FISCAL INSTITUTIONS IN THE PROCESS OF TRANSFORMATION OF THE EUROPEAN UNION

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Економіка Зарубіжних Країн - Ста­т­тя на­ді­йшла до ре­да­кції 6 черв­ня 2018 р. The article was received by the Editorial staff on June 6, 2018.

Transformation processes of the EU fiscal sphere concerning the development of fiscal institutions in the context of the system'forming component of both integration and disintegration processes are considered in two basic directions – constructive and destructive ones. The essence of the main functions of the EU fiscal institutions (generating, distributing and controlling) as the core'forming elements of its architecture is determined. The EU experience should be used in Ukraine when adapting the fiscal institutions that are in line with modern European requirements. Keywords: fiscal institutions of the EU; functions of fiscal institutions; constructive and destructive directions of transformation. References 6; Figure 1.

Існу­ю­чий стан роз­ви­тку фі­скаль­них ін­сти­ту­тів Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу до­зво ляє оха­ра­кте­ри­зу­ва­ти їх як ва­жли­вий атри­бу­тив­ний еле­мент не ли­ше єв­ро­пей­ської фі­нан­со­во еко­но­мі­чної си­сте­ми. Фіскальні ін­сти­ту­ти ви­сту­па­ють си­сте­мо­у­тво рю­ю­чою скла­до­вою як ін­те­гра­цій­них, так і де­зін­те­гра­цій­них про­це­сів. При­чо­му, на на­шу дум­ку, са­ме фіскальні ін­сти­ту­ти мо­жна роз­гля­да­ти як одну з ва­жли­вих пі­дойм сти­му­лю­ва­н­ня про­це­сів ін­те­гра­ції та змі­цне­н­ня від­по­від­но­го об’єд­на­н­ня, і нав­па­ки. З ви­ко­ри­ста­н­ням фі­скаль­них ін­сти­ту­тів мо­жна здій­сню­ва­ти де­зін­те гра­цій­ний чи на­віть від­вер­то де­стру­ктив­ний рух *.

Та­ким чи­ном, ме­та стат­ті – роз­кри­ти основ­ні транс­фор­ма­цій­ні про­це­си фі­скаль­ної сфе­ри ЄС що­до роз­ви­тку фі­скаль­них ін­сти­ту­тів у кон­текс­ті си­сте­мо

утво­рю­ю­чої скла­до­вої як ін­те­гра­цій­них, так і де­зін­те­гра­цій­них про­це­сів, а та­кож ви­зна­чи­ти су­тність основ­них фун­кцій фі­скаль­них ін­сти­ту­тів ЄС.

Про­тя­гом остан­ніх 20 ро­ків у кра­ї­нах Єв­ро­со­ю­зу актив­но по­си­лю­є­ться роль фі­скаль­них ін­сти­ту­тів. Основ­ною ме­тою ство­ре­н­ня ін­сти­ту­тів є за­без­пе­че­н­ня від­по­від­них меж дер­жав­но­го бор­гу, де­фі­ци­ту дер­жав­но­го бю­дже­ту та до­три­ма­н­ня бюджетної ди­сци­плі­ни, а та­кож про­зо­рість бю­дже­тно­го про­це­су. Тран­сфор­му­ван ня фі­скаль­ної сфе­ри сто­су­є­ться: по­лі­ти­ки ви­трат (опти­мі­за­ції об­ся­гів і ра­ціо­на­лі за­ції стру­кту­ри, під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті ви­тра­ча­н­ня дер­жав­них ре­сур­сів), фор му­ва­н­ня до­хо­дів (коригування си­сте­ми опо­да­тку­ва­н­ня, під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті адмі­ні­стру­ва­н­ня по­да­тко­вих пла­те­жів, де­ті­ні­за­ції економіки, по­лі­пше­н­ня умов кре­ди­ту­ва­н­ня ре­аль­но­го се­кто­ру, вдо­ско­на­ле­н­ня дер­жав­ної під­трим­ки ма­ло­го й се­ре­дньо­го бі­зне­су) та фі­нан­су­ва­н­ня се­кто­ру дер­жав­но­го управління (змен­ше­н­ня де­фі­ци­ту дер­жав­них со­ці­аль­них фон­дів, обме­же­н­ня об­ся­гів і фор­му­ва­н­ня опти маль­ної стру­кту­ри дер­жав­них за­по­зи­чень то­що).

Фі­скаль­на по­лі­ти­ка кра­їн – чле­нів ЄС, на­сам­пе­ред у сфе­рі управління дер жав­ни­ми ко­шта­ми че­рез бю­дже­тні від­но­си­ни, ко­ор­ди­ну­є­ться з ре­а­лі­за­ці­єю за­галь­но­єв­ро­пей­ських про­грам фі­скаль­ної кон­со­лі­да­ції, які ре­гла­мен­ту­ють за­без пе­че­н­ня ста­біль­но­го ста­ну дер­жав­них фі­нан­сів шля­хом здій­сне­н­ня за­хо­дів з обме же­н­ня фі­скаль­них дис­ба­лан­сів (де­фі­ци­ту се­кто­ру дер­жав­но­го управління та дер жав­но­го бор­гу). Від­бу­ва­ю­ться істо­тні змі­ни ін­сти­ту­цій­ної си­сте­ми фі­скаль­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня та змі­цне­н­ня ме­ха­ні­змів ко­ор­ди­на­ції фі­скаль­ної по­лі­ти­ки на між­дер­жав­но­му рів­ні.

Фіскальні ін­сти­ту­ти ЄС ви­сту­па­ють як ва­жли­ва скла­до­ва йо­го ін­сти­ту­цій­но­го оформ­ле­н­ня. Не мо­жна не по­го­ди­ти­ся з дум­кою ві­тчи­зня­них уче­них про те, що роз­ви­ну­ті та ефе­ктив­но ді­ю­чі фіскальні ін­сти­ту­ти є ва­жли­ви­ми чин­ни­ка­ми за­без пе­че­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті на­ціо­наль­них еко­но­мік [1]. Для роз­ро­бле­н­ня, впро­ва­дже­н­ня та мо­ні­то­рин­гу за­сто­су­ва­н­ня фі­скаль­них пра­вил, оцін­ки ма­кро­еко но­мі­чних і фі­скаль­них умов стій­ко­сті дер­жав­них фі­нан­сів, ре­ко­мен­да­цій що­до про­ве­де­н­ня “пра­виль­ної” фі­скаль­ної по­лі­ти­ки в ба­га­тьох кра­ї­нах ЄС та ін­ших роз­ви­ну­тих кра­ї­нах ство­ре­но так зва­ні не­за­ле­жні фіскальні ін­сти­ту­ти.

Функціонування не­за­ле­жних фі­скаль­них ін­сти­ту­тів ви­зна­ча­є­ться за­ко­но­дав ством ЄС. У Ди­ре­кти­ві Ра­ди 2011/85/UE від 8 ли­сто­па­да 2011 р. “Про ви­мо­ги до бю­дже­тних ра­мок дер­жав чле­нів” за­зна­ча­ло­ся, що мо­ні­то­ринг фі­скаль­них пра­вил по­ви­нен ба­зу­ва­ти­ся на на­дій­но­му та не­за­ле­жно­му ана­лі­зі, про­ве­де­но­му не­за­леж ни­ми ор­га­на­ми чи ор­га­на­ми, на­ді­ле­ни­ми фун­кціо­наль­ною ав­то­но­мі­єю сто­сов­но фі­скаль­них ор­га­нів кра­їн чле­нів *. Та­кож бу­ло ви­сві­тле­но ле­гі­тим­ність ви­ко­рис та­н­ня ма­кро­еко­но­мі­чних і бю­дже­тних про­гно­зів, на­да­них не­за­ле­жни­ми ор­га­на ми. Біль­ше то­го, в Ре­гла­мен­ті (ЄС) № 473/2013 Єв­ро­пей­сько­го Пар­ла­мен­ту та Ра­ди від 21 трав­ня 2013 р. “Про за­галь­ні по­ло­же­н­ня про мо­ні­то­ринг та оцін­ку про ектів бю­дже­тних пла­нів та за­без­пе­че­н­ня ко­ре­кції на­дмір­но­го де­фі­ци­ту кра­їн чле­нів у зо­ні єв­ро” бу­ло за­зна­че­но, що не­упе­ре­дже­ні та ре­а­лі­сти­чні ма­кро­еко но­мі­чні про­гно­зи мо­жуть на­да­ва­ти­ся не­за­ле­жни­ми ор­га­на­ми або ор­га­на­ми, на­ді ле­ни­ми фун­кціо­наль­ною ав­то­но­мі­єю сто­сов­но бю­дже­тних ор­га­нів кра­ї­ни чле­на. Во­ни спи­ра­ю­ться на на­ціо­наль­ні пра­во­ві норми, що за­без­пе­чу­ють ви­со­ку мі­ру фун­кціо­наль­ної ав­то­но­мії та підзві­тно­сті [2, с. 133].

* Independent fiscal institutions / European Commission [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до сту­пу : https://ec.europa.eu/info/business economy euro/indicators statistics/economic databases/ fiscal governance eu member states/independent fiscal institutions_en.

Фіскальні ін­сти­ту­ти ЄС ви­ко­ну­ють ва­жли­ву роль у фор­му­ван­ні стри­жня не тіль­ки з по­зи­цій економіки, але й по­лі­ти­ки. Са­ме зав­дя­ки фі­скаль­ним ін­сти­ту­там здій­сню­є­ться ма­те­рі­а­лі­за­ція до­ве­де­н­ня по­лі­ти­чно­го впли­ву на кра­ї­ни – чле­ни ЄС. Та­кож від­бу­ва­є­ться зво­ро­тний вплив з бо­ку кра­їн чле­нів як на прийня­т­тя цент ра­лі­зо­ва­них рі­шень, так і на ін­ші кра­ї­ни. На­віть гі­по­те­ти­чна мо­дель по­збав­ле­н­ня ЄС фі­скаль­них ін­сти­ту­тів при­зве­де до йо­го фа­кти­чно­го пе­ре­тво­ре­н­ня ви­ня­тко­во в по­лі­ти­чне об’єд­на­н­ня із сум­нів­ни­ми спро­мо­жно­стя­ми для ре­а­лі­за­ції спіль­ної еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки і до­ся­гне­н­ня ці­лей, що по­тре­бу­ють ви­ко­ри­ста­н­ня фі­нан­со вих ре­сур­сів.

З то­чки зо­ру функціонування ЄС стри­жне­утво­рю­ю­чих еле­мен­тів йо­го ар­хі­те­кту­ри, є ло­гі­чним ви­зна­чи­ти фун­кції фі­скаль­них ін­сти­ту­тів (рис.).

Фун­кції фі­скаль­них ін­сти­ту­тів ЄС ха­ра­кте­ри­зу­ють їх зо­рі­єн­то­ва­ність на ви­ко­на­н­ня са­ме ті­єї ро­лі, яку ві­ді­гра ють ін­сти­ту­ти у від­по­від­ній ар­хі­те­кту­рі:

– за­галь­но­утво­рю­ю­ча фун­кція ха ра­кте­ри­зує зміст са­мих ін­сти­ту­тів з то­чки зо­ру ро­лі та зна­че­н­ня фі­нан­со­вої по­лі­ти ки як скла­до­вої спіль­ної еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки. Крім то­го, ця фун­кція охо­плює і сфе­ру ре­а­лі­за­ції су­то по­лі­ти­чних на­пря­мів ЄС за до­по­мо­гою від­по­від­них фі­нан­со вих ре­сур­сів [3, c. 242–249];

– роз­по­діль­на фун­кція ре­а­лі­зу­є­ться у про­це­сі ді­яль­но­сті фі­скаль­них ін­сти ту­тів за сво­їм при­зна­че­н­ням – фор­му­ва­н­ням фі­нан­со­вих ре­сур­сів з ви­ко­ри­стан ням на­яв­них ко­штів. Роз­по­діль­на фун­кція є най­більш при­та­ман­ною фі­нан­со­вим ін­сти­ту­там, а та­кож во­на ви­сту­пає як основ­на фун­кція без­по­се­ре­дньо фі­нан­сів;

– кон­троль­на фун­кція, як і роз­по­діль­на, пря­мо пов’яза­на з фінансами. Во­дно час са­ме во­на до­зво­ляє фі­скаль­ним ін­сти­ту­там здій­сню­ва­ти не тіль­ки без­по­се ре­днє фор­му­ва­н­ня фі­нан­со­вих ре­сур­сів, але й їх ви­ко­ри­ста­н­ня. Кон­троль­на фун­кція ви­сту­пає як осно­ва для скла­да­н­ня та прийня­т­тя управ­лін­ських рі­шень.

У сво­їй су­ку­пно­сті вка­за­ні фун­кції фі­скаль­них ін­сти­ту­тів є вза­є­мозв’яза­ни­ми одна з одною та ма­ють вла­сні зво­ро­тні зв’яз­ки і вза­є­мо­за­ле­жно­сті.

Ха­ра­кте­ри­зу­ю­чи фун­кції фі­скаль­них ін­сти­ту­тів ЄС, не мо­жна не по­го­ди­ти­ся з дум­кою ав­то­рів уже ци­то­ва­ної пра­ці [1] про те, що фіскальні ін­сти­ту­ти ма­ють за ко­но­дав­чі або ви­ко­нав­чі пов­но­ва­же­н­ня для оцін­ки фі­скаль­ної по­лі­ти­ки, роз­роб ки ці­лей, пов’яза­них з дов­го­стро­ко­вою стій­кі­стю дер­жав­них фі­нан­сів, до­ся­гне­н­ня ко­ро­тко та се­ре­дньо­стро­ко­вої ма­кро­еко­но­мі­чної ста­біль­но­сті та ін. Фіскальні ін­сти­ту­ти мо­жуть: спри­я­ти ви­ко­ри­стан­ню не­за­ле­жних ма­кро­еко­но­мі­чних і бю дже­тних про­гно­зів у рам­ках під­го­тов­ки бю­дже­ту, а та­кож ім­пле­мен­та­ції пра­вил фі­скаль­ної по­лі­ти­ки; оці­ни­ти вар­тість но­вих по­лі­ти­чних іні­ці­а­тив; ви­зна­чи­ти опти­маль­ні ва­рі­ан­ти фі­скаль­ної по­лі­ти­ки; сфор­му­лю­ва­ти ре­ко­мен­да­ції.

Су­ча­сний стан роз­ви­тку транс­фор­ма­цій­них про­це­сів в Єв­ро­со­ю­зі до­зво­ляє оха­ра­кте­ри­зу­ва­ти їх з двох основ­них на­пря­мів – кон­стру­ктив­но­го і де­стру­ктив­но го. Кон­стру­ктив­ний на­прям пе­ред­ба­чає подаль­ше роз­ши­ре­н­ня ЄС з ви­ко­ри­стан ням від­по­від­них про­це­дур. На­віть при об’єктив­ній обме­же­но­сті кра­їн – по тен­ці­аль­них кан­ди­да­тів на член­ство в ЄС та­кий на­прям про­дов­жує збе­рі­га­ти­ся. Де­стру­ктив­ний на­прям пе­ред­ба­чає ви­хід кра­їн з Єв­ро­со­ю­зу і від­нов­ле­н­ня всіх

атри­бу­тів дер­жа­ви, яка не вхо­дить до тих чи ін­ших об’єд­нань. На да­но­му ета­пі ілю­стра­ці­єю є про­цес ви­хо­ду з ЄС Ве­ли­ко­бри­та­нії (Brexit).

І в кон­стру­ктив­но­му, і в де­стру­ктив­но­му на­пря­мах фіскальні ін­сти­ту­ти ві­ді гра­ють ва­го­му роль. З то­чки зо­ру кон­стру­ктив­но­го роз­ви­тку транс­фор­ма­цій­них про­це­сів в Єв­ро­со­ю­зі мо­жна ви­зна­чи­ти та­кі за­галь­но­еко­но­мі­чні фа­кто­ри, які охо­плю­ють і фіскальні ін­сти­ту­ти.

1. З ме­тою кон­стру­ктив­ної транс­фор­ма­ції ЄС по­трі­бні як за­хо­ди без­по­се­ред ньо адмі­ні­стра­тив­но нор­мо­твор­чо­го ха­ра­кте­ру (гар­мо­ні­за­ція та від­по­від­на ста­бі­лі­за­ція пра­во­вої ба­зи, пе­ред­ба­чу­ва­ність ре­гу­ля­тив­них кро­ків та ета­пів по­сту пу), так і роз­ви­ток рин­ко­вої ін­фра­стру­кту­ри у ви­гля­ді бюджетної си­сте­ми, бан­ків сько­го та стра­хо­во­го за­без­пе­че­н­ня, по­лі­пше­н­ня ін­фор­ма­цій­ної ме­ре­жі то­що.

2. Для ство­ре­н­ня пе­ред­умов успі­шної ін­те­гра­ції фі­скаль­них ін­сти­ту­тів кра­їн, які на­бу­ва­ють член­ства в ЄС, не­об­хі­дно за­без­пе­чи­ти:

– ста­біль­ність за­ко­но­дав­чої та по­лі­ти­чної си­стем, за­по­бі­га­н­ня по­стій­но­му ко ри­гу­ван­ню нор­ма­тив­них і за­ко­но­дав­чих актів зокре­ма і еко­но­мі­чно­го клі­ма­ту в ці­ло­му;

– гар­мо­ні­за­цію прин­ци­пів гро­шо­во бюджетної по­лі­ти­ки в кра­ї­ні згі­дно з існую чим між­на­ро­дним до­сві­дом;

– зни­же­н­ня рів­ня ко­рум­по­ва­но­сті в дер­жа­ві, по­до­ла­н­ня ін­ших не­га­тив­них тен­ден­цій;

– на­яв­ність не­об­хі­дних фі­нан­со­вих та юри­ди­чних га­ран­тій іно­зем­но­му ка­пі­та­лу, роз­ви­ток си­сте­ми стра­ху­ва­н­ня під­при­єм­ни­цько­го ри­зи­ку.

3. З ме­тою по­жвав­ле­н­ня про­це­су гар­мо­ні­за­ції на­ціо­наль­них фі­скаль­них ін­сти­ту­тів що­до ви­мог Єв­ро­со­ю­зу не­об­хі­дно ви­рі­ши­ти весь спектр про­блем що­до пи­тань ру­ху іно­зем­но­го ка­пі­та­лу до на­ціо­наль­ної економіки.

4. При роз­роб­ці сфе­ри ін­те­гра­ції фі­скаль­них ін­сти­ту­тів кра­ї­ни, яка при­єд­ну ється до ЄС, на дер­жав­но­му рів­ні не­об­хі­дно за­без­пе­чи­ти та вра­хо­ву­ва­ти отри­ма­ні ре­зуль­та­ти фа­хо­вої оцін­ки їх пер­спе­ктив. Адже са­ме во­ни мо­гли б да­ти об’єктив не уяв­ле­н­ня про ре­аль­ні по­тре­би кра­ї­ни не­чле­на, за умов на­бу­т­тя нею пов­но цін­но­го член­ства.

З огля­ду на ви­кла­де­ну спе­ци­фі­ку за­галь­но­еко­но­мі­чних на­пря­мів транс фор­ма­цій­них про­це­сів Єв­ро­со­ю­зу, які охо­плю­ють і фіскальні ін­сти­ту­ти, мо­жна окре­сли­ти і більш кон­кре­тні на­пря­ми роз­ви­тку.

1. На дер­жав­но­му рів­ні слід вка­за­ти прі­о­ри­те­тні ці­лі роз­ви­тку фі­скаль­них ін­сти­ту­тів, що ни­ні ко­ре­спон­ду­ють та ви­зна­ча­ють на­да­лі по­ступ на­ціо­наль­ної еко но­мі­ки. Са­ме во­ни по­вин­ні вста­но­ви­ти пев­ні за­охо­че­н­ня в пла­ні дер­жав­ної еко но­мі­чної по­лі­ти­ки.

2. На га­лу­зе­во­му рів­ні на­ціо­наль­ної економіки не­об­хі­дно чі­тко ви­окре­ми­ти всі то­чки до­ти­ку з фі­скаль­ни­ми ін­сти­ту­та­ми і від­кри­ти їм від­по­від­ну “зе­ле­ну ву ли­цю” для ру­ху впе­ред.

3. До­ціль­но ви­зна­чи­ти мі­сце рі­зних га­лу­зей у кон­текс­ті фі­скаль­них ін­сти­ту­тів. Цей про­цес за­ле­жа­ти­ме від ре­аль­но­го га­лу­зе­во­го впли­ву на фор­му­ва­н­ня до­хі­дної ча­сти­ни дер­жав­но­го бю­дже­ту та отри­ма­н­ня ре­сур­сів з ви­тра­тної ча­сти­ни. В осно ву кла­си­фі­ка­ції га­лу­зей мо­жна по­кла­сти вста­нов­ле­ні по­ка­зни­ки: се­ре­дньо­рі­чні тем­пи зро­ста­н­ня рин­ку, участь у фор­му­ван­ні бю­дже­ту та отри­ман­ні дер­жав­них до­та­цій, що ха­ра­кте­ри­зує від­но­сну кон­ку­рен­тну пе­ре­ва­гу га­лу­зей.

4. Вра­хо­ву­ю­чи сві­то­вий до­свід роз­ви­тку ре­аль­но­го се­кто­ру економіки, до ціль­но фо­к­усу­ва­ти­ся на за­охо­чен­ні вкла­да­н­ня ка­пі­та­лів та ін­ве­сти­цій не тіль­ки у

ве­ли­кі під­при­єм­ства, але й у під­при­єм­ства ма­ло­го і се­ре­дньо­го бі­зне­су. У цьо­му кон­текс­ті акту­аль­ни­ми є спри­я­н­ня ін­ве­сти­цій­ній ді­яль­но­сті, а та­кож за­без­пе­чен ня умов для пе­ре­тво­ре­н­ня зна­чної кіль­ко­сті гро­ма­дян на ре­аль­них вла­сни­ків.

Для Укра­ї­ни, за умов до­сить бо­лі­сних єв­ро­ін­те­гра­цій­них про­це­сів, акцен­ту ва­н­ня ува­ги на фі­скаль­них ін­сти­ту­тах у їх від­по­від­них яко­стях мо­же бу­ти ко­рис ним для подаль­шо­го по­гли­бле­н­ня спів­пра­ці з Єв­ро­со­ю­зом та коригування вже зро­бле­них кро­ків. Пер­ший на­ко­пи­че­ний до­свід на­шо­го за­про­ва­дже­н­ня Уго­ди про асо­ці­а­цію між Укра­ї­ною та Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом * ви­явив до­сить ши­ро­кий спектр не­ви­рі­ше­них про­блем, який ви­пли­ває з не­до­о­пра­цю­ва­н­ня як са­мої уго­ди, так і від­по­від­них ме­ха­ні­змів її ре­а­лі­за­ції на пра­кти­ці.

З огля­ду на всю су­ку­пність пи­тань що­до роз­ви­тку на­ціо­наль­ної економіки Укра­ї­ни в кон­текс­ті єв­ро­ін­те­гра­цій­них про­це­сів ло­гі­чним є та­ке:

– фіскальні ін­сти­ту­ти яв­ля­ють со­бою ва­жли­ву пе­ред­умо­ву успі­шно­го пе­ре­хо­ду Укра­ї­ни до рин­ко­вої еко­но­мі­чної мо­де­лі, яка є най­більш аде­ква­тною ви­мо­гам Єв­ро со­ю­зу; ви­ко­ри­ста­н­ня фі­скаль­них ін­сти­ту­тів за­хі­дно­го ти­пу в еко­но­мі­ці Укра­ї­ни спри­я­ти­ме під­ви­щен­ню мі­ри зрі­ло­сті рин­ко­вої економіки та її аде­ква­тно­сті еко но­мі­чним си­сте­мам кра­їн Єв­ро­со­ю­зу; все це до­по­мо­же за­лу­чен­ню іно­зем­них ін­вес ти­цій до економіки Укра­ї­ни, а та­кож роз­ви­тко­ві рин­ко­во­го се­ре­до­ви­ща, по­лі­пшен ню си­ту­а­ції з фор­му­ва­н­ням бю­дже­ту, під­ви­щен­ню рів­ня жи­т­тя на­се­ле­н­ня кра­ї­ни;

– оскіль­ки роз­ви­ток економіки Укра­ї­ни від­бу­ва­є­ться в кон­текс­ті зро­ста­ю­чої вза­є­мо­за­ле­жно­сті на­ціо­наль­них еко­но­мік, то фіскальні ін­сти­ту­ти мо­жна роз­гля да­ти як впли­во­вий фактор ін­те­гра­ції Укра­ї­ни у сві­то­ву еко­но­мі­чну си­сте­му;

– сві­то­ві фі­нан­со­ві кри­зи не мо­жуть не сто­су­ва­ти­ся роз­ви­тку на­ціо­наль­ної економіки Укра­ї­ни, хо­ча всі кри­зи, які від­бу­ва­ли­ся про­тя­гом усіх ро­ків не­за­леж но­сті, ма­ли ду­же спе­ци­фі­чний вплив са­ме на Укра­ї­ну [4, c. 177]. Фіскальні ін­сти ту­ти для ві­тчи­зня­них умов жо­дно­го ра­зу не ви­сту­па­ли як пев­ний за­по­бі­жник зов­ні­шніх кри­зо­вих явищ, хо­ча в цьо­му зна­чен­ні во­ни ма­ють ве­ли­кі пер­спе­кти­ви;

– фор­му­ва­н­ня аде­ква­тно­сті на­ціо­наль­них фі­скаль­них ін­сти­ту­тів фі­скаль­ним ін­сти­ту­там Єв­ро­со­ю­зу має від­бу­ва­ти­ся з ура­ху­ва­н­ням на­яв­но­го між­на­ро­дно­го до­сві­ду у від­по­від­них сфе­рах еко­но­мі­чно­го жи­т­тя.

Ха­ра­кте­ри­зу­ю­чи проблеми ро­лі та мі­сця фі­скаль­них ін­сти­ту­тів у про­це­сі кон стру­ктив­но­го роз­ви­тку Єв­ро­со­ю­зу, тре­ба вра­хо­ву­ва­ти по­то­чну си­ту­а­цію у сві­ті. Без­за­пе­ре­чним є те, що кри­зо­ві яви­ща та їх на­слід­ки спе­ци­фі­чно впли­ва­ють не тіль­ки на мо­жли­во­сті роз­ши­ре­н­ня Єв­ро­со­ю­зу, але й на роз­ви­ток фі­скаль­них ін­сти­ту­тів. На­при­клад, від­плив ка­пі­та­лу є одним з най­по­мі­тні­ших на­слід­ків кри зи і від­бу­ва­є­ться у ті­сно­му вза­є­мозв’яз­ку з кон­кре­тни­ми ре­гіо­наль­ни­ми осо­бли­во стя­ми роз­гор­та­н­ня са­мої кри­зи.

Фіскальні ін­сти­ту­ти ві­ді­гра­ють ва­жли­ву роль і в кон­стру­ктив­них про­це­сах – фор­му­ван­ні об’єд­нань кра­їн (у да­но­му ви­пад­ку – Єв­ро­со­ю­зу). Во­ни та­кож ма­ють осо­бли­ве зна­че­н­ня і в де­стру­ктив­но­му роз­ви­тку. Якщо кон­стру­ктив­ні про­це­си ма ють пев­ний істо­ри­чний до­свід, який ви­мі­рю­є­ться де­ся­ти­річ­чя­ми та при­кла­да­ми рі­зних кра­їн, то де­стру­ктив­ні про­це­си по­ки що обме­жу­ю­ться ви­хо­дом Ве­ли­ко­бри та­нії з Єв­ро­со­ю­зу.

Пі­сля ре­фе­рен­ду­му 2016 р., який під­три­мав ви­хід Ве­ли­ко­бри­та­нії з ЄС скла ла­ся до­сить спе­ци­фі­чна си­ту­а­ція, пов­ною мі­рою не розв’яза­на й до­сі. Як під­крес

* Уго­да про асо­ці­а­цію між Укра­ї­ною, з одні­єї сто­ро­ни, та Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом, Єв­ро пей­ським спів­то­ва­ри­ством з атом­ної енер­гії і їхні­ми дер­жа­ва­ми чле­на­ми, з ін­шої сто­ро­ни [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011.

лю­ва­ло­ся в то­го­ча­сних за­со­бах ма­со­вої ін­фор­ма­ції, “уряд Ве­ли­ко­бри­та­нії на­ра­зі не ви­ро­бив чі­тко­го пла­ну що­до ви­хо­ду кра­ї­ни з ЄС, усе­ре­ди­ні уря­ду є зна­чні су пе­ре­чно­сті що­до стра­те­гії Brexit” [5]. Не ана­лі­зу­ю­чи окре­мо при­чи­ни та на­слід­ки Brexit, за­зна­чи­мо, що Ве­ли­ко­бри­та­нія, так са­мо як і Ні­меч­чи­на, тра­ди­цій­но ви сту­па­ла най­біль­шим до­но­ром Єв­ро­со­ю­зу, су­мар­ний чи­стий роз­мір вне­сків Спо­лу че­но­го Ко­ро­лів­ства до спіль­но­го єв­ро­пей­сько­го бю­дже­ту у 2007–2013 рр. ста­но вив 57 млрд. єв­ро [6, c. 194–195]. Не­зва­жа­ю­чи на три­ва­ле член­ство в Єв­ро­со­ю­зі, кра­ї­на так і не по­збу­ла­ся упе­ре­дже­но­го став­ле­н­ня до ідеї єв­ро­пей­ської ін­те­гра­ції.

На да­но­му ета­пі роз­ви­тку ЄС важ­ко ска­за­ти – чи є Brexit єди­ним при­кла­дом, і чи з’яв­ля­ться ще кра­ї­ни – по­слі­дов­ни­ці Ве­ли­ко­бри­та­нії. Ра­зом з тим з то­чки зо­ру ро­лі фі­скаль­них ін­сти­ту­тів у про­це­сі транс­фор­ма­ції Єв­ро­со­ю­зу він є до­сить по­ка зо­вим. У цьо­му пла­ні фіскальні ін­сти­ту­ти ви­сту­па­ють не як ру­шій­на си­ла кон стру­ктив­них про­це­сів, а са­ме як еле­мен­ти, які до остан­ньо­го пе­ре­шко­джа­ти­муть да­ним про­це­сам. На­віть прийня­те по­лі­ти­чне рі­ше­н­ня про ви­хід кра­ї­ни з Єв­ро­со юзу в еко­но­мі­чній пло­щи­ні сти­ка­ти­ме­ться з чин­ни­ка­ми функціонування фі­скаль них ін­сти­ту­тів са­ме кра­ї­ни – чле­на ство­ре­но­го ра­ні­ше об’єд­на­н­ня.

З то­чки зо­ру про­це­су ви­хо­ду кра­ї­ни з Єв­ро­со­ю­зу не­об­хі­дна від­по­від­на пе­ре орі­єн­та­ція ро­лі та мі­сця фі­скаль­них ін­сти­ту­тів: по пер­ше, лі­кві­да­ція їх ха­ра­кте­ри стик, при­та­ман­них кра­ї­нам – чле­нам об’єд­на­н­ня (в да­но­му ви­пад­ку – ЄС); по дру­ге, від­ро­дже­н­ня ха­ра­кте­ри­стик, при­та­ман­них кра­ї­нам, які не вхо­дять до об’єд нань, та їх подаль­ший роз­ви­ток. У да­но­му ви­пад­ку за­ле­жно від то­го, на­скіль­ки дов­го здій­сню­вав­ся пе­ре­хід від функціонування фі­нан­со­вих ін­сти­ту­тів кра­ї­ни пре­тен­ден­та до ви­мог чле­на ін­те­гра­цій­но­го об’єд­на­н­ня, від­бу­ва­ти­ме­ться і зво­рот ний про­цес – пе­ре­хід від фі­скаль­них ін­сти­ту­тів кра­ї­ни чле­на до не­за­ле­жно­го функціонування. З ви­со­кою мі­рою ймо­вір­но­сті мо­жна го­во­ри­ти про “від­нов­лен ня фі­скаль­ної не­за­ле­жно­сті” у ви­пад­ку ви­хо­ду кра­ї­ни – чле­на об’єд­на­н­ня та її по даль­ший роз­ви­ток на са­мо­стій­них за­са­дах. Ра­зом з тим, як ми вже під­кре­слю­ва­ли, фіскальні ін­сти­ту­ти галь­му­ва­ти­муть де­стру­ктив­ний роз­ви­ток. При­чо­му, чим ви щий рі­вень ін­те­гра­ції до­ся­гну­то ці­єю кра­ї­ною, тим більш галь­му­ю­чою бу­де роль фі­скаль­них ін­сти­ту­тів у цьо­му на­пря­мі.

З ура­ху­ва­н­ням ви­ді­ле­них трьох фун­кцій фі­скаль­них ін­сти­ту­тів мо­жна окрес ли­ти їх ре­а­лі­за­цію са­ме у про­це­сі де­стру­ктив­но­го роз­ви­тку Єв­ро­со­ю­зу. Так, за­галь но­утво­рю­ю­ча фун­кція ви­зна­чає основ­ні за­са­ди ви­хо­ду з від­по­від­но­го об’єд­на­н­ня кра­ї­ни чле­на. Ха­ра­кте­ри­зу­ю­чи зміст са­мих ін­сти­ту­тів з то­чки зо­ру ро­лі та зна­чен ня фі­нан­со­вої по­лі­ти­ки як скла­до­вої спіль­ної еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки, ця фун­кція по­ка­зує мо­жли­во­сті де­стру­ктив­но­го ру­ху та йо­го вплив без­по­се­ре­дньо на фіскальні ін­сти­ту­ти. Да­на фун­кція та­кож охо­плює і сфе­ру ре­а­лі­за­ції су­то по­лі­тич них на­пря­мів ЄС за до­по­мо­гою від­по­від­них фі­нан­со­вих ре­сур­сів.

Пов­ною мі­рою де­стру­ктив­ний рух ви­зна­ча­є­ться роз­по­діль­ною фун­кці­єю. Во на ре­а­лі­зу­є­ться у про­це­сі ді­яль­но­сті фі­скаль­них ін­сти­ту­тів згі­дно із сво­їм при­зна че­н­ням – фор­му­ва­н­ням фі­нан­со­вих ре­сур­сів з ви­ко­ри­ста­н­ням на­яв­них ко­штів. Бу­ду­чи при­та­ман­ною біль­ше фі­нан­со­вим ін­сти­ту­там, во­на ви­сту­пає і як основ­на фун­кція без­по­се­ре­дньо фі­нан­сів. У свою чер­гу, фі­нан­со­ва скла­до­ва і є най­більш ілю­стра­тив­ною са­ме для де­стру­ктив­но­го про­це­су в еко­но­мі­чній сфе­рі.

В умо­вах де­стру­ктив­но­го ру­ху кон­троль­на фун­кція, як і роз­по­діль­на, пов’яза на без­по­се­ре­дньо з фінансами. І са­ме кон­троль­на фун­кція до­зво­ляє фі­скаль­ним ін­сти­ту­там здій­сню­ва­ти без­по­се­ре­днє фор­му­ва­н­ня фі­нан­со­вих ре­сур­сів, а та­кож їх ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти. Кон­троль­на фун­кція ви­сту­пає як осно­ва для фор­му­ва­н­ня та

про­ве­де­н­ня управ­лін­ських рі­шень. Роз­ви­ток ці­єї фун­кції по­гли­блю­є­ться пі­сля за вер­ше­н­ня де­стру­ктив­но­го про­це­су і без­по­се­ре­дньо ви­хо­ду кра­ї­ни з ЄС.

Ви­снов­ки

Фіскальні ін­сти­ту­ти ві­ді­гра­ють ва­го­му роль у транс­фор­ма­ції Єв­ро­со­ю­зу. Як у кон­стру­ктив­но­му, так і в де­стру­ктив­но­му про­це­сах во­ни ви­сту­па­ють го­лов­ною скла­до­вою їх ін­сти­ту­цій­но­го оформ­ле­н­ня. Фіскальні ін­сти­ту­ти ЄС ма­ють ва­жли ве зна­че­н­ня у фор­му­ван­ні стри­жня ін­те­гра­цій­ної ар­хі­те­кту­ри не тіль­ки з по­зи­цій економіки, але й по­лі­ти­ки. Са­ме зав­дя­ки фі­скаль­ним ін­сти­ту­там здій­сню­є­ться ма те­рі­а­лі­за­ція до­ве­де­н­ня по­лі­ти­чно­го впли­ву на кра­ї­ни – чле­ни ЄС. Та­кож від­бу ва­є­ться зво­ро­тний вплив з бо­ку кра­їн чле­нів як на прийня­т­тя цен­тра­лі­зо­ва­них рі­шень, так і на ін­ші кра­ї­ни. На­віть гі­по­те­ти­чне по­збав­ле­н­ня ЄС фі­скаль­них ін­сти­ту­тів при­зве­де до йо­го фа­кти­чно­го пе­ре­тво­ре­н­ня ви­клю­чно в по­лі­ти­чне об’єд­на­н­ня з сум­нів­ни­ми спро­мо­жно­стя­ми для ре­а­лі­за­ції спіль­ної еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки і до­ся­гне­н­ня ці­лей, що по­тре­бу­ють ви­ко­ри­ста­н­ня фі­нан­со­вих ре­сур­сів.

У про­це­сі кон­стру­ктив­но­го роз­ви­тку Єв­ро­со­ю­зу (йо­го роз­ши­ре­н­ня) від­бу ва­є­ться гар­мо­ні­за­ція всіх атри­бу­тив­них ознак кра­ї­ни – пре­тен­ден­тки на член­ство до рів­ня кра­ї­ни уча­сни­ці. Са­ме фіскальні ін­сти­ту­ти ви­сту­па­ють у ро­лі пер­шо­чер го­вих еле­мен­тів, гар­мо­ні­за­ція яких за­без­пе­чить яко­мо­га швид­шу ін­те­гра­цію кра­ї­ни до ЄС.

В умо­вах де­стру­ктив­них про­це­сів Єв­ро­со­ю­зу (що ілю­струє Brexit) фіскальні ін­сти­ту­ти є пі­до­йма­ми, які до остан­ньо­го утри­му­ють кра­ї­ну в ме­жах об’єд­на­н­ня. І са­ме за до­по­мо­гою фі­скаль­них ін­сти­ту­тів кра­ї­на, що пе­ре­ста­ла бу­ти чле­ном об’єд­на­н­ня, на­бу­ває атри­бу­тив­них ознак та­кої, яка від­но­ви­ла свою “не­за ле­жність”.

Для Укра­ї­ни акцен­ту­ва­н­ня ува­ги на фі­скаль­них ін­сти­ту­тах в їх від­по­від­них яко­стях мо­же бу­ти ко­ри­сним для подаль­шо­го по­гли­бле­н­ня спів­пра­ці з Єв­ро­сою зом та коригування вже про­ве­де­них за­хо­дів. Пер­ший на­гро­ма­дже­ний до­свід на­шої ре­а­лі­за­ції Уго­ди про асо­ці­а­цію між Укра­ї­ною та Єв­ро­со­ю­зом ви­явив до­сить ши­ро кий спектр не­ви­рі­ше­них про­блем. Са­ме то­му на­яв­ність фі­скаль­них ін­сти­ту­тів є ва­жли­вою пе­ред­умо­вою успі­шно­го пе­ре­хо­ду Укра­ї­ни до рин­ко­вої еко­но­мі­чної мо де­лі, яка є най­більш аде­ква­тною ви­мо­гам Єв­ро­со­ю­зу. Ви­ко­ри­ста­н­ня фі­скаль­них ін­сти­ту­тів за­хі­дно­го ти­пу у ві­тчи­зня­ній еко­но­мі­ці при­ве­де до під­ви­ще­н­ня сту­пе­ня зрі­ло­сті її рин­ко­вої економіки, а та­кож її аде­ква­тно­сті еко­но­мі­чним си­сте­мам кра­їн Єв­ро­со­ю­зу. Усе це спри­я­ти­ме за­лу­чен­ню іно­зем­них ін­ве­сти­цій в укра­їн­ську еко­но­мі­ку, роз­ви­тко­ві рин­ко­во­го се­ре­до­ви­ща, по­лі­пшен­ню си­ту­а­ції з фор­му­ван ням бю­дже­ту, під­ви­щен­ню рів­ня жи­т­тя на­се­ле­н­ня кра­ї­ни. Крім то­го, ви­зна­че­н­ня від­по­від­ної ро­лі та мі­сця фі­скаль­них ін­сти­ту­тів в Єв­ро­со­ю­зі спри­я­ти­ме і ре­зуль­та тив­но­сті до­слі­дже­н­ня та­кої про­бле­ма­ти­ки в Україні, а їх подаль­ше ви­вче­н­ня, без пе­ре­чно, є ва­жли­вим не тіль­ки для усві­дом­ле­н­ня прин­ци­пів функціонування ме­ха­ні­змів ЄС, але й для по­бу­до­ви від­по­від­них еле­мен­тів еко­но­мі­чної си­сте­ми Укра­ї­ни, аде­ква­тної су­ча­сним єв­ро­пей­ським ви­мо­гам.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Лук’янюк М.Є. Фіскальні ін­сти­ту­ти як чин­ни­ки за­без­пе­че­н­ня кон­ку­рен­то спро­мо­жно­сті на­ціо­наль­них еко­но­мік // На­у­ко­вий ві­сник Ужго­род­сько­го на­ціо наль­но­го уні­вер­си­те­ту. – Се­рія : Еко­но­мі­ка. – 2016. – Вип. 7. – Ч. 2. – С. 78–82.

2. Бор­зен­ко О.О., Пан­фі­ло­ва Т.О. До­свід ін­сти­ту­а­лі­за­ції фі­нан­со­вої сфе­ри кра­їн Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу / International economic relations and prospects for national

development: contemporary challenges and solutions : monogr. ; [M.I. Fleychuk, U.A. Ganski, V.U. Kazlouski, eds.]. – Daugavpils : Daugava Print, 2018. – P. 128–142.

3. Гор­бач Л.М., Пло­тні­ков О.В. Мі­жна­ро­дні еко­но­мі­чні від­но­си­ни : під­руч. – К. : Кон­дор, 2017. – 432 с.

4. Бу­ра­ков­ский И.В., Пло­тни­ков А.В. Ми­ро­вая эко­но­ми­ка: гло­баль­ный фи­нан со­вый кри­зис. – Харь­ков : Фо­лио, 2010. – 415 с.

5. Haynes D., Elliott F. Cabinet split threatens to derail May’s Brexit talks // The Times. – 2016. – November 15 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.thetimes.co.uk/edition/news/cabinet split threatens to derail may s brexit talks hxfwmv2td.

6. Ку­зне­цов О.В. Фіскальні аспе­кти член­ства Ве­ли­ко­бри­та­нії у Єв­ро­пей­сько­му Со­ю­зі / Акту­аль­ні проблеми між­на­ро­дних від­но­син : зб. на­ук. праць. – К. : Ки­їв ський нац. ун т іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка, Ін т між­на­ро­дних від­но­син, 2009. – Вип. 87. – Ч. ІІ. – С. 187–195 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.library. univ.kiev.ua/ukr/host/viking/db/ftp/univ/apmv/apmv_2009_087_02.pdf.

References

1. Lukyanyuk M.E. Fiskal’ni instytuty yak chynnyky zabezpechennya konkuren9 tospromozhnosti natsional’nykh ekonomik [Fiscal institutions as factors of ensuring competitiveness of national economics]. Naukovyi visnyk Uzhhorods’koho natsional’noho universytetu. Seriya Ekonomika – Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series Economics, 2016, Iss. 7, Part 2, pp. 78–82 [in Ukrainian].

2. Borzenko O.O., Panfilova T.O. Dosvid Instytualizatsii Finansovoi Sfery Krain Evropeis’koho Soyuzu [Experience of Institutionalization of the Financial Sector of the European Union Countries], in: International Economic Relations and Prospects for National Development: Contemporary Challenges and Solutions. M.I. Fleychuk, U.A. Ganski, V.U. Kazlouski (Eds.). Daugavpils, Daugava Print, 2018, pp. 128–142 [in Ukrainian].

3. Gorbach L.M., Plotnikov O.V. Mizhnarodni Ekonomichni Vidnosyny [International Economic Relations]. Kyiv, Kondor, 2017 [in Ukrainian].

4. Burakovskii I.V., Plotnikov A.V. Mirovaya Ekonomika: Global’nyi Finansovyi Krizis [The World Economy: Global Financial Crisis]. Kharkov, Folio, 2010 [in Russian].

5. Haynes D., Elliott F. Cabinet split threatens to derail May’s Brexit talks. The Times, November 15, 2016, available at: https://www.thetimes.co.uk/edition/news/ cabinet split threatens to derail may s brexit talks hxfwmv2td.

6. Kuznetsov O.V. Fiskal’ni aspekty chlenstva Velykobrytanii u Evropeis’komu Soyuzi [Fiscal aspects of UK membership in the European Union]. Aktual’ni problemy mizhnarodnykh vidnosyn. – Actual problems of international relations. Collection of sci entific works, Kyiv, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Institute of International Relations, 2009, Iss. 87, Part II, pp. 187–195, available at: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/ v i k i n g/ d b/ f t p/ u n i v/ a p m v/ a p m v _2009_087_02. p d f[ i n Ukrainian].

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.