MANTSUROV IGOR – Inclusive growth as a basis for countering the global challenges of nowadays

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents -

The article is devoted to the integrated assessment of the Ukrainian economic development model as well as its compliance with the standards of inclusive economic growth. According to the analysis results, it is proved that the current model of economic behavior in Ukraine does not take into account the contemporary challenges; this results in combination of the national economy indicators that has characteristics of pathology and toxicity. Conceptual recommendations for improving the state economic policy are provided. Keywords: estimation of the national economy characteristics; inclusive growth; pathology and toxicity of the national economy; improvement of the state economic policy. References 6; Figures 3; Tables 5; Formula1.

© Манцуров Ігор Гер­ма­но­вич (Mantsurov Igor), 2018; e mail: [email protected]

Сві­то­ва еко­но­мі­ка – це скла­дна си­сте­ма, яка ево­лю­ціо­нує в про­це­сі ті­сної вза­є­мо­дії тра­ди­цій­них ін­сти­ту­тів (дер­жав, транс­на­ціо­наль­них кор­по­ра­цій, між­на ро­дних ор­га­ні­за­цій то­що) з но­ві­тні­ми стру­кту­ра­ми (ін­те­ле­кту­аль­ни­ми до­ли­на­ми, сві­то­ви­ми мі­ста­ми, те­хно­пар­ка­ми, вір­ту­аль­ни­ми під­при­єм­ства­ми то­що) та від­но син між ни­ми [1; 2; 3; 4].

Су­ча­сний етап роз­ви­тку гло­баль­ної еко­но­мі­ки ха­ра­кте­ри­зу­є­ться уто­чне­н­ням те­о­ре­ти­чних кон­це­пцій, на­ро­ста­н­ням су­пе­ре­чно­стей, по­явою но­вих гло­баль­них про­блем, по­си­ле­н­ням вза­є­мо­за­ле­жно­сті всіх уча­сни­ків і скла­до­вих сві­то­вої еко но­мі­чної си­сте­ми. Гло­ба­лі­за­ція сві­то­вої еко­но­мі­ки ство­рює но­ве “нав­ко­ли­шнє се ре­до­ви­ще” для еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня кра­їн, ви­зна­ча­ю­чи но­ві під­хо­ди до фор му­ва­н­ня орі­єн­ти­рів їх еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки.

Бе­ру­чи до ува­ги ці су­ча­сні під­хо­ди, та­кож слід роз­ро­бля­ти і но­ву ме­то­до­ло­гію оці­ню­ва­н­ня ре­зуль­та­тів еко­но­мі­чно­го та со­ці­аль­но­го роз­ви­тку кра­їн, в осно­ву якої, на на­шу дум­ку, мо­жуть бу­ти по­кла­де­ні прин­ци­пи оці­ню­ва­н­ня па­ра­ме­трів ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку, кон­це­пцію яко­го бу­ло роз­ро­бле­но між­на­ро­дною Ор га­ні­за­ці­єю еко­но­мі­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва та роз­ви­тку (ОЕСР) та ви­кла­де­но у про грам­но­му до­ку­мен­ті, прийня­то­му на се­сії Ра­ди ОЕСР на мі­ні­стер­сько­му рів­ні у 2012 р. Цей до­ку­мент має на­зву “Но­ві під­хо­ди до про­ти­дії еко­но­мі­чним ви­кли кам” * та фор­мує ва­жли­вий си­стем­ний про­цес, спря­мо­ва­ний на роз­ро­бле­н­ня та по­слі­дов­не по­лі­пше­н­ня ана­лі­ти­чної ді­яль­но­сті та ін­стру­мен­та­рію, які по­вин­ні ви ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся між­на­ро­дни­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми та уря­да­ми окре­мих кра­їн для ви­рі­ше­н­ня вже окре­сле­них пи­тань.

З огля­ду на це, ме­та стат­ті є три­єди­ною: 1) кон­це­пту­аль­но ви­зна­чи­ти ін­клю зив­ний роз­ви­ток у фор­ма­ті йо­го ро­зу­мі­н­ня впли­во­ви­ми між­на­ро­дни­ми ор­га ні­за­ці­я­ми; 2) оці­ни­ти від­по­від­но­сті ста­ну еко­но­мі­ки Укра­ї­ни стан­дар­там ін­клю зив­но­го роз­ви­тку; 3) ви­зна­чи­ти за­хо­ди дер­жав­ної по­лі­ти­ки, ре­а­лі­за­ція яких спри яти­ме ін­клю­зив­но­му роз­ви­тку.

По­ши­ре­н­ня на­у­ко­вих ін­те­ре­сів до по­шу­ку мо­де­лі роз­ви­тку со­ці­аль­но еко но­мі­чних си­стем, яка від­по­від­а­ти­ме прин­ци­пам ста­ло­го роз­ви­тку та ін­клю­зив­но го роз­ви­тку, ви­кли­ка­ло зро­ста­н­ня кіль­ко­сті пу­блі­ка­цій. Зокре­ма, що­до ці­єї те­ми ви­сло­ви­ли­ся та­кі за­кор­дон­ні вче­ні, як Д. Адже­мо­глу, Д. Ро­бін­сон, Е. Рай­нерт, С. Го­лан­дер, Р. Бо­лінг, Дж. По­дест, З. Бе­дос, Е. Ду­фло, М. То­да­ро та ін­ші.

Се­ред укра­їн­ських уче­них мо­жна ви­окре­ми­ти на­у­ко­ві пра­ці О.І. Амо­ші, В.Г. Ані­сі­мо­ва, А.В. Ба­зи­лю­ка, В.П. Ви­шнев­сько­го, В.М. Гра­на­ту­ро­ва, В.М. Гей­ця, Г.Я. Глу­хої, Т.Г. За­то­на­цької, А.С. Ко­но­ва­ло­ва, Е.М. Лі­ба­но­вої, Д.О. Оголь, А.В. Си до­ро­вої, І.В. Та­ра­нен­ко та ін­ших.

Уза­галь­ню­ю­чи ре­зуль­та­ти до­слі­джень за­кор­дон­них та укра­їн­ських на­у­ков­ців, мо­жна ді­йти ви­снов­ку, що у від­по­від­них пу­блі­ка­ці­ях роз­гля­да­ю­ться ін­клю­зив­ні й екс­тра­сив­ні мо­де­лі роз­ви­тку, опи­су­ю­ться їх осо­бли­во­сті у рі­зних кра­ї­нах, про­те в них не­до­ста­тньо ува­ги при­ді­ле­но гли­бо­ко­му ана­лі­зу ко­жної.

У цьо­му сен­сі слід за­зна­чи­ти, що на сьо­го­дні­шній день дер­жав­на по­лі­ти­ка кра­їн – чле­нів і пар­тне­рів ОЕСР сти­ка­є­ться з не­ймо­вір­но ве­ли­кою кіль­кі­стю ри зи­ків і ви­кли­ків со­ці­аль­но еко­но­мі­чно­го ха­ра­кте­ру. До та­ких ви­кли­ків на­ле­жать, на­при­клад, не­впев­не­не пос­ткри­зо­ве від­нов­ле­н­ня на­ціо­наль­них еко­но­мік,

* New Approaches to Economic Challenges / A Framework Paper, OECD. – Paris, May 2012; New Approaches to Economic Challenges: A sustainable and inclusive growth agenda [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http:// www.oecd.org/naec.

мі­гра­цій­на кри­за, яка охо­пи­ла біль­шість єв­ро­пей­ських дер­жав, ста­лий рі­вень без ро­бі­т­тя, зро­ста­ю­ча со­ці­аль­на ди­фе­рен­ці­а­ція, не­ста­біль­ність се­кто­ру між­на­ро­дних і дер­жав­них фі­нан­сів то­що.

Ана­ліз скла­до­вих сфор­му­льо­ва­ної три­єди­ної ме­ти ці­єї стат­ті по­ка­зав, що на по­то­чний мо­мент існує об’єктив­на по­тре­ба у ви­зна­чен­ні при­ро­ди ін­клю­зив­но­го зро­ста­н­ня, вдо­ско­на­лен­ні ка­те­го­рі­аль­но по­нят­тє­во­го апа­ра­ту, по­кла­де­но­го в ос но­ву кон­це­пції ста­ло­го ін­клю­зив­но­го еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку, по­шу­ку йо­го но­вих дже­рел для під­ви­ще­н­ня до­бро­бу­ту су­спіль­ства, на чо­му, зокре­ма, бу­ло на­го­ло­ше но на остан­ньо­му Все­сві­тньо­му еко­но­мі­чно­му фо­ру­мі (ВЕФ) у 2018 р.

Упер­ше тер­мін “ін­клю­зія” бу­ло за­про­по­но­ва­но в 1970 х ро­ках у США, ко­ли до­слі­дни­ки по­ча­ли ви­окрем­лю­ва­ти со­ці­аль­ну ін­клю­зію, під якою ро­зумі­ли збіль ше­н­ня мі­ри уча­сті гро­ма­дян у вдо­ско­на­лен­ні со­ці­аль­них про­це­сів. Тер­мін “ін­клю зив­ний роз­ви­ток” у тра­кту­ван­ні ОЕСР від­обра­жає ро­зу­мі­н­ня то­го, що до­бро­бут су­спіль­ства скла­да­є­ться не тіль­ки із зро­ста­н­ня ре­аль­но­го ВВП і ма­те­рі­аль­них до­хо­дів на­се­ле­н­ня, але, бу­ду­чи по­ня­т­тям ба­га­то­ви­мір­ним, вклю­чає в се­бе та­кі сфе­ри жи­т­тя лю­ди­ни, як осві­та, охо­ро­на здо­ров’я, осо­би­ста без­пе­ка, еко­ло­гія та ба­га­то ін­ших. Вра­хо­ву­є­ться і той факт, що одно­го ли­ше па­ра­ме­тра “стій­кість” для еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня не­до­ста­тньо: він по­ви­нен бу­ти ін­клю­зив­ним, тоб­то та­ким, що по­зи­тив­но по­зна­ча­є­ться на до­бро­бу­ті яко­мо­га шир­ших верств на­се­лен ня і при цьо­му не­га­тив­но не впли­ває на нав­ко­ли­шнє се­ре­до­ви­ще.

Та­ким чи­ном, роз­ви­ва­ю­чи кон­це­пцію ста­ло­го роз­ви­тку, хо­че­ться під­кре­сли ти, що ін­клю­зив­не зро­ста­н­ня, крім за­без­пе­че­н­ня ви­со­ких і ста­біль­них тем­пів роз бу­до­ви еко­но­мі­ки та збе­ре­же­н­ня нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща, має на­да­ва­ти лю дям рів­ні мо­жли­во­сті для ре­а­лі­за­ції люд­сько­го по­тен­ці­а­лу не­за­ле­жно від ста­ті, ві­ку, етні­чно­го по­хо­дже­н­ня, мі­сця про­жи­ва­н­ня (кра­ї­на, мі­сто чи сіль­ська мі­сце вість) то­що.

От­же, ло­гі­ку вче­них, які, роз­мір­ко­ву­ю­чи над осо­бли­во­стя­ми роз­ви­тку еко но­мі­ки сьо­го­де­н­ня, фор­му­лю­ва­ли та вдо­ско­на­лю­ва­ли кон­це­пції еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, ста­ло­го роз­ви­тку і, на­ре­шті, ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку, мо­жна схе­ма­тич но по­да­ти як вдо­ско­на­ле­н­ня основ еко­но­мі­чної те­о­рії, у на­драх якої по­слі­дов­но ви­кри­ста­лі­зу­ва­ли­ся за­зна­че­ні по­ня­т­тя, се­ред яких ко­жне на­сту­пне не за­пе­ре­чує, а гар­мо­ній­но роз­ви­ває по­пе­ре­дні (рис.1).

При цьо­му слід на­го­ло­си­ти, що змі­ни в су­тно­сті цих трьох по­нять аб­со­лю­тно від­по­від­а­ли ви­кли­кам і ви­мо­гам сво­го ча­су, які фор­му­ва­ли осно­во­по­ло­жні ці­лі су­спіль­но­го ви­ро­бни­цтва у той чи ін­ший пе­рі­од йо­го роз­ви­тку. Так, зокре­ма, су­тні­сні ха­ра­кте­ри­сти­ки мо­де­лі ста­ло­го роз­ви­тку ді­а­ле­кти­чно за­пе­ре­чу­ють ха­рак те­ри­сти­ки по­пе­ре­дньої мо­де­лі еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня за ра­ху­нок то­го, що су ча­сні­ший тип від­тво­ре­н­ня пе­ред­ба­чає не тіль­ки до­ся­гне­н­ня ви­со­ких тем­пів еко но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, але й ефе­ктив­не ви­ко­ри­ста­н­ня ви­ро­бни­чих ре­сур­сів для під­ви­ще­н­ня со­ці­аль­них стан­дар­тів і збе­ре­же­н­ня нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща, яке над­зви­чай­но по­стра­жда­ло за ча­сів вер­хо­вен­ства за­над­то пра­гма­ти­чних ці­лей при ско­ре­н­ня тем­пів еко­но­мі­чно­го по­сту­пу [5].

У свою чер­гу, подаль­ший роз­ви­ток су­спіль­них від­но­син об’єктив­но сфор­му вав не­об­хі­дність по­яви до­ско­на­лі­шої та, що най­го­лов­ні­ше – лю­ди­но­цент ри­чні­шої, мо­де­лі ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку, яка пе­ред­ба­чає зда­тність еко­но­мі­чної си­сте­ми не тіль­ки під­три­му­ва­ти ба­ланс між еко­но­мі­чною, со­ці­аль­ною та еко ло­гі­чною скла­до­ви­ми роз­ви­тку, але й ма­кси­маль­но вра­хо­ву­ва­ти ін­те­ре­си всіх со­ці­аль­них груп і чле­нів су­спіль­ства. Це до­зво­ляє по­сла­би­ти го­стро­ту, а в іде­а­лі – й уни­кну­ти де­стру­ктив­них су­пе­ре­чно­стей і на­віть кон­флі­ктів між ни­ми.

Ана­ліз су­ча­сно­го ста­ну Укра­ї­ни з то­чки зо­ру від­по­від­но­сті стан­дар­там ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку

Як вже бу­ло за­зна­че­но, ін­декс ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку (IDI) бу­ло за­про­по­но­ва но на Все­сві­тньо­му еко­но­мі­чно­му фо­ру­мі (ВЕФ) у Да­во­сі у 2018 р. як аль­тер­на­тив ний по­ка­зни­ку “ВВП на ду­шу на­се­ле­н­ня”. Са­ме цей ком­по­зи­тний, або агре­го­ва ний, ін­ди­ка­тор про­по­ну­є­ться ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти для за­галь­ної оцін­ки ста­ну еко но­мі­чно­го роз­ви­тку кра­ї­ни. Во­дно­час ВВП на ду­шу на­се­ле­н­ня роз­гля­да­є­ться як одна із скла­до­вих при роз­ра­хун­ку зна­чень IDI.

ВЕФ об­чи­слює цей ін­декс як се­ре­дню ве­ли­чи­ну, яка усе­ре­днює зна­че­н­ня су­ку­пно­сті ча­стин­них по­ка­зни­ків ін­клю­зив­но­сті роз­ви­тку (Key Performance Indicators – KPI). Цей но­вий ком­по­зи­тний ін­ди­ка­тор більш си­стем­но і ком­плекс но ха­ра­кте­ри­зує стан еко­но­мі­ки, нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща та рі­вень со­ці­аль­них стан­дар­тів і, як ре­зуль­тат, дає мо­жли­вість роз­по­ді­лю­ва­ти кра­ї­ни за ха­ра­кте­ри­сти ка­ми лю­ди­но­цен­три­чно­го роз­ви­тку еко­но­мі­ки, со­ці­аль­них стан­дар­тів, ста­ну на вко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща й рів­но­сті чле­нів су­спіль­ства та те­ри­то­рій, не­за­ле­жно від фа­кто­рів, які фор­му­ють їх іден­ти­чність. На на­шу дум­ку, рей­тинг кра­їн за зна че­н­ня­ми ін­де­ксу ін­клю­зив­но­го зро­ста­н­ня аде­ква­тні­ше по­ка­зує ха­ра­ктер­ні ри­си їх су­ча­сно­го роз­ви­тку.

Згі­дно з ме­то­до­ло­гі­єю ВЕФ, ін­декс усе­ре­днює зна­че­н­ня 12 ін­ди­ві­ду­аль­них по ка­зни­ків роз­ви­тку кра­ї­ни, ви­окрем­ле­них у три гру­пи, ко­жна з яких об’єд­нує ха ра­кте­ри­сти­ки ста­ну еко­но­мі­ки, нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща та мо­де­лі со­ці­аль­ної по­ве­дін­ки кра­ї­ни (рис. 2).

Для роз­ра­хун­ку зна­чень трьох гру­по­вих ін­де­ксів (на­зве­мо їх – ча­стин­ні по­каз ни­ки ін­клю­зив­но­сті) з ме­тою усе­ре­дне­н­ня зна­чень ін­ди­ві­ду­аль­них по­ка­зни­ків ВЕФ про­по­нує ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ме­тод го­лов­них ком­по­нент, згі­дно з яким ча­стин­ні по ка­зни­ки – ком­по­нен­ти Gj – ви­зна­ча­ю­ться, спи­ра­ю­чись на їх зв’язок з ін­ди­ві­ду­аль ни­ми (пер­вин­ни­ми) по­ка­зни­ка­ми: m z = a G, i 1 ij j де zi – стан­дар­ти­зо­ва­ні зна­че­н­ня і го по­ка­зни­ка; аij – фа­ктор­не на­ван­та­же­н­ня j ї ком­по­нен­ти на і й по­ка­зник, що оці­нює щіль­ність зв’яз­ку між ни­ми.

На осно­ві зна­чень трьох ча­стин­них ін­де­ксів Gj агре­го ва­ний ін­декс ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку (IDI) роз­ра­хо­ву­єть ся ме­то­дом уза­галь­не­н­ня цих зна­чень як се­ре­дня ари­фме ти­чна ве­ли­чи­на [6].

Ви­кла­де­ний ме­то­до­ло гі­чний під­хід, за­сто­со­ва­ний впер­ше у 2018 р. Все­сві­тнім еко­но­мі­чним фо­ру­мом та ада­пто­ва­ний до си­сте­ми дер жав­ної ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни, дає мо­жли­вість ви­рі­ши­ти дру­гу ча­сти­ну ме­ти ці­єї стат ті, а са­ме – здій­сни­ти оці­ню ва­н­ня від­по­від­но­сті ста­ну еко­но­мі­ки Укра­ї­ни стан­дар там ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку та ви­зна­чи­ти мі­сце Укра­ї­ни у між­на­ро­дно­му рей­тин­го­во­му роз­по­ді­лі кра­їн як за рів­нем ком­по­зи­тно­го ін­де­ксу ін­клю зив­но­го роз­ви­тку, так і за йо­го скла­до­ви­ми.

У 2018 р. Все­сві­тній еко но­мі­чний фо­рум здій­снив ана­ліз ін­клю­зив­но­сті роз­вит ку 103 кра­їн, се­ред яких 28 на ле­жать до гру­пи роз­ви­ну­тих кра­їн і 75 – до кра­їн, що роз ви­ва­ю­ться (до них, як ві­до­мо, на­ле­жить й Укра­ї­на). За ре зуль­та­та­ми цьо­го до­слі­джен ня, се­ред роз­ви­ну­тих кра­їн за рів­нем ін­клю­зив­но­сті еко­но мі­чно­го зро­ста­н­ня до п’ятір­ки кра­їн лі­де­рів уві­йшли Нор ве­гія, Іслан­дія, Лю­ксем­бург, Швей­ца­рія і Да­нія. Гру­пу кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться, очо ли­ли Ли­тва, Угор­щи­на, Азер бай­джан, Ла­твія і Поль­ща.

Як ві­до­мо, за кла­си­фі­ка ці­єю Сві­то­во­го бан­ку, Украї на вхо­дить до гру­пи кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться, в якій за рів­нем ін­клю­зив­но­сті еко­но

мі­ки во­на по­сі­ла 49 те мі­сце і, від­по­від­но, за­галь­не 78 ме із 103 кра­їн, ха­ра­кте­ри сти­ки роз­ви­тку яких до­слі­джу­ва­ла цьо­го ро­ку ко­ман­да екс­пер­тів Все­сві­тньо­го еко­но­мі­чно­го фо­ру­му. Ту­реч­чи­на у цій са­мій гру­пі по­сі­ла 16 те мі­сце, Ро­сія – 19 те, Мол­до­ва – 31 ше. Пе­ред Укра­ї­ною – Гон­ду­рас, Па­ки­стан і Тан­за­нія, за нею йдуть Йор­да­нія, Кир­гиз­стан, Га­на та Ка­ме­рун. За су­ку­пні­стю ба­лів Укра­ї­на має най­гір­ший по­ка­зник се­ред усіх кра­їн Єв­ро­пи.

У ці­ло­му го­лов­на те­за гру­пи екс­пер­тів ВЕФ по­ля­гає в то­му, що уря­ди біль­шос ті кра­їн тіль­ки по­чи­на­ють усві­дом­лю­ва­ти не­об­хі­дність пе­ре­хо­ду від мо­де­лі ста­ло го роз­ви­тку до су­ча­сні­шої та до­ско­на­лі­шої мо­де­лі ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку, у ре зуль­та­ті чо­го має бу­ти обме­же­но зро­ста­н­ня еко­но­мі­чної й со­ці­аль­ної не­рів­но­сті рі­зних груп на­се­ле­н­ня та де­яких те­ри­то­рі­аль­них оди­ниць, тоб­то до­ся­гну­то ви­що го рів­ня со­ці­аль­ної спра­ве­дли­во­сті *.

Осо­бли­ву ува­гу слід при­ді­ли­ти ана­лі­зу ди­на­мі­ки зна­чень ін­де­ксу ін­клю­зив но­сті зро­ста­н­ня окре­мих кра­їн і, най­го­лов­ні­ше, стру­ктур­ним зру­ше­н­ням, які від­бу­ва­ю­ться у роз­по­ді­лі кра­їн за рів­нем ін­клю­зив­но­сті їх еко­но­мік.

Слід за­зна­чи­ти, що в 52 із 103 кра­їн, які роз­ра­хо­ву­ють IDI, за­фі­ксо­ва­но зни же­н­ня рів­ня ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку за остан­ні п’ять ро­ків, що свід­чить про об­грун­то­ва­ність стур­бо­ва­но­сті сві­то­вої на­у­ко­вої та екс­пер­тної спіль­но­ти, ви­слов ле­ної, зокре­ма, на ВЕФ у зв’яз­ку з від­су­тні­стю ді­йо­вих стра­те­гій уря­дів біль­шо­сті кра­їн, ре­а­лі­за­ція яких має спри­я­ти транс­фор­ма­ції мо­де­лі еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня чи ста­ло­го роз­ви­тку в про­гре­сив­ні­шу, а го­лов­не – лю­ди­но­цен­три­чні­шу, мо­дель ін­клю­зив­но­го зро­ста­н­ня.

У 42% кра­їн зна­че­н­ня ін­де­ксу ін­клю­зив­но­сті роз­ви­тку істо­тно змен­ши­ло­ся, на­віть не­зва­жа­ю­чи на те, що об­ся­ги ВВП на ду­шу на­се­ле­н­ня зро­сли. На на­шу дум ку, це по­ясню­є­ться тим, що у 75% кра­їн, де за­фі­ксо­ва­но зни­же­н­ня зна­че­н­ня IDI, істо­тно під­ви­щив­ся рі­вень май­но­вої не­рів­но­сті, який ви­мі­рю­є­ться за до­по­мо­гою ко­е­фі­ці­єн­та Джи­ні. Ре­зуль­та­ти від­по­від­них роз­ра­хун­ків по­да­но в та­бли­ці 1. Та­бли­ця 1

Як уже за­зна­ча­лось, у 2018 р. Укра­ї­на по­сі­ла 49 те мі­сце у рей­тин­гу кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться, за рів­нем ін­клю­зив­но­сті еко­но­мі­ки, ма­ю­чи зна­че­н­ня ін­де­ксу ін­клю зив­но­сті роз­ви­тку, який до­рів­нює 3,42 ба­ла. Це на 6,8% мен­ше, ніж у 2013 р., ко­ли кра­ї­на за­йма­ла у цьо­му рей­тин­гу 41 ше мі­сце із зна­че­н­ням ін­де­ксу ін­клю­зив­но­сті

* Там же.

зро­ста­н­ня, яке до­рів­ню­ва­ло 3,67 ба­ла *. Це озна­чає, що час­тка укра­їн­ців, рі­вень жит тя яких від­по­від­ає їх осо­би­сто­му вне­ску в про­цес еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня кра­ї­ни, зна­чно змен­ши­ла­ся. Не­об­хі­дно за­ува­жи­ти, що Укра­ї­на очо­лює спи­сок кра­їн, в яких за­фі­ксо­ва­но зни­же­н­ня рів­ня ін­клю­зив­но­сті еко­но­мі­ки у 2013–2017 рр. (табл. 2). Та­бли­ця 2

При цьо­му осо­бли­во слід під­кре­сли­ти, що Укра­ї­на єди­на із 103 кра­їн сві­ту, в якій п’ять ро­ків по­спіль спо­сте­рі­га­є­ться що­рі­чне і до­сить істо­тне зни­же­н­ня зна че­н­ня IDI. При­чи­ни не­га­тив­них явищ в еко­но­мі­ці Укра­ї­ни мо­жна зро­зу­мі­ти, про ана­лі­зу­вав­ши да­ні та­бли­ці 3.

За ре­зуль­та­та­ми ана­лі­зу зна­чень ін­ди­ві­ду­аль­них ін­ди­ка­то­рів, які по­ді­ле­но на по­ка­зни­ки сти­му­ля­то­ри і по­ка­зни­ки де­сти­му­ля­то­ри (див. табл. 3) **, слід зро­би ти ви­сно­вок, що ви­ня­тко­во низь­кий рі­вень ін­де­ксу ін­клю­зив­но­сті роз­ви­тку в Укра­ї­ні фор­му­є­ться під впли­вом ря­ду при­чин. Як ві­до­мо, ін­ди­ві­ду­аль­ні по­ка­зни ки, під­ви­ще­н­ня зна­че­н­ня яких по­зи­тив­но впли­ває на рі­вень ком­по­зи­тно­го ін­ди ка­то­ра, на­зи­ва­ють сти­му­ля­то­ра­ми. А озна­ки, під­ви­ще­н­ня зна­че­н­ня яких впли­ває на уза­галь­не­ний рі­вень ком­по­зи­тно­го ін­ди­ка­то­ра із зна­ком мі­нус, на­зи­ва­ють де сти­му­ля­то­ра­ми. Ін­ко­ли для при­ве­де­н­ня по­ка­зни­ків сти­му­ля­то­рів і де­сти­му­ля­то­рів до одні­єї осно­ви остан­ні об­чи­слю­ю­ться як обер­не­ні ве­ли­чи­ни або їх зна­че­н­ня бе ру­ться із зна­ком мі­нус. У си­сте­мі з 12 ін­ди­ві­ду­аль­них по­ка­зни­ків, за до­по­мо­гою яких ви­мі­рю­є­ться ін­клю­зив­ність роз­ви­тку, на­лі­чу­є­ться шість по­ка­зни­ків сти­му­ля то­рів, а ре­шта є де­сти­му­ля­то­ра­ми. До пер­шої гру­пи ін­ди­ві­ду­аль­них по­ка­зни­ків слід від­не­сти ВВП на ду­шу на­се­ле­н­ня, про­ду­ктив­ність пра­ці, зайня­тість на­се­ле­н­ня, се ре­дню очі­ку­ва­ну три­ва­лість здо­ро­во­го жи­т­тя, ме­ді­ан­ний до­хід до­мо­го­спо­дарств, чи­сті за­оща­дже­н­ня. До дру­гої – ко­е­фі­ці­єнт Джи­ні, що ха­ра­кте­ри­зує роз­ша­ру­ва­н­ня су­спіль­ства за до­хо­да­ми, рі­вень бі­дно­сті, ко­е­фі­ці­єнт Джи­ні, що ха­ра­кте­ри­зує роз ша­ру­ва­н­ня су­спіль­ства за рів­нем ба­гат­ства, ко­е­фі­ці­єнт де­мо­гра­фі­чно­го на­ван­та же­н­ня, дер­жав­ний борг та ін­тен­сив­ність про­ми­сло­вих ви­ки­дів у атмо­сфе­ру ***.

* The Inclusive Development Index 2018. Summary and Data Highlights / World Economic Forum. – Geneva. – P. 14. ** Там же. *** National Accounts Statistics: Main Aggregates and Detailed Tables, 2015. – N.Y. : U.N., 2016. – Vol. I–V.

Се­ред ма­кро­еко­но­мі­чних по­ка­зни­ків сти­му­ля­то­рів три (зокре­ма, ВВП на ду шу на­се­ле­н­ня, про­ду­ктив­ність пра­ці, об­сяг ско­ри­го­ва­них чи­стих за­оща­джень) ма ють та­кі зна­че­н­ня, які є на­ба­га­то ниж­чи­ми по­рів­ня­но з рів­ня­ми, при­та­ман­ни­ми дер­жа­вам лі­де­рам у гру­пі кра­їн, які роз­ви­ва­ю­ться, та се­ре­днім зна­че­н­ням від­по­від­них по­ка­зни­ків ці­єї гру­пи. Біль­ше то­го, ана­лі­зу­ю­чи змі­ну цих по­ка­зни­ків у ча­сі, слід на­го­ло­си­ти, що про­тя­гом п’яти остан­ніх ро­ків від­сте­жу­є­ться по­стій­не що­рі­чне змен­ше­н­ня зна­чень усіх по­ка­зни­ків сти­му­ля­то­рів [4]. Так, на­при­клад, у 2017 р. ВВП на ду­шу на­се­ле­н­ня в Укра­ї­ні ста­но­вив ли­ше 2905 дол., то­ді як у 2013 р. він був на­ба­га­то ви­щим – 4184,5 дол. Щоб зро­зу­мі­ти, на­скіль­ки низь­ке зна­че­н­ня цьо­го ва­жли­во­го ма­кро­еко­но­мі­чно­го ін­ди­ка­то­ра, до­сить по­рів­ня­ти йо­го з ін­ши­ми кра­ї­на­ми. Якщо не­має сен­су по­рів­ню­ва­ти по­ка­зник Укра­ї­ни і, на­при­клад, Люк сем­бур­гу (111001 дол.), Нор­ве­гії (89818 дол.) чи Швей­ца­рії (75726 дол.), то по­рів ня­н­ня з пост­ра­дян­ськи­ми дер­жа­ва­ми є ціл­ком ко­ре­ктним. Ре­зуль­та­ти та­ко­го по­рів­ня­н­ня да­ле­ко не на ко­ристь Укра­ї­ни. Так, у 2017 р. ВВП на ду­шу на­се­ле­н­ня у Ка­зах­ста­ні ста­но­вив 10570 дол., у РФ – 11099 дол., у Бі­ло­ру­сі – 7525 дол. Та­ким чи­ном, сьо­го­дні Укра­ї­на за цим по­ка­зни­ком по­сі­дає остан­нє мі­сце в Єв­ро­пі.

Те са­ме мо­жна ска­за­ти і про по­ка­зник про­ду­ктив­но­сті су­спіль­ної пра­ці, який про­тя­гом 2013–2017 рр. ста­біль­но змен­шу­вав­ся із се­ре­дньо­рі­чним тем­пом у 7,8%. За рів­нем зайня­то­сті, зна­че­н­ня яко­го до­рів­нює 53%, кра­ї­на та­кож по­сі­дає від­нос но не­ви­со­ке 51 ше мі­сце. Рі­вень без­ро­бі­т­тя, тоб­то обер­не­ний рів­ню зайня­то­сті кіль­кі­сний по­ка­зник, який ви­зна­ча­є­ться як від­но­ше­н­ня кіль­ко­сті без­ро­бі­тних до за­галь­ної кіль­ко­сті еко­но­мі­чно актив­но­го пра­це­зда­тно­го на­се­ле­н­ня кра­ї­ни, за ос тан­ні п’ять ро­ків під­ви­щив­ся в Укра­ї­ні на 2,2 %. Якщо у 2013 р. в Укра­ї­ні рі­вень без­ро­бі­т­тя, за ме­то­до­ло­гі­єю МОП, се­ред еко­но­мі­чно актив­но­го на­се­ле­н­ня ста­но­вив 7,7%, то у 2017 р. він збіль­шив­ся до 9,9%. За ці ро­ки бу­ло за­фі­ксо­ва­но змен­ше­н­ня рів­ня без­ро­бі­т­тя тіль­ки у 2015 р., ко­ли він зни­зив­ся з 9,7% до 9,5%. Про­тя­гом усіх ін­ших ро­ків цьо­го пе­рі­о­ду рі­вень без­ро­бі­т­тя ста­біль­но і до­сить істо­тно під­ви щу­вав­ся.

Слід та­кож до­да­ти, що у гру­дні 2017 р. за по­ка­зни­ком на­пов­не­но­сті рин­ку пра­ці ва­кан­сі­я­ми кра­ї­на по­вер­ну­ла­ся пра­кти­чно до рів­ня 2014 р. Але при цьо­му вар­то на­го­ло­си­ти, що про­тя­гом остан­ніх п’яти ро­ків те­ри­то­рію Укра­ї­ни з рі­зних при­чин за­ли­ши­ли, за рі­зни­ми оцін­ка­ми, від 3,5–4 до 5 млн. осіб, пе­ре­ва­жно еко но­мі­чно актив­но­го пра­це­зда­тно­го на­се­ле­н­ня кра­ї­ни. Згі­дно з роз­ра­хун­ка­ми, як­би цьо­го не тра­пи­ло­ся, то за умо­ви не­змін­но­сті всіх ін­ших об­ста­вин рі­вень зайня­то­сті істо­тно змен­шив­ся б, ся­гнув­ши не­ви­со­ко­го рів­ня у 46%, що ав­то­ма­ти­чно при­зве ло б до пе­ре­мі­ще­н­ня Укра­ї­ни з 51 го на 88 ме мі­сце у роз­по­ді­лі кра­їн за рів­нем зайня­то­сті. Це спри­я­ло б змен­шен­ню зна­че­н­ня ком­по­зи­тно­го ін­де­ксу ін­клю­зив но­го роз­ви­тку з 3,42 до 3,33, що, у свою чер­гу, та­кож при­зве­ло б до зни­же­н­ня рей тин­го­вої по­зи­ції Укра­ї­ни у від­по­від­но­му між­на­ро­дно­му роз­по­ді­лі кра­їн, що роз­ви ва­ю­ться, з 49 го мі­сця до 53 го і за­галь­но­го 82 го се­ред 103 кра­їн, які екс­пер­ти ВЕФ вклю­чи­ли до рей­тин­гу IDI.

От­же, мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що го­лов­ною при­чи­ною від­но­сно не­ви­со­ких зна­чень ма­кро­еко­но­мі­чних по­ка­зни­ків сти­му­ля­то­рів і їх від’єм­ної ди­на­мі­ки є над низь­кий об­сяг ско­ри­го­ва­них чи­стих за­оща­джень, який в Укра­ї­ні до­рів­нює всьо­го 1%, то­ді як по гру­пі роз­ви­ну­тих кра­їн – у се­ре­дньо­му 19%, а по гру­пі кра­їн, що роз ви­ва­ю­ться, – 11%. Пі­д­грун­тям для та­ко­го ви­снов­ку слу­гу­ють ре­зуль­та­ти ко­ре ля­цій­но ре­гре­сій­но­го ана­лі­зу за­ле­жно­сті, з одно­го бо­ку, об­ся­гу ВВП на ду­шу на­се ле­н­ня, про­ду­ктив­но­сті пра­ці та рів­ня зайня­то­сті, а з ін­шо­го – чи­стих за­оща­джень.

У пер­шо­му ви­пад­ку ко­е­фі­ці­єнт де­тер­мі­на­ції до­рів­нює 0,87, у дру­го­му – 0,83, а у тре­тьо­му – 0,78. Це свід­чить про те, що 87% ва­рі­а­ції ВВП на ду­шу на­се­ле­н­ня і, від­по­від­но, 83% ва­рі­а­ції про­ду­ктив­но­сті пра­ці та 78% ва­рі­а­ції рів­ня зайня­то­сті за ле­жать від ва­рі­а­ції зна­чень об­ся­гу чи­стих за­оща­джень.

Чи­сті за­оща­дже­н­ня є скла­до­вою на­ціо­наль­них за­оща­джень, які, у свою чер­гу, є ча­сти­ною на­яв­но­го на­ціо­наль­но­го до­хо­ду, що не ви­тра­че­на на ці­лі кін­це­во­го спо­жи­ва­н­ня та мо­же бу­ти ви­ко­ри­ста­на на на­гро­ма­дже­н­ня. Чи­сте на­ціо­наль­не за оща­дже­н­ня об­чи­слю­є­ться шля­хом ви­ра­ху­ва­н­ня спо­жи­ва­н­ня основ­но­го ка­пі­та­лу з ва­ло­во­го на­ціо­наль­но­го за­оща­дже­н­ня. Во­но є ва­жли­вим дже­ре­лом фі­нан­су­ва­н­ня ін­ве­сти­цій.

Не най­кра­щим чи­ном скла­да­є­ться ситуація і з ди­на­мі­кою по­ка­зни­ків де­сти му­ля­то­рів. Так, за по­ка­зни­ком роз­ша­ру­ва­н­ня су­спіль­ства за рів­нем ба­гат­ства Укра­ї­на по­сі­ла одне з остан­ніх місць у гру­пі кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться. Від­по­від­не зна­че­н­ня ко­е­фі­ці­єн­та Джи­ні до­рів­нює 90,1%, що ста­вить Укра­ї­ну на 73 тє мі­сце із 79 кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться. Це до­во­дить, що ба­гат­ство, скон­цен­тро­ва­не в ру­ках не­ба­га­тьох ро­дин, не пра­цює на роз­ви­ток ви­ро­бни­цтва і не ге­не­рує до­ста­тньо­го над­хо­дже­н­ня до­хо­дів до ши­ро­ких верств на­се­ле­н­ня, що, у свою чер­гу, по­си­лює роз­ша­ру­ва­н­ня на­се­ле­н­ня за рів­нем до­хо­дів і, як на­слі­док, змен­шує ін­клю­зив­ність зро­ста­н­ня.

За рів­нем ста­ло­сті роз­ви­тку еко­но­мі­ки Укра­ї­на та­кож має один з най­гір­ших по­ка­зни­ків, по­сі­да­ю­чи за­галь­не 75 те мі­сце із 79 кра­їн. За об­ся­гом дер­жав­но­го бор­гу як у аб­со­лю­тних оди­ни­цях, так і у про­цен­тах до ВВП ми пе­ре­бу­ва­є­мо в се ре­ди­ні ва­рі­а­цій­но­го ря­ду від­по­від­но­го роз­по­ді­лу кра­їн. Але окре­мо слід на­го­ло­си ти, що за тем­пом при­ро­сту дер­жав­но­го бор­гу в про­цен­тах до ВВП Укра­ї­на по­сі­ла пер­ше мі­сце се­ред 103 кра­їн сві­ту. За остан­ні п’ять ро­ків зна­че­н­ня цьо­го ма­кро­еко но­мі­чно­го по­ка­зни­ка збіль­ши­ло­ся на 43%.

За­ра­ди спра­ве­дли­во­сті не­об­хі­дно за­зна­чи­ти, що дер­жав­ний і га­ран­то­ва­ний дер жа­вою борг Укра­ї­ни, за під­сум­ка­ми 2017 р., зни­зив­ся що­до ВВП до 71,8%, то­ді як у 2016 р. склав 80,9%. Але ре­зуль­та­ти глиб­шо­го ана­лі­зу по­ка­зу­ють, що це змен­ше­н­ня від­но­сної ве­ли­чи­ни дер­жав­но­го бор­гу до­ся­гну­то ви­клю­чно за ра­ху­нок не­зна­чно­го зро­ста­н­ня ВВП у 2017 р. на 2,3%. Во­дно­час аб­со­лю­тне зна­че­н­ня дер­жав­но­го і га­ран то­ва­но­го дер­жа­вою бор­гу Укра­ї­ни за 2017 р. зро­сло на 7,5% – до 76,3 млрд. дол., або на 11%, тоб­то до 2,1 трлн. грн. При цьо­му існує обер­не­ний, але до­сить ті­сний зв’язок між об­ся­га­ми ВВП і дер­жав­ним бор­гом кра­ї­ни. Ко­е­фі­ці­єнт де­тер­мі­на­ції між ци­ми ха­ра­кте­ри­сти­ка­ми за гру­пою роз­ви­ну­тих кра­їн до­рів­нює 0,58, то­ді як за гру­пою кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться, – на­ба­га­то ви­щий (0,82). Це по­ясню­є­ться тим, що в роз­ви­ну­тих еко­но­мі­ках зна­чні об­ся­ги дер­жав­но­го бор­гу не вва­жа­ю­ться проб ле­мою. Тим ча­сом для еко­но­мік, що роз­ви­ва­ю­ться, ве­ли­кий дер­жав­ний борг є де ста­бі­лі­зу­ю­чим чин­ни­ком, вплив яко­го мо­же при­зве­сти до сер­йо­зних еко­но­мі­чних і со­ці­аль­них про­блем.

Окре­мий те­о­ре­ти­чний і пра­кти­чний ін­те­рес ви­кли­кає ана­ліз впли­ву де­мо гра­фі­чно­го на­ван­та­же­н­ня на об­ся­ги ско­ри­го­ва­них чи­стих за­оща­джень з ме­тою пе ре­вір­ки гі­по­те­зи Н. Леф­фа про на­яв­ність ті­сно­го та до­сить істо­тно­го обер­не­но­го ко­ре­ля­цій­но­го зв’яз­ку між час­ткою утри­ман­ців (пен­сіо­не­рів і не­пов­но­лі­тніх) у за галь­ній чи­сель­но­сті пра­цю­ю­чо­го на­се­ле­н­ня та об­ся­гом чи­стих за­оща­джень, а та кож ін­де­ксом ін­клю­зив­но­сті роз­ви­тку. За ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­но­го ко­ре­ля­цій­но го ана­лі­зу слід кон­ста­ту­ва­ти, що зна­че­н­ня ко­е­фі­ці­єн­тів де­тер­мі­на­ції да­ють під­ста ви під­твер­ди­ти істин­ність гі­по­те­зи, сфор­му­льо­ва­ної Н. Леф­фом.

Ди­на­мі­ку зна­чень трьох ча­стин­них та агре­го­ва­но­го ін­де­ксів ін­клю­зив­но­сті роз­ви­тку еко­но­мі­ки Укра­ї­ни про­тя­гом 2013–2017 рр. ін­фо­гра­фі­чно по­да­но на ри сун­ку 3. Зо­бра­же­ні на гра­фі­ку гі­сто­гра­ми ха­ра­кте­ри­зу­ють лан­цю­го­ві тем­пи зро ста­н­ня зна­чень IDI та трьох йо­го скла­до­вих.

Фор­ма всіх чо­ти­рьох гі­сто­грам свід­чить про те, що ха­ра­кте­ри­сти­ки як зро ста­н­ня еко­но­мі­ки, так і со­ці­аль­них стан­дар­тів і ста­ло­сті роз­ви­тку істо­тно змен­ши лись у 2014 р. і не від­но­ви­ли своїх зна­чень до сьо­го­дні­шньо­го дня. Су­ку­пність усе ре­дне­них ха­ра­кте­ри­стик за трьо­ма по­ка­зни­ка­ми фор­мує спе­ци­фі­чну фор­му чет вер­тої гі­сто­гра­ми, яка об’єд­нує то­чки, при­та­ман­ні уза­галь­ню­ю­чим рів­ням ін­де­ксу ін­клю­зив­но­сті роз­ви­тку за 2013–2017 рр. Ана­ліз ха­ра­кте­ри­стик цих гі­сто­грам по­рів ня­но з по­ро­го­ви­ми зна­че­н­ня­ми 12 по­ка­зни­ків ста­ну еко­но­мі­ки, нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща та мо­де­лі со­ці­аль­ної по­ве­дін­ки кра­ї­ни (див. табл. 3) дає мо­жли­вість до сяг­ти дру­гої скла­до­вої ме­ти да­ної стат­ті, а са­ме – оці­ни­ти рі­вень від­по­від­но­сті ста­ну

еко­но­мі­ки Укра­ї­ни стан­дар­там ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку (табл. 4). Об­грун­ту­є­мо прин­ци­по­во но­вий ме­то­ди­чний під­хід до оці­ню­ва­н­ня спів­від­но ше­н­ня, умов­но ка­жу­чи, “ета­лон­них” ха­ра­кте­ри­стик ін­клю­зив­но­го зро­ста­н­ня з фа­кти­чни­ми по­ка­зни­ка­ми від­по­від­них ін­ди­ка­то­рів, що ви­зна­ча­ють стан еко­но­мі ки Укра­ї­ни, нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща, со­ці­аль­ної сфе­ри та ін­клю­зив­но­сті роз­ви­тку. Та­кий під­хід дає мо­жли­вість у ра­зі істо­тно­го по­ру­ше­н­ня спів­від­но­шен ня, яке ана­лі­зу­є­ться, оці­ни­ти за­гро­зи за­ро­дже­н­ня еко­но­мі­чної кри­зи, а у ви­пад­ку її ви­ни­кне­н­ня – ін­тен­сив­ність, три­ва­лість і гли­би­ну.

У гру­пі роз­ви­ну­тих дер­жав ета­лон­не зна­че­н­ня роз­ра­хо­ву­є­ться як се­ре­дня ве ли­чи­на у ря­ді роз­по­ді­лу пер­ших п’яти кра­їн лі­де­рів, які до­ся­гли най­біль­ших успі­хів, – Нор­ве­гії, Іслан­дії, Лю­ксем­бур­гу, Швей­ца­рії і Да­нії. Ана­ло­гі­чно здій­сню­є­ться роз­ра­ху­нок ета­лон­них зна­чень для гру­пи кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться. З ме­тою ви­зна­че­н­ня ме­жі, яка роз­ді­ляє від­но­сно нор­маль­ний стан фун­кціо­ну­ва­н­ня еко­но­мі­ки і та­кий, який слід кла­си­фі­ку­ва­ти як пе­ре­д­кри­зо­вий і кри­зо­вий, не об­хі­дно об­чи­сли­ти по­ро­го­ві та гра­ни­чні зна­че­н­ня від­по­від­них ін­ди­ві­ду­аль­них, ча­стин­них і ком­по­зи­тно­го ін­ди­ка­то­рів ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку.

По­ро­го­ві зна­че­н­ня від­по­від­них по­ка­зни­ків свід­чать про на­яв­ність не­спри­ят ли­вих явищ у роз­ви­тку еко­но­мі­чних си­стем у ці­ло­му або в тій чи ін­шій сфе­рі, яку ха­ра­кте­ри­зує ін­ди­ка­тор. По­гли­бле­н­ня не­спри­я­тли­вих явищ (сим­пто­мів) при­зво

дить до ви­ни­кне­н­ня гра­ни­чно­го зна­че­н­ня то­го чи ін­шо­го по­ка­зни ка, що свід­чить про фор­му­ва­н­ня пе­ре­д­кри­зо­во­го, а по­тім, у зв’яз­ку з подаль­шим по­гір­ше­н­ням еко но­мі­чної си­ту­а­ції, й кри­зо­во­го ста ну еко­но­мі­ки. Подаль­ший про­яв кри­зо­вих явищ, ко­ли мо­жна кон ста­ту­ва­ти, що кри­за по­си­лю­є­ться, про­дов­же­н­ня та­кої тен­ден­ції не ми­ну­че при­зво­дять до фор­му­ва­н­ня за­кри­ти­чно­го ста­ну, тоб­то па­то ло­гі­чно­го ста­ну еко­но­мі­ки, яко­му во­дно­час ін­ко­ли при­та­ман­ні яко­сті то­кси­чно­сті *.

Для ви­зна­че­н­ня на­яв­но­сті та гли­би­ни кри­зо­вих явищ в еко­но мі­ці та со­ці­аль­ній сфе­рі фа­кти­чні зна­че­н­ня ін­ди­ві­ду­аль­них, ча­стин них і ком­по­зи­тно­го ін­ди­ка­то­рів ін­клю­зив­но­сті по­слі­дов­но по­рів ню­ю­ться з ета­лон­ни­ми, по­ро­го­ви ми, а по­тім, у ра­зі не­об­хі­дно­сті, й гра­ни­чни­ми рів­ня­ми від­по­від­них по­ка­зни­ків. Ло­гі­ка і по­слі­дов­ність пе­ре­вір­ки гі­по­те­зи на на­яв­ність па­то­ло­гі­чних явищ є та­ки­ми.

Крок 1. Фа­кти­чні зна­че­н­ня ін ди­ві­ду­аль­них ін­ди­ка­то­рів ін­клю зив­но­сті по­рів­ню­ю­ться з ета­лон ни­ми у сво­їй гру­пі кра­їн.

Крок 2. У ра­зі на­яв­но­сті біль шо­сті (7 і біль­ше) не­га­тив­них (або по­зи­тив­них для по­ка­зни­ків де­сти му­ля­то­рів) від­хи­лень ін­ди­ві­ду­аль них фа­кти­чних зна­чень по­ка­зни­ків від ета­лон­них гі­по­те­за про на­яв­ність не­спри­я­тли­вих явищ ви­зна­є­ться дій­сною, і фа­кти­чні зна­че­н­ня по рів­ню­ю­ться з по­ро­го­ви­ми.

Крок 3. У ра­зі на­яв­но­сті біль шо­сті (7 і біль­ше) не­га­тив­них (або по­зи­тив­них для по­ка­зни­ків де сти­му­ля­то­рів) від­хи­лень ін­ди­ві­ду аль­них фа­кти­чних зна­чень по­каз ни­ків від по­ро­го­вих гі­по­те­за про

* Ви­зна­че­н­ня па­то­ло­гі­чної та ток си­чної еко­но­мі­ки на­ве­де­но у стат­ті да­лі.

на­яв­ність пе­ре­д­кри­зо­вих явищ ви­зна­є­ться дій­сною, і фа­кти­чні зна­че­н­ня по­рів­ню ються з гра­ни­чни­ми.

Крок 4. У ра­зі на­яв­но­сті біль­шо­сті (7 і біль­ше) не­га­тив­них (або по­зи­тив­них для по­ка­зни­ків де­сти­му­ля­то­рів) від­хи­лень ін­ди­ві­ду­аль­них фа­кти­чних зна­чень по­каз ни­ків від гра­ни­чних гі­по­те­за про на­яв­ність кри­зо­вих явищ ви­зна­є­ться дій­сною.

Крок 5. У ра­зі на­яв­но­сті не­га­тив­них (або по­зи­тив­них для по­ка­зни­ків де­сти­му ля­то­рів) від­хи­лень (при­найм­ні 9) ін­ди­ві­ду­аль­них фа­кти­чних по­ка­зни­ків (2 з 3 ча стин­них) від гра­ни­чних гі­по­те­за про на­яв­ність за­кри­зо­вих або па­то­ло­гі­чних явищ ви­зна­є­ться дій­сною.

З огля­ду на ло­гі­ку та по­слі­дов­ність пе­ре­вір­ки гі­по­тез на на­яв­ність пе­ре­д­кри­зо вих, кри­зо­вих і па­то­ло­гі­чних явищ і за ре­зуль­та­та­ми да­них ана­лі­зу від­хи­лень зна чень ін­ди­ві­ду­аль­них по­ка­зни­ків ін­клю­зив­но­сті роз­ви­тку Укра­ї­ни у 2013–2017 рр., мо­жна зро­би­ти та­кі ви­снов­ки [5].

1. Гі­по­те­зу про на­яв­ність не­спри­я­тли­вих і пе­ре­д­кри­зо­вих явищ в еко­но­мі­ці Укра­ї­ни у 2013 р. ви­зна­но дій­сною. За­галь­ний стан еко­но­мі­ки оці­не­но як не­с­при ятли­вий.

2. Гі­по­те­зу про на­яв­ність не­спри­я­тли­вих, пе­ре­д­кри­зо­вих, кри­зо­вих і за­кри зо­вих явищ в еко­но­мі­ці Укра­ї­ни у 2014 р. ви­зна­но дій­сною. За­галь­ний стан еко но­мі­ки оці­не­но як кри­зо­вий.

3. Гі­по­те­зу про на­яв­ність за­кри­зо­вих явищ в еко­но­мі­ці Укра­ї­ни у 2015 р. ви зна­но дій­сною. За­галь­ний стан еко­но­мі­ки оці­не­но як за­кри­зо­вий або па­то­ло­гі­чний.

4. Гі­по­те­зу про на­яв­ність кри­зо­вих і за­кри­зо­вих явищ в еко­но­мі­ці Укра­ї­ни у 2016 р. ви­зна­но дій­сною. За­галь­ний стан еко­но­мі­ки оці­не­но як за­кри­зо­вий або па­то­ло­гі­чний.

5. Гі­по­те­зу про на­яв­ність кри­зо­вих і за­кри­зо­вих явищ в еко­но­мі­ці Укра­ї­ни у 2017 р. ви­зна­но дій­сною. За­галь­ний стан еко­но­мі­ки оці­не­но як кри­зо­вий.

За ре­зуль­та­та­ми вка­за­них ви­снов­ків мо­жна ви­зна­чи­ти які­сні по­ка­зни­ки ста­ну еко­но­мі­ки Укра­ї­ни та рі­вень їх від­по­від­но­сті стан­дар­там ін­клю­зив­но­сті роз­ви­тку (табл. 5) *. Та­бли­ця 5

* The Inclusive Development Index 2018. Summary and Data Highlights / World Economic Forum. – Geneva. – P. 14.

За да­ни­ми та­блиць 4 і 5 ро­би­мо ви­сно­вок, що стан еко­но­мі­ки Укра­ї­ни про­тя гом остан­ніх 5 ро­ків мо­жна кла­си­фі­ку­ва­ти як не­за­до­віль­ний і та­кий, що не від­по­від­ає мі­жна­ро­дним стан­дар­там ін­клю­зив­но­го зро­ста­н­ня. То­ді як еко­но­мі­ки біль­шо­сті єв­ро­пей­ських кра­їн роз­ви­ва­ли­ся до­сить ста­біль­ни­ми тем­па­ми, що за без­пе­чи­ло істо­тне зро­ста­н­ня со­ці­аль­них стан­дар­тів, ста­лість роз­ви­тку та гі­дний рі­вень жи­т­тя на­сту­пних по­ко­лінь, кіль­кі­сні та які­сні по­ка­зни­ки еко­но­мі­чно­го ста ну Укра­ї­ни зна­чно по­гір­ши­лись. Якщо у 2013 р. йо­го мо­жна бу­ло кла­си­фі­ку­ва­ти як пе­ре­д­кри­зо­вий, а у 2014 р. як кри­зо­вий, то подаль­ше по­гір­ше­н­ня про­тя­гом 2015–2016 рр. ча­стин­них по­ка­зни­ків ін­клю­зив­но­сті при­зве­ло до фор­му­ва­н­ня за­кри­ти­чно­го, з озна­ка­ми па­то­ло­гі­чно­го, ста­ну еко­но­мі­ки Укра­ї­ни.

На на­шу дум­ку, па­то­ло­гі­чний стан будь якої еко­но­мі­чної си­сте­ми слід ви­зна ча­ти як її дис­фун­кцію, тоб­то стій­ке і від­но­сно три­ва­ле від­хи­ле­н­ня кіль­кі­сних та які­сних па­ра­ме­трів роз­ви­тку си­сте­ми від нор­маль­них умов фун­кціо­ну­ва­н­ня, які ма­ють спри­я­ти її ін­тен­сив­но­му про­гре­су. Фе­но­ме­но­ло­гі­чною озна­кою па­то ло­гі­чно­го ста­ну еко­но­мі­ки є її не­спро­мо­жність до­ся­гну­ти по­став­ле­них ці­лей. Та­ке ви­зна­че­н­ня є прийня­тним за умо­ви, що ці­лі є дося­жни­ми і не су­пе­ре­чать існу­ван ню са­мої си­сте­ми.

Го­лов­ною умо­вою усу­не­н­ня па­то­ло­гії роз­ви­тку еко­но­мі­чних си­стем є на яв­ність чі­тко ви­зна­че­ної стра­те­гії по­до­ла­н­ня па­то­ло­гі­чних (за­кри­зо­вих) явищ і ме­ха­ні­зму її ре­а­лі­за­ції. Су­тність стра­те­гії по­ля­гає у фор­му­ван­ні мі­сії си­сте­ми як жит­тє­зда­тно­го ме­ха­ні­зму, який об’єд­нує су­ку­пність не менш жит­тє­зда­тних під­си стем (ко­жна з яких має вла­сні ін­стру­мен­ти по­кра­ще­н­ня жит­тє­ді­яль­но­сті), фун­кціо­ну­ва­н­ня яких під­по­ряд­ко­ва­но ці­лям най­ви­що­го рів­ня і гар­мо­ній­но пов’яза­но з ін­ши­ми під­си­сте­ма­ми.

Окре­мо слід зу­пи­ни­ти­ся на ви­зна­чен­ні по­ня­т­тя “то­кси­чність еко­но­мі­ки”. На на­шу дум­ку, то­кси­чна еко­но­мі­ка – це та­ка еко­но­мі­чна си­сте­ма, яка не зда­тна за­без пе­чи­ти ефе­ктив­не ви­ко­ри­ста­н­ня та від­тво­ре­н­ня ре­сур­сів жи­вої та уре­чев­ле­ної пра­ці, що, у свою чер­гу, при­зво­дить до де­гра­да­ції про­ду­ктив­ної си­ли пра­ці, за­со­бів ви­ро­бни­цтва, нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща, а та­кож до фор­му­ва­н­ня не­аде­ква­тної мо­де­лі спіл­ку­ва­н­ня із зов­ні­шнім сві­том то­що.

Еко­но­мі­ка мо­же бу­ти то­кси­чною у від­но­шен­ні як до вну­трі­шньо­го, так і до зов­ні­шньо­го се­ре­до­ви­ща. У пер­шо­му ви­пад­ку стра­жда­ють ли­ше чле­ни су­спільст ва, ви­ро­бни­чі від­но­си­ни між ни­ми та на­ціо­наль­не нав­ко­ли­шнє се­ре­до­ви­ще – як при­ро­дне, так і бі­зне­со­ве. У ви­пад­ку від­тво­ре­н­ня ін­сти­ту­цій­них і пра­во­вих основ еко­но­мі­ки, то­кси­чної від­но­сно зов­ні­шньо­го сві­ту, стра­жда­ють гро­ма­дя­ни, еко но­мі­чні си­сте­ми та нав­ко­ли­шнє се­ре­до­ви­ще су­сі­дніх кра­їн, а мо­жли­во, й усьо­го сві­ту в ці­ло­му.

На жаль, тре­ба кон­ста­ту­ва­ти, що Укра­ї­ні при­та­ман­ні пев­ні ри­си як па­то ло­гі­чної, так і то­кси­чної до вну­трі­шньо­го й зов­ні­шньо­го се­ре­до­ви­ща еко­но­мі­ки то­що. Про це свід­чать украй не­ви­со­кий роз­ви­ток про­ду­ктив­них сил і ви­ро­бни­чих від­но­син, низь­кий рі­вень со­ці­аль­них стан­дар­тів і жи­т­тя на­се­ле­н­ня, нав­ко­ли­шнє се­ре­до­ви­ще, яке де­гра­дує швид­ки­ми тем­па­ми, що при­зво­дить до за­бру­дне­н­ня не тіль­ки вла­сної те­ри­то­рії, але й те­ри­то­рій су­сі­дніх кра­їн то­що.

Ви­снов­ки

1. Кон­це­пція ін­клю­зив­но­го еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня ви­ни­кла у зв’яз­ку з ро зу­мі­н­ням то­го, що зро­ста­н­ня ВВП не мо­же бу­ти єди­ним кри­те­рі­єм ви­зна­че­н­ня

ефе­ктив­но­сті роз­ви­тку на­ціо­наль­них еко­но­мік, яке більш аде­ква­тно ви­мі­рю­є­ться си­сте­мою по­ка­зни­ків, за­про­по­но­ва­них на остан­ньо­му Все­сві­тньо­му еко­но­мі­чно му фо­ру­мі.

2. Основ­ним по­ка­зни­ком ці­єї си­сте­ми є ін­декс ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку (IDI), який роз­гля­да­є­ться як аль­тер­на­тив­ний по­ка­зни­ку “ВВП на ду­шу на­се­ле­н­ня”.

3. Ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ін­декс ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку є до­ціль­ним не за­мість, а до­да­тко­во до по­ка­зни­ка “ВВП на ду­шу на­се­ле­н­ня”, адже IDI – це аб­стра­ктний по­ка­зник, то­ді як ВВП на ду­шу на­се­ле­н­ня – ре­аль­ний і за­галь­но­зро­зумі­лий з чіткою ін­тер­пре­та­ці­єю.

4. За ре­зуль­та­та­ми ана­лі­зу від­хи­лень фа­кти­чних зна­чень ча­стин­них та ін­тег раль­но­го по­ка­зни­ків від­по­від­но­сті стан­дар­там ста­ло­го ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку від по­ро­го­вих рів­нів вста­нов­ле­но, що про­тя­гом 2013–2017 рр. стан еко­но­мі­ки Укра­ї­ни в ці­ло­му та її скла­до­вих істо­тно по­гір­шив­ся. У 2017 р. по­рів­ня­но з 2013 р. зна­че­н­ня ін­те­граль­но­го ін­де­ксу ін­клю­зив­но­сті роз­ви­тку зни­зи­ло­ся на 6,8 пун­кта, що свід­чить про по­си­ле­н­ня впли­ву де­ста­бі­лі­зу­ю­чих чин­ни­ків і фор­му­ва­н­ня за­кри ти­чно­го, з озна­ка­ми па­то­ло­гі­чно­го, ста­ну еко­но­мі­ки Укра­ї­ни.

5. До­ве­де­но, що по­си­лю­є­ться не­га­тив­ний вплив на роз­ви­ток еко­но­мі­ки че­рез не­до­ста­тність об­ся­гів вну­трі­шньо­го та зов­ні­шньо­го ін­ве­сту­ва­н­ня, про що свід­чить на­днизь­ке зна­че­н­ня чи­стих за­оща­джень (усьо­го 1%). Від­нов­ле­н­ня ін­ве­сту­ва­н­ня в основ­ний ка­пі­тал, яке б від­по­від­а­ло об­ся­гам до­кри­зо­во­го пе­рі­о­ду, за під­сум­ком 2014–2017 рр. не до­ся­гну­то, що зна­чно обме­жує мо­жли­во­сті еко­но­мі­чно­го зро ста­н­ня та по­си­лює за­гро­зу по­гли­бле­н­ня еко­но­мі­чної кри­зи.

6. Для під­не­се­н­ня еко­но­мі­ки не­об­хі­дно збіль­ши­ти час­тку ін­ве­сти­цій у ВВП як мі­ні­мум до рів­ня роз­ви­ну­тих кра­їн (25–30%). Ли­ше за та­ких умов мо­жна ство­ри­ти мо­жли­во­сті для фун­кціо­ну­ва­н­ня роз­ши­ре­но­го від­тво­ре­н­ня. У кра­ї­нах, які швид­ко роз­ви­ва­ю­ться, час­тка ін­ве­сти­цій у ВВП ся­гає 40% (як, на­при­клад, у Ки­таї, який про­тя­гом 30 ро­ків за­без­пе­чує що­рі­чне зро­ста­н­ня ВВП у се­ре­дньо­му на 10%).

7. Та­ким чи­ном, стра­те­гі­чни­ми прі­о­ри­те­та­ми за фун­кціо­наль­ни­ми скла­до­ви ми ін­де­ксу ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку ви­зна­че­но: усу­не­н­ня де­фор­ма­цій у ма­кро­еко но­мі­чних від­тво­рю­валь­них про­це­сах, що по­ля­гає в за­без­пе­чен­ні опти­маль­них про­пор­цій між ін­ве­сти­ці­я­ми і спо­жи­ва­н­ням; упо­ряд­ку­ва­н­ня спів­від­но­ше­н­ня між тем­па­ми зро­ста­н­ня за­ро­бі­тної пла­ти і тем­па­ми зро­ста­н­ня про­ду­ктив­но­сті пра­ці, тем­па­ми онов­ле­н­ня і ви­бу­т­тя основ­них за­со­бів; утри­ма­н­ня ін­фля­ції на по­мір­но му рів­ні, не­д­опу­ще­н­ня де­фля­цій­них про­це­сів; сти­му­лю­ва­н­ня вну­трі­шньо­го спо жи­ва­н­ня че­рез зро­ста­н­ня пла­то­спро­мо­жно­го по­пи­ту до­мо­го­спо­дарств то­що.

8. Ви­яв­ле­ні тен­ден­ції роз­ви­тку на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки Укра­ї­ни вка­зу­ють на по­си­ле­н­ня ма­кро­еко­но­мі­чних, фі­нан­со­вих, ін­ве­сти­цій­них, ви­ро­бни­чих і зов­ніш ньо­еко­но­мі­чних за­гроз і ри­зи­ків, які істо­тно по­гір­шу­ють пер­спе­кти­ви від­нов­лен ня та еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня і свід­чать про існу­ва­н­ня за­кри­ти­чно­го ста­ну з озна ка­ми па­то­ло­гі­чно­сті та то­кси­чно­сті.

9. Ці не­га­тив­ні про­це­си у пер­шу чер­гу є ре­зуль­та­том ані ін­сти­ту­цій­но, ані ор га­ні­за­цій­но не під­го­тов­ле­но­го різ­ко­го пе­ре­хо­ду від мо­де­лі пла­но­во­го управ­лі­н­ня еко­но­мі­кою до над­то лі­бе­раль­ної си­сте­ми управ­лі­н­ня, вна­слі­док чо­го бу­ло лі­кві­до­ва­но стра­те­гі­чне пла­ну­ва­н­ня роз­ви­тку кра­ї­ни. У зв’яз­ку з цим бу­ло по­слаб ле­но роль усві­дом­ле­но­го та на­у­ко­во об­грун­то­ва­но­го дер­жав­но­го впли­ву на фор­му

ва­н­ня основ­них син­те­ти­чних по­ка­зни­ків, що ха­ра­кте­ри­зу­ють роз­ви­ток еко­но­мі­ки Укра­ї­ни.

10. Лан­ки існу­ю­чої еко­но­мі­чної си­сте­ми, прі­о­ри­те­ти роз­ви­тку, на­ціо­наль­ні, га­лу­зе­ві та ре­гіо­наль­ні ці­льо­ві про­гра­ми, як пра­ви­ло, не пов’яза­ні між собою ані ре­зуль­та­тив­ни­ми по­ка­зни­ка­ми, ані ре­сур­сни­ми мо­жли­во­стя­ми. До­сі не роз­ро­бле но ме­ха­ні­зму впли­ву уря­ду на стру­кту­ру і тем­пи зро­ста­н­ня дер­жав­но­го та при­ват но­го се­кто­рів еко­но­мі­ки з по­зи­ції дер­жав­них ін­те­ре­сів та прі­о­ри­те­тів, вклю­ча­ю­чи під­ви­ще­н­ня со­ці­аль­них стан­дар­тів жи­т­тя на­се­ле­н­ня.

Все ви­кла­де­не свід­чить про об’єктив­ну не­об­хі­дність за­мі­ни чин­ної мо­де­лі на ін­шу (більш ефе­ктив­ну і про­гре­сив­ну), а са­ме – стра­те­гі­чно ви­зна­че­ну, ін­сти ту­цій­но впо­ряд­ко­ва­ну та ін­но­ва­цій­но орі­єн­то­ва­ну. Най­більш важ­ким пи­та­н­ням при фор­му­ван­ні на­пря­мів ре­а­лі­за­ції но­вої мо­де­лі роз­ви­тку є ви­зна­че­н­ня прі­о­ри­те­тів еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку та фор­му­ва­н­ня но­во­го ін­сти­ту­цій­но­го ме­ха­ні­зму.

Не­ви­ко­на­н­ня цих зав­дань най­ближ­чим ча­сом не­ми­ну­че при­зве­де до подаль шо­го по­гли­бле­н­ня па­то­ло­гі­чних про­це­сів в еко­но­мі­ці та со­ці­аль­ній сфе­рі, що, у свою чер­гу, мо­же по­си­ли­ти вже існу­ю­чі су­пе­ре­чно­сті у роз­ви­тку еко­но­мі­чної та со­ці­аль­ної си­стем, дію від­цен­тро­вих сил, аж на­віть до роз­па­ду кра­ї­ни.

1. Норт Д. Ин­сти­ту­ты, ин­сти­ту­ци­о­наль­ные изме­не­ния и фун­кци­о­ни­ро­ва­ние эко­но­ми­ки. – М. : На­ча­ла. – Гл. 1, 9–11, 1997. – 180 с.

2. Со­рос Дж. Кри­зис ми­ро­во­го ка­пи­та­ли­зма. Открытое об­ще­ство в опа­сно­сти ; [пер. с англ.]. – М. : ИНФРА М, 1999. – ХХVI. – 262 с.

3. Сти­глиц ДЖ.Ю. Эко­но­ми­ка го­су­дар­ствен­но­го се­кто­ра ; [пер. с англ.]. – М. : МГУ, ИНФРА М, 1997. – 639 с.

4. Манцуров І.Г. Ін­сти­ту­цій­не пла­ну­ва­н­ня в си­сте­мі дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня еко­но­мі­ки : мо­ногр. – К. : НДЕІ, 2014. – 457 с.

5. Манцуров І.Г., Єрі­на А.М., Ма­зу­рен­ко О.К. та ін. Ма­кро­еко­но­мі­чна ста­ти­сти ка : під­руч. для ВНЗ ; [за ред. І.Г. Ман­цу­ро­ва]. – К. : КНЕУ, 2013. – Т. 1. – 325 с.

6. Ти­мо­шен­ко О.В. Еко­но­мі­чна без­пе­ка на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки в умо­вах гло ба­лі­за­ції : мо­ногр. – К. : ТОВ “Наш Фор­мат”, 2016. – 384 с.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри References

1. North D. Instituty, Institutsional’nye Izmeneniya i Funktsionirovanie Ekonomiki [Institutions, Institutional Change and Economic Performance]. Moscow, Nachala, Chapters 1, 9–11, 1997 [in Russian].

2. Soros G. Krizis Mirovogo Kapitalizma: Otkrytoe Obshchestvo v Opasnosti [The Crisis of Global Capitalism: Open Society Endangered]. Moscow, INFRA M, 1999, ХХVI [in Russian].

3. Stiglitz J.E. Ekonomika Gosudarstvennogo Sektora [Economics of the Public Sector]. Moscow, MSU PH, INFRA M, 1997 [in Russian].

4. Mantsurov I.G. Instytutsiine Planuvannya v Systemi Derzhavnoho Rehulyuvannya Ekonomiky [Institutional Planning in the System of the State Regulation of the Economy]. Kyiv, SREI, 2014 [in Ukrainian].

5. Mantsurov I.G., Erina A.M., Mazurenko O.K. et al. Makroekonomichna Statystyka [Macroeconomic Statistics]. I.G. Mantsurov (Ed.). Kyiv, KNEU, 2013, Vol. 1 [in Ukrainian].

6. Tymoshenko O.V. Ekonomichna Bezpeka Natsional’noi Ekonomiky v Umovakh Glo% balizatsii [Economic Security of the National Economy under Conditions of Globali zation]. Kyiv, “Nash Format” Ltd, 2016 [in Ukrainian].

Ста­т­тя на­ді­йшла до ре­да­кції 17 ли­пня 2018 р. The article was received by the Editorial staff on July 17, 2018.

Рис. 1. Ло­гі­ка транс­фор­ма­ції мо­де­лей еко­но­мі­чної ди­на­мі­ки у лю­ди­но­цен­три­чну мо­дель ін­клю­зив­но­го роз­ви­тку

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.