­шо­сті сво­їй вва­жа­ють за кра­ще не тор­ка­ти­ся ре­аль­них про­блем еко­но­мі­ки. Ско­рі­ше за все, та­кий сум ний факт зу­мов­ле­ний тим, що не­рід­ко Но­бе­лів­ську пре­мію з еко­но­мі­ки отри­му ють ті еко­но­мі­сти, пра­ці яких без­по­се­ре­дньо не пов’яза­ні з ре­аль­ни­ми тру­дно­ща ми су­ча­сної еко­но­мі­ки [62; 63]. Не­об­хі­дно за­зна­чи­ти, що не­ви­прав­да­не “мов­чан ня” є ха­ра­ктер­ним не тіль­ки для ба­га­тьох но­бе­лі­ан­тів еко­но­мі­стів, це, як ба­чи­мо, гло­баль­на тен­ден­ція, вла­сти­ва пе­ре­ва­жній ча­сти­ні еко­но­мі­стів. При­найм­ні, так, без­умов­но, мо­жна ска­за­ти і про мо­їх спів­ві­тчи­зни­ків – гру­зин­ських еко­но­мі­стів.

Гло­баль­ний “ві­рус” кри­пто­ва­лют та чер­го­ва па­сив­ність еко­но­мі­чної на­у­ки

Одним з на­о­чних при­кла­дів від­ста­ва­н­ня еко­но­мі­чної на­у­ки від су­ча­сних ре алій є вве­де­н­ня і швид­ке по­ши­ре­н­ня по всьо­му сві­ту кри­пто­ва­лю­ти – бі­тко­ї­на. Йо­го пер­ша емі­сія від­бу­ла­ся 3 сі­чня 2009 р., за ча­сів, ко­ли сві­то­ва бан­ків­ська сис те­ма пе­ре­жи­ва­ла тру­дно­щі че­рез гло­баль­ну фі­нан­со­во еко­но­мі­чну кри­зу [64]. Вар­то за­зна­чи­ти, що на­ста­н­ня епо­хи бі­тко­ї­на пе­ред­ба­чив ла­у­ре­ат Но­бе­лів­ської пре­мії з еко­но­мі­ки М. Фрі­дман ще у 1999 р., тоб­то май­же за 10 ро­ків до йо­го по яви [65; 66].

І хо­ча ні­хто не знає, хто та­кий йо­го офі­цій­ний тво­рець Са­то­ші На­ка­мо­то – кон­кре­тна осо­би­стість чи на­зва гру­пи лю­дей – по­пу­ляр­ність бі­тко­ї­на, на­віть не зва­жа­ю­чи на аб­со­лю­тно не­про­зо­рий ме­ха­нізм йо­го емі­сії [67], що­ро­ку зро­стає, що від­обра­жа­є­ться в під­ви­щен­ні йо­го ці­ни. На при­ро­дне за­пи­та­н­ня, чо­му ку­пу­ють бі­тко­їн і чо­му на ньо­го збіль­шу­є­ться по­пит, Дж. Сті­гліц спра­ве­дли­во від­по­від­ає: че рез йо­го за­се­кре­че­ність [68]. А це, у свою чер­гу, дає мо­жли­вість обі­йти за­кон [69].

За­се­кре­че­ний ха­ра­ктер бі­тко­ї­на (й ін­ших кри­пто­ва­лют) до­зво­лив йо­му ста­ти зру­чним за­со­бом про­ве­де­н­ня фі­нан­со­вих опе­ра­цій для кри­мі­наль­но­го сві­ту [70] і спри­яв то­му, щоб кри­пто­ва­лю­та в ру­ках по­лі­ти­чно­го агре­со­ра пе­ре­тво­ри­ла­ся на грі­зну зброю ма­со­во­го фі­нан­со­во­го ура­же­н­ня [71]. З цьо­го при­во­ду ін­те­рес ста­но вить ро­сій­ський до­свід. Так, про­тя­гом се­ми ро­ків Ро­сія пе­ре­слі­ду­ва­ла бі­тко­їн, хо ча з 2017 р. ви­сту­пи­ла з про­по­зи­ці­єю ши­ро­ко ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти кри­пто­ва­лю­ту і на­віть не ви­клю­чи­ла ви­пуск вла­сної (яка кон­ку­рує з бі­тко­ї­ном). Шля­хом ле

га­лі­за­ції кри­пто­ва­лю­ти Мо­сква пра­гне, що­най­мен­ше, обі­йти фі­нан­со­ві обме­жен ня, вста­нов­ле­ні ві­до­мим “актом Ма­гніт­сько­го” [72].

На дум­ку Дж. Сті­глі­ца, кри­пто­ва­лю­ту слід за­бо­ро­ни­ти [73], ого­ло­си­ти її по­за за ко­ном [68]. У свою чер­гу, Япо­нія на­да­ла бі­тко­ї­ну ста­тус ле­галь­но­го пла­ті­жно­го за­со бу, чим за­яви­ла про ба­жа­н­ня ста­ти гло­баль­ним цен­тром фі­нан­со­вих те­хно­ло­гій [74].

Не­об­хі­дно під­кре­сли­ти, що для ба­га­тьох все­сві­тньо ві­до­мих еко­но­мі­стів бі­тко­їн і в ці­ло­му кри­пто­ва­лю­та є не­на­дій­ним фі­нан­со­вим ін­стру­мен­том. На­при клад, Но­бе­лів­ський ла­у­ре­ат з еко­но­мі­ки П. Кру­гман під­кре­слює, що будь які кри­пто­ва­лю­ти – це “буль­ба­шки” [75] *. Че­рез те, що ці­на кри­пто­ва­лю­ти зро­стає за ра­ху­нок за­лу­че­н­ня до си­сте­ми но­вих спо­жи­ва­чів, кри­пто­ва­лю­та на­бу­ває ха­рак те­ру фі­нан­со­вої пі­ра­мі­ди – схе­ми Пон­ці [78].

Для де­яких еко­но­мі­стів важ­ко уяви­ти май­бу­тнє бі­тко­ї­на [79], та­кож во­ни не зна­ють, що по­ра­ди­ти за­ці­кав­ле­ним осо­бам – ку­пу­ва­ти бі­тко­ї­ни чи ні, оскіль­ки це для них те са­ме, що ку­пи­ти ло­те­рей­ний кви­ток [80]. Є й та­кі фа­хів­ці, для яких най­біль­ша про­бле­ма по­ля­гає в то­му, що, на їхню дум­ку, стриб­ко­по­ді­бне па­ді­н­ня вар­то­сті бі­тко­ї­на мо­же пі­ді­рва­ти ві­ру в ефе­ктив­ність рин­ку [81]. Най­не­спо­ді­ва ні­шим слід ви­зна­ти опти­мі­сти­чну за­яву ди­ре­кто­ра роз­по­ря­дни­ка Мі­жна­ро­дно­го ва­лю­тно­го фон­ду К. Ла­гард про ве­ли­ке май­бу­тнє кри­пто­ва­лю­ти [82], яке, на наш по­гляд, має біль­ше емо­цій­ну, ніж про­фе­сій­но еко­но­мі­чну осно­ву. На цьо­му фо­ні зов­сім не ви­да­є­ться див­ним по­зи­тив­не, опти­мі­сти­чне став­ле­н­ня до бі­тко­ї­на пред став­ни­ків лі­бер­та­рі­а­ні­зму [83].

Окре­мою про­бле­мою є те­хно­ло­гія “ви­до­бу­ва­н­ня” (май­нін­гу) бі­тко­ї­на, що ба зу­є­ться на бло­кчей­ні. На дум­ку де­яких еко­но­мі­стів, на від­мі­ну від кри­пто­ва­лю­ти, бло­кчейн має ве­ли­ке май­бу­тнє [74], хо­ча ске­пти­ки вва­жа­ють, що йо­го мо­жли­во­сті є обме­же­ни­ми [84; 85]. З при­во­ду бло­кчей­на ске­пти­цизм по­си­лю­є­ться ті­єю об­ста ви­ною, що йо­го “ви­до­бу­ва­н­ня” ви­ма­гає зна­чних комп’ютер­них по­ту­жно­стей і де ше­вих дже­рел енер­гії [71; 86]. Згі­дно з про­гно­зом, до 2020 р. бі­тко­їн ви­тра­ча­ти­ме біль­ше енер­гії, ніж її бу­ло спо­жи­то в усьо­му сві­ті у 2017 р. [87]. Іна­кше ка­жу­чи, в не­да­ле­ко­му май­бу­тньо­му вір­ту­аль­ні ва­лю­ти ство­рять сер­йо­зні енер­ге­ти­чні проб ле­ми для всьо­го сві­ту.

У на­шу ди­на­мі­чну епо­ху ми­ну­ло до­ста­тньо ча­су, по­ки еко­но­мі­сти по­ча­ли більш менш сер­йо­зно звер­та­ти ува­гу на кри­пто­ва­лю­ти, хо­ча бі­тко­їн фа­кти­чно вже став гло­баль­ною про­бле­мою. За­ра­ди спра­ве­дли­во­сті слід за­зна­чи­ти, що з’яви­ли­ся пер­ші на­у­ко­ві пу­блі­ка­ції, в яких ро­би­ться спро­ба уза­галь­ни­ти на­ко­пи­че­ний у цій сфе­рі до­свід [88], а та­кож пра­ці, що по­ясню­ють ши­ро­ко­му ко­лу чи­та­чів да­не пи та­н­ня про­стою мо­вою [89; 90]. Кри­пто­ва­лю­та вже охо­пи­ла ба­га­то кра­їн сві­ту **, хо­ча еко­но­мі­чна на­у­ка цей фе­но­мен, на жаль, на­ле­жним чи­ном до­сі не ви­вчи­ла. Не­за­ба­ром увесь світ від­зна­ча­ти­ме де­ся­ти­річ­чя бі­тко­ї­на, про­те еко­но­мі­сти тіль­ки но по­ча­ли звер­та­ти більш менш сер­йо­зну ува­гу на пи­та­н­ня кри­пто­ва­лют.

Про шля­хи ви­хо­ду з кри­зи

1. На наш по­гляд, най­ва­жли­ві­шою про­бле­мою, ха­ра­ктер­ною для су­ча­сної еко­но­мі­чної на­у­ки є не­хту­ва­н­ня лю­ди­ною ре­аль­ною, що, як пра­ви­ло, від­бу­ва­є­ться че­рез її за­мі­ну спро­ще­ною мо­де­л­лю А. Смі­та – homo economicus (лю­ди­ною еко

* Про­бле­ма “буль­ба­шок” в еко­но­мі­ці не є но­вою. Осо­бли­во во­на за­го­стри­ла­ся в Япо­нії в 1980 х та 1990 х ро­ках (див., на­при­клад, [76; 77]).

** Бі­тко­їн є ду­же по­пу­ляр­ним у Гру­зії, хо­ча, на ща­стя, офі­цій­но­го ста­ту­су він не отри­мав [91]. На жаль, про­бле­ма кри­пто­ва­лют та­кож по­ки що не ста­ла пре­дме­том ін­тен­сив­них на­у­ко­вих до­слі джень гру­зин­ських еко­но­мі­стів.

но­мі­чною). Для ро­зу­мі­н­ня еле­мен­тар­них, і до то­го ж схе­ма­ти­чних, за­ко­но­мір­нос тей рин­ко­вої еко­но­мі­ки мо­де­лі homo economicus ціл­ком до­ста­тньо, про­те ви­вчи­ти ре­аль­ні, і то­му більш скла­дні, еко­но­мі­чні за­ко­но­мір­но­сті на осно­ві ці­єї спро­ще­ної мо­де­лі лю­ди­ни в прин­ци­пі не­мо­жли­во.

Для еко­но­мі­стів про­бле­ма спів­від­но­ше­н­ня ре­аль­ної і шту­чної лю­ди­ни є дав но акту­аль­ною. Ла­у­ре­ат Но­бе­лів­ської пре­мії з еко­но­мі­ки Дж. Б’юке­нен спра­вед ли­во за­зна­чав, що лю­ди­на пра­гне до сво­бо­ди не для то­го, щоб ма­кси­мі­зу­ва­ти ко ри­сність (що є ме­тою лю­ди­ни шту­чної), а для то­го, щоб бу­ти та­кою лю­ди­ною, якою во­на хо­че бу­ти [92, p. 112].

Еко­но­мі­сти, які ви­сту­па­ють про­ти за­мі­ще­н­ня лю­ди­ни ре­аль­ної лю­ди­ною шту­чною, вва­жа­ють, що homo economicus “за­кін­чи­ла­ся” [93], що homo economicus по­мер­ла [94]. Чи озна­чає це, що вче­ні по­вин­ні зов­сім від­мо­ви­ти­ся від ви­ко­ри­стан ня мо­де­лі homo economicus? На на­шу дум­ку, ні, оскіль­ки для окре­мих ці­лей до­слі дже­н­ня і ця спро­ще­на мо­дель теж мо­же да­ти ці­ка­ві ре­зуль­та­ти. На­при­клад, для опи­су пост­ко­му­ні­сти­чно­го пе­ре­хо­ду до рин­ко­вої еко­но­мі­ки (шля­хом транс­фор ма­ції люд­сько­го фа­кто­ра) да­ний про­цес мо­жна роз­гля­да­ти як транс­фор­ма­цію homo sovieticus (лю­ди­ни ра­дян­ської) в homo economicus, у ре­зуль­та­ті чо­го ви­ма­льо­ву­є­ться но­ва мо­дель лю­ди­ни – homo transformaticus (лю­ди­на пе­ре­хі­дна) [95, p. 260–264]. Не­об­хі­дно за­зна­чи­ти, що мо­дель homo transformaticus є зна­чно ближ­чою до ре­аль ної лю­ди­ни, ніж окре­мо взя­ті мо­де­лі homo sovieticus і homo economicus, оскіль­ки ри си, ха­ра­ктер­ні для двох остан­ніх мо­де­лей, одно­ча­сно від­обра­же­но в мо­де­лі homo transformaticus. Про­те і во­на є да­ле­кою від лю­ди­ни ре­аль­ної.

Ін­ший при­клад ана­ло­гі­чно­го ха­ра­кте­ру – транс­фор­ма­ція мо­де­лі homo econo micus в умо­вах су­ча­сної фі­нан­со­во еко­но­мі­чної кри­зи в мо­дель zombie economicus (зом­бі еко­но­мі­чна) [96].

Та­ким чи­ном, для еко­но­мі­стів одним з най­ва­жли­ві­ших зав­дань є ви­ко­ри­стан ня у пев­но­му кон­кре­тно­му до­слі­джен­ні ті­єї мо­де­лі лю­ди­ни, яка бу­де най­більш на бли­же­ною до від­по­від­них рис лю­ди­ни ре­аль­ної [38, с. 121]. Оскіль­ки сто­про­цент ний збіг мо­де­лі лю­ди­ни для до­слі­дни­цьких ці­лей і лю­ди­ни ре­аль­ної в прин­ци­пі є не­здій­снен­ним. Це на­бли­же­н­ня бу­де мо­жли­вим, якщо еко­но­мі­сти зба­га­тять свій до­слі­дни­цький ар­се­нал від­по­від­ни­ми ін­стру­мен­та­ми ін­ших со­ці­аль­них на­ук (зок ре­ма, фі­ло­со­фії, пси­хо­ло­гії, со­ціо­ло­гії, пра­ва, по­лі­то­ло­гії).

2. Те, що між еко­но­мі­чною на­у­кою і пра­кти­кою існує зна­чний роз­рив, сьо го­дні ні для ко­го не се­крет. Го­лов­не – пра­виль­но ви­зна­чи­ти ту про­бле­му, без розв’яза­н­ня якої цей роз­рив не бу­де по­до­ла­но. Важ­ко не по­го­ди­ти­ся з ві­до­мим бри­тан­ським еко­но­мі­стом Р. Скі­дель­ські, який вва­жає, що в еко­но­мі­чній на­у­ці пре­ва­лює спро­щу­валь­ний під­хід, ко­ли еко­но­мі­ка ото­то­жню­є­ться з ма­ши­ною (не хай і скла­дною), яку лег­ко опи­са­ти за до­по­мо­гою ма­те­ма­ти­ки. Він та­кож за­зна­чає, що сьо­го­дні май­бу­тніх еко­но­мі­стів, на жаль, не вчать фі­ло­со­фії, пси­хо­ло­гії, істо­рії та по­лі­то­ло­гії, вна­слі­док чо­го зна­н­ня су­ча­сних уче­них є обме­же­ни­ми в основ­но­му еко­но­мі­чни­ми мо­де­ля­ми [97; 98], а це істо­тно збі­днює ту на­у­ко­ву мо­ву, якою во­ни по­вин­ні ко­ри­сту­ва­ти­ся.

Пи­тан­ню вза­є­мо­від­но­син мо­ви на­у­ки і дій­сно­сті при­свя­че­но не одну ці­ка­ву пра­цю [99; 100; 101]. Як ві­до­мо, пі­зна­н­ня нав­ко­ли­шньо­го сві­ту від­бу­ва­є­ться на ба­зі існу­ю­чої на­у­ко­вої мо­ви, яка, зі сво­го бо­ку, зба­га­чу­є­ться на осно­ві цьо­го пі­зна­н­ня. Че­рез те, що еко­но­мі­ка ото­то­жне­на зі скла­дною ма­ши­ною, мо­ва еко но­мі­чної на­у­ки ви­яви­ла­ся зна­чно більш спро­ще­ною, ніж це не­об­хі­дно для пі­знан ня дій­сно­сті на на­ле­жно­му рів­ні.

Ви­ко­ри­ста­н­ня ма­те­ма­ти­чних ме­то­дів, з одно­го бо­ку, під­ви­щує здій­снен­ність пі­зна­н­ня кон­кре­тних аспе­ктів еко­но­мі­чної дій­сно­сті, однак, з ін­шо­го – обме­жує йо­го, оскіль­ки істо­тно зву­жує мо­жли­во­сті більш менш аде­ква­тно­го від­обра­же­н­ня в ньо­му всьо­го рі­зно­ма­ні­т­тя дій­сно­сті. І це не див­но, оскіль­ки ма­те­ма­ти­ка як та­ка не на­стіль­ки до­ско­на­ла, щоб від­по­від­ним чи­ном по­ка­за­ти всю скла­дність со­ці­аль ної сфе­ри.

Про­бле­мою є і на­дмір­не за­хо­пле­н­ня еко­но­ме­три­кою, яка в да­ний час прак ти­чно ви­зна­є­ться кри­те­рі­єм істи­ни. Це ство­рює так зва­ний фе­но­мен “еко­но­мет ри­ко­ві­ри”, ко­ли вва­жа­є­ться: якщо ре­зуль­та­ти еко­но­ме­три­чних роз­ра­хун­ків су пе­ре­чать будь якій те­о­рії – тим гір­ше для ці­єї те­о­рії [38, с. 114].

Спро­ще­ний під­хід до ви­вче­н­ня еко­но­мі­чної дій­сно­сті, а то­чні­ше “еко­но­мі­чної ма­ши­ни”, най­на­о­чні­ше про­я­вив­ся в тих при­пу­ще­н­нях, які еко­но­мі­сти сві­до­мо, а ча­сом і не­сві­до­мо, ви­ко­ри­сто­ву­ють при про­ве­ден­ні до­слі­джень. Будь яке та­ке при пу­ще­н­ня спро­щує дій­сність, оскіль­ки вче­ний зо­се­ре­джує ува­гу на ви­вчен­ні яко­го не­будь фа­кто­ра (або гру­пи фа­кто­рів), ви­клю­ча­ю­чи мо­жли­вість змі­ни ін­ших фак то­рів. Та­кий під­хід ство­рює пло­до­твор­ний грунт для ви­ко­ри­ста­н­ня ма­те­ма­ти­ки для більш менш гли­бо­ко­го ана­лі­зу до­слі­джу­ва­ної про­бле­ми; ра­зом з тим від­кри­тим за ли­ша­є­ться пи­та­н­ня про ці при­пу­ще­н­ня, про те, на­скіль­ки ви­вче­ної за­ко­но­мір­но­сті до­ста­тньо для пра­виль­но­го сприйня­т­тя рі­зно­ма­ні­тної дій­сно­сті [43].

Ін­ди­ка­тор то­го, якою мі­рою те чи ін­ше при­пу­ще­н­ня усві­дом­ле­но вра­хо ву­є­ться вче­ним, від­би­ва­є­ться у ві­до­мо­му сло­во­спо­лу­чен­ні ceteris paribus, або “за

ін­ших рів­них умов”, яке свід­чить про те, що дій­сність спро­ще­на. А та­ке спро­ще­н­ня дає під­ста­ви для ви­ко­ри­ста­н­ня в еко­но­мі­ці ма­те­ма­ти­ки. Чи озна­чає це, що еко но­мі­сти по­вин­ні від­ки­ну­ти та­ке “ма­гі­чне” по­єд­на­н­ня слів у сво­є­му до­слі­джен­ні або ж від­мо­ви­ти­ся від ви­ко­ри­ста­н­ня в ньо­му ма­те­ма­ти­чних ме­то­дів? Зви­чай­но ж, ні! Без них пі­зна­н­ня еко­но­мі­чної дій­сно­сті на­ба­га­то ускла­дни­ться. Го­лов­не, не вва­жа­ти ре­зуль­та­ти та­ких на­у­ко­вих ро­біт оста­то­чни­ми, а до­слі­дже­н­ня – за­вер­ше ним. Нав­па­ки, йо­го не­об­хі­дно про­дов­жу­ва­ти на сти­ку еко­но­мі­ки і фі­ло­со­фії, пси хо­ло­гії, со­ціо­ло­гії, пра­ва, істо­рії, гео­гра­фії та по­лі­то­ло­гії. Да­ний під­хід істо­тно зба га­тить мо­ву еко­но­мі­чної на­у­ки.

Для по­до­ла­н­ня кри­зо­вої си­ту­а­ції в еко­но­мі­чній на­у­ці не­об­хі­дно про­во­ди­ти ін­тер­ди­сци­плі­нар­ні до­слі­дже­н­ня шля­хом за­лу­че­н­ня ін­стру­мен­та­рі­їв ін­ших со­ці­аль­них на­ук. Як при­клад мо­жна на­ве­сти від­но­сно но­вий на­прям, ко­трий не що­дав­но з’явив­ся в со­ці­аль­них на­у­ках, – гео­еко­но­мі­ку [102; 103; 104; 105; 106], яка, на жаль, по­ки що не ста­ла об’єктом сер­йо­зної ува­ги з бо­ку еко­но­мі­стів. Ге­о­еко но­мі­ка ще не вва­жа­є­ться під­га­луз­зю еко­но­мі­чних на­ук, і то­му во­на за­ли­ша­є­ться у сфе­рі ін­те­ре­сів фа­хів­ців пе­ре­ва­жно в по­лі­ти­ці та між­на­ро­дних відносинах. Тим ча сом са­ме гео­еко­но­мі­ка дає ключ до пра­виль­но­го ро­зу­мі­н­ня і ви­рі­ше­н­ня ба­га­тьох кон­кре­тних еко­но­мі­чних (і не тіль­ки) про­блем.

3. Окре­ма про­бле­ма – про­ти­сто­я­н­ня між рі­зни­ми еко­но­мі­чни­ми те­о­рі­я­ми, і пи­та­н­ня про те, яка з них є вір­ні­шою, на на­шу дум­ку, є ма­ло­кон­стру­ктив­ним. Як що про­ве­сти ана­ло­гію з кре­сле­н­ням, то один і той са­мий пре­дмет мо­жна на­крес ли­ти в рі­зних ра­кур­сах (у ре­зуль­та­ті чо­го во­ни силь­но від­рі­зня­ти­му­ться); за ана ло­гі­єю, мо­жна при­пу­сти­ти, що рі­зні еко­но­мі­чні те­о­рії від­обра­жа­ють одну і ту са­му дій­сність та­кож у рі­зних ра­кур­сах. У мі­ру змі­ни еко­но­мі­чної дій­сно­сті та чи ін­ша те­о­рія мо­же від­обра­зи­ти про­бле­му, яка ви­ни­кла, більш аде­ква­тно, ніж ін­ші.

На на­шу дум­ку, на су­ча­сно­му ета­пі роз­ви­тку еко­но­мі­чної на­у­ки осо­бли­во­го зна­че­н­ня на­бу­ває по­шук спіль­них скла­до­вих рі­зних те­о­рій, що до­зво­лить зна­хо

ди­ти шля­хи їх син­те­зу [107]. Одним з най­більш на­о­чних при­кла­дів та­ко­го під­хо­ду є син­тез те­о­рії про­по­зи­ції та кейн­сі­ан­ської те­о­рії [108; 109]. По­ряд з тим та­кож ба" жа­но роз­ви­ва­ти ін­те­гро­ва­ні еко­но­мі­чні те­о­рії [110], що дасть мо­жли­вість отри­му" ва­ти більш на­бли­же­ні до дій­сно­сті ре­зуль­та­ти до­слі­джень.

Зви­чай­но ж, у стат­ті на­ве­де­но ли­ше де­кіль­ка ду­же ва­жли­вих шля­хів по­до­лан" ня кри­зи в еко­но­мі­чній на­у­ці. Але на­віть обме­жу­ю­чись тіль­ки ни­ми, на на­ше гли" бо­ке пе­ре­ко­на­н­ня, це має не­аби­як по­зна­чи­ти­ся на ре­зуль­та­тах до­слі­джень. Та­кож слід під­кре­сли­ти одну об­ста­ви­ну, без­по­се­ре­дньо пов’яза­ну з про­бле­мою, – на­скіль­ки від­по­від­ає до­ся­гне­н­ням еко­но­мі­чної на­у­ки та еко­но­мі­чна по­лі­ти­ка, яка про­во­ди­ться уря­да­ми рі­зних дер­жав. Ско­рі­ше за все, про­бле­ма є не менш го­строю, ніж кри­за в еко­но­мі­чній на­у­ці, хо­ча це – те­ма са­мо­стій­но­го ви­вче­н­ня і ви­хо­дить за ме­жі да­ної стат­ті.

Ви­снов­ки

Сьо­го­дні ні­хто не має сум­ні­вів, що еко­но­мі­чна на­у­ка пе­ре­бу­ває в кри­зі, че" рез яку еко­но­мікс не­спро­мо­жний більш"менш за­до­віль­но від­обра­зи­ти дій­сність і, у кра­що­му ра­зі, зда­тний ли­ше ін­тер­пре­ту­ва­ти еко­но­мі­чну по­дію, яка вже ста" ла­ся. Мо­жна з упев­не­ні­стю кон­ста­ту­ва­ти, що з ча­сів ство­ре­н­ня Дж. Кейн­сом у пе­рі­од Ве­ли­кої де­пре­сії сво­єї ві­до­мої те­о­рії, а та­кож мо­не­та­ри­зму М. Фрі­дма­на в умо­вах стаг­фля­ції в 1970"х ро­ках, на жаль, не з’яви­ла­ся якась сер­йо­зна еко" но­мі­чна те­о­рія ве­ли­ко­го пра­кти­чно­го зна­че­н­ня. Гло­баль­на фі­нан­со­во"еко­но­міч" на кри­за 2007–2009 рр. ще раз про­де­мон­стру­ва­ла всім слаб­кі сто­ро­ни еко­но­міч" ної на­у­ки, і, що осо­бли­во ва­жли­во, уро­ки ці­єї кри­зи пра­кти­чно не впли­ну­ли на її роз­ви­ток.

Один з най­яскра­ві­ших при­кла­дів су­ча­сної кри­зи еко­но­мі­чної на­у­ки – швид" ке по­ши­ре­н­ня по всьо­му сві­ту за­хо­пле­н­ня кри­пто­ва­лю­тою, що, на жаль, до­сі не ста­ло об’єктом до­слі­джень еко­но­мі­стів. Для по­до­ла­н­ня кри­зо­вої си­ту­а­ції в еко" но­мі­чній на­у­ці осо­бли­ве зна­че­н­ня має ви­хід на пер­ший план люд­сько­го фа­кто­ра. Оче­ви­дно, що на сьо­го­дні яв­но не­до­ста­тньо ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти спро­ще­ну мо­дель

homo economicus. Не­об­хі­дно за мо­жли­во­сті рі­зно­бі­чно вклю­ча­ти в еко­но­мі­чні до­слі­дже­н­ня люд­ський фа­ктор, що мо­жна до­сяг­ти тіль­ки при за­лу­чен­ні ін­ших со­ці­аль­них на­ук (фі­ло­со­фії, пси­хо­ло­гії, со­ціо­ло­гії, пра­ва, по­лі­то­ло­гії). Ве­ли­ким сти­му­лом для роз­ви­тку еко­но­мі­чної на­у­ки мо­жуть ста­ти до­слі­дже­н­ня на сти­ку цих на­ук, що має по­сла­би­ти тра­ди­цій­ний під­хід еко­но­мі­стів, який, як пра­ви­ло, грун" ту­є­ться на сло­во­спо­лу­чен­ні “за ін­ших рів­них умов”. У ко­жно­му окре­мо­му ви­пад" ку ско­ро­че­н­ня кіль­ко­сті так зва­них “не­змін­них” фа­кто­рів, які пе­ред­ба­ча­ю­ться ці­єю фра­зою, зро­бить ре­зуль­та­ти до­слі­джень більш ре­а­лі­сти­чни­ми.

У да­ний час рі­зні еко­но­мі­чні те­о­рії про­ти­сто­ять одна одній, про­те до­ціль­ні­ше зо­се­ре­ди­ти ува­гу (там, де це мо­жли­во) на по­шу­ку то­го спіль­но­го, що спри­я­ти­ме їх син­те­зу. Та­кий шлях роз­ви­тку еко­но­мі­чної на­у­ки, на наш по­гляд, має чі­тко ви­ра" же­ний кон­стру­ктив­ний ха­ра­ктер.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Мак­кон­нелл К.Р., Брю С.Л. Эко­но­микс: Прин­ци­пы, про­бле­мы и по­ли­ти­ка. – В 2 т. – М. : Ре­спу­бли­ка, 1992. – Т. 1. – 399 с.; Т. 2. – 400 с. 2. Мэн­кью Н.Г. Прин­ци­пы эко­но­микс. – СПБ. : Пи­тер Ком, 1999. – 784 с. 3. Са­му­эль­сон П.А., Норд­ха­ус В.Д. Эко­но­ми­ка. – М. : БИНОМ, КНОРУС, ЛБЗ, 1999. – 800 с.

4. Фи­шер С., Дорн­буш Р., Шма­лен­зи Р. Эко­но­ми­ка. – М. : Де­ло, 1993. – 829 с. 5. Linder M., Sensat JR.J. Anti"samuelson. – Vol. 1 : Basic Ideological Concepts. Crises and Keynesianism. – New York : The World Market, Urizen Books, 1977. – 395 р.

6. Linder M., Sensat JR.J. Anti"samuelson. – Vol. 2 : Money and Credit. Value and Price Theory. Factors of Production. – New York : The World Market, Urizen Books, 1977. – 472 р.

7. Kanth R.K. Against Economics. Rethinking Political Economy. – Aldershot : Ashgate, 1997. – 256 р. 8. The Future of Economics ; [D. Hey, ed.]. – Oxford : Blackwell, 1992. – 162 р. 9. Папава В. О не­ко­то­рых про­бле­мах эко­но­ми­че­ской на­у­ки на сов­ре­мен­ном эта­пе // Во­про­сы эко­но­ми­ки. – 1992. – № 1. – С. 114–117.

10. Heath J. Economics without Illusions. Debunking the Myths of Modern Capita" lism. – New York : Broadway Books, 2010. – 352 р.

11. Гу­ри­ев С. Ми­фы эко­но­ми­ки: За­блу­жде­ния и сте­ре­о­ти­пы, ко­то­рые ра­с­про" стра­ня­ют СМИ и по­ли­ти­ки. – М. : Юнай­тед Пресс, 2010. – 304 с.

12. Fox J. The Myth of the Rational Market: A History of Risk, Reward, and Delu" sion on Wall Street. – New York : Harper Business, 2009. – 382 р.

13. Economics: Myth, Method, or Madness? Selected Readings ; [R.E. Hicks, W.J. Klages, F.A. Raffa, eds.]. – Berkeley, CA : Mccutchan Publishing Corporation, 1971. – 283 р.

14. Mishan E.J. Economic Myths and the Mythology of Economics. – Atlantic Highlands, NJ : Humanities Press International, 1986. – 176 р.

15. Paarlberg D. Great Myths of Economics. – New York : The New American Library, 1968. – 206 р.

16. Medina L., Schneider F. Shadow Economies Around the World: What Did We Learn Over the Last 20 Years? // IMF Working Paper WP/18/17. – 2018. – January [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.imf.org/en/publica" tions/wp/issues/2018/01/25/shadow"economies"around"the"world"what"did"we" Learn"over"the"last"20"years"45583.

17. Ани­кин А.В. Исто­рия фи­нан­со­вых по­тря­се­ний. От Джо­на Ло до Сер­гея Ки" ри­ен­ко : мо­ногр. – М. : ЗАО “Олимп"би­знес”, 2000. – 384 с.

18. Кин­дл­бер­гер Ч., Али­бер Р. Ми­ро­вые фи­нан­со­вые кри­зи­сы. Ма­нии, па­ни­ки и кра­хи. – СПБ : Пи­тер, 2010. – 544 с.

19. Сти­глиц ДЖ.Ю. и др. До­клад Сти­гли­ца о ре­фор­ме ме­жду­на­ро­дной ва­лют" но"фи­нан­со­вой си­сте­мы: уро­ки гло­баль­но­го кри­зи­са / До­клад Ко­мис­сии фи­нан" со­вых эк­спер­тов ООН. – М. : Ме­жду­на­ро­дные отно­ше­ния, 2012. – 324 с.

20. Davies H. The Financial Crisis: Who is to Blame? – Cambridge : Polity Press, 2010. – 240 p.

21. Ра­сков Д. Ри­то­ри­ка но­вой ин­сти­ту­ци­о­наль­ной эко­но­ми­че­ской те­о­рии // Во­про­сы эко­но­ми­ки. – 2010. – № 5. – С. 81–95.

22. Бир­ман И.Я. Я – эко­но­мист (о се­бе, лю­би­мом). – Но­во­си­бирск : ЭКОР, 1996. – 607 с.

23. Skidelsky R. How Economics Survived the Economic Crisis [Еле­ктрон­ний ре" сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/why"no"in" tellectual"shift"in"economics"by"robert"skidelsky"2018"01?utm_source=project+syndi" cate+newsletter&utm_campaign=6b6f82ce43"sunday_newsletter_21_1_2018&utm_me" dium=email&utm_term=0_73bad5b7d8"6b6f82ce43"93567601.

24. Stiglitz J.E. Another Century of Economic Science / In: The Future of Econo" mics ; [D. Hey, ed.]. – Oxford : Blackwell, 1992. – Р. 134–141.

25. Ав­то­но­мов В.С. По­ли­ти­че­ская эко­но­мия пе­ре­хо­дно­го пе­ри­о­да // Ми­ро­вая эко­но­ми­ка и ме­жду­на­ро­дные отно­ше­ния. – 1996. – № 9. – С. 7–15.

26. Fischer S., Frankel J. Macroeconomic Issues of Soviet Reform // American Eco" nomic Review. – 1992. – Vol. 82. – No. 2. – Р. 37–42.

27. Sachs J. Privatization in Russia: Some Lessons from Eastern Europe // American Economic Review. – 1992. – Vol. 82. – No. 2. – Р. 43–48.

28. Wolfson M. Transitions from a Command Economy: Rational Expectations and Cold Turkey // Contemporary Policy Issues. – 1992. – Vol. 10. – Iss. 2. – Р. 35–43.

29. Becker G.S., Becker G.N. The Economics of Life. From Baseball to Affirmative Action to Immigration, How Real World Issues Affect Our Everyday Life. – New York : Mcgrow"hill, 1997. – 352 p. 30. Stiglitz J.E. Whither Socialism? – Cambridge : The MIT Press, 1996. – 352 p. 31. Quasi"markets and Social Policy ; [J. Le Grand, W. Bartlett, eds.] – Basingstoke, UK : Macmillan Press, 1993. – Р. 202–220.

32. Геєць В.М. По­до­ла­н­ня ква­зі­рин­ко­во­сті – шлях до ін­ве­сти­цій­но орі­єн­то­ва­ної мо­де­лі еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни. – 2015. – № 6. – С. 4–17.

33. Papava V. On the Theory of Post"communist Economic Transition to Market // International Journal of Social Economics. – 2005. – Vol. 32. – No. 1"2. – Р. 77–97.

34. Ба­зи­ле­вич В.Д. Еко­но­мі­чна на­у­ка та осві­та в епо­ху си­стем­них транс­фор­ма" цій: но­ві ви­кли­ки і за­пи­ти до фун­да­мен­таль­ної те­о­рії // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни. – 2016. – № 8. – С. 78–92.

35. Krugman P. Good Enough for Government Work? Macroeconomics Since the Crisis // Oxford Review of Economic Policy. – 2018. – Vol. 34. – Iss. 1"2. – Р. 156–168 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://academic.oup.com/oxrep/arti" cle/34/1–2/156/4781811.

36. Кру­гман П. Выход из кри­зи­са есть! – М. : Азбу­ка Би­знес, Азбу­ка"ат­ти­кус, 2013. – 318 с.

37. Ря­за­нов В.Т. Еко­но­мі­чна по­лі­ти­ка пі­сля кри­зи: чи ста­не во­на знову кейн" сі­ан­ською? // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни. – 2014. – № 5. – С. 4–27.

38. Ка­пе­лю­шни­ков Р.И. О сов­ре­мен­ном со­сто­я­нии эко­но­ми­че­ской на­у­ки: по­лу" со­ци­о­ло­ги­че­ские на­блю­де­ния // Во­про­сы эко­но­ми­ки. – 2018. – № 5. – С. 110–128.

39. Хейл­бро­нер Р. На­у­чный ана­лиз и ви­де­ние в исто­рии сов­ре­мен­ной эко­но­ми" че­ской мысли // Во­про­сы эко­но­ми­ки. – 1993. – № 11. – С. 4–12.

40. Heilbroner R., Milberg W. The Crisis of Vision in Modern Economic Thought. – Cambridge : Cambridge University Press, 1996. – 131 p.

41. El6erian M.A. The Lost Lesson of the Financial Crisis [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/lost"lessons"of"the" financial"crisis"by"mohamed"a""el"erian"2017"08.

42. Pressman S., Scott R. Ten years after the crisis: a lost decade? // Real"world Economics Review. – 2018. – Iss. 83. – Р. 2–19 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до" сту­пу : http://www.paecon.net/paereview/issue83/pressmanscott83.pdf.

43. Ро­дрик Д. Эко­но­ми­ка ре­ша­ет: си­ла и сла­бость “мра­чной на­у­ки”. – М. : Из" да­тель­ство Ин­сти­ту­та Гай­да­ра, 2017. – 256 с.

44. Bookstaber R. The End of Theory. Financial Crises, the Failure of Economics, and the Sweep of Human Interaction. – Princeton : Princeton University Press, 2017. – 240 р.

45. Leiashvily P. Economic Activity: Teleological Analysis. – New York : Nova Science Publishers, 2012. – 164 р.

46. Turner A. Economics after the Crises. Objectives and Means. – Cambridge : The MIT Press, 2012. – 128 p.

47. van Staveren I. Economics After the Crises. An Introduction to Economics from a Pluralist and Global Perspective. – London : Routledge, 2015. – 458 р.

48. Rodrik D. Economists vs. Economics [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/economists"versus"economics"by"dani" rodrik"2015"09?utm_source=project+syndicate+newsletter&utm_campaign=be2a176f93" Sept_13_20159_5_2015&utm_medium=email&utm_term=0_73bad5b7d8"be2a176f93" 93567601&barrier=accessreg.

49. Birks S. 40 Critical Pointers for Students of Economics. – London : College Publications, 2016. – 106 р.

50. Fullbrook E. Narrative Fixation in Economics. – London : College Publications, 2016. – 166 р.

51. Marques G. A Philosophical Framework for Rethinking Theoretical Economics and Philosophy of Economics. – London : College Publications, 2016. – 198 р.

52. Mccloskey D.N. Bourgeois Dignity: Why Economics Can’t Explain the Modern World. – Chicago : The University of Chicago Press, 2010. – 592 p.

53. Pilkington P. The Reformation in Economics: A Deconstruction and Recon" struction of Economic Theory. – London : The Palgrave Macmillan, 2016. – 384 р.

.. 54. Soderbaum P. Do We Need a New Economics for Sustainable Development? // Real"world Economics Review. – 2017. – Iss. 80. – P. 32–44 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.paecon.net/paereview/issue80/soderbaum80.pdf.

55. Stiglitz J. An Agenda for Reforming Economic Theory [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.youtube.com/watch?v=l9kad_nqiny.

56. Syll L.P. On the Use and Misuse of Theories and Models in Mainstream Econo" mics. – London : College Publications, 2016. – 184 p.

57. Kaletsky А. Ре­во­лю­ция “Ма­кро­нэко­но­ми­ки”? [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре" жим до­сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/replacement"market" fundamentalism"by"anatole"kaletsky"2017"07/russian.

58. Di Muzio T., Noble L. The Coming Revolution in Political Economy: Money Creation, Mankiw and Misguided Macroeconomics // Real"world Economics Review. – 2017. – Iss. 80. – P. 85–108 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.pae" con.net/paereview/issue80/dimuzionoble80.pdf.

59. Stiglitz J. Joseph Stiglitz on Macroeconomics in Crisis [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.youtube.com/watch?v=soxcmc9"1cc&app=desktop.

60. Hill R., Myatt T. The Economics Anti"textbook: A Critical Thinker’s Guide to Microeconomics. – Halifax : Fernwood Publishing, 2010. – 224 p.

61. Rodrik D. The Perils of Economic Consensus [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/dani"rodrik"warns"that"agre" ement"among"economists"can"create"an"illusion"of"certain"knowledge?utm_sour" ce=madmimi&utm_medium=email&utm_content=dani+rodrik%3a+%22the+peril s+of+economic+consensus%22&utm_campaign=20140817_m121761177_dani+rod rik%3a+%22the+perils+of+economic+consensus%22&utm_term=the+perils+of+ Economic+consensus&barrier=accessreg.

62. Оffer А. Но­бе­лев­ская эко­но­ми­ка vs. со­ци­ал"де­мо­кра­тия [Еле­ктрон­ний ре" сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/economics" nobel"versus"social"democracy"by"avner"offer"2016"10/russian.

63. Offer A., Soderberg G. The Nobel Factor: The Prize in Economics, Social Demo" cracy, and the Market Turn. – Princeton : Princeton University Press, 2016. – 344 р.

64. Skidelsky R. Why Reinvent the Monetary Wheel? [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре" жим до­сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/cryptocurrencies"false" promise"by"robert"skidelsky"2018"05?utm_source=project+syndicate+newsletter&utm_cam" paign=c4c50cbed2"sunday_newsletter_27_5_2018&utm_medium=email&utm_term= 0_73bad5b7d8"c4c50cbed2"93567601.

65. Cawrey D. How Economist Milton Friedman Predicted Bitcoin [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.coindesk.com/economist"milton"friedman" predicted"bitcoin/.

66. Samson А. Ла­у­ре­ат Но­бе­лев­ской пре­мии Миль­тон Фри­дман про­гно­зи­ро­вал би­ткойн­скyю эпо­хy 17 лет на­зад [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://bit" COINRUSH.MD/%D0%BB%D0%B0%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%B0%D1%82" %D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0 %BA%D0%BE%D0%B9"%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B8" %D0%BC%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%BE%D0%BD"%D1%84/.

67. Shiller R.J. The Old Allure of New Money [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до" сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/cryptocurrencies"scientific"nar" rative"by"robert"j""shiller"2018"05?utm_source=project+syndicate+newslet" ter&utm_campaign=c4c50cbed2"sunday_newsletter_27_5_2018&utm_me" dium=email&utm_term=0_73bad5b7d8"c4c50cbed2"93567601.

68. Golstein S. Nobel Laureate Stiglitz: “Why Do People Want Bitcoin?” [Еле­ктрон" ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.financemagnates.com/cryptocurren" cy/news/nobel"laureate"stiglitz"people"want"bitcoin/.

69. Myers J. Joseph Stiglitz: Bitcoin ought to be outlawed [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.weforum.org/agenda/2017/11/joseph"stiglitz"bitcoin" ought"to"be"outlawed/.

70. Roubini N. Пер­вые кои­но мо­шен­ни­ки [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до" сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/ico"cryptocurrency"scams"by" nouriel"roubini"2018"05/russian.

71. Джеймс Х. Опа­сность би­ткой­на [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/bitcoin"threat"to"political"stability"by" harold"james"2018"02/russian.

72. Johnson M.C. Why Is the Kremlin Suddenly Obsessed With Cryptocurrencies? [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.thedailybeast.com/why"is" the"kremlin"suddenly"obsessed"with"cryptocurrencies?ref=scroll.

73. Bach N. This Nobel Prize"winning Economist Says Bitcoin Should be Banned // Fortune. – 2017. – November 30 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://for" tune.com/2017/11/30/economist"joseph"stiglitz"bitcoin"should"be"outlawed/.

74. Rogoff K. Зо­ло­то кри­пто­ду­ра­ков? [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/bitcoin"long"term"price"collapse"by" kenneth"rogoff"2017"10/russian?barrier=accesspay.

75. Са­ма­е­ва Ю. Пол Кру­гман: “Ну­жно го­во­рить об опре­де­ля­ю­щей ро­ли го­су" дар­ства в пре­о­до­ле­нии кри­зи­са, о не­об­хо­ди­мо­сти вме­ша­тель­ства в рыно­чные ме" ха­ни­змы и ру­чно­го управ­ле­ния” // Зер­ка­ло не­де­ли. – 2017. – Сен­тя­брь 18 [Елек" трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://zn.ua/macrolevel/nobelevskiy"laureat" pol"krugman"nuzhno"govorit"ob"opredelyayuschey"roli"gosudarstva"v"preodolenii" krizisa"o"neobhodimosti"vmeshatelstva"v"rynochnye"mehanizmy"i"ruchnogo" upravleniya"260407_.html#comment.

76. Barsky R.B. The Japanese bubble: A ‘Heterogeneous’ Approach // NBER Wor" king Paper 15052. – 2009. – June [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.nber.org/papers/w15052.

77. Wood C. The Bubble Economy? Japan’s Extraordinary Speculative Boom of the ’80s and the Dramatic Bust of the ’90s. – Jakarta: Solstice Publishing, 2005. – 224 p.

78. Sheng A., Geng X. Вар­ва­ры у мо­не­тар­ных во­рот [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре" жим до­сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/bitcoin"cryptocurrencies" monetary"risk"by"andrew"sheng"and"xiao"geng"2017"08/russian?barrier=accesspay.

79. Baker D. Tesla, Amazon, Bitcoin, Efficient Markets and FTT // WEA Commen" taries. – 2018. – Vol. 8. – No. 1. – Р. 10–11 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.worldeconomicsassociation.org/newsletterarticles/bitcoin"efficient"markets/.

80. Turner A. Should You Buy Bitcoin? [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/bitcoin"collapse"low"macroeconomic" risk"by"adair"turner"2018"02.

81. Quiggin J. What Bitcoin Reveals About Financial Markets // The New York Times. – 2018. – February 8 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.nyti" mes.com/2018/02/08/opinion/bitcoin"financial"markets.html?rref=collection%2fsec" tioncollection%2fopinion&action=click&contentcollection=opinion&region=rank&mo dule=package&version=highlights&contentplacement=8&pgtype=sectionfront.

82. Lagarde C. Central Banking and Fintech – A Brave New World? [Еле­ктрон­ний ре" сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.imf.org/en/news/articles/2017/09/28/sp092917" central"banking"and"fintech"a"brave"new"world?cid=em"com"123"35955.

83. Cox J. Bitcoin and Digital Currencies: The New World of Money and Freedom. – Baltimore : Laissez Faire Books, 2013. – 112 p.

84. Roubini N. Не­выпол­нен­ные обе­ща­ния бло­кчей­на [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/why"bitcoin"is"a" bubble"by"nouriel"roubini"2018"01/russian?barrier=accesspay.

85. Roubini N., Byrne P. Бло­кчейн – пу­стые ме­чты [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре" жим до­сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/blockchain"technology" limited"applications"by"nouriel"roubini"and"preston"byrne"2018"03/russian.

86. Popper N. There Is Nothing Virtual About Bitcoin’s Energy Appetite // The New York Times. – 2018. – January 21 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.nytimes.com/2018/01/21/technology/bitcoin"mining"energy"consump" tion.html?action=click&contentcollection=times%20insider&module=relatedcover age&region=marginalia&pgtype=article.

87. Jezard A. In 2020 Bitcoin will Consume More Power than the World does Today [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.weforum.org/agen" da/2017/12/bitcoin"consume"more"power"than"world"2020/.

88. Salman A., Razzaq M.G.A. Bitcoin and the World of Digital Currencies / In: Financial Management from an Emerging Market Perspective ; [G. Kucukkocaoglu, S. Gokten, eds]. – Intech. – 2018. – P. 269–281.

89. Ви­нья П., Кей­си М. Эпо­ха кри­пто­ва­лют. Как би­ткоин и бло­кчейн ме­ня­ют ми­ро­вой эко­но­ми­че­ский по­ря­док. – М. : Манн, Ива­нов и Фер­бер, 2018. – 432 с.

90. Та­ра­сов Д., По­пов А. От зо­ло­та до би­ткой­на. – М. : Аль­пи­на Па­бли­шер, 2018. – 98 с.

91. North A. How the Tiny Nation of Georgia Became a Bitcoin Behemoth [Елек" трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.npr.org/sections/paral"

lels/2018/04/23/597780405/how"the"tiny"nation"of"georgia"became"a"bitcoin"behe" moth.

92. Buchanan J.M. What Should Economists Do? – Indianapolis : Liberty Fund, 1979, 292 р.

93. Brockway G.P. The End of Economic Man. – New York : W.W. Norton and Co, 1995. – 333 p.

94. Tittenbrun J. The Death of the Economic Man // International Letters of Social and Humanistic Sciences. – 2013. – Vol. 11. – Р. 10–34 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре" жим до­сту­пу : https://www.scipress.com/ilshs.11.10.pdf.

95. Papava V. The Georgian Economy: From “Shock Therapy” to “Social Promo" tion” // Communist Economies & Economic Transformation. – 1996. – Vol. 8. – No. 2. – Р. 251–267.

96. Papava V. Is Zombie Economicus Coming? [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.marketoracle.co.uk/article8736.html.

97. Skidelsky R. Эко­но­ми­сты про­тив эко­но­ми­ки [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре" жим до­сту­пу : https://www.project"syndicate.org/commentary/mathematical"econom" ics"training"too"narrow"by"robert"skidelsky"2016"12/russian?barrier=accesspaylog.

98. Ски­дель­ски Р. “Уче­ные иди­о­ты”. По­че­му эко­но­ми­сты не по­ни­ма­ют, что прои­схо­дит с ми­ро­вой эко­но­ми­кой? [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://ktovkurse.com/mirovaya"ekonomika/uchennye"idioty"pochemu"ekonomisty" ne"ponimayu"chto"proishodit"s"mirovoj"ekonomikoj.

99. Ким В.В., Бла­же­вич Н.В. Язык на­у­ки: Фи­ло­со­фско"ме­то­до­ло­ги­че­ские аспек" ты. – Ека­те­рин­бург : Банк куль­тур­ной ин­фор­ма­ции, 1998. – 214 с. [Еле­ктрон­ний ре" сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/3588/2/philos_edu_4.pdf.

100. Devitt M., Sterelny K. Language and Reality: An Introduction to the Philosophy of Language. – Oxford, UK : Wiley"blackwell, 1999. – 360 p.

101. Marsonet M. Science, Reality, and Language. – Albany, N.Y. : State University of New York Press, 1995. – 170 p.

102. Дер­га­чев В. Ге­о­эко­но­ми­ка (Сов­ре­мен­ная гео­по­ли­ти­ка). – К. : ВИ­РА"Р, 2002. – 512 с.

103. Ко­че­тов Э.Г. Ге­о­эко­но­ми­ка (Осво­е­ние ми­ро­во­го эко­но­ми­че­ско­го про" странс­тва). – М. : Изда­тель­ство БЕК, 1999. – 480 с.

104. Gasimli V. Geo"economics. – Baku : Aston Print LLC, 2015. – 208 р. [Елек" трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://sam.az/uploads/pdf/geo"economic.pdf.

105. Kvinikadze G. Conceptualization of Geo"economic Threats in Small Countries with Transition Economies // Economic and Regional Studies. – 2017. – Vol. 10. – No. 3. – Р. 42–52.

106. Solberg Soilen / K. Geoeconomics. – London : Bookboon, 2012. – 302 p. [Елек" трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://bookboon.com/en/geoeconomics"ebook.

107. Hsieh C.6Y., Mangum S.L. A Search for Synthesis in Economic Theory. – Armonk : M.E. Sharpe, 1986. – 268 с.

108. Ananiashvili I., Papava V. Laffer"keynesian Synthesis and Macroeconomic Equilibrium. – New York : Nova Science Publishers, 2014. – 106 р.

109. Langdana F.K. Macroeconomic Policy: Demystifying Monetary and Fiscal Policy. – New York : Springer Sciece+business Media, 2009. – 288 p.

110. Tuerck D.G. Macroeconomics: Integrating Theory, Policy and Practice for a New Era. – New York : Business Expert Press, 2015. – 140 p.

References

1. Mcconnell C.R., Brue S.L. Ekonomiks: Printsipy, Problemy i Politika. V 2 tom. [Economics: Principles, Problems, and Policies. In 2 vol.] Moscow, Respublika, 1992 [in Russian].

2. Mankiw N.G. Printsipy Ekonomiks [Principles of Economics]. St. Petersburg, Piter Kom, 1999 [in Russian].

3. Samuelson P.A., Nordhaus W.D. Ekonomika [Economics]. Moscow, BINOM, KNORUS, LBZ, 1999 [in Russian].

4. Fischer S., Dornbusch R., Schmalensee R. Ekonomika [Economics]. Moscow, Delo, 1993 [in Russian].

5. Linder M., Sensat JR.J. Anti"samuelson. Vol. 1: Basic Ideological Concepts. Crises and Keynesianism. New York, The World Market, Urizen Books, 1977.

6. Linder M., Sensat JR.J. Anti"samuelson. Vol. 2: Money and Credit. Value and Price Theory. Factors of Production. New York, The World Market, Urizen Books, 1977.

7. Kanth R.K. Against Economics. Rethinking Political Economy. Aldershot, Ashgate, 1997. 8. The Future of Economics. D. Hey (Ed.). Oxford, Blackwell, 1992. 9. Papava V. O nekotorykh problemakh ekonomicheskoi nauki na sovremennom etape [On some problems of economic science at the present stage]. Voprosy ekonomiki – Economic Issues, 1992, No. 1, pp. 114–117 [in Russian].

10. Heath J. Economics without Illusions. Debunking the Myths of Modern Capitalism. New York, Broadway Books, 2010.

11. Guriev S. Mify Ekonomiki: Zabluzhdeniya i Stereotipy, Kotorye Rasprostranyayut SMI i Politiki [Myths of Economics: Delusions and Stereotypes Spread by the Media and Politicians]. Moscow, Yunaited Press, 2010 [in Russian].

12. Fox J. The Myth of the Rational Market: A History of Risk, Reward, and Delusion on Wall Street. New York, Harper Business, 2009.

13. Economics: Myth, Method, or Madness? Selected Readings. R.E. Hicks, W.J. Klages, F.A. Raffa (Eds.). Berkeley, CA, Mccutchan Publishing Corporation, 1971.

14. Mishan E.J. Economic Myths and the Mythology of Economics. Atlantic Highlands, NJ, Humanities Press International, 1986. 15. Paarlberg D. Great Myths of Economics. New York, New American Library, 1968. 16. Medina L., Schneider F. Shadow economies around the world: what did we learn over the last 20 years? IMF Working Paper WP/18/17, January 2018, available at: https://www.imf.org/en/publications/wp/issues/2018/01/25/shadow"economies" Around"the"world"what"did"we"learn"over"the"last"20"years"45583.

17. Anikin A.V. Istoriya Finansovykh Potryasenii. Ot Dzhona Lo do Sergeya Kirienko [History of Financial Shocks. From John Law to Sergei Kirienko]. Moscow, ZAO “Olimp"bizness”, 2000 [in Russian].

18. Kindleberger C.P., Aliber R.Z. Mirovye Finansovye Krizisy. Manii, Paniki i Krakhi [Manias, Panic and Crashes: A History of Financial Crises]. St. Petersburg, Piter, 2010 [in Russian].

19. Stiglitz J.E. et al. Doklad Stiglitsa o Reforme Mezhdunarodnoi Valyutno6finansovoi Sistemy: Uroki Global’nogo Krizisa. Doklad komissii finansovykh ekspertov OON [The Stiglitz Report. Reforming the International Monetary and Financial Systems in the Wake of the Global Crises. Joseph E. Stiglitz and Members of a UN Commission of Financial Expert]. Moscow, International relations PH, 2012 [in Russian].

20. Davies H. The Financial Crisis: Who is to Blame? Cambridge, Polity Press, 2010.

21. Raskov D. Ritorika novoi institutsional’noi ekonomicheskoi teorii [Rhetoric of the new institutional economics]. Voprosy ekonomiki – Economic Issues, 2010, No. 5, pp. 81–95 [in Russian].

22. Birman I.YA. Ya – Ekonomist (o Sebe, Lyubimom) [I am an Economist (about Myself, Beloved)]. Novosibirsk, EKOR, 1996 [in Russian].

23. Skidelsky R. How economics survived the economic crisis, available at: https://www.project"syndicate.org/commentary/why"no"intellectual"shift"in"econom" ics"by"robert"skidelsky"2018"01?utm_source=project+syndicate+newslet" ter&utm_campaign=6b6f82ce43"sunday_newsletter_21_1_2018&utm_me" dium=email&utm_term=0_73bad5b7d8"6b6f82ce43"93567601.

24. Stiglitz J.E. Another Century of Economic Science, in: The Future of Econo" mics. D. Hey (Ed.). Oxford, Blackwell, 1992, рр. 134–141.

25. Avtonomov V.S. Politicheskaya ekonomiya perekhodnogo perioda [Political econo" my of a transition period]. Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniya – World Economy and International Relations, 1996, No. 9, pp. 7–15 [in Russian].

26. Fischer S., Frankel J. Macroeconomic issues of Soviet reform. American Econo6 mic Review, 1992, Vol. 82, No. 2, рр. 37–42.

27. Sachs J. Privatization in Russia: some lessons from Eastern Europe. American Economic Review, 1992, Vol. 82, No. 2, pp. 43–48.

28. Wolfson M. Transitions from a command economy: rational expectations and cold turkey. Contemporary Policy Issues, 1992, Vol. 10, Iss. 2, рр. 35–43.

29. Becker G.S., Becker G.N. The Economics of Life. From Baseball to Affirmative Action to Immigration, How Real World Issues Affect Our Everyday Life. New York, Mcgrow"hill, 1997. 30. Stiglitz J.E. Whither Socialism? Cambridge, The MIT Press, 1996. 31. Quasi"markets and Social Policy. J. Le Grand, W. Bartlett (Eds.). Basingstoke, UK, Macmillan Press, 1993.

32. Heyets V.M. Podolannya kvazirynkovosti – shlyakh do investytsiino orientovanoi modeli ekonomichnoho zrostannya [Overcoming the quasimarketness – a way to the invest" ment"oriented model of economic growth]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2015, No. 6, pp. 4–17 [in Ukrainian].

33. Papava V. On the theory of post"communist economic transition to market. International Journal of Social Economics, 2005, Vol. 32, No. 1–2, рр. 77–97.

34. Bazylevych V.D. Ekonomichna nauka ta osvita v epokhu systemnykh transformatsii: novi vyklyky i zapyty do fundamental’noi teorii [Economic science and education in the epoch of system transformations: new challenges and requests for the fundamental theo" ry]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2016, No. 8, pp. 78–92 [in Ukrainian].

35. Krugman P. Good enough for government work? Macroeconomics since the cri" sis. Oxford Review of Economic Policy, 2018, Vol. 34, Iss. 1–2, рр. 156–168, available at: https://academic.oup.com/oxrep/article/34/1"2/156/4781811.

36. Krugman P. Vykhod iz krizisa est’! [End this Depression Now!]. Moscow, Azbuka Biznes, Azbuka"attikus, 2013 [in Russian].

37. Ryazanov V.T. Ekonomichna polityka pislya kryzy: chy stane vona znovu keinsian6 s’koyu? [Economic policy after the crisis: will it become again Keynes’ one?]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2014, No. 5, pp. 4–27 [in Ukrainian].

38. Kapeliushnikov R.I. O sovremennom sostoyanii ekonomicheskoi nauki: polusotsio6 logicheskie nablyudeniya [On current state of economics: subjective semi"sociological obser" vations]. Voprosy Ekonomiki – Economic Issues, 2018, No. 5, pp. 110–128 [in Russian].

39. Heilbroner R. Nauchnyi analiz i videnie v istorii sovremennoi ekonomicheskoi mysli [The scientific analysis and vision in the history of a modern economic thought]. Voprosy ekonomiki – Economic Issues, 1993, No. 11, pp. 4–12 [in Russian].

40. Heilbroner R., Milberg W. The Crisis of Vision in Modern Economic Thought. Cambridge, Cambridge University Press, 1996.

41. El"erian M.A. The lost lesson of the financial crisis, available at: https://www.project"syndicate.org/commentary/lost"lessons"of"the"financial"crisis"by" mohamed"a""el"erian"2017"08.

42. Pressman S., Scott R. Ten years after the crisis: a lost decade? Real6world Economics Review, 2018, Iss. 83, рр. 2–19, available at: http://www.paecon.net/paere" view/issue83/pressmanscott83.pdf.

43. Rodrik D. Ekonomika Reshaet: Sila i Slabost’ “Mrachnoi Nauki” [Economics Rules: The Rights and Wrongs of the Dismal Science]. Moscow, PH of Gaidar Institute, 2017 [in Russian].

44. Bookstaber R. The End of Theory. Financial Crises, the Failure of Economics, and the Sweep of Human Interaction. Princeton, Princeton University Press, 2017.

45. Leiashvily P. Economic Activity: Teleological Analysis. New York, Nova Science Publishers, 2012.

46. Turner A. Economics after the Crises. Objectives and Means. Cambridge, The MIT Press, 2012.

47. van Staveren I. Economics After the Crises. An Introduction to Economics from a Pluralist and Global Perspective. London, Routledge, 2015.

48. Rodrik D. Economists vs. economics, available at: https://www.project"syndi" cate.org/commentary/economists"versus"economics"by"dani"rodrik"2015" 09?utm_source=project+syndicate+newsletter&utm_campaign=be2a176f93" Sept_13_20159_5_2015&utm_medium=email&utm_term=0_73bad5b7d8" be2a176f93"93567601&barrier=accessreg.

49. Birks S. 40 Critical Pointers for Students of Economics. London, College Publications, 2016.

50. Fullbrook E. Narrative Fixation in Economics. London, College Publications, 2016.

51. Marques G. A Philosophical Framework for Rethinking Theoretical Economics and Philosophy of Economics. London, College Publications, 2016.

52. Mccloskey D.N. Bourgeois Dignity: Why Economics Can’t Explain the Modern World. Chicago, The University of Chicago Press, 2010.

53. Pilkington P. The Reformation in Economics. A Deconstruction and Reconst" ruction of Economic Theory. London, The Palgrave Macmillan, 2016.

.. 54. Soderbaum P. Do we need a new economics for sustainable development? Real6 World Economics Review, 2017, Iss. 80, pp. 32–44, available at: http://www.pae" con.net/paereview/issue80/soderbaum80.pdf.

55. Stiglitz J. An agenda for reforming economic theory, available at: https://www.you" tube.com/watch?v=l9kad_nqiny.

56. Syll L.P. On the Use and Misuse of Theories and Models in Mainstream Economics. London, College Publications, 2016.

57. Kaletsky A. Revolyutsiya “makronekonomiki”? [A “macroneconomic” revolu" tion?], available at: https://www.project"syndicate.org/commentary/replacement"mar" ket"fundamentalism"by"anatole"kaletsky"2017"07/russian [in Russian].

58. Di Muzio T., Noble L. The coming revolution in political economy: money cre" ation, Mankiw and misguided macroeconomics. Real6world Economics Review, 2017,

Iss. 80, pp. 85–108, available at: http://www.paecon.net/paereview/issue80/dimuzio" Noble80.pdf.

59. Stiglitz J. Joseph Stiglitz on macroeconomics in crisis, available at: https://www.youtube.com/watch?v=soxcmc9"1cc&app=desktop.

60. Hill R., Myatt T. The Economics Anti"textbook: A Critical Thinker’s Guide to Microeconomics. Halifax, Fernwood Publishing, 2010.

61. Rodrik D. The perils of economic consensus, available at: https://www.project" syndicate.org/commentary/dani"rodrik"warns"that"agreement"among"economists"can" create"an"illusion"of"certain"knowledge?utm_source=madmimi&utm_me" dium=email&utm_content=dani+rodrik%3a+%22the+perils+of+economic+conse nsus%22&utm_campaign=20140817_m121761177_dani+rodrik%3a+%22the+perils +of+economic+consensus%22&utm_term=the+perils+of+economic+consensus& barrier=accessreg.

62. Offer A. Nobelevskaya ekonomika vs. sotsial6demokratiya [Nobel economics ver" sus social democracy], available at: https://www.project"syndicate.org/commentary/eco" nomics"nobel"versus"social"democracy"by"avner"offer"2016"10/russian [in Russian].

.. 63. Offer A., Soderberg G. The Nobel Factor: The Prize in Economics, Social Democracy, and the Market Turn. Princeton, Princeton University Press, 2016.

64. Skidelsky R. Why reinvent the monetary wheel?, available at: https://www.proj" ect"syndicate.org/commentary/cryptocurrencies"false"promise"by"robert"skidelsky" 2018"05?utm_source=project+syndicate+newsletter&utm_campaign=c4c50cbed2" sunday_newsletter_27_5_2018&utm_medium=email&utm_term=0_73bad5b7d8" c4c50cbed2"93567601.

65. Cawrey D. How economist Milton Friedman predicted bitcoin, available at: https://www.coindesk.com/economist"milton"friedman"predicted"bitcoin/.

66. Samson А. Laureat Nobelevskoi premii Mil’ton Fridman prognoziroval bitkoinckuyu

epokhu 17 let nazad [The Nobel Prize laureate Milton Friedman predicted bitcoin era 17 years ago], available at: https://bitcoinrush.md/%d0%bb%d0%b0%d1%83% D1%80%D0%B5%D0%B0%D1%82"%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0% BB%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9"%D0%BF%D1%80% D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B8"%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D1%8C% D1%82%D0%BE%D0%BD"%D1%84/ [in Russian].

67. Shiller R.J. The old allure of new money, available at: https://www.project"syn" dicate.org/commentary/cryptocurrencies"scientific"narrative"by"robert"j""shiller"2018" 05?utm_source=project+syndicate+newsletter&utm_campaign=c4c50cbed2"sun" day_newsletter_27_5_2018&utm_medium=email&utm_term=0_73bad5b7d8" c4c50cbed2"93567601.

68. Golstein S. Nobel laureate Stiglitz: “Why do people want bitcoin?”, available at: https://www.financemagnates.com/cryptocurrency/news/nobel"laureate"stiglitz"peo" ple"want"bitcoin/.

69. Myers J. Joseph Stiglitz: bitcoin ought to be outlawed, available at: https://www.weforum.org/agenda/2017/11/joseph"stiglitz"bitcoin"ought"to"be"outlawed/.

70. Roubini N. Pervye koino moshenniki [Initial coin scams], available at: https://www.project"syndicate.org/commentary/ico"cryptocurrency"scams"by"nouriel" roubini"2018"05/russian [in Russian].

71. James H. Opasnost’ bitkoina [The bitcoin threat], available at: https://www.proj" ect"syndicate.org/commentary/bitcoin"threat"to"political"stability"by"harold"james" 2018"02/russian [in Russian].

72. Johnson M.C. Why is the Kremlin suddenly obsessed with cryptocurrencies?, available at: https://www.thedailybeast.com/why"is"the"kremlin"suddenly"obsessed" with"cryptocurrencies?ref=scroll.

73. Bach N. This Nobel prize"winning economist says bitcoin should be banned. Fortune, November 30, 2017, available at: http://fortune.com/2017/11/30/economist" joseph"stiglitz"bitcoin"should"be"outlawed/.

74. Rogoff K. Zoloto kriptodurakov? [Crypto"fool’s gold?], available at: https://www.project"syndicate.org/commentary/bitcoin"long"term"price"collapse"by" kenneth"rogoff"2017"10/russian?barrier=accesspay [in Russian].

75. Samaeva Yu. Paul Krugman: “Nuzhno govorit’ ob opredelyayushchei roli gosudarst6 va v preodolenii krizisa, o neobkhodimosti vmeshatel’stva v rynochnye mekhanizmy i ruchno6

go upravleniya” [Paul Krugman: “It is necessary to talk about the decisive role of the state in overcoming the crisis, about need of intervention in market mechanisms and manual control”]. Zerkalo nedeli – Mirror of week, September 18, 2017, available at: https://zn.ua/macrolevel/nobelevskiy"laureat"pol"krugman"nuzhno"govorit"ob"opre" delyayuschey"roli"gosudarstva"v"preodolenii"krizisa"o"neobhodimosti"vmeshatelstva"v" rynochnye"mehanizmy"i"ruchnogo"upravleniya"260407_.html#comment [in Russian].

76. Barsky R.B. The Japanese bubble: a ‘heterogeneous’ approach. NBER Working Paper No. 15052, June 2009, available at: http://www.nber.org/papers/w15052.

77. Wood C. The Bubble Economy? Japan’s Extraordinary Speculative Boom of the ’80s and the Dramatic Bust of the ’90s. Jakarta, Solstice Publishing, 2005.

78. Sheng A., Geng X. Varvary u monetarnykh vorot [Barbarians at the monetary gate], available at: https://www.project"syndicate.org/commentary/bitcoin"cryptocur" rencies"monetary"risk"by"andrew"sheng"and"xiao"geng"2017"08/russian?bar" rier=accesspay [in Russian]. 79. Baker D. Tesla, Amazon, bitcoin, efficient markets and FTT. WEA Commen6

taries, 2018, Vol. 8, No. 1, pp. 10–11, available at: https://www.worldeconomicsassocia" tion.org/newsletterarticles/bitcoin"efficient"markets/.

80. Turner A. Should you buy bitcoin?, available at: https://www.project"syndica" te.org/commentary/bitcoin"collapse"low"macroeconomic"risk"by"adair"turner"2018"02.

81. Quiggin J. What bitcoin reveals about financial markets. The New York Times, February 8, 2018, available at: https://www.nytimes.com/2018/02/08/opinion/bitcoin" financial"markets.html?rref=collection%2fsectioncollection%2fopinion&ac" tion=click&contentcollection=opinion&region=rank&module=package&version=hig hlights&contentplacement=8&pgtype=sectionfront.

82. Lagarde C. Central banking and Fintech – a brave new world?, available at: http://www.imf.org/en/news/articles/2017/09/28/sp092917"central"banking"and"fin" tech"a"brave"new"world?cid=em"com"123"35955.

83. Cox J. Bitcoin and Digital Currencies: The New World of Money and Freedom. Baltimore, Laissez Faire Books, 2013.

84. Roubini N. Nevypolnennye obeshchaniya blokcheina [Blockchain’s broken prom" ises], available at: https://www.project"syndicate.org/commentary/why"bitcoin"is"a" bubble"by"nouriel"roubini"2018"01/russian?barrier=accesspay [in Russian].

85. Roubini N., Byrne P. Blokchein – pustye mechty [The blockchain pipe dream], available at: https://www.project"syndicate.org/commentary/blockchain"technology"lim" ited"applications"by"nouriel"roubini"and"preston"byrne"2018"03/russian [in Russian]. 86. Popper N. There is nothing virtual about bitcoin’s energy appetite. The New York

Times, January 21, 2018, available at: https://www.nytimes.com/2018/01/21/technolo"

gy/bitcoin"mining"energy"consumption.html?action=click&contentcollection=ti" mes%20insider&module=relatedcoverage&region=marginalia&pgtype=article.

87. Jezard A. In 2020 bitcoin will consume more power than the world does today, available at: https://www.weforum.org/agenda/2017/12/bitcoin"consume"more"power" than"world"2020/.

88. Salman A., Razzaq M.G.A. Bitcoin and the World of Digital Currencies, in: Financial Management from an Emerging Market Perspective. G. Kucukkocaoglu, S. Gokten (Eds.). Intech, 2018, pp. 269–281.

89. Vigna P., Casey M.J. Epokha Kriptovalyut. Kak Bitkoin i Blokchein Menyayut Mirovoi Ekonomicheskii Poryadok [Era of Cryptocurrencies: How Bitcoin and the Block" chain Are Challenging the Global Economic Order]. Moscow, Mann, Ivanov i Ferber, 2018 [in Russian].

90. Tarasov D., Popov A. Ot zolota – do bitkoina [From Gold to Bitcoin]. Moscow, Al’pina Publisher, 2018 [in Russian].

91. North A. How the tiny nation of Georgia became a bitcoin behemoth, available at: https://www.npr.org/sections/parallels/2018/04/23/597780405/how"the"tiny"na" tion"of"georgia"became"a"bitcoin"behemoth. 92. Buchanan J.M. What Should Economists Do? Indianapolis, Liberty Fund, 1979. 93. Brockway G.P. The End of Economic Man. New York, W.W. Norton and Co., 1995.

94. Tittenbrun J. The death of the economic man. International Letters of Social and Humanistic Sciences, 2013, Vol. 11, рр. 10–34, available at: https://www.scipress. com/ilshs.11.10.pdf.

95. Papava V. The Georgian economy: from “shock therapy” to “social promotion”. Communist Economies & Economic Transformation, 1996, Vol. 8, No. 2, рр. 251–267.

96. Papava V. Is Zombie Economicus coming?, available at: http://www.marketora" cle.co.uk/article8736.html.

97. Skidelsky R. Ekonomisty protiv ekonomiki [Economists versus the economy], avail" able at: https://www.project"syndicate.org/commentary/mathematical"economics"train" ing"too"narrow"by"robert"skidelsky"2016"12/russian?barrier=accesspaylog [in Russian].

98. Skidelsky R. “Uchenye idioty”. Pochemy ekonomisty ne ponimayut, chto proiskhodit s mirovoi ekonomikoi? [“Erudite idiots”. Why economists don’t understand what happens to the world economy?], available at: http://ktovkurse.com/mirovaya"ekonomika/uchen" nye"idioty"pochemu"ekonomisty"ne"ponimayu"chto"proishodit"s"mirovoj"ekonomikoj [in Russian].

99. Kim V.V., Blazhevich N.V. Jazyk Nauki: Filosofsko6metodologicheskie Aspekty [Science Language: Philosophical and Methodological Aspects]. Ekaterinburg, Bank kul’" turnoi informatsii, 1998, available at: http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/3588/2/phi" los_edu_4.pdf [in Russian].

100. Devitt M., Sterelny K. Language and Reality: An Introduction to the Philosophy of Language. Oxford, UK, Wiley"blackwell, 1999.

101. Marsonet M. Science, Reality, and Language. Albany, N.Y., State University of New York Press, 1995.

102. Dergachev V. Geoekonomika (Sovremennaya Geopolitika) [Geo"economics (Modern Geopolitics)]. Kiev, VIRA"R, 2002 [in Russian].

103. Kochetov E.G. Geoekonomika (Osvoenie Mirovogo Ekonomicheskogo Prostranstva) [Geo"economics (Development of the World Economic Space)]. Moscow, BEK PH, 1999 [in Russian].

104. Gasimli V. Geo6economics. Baku, Aston Print LLC, 2015, available at: http://sam.az/uploads/pdf/geo"economic.pdf.

105. Kvinikadze G. Conceptualization of geo"economic threats in small countries with transition economies. Economic and Regional Studies, 2017, Vol. 10, No. 3, рр. 42–52.

106. Solberg Soilen / K. Geoeconomics. London, Bookboon, 2012, available at: https://bookboon.com/en/geoeconomics"ebook.

107. Hsieh C."Y., Mangum S.L. A Search for Synthesis in Economic Theory. Armonk, M.E. Sharpe, 1986.

108. Ananiashvili I., Papava V. Laffer"keynesian Synthesis and Macroeconomic Equilibrium. New York, Nova Science Publishers, 2014.

109. Langdana F.K. Macroeconomic Policy: Demystifying Monetary and Fiscal Policy. New York, Springer Sciece+business Media, 2009.

110. Tuerck D.G. Macroeconomics: Integrating Theory, Policy and Practice for a New Era. New York, Business Expert Press, 2015. Ста­т­тя на­ді­йшла до ре­да­кції 4 ли­пня 2018 р. The article was received by the Editorial staff on July 4, 2018.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.