PANCHENKO YEVHEN – Modernization of Ukraine's gas transportation system: national and international challenges

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents -

Internal and external factors of modernization are studied based on the dynamics of operation of the domestic gas transportation system (GTS). Evolution of views on this problem is shown and the possibility of convergence of Ukraine’s GTS in the European Union’s gas transportation system in the context of ensuring the energy security of Ukraine and the EU is revealed. The key components of modernization of Ukraine’s GTS are determined: these

are technical"technological and organizational"managerial. European experience of modernization of gas transportation systems is analyzed. Proposals on directions of technical"technological and organizational"managerial modernization of Ukraine’s GTS are presented taking into account requirements of the European Union’s Third Energy Package. Keywords: modernization; gas transportation system; diversification; European Union; Ukraine. References 22; Tables 2.

Га­зо­транс­порт­на си­сте­ма (ГТС) Укра­ї­ни ста­но­вить одну з клю­чо­вих ла­нок ві­тчи­зня­ної енер­ге­ти­чної га­лу­зі, яка бу­ла і за­ли­ша­є­ться об’єктом ду­же су­пе­ре­чли вих змін. У 1991–2016 рр. ви­щи­ми ор­га­на­ми дер­жав­ної вла­ди бу­ло прийня­то 144 рі ше­н­ня що­до рі­зних аспе­ктів енер­ге­ти­чної ре­фор­ми, зокре­ма, 14 за­ко­нів Укра­ї­ни, 31 Указ Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни, 16 по­ста­нов Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни, 83 Де­кре­ти та По­ста­но­ви Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни [1, с. 578]. Про­те за­зна­че­ні рі­ше­н­ня не змі­ни­ли си­ту­а­цію на кра­ще як в енер­ге­ти­чній га­лу­зі в ці­ло­му, так і в га­зо­во­му сек то­рі зокре­ма. Ана­ліз ста­ну справ у цій сфе­рі до­зво­ляє зро­би­ти оче­ви­дний ви­сно­вок про ду­же низь­ку кон­ку­рен­то­спро­мо­жність за­ста­рі­лої ві­тчи­зня­ної ГТС, яка по­тре бує не­від­кла­дної мо­дер­ні­за­ції. З огля­ду на це, акту­аль­ною є про­бле­ма істо­тно­го зни­же­н­ня транс­порт­них ви­трат, а от­же, і та­ри­фів як мі­ні­мум до за­де­кла­ро­ва­но­го ро­сій­ським “Газ­про­мом” рів­ня 31,2 дол. за 1 тис. м3 для “Пів­ні­чно­го по­то­ку 2”. Ці ви­тра­ти в Укра­ї­ні ста­нов­лять близь­ко 40 дол. за 1 тис. м3, що є най­ви­щим по­ка­зни ком по­рів­ня­но з ін­ши­ми кра­ї­на­ми ЄС [2]. Крім то­го, та­ка не­об­хі­дність пов’яза­на із зов­ні­шньою при­чи­ною, а са­ме з під­ви­ще­н­ням рів­ня енер­ге­ти­чної без­пе­ки для кра­їн ЄС шля­хом на­ро­щу­ва­н­ня на­дій­но­сті по­ста­ча­н­ня при­ро­дно­го га­зу до єв­ро пей­ських пар­тне­рів, енер­ге­ти­чна стра­те­гія яких вклю­чає про­цес ди­вер­си­фі­ка­ції.

Спра­ва в то­му, що в де­яких кра­ї­нах час­тка ро­сій­сько­го га­зу пе­ре­вер­шує ме­жу ба­зо­во­го прин­ци­пу ди­вер­си­фі­ка­ції – 30% у стру­кту­рі спо­жи­ва­н­ня. Зокре­ма, для Ні­меч­чи­ни ха­ра­ктер­на тен­ден­ція зро­ста­н­ня пря­мих по­ста­вок ро­сій­сько­го га­зу з 34% у 2000 р. до 39% у 2015 р. То­му пе­ре­ва­жна біль­шість кра­їн – чле­нів ЄС стур­бо ва­на та­кою тен­ден­ці­єю і за­ін­те­ре­со­ва­на в по­став­ках га­зу че­рез укра­їн­ську ГТС з ура­ху­ва­н­ням по­тен­ці­а­лу під­зем­них га­зо­схо­вищ (ПГС) на за­хі­дних кор­до­нах. Про те обов’яз­ко­вою умо­вою та­кої за­ін­те­ре­со­ва­но­сті є ви­со­ка на­дій­ність фун­кціо­ну ва­н­ня ві­тчи­зня­ної ГТС. Пев­но­го опти­мі­зму єв­ро­пей­ським пар­тне­рам до­да­ло не що­дав­нє по­зи­тив­не для НАК “На­фто­газ Укра­ї­ни” рі­ше­н­ня Сток­гольм­сько­го ар­бі­тра­жу в йо­го спо­рі з ро­сій­ським “Газ­про­мом”. Прийня­те рі­ше­н­ня, як ві­до­мо, не тіль­ки ска­со­вує прин­цип “бе­ри або пла­ти”, але й до­зво­ляє ре­екс­порт ро­сій­сько­го га­зу. Ціл­ком зро­зумі­ло, що за­сту­пник мі­ні­стра енер­ге­ти­ки Поль­щі М. Кур­ти­ка на Дру­гій поль­сько укра­їн­ській га­зо­вій кон­фе­рен­ції 6 черв­ня 2017 р. під­три­мав зу­си­л­ля Укра­ї­ни що­до на­ро­щу­ва­н­ня тран­зи­тно­го по­тен­ці­а­лу ві­тчи­зня ної ГТС [3].

Крім об’єктив­них ар­гу­мен­тів на ко­ристь акту­аль­но­сті про­бле­ми мо­дер­ні­за­ції ві­тчи­зня­ної ГТС на­ве­де­но суб’єктив­ний ар­гу­мент у ви­гля­ді дум­ки одно­го з ви­зна них фа­хів­ців у цій спра­ві І. Мо­ска­ле­ви­ча, яку по­ді­ля­ють біль­шість уче­них і не­за ан­га­жо­ва­них по­лі­ти­ків. У по­ле­мі­чній стат­ті «Дат­ський хрест для “Газ­про­му”» в по пу­ляр­но­му що­ти­жне­ви­ку “Дзер­ка­ло ти­жня” він на під­ста­ві ре­тель­но­го ана­лі­зу ро бить ви­сно­вок, що НАК “На­фто­газ Укра­ї­ни” трі­ум­фаль­но “за­ва­ли­ла” всі пла­ни не тіль­ки мо­дер­ні­за­ції ГТС, але й ба­наль­них її ре­мон­тів у 2015–2017 рр., і про­дов­жує цю тра­ди­цію в по­то­чно­му ро­ці [4].

галь­но­го об­ся­гу не менш як 50 млрд. м3 що­ро­ку до­зво­ляє транс­пор­ту­ва­ти газ при бу­тко­во за трьо­ма на­прям­ка­ми. За мен­ших об­ся­гів до­ве­де­ться ви­клю­чи­ти один з на­прям­ків, який пе­ре­ста­не бу­ти рен­та­бель­ним для тран­зи­тних ці­лей. Та­ким чи­ном, за­гро­за від про­е­кту “Пів­ні­чний по­тік 2” для укра­їн­ської ГТС – зов­сім не на па пе­рі. Адже ре­а­лі­за­ція цьо­го про­е­кту спри­чи­няє, за роз­ра­хун­ка­ми фа­хів­ців, що­рі­чну втра­ту близь­ко 2 млрд. дол. до­хо­ду для ПАТ “Укр­транс­газ” і НАК “Наф то­газ Укра­ї­ни”. То­му для уря­до­вих стру­ктур і НАК “На­фто­газ Укра­ї­ни” ра­зом із США і єв­ро­пей­ськи­ми пар­тне­ра­ми ва­жли­во на­ро­щу­ва­ти зу­си­л­ля що­до бло­ку­ван ня бу­дів­ни­цтва “Пів­ні­чно­го по­то­ку 2”.

Пев­ні за­гро­зи для укра­їн­ської ГТС існу­ють з бо­ку про­е­ктів га­зо­про­во­дів, що про­кла­да­ють че­рез Чор­не мо­ре та­кож в об­хід Укра­ї­ни. Якщо про­ект “Пів­ден­ний по­тік” за­мо­ро­же­но, то ін­ші га­зо­про­во­ди бу­ду­ю­ться. Не­зва­жа­ю­чи на те, що про екти “Ту­ре­цький по­тік” і “Бла­ки­тний по­тік” за уча­стю ро­сій­сько­го “Газ­про­му” ма­ють для Укра­ї­ни за­гроз­ли­вий ви­гляд, ін­ші ва­рі­ан­ти мо­жуть бу­ти ціл­ком прийня­тни­ми. Йде­ться на­сам­пе­ред про Тран­са­на­то­лій­ський га­зо­про­від вар­ті­стю 10–11 млрд. дол., який пе­ред­ба­чає транс­пор­ту­ва­н­ня га­зу з азер­бай­джан­сько­го ро до­ви­ща “Шах Де­ніз” че­рез Гру­зію до Ту­реч­чи­ни. Цей га­зо­про­від бу­ло вве­де­но в дію у черв­ні 2018 р. Він роз­гля­да­є­ться як один з аль­тер­на­тив­них ва­рі­ан­тів за­ван­та же­н­ня не тіль­ки єв­ро­пей­ської, але й укра­їн­ської ГТС. Пев­ні по­зи­тив­ні пер­спе­кти ви для Укра­ї­ни ви­ни­ка­ють і в хо­ді ре­а­лі­за­ції про­е­кту “Пів­ден­ний га­зо­вий ко­ри дор” за уча­стю Азер­бай­джа­ну, Ту­реч­чи­ни і Укра­ї­ни.

Єв­ро­ін­те­гра­цій­ний ве­ктор мо­дер­ні­за­ції га­зо­транс­порт­ної си­сте­ми Укра­ї­ни

При до­слі­джен­ні основ­них на­пря­мів мо­дер­ні­за­ції ві­тчи­зня­ної ГТС ва­жли­во вра­хо­ву­ва­ти за­хо­ди, які ор­га­ни дер­жав­ної вла­ди та управ­лі­н­ня здій­сню­ва­ли у цій сфе­рі в по­пе­ре­дні ро­ки. На­сам­пе­ред, вар­то за­зна­чи­ти стра­те­гі­чний на­прям на­ро щу­ва­н­ня енер­ге­ти­чно­го по­тен­ці­а­лу Укра­ї­ни, який бу­ло сфор­му­льо­ва­но в по­слан­ні Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни до Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни “Єв­ро­пей­ський ви­бір” у 2002 р. У роз­ді­лі VII “Стра­те­гія роз­ви­тку вну­трі­шньо­го рин­ку та ре­аль­но­го се­кто­ру еко но­мі­ки” (під­роз­діл “Енер­ге­ти­чна стра­те­гія”) (п. 6) вка­зу­є­ться: “Акту­аль­ною про­бле­мою на най­ближ­че май­бу­тнє і пер­спе­кти­ву є при­ско­ре­н­ня ін­те­гра­цій­них про­це­сів, орі­єн­то­ва­них на об’єд­на­н­ня енер­ге­ти­чних по­тен­ці­а­лів кра­їн у мас­шта бах єв­ра­зій­сько­го кон­ти­нен­ту, по­си­ле­н­ня ро­лі Укра­ї­ни як енер­го­тран­зи­тної дер жа­ви” [15, с. 47–48]. Хо­ча єв­ра­зій­ська скла­до­ва в на­ве­де­но­му по­ло­жен­ні втра­ти­ла свою акту­аль­ність у кон­текс­ті за­го­стре­н­ня від­но­син між Укра­ї­ною і Ро­сі­єю, пи та­н­ня об’єд­на­н­ня укра­їн­ської та єв­ро­пей­ської га­зо­транс­порт­них си­стем пі­сля фі­наль­ної ра­ти­фі­ка­ції всі­ма чле­на­ми ЄС у черв­ні 2017 р. Уго­ди про асо­ці­а­цію віль­ної тор­гів­лі між Укра­ї­ною та ЄС ста­ли ще акту­аль­ні­ши­ми, а то­му ві­тчи­зня­на ГТС по­тре­бує мо­дер­ні­за­ції.

Вар­то зга­да­ти і звер­не­н­ня Укра­ї­ни до ЄС що­до ре­кон­стру­кції укра­їн­ської ГТС спіль­ни­ми зу­си­л­ля­ми у 2008 р. в хо­ді ІІІ Ки­їв­сько­го мі­жна­ро­дно­го енер­ге­ти­чно­го са­мі­ту і Мі­жна­ро­дно­го енер­го­фо­ру­му. За йо­го під­сум­ка­ми Єв­ро­ко­мі­сія пла­ну­ва­ла ви­ді­ли­ти на ре­а­лі­за­цію да­но­го про­е­кту пер­ший транш у роз­мі­рі 2,5 млрд. єв­ро для збе­ре­же­н­ня то­ді­шніх об­ся­гів тран­зи­ту ро­сій­сько­го при­ро­дно­го га­зу до Єв­ро­пи і під­ви­ще­н­ня на­дій­но­сті фун­кціо­ну­ва­н­ня укра­їн­ської ГТС [16]. Про­те по­гір­ше­н­ня від­но­син між Укра­ї­ною і Ро­сі­єю пі­сля “га­зо­вої ата­ки” у бе­ре­зні 2008 р., яку Ук ра­ї­на успі­шно ви­три­ма­ла, та “га­зо­вої вій­ни” 19 сі­чня 2009 р., ці про­по­зи­ції здійс

ни­ти не вда­ло­ся. Спра­ва в то­му, що про­від­ні кра­ї­ни ЄС (Ні­меч­чи­на, Фран­ція, Ве ли­ко­бри­та­нія, Іта­лія) роз­ці­ни­ли цю вій­ну як вну­трі­шній кон­флікт між Укра­ї­ною і Ро­сі­єю, ці­ною в якій бу­ло ско­ро­че­н­ня по­ста­вок га­зу до ЄС. На­слід­ком та­кої си­ту ації ста­ло під­пи­са­н­ня 19 сі­чня 2009 р. сум­но­зві­сно­го кон­тра­кту між НАК “На­фто газ Укра­ї­ни” та “Газ­про­мом” із стро­ком дії до 2019 р. Про­те пев­на мо­дер­ні­за­ція ві­тчи­зня­ної ГТС у цей пе­рі­од від­бу­ла­ся, зав­дя­ки чо­му Ро­сія не до­ся­гла пов­ної пе ре­мо­ги в “га­зо­вій вій­ні” і не змо­гла, обра­зно ка­жу­чи, “по­ста­ви­ти на ко­лі­на” ані Укра­ї­ну, ані ЄС. Зав­дя­ки за­па­сам га­зу у ПГС здій­сню­ва­ло­ся, хо­ча і на мі­ні­маль но­му рів­ні, йо­го транс­пор­ту­ва­н­ня не тіль­ки до Ту­реч­чи­ни, але й до ін­ших єв­ро пей­ських кра­їн. Крім то­го, ві­тчи­зня­ним га­зо­ви­кам про­тя­гом но­во­рі­чної но­чі 2009 р. вда­ло­ся в екс­тре­маль­них умо­вах на­ла­го­ди­ти ре­вер­сні по­став­ки па­ли­ва із За­хо­ду Укра­ї­ни (ПГС) на Схід (до міст і на про­ми­сло­ві під­при­єм­ства). Тим ча­сом са­ме ця, яв­но не­о­чі­ку­ва­на для ро­сі­ян, подія зму­си­ла їх по­го­ди­ти­ся на кон­тракт по­рів­ня­но швид­ко, хо­ча (пі­сля рі­ше­н­ня Сток­гольм­сько­го ар­бі­тра­жу) всім зро зумі­ла йо­го не­ви­гі­дність для Укра­ї­ни.

По­с­при­яв мо­дер­ні­за­ції укра­їн­ської ГТС і За­кон Укра­ї­ни “Про за­са­ди фун­кціо­ну­ва­н­ня рин­ку при­ро­дно­го га­зу” (2010 р.). Він істо­тно при­ско­рив юри ди­чну кон­вер­ген­цію га­зо­вих рин­ків Укра­ї­ни та ЄС, оскіль­ки мі­стить ряд по­ло жень з йо­го лі­бе­ра­лі­за­ції від­по­від­но до єв­ро­пей­ських стан­дар­тів і зо­бов’язань Укра­ї­ни з цих пи­тань, за­фі­ксо­ва­них у ві­до­мій Брю­сель­ській де­кла­ра­ції 2009 р. Це до­зво­ли­ло Укра­ї­ні 1 лю­то­го 2011 р. під­пи­са­ти До­го­вір про Енер­ге­ти­чне спів­то­ва ри­ство.

Ва­жли­вою скла­до­вою мо­дер­ні­за­ції укра­їн­ської ГТС слід вва­жа­ти ре­вер­сні по став­ки з 1 ли­сто­па­да 2012 р. га­зу в Укра­ї­ну з кра­їн Схі­дної Єв­ро­пи. Про­тя­гом ос тан­ніх п’яти ро­ків за ме­жа­ми кра­ї­ни для ре­вер­сних по­ста­вок ство­ре­но 6 су­ча­сних стру­ктур­них еле­мен­тів: 1. Но­вий га­зо­про­від FGL 304; 2. Між­на­ро­дний га­зо­роз­по­діль­ний ву­зол Ні­меч­чи­на – Поль­ща (Ля­сув); 3. Між­на­ро­дний га­зо­роз­по­діль­ний ву­зол Че­хія – Поль­ща (Сторк); 4. Між­на­ро­дний га­зо­роз­по­діль­ний ву­зол Сло­вач­чи­на – Поль­ща; 5. Ре­га­зи­фі­ка­цій­ний тер­мі­нал скра­пле­но­го при­ро­дно­го га­зу у Сві­но­уй­сьце; 6. Но­вий між­на­ро­дний га­зо­роз­по­діль­ний ву­зол Поль­ща – Укра­ї­на у вза­є­мо зв’яз­ку із за­хі­дно­укра­їн­ськи­ми ПГС.

Зав­дя­ки про­ве­де­ним за­хо­дам з мо­дер­ні­за­ції ГТС Укра­ї­на у 2016 р. отри­ма­ла по­над 11 млрд. м3 га­зу, в то­му чи­слі: з Поль­щі – 1,0 млрд. м3, Сло­вач­чи­ни – 9,1 млрд. м3, Угор­щи­ни – 1,0 млрд. м3 [17]. У жов­тні 2014 р. від­бу­ла­ся ще одна подія, яка сто­су­є­ться мо­дер­ні­за­ції укра­їн­ської ГТС. Іде­ться про за­сі­да­н­ня мі­ніст рів іно­зем­них справ кра­їн Ви­ше­град­ської гру­пи та Укра­ї­ни у Льво­ві, де бу­ло роз гля­ну­то і ухва­ле­но під­го­тов­ле­ний укра­їн­ською сто­ро­ною про­ект “Спів­ро­бі­тни­цтво кра­їн Ви­ше­град­ської гру­пи (V4) і Укра­ї­ни в га­зо­вій сфе­рі”. Він має на ме­ті об’єд­на­н­ня зу­силь усіх уча­сни­ків у мо­дер­ні­за­ції своїх ді­ля­нок ГТС для на­ро­щу­ван ня про­пу­скних по­ту­жно­стей, пов’яза­них з ре­вер­сни­ми по­став­ка­ми бла­ки­тно­го па ли­ва до Укра­ї­ни. Кон­кре­ти­за­ція за­зна­че­ної про­гра­ми спів­ро­бі­тни­цтва вклю­чає на­сам­пе­ред роз­роб­ку від­по­від­но до ви­мог Тре­тьо­го енер­го­па­ке­та єди­ної нор­ма тив­ної ба­зи, що ре­гла­мен­тує фун­кціо­ну­ва­н­ня га­зо­вих рин­ків, а та­кож прийня­т­тя за­галь­ної “до­ро­жньої кар­ти” про­ве­де­н­ня да­них ро­біт. На­сту­пна ва­жли­ва скла­до­ва кон­вер­ген­цій­ної га­зо­вої про­гра­ми по­ля­гає у ство­рен­ні но­вих дже­рел і мар­шру­тів ди­вер­си­фі­ка­ції ім­пор­ту при­ро­дно­го га­зу в Укра­ї­ну і ви­ко­ри­стан­ні за­хі­дно­укра­їн

ських ПГС кра­ї­на­ми – чле­на­ми ЄС і Єв­ро­пей­сько­го енер­ге­ти­чно­го спів­то­ва­ри­ства. Ви­го­да для Укра­ї­ни по­ля­гає в то­му, що ві­тчи­зня­на ГТС отри­мує до­ступ до най­лік від­ні­ших май­дан­чи­ків за­галь­но­єв­ро­пей­ської ме­ре­жі збе­рі­га­н­ня при­ро­дно­го га­зу. На­сам­пе­ред це сто­су­є­ться ав­стрій­сько­го ха­ба Ба­ум­гар­ден, з ке­рів­ни­цтвом яко­го бу­ло про­ве­де­но успі­шні пе­ре­го­во­ри. До­ступ до цьо­го тор­го­вель­но­го май­дан­чи­ка дає мо­жли­вість НАК “На­фто­газ Укра­ї­ни” за­про­по­ну­ва­ти єв­ро­пей­ським пар­тне рам рі­вень цін, на по­ря­док ниж­чий по­рів­ня­но з про­е­ктом “Пів­ні­чний по­тік 2”.

Як по­ка­зни­ки мо­дер­ні­за­ції ГТС єв­ро­пей­ських кра­їн мо­жна на­ве­сти об­ся­ги збіль­ше­н­ня про­пу­скних по­ту­жно­стей за­хі­дно­укра­їн­ських га­зо­схо­вищ за окре­ми ми на­пря­ма­ми: – мо­дер­ні­за­ція ді­ю­чої ГТС Поль­ща – Укра­ї­на – 10–15 млрд. м3; – бу­дів­ни­цтво но­во­го мі­жна­ро­дно­го га­зо­роз­по­діль­но­го ву­зла Поль­ща – Ук ра­ї­на – 10–15 млрд. м3 (про­ект цьо­го ву­зла вже роз­ро­бляє ПАТ “Укр­транс­газ”);

– роз­ши­ре­н­ня по­ту­жно­стей ре­га­зи­фі­ка­цій­но­го тер­мі­на­лу в Сві­но­уй­сьце (По льща) до 7,5 млрд. м3 з та­ким роз­ра­хун­ком, щоб скра­пле­ний газ із США та ін­ших не­єв­ро­пей­ських кра­їн пі­сля йо­го пе­ре­роб­ки та по­да­чі у ГТС ЄС че­рез Поль­щу над­хо­див до укра­їн­ських ПГС.

Про та­кі по­став­ки за­явив на Дру­гій поль­сько укра­їн­ській га­зо­вій кон­фе­рен­ції у Вар­ша­ві 6 черв­ня 2017 р. за­сту­пник мі­ні­стра енер­ге­ти­ки Поль­щі М. Кур­ти­ка. При цьо­му стра­те­гія Поль­щі за уча­стю опе­ра­то­ра її ГТС Gaz System і га­зо­во­го хол­дин гу PCNIG по­ля­гає у ство­рен­ні ре­гіо­наль­но­го га­зо­во­го ха­ба без за­лу­че­н­ня “Газ­про му”. “Поль­ща ві­тає участь Укра­ї­ни у ство­рен­ні ре­гіо­наль­но­го га­зо­во­го ха­ба”, – за зна­чив М. Кур­ти­ка. Ке­рів­ник хол­дин­гу PCNIG М. Во­зняк та­кож під­три­мав цю про­по­зи­цію у пе­ре­го­во­рах з НАК “На­фто­газ Укра­ї­ни” та опе­ра­то­ром ві­тчи­зня­ної ГТС ПАТ “Укр­транс­газ”. “З поль­ської сто­ро­ни по­трі­бно не­ба­га­то, – звер­нув ува­гу М. Во­зняк, – до­бу­ду­ва­ти 1,5 км тру­бо­про­во­ду. Ми го­то­ві це зро­би­ти, як тіль­ки ук ра­їн­ська сто­ро­на ви­зна­чи­ться з бу­дів­ни­цтвом на сво­їй те­ри­то­рії 150 км тру­бо­про во­ду”. Про­те, на жаль, по­ки що ко­шти на цей про­ект укра­їн­ський уряд не ви­ді­лив, що не­га­тив­но впли­ває на по­зи­цію PCNIG, який на да­ний мо­мент не пла­нує по­дов­жу­ва­ти дов­го­стро­ко­вий кон­тракт з “Газ­про­мом” пі­сля 2022 р. [3, с. 8].

Зро­зумі­ло, що пі­сля та­ких сер­йо­зних зу­силь єв­ро­пей­ських пар­тне­рів, на­сам­пе ред су­сі­дніх кра­їн – чле­нів Ви­ше­град­ської че­твір­ки, ор­га­ни дер­жав­ної вла­ди Украї ни ста­ли при­ді­ля­ти біль­ше ува­ги кон­вер­ген­ції ві­тчи­зня­но­го га­зо­во­го се­кто­ру з ви мо­га­ми єв­ро­пей­ської енер­ге­ти­чної без­пе­ки. Так, на за­сі­дан­ні ро­бо­чої гру­пи з пи тань уре­гу­лю­ва­н­ня ко­ри­сту­ва­н­ня дер­жав­ни­ми га­зо­роз­по­діль­ни­ми ме­ре­жа­ми при Ко­мі­те­ті ВРУ з пи­тань па­лив­но енер­ге­ти­чно­го ком­пле­ксу у трав­ні 2017 р. [18, с. 9] обго­во­рю­ва­ли­ся про­бле­ми мо­дер­ні­за­ції укра­їн­ських га­зо­роз­по­діль­них ме­реж у кон­текс­ті єв­ро­пей­сько­го до­сві­ду та­ри­фо­утво­ре­н­ня, зокре­ма, за­галь­но­го рів­ня транс­порт­них та­ри­фів, спів­від­но­ше­н­ня між вар­ті­стю га­зу як то­ва­ру і транс­порт ним та­ри­фом, а та­кож по­до­ла­н­ня не­о­б­грун­то­ва­них роз­ри­вів у та­ри­фах на по­слу­ги роз­по­ді­лу при­ро­дно­го га­зу в Укра­ї­ні та єв­ро­пей­ських кра­ї­нах. У хо­ді обго­во­ре­н­ня, зокре­ма, на­во­ди­ли­ся та­кі кра­сно­мов­ні ста­ти­сти­чні да­ні. Якщо та­риф на по­слу­ги роз­по­ді­лу при­ро­дно­го га­зу в Укра­ї­ні ста­но­вить 19,76 дол. за 1000 м3, то в се­ре­дньо му по Єв­ро­пі – 230,85 дол., тоб­то у 12 ра­зів біль­ше. При до­сить різ­ких ко­ли­ва­н­нях між кра­ї­на­ми за­ле­жно від рів­ня їх со­ці­аль­но еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і су­ча­сно­го осна­ще­н­ня га­зо­роз­по­діль­них ме­реж – від Гол­лан­дії (72,65 дол. за 1000 м3) та Есто­нії (74,66 дол. за 1000 м3) до Шве­ції (647,24 дол. за 1000 м3) та Пор­ту­га­лії (452,68 дол. за 1000 м3) – від­ста­ва­н­ня Укра­ї­ни з мо­дер­ні­за­ції ГТС є оче­ви­дним. Де

таль­ні­ше цю про­бле­му роз­гля­не­мо да­лі. Про­те по­зи­тив­них зру­шень у ді­яль­но­сті ор­га­нів дер­жав­ної вла­ди що­до роз­роб­ки ді­йо­вих за­хо­дів з мо­дер­ні­за­ції га­зо­транс порт­ної си­сте­ми не спо­сте­рі­га­ло­ся. Го­лов­не по­ля­гає в то­му, що мо­дер­ні­за­ція і без­ава­рій­не фун­кціо­ну­ва­н­ня ГТС ма­ють бу­ти за­без­пе­че­ні ви­клю­чно шля­хом за лу­че­н­ня до га­лу­зі ци­ві­лі­зо­ва­них ін­ве­сто­рів і ство­ре­н­ня умов ді­яль­но­сті від­по­від­но до ви­мог єв­ро­пей­ської енер­ге­ти­чної без­пе­ки. На наш по­гляд, де­що кри­ти­чною ви­гля­дає оцін­ка ві­до­мо­го огля­да­ча га­зо­во­го рин­ку що­ти­жне­ви­ка “Дзер­ка­ло ти­жня” А. Єрьо­мен­ко: “Єв­ро­па не хо­че ви­зна­ва­ти, що фа­кти­чно спри­яє сво­їй га­зо­вій за­ле­жно­сті від Крем­ля і “Газ­про­му”. Укра­ї­на, як і ра­ні­ше, за­ли­ша­є­ться “по­за” єв­ро­пей­ською га­зо­вою си­сте­мою” [3, с. 8].

Та­ким чи­ном, мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок про те, що ство­ре­но пев­ні по­лі­ти­чні, юри­ди­чні та ор­га­ні­за­цій­ні пе­ред­умо­ви як в Укра­ї­ні, так і в су­сі­дніх єв­ро­пей­ських кра­ї­нах, на­сам­пе­ред для кон­вер­ген­ції їх га­зо­вих си­стем шля­хом мо­дер­ні­за­ції в кон­текс­ті стра­те­гії енер­ге­ти­чної без­пе­ки. Ви­хо­дя­чи з цих пе­ред­умов, про­ве­де­мо по­рів­няль­ний ана­ліз за­зна­че­них си­стем Укра­ї­ни та най­ва­жли­ві­шо­го в га­зо­вій сфе­рі су­сі­да – Поль­щі на осно­ві да­них та­бли­ці 2.

Ана­ліз по­ка­зує, що го­во­ри­ти про ін­те­гра­цію укра­їн­ської ГТС в єв­ро­пей­ську ме­ре­жу по­ки що пе­ред­ча­сно. Про­те для пе­ре­тво­ре­н­ня Укра­ї­ни на рів­но­прав­но­го на єв­ро­пей­сько­му рин­ку пар­тне­ра, який ефе­ктив­но ви­ко­ри­сто­вує по­тен­ці­ал ві­тчи­зня­ної ГТС, над­зви­чай­но ва­жли­во за­по­ча­тко­ву­ва­ти і ре­а­лі­зо­ву­ва­ти спіль­ні ін­фра­стру­ктур­ні про­е­кти. Во­ни ма­ють за­без­пе­чи­ти тран­зит га­зу укра­їн­ською ГТС, у то­му чи­слі ви­ко­ри­ста­н­ня ПГС, у рі­зних на­прям­ках: з Пів­ні­чно за­хі­дної Єв­ро­пи до кра­їн ЦСЄ і да­лі на Бал­ка­ни, а та­кож у зво­ро­тно­му на­прям­ку. Не менш ва­жли во зв’яза­ти ГТС Укра­ї­ни че­рез га­зо­транс­порт­ну єв­ро­пей­ську ме­ре­жу з тер­мі­на­ла ми скра­пле­но­го га­зу на узбе­реж­жі Бал­тій­сько­го мо­ря. При цьо­му слід вра­хо­ву­ва ти прин­ци­по­ву рі­зни­цю у фун­кціо­ну­ван­ні укра­їн­ської та єв­ро­пей­ських ГТС. Опе ра­то­ри ГТС у Поль­щі, Ні­меч­чи­ні, Сло­вач­чи­ні та ін­ших єв­ро­пей­ських кра­ї­нах не ку­пу­ють і не про­да­ють газ (це фун­кція га­зо­трей­де­рів), а на­да­ють по­слу­ги з йо­го транс­пор­ту­ва­н­ня. Це обов’яз­ко­ва ви­мо­га Тре­тьо­го енер­го­па­ке­та, яку Укра­ї­на по ки що не ви­ко­на­ла.

Клю­чо­ві лан­ки мо­дер­ні­за­ції га­зо­транс­порт­ної си­сте­ми Укра­ї­ни

У су­ча­сній лі­те­ра­ту­рі про­по­ну­ю­ться рі­зні ва­рі­ан­ти мо­дер­ні­за­ції ві­тчи­зня­ної га­зо­транс­порт­ної ме­ре­жі, ко­жна з яких має свої пе­ре­ва­ги і не­до­лі­ки. Ака­де­мік О. Амоша як скла­до­ву на­ціо­наль­ної енер­ге­ти­ки про­по­нує ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти енер­го і ре­сур­со­збе­рі­га­ю­чу мо­дель роз­ви­тку га­зо­транс­порт­но­го се­кто­ру [6, с. 238 239]. Ав­тор­ський ко­ле­ктив КНЕУ іме­ні Ва­ди­ма Ге­тьма­на ро­бить на­го­лос на ці­льо­вій се­гмен­та­ції те­хно­ло­гі­чних ніш в еко­но­мі­чно­му роз­ви­тку кра­їн, у то­му чи­слі й па­лив­но енер­ге­ти­чно­го се­кто­ру [19, 198–219]. О. Дом­бров­ський і Л. Уні­гов­ський ви­ді­ля­ють чо­ти­ри кон­кре­тні скла­до­ві мо­дер­ні­за­ції ві­тчи­зня­ної ГТС: гео­по­лі­ти­ку, пар­тнер­ство з єв­ро­пей­ськи­ми га­зо­транс­порт­ни­ми ком­па­ні­я­ми, те­хні­чний роз­ви ток ГТС та ада­пта­цію га­зо­транс­порт­ної си­сте­ми до но­вих умов екс­плу­а­та­ції [13]. П. Гай­ду­цький вба­чає суть мо­дер­ні­за­ції об’єд­на­ної енер­ге­ти­чної си­сте­ми Укра­ї­ни у ці­ло­му та її га­зо­транс­порт­ної скла­до­вої зокре­ма у зни­жен­ні ви­со­ко­го рів­ня цен­тра­лі­за­ції, який ся­гає май­же 93%, то­ді як у кра­ї­нах ЄС – не пе­ре­ви­щує 49%. Це зу­мов­лює зна­чні (до 20%) втра­ти при транс­пор­ту­ван­ні енер­гії, а та­кож ве­ли­кі фі­нан­со­ві ви­тра­ти на спо­ру­дже­н­ня рі­зно­ма­ні­тних ме­реж, у то­му чи­слі й га­зо транс­порт­них [1, с. 577 578].

Ко­жна з на­ве­де­них кон­це­пцій мі­стить по­ло­же­н­ня і про­по­зи­ції, які ста­нов­лять ін­те­рес. Про­те їх ду­же скла­дно роз­ви­ну­ти в об­грун­то­ва­ну те­о­рію і про­гра­му пе­ре тво­ре­н­ня укра­їн­ської ГТС у кон­ку­рен­то­спро­мо­жний, за єв­ро­пей­ськи­ми ви­мо­га ми, се­ктор на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки. На наш по­гляд, при­чи­на та­кої си­ту­а­ції в то му, що вка­за­ні кон­це­пції не від­по­від­а­ють на­ве­де­ним кри­те­рі­ям на­у­ко­вої те­о­рії С. Хо­кін­га. Во­ни не мі­стять чі­ткої мо­де­лі та на­бо­ру пра­вил, що пов’язу­ють та­ку мо­дель з ре­аль­ною го­спо­дар­ською пра­кти­кою. На­ве­де­ні кон­це­пції скла­дно ви­ко ри­ста­ти для про­гно­зу­ва­н­ня. У цьо­му зв’яз­ку ми про­по­ну­є­мо пра­гма­ти­чну мо­дель мо­дер­ні­за­ції га­зо­транс­порт­ної си­сте­ми Укра­ї­ни.

По пер­ше, по­трі­бно вка­за­ти суть мо­дер­ні­за­ції еко­но­мі­ки. На на­шу дум­ку, за осно­ву мо­жна взя­ти ви­зна­че­н­ня А. Фі­лі­пен­ка та Т. Кре­мень, які під еко­но­мі­чною мо­дер­ні­за­ці­єю в Укра­ї­ні ро­зу­мі­ють до­ко­рін­не онов­ле­н­ня на су­ча­сній ба­зі ма те­рі­аль­но ре­чо­вих і ор­га­ні­за­цій­но еко­но­мі­чних стру­ктур, усієї си­сте­ми су­спіль но­го ви­ро­бни­цтва [20, с. 53]. По дру­ге, ва­жли­во ви­зна­чи­ти осо­бли­во­сті мо дер­ні­за­ції га­зо­транс­порт­ної си­сте­ми Укра­ї­ни в су­ча­сних умо­вах. Во­ни пов’яза­ні з її ве­ли­ки­ми мас­шта­ба­ми (по­над 38,5 тис. км), зно­ше­ні­стю основ­них фон­дів, ду­же не­ефе­ктив­ною си­сте­мою управ­лі­н­ня, низь­кою (менш як на 50%) за­ван­та­же­ні­стю ви­ро­бни­чих по­ту­жно­стей, що при­зво­дить до низь­кої ефе­ктив­но­сті фун­кціо­ну­ван ня ГТС і по­тре­бує зна­чних ко­штів для мо­дер­ні­за­ції. За оцін­ка­ми кон­сал­тин­го­вої ком­па­нії Mott Macdonald, які бу­ли на­ве­де­ні на 13 му що­рі­чно­му Дні ін­ве­сто­ра в Нью Йор­ку 6 лю­то­го 2018 р., Укра­ї­ні не­об­хі­дно вкла­сти в мо­дер­ні­за­цію га­зо­транс порт­ної си­сте­ми 4,8 млрд. дол. за сім ро­ків. При цьо­му фа­кти­чні ін­ве­сти­ції є у 5–7 ра­зів мен­ши­ми, але ГТС за ра­ху­нок тран­зи­ту ро­сій­сько­го га­зу що­ро­ку при­но сить до бю­дже­ту Укра­ї­ни по­над 2 млрд. дол. [13]. По тре­тє, мо­жна вва­жа­ти, що ГТС ста­но­вить від­но­сно про­сту со­ці­аль­но те­хні­чну мо­дель, що скла­да­є­ться з двох ба­га­то­еле­мен­тних під­си­стем: те­хні­ко те­хно­ло­гі­чної та ор­га­ні­за­цій­но управ­лін ської. Ко­жна з них фун­кціо­нує за сво­ї­ми за­ко­на­ми, що дає мо­жли­вість про­гно­зу­ва ти їх роз­ви­ток. При цьо­му від­мін­но­сті те­хні­ко те­хно­ло­гі­чних під­си­стем ГТС рі­зних кра­їн є істо­тни­ми, оскіль­ки їх фун­кціо­ну­ва­н­ня ба­зу­є­ться на уні­вер­саль­них за­ко­нах роз­ви­тку енер­ге­ти­чної га­лу­зі. Що ж сто­су­є­ться ор­га­ні­за­цій­но управ­лінсь кої скла­до­вої, то від­мін­но­сті між ГТС рі­зних кра­їн мо­жуть бу­ти ду­же зна­чни­ми.

Адже на ко­жну під­си­сте­му впли­ва­ють за­галь­ний рі­вень со­ці­аль­но еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку кра­ї­ни, її куль­тур­ні осо­бли­во­сті, дер­жав­но по­лі­ти­чний устрій, ре гіо­наль­не і між­на­ро­дне се­ре­до­ви­ще то­що. То­му ско­ри­ста­ти­ся до­сві­дом мо­дер­ні­за ції ор­га­ні­за­цій­но управ­лін­ської під­си­сте­ми ГТС за­ру­бі­жних, зокре­ма су­сі­дніх, кра­їн не зав­жди мо­жли­во. Хо­ча клю­чо­ва роль у вза­є­мо­дії ла­нок ГТС на­ле­жить те­хні­ко те­хно­ло­гі­чній під­си­сте­мі, вар­то зав­жди зва­жу­ва­ти на зво­ро­тний актив­ний вплив ор­га­ні­за­цій­но управ­лін­ських еле­мен­тів ГТС на ефе­ктив­ність її фун­кціо­ну ва­н­ня. Са­ме ця під­си­сте­ма сьо­го­дні галь­мує про­цес кон­вер­ген­ції укра­їн­ської та єв­ро­пей­ської га­зо­транс­порт­них під­си­стем.

З ура­ху­ва­н­ням про­бле­ми мо­дер­ні­за­ції те­хні­ко те­хно­ло­гі­чної скла­до­вої ві­тчиз ня­ної ГТС слід за­зна­чи­ти, що во­на є ча­сти­ною па­лив­но енер­ге­ти­чно­го ком­пле­ксу, от­же, на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки Укра­ї­ни, для якої при­та­ман­на ви­со­ка енер­го­міст кість. Як ві­до­мо, за да­ни­ми Мі­жна­ро­дно­го енер­ге­ти­чно­го агент­ства, енер­го міс­ткість ВВП Укра­ї­ни ста­но­вить 0,546 кг на­фто­во­го екві­ва­лен­та (н. е.) на 1 дол. ВВП (про­ти 0,49 у Ро­сії) і є ви­щою у 2,5 ра­за від ана­ло­гі­чних по­ка­зни­ків роз­ви­ну тих кра­їн сві­ту (Да­нія – 0,13, США – 0,22). Са­ме то­му, від­по­від­но до енер­ге­ти­чної стра­те­гії Укра­ї­ни, до 2030 р. про­гно­зу­є­ться зни­же­н­ня енер­го­міс­тко­сті ВВП до 0,24 кг н. е. на 1 дол. ВВП – зде­біль­шо­го за ра­ху­нок ре­а­лі­за­ції по­тен­ці­а­лів енер­го ефе­ктив­но­сті та енер­го­збе­ре­же­н­ня.

Те­хні­ко те­хно­ло­гі­чна під­си­сте­ма укра­їн­ської ГТС вклю­чає, крім ма­гі­страль них тру­бо­про­во­дів, про які вже йшло­ся, ба­га­то ін­ших скла­дних еле­мен­тів: 72 ком пре­сор­ні стан­ції, 702 га­зо­пе­ре­ка­чу­валь­них агре­га­ти (ГПА), 1600 га­зо­роз­по­діль­них стан­цій, 13 ПГС, 6 при­кор­дон­них га­зо­ви­мі­рю­валь­них стан­цій, 89 ав­то­мо­біль­них га­зо­на­пов­ню­валь­них стан­цій. Усі ці еле­мен­ти за­без­пе­чу­ють рі­чну про­пу­скну спро мо­жність: на вхо­ді – 290 млрд. а на ви­хо­ді – 175 млрд. [16].

З то­чки зо­ру мо­дер­ні­за­ції го­лов­на про­бле­ма те­хні­ко те­хно­ло­гі­чної під­си­сте ми ГТС по­ля­гає у ви­ко­ри­стан­ні за­ста­рі­лих ГПА, що по­бу­до­ва­ні пе­ре­ва­жно на ос но­ві га­зо­тур­бін­них дви­гу­нів (82%) з низь­ким ко­е­фі­ці­єн­том ко­ри­сної дії (ККД) у ме­жах 18–25%, то­ді як у за­кор­дон­них дви­гу­нів він ста­но­вить 34–38%. Спра­ва в то­му, що ці дви­гу­ни як на­прям те­хно­ло­гі­чно­го роз­ви­тку “ви­ро­сли” з вій­сько­вих роз­ро­бок ко­ли­шньо­го СРСР і є ре­зуль­та­том кон­вер­сії обо­рон­них га­лу­зей. То­му прин­ци­по­во ва­жли­вим на­пря­мом те­хні­ко те­хно­ло­гі­чної мо­дер­ні­за­ції ГТС є якнай­швид­ше ство­ре­н­ня про­ми­сло­вих га­зо­тур­бін­них дви­гу­нів но­во­го по­ко­лі­н­ня спе­ці­аль­но для Укра­ї­ни, які зда­тні під­ви­щи­ти ККД до рів­ня кра­щих за­ру­бі­жних ана­ло­гів.

Для ви­рі­ше­н­ня ці­єї про­бле­ми в Укра­ї­ні є кон­кре­тні пе­ред­умо­ви. По пер­ше, ряд до­слі­дних ін­сти­ту­тів і ор­га­ні­за­цій за­йма­ють про­від­ні по­зи­ції в га­зо­тур­бо­бу­ду ван­ні. Се­ред них Ін­сти­тут еле­ктро­зва­рю­ва­н­ня іме­ні Є. Па­то­на, Ін­сти­тут те­хні­чної те­пло­фі­зи­ки, Ін­сти­ту­ти га­зу і про­блем ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня НАН Укра­ї­ни, а та­кож НТУУ “Ки­їв­ський по­лі­те­хні­чний ін­сти­тут іме­ні І. Сі­кор­сько­го” та ін. По дру­ге, в Укра­ї­ні, не­зва­жа­ю­чи на кри­зу ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня в ці­ло­му, до­сить кон­ку­рен­то спро­мо­жни­ми на сві­то­во­му рин­ку за­ли­ша­ю­ться та­кі ви­ро­бни­ки су­ча­сних га­зо тур­бін­них агре­га­тів, як “Мо­тор Січ” (За­по­ріж­жя), “Зо­ря Ма­ш­про­ект” (Ми­ко ла­їв) і Сум­ське ма­ши­но­бу­дів­не на­у­ко­во ви­ро­бни­че об’єд­на­н­ня. Але ва­жли­во на ла­го­ди­ти зв’яз­ки з про­від­ни­ми тур­бо­бу­дів­ни­ми ТНК. До них вхо­дять: General Electric, Pratt & Whitney Power System, Solar Turbines (США), Siemens AG (Ні­меч чи­на), Alston (Швей­ца­рія), Rolls Royce (Ве­ли­ко­бри­та­нія), Kawasaki, Mitsubishi (Япо­нія). Про­те, як ка­жуть по­ін­фор­мо­ва­ні дже­ре­ла ав­то­ра, який сво­го ча­су ви­ко

ну­вав про­е­кти на за­мов­ле­н­ня General Electric та ін­ших за­ру­бі­жних кор­по­ра­цій, уря­до­ві ко­ла Укра­ї­ни в цьо­му на­пря­мі не до­кла­да­ють на­ле­жних зу­силь. Та­ким чи ном, існує за­гро­за вла­сно­руч ство­ри­ти не­кон­ку­рен­то­спро­мо­жну те­хні­ку.

Крім під­ви­ще­н­ня ККД у про­це­сі роз­роб­ки і осво­є­н­ня ви­ро­бни­цтва но­во­го по­ко­лі­н­ня ві­тчи­зня­них га­зо­тур­бін­них дви­гу­нів до­ціль­но не ви­пу­ска­ти з по­ля зо­ру й ін­ші ва­жли­ві про­бле­ми. На­сам­пе­ред це сто­су­є­ться при­ско­ре­ної за­мі­ни га­зо­пе­ре ка­чу­валь­них агре­га­тів, 80% з яких пра­кти­чно ви­ро­би­ли свій ре­сурс. Згі­дно з оцін­кою кон­сал­тин­го­вої ком­па­нії Mott Macdonald, ін­ве­сти­цій­ним пла­ном “Укр­транс­га­зу” у 2018 р. ка­пі­таль­ні вкла­де­н­ня пе­ред­ба­че­но на рів­ні 4,85 млрд. грн. (тоб­то 6% очі­ку­ва­но­го до­хо­ду) або ж 0,17 млрд. дол. (тоб­то 3,8% за­галь­ної по­тре­би ко­штів на мо­дер­ні­за­цію ГТС). Якщо не на­ро­сти­ти тем­пів за­мі­ни ГПА хо­ча б на по­ря­док, то мо­жна очі­ку­ва­ти зу­пи­не­н­ня окре­мих ла­нок ГТС. Тим біль­ше, згі­дно з пла­на­ми ме­не­джмен­ту НАК “На­фто­газ Укра­ї­ни”, фі­нан­со­ві мо­жли­во­сті для ви­рі­ше­н­ня ці­єї про­бле­ми існу­ють у ви­гля­ді збіль­ше­н­ня що­рі­чних до­хо­дів від тран зи­ту при­ро­дно­го га­зу у 2018–2019 рр. до 3 млрд. дол. [21].

Про­бле­ми за­мі­ни зно­ше­но­го уста­тку­ва­н­ня до­ціль­но розв’язу­ва­ти па­ра­лель­но з істо­тним по­лі­пше­н­ням які­сних ха­ра­кте­ри­стик га­зо­транс­порт­них дви­гу­нів (ГТД), на­сам­пе­ред дов­го­ві­чно­сті їх ро­бо­ти. Оскіль­ки дви­гу­ни, що екс­плу­а­ту­ю­ться, ма ють, як вже за­зна­ча­ло­ся, “кон­вер­сій­но вій­сько­ве” по­хо­дже­н­ня, то пов­ний ре­сурс їх ро­бо­ти ста­но­вить 100 тис. го­дин, то­ді як у за­ру­бі­жних ана­ло­гів – 150 тис. го­дин. У фа­хів­ців екс­плу­а­та­цій­ни­ків “Укр­транс­га­зу”, які сво­го ча­су про­хо­ди­ли ста­жу ва­н­ня під на­у­ко­вим ке­рів­ни­цтвом ав­то­ра в ні­ме­цькій ком­па­нії Ruhrgas, є чи­ма­ло грун­тов­них пре­тен­зій до ві­тчи­зня­них агре­га­тів (на­при­клад, до пе­ре­ка­чу­валь­них). Це сто­су­є­ться на­дій­но­сті їх ро­бо­ти (ви­хід з ла­ду на по­ря­док ча­сті­ший, ніж у ні­ме­цьких зраз­ків), зру­чно­стей мон­та­жу та управ­лі­н­ня, еле­ктрон­но­го і про­грам но­го за­без­пе­че­н­ня то­що.

Ва­жли­вою скла­до­вою те­хні­ко те­хно­ло­гі­чної мо­дер­ні­за­ції укра­їн­ської ГТС є ада­пта­ція її ла­нок до фун­кціо­ну­ва­н­ня в умо­вах не­пов­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня транс порт­но пе­ре­ка­чу­валь­них по­ту­жно­стей. Се­ред фа­хів­ців “Укр­транс­га­зу” та­кий ва­рі­ант ді­став сум­но­зві­сну на­зву “усі­че­ний”. Спра­ва в то­му, що за будь яких оп ти­мі­сти­чних сце­на­рі­їв ви­ко­ри­ста­н­ня ГТС Укра­ї­ни з по­ту­жні­стю 290 млрд. м3 на вхо­ді і 175 млрд. м3 на ви­хо­ді, при ма­кси­му­мі тран­зи­ту – 116,9 млрд. м3 у 2008 р., до­во­ди­ться зва­жу­ва­ти на зни­же­н­ня за­ле­жно­сті Єв­ро­пи від тран­зи­ту га­зу че­рез на шу кра­ї­ну з 80% у 2010 р. до 50% ни­ні (че­рез вве­де­н­ня в екс­плу­а­та­цію у 2011 р. “Пів­ні­чно­го по­то­ку 1”, по­ту­жно­сті яко­го ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться ли­ше на 80%). За оцін­ка­ми ні­ме­цько­го ін­сти­ту­ту Energie Wirtschaftliches Institut (Кельн), че­рез ук ра­їн­ську ГТС що­ро­ку з 360 млрд. м3 га­зу у 2020–2030 рр. транс­пор­ту­ва­ти­ме­ться 25–30 млрд. м3 в основ­но­му для спо­жи­ва­чів Поль­щі, Сло­вач­чи­ни, Угор­щи­ни і Че­хії. З ура­ху­ва­н­ням пер­спе­ктив на­ро­щу­ва­н­ня об­ся­гів ре­вер­сних по­ста­вок до Ук ра­ї­ни га­зу з єв­ро­пей­ських кра­їн на 10–15 млрд. м3, мо­жна очі­ку­ва­ти мі­ні­маль­но­го рі­чно­го об­ся­гу транс­пор­ту­ва­н­ня га­зу на рів­ні 45 млрд. м3 з по­зи­цій без­зби­тко­вої екс­плу­а­та­ції ві­тчи­зня­ної ГТС [21]. Та­ким чи­ном, го­строю є не­об­хі­дність про­ве де­н­ня від­по­від­них мо­дер­ні­за­цій­них за­хо­дів що­до фор­му­ва­н­ня “усі­че­но­го” ва­рі­ан та фун­кціо­ну­ва­н­ня ГТС. Се­ред цих за­хо­дів та­кі:

– ви­ве­де­н­ня з екс­плу­а­та­ції ча­сти­ни га­зо­про­во­дів і га­зо­пе­ре­ка­чу­валь­них агре га­тів;

– кар­ди­наль­не на­ро­щу­ва­н­ня вну­трі­шньо­го ви­до­бу­ва­н­ня в Укра­ї­ні з 4%, за пла­но­ва­них у га­лу­зі, до 10–15% що­ро­ку з ме­тою не тіль­ки пов­ної від­мо­ви від

ім­пор­ту га­зу з Ро­сії, але й роз­ши­ре­н­ня йо­го екс­пор­ту до су­сі­дніх єв­ро­пей­ських кра­їн за кон­ку­рен­тни­ми ці­на­ми;

– пе­ре­хід на ви­ко­ри­ста­н­ня скра­пле­но­го га­зу там, де по­став­ка при­ро­дно­го ста не не­рен­та­бель­ною;

– за­лу­че­н­ня за­ру­бі­жних при­ва­тних ін­ве­сто­рів до ре­ін­жи­ні­рин­гу укра­їн­ської ГТС, ре­а­лі­за­ції про­е­кту мо­дер­ні­за­ції та її подаль­шої екс­плу­а­та­ції в “усі­че­но­му” ва­рі­ан­ті.

Ще один на­прям мо­дер­ні­за­ції укра­їн­ської га­зо­транс­порт­ної си­сте­ми має ор га­ні­за­цій­но управ­лін­ський ха­ра­ктер. З одно­го бо­ку, він пов’яза­ний з вну­тріш ні­ми на­ціо­наль­ни­ми змі­на­ми в кон­текс­ті роз­ме­жу­ва­н­ня бі­зне­сів (ви­до­бу­ва­н­ня га­зу, йо­го транс­пор­ту­ва­н­ня і про­даж). Са­ме в цьо­му, як ві­до­мо, і по­ля­га­ють ви мо­ги Тре­тьо­го єв­ро­пей­сько­го енер­го­па­ке­та. З ін­шо­го бо­ку, існує го­стра не об­хі­дність у за­лу­чен­ні іно­зем­них пар­тне­рів як до про­це­су те­хні­ко те­хно­ло­гі­чної мо­дер­ні­за­ції укра­їн­ської ГТС, так і до подаль­шо­го управ­лі­н­ня мо­дер­ні­зо­ва­ною си­сте­мою.

Ро­зді­ле­н­ня транс­пор­ту­ва­н­ня і тор­гів­лі га­зом пе­ред­ба­че­но Тре­тім енер­го­па­ке том ЄС, по­ло­же­н­ня яко­го мі­стя­ться в Ди­ре­кти­ві 2009/73/ЄС про за­галь­ні пра­ви ла мі­жна­ро­дно­го рин­ку га­зу. На­при­кін­ці ли­сто­па­да 2017 р. бу­ло ухва­ле­но ще одну Ди­ре­кти­ву Єв­ро­пей­сько­го пар­ла­мен­ту і ра­ди, яка ре­гу­лює пра­ви­ла бу­дів­ни­цтва і фун­кціо­ну­ва­н­ня транскор­дон­них га­зо­про­во­дів, за яки­ми при­ро­дний газ транс пор­ту­є­ться че­рез кор­до­ни ЄС на те­ри­то­рію об’єд­на­ної Єв­ро­пи. По­ява до­да­тко­вої Ди­ре­кти­ви пов’яза­на з від­чай­ду­шною бо­роть­бою Поль­щі, Сло­вач­чи­ни, кра­їн Бал­тії, Скан­ди­на­вії, а та­кож Укра­ї­ни про­ти бу­дів­ни­цтва “Пів­ні­чно­го по­то­ку 2”, по­лі­ти­чно мо­ти­во­ва­ною ме­тою яко­го є усу­не­н­ня на­шої кра­ї­ни із спи­ску тран­зит них кра­їн для ро­сій­сько­го при­ро­дно­го га­зу.

Згі­дно з ви­мо­га­ми Тре­тьо­го енер­го­па­ке­та ЄС, Ка­бі­нет Мі­ні­стрів Укра­ї­ни прийняв від­по­від­ну По­ста­но­ву * що­до від­окрем­ле­н­ня ді­яль­но­сті з транс­пор­ту­ван ня і збе­рі­га­н­ня га­зу – так зва­но­го “ан­бан­длін­га” НАК “На­фто­газ Укра­ї­ни”. У хо­ді ре­а­лі­за­ції ці­єї по­ста­но­ви уря­дом ство­ре­но ПАТ “Ма­гі­страль­ні га­зо­про­во­ди Ук ра­ї­ни” (ПАТ “МГУ”), яке і по­вин­но ста­ти но­вим опе­ра­то­ром з транс­пор­ту­ва­н­ня га­зу. Для ви­ко­на­н­ня ці­єї ста­ту­тної фун­кції йо­му ма­ють бу­ти пе­ре­да­ні та­кі акти­ви “Укр­транс­га­зу”, як ма­гі­страль­ні га­зо­про­во­ди, га­зо­про­во­ди від­во­ди і спо­ру­ди на них, ком­пре­сор­ні стан­ції, ПГС, май­но сер­ві­сних під­роз­ді­лів, ав­то­транс­порт та ін. Зда­є­ться, все ло­гі­чно та ясно. Про­те про­цес ре­а­лі­за­ції Тре­тьо­го енер­го­па­ке­та і уря до­во­го рі­ше­н­ня не ви­пад­ко­во за­галь­му­вав­ся. Спра­ва в то­му, що Мі­ні­стер­ство енер­ге­ти­ки і ву­гіль­ної про­ми­сло­во­сті Укра­ї­ни, з одно­го бо­ку, та НАК “На­фто­газ Укра­ї­ни” – з ін­шо­го ма­ють рі­зні під­хо­ди що­до ре­а­лі­за­ції уря­до­во­го рі­ше­н­ня. НАК “На­фто­газ Укра­ї­ни” за­сте­рі­гає уряд від пе­ре­да­н­ня но­во­му опе­ра­то­ру так зва них “то­кси­чних” акти­вів, а са­ме ПГС і не­про­філь­них акти­вів, що ви­клю­чить участь у га­зо­транс­порт­но­му бі­зне­сі чо­ти­рьох іно­зем­них кон­ку­рен­то­спро­мо­жних парт не­рів, яким, згі­дно з укра­їн­ським за­ко­но­дав­ством, мо­жна пе­ре­да­ти 49% акцій ГТС. Її вар­тість оці­не­но ау­ди­то­ра­ми Ernst & Young у кві­тні 2018 р. у 327,9 млрд. грн., або 12 млрд. дол. [21]. Мі­н­енер­го Укра­ї­ни пра­гне під­по­ряд­ку­ва­ти со­бі опе­ра­то­ра ГТС і спо­ді­ва­є­ться на свою зда­тність за­лу­чи­ти іно­зем­них ін­ве­сто­рів.

* Про від­окрем­ле­н­ня ді­яль­но­сті з транс­пор­ту­ва­н­ня та збе­рі­га­н­ня (за­ка­чу­ва­н­ня, від­бо­ру) при­ро­дно­го га­зу : По­ста­но­ва Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни від 01.07.2016 р. № 496 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/496 2016 %D0%BF.

Не­зва­жа­ю­чи на ці роз­бі­жно­сті, Ка­бі­нет Мі­ні­стрів Укра­ї­ни 13 гру­дня 2017 р. ство­рив ро­бо­чу гру­пу з 20 пред­став­ни­ків мі­ні­стерств, по­сольств, до­но­рів Укра­ї­ни, Єв­ро­ко­мі­сії та се­кре­та­рі­а­ту Енер­го­спів­то­ва­ри­ства для фор­му­ва­н­ня на­гля­до­вої ра ди но­во­го опе­ра­то­ра ГТС. Ста­но­вить ін­те­рес той факт, що з 50 кан­ди­да­тів у чле­ни ці­єї ра­ди чо­ти­ри – іно­зем­ні не­за­ле­жні ди­ре­кто­ри [22]. До ор­га­ні­за­цій­ної стру­кту­ри но­во­го опе­ра­то­ра вхо­дять та­кі лан­ки. 1. Транс­пор­ту­ва­н­ня га­зу – тим­ча­со­ва ор­га­ні­за­цій­на стру­кту­ра для за­без­пе­чен ня роз­ви­тку опе­ра­то­ра ГТС пі­сля ан­бан­длін­га до йо­го пов­ної са­мо­стій­но­сті, яка вклю­чає: – те­хні­чний ме­не­джмент; – ко­мер­цій­ний ме­не­джмент; – пла­ну­ва­н­ня і кон­троль; – те­хоб­слу­го­ву­ва­н­ня. 2. Збе­рі­га­н­ня га­зу: – ді­яль­ність ПГС та їх те­хні­чне об­слу­го­ву­ва­н­ня; – управ­лі­н­ня си­сте­мою збе­рі­га­н­ня. 3. Сер­ві­си “Укр­транс­га­зу”: – бу­дів­ни­цтво; – ін­фор­ма­цій­но те­хно­ло­гі­чні по­слу­ги; – про­е­кту­ва­н­ня; – ін­жи­ні­ринг; – ін­ша не­о­снов­на ді­яль­ність. 4. Но­ві на­пря­ми: – енер­го­ефе­ктив­ність; – аль­тер­на­тив­на енер­ге­ти­ка. На­ве­де­ні на­пря­ми ор­га­ні­за­цій­но управ­лін­ської мо­дер­ні­за­ції є ва­жли­ви­ми і зро­зумі­ли­ми, про­те да­ле­ко не ви­рі­шаль­ни­ми для збе­ре­же­н­ня і подаль­шо­го фун­кціо­ну­ва­н­ня ві­тчи­зня­ної ГТС. На на­шу дум­ку, без пар­тнер­ства з про­від­ни­ми іно­зем­ни­ми га­зо­транс­порт­ни­ми ком­па­ні­я­ми кон­ку­рен­та­ми як у про­це­сі по­точ ної мо­дер­ні­за­ції, так і на­да­лі під­ви­щи­ти кон­ку­рен­то­спро­мо­жність укра­їн­ської ГТС до єв­ро­пей­сько­го рів­ня прин­ци­по­во не­мо­жли­во. То­му на все­бі­чну під­трим ку за­слу­го­вує іні­ці­а­ти­ва Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни що­до по­шу­ку іно­зем­них пар­тне­рів. Сьо­го­дні вже від­гу­кну­ли­ся по­над 10 ком­па­ній. Роз­гля­не­мо най­пер спе­ктив­ні­ші з них.

На­сам­пе­ред вар­то за­зна­чи­ти сло­ва­цько­го опе­ра­то­ра Eustream, що одер­жує від Укра­ї­ни ро­сій­ський газ. Са­ме то­му він під­три­мує збе­ре­же­н­ня укра­їн­ської ГТС. Оскіль­ки сло­ва­цька ком­па­нія є іні­ці­а­то­ром га­зо­про­во­дно­го про­е­кту по­став ки га­зу з Пів­ні­чної Єв­ро­пи до Ту­реч­чи­ни і в зво­ро­тно­му на­прям­ку, то за її до­по мо­гою мо­жна за­ді­я­ти і укра­їн­ську ГТС. За­слу­го­вує на ува­гу поль­ська ком­па­нія Gaz System, яка за­пла­ну­ва­ла бу­дів­ни­цтво но­во­го мі­жна­ро­дно­го га­зо­роз­по­діль­но го ву­зла Поль­ща – Укра­ї­на, який за­без­пе­чить по­став­ку пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­сько­го скра­пле­но­го га­зу в за­хі­дно­укра­їн­ські ПГС. Ще одним пер­спе­ктив­ним пар­тне­ром мо­же бу­ти ве­ли­кий єв­ро­пей­ський кон­сор­ці­ум Gasunie – Grtgaz, який екс­плуа тує по­рів­нян­ну з укра­їн­ською ГТС ме­ре­жу в 48 тис. км. Крім то­го, у ро­лі єв­ро пей­ських пар­тне­рів до­ціль­но роз­гля­да­ти не тіль­ки га­зо­транс­порт­ні ком­па­нії, але й ве­ли­ких га­зо­трей­де­рів. Іде­ться, на­при­клад, про Engie – вла­сник Grtgaz (Фран­ція), ENI – ті­сно пов’яза­на з іта­лій­ською ком­па­ні­єю Snam, що транс­пор

тує газ від сло­ва­цької Eustream до Іта­лії, то­що. Адже пар­тне­ри по­трі­бні ук ра­їн­сько­му опе­ра­то­ру не стіль­ки для обмі­ну до­сві­дом і кон­суль­ту­ва­н­ня, скіль­ки для кар­ди­наль­ної мо­дер­ні­за­ції ві­тчи­зня­ної ГТС. Обра­ний на­ми пар­тнер по­ви­нен взя­ти на се­бе ча­сти­ну від­по­від­аль­но­сті за май­бу­тню до­лю укра­їн­ської га­зо­транс порт­ної си­сте­ми.

Ви­снов­ки

1. Га­зо­транс­порт­на си­сте­ма Укра­ї­ни ві­ді­грає клю­чо­ву роль в енер­ге­ти­ці та по став­ках ро­сій­сько­го га­зу в ЄС. Про­те во­на є ду­же за­ста­рі­лою, має низь­ку кон­ку рен­то­спро­мо­жність і по­тре­бує не­від­кла­дної мо­дер­ні­за­ції. У цьо­му за­ін­те­ре­со­ва­ні не тіль­ки Укра­ї­на, але й ба­га­то єв­ро­пей­ських кра­їн, зокре­ма, Поль­ща, Че­хія, Сло вач­чи­на, кра­ї­ни Бал­тії.

2. Сьо­го­дні ві­тчи­зня­на ГТС – одна з най­по­ту­жні­ших у сві­ті. За­галь­но­ві­до­мо, що клю­чо­ва роль укра­їн­ської ГТС по­ля­гає у транс­пор­ту­ван­ні ро­сій­сько­го га­зу від ком­па­нії “Газ­пром” те­ри­то­рі­єю Укра­ї­ни до Єв­ро­пи і Ту­реч­чи­ни.

3. Ство­ре­но пев­ні по­лі­ти­чні, юри­ди­чні та ор­га­ні­за­цій­ні пе­ред­умо­ви як в Ук ра­ї­ні, так і в су­сі­дніх єв­ро­пей­ських кра­ї­нах, на­сам­пе­ред, для кон­вер­ген­ції їх га­зо вих си­стем шля­хом мо­дер­ні­за­ції в кон­текс­ті стра­те­гії енер­ге­ти­чної без­пе­ки.

4. Осо­бли­во­сті мо­дер­ні­за­ції ГТС Укра­ї­ни пов’яза­ні з її ве­ли­ки­ми мас­шта­ба­ми, зно­ше­ні­стю основ­них фон­дів, ду­же не­ефе­ктив­ною си­сте­мою управ­лі­н­ня, низь кою (менш як на 50%) за­ван­та­же­ні­стю ви­ро­бни­чих по­ту­жно­стей, що при­зво­дить до ма­лої ефе­ктив­но­сті фун­кціо­ну­ва­н­ня ГТС, яка по­тре­бує зна­чних ко­штів для мо дер­ні­за­ції.

5. Ва­жли­вою скла­до­вою те­хні­ко те­хно­ло­гі­чної мо­дер­ні­за­ції укра­їн­ської ГТС є ада­пта­ція її ла­нок до фун­кціо­ну­ва­н­ня в умо­вах не­пов­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня транс порт­но пе­ре­ка­чу­валь­них по­ту­жно­стей.

6. Мо­дер­ні­за­цію укра­їн­ської ГТС слід пов’язу­ва­ти з вну­трі­шні­ми на­ціо­наль ни­ми змі­на­ми в кон­текс­ті роз­ме­жу­ва­н­ня бі­зне­су та за­лу­че­н­ням іно­зем­них парт не­рів.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Гай­ду­цький П.І. Не­за­бу­ті ре­фор­ми в Укра­ї­ні. – К. : ТОВ “ДКС центр”, 2017. – 852 с. 2. Пав­лен­ко О. Тре­тій не­про­хі­дний // Дзер­ка­ло ти­жня. – 2017. – № 24. – С. 11. 3. Єрьо­мен­ко А. Чо­му єв­ро­су­сі­ди не ду­же роз­ра­хо­ву­ють на укра­їн­ську ГТС // Дзер­ка­ло ти­жня. – 2017. – № 25. – С. 8.

4. Мо­ска­ле­вич І. Дат­ський хрест для “Газ­про­му” // Дзер­ка­ло ти­жня. – 2018. – № 26. – С. 8.

5. Хо­кинг С. Все­лен­ная Сти­ве­на Хо­кин­га. Три кни­ги о про­странс­тве и вре­ме ни ; [пер. с англ.]. – СПБ. : Ам­фо­ра, 2014. – 366 с.

6. Амоша О.І. Енер­ге­ти­чні мо­де­лі ХХІ сто­лі­т­тя / Еко­но­мі­чні про­бле­ми ХХІ сто­лі­т­тя: між­на­ро­дний та укра­їн­ський ви­мір ; [за ред. С.І. Юрія, Є.В. Са ве­льє­ва]. – К. : Зна­н­ня Укра­ї­ни, 2007. – С. 238–240.

7. Стра­те­гі­чні ви­кли­ки ХХІ сто­лі­т­тя су­спіль­ству та еко­но­мі­ці Укра­ї­ни. – У 3 т. ; [за ред. В.М. Гей­ця]. – К. : Фе­нікс, 2007. – Т. 2. – С. 252–254.

8. Ільєн­ко Б. За­мі­ще­н­ня ім­порт­но­го га­зу: чим, як і ко­ли // Дзер­ка­ло ти­жня. – 2014. – № 30. – С. 8.

9. Го­лі­ко­ва С. Щоб зро­зу­мі­ти енер­го­ри­нок, не обов’яз­ко­во встром­ля­ти паль­ці в ро­зе­тку // Дзер­ка­ло ти­жня. – 2015. – № 11. – С. 8.

10. Гон­чар М. Енер­го ін­фор­ма­цій­ні ма­ні­пу­ля­ції Крем­ля в гі­бри­дній вій­ні про ти Укра­ї­ни // Дзер­ка­ло ти­жня. – 2015. – № 40. – С. 8.

11. Ко­тко В. Чи мо­жна за­мі­ни­ти газ еле­ктри­кою // Дзер­ка­ло ти­жня. – 2014. – № 33. – С. 9.

12. Ко­баль Г. Га­зо­ва не­за­ле­жність: на­скіль­ки і ким за­без­пе­че­на в Укра­ї­ні // Дзер­ка­ло ти­жня. – 2014. – № 23. – С. 9.

13. Дом­бров­ський О., Уні­гов­ський Л. ГТС – час не че­кає // Дзер­ка­ло ти­жня. – 2018. – № 8–9. – С. 7.

14. Єрьо­мен­ко А. Опа­лю­валь­ний се­зон: тен­ден­ції і ци­фри // Дзер­ка­ло ти­жня. – 2017. – № 16. – С. 9.

15. Ку­чма Л.Д. По­сла­н­ня Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни до Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни “Єв­ро­пей­ський ви­бір”. Кон­це­пту­аль­ні за­са­ди стра­те­гії еко­но­мі­чно­го та со­ці­аль но­го роз­ви­тку Укра­ї­ни на 2002–2011 ро­ки. – К. : Ін­фор­ма­цій­но ви­дав­ни­чий центр Держ­ком­ста­ту Укра­ї­ни, 2002. – 72 с.

16. Па­тон Б., Ха­ла­тов А. Які про­ми­сло­ві га­зо­тур­бін­ні дви­гу­ни по­трі­бні ук ра­їн­ській ГТС // Дзер­ка­ло ти­жня. – 2008. – № 26. – С. 8.

17. Кор­сун­ський С. Ту­ре­цький по­тік: друг мо­го во­ро­га – мій друг? // Дзер­ка­ло ти­жня. – 2017. – № 25. – С. 8.

18. Вой­ці­цька В., Ко­гут М. Кра­сти слід га­лу­зя­ми // Дзер­ка­ло ти­жня. – 2017. – № 27. – С. 8.

19. Бур­міч О.С., Лук’янен­ко О.Д., Панченко Є.Г., Чу­жи­ков В.І. Те­хно­ло­гі­чна мо дер­ні­за­ція в єв­ро­пей­ській еко­но­мі­ці : мо­ногр. ; [за ред. В.І. Чу­жи­ко­ва]. – К. : КНЕУ, 2013. – 266 с.

20. Фі­лі­пен­ко А.С., Кре­мень Т.В. Мо­дер­ні­за­ція еко­но­мі­ки Укра­ї­ни в умо­вах гло ба­лі­за­ції / Укра­ї­на і сві­то­ве го­спо­дар­ство: вза­є­мо­дія на ме­жі ти­ся­чо­літь : навч. по­сіб. ; [за ред. А.С. Фі­лі­пен­ка, В.С. Буд­кі­на, А.С. Галь­чин­сько­го]. – К. : Ли­бідь, 2002. – 470 с. – С. 45–57.

21. Лір В. Хо­ло­дний душ для “Пів­ні­чно­го по­то­ку 2” // Дзер­ка­ло ти­жня. – 2018. – № 28. – С. 8.

22. Єрьо­мен­ко А. Но­вий опе­ра­тор ГТС: без май­на, але з 50 пре­тен­ден­та­ми у на­гля­до­ву ра­ду // Дзер­ка­ло ти­жня. – 2018. – № 2. – С. 8.

References

1. Gayduts’kyi P.I. Nezabuti Reformy v Ukraini [Unforgotten reforms in Ukraine]. Kyiv, DKS center Ltd, 2017 [in Ukrainian].

2. Pavlenko O. Tretii neprokhidnyi [The third impassable]. Dzerkalo tyzhnya – Week’s Mirror, 2017, No. 24, p. 11 [in Ukrainian].

3. Er’omenko A. Chomu evrosusidy ne duzhe rozrakhovuyut’ na ukrains’ku GTS [Why does the European neighbors not really count on the Ukrainian GTS]. Dzerkalo tyzhnya – Week’s Mirror, 2017, No. 25, p. 8 [in Ukrainian].

4. Moskalevych I. Dats’kyi khrest dlya “Gazpromu” [Danish cross for Gazprom]. Dzerkalo tyzhnya – Week’s Mirror, 2018, No. 26, p. 8 [in Ukrainian].

5. Hawking S. Vselennaya Stivena Khokinga. Tri Knigi o Prostranstve i Vremeni [Stephen Hawking’s Universe. Three Books about Space and Time]. SPB, Amfora, 2014 [in Russian].

6. Amosha O.I. Energetychni Modeli XXI Stolittya, v: Ekonomichni Problemy XXI Sto1 littya: Mizhnarodnyi ta Ukrains’kyi Vymir [Energy Models of the XXI Century, in: Economic Problems of the XXI Century: International and Ukrainian Dimensions]. S.I. Yurii, E.V. Savel’ev (Eds.). Kyiv, Znannya Ukrainy, 2007, pp. 238–240 [in Ukrainian].

7. Strategichni Vyklyky XXI Stolittya Suspil’stvu ta Ekonomitsi Ukrainy. U t. [Strategic Challenges of the 21st Century for the Society and Economy of Ukraine. In 3 vol.]. V.M. Heyets (Ed.). Kyiv, Feniks, 2007, Vol. 2, pp. 252–254 [in Ukrainian].

8. Il’enko B. Zamishchennya importnoho gazu: chym, yak i koly [Replacement of imported gas: what, how and when]. Dzerkalo tyzhnya – Week’s Mirror, 2014, No. 30, p. 8 [in Ukrainian].

9. Golikova S. Shchob zrozumity energorynok, ne obov”yazkovo vstromlyaty pal’tsi v rozetku [To understand the power market, do not necessarily put your fingers into the socket]. Dzerkalo tyzhnya – Week’s Mirror, 2015, No. 11, p. 8 [in Ukrainian].

10. Gonchar M. Energo1informatsiini manipulyatsii Kremlya v hibrydnii viini proty Ukrainy [Energy information manipulations of the Kremlin in the hybrid war against Ukraine]. Dzerkalo tyzhnya – Week’s Mirror, 2015, No. 40, p. 8 [in Ukrainian].

11. Kotko V. Chy mozhna zaminyty gaz elektrykoyu [Is it possible to replace gas with electricity?]. Dzerkalo tyzhnya – Week’s Mirror, 2014, No. 33, p. 9 [in Ukrainian].

12. Kobal’ G. Gazova nezalezhnist’: naskil’ky i kym zabezpechena v Ukraini [Gas inde pendence: how and by whom it is ensured in Ukraine]. Dzerkalo tyzhnya – Week’s Mirror, 2014, No. 23, p. 9 [in Ukrainian].

13. Dombrovs’kyi O., Unihovs’kyi L. GTS – chas ne chekae [GTS – time is not waiting]. Dzerkalo tyzhnya – Week’s Mirror, 2018, No. 8–9, p. 7 [in Ukrainian].

14. Er’omenko A. Opalyuval’nyi sezon: tendentsii i tsyfry [Heating season: trends and figures]. Dzerkalo tyzhnya – Week’s Mirror, 2017, No. 16, p. 9 [in Ukrainian].

15. Kuchma L.D. Poslannya Prezydenta Ukrainy do Verkhovnoi Rady Ukrainy “Evropeis’kyi Vybir”. Kontseptual’ni Zasady Stratehii Ekonomichnoho ta Sotsial’noho Rozvytku Ukrainy na 2002–2011 roky [Message of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine “European Choice”. Conceptual Bases of the Strategy of Economic and Social Development of Ukraine for 2002–2011]. Kyiv, Information and Publishing Center of the State Statistics Committee of Ukraine, 2002 [in Ukrainian].

16. Paton B., Khalatov A. Yaki promyslovi gazoturbinni dvyhuny potribni ukrains’kii GTS [Which industrial gas turbine engines are needed for Ukraine’s GTS?]. Dzerkalo tyzhnya – Week’s Mirror, 2008, No. 26, p. 8 [in Ukrainian].

17. Korsuns’kui S. Turets’kyi potik: druh moho voroha – mii druh? [Turkish stream: my friend’s friend is my friend?]. Dzerkalo tyzhnya – Week’s Mirror, 2017, No. 25, p. 8 [in Ukrainian].

18. Voitsits’ka V., Kohut M. Krasty slid haluzyamy [Steal should be branches]. Dzerkalo tyzhnya – Week’s Mirror, 2017, No. 27, p. 8 [in Ukrainian].

19. Burmich O.S., Luk”yanenko O.D., Panchenko E.G., Chuzhykov V.I. Tekhnolohichna Modernizatsiya v Evropeis’kii Ekonomitsi [Technological Modernization in European Economy]. V.I. Chuzhykov (Ed.). Kyiv, KNEU, 2013 [in Ukrainian].

20. Filipenko A.S., Kremen’ T.V. Modernizatsiya Ekonomiky Ukrainy v Umovakh Globalizatsii, v: Ukraina i Svitove Hospodarstvo: Vzayemodiya na Mezhi Tysyacholit’ [Modernization of the Economy of Ukraine under Conditions of Globalization, in: Ukraine and the World Economy: Interaction on the Verge of Millenniums]. Kyiv, Lybid’, 2002, рр. 45–57 [in Ukrainian].

3

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.