QUALITY OF LIFE IN THE SYSTEM OF SOCIAL SECURITY OF UKRAINE: INDICATORS, LEVEL, THREATS

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Соціальні Проблеми В Практиці Управління - Ста­т­тя на­ді­йшла до ре­да­кції 16 ли­пня 2018 р. The article was received by the Editorial staff on 16 July, 2018.

The list of indicators of the level of quality of life of the population of Ukraine is determined and vectors of threshold values, taking into account the experience of the economically developed EU countries, are substantiated. The level of quality of life by the integral index is identified and its dynamics compared with the integral threshold values is determined. The most important threats are outlined and ranked for the weight of influence. Keywords: social security; quality of life; poverty; education; health care; indicators; threshold values; integral index; threats. References 13; Figures 3; Tables 2; Formulas 4.

Со­ці­аль­но тру­до­ва сфе­ра, а то­чні­ше – лю­ди­на з її на­галь­ни­ми по­тре­ба­ми, ін­те­ре­са­ми, цін­но­стя­ми, є основ­ною ру­шій­ною си­лою, ме­тою і кри­те­рі­єм усьо­го еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку, успі­ху еко­но­мі­чних і со­ці­аль­них реформ. То­му со­ці­аль­на без­пе­ка – це не тіль­ки пи­та­н­ня люд­сько­го роз­ви­тку, по­лі­ти­чної ста­біль­но­сті су­спіль­ства та утвер­дже­н­ня на­ціо­наль­них ін­те­ре­сів, але й під­грун­тя цьо­го еко но­мі­чно­го зро­ста­н­ня. О. Ко­валь за­зна­чає: “Со­ці­аль­на без­пе­ка є пре­дме­том ба­га тьох сфер со­ці­аль­но гу­ма­ні­тар­но­го зна­н­ня. Най­біль­ша ува­га цій ка­те­го­рії при­ді­ля­є­ться фі­ло­со­фа­ми, пси­хо­ло­га­ми, со­ціо­ло­га­ми та еко­но­мі­ста­ми. При цьо му ко­жна з на­ве­де­них га­лу­зей на­у­ко­во­го зна­н­ня має своє вла­сне уяв­ле­н­ня про со­ці­аль­ну без­пе­ку як пре­дмет до­слі­дже­н­ня, її дже­ре­ла, чин­ни­ки, загрози то­що. Зда­ва­ло­ся б, це до­зво­ляє на­у­ко­вій спіль­но­ті скла­сти все­бі­чне, ком­пле­ксне уяв­лен ня про за­зна­че­не яви­ще, оці­ни­ти всю гли­би­ну та від­тін­ки про­блем те­о­ре­ти­чно­го та пра­кти­чно­го ха­ра­кте­ру, за­про­по­ну­ва­ти ме­то­до­ло­гі­чний ін­стру­мен­та­рій йо­го до­слі­дже­н­ня. Одна­че на­ра­зі та­ко­го не від­бу­ва­є­ться” [1, с. 3].

Під со­ці­аль­ною без­пе­кою ми ро­зу­мі­є­мо стан со­ці­аль­ної сфе­ри, за яко­го за­без пе­чу­ю­ться ви­со­ка якість жи­т­тя на­се­ле­н­ня (ма­те­рі­аль­ний рі­вень і со­ці­аль­ні скла до­ві), за­хи­ще­ність основ­них жит­тє­во ва­жли­вих де­мо­від­нов­лю­валь­них про­це­сів (не­за­ле­жно від впли­ву ре­аль­них і по­тен­ці­аль­них, вну­трі­шніх та зов­ні­шніх за­гроз), мо­жли­вість здо­бу­т­тя які­сної осві­ти і від­су­тність за­гроз здо­ров’ю та жи­т­тю лю­ди­ни.

Слід під­кре­сли­ти, що існу­ю­чі тра­кту­ва­н­ня і ви­зна­че­н­ня са­мо­го по­ня­т­тя “якість жи­т­тя” (іно­ді во­но на­віть ото­то­жню­є­ться з по­ня­т­тям “рі­вень жи­т­тя”) є ду же не­о­дно­зна­чни­ми і, по­при ве­ли­кий ін­те­рес до ці­єї про­бле­ма­ти­ки за­ру­бі­жних та ві­тчи­зня­них до­слі­дни­ків, за­ли­ша­ю­ться дис­ку­сій­ни­ми. Дій­сно, по­ня­т­тя “якість жи­т­тя” і “рі­вень жи­т­тя” пе­ре­плі­та­ю­ться, пе­ре­бу­ва­ють у ті­сно­му вза­є­мозв’яз­ку і до­пов­ню­ють одне одно­го. Під рів­нем жи­т­тя ро­зу­мі­ють за­без­пе­че­ність на­се­ле­н­ня не­об­хі­дни­ми ма­те­рі­аль­ни­ми бла­га­ми і по­слу­га­ми, що вклю­чає ма­те­рі­аль­ні умо­ви жи­т­тя, пра­ці та зайня­то­сті. Якість жи­т­тя – це не тіль­ки на­ле­жний йо­го рі­вень, але й умо­ви по­бу­ту і до­зві­л­ля, здо­ров’я, осві­та, при­ро­дне се­ре­до­ви­ще про­жи­ван

ня, а та­кож суб’єктив­ні чин­ни­ки (на­при­клад, від­чу­т­тя впев­не­но­сті в май­бу­тньо­му, со­ці­аль­ної за­хи­ще­но­сті, ща­стя) то­що.

Якість жи­т­тя є ком­пле­ксною та ба­га­то­ви­мір­ною ха­ра­кте­ри­сти­кою і за­ле­жить від чи­слен­них об’єктив­них та суб’єктив­них фа­кто­рів. Са­ме то­му обгрунтування си­сте­ми ін­ди­ка­то­рів яко­сті жи­т­тя, іден­ти­фі­ка­ція її рів­ня по­рів­ня­но з ін­те­граль­ни$ ми по­ро­го­ви­ми зна­че­н­ня­ми та ви­яв­ле­н­ня най­біль­ших за­гроз – акту­аль­не зав­дан$ ня сьо­го­де­н­ня.

По­ня­т­тя “якість жи­т­тя” є ши­ро­ко вжи­ва­ним, однак не має за­галь­но­ви­зна­ної фор­ма­лі­зо­ва­ної стру­кту­ри і стан­дар­тно­го на­бо­ру ін­ди­ка­то­рів. Ко­жен до­слі­дник про­по­нує вла­сний пе­ре­лік скла­до­вих та їх ін­ди­ка­то­рів, який не є до­гмою і мо­же змі­ню­ва­ти­ся за­ле­жно від зав­дань та гли­би­ни до­слі­дже­н­ня. Орі­єн­ти­ри при ви­бо­рі по­ка­зни­ків для фор­му­ва­н­ня ін­ди­ка­то­рів за­ле­жать від по­треб лю­дей, рів­ня со­ці­аль$ но$еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку кра­їн і ре­гіо­нів, а та­кож від мо­жли­во­сті та дже­рел отри$ ма­н­ня до­сто­вір­ної ін­фор­ма­ції. То­му в рі­зних між­на­ро­дних ін­де­ксах ви­ко­ри­сто­ву$ ються рі­зні кри­те­рії та рі­зні ме­то­ди­ки роз­ра­хун­ку.

Крім то­го, ви­ни­ка­ють й ін­ші пи­та­н­ня. Зокре­ма, не­має до­сто­вір­ної ста­ти­сти$ ки, да­ні за одни­ми і ти­ми са­ми­ми ін­ди­ка­то­ра­ми ча­сто не збі­га­ю­ться, а не­ста­ча не$ об­хі­дних ста­ти­сти­чних да­них ускла­днює ви­ко­ри­ста­н­ня ін­ди­ка­то­рів у ба­га­тьох кра­ї­нах. Це озна­чає, що стра­те­гія під­ви­ще­н­ня яко­сті жи­т­тя по­вин­на пе­ред­ба­ча­ти та­кож роз­ви­ток ста­ти­сти­чних служб у кра­ї­нах, які пе­ре­хо­дять до ре­а­лі­за­ції та­кої стра­те­гії. Не мо­жна за­бу­ва­ти, що істин­ним кри­те­рі­єм по­бу­до­ви будь$якої си­сте­ми по­ка­зни­ків є мо­жли­вість її облі­ку. От­же, на­ве­де­ний ниж­че пе­ре­лік скла­до­вих та ін­ди­ка­то­рів яко­сті жи­т­тя від­обра­жає ба­че­н­ня ав­то­рів. Жо­ден на­бір ін­ди­ка­то­рів не мо­же бу­ти до­ско­на­лим і оста­то­чним, то­му по­тре­бує подаль­шо­го роз­ро­бле­н­ня та мо­дер­ні­за­ції з пли­ном ча­су, щоб від­по­від­а­ти кон­кре­тним по­тре­бам, кра­ї­нам, прі­о­ри­те­там і мо­жли­во­стям.

Най­більш ва­го­ми­ми до­слі­дже­н­ня­ми яко­сті жи­т­тя в Україні є пра­ці Ін­сти­ту­ту де­мо­гра­фії та со­ці­аль­них до­слі­джень іме­ні М.В. Пту­хи НАН Укра­ї­ни [2], Дер­жав$ ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни *, На­ціо­наль­но­го ін­сти­ту­ту стра­те­гі­чних до­слі$ джень [1], Ін­сти­ту­ту економіки про­ми­сло­во­сті НАН Укра­ї­ни [3], Ін­сти­ту­ту гео­гра$ фії НАН Укра­ї­ни [4] та ін.

По­при всю ва­го­мість ви­ко­на­них до­слі­джень, слід за­ува­жи­ти, що в них не зав$ жди є ви­зна­че­н­ня ди­на­мі­ки ін­те­граль­но­го ін­де­ксу, не здій­сне­но по­рів­ня­н­ня ін­те$ граль­них ін­де­ксів з ін­те­граль­ни­ми по­ро­го­ви­ми зна­че­н­ня­ми – са­ме іден­ти­фі­ка­ція на­яв­но­го ста­ну, ви­ко­ри­ста­ні ме­то­ди нор­му­ва­н­ня мі­стять не­до­лі­ки, екс­пер­тні ме$ то­ди ви­зна­че­н­ня ва­го­вих ко­е­фі­ці­єн­тів є суб’єктив­ни­ми і не ви­клю­ча­ють прин­ци$ по­вих по­ми­лок. Крім то­го, ва­жли­вість окре­мих скла­до­вих вва­жа­є­ться одна­ко­вою, а ва­го­ві ко­е­фі­ці­єн­ти є по­стій­ни­ми у ча­сі. Вста­нов­ле­ні не­до­лі­ки від­да­ля­ють отри$ ма­ний ре­зуль­тат від ре­аль­ної дій­сно­сті.

От­же, ме­та стат­ті – іден­ти­фі­ку­ва­ти рі­вень со­ці­аль­них скла­до­вих яко­сті жи­т­тя на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни, по­рів­ня­ти їх з ін­те­граль­ни­ми по­ро­го­ви­ми зна­че­н­ня­ми і ви$ яви­ти най­впли­во­ві­ші загрози у цій сфе­рі з по­зи­цій со­ці­аль­ної безпеки.

Від­по­від­но до на­шо­го ро­зу­мі­н­ня со­ці­аль­ної безпеки, ми ви­ді­ля­є­мо в її си­сте­мі та­кі основ­ні скла­до­ві: рі­вень жи­т­тя (ма­те­рі­аль­не за­без­пе­че­н­ня яко­сті жи­т­тя); де$ м о гра­фі­чна скла­до­ва( за­хи­ще­ність де м о від­нов­лю­валь­них про­це­сів) і со­ці­аль­на

* Ре­гіо­наль­ний люд­ський роз­ви­ток : стат. бюл. / Дер­жав­на слу­жба ста­ти­сти­ки : Офі­цій$ ний сайт [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : www.ukrstat.gov.ua.

скла­до­ва яко­сті жи­т­тя (мо­жли­во­сті збе­ре­же­н­ня здо­ров’я, здо­бу­т­тя осві­ти, без­печ$ но­го жи­т­тя) (рис. 1). Та­кож на­ве­де­но пе­ре­лік ін­ди­ка­то­рів, які ми ви­ко­ри­сто­ву­є­мо для ви­мі­рю­ва­н­ня від­по­від­них скла­до­вих (з ура­ху­ва­н­ням мо­жли­во­сті отри­ма­н­ня до­сто­вір­них да­них).

Рис. 1. Стру­кту­ра со­ці­аль­ної безпеки та її ін­ди­ка­то­ри Скла­де­но ав­то­ра­ми.

Ми до­слі­джу­є­мо са­ме со­ці­аль­ну скла­до­ву со­ці­аль­ної безпеки – від­су­тність за$ гроз здо­ров’ю, роз­ви­тку та жи­т­тю лю­ди­ни. У цьо­му кон­текс­ті якість жи­т­тя ха­рак$ те­ри­зу­ва­ти­ме­мо та­ки­ми ін­ди­ка­то­ра­ми *:

– рі­вень бі­дно­сті як час­тка на­се­ле­н­ня із се­ре­дньо­ду­шо­ви­ми су­ку­пни­ми ви­тра$ та­ми є ниж­чим за фа­кти­чний про­жи­тко­вий мі­ні­мум (ПМ), % (D). (Хо­ча цей по$ ка­зник, за ло­гі­кою на­шо­го по­ді­лу, мав би бу­ти у пер­шій гру­пі, однак, вра­хо­ву­ю­чи кри­ти­чне зна­че­н­ня бі­дно­сті для мо­жли­во­стей збе­ре­же­н­ня здо­ров’я, здо­бу­т­тя осві­ти й без­пе­чно­сті жи­т­тя, ми вклю­чи­ли йо­го у цю гру­пу);

– за­хво­рю­ва­ність на­се­ле­н­ня – кіль­кість упер­ше за­ре­є­стро­ва­них ви­пад­ків за$ хво­рю­вань, на 100 тис. на­се­ле­н­ня (D); – кіль­кість лі­ка­рів усіх спе­ці­аль­но­стей, на 10 тис. на­се­ле­н­ня (S); – кіль­кість се­ре­дньо­го ме­ди­чно­го пер­со­на­лу, на 10 тис. на­се­ле­н­ня (S); – рі­вень охо­пле­н­ня до­шкіль­ною осві­тою ді­тей ві­ком 3–5 ро­ків, % до кіль­ко­сті

ді­тей від­по­від­но­го ві­ку (S); – рі­вень охо­пле­н­ня за­галь­ною се­ре­дньою осві­тою ді­тей шкіль­но­го ві­ку (6– 18 ро­ків), % до кіль­ко­сті ді­тей від­по­від­но­го ві­ку (S);

* S – сти­му­ля­то­ри, збіль­ше­н­ня яких є ба­жа­ним; D – де­сти­му­ля­то­ри, змен­ше­н­ня яких є ба­жа­ним.

– рі­вень охо­пле­н­ня ви­щою осві­тою, на 10 тис. на­се­ле­н­ня (S); – рі­вень зло­чин­но­сті, на 100 тис. на­се­ле­н­ня (D).

Рі­вень бі­дно­сті. Бі­дність на­се­ле­н­ня – одна з го­лов­них гло­баль­них про­блем, яка за­ли­ша­є­ться не­розв’яза­ною, не­зва­жа­ю­чи на зна­чні успі­хи в еко­но­мі­чно­му роз­ви­тку сві­ту в остан­ні де­ся­ти­лі­т­тя. Осно­во­по­ло­жність ці­єї проблеми по­ля­гає в то­му, що во­на істо­тно галь­мує (або й уне­мо­жлив­лює) будь$який роз­ви­ток (крім, хі­ба що, ду­хов­но­го). Са­ме по­ня­т­тя бі­дно­сті тра­кту­є­ться по$рі­зно­му за­ле­жно від ці­лей йо­го ви­ко­ри­ста­н­ня. Ве­ли­кий вплив на ви­зна­че­н­ня бі­дно­сті справ­ляє со­ці­аль­на по­лі­ти­ка, що про­во­ди­ться в кра­ї­ні. У цьо­му зв’яз­ку ста­ти­сти­ка бі­дно­сті є одним з най­скла­дні­ших роз­ді­лів со­ці­аль­ної ста­ти­сти­ки.

Існу­ють рі­зні кри­те­рії ви­зна­че­н­ня бі­дно­сті: аб­со­лю­тний, від­но­сний та суб’єк$ тив­ний. За аб­со­лю­тним кри­те­рі­єм бі­дною вва­жа­є­ться лю­ди­на, що має до­хо­ди, ниж­чі за де­який вста­нов­ле­ний мі­ні­мум – ме­жу бі­дно­сті. При ви­ко­ри­стан­ні кри­те­рію аб­со$ лю­тної бі­дно­сті рі­вень бі­дно­сті й чи­сель­ність бі­дних за­ле­жать са­ме від прийня­тої ме­жі бі­дно­сті. При дру­го­му під­хо­ді за кри­те­рій бе­ре­ться від­но­сна бі­дність. До­слі­дни$ ки ви­хо­дять із сфор­мо­ва­них спів­від­но­шень у роз­по­ді­лі до­хо­дів за рі­зни­ми гру­па­ми на­се­ле­н­ня і ви­зна­ча­ють на цій осно­ві рі­вень се­ре­дніх до­хо­дів най­менш за­без­пе­че$ них груп. На від­мі­ну від кон­це­пції аб­со­лю­тної бі­дно­сті, за та­ко­го під­хо­ду ви­зна­є­ться не­здо­лан­ність бі­дно­сті як со­ці­аль­но­го яви­ща. Аб­со­лю­тна ме­жа бі­дно­сті мо­же бу­ти по­до­ла­на при про­ве­ден­ні від­по­від­ної дер­жав­ної по­лі­ти­ки, то­ді як від­но­сна ме­жа бі­дно­сті існу­ва­ти­ме зав­жди. Тре­тій під­хід – суб’єктив­ний. Він за­сно­ва­ний на об­сте$ же­н­нях гро­мад­ської дум­ки про рі­вень низь­ких або не­до­ста­тніх до­хо­дів.

Ме­жа аб­со­лю­тної бі­дно­сті за­ле­жить від рів­ня еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку кра­їн. На­при­клад, Сві­то­вий банк для вста­нов­ле­н­ня рів­ня бі­дно­сті ви­ко­ри­сто­вує рі­зні аб­со­лю­тні зна­че­н­ня для рі­зних кра­їн – від 1,9 дол. на день для най­бі­дні­ших і аж до 21,7 дол. на день для ду­же ба­га­тих кра­їн [5].

Ме­жа від­но­сної бі­дно­сті за­ле­жить від гли­би­ни не­рів­но­сті в кра­ї­ні. На­при­клад, у США ме­жа від­но­сної бі­дно­сті від­по­від­ає 40% ме­ді­ан­но­го до­хо­ду, у ба­га­тьох кра­ї­нах Єв­ро­пи – 50%. У Скан­ди­нав­ських кра­ї­нах з їх со­ці­аль­но орі­єн­то­ва­ною еко­но­мі­кою ме­жа бі­дно­сті ви­зна­ча­є­ться у 60% ме­ді­ан­но­го ду­шо­во­го до­хо­ду. На ве­ли­чи­ну ме­жі бі­дно­сті істо­тно впли­ває рі­вень ті­ні­за­ції економіки: чим він ви­щий, тим біль­ше за­ни$ жу­ю­ться офі­цій­ний ВВП, об­ся­ги за­ро­бі­тної пла­ти та рі­вень опла­ти пра­ці у ви­пу­ску. То­му ме­жа бі­дно­сті теж бу­де за­ни­же­ною, що при­зво­ди­ти­ме, від­по­від­но, до за­ни­жен$ ня офі­цій­но­го по­ка­зни­ка рів­ня бі­дно­сті та не­мо­жли­во­сті до­сто­вір­но­го по­рів­ня­н­ня, на­віть якщо кра­ї­ни ви­ко­ри­сто­ву­ють один і той са­мий ме­тод. Більш ло­гі­чним, на на$ шу дум­ку, бу­ло б ви­зна­че­н­ня се­ре­дньої час­тки ме­жі бі­дно­сті до ви­пу­ску (від­но­сна

ве­ли­чи­на) для еко­но­мі­чно роз­ви­ну­тих кра­їн та ви­ко­ри­ста­н­ня ці­єї час­тки для вста­нов$ ле­н­ня ме­жі бі­дно­сті для ін­ших кра­їн. Це да­ло б під­ста­ви для зі­став­ле­н­ня рів­ня бі­дно­сті з ура­ху­ва­н­ням по­ка­зни­ків еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку та ті­ні­за­ції економіки.

За­зви­чай до­слі­дни­ка­ми ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться рі­зні ін­ди­ка­то­ри ви­зна­че­н­ня рів­ня мо­не­тар­ної бі­дно­сті *, за яки­ми екві­ва­лен­тні су­ку­пні ви­тра­ти (до­хо­ди) на­се­ле­н­ня від­по­від­а­ють одно­му з на­ве­де­них кри­те­рі­їв:

– ниж­чі за фа­кти­чний ПМ (аб­со­лю­тний кри­те­рій);

* Про за­твер­дже­н­ня ме­то­ди­ки ком­пле­ксної оцін­ки бі­дно­сті / Мі­ні­стер­ство со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Укра­ї­ни, Мі­ні­стер­ство еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і торгівлі Укра­ї­ни, Мі­ні­стер­ство фі$ нан­сів Укра­ї­ни, Дер­жав­на слу­жба ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни, На­ціо­наль­на ака­де­мія на­ук Укра­ї­ни : На­каз від 18.05.2017 р. № 827/403/507/113/232 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0728$17/print1521653731505813.

– ниж­чі за 75% ме­ді­ан­но­го рів­ня за­галь­них до­хо­дів (від­но­сний кри­те­рій); – ниж­чі за 60% ме­ді­ан­но­го рів­ня за­галь­них до­хо­дів (від­но­сний кри­те­рій); – ниж­чі за за­ко­но­дав­чо вста­нов­ле­ний ПМ (аб­со­лю­тний кри­те­рій); – ниж­чі за ме­жу, вста­нов­ле­ну Сві­то­вим бан­ком для від­по­від­ної гру­пи кра­їн на день.

За да­ни­ми Ін­сти­ту­ту де­мо­гра­фії [6], який ви­ко­нує що­рі­чні роз­ра­хун­ки від НАН Укра­ї­ни за да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки (рис. 2), рі­вень бі­дно­сті в Україні за від­но­сним кри­те­рі­єм (ниж­чий за 75% ме­ді­ан­но­го до­хо­ду) пе­ре­бу­ває в ді­а­па­зо­ні 22,9–25,5%; за від­но­сним кри­те­рі­єм (ниж­чий за 60% ме­ді­ан­но­го до­хо­ду) – 9,8–11,2%; за аб­со­лю­тним кри­те­рі­єм (ниж­чий за за­ко­но­дав­чо вста­нов­ле­ний ПМ) – 9,1–20% (рис. 2 а).

Рис. 2. Ди­на­мі­ка рів­ня бі­дно­сті та про­жи­тко­во­го мі­ні­му­му в Україні

При­мі­тка: ПМ = W/2 – про­жи­тко­вий мі­ні­мум, ви­зна­че­ний як по­ло­ви­на се­ре­дньої за­ро­бі­тної пла­ти. По­бу­до­ва­но ав­то­ра­ми за [8], да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни та за вла­сни­ми роз­ра­хун­ка­ми.

Роз­ра­хун­ки Єв­ро­ста­том рів­ня бі­дно­сті в ЄС * для еко­но­мі­чно роз­ви­ну­тих кра­їн (Бель­гії, Че­хії, Да­нії, Ні­меч­чи­ни, Фран­ції, Лю­ксем­бур­гу, Ав­стрії, Сло­ве­нії, Фін­лян­дії, Шве­ції, Нор­ве­гії) за кри­те­рі­єм “Екві­ва­лен­тний на­яв­ний до­ход, ниж$ чий за 60% на­ціо­наль­но­го ме­ді­ан­но­го до­хо­ду пі­сля со­ці­аль­них трансфер­тів” за пе­рі­од 2003–2016 рр. да­ють мо­жли­вість вста­но­ви­ти ве­ктор по­ро­го­вих зна­чень [7].

Лі­де­ром за рів­нем бі­дно­сті в ЄС у 2016 р. є Бол­га­рія з по­ка­зни­ком 40,4%. Да­лі йдуть Ру­му­нія – 38,8% і Гре­ція – 35,6% на­се­ле­н­ня. Най­ниж­чий рі­вень бі­дно­сті про­де$ мон­стру­ва­ли Че­хія (13,3%), Фін­лян­дія (16,6%), Да­нія (16,7%) і Ні­дер­лан­ди (16,8%). На­віть у Поль­щі по­ка­зник рів­ня бі­дно­сті гір­ший, ніж за офі­цій­ни­ми да­ни­ми в Україні **, – 21,9%.

* People at risk of poverty or social exclusion [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://ec.europa.eu/eurostat/statistics$explained/index.php/people_at_risk_of_poverty_or_social_ exclusion.

** Downward trend in the share of persons at risk of poverty or social exclusion in the EU [Елек$ трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://ec.europa.eu/eurostat/documents/2995521/8314163/ 3$16102017$Bp$en.pdf/d31fadc6$a284$47f3$ae1c$8212a581b0c1.

Якщо без­дум­но до­ві­ря­ти цим по­ка­зни­кам, то ви­хо­дить, що Укра­ї­на за по­ка­зни$ ком рів­ня бі­дно­сті є кра­щою се­ред кра­їн ЄС, що не від­по­від­ає дій­сно­сті з огля­ду на кри­ти­чно низь­кий рі­вень жи­т­тя [8], рі­вень опла­ти пра­ці у ви­пу­ску та при­ни­зли­во низь­кі со­ці­аль­ні стан­дар­ти. А зна­че­н­ня рів­ня бі­дно­сті в Україні 1–2,5 % [6, с. 8] за екві­ва­лен­тни­ми ви­тра­та­ми, ниж­чи­ми від 5 дол. за ПКС, вза­га­лі ви­гля­да­ють не$ ймо­вір­ни­ми та не вар­ти­ми ува­ги.

Більш$менш прийня­тним кри­те­рі­єм для на­шої кра­ї­ни мо­же­мо вва­жа­ти роз$ ра­ху­нок рів­ня бі­дно­сті як час­тки на­се­ле­н­ня, чиї екві­ва­лен­тні су­ку­пні ви­тра­ти є ниж­чи­ми за фа­кти­чний ПМ, але тіль­ки у 2015–2016 рр. (див. рис. 2 а). Адже, за роз­ра­хун­ка­ми Мін­со­цпо­лі­ти­ки Укра­ї­ни, до 2014 р. фа­кти­чний ПМ пра­кти­чно не від­рі­зняв­ся від за­ко­но­дав­чо вста­нов­ле­но­го ПМ, який ви­гля­дав ци­ні­чно й га­не­бно, як зну­ща­н­ня над укра­їн­ця­ми. Дав­но на­зрі­ла не­об­хі­дність зро­би­ти роз­ра­хун­ки ПМ в Україні зна­чно про­зо­рі­ши­ми, більш на­у­ко­во об­грун­то­ва­ни­ми і до­сто­вір­ни­ми. Низь­кий рі­вень за­ко­но­дав­чо вста­нов­ле­но­го та фа­кти­чно­го ПМ (див. рис. 2 б) зу$ мов­лює, від­по­від­но, низь­кий рі­вень бі­дно­сті (див. рис. 2 а), який стає по­рів­нян­ним із се­ре­днім рів­нем бі­дно­сті 27 кра­їн ЄС, що су­пе­ре­чить здо­ро­во­му глу­зду і ви­крив$ ляє спо­сте­ре­же­н­ня за ди­на­мі­кою рів­ня жи­т­тя в Україні, якщо для цьо­го за­сто­со­ву$ ються зга­да­ні по­ка­зни­ки. ПМ у кра­ї­нах ЄС нор­ма­тив­но не ви­зна­ча­є­ться [9]. Нор$ ми спо­жи­ва­н­ня за­мі­не­но се­ре­дньою за­ро­бі­тною пла­тою, від якої ПМ скла­дає май­же 60%, а за ре­ко­мен­да­ці­я­ми МОП – 50%. На осно­ві цьо­го роз­ра­хо­ву­ю­ться ме­жа бі­дно­сті й кіль­кість тих, хто має пра­во на со­ці­аль­ну до­по­мо­гу від дер­жа­ви. Та­ким чи­ном, кра­ї­ни ЄС не “під­ра­хо­ву­ють” бі­дність, а роз­ра­хо­ву­ють нор­маль­ний рі­вень жи­т­тя.

От­же, якщо ві­зьме­мо зна­че­н­ня фа­кти­чно­го ПМ на рів­ні 50% від се­ре­дньої за$ ро­бі­тної пла­ти, то отри­ма­є­мо йо­го ди­на­мі­ку, яка пра­кти­чно збі­га­є­ться з роз­ра­хун$ ко­ви­ми зна­че­н­ня­ми фа­кти­чно­го ПМ Мі­ні­стер­ства со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Укра­ї­ни, але тіль­ки з 2015 р. (див. рис. 2 б).

Для об­чи­сле­н­ня рів­ня бі­дно­сті за об­ся­гом су­ку­пних ви­трат до­мо­го­спо­дарств, ниж­чих за за­про­по­но­ва­ний фа­кти­чний ПМ, не­об­хі­дні да­ні що­до кіль­ко­сті до­мо$ го­спо­дарств та від­по­від­ної чи­сель­но­сті на­се­ле­н­ня за істо­ри­чний пе­рі­од, хо­ча б з 2000 р., але ці про­сті да­ні, на жаль, є за­кри­ти­ми та не до­сту­пни­ми для су­спіль­ства. Роз­ра­хун­ки Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни що­до кіль­ко­сті до­мо­го­спо$ дарств, чиї су­ку­пні ви­тра­ти є ниж­чи­ми за фа­кти­чний ПМ, та їх се­ре­дньо­го екві­ва$ лен­тно­го роз­мі­ру на­во­дя­ться тіль­ки з 2016 р. То­му чи­сель­ність на­се­ле­н­ня всіх до$ мо­го­спо­дарств (офі­цій­ні да­ні ві­до­мі тіль­ки за пе­рі­од 2012–2017 рр.) і до­мо­го­спо$ дарств по­за вста­нов­ле­ною ме­жею бі­дно­сті (офі­цій­них да­них не­має) ми ра­ху­ва­ли як до­бу­ток на­ве­де­ної кіль­ко­сті до­мо­го­спо­дарств та їх се­ре­дньо­го екві­ва­лен­тно­го роз­мі­ру, а су­ку­пні ви­тра­ти – про­пор­цій­но най­ближ­чо­му зна­чен­ню у бік збіль­шен$ ня чи змен­ше­н­ня з та­бли­ці “Су­ку­пні ви­тра­ти до­мо­го­спо­дарств за­ле­жно від роз­мі$ ру се­ре­дньо­ду­шо­вих екві­ва­лен­тних за­галь­них до­хо­дів” *.

З огля­ду на те, що фа­кти­чний ПМ і об­чи­сле­ний як 50% від се­ре­дньої за­ро­бі­тної пла­ти пра­кти­чно збі­га­ю­ться, бе­ре­мо у роз­ра­хун­ки рі­вень бі­дно­сті, по$ да­ний Дер­жав­ною слу­жбою ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни у 2016 р. і да­лі. Ви­ко­ну­ю­чи від­по$ від­ні роз­ра­хун­ки за від­кри­ти­ми да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни,

* Ви­тра­ти і ре­сур­си до­мо­го­спо­дарств Укра­ї­ни у 2016 р. (за да­ни­ми ви­бір­ко­во­го об­сте­жен$ ня умов жи­т­тя до­мо­го­спо­дарств Укра­ї­ни) : стат. зб. – К. : Дер­жав­на слу­жба ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни, 2017. – 380 с. – С. 158 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/publdomogosp_u.htm/.

отри­ма­є­мо ди­на­мі­ку рів­ня бі­дно­сті в Україні за 2000–2015 рр. (див. рис. 2 а). Бе­ру­чи до ува­ги той факт, що за­ро­бі­тна пла­та в Україні є за­ни­же­ною в 2–3 ра­зи [8], мо­жна уяви­ти справ­жній рі­вень бі­дно­сті. От­же, за роз­ра­хун­ка­ми рів­ня бі­дно­сті Ук$ ра­ї­на має по­рів­ня­но з кра­ї­на­ми ЄС най­гір­ші по­ка­зни­ки з най­ви­щим рів­нем бі­дно­сті у 2016 р. (що тіль­ки під­твер­джує ві­до­му ре­аль­ну си­ту­а­цію).

За­хво­рю­ва­ність на­се­ле­н­ня – кіль­кість упер­ше за­ре­є­стро­ва­них ви­пад­ків за­хво$ рю­вань на 100 тис. на­се­ле­н­ня. За фор­му­лю­ва­н­ням Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни, рі­вень за­хво­рю­ва­но­сті ви­зна­ча­ють як час­тку від ді­ле­н­ня кіль­ко­сті хво­рих з упер­ше в жит­ті вста­нов­ле­ним ді­а­гно­зом на се­ре­дньо­рі­чну кіль­кість по­стій­но­го на­се­ле­н­ня. Роз­по­діл да­них про за­хво­рю­ва­н­ня на­се­ле­н­ня за кла­са­ми хво­роб до 1999 р. здій­сне­но від­по­від­но до Між­на­ро­дної ста­ти­сти­чної кла­си­фі­ка­ції хво­роб і при­чин смер­ті дев’ято­го пе­ре­гля­ду (1975 р.), з 1999 р. – Між­на­ро­дної ста­ти­сти­чної кла­си­фі­ка­ції хво­роб та спо­рі­дне­них про­блем Де­ся­то­го пе­ре­гля­ду (МКХ$10) *. Век$ тор по­ро­го­вих зна­чень да­но­го ін­ди­ка­то­ра ви­зна­че­но за екс­пер­тни­ми оцін­ка­ми Мі­ні­стер­ства еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і торгівлі Укра­ї­ни.

Кіль­кість лі­ка­рів усіх спе­ці­аль­но­стей, на 10 тис. на­се­ле­н­ня. За да­ни­ми Дер­жав$ ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни, до за­галь­ної кіль­ко­сті лі­ка­рів вклю­че­но всіх лі­ка­рів з ви­щою ме­ди­чною осві­тою на кі­нець ро­ку, які зайня­ті в лі­ку­валь­них, са$ на­тор­но$ку­рор­тних, са­ні­тар­них за­кла­дах, за­кла­дах со­ці­аль­но­го за­хи­сту, осві­ти, на­у­ко­во$до­слі­дних ін­сти­ту­тах, за­кла­дах, що здій­сню­ють під­го­тов­ку ка­дрів, в апа$ ра­ті управління за­кла­да­ми охо­ро­ни здо­ров’я то­що. Ве­ктор по­ро­го­вих зна­чень ви­зна­че­но за до­по­мо­гою ме­то­ду “t$кри­те­рію” че­рез по­бу­до­ву фун­кції щіль­но­сті ймо­вір­но­сті за ста­ти­сти­кою кра­їн ЄС ** та об­чи­сле­н­ня стан­дар­тних ста­ти­сти­чних ха­ра­кте­ри­стик – ма­те­ма­ти­чно­го очі­ку­ва­н­ня, се­ре­дньо­ква­дра­ти­чно­го від­хи­ле­н­ня та ко­е­фі­ці­єн­та аси­ме­трії.

Кіль­кість се­ре­дньо­го ме­ди­чно­го пер­со­на­лу, на 10 тис. на­се­ле­н­ня. За да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни, у цей по­ка­зник вклю­че­но всіх осіб із се$ ре­дньою ме­ди­чною осві­тою (крім сто­ма­то­ло­гів), які зайня­ті в лі­ку­валь­них, са­на$ тор­но$ку­рор­тних, са­ні­тар­них за­кла­дах, за­кла­дах со­ці­аль­но­го за­хи­сту, до­шкіль­них на­вчаль­них за­кла­дах, шко­лах, бу­дин­ках ди­ти­ни то­що на кі­нець ро­ку. Ве­ктор по$ ро­го­вих зна­чень ви­зна­че­но за до­по­мо­гою ме­то­ду “t$кри­те­рію” че­рез по­бу­до­ву фун­кції щіль­но­сті ймо­вір­но­сті за ста­ти­сти­кою кра­їн ЄС ***.

Рі­вень охо­пле­н­ня до­шкіль­ною осві­тою ді­тей ві­ком 3–5 ро­ків, % ді­тей, які від­ві­ду­ють до­шкіль­ні на­вчаль­ні за­кла­ди (ДНЗ) се­ред ді­тей від­по­від­но­го ві­ку. Век$ тор по­ро­го­вих зна­чень ви­зна­че­но за до­по­мо­гою ме­то­ду “t$кри­те­рію” че­рез по­бу$ до­ву фун­кції щіль­но­сті ймо­вір­но­сті за ста­ти­сти­кою роз­ви­ну­тих кра­їн ЄС **** . Най­більш по­ка­зо­вим є до­ся­гне­н­ня си­сте­ми до­шкіль­них за­кла­дів у Фран­ції, де про­тя­гом двох де­ся­ти­літь кіль­кість місць у них зна­чно зро­сла, що бу­ло одним з прі­о­ри­те­тів сі­мей­ної по­лі­ти­ки.

* Ста­ти­чний що­рі­чник Укра­ї­ни за 2016 р. / Дер­жав­на слу­жба ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни : Офі$ цій­ний сайт [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ukrstat.gov.ua/.

** Акту­аль­ні ін­ди­ка­то­ри ста­ну си­сте­ми охо­ро­ни здо­ров’я в кра­ї­нах Єв­ро­со­ю­зу та Україні. 31.10.2017 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://edclub.com.ua/analityka/aktualni$ indykatory$stanu$systemy$ohorony$zdorovya$v$krayinah$yevrosoyuzu$ta$ukrayini. *** Там же. **** Со­ці­аль­ні по­слу­ги по до­гля­ду за ді­тьми: до­шкіль­ні за­кла­ди у кра­ї­нах Єв­ро­пи. 23.05.2012 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://demostudy.blogspot.com/2012/05/ blog$post_1138.html.

Рі­вень охо­пле­н­ня за­галь­ною се­ре­дньою осві­тою ді­тей шкіль­но­го ві­ку (6–18 ро­ків). Цей по­ка­зник роз­ра­хо­ву­є­ться як кіль­кість ді­тей, які здо­бу­ва­ють се­ре­дню осві­ту у будь$яких на­вчаль­них за­кла­дах (у то­му чи­слі спе­ці­а­лі­зо­ва­них і про­фе­сій­них), до за­галь­ної чи­сель­но­сті ді­тей від­по­від­но­го ві­ку. Для роз­ра­хун­ку ве­кто­ра по­ро­го­вих зна­чень ви­ко­ри­ста­но ста­ти­сти­чні да­ні кра­їн ЄС.

Рі­вень охо­пле­н­ня ви­щою осві­тою, на 10 тис. на­се­ле­н­ня. До ВНЗ на­ле­жать тех$ ні­ку­ми, учи­ли­ща, ко­ле­джі, ін­сти­ту­ти, ака­де­мії, уні­вер­си­те­ти то­що. Від­по­від­но до ста­ту­су ВНЗ, уста­нов­ле­но чо­ти­ри рів­ні акре­ди­та­ції: I – те­хні­ку­ми, учи­ли­ща; II – ко­ле­джі та ін­ші при­рів­ня­ні до них за­кла­ди; III і IV – ака­де­мії, уні­вер­си­те­ти, ін­сти$ ту­ти. Ро­з­гля­да­ти­ме­мо ВНЗ I–IV рів­нів акре­ди­та­ції. Ве­ктор по­ро­го­вих зна­чень ви­зна­че­но за до­по­мо­гою ме­то­ду “t$кри­те­рію” че­рез по­бу­до­ву фун­кції щіль­но­сті ймо­вір­но­сті за ста­ти­сти­кою роз­ви­ну­тих кра­їн ЄС (Ні­меч­чи­ни, Ве­ли­ко­бри­та­нії, Поль­щі, Че­хії, Ки­таю, Япо­нії).

Рі­вень зло­чин­но­сті. Ха­ра­кте­ри­зує за­галь­ну кри­мі­но­ген­ну си­ту­а­цію в кра­ї­ні. Рі­вень зло­чин­но­сті, або ко­е­фі­ці­єнт зло­чин­ної ін­тен­сив­но­сті – це кіль­кі­сна ха­рак$ те­ри­сти­ка, яка роз­ра­хо­ву­є­ться як ві­дно­ше­н­ня кіль­ко­сті зло­чи­нів за пев­ний про­мі­жок ча­су на від­по­від­ній те­ри­то­рії до чи­сель­но­сті на­се­ле­н­ня ці­єї те­ри­то­рії. Ве­ктор по­ро­го­вих зна­чень ви­зна­че­но за да­ни­ми ана­лі­зу кри­мі­но­ген­ної си­ту­а­ції в кра­ї­нах ЄС [10].

Не­об­хі­дно під­кре­сли­ти, що пе­ре­лік ін­ди­ка­то­рів не є оста­то­чним і мо­же змі$ ню­ва­ти­ся за­ле­жно від ці­лей та гли­би­ни до­слі­дже­н­ня. Так са­мо тре­ба пе­рі­о­ди­чно пе­ре­гля­да­ти ве­ктор по­ро­го­вих зна­чень, пов’яза­ний з рів­нем роз­ви­тку кра­їн і сві­ту.

На­сту­пним ета­пом пі­сля ви­зна­че­н­ня пе­ре­лі­ку ін­ди­ка­то­рів рів­ня яко­сті жи­т­тя є ін­те­граль­не оці­ню­ва­н­ня по­то­чно­го ста­ну. Вза­га­лі ме­то­до­ло­гія іден­ти­фі­ка­ції еко$ но­мі­чної безпеки по­вин­на вклю­ча­ти та­кі зав­да­н­ня [11]: – ви­зна­че­н­ня стру­кту­ри об’єкта безпеки; – фор­му­ва­н­ня пе­ре­лі­ку скла­до­вих та ін­ди­ка­то­рів об’єкта безпеки; – ви­бір фор­ми ін­те­граль­но­го ін­де­ксу; – ви­бір ме­то­ду нор­му­ва­н­ня; – на­у­ко­ве обгрунтування ди­на­мі­чних ва­го­вих ко­е­фі­ці­єн­тів; – на­у­ко­ве обгрунтування ве­кто­ра по­ро­го­вих зна­чень. З ура­ху­ва­н­ням ви­яв­ле­них не­до­лі­ків в існу­ю­чих під­хо­дах, ав­то­ра­ми за­про­по$ но­ва­но ме­то­до­ло­гію ін­те­граль­но­го оці­ню­ва­н­ня рів­ня еко­но­мі­чної безпеки [7] (дер­жа­ви, ре­гіо­ну, під­при­єм­ства), яка ха­ра­кте­ри­зу­є­ться та­ки­ми осо­бли­во­стя­ми: фор­ма ін­те­граль­но­го ін­де­ксу – муль­ти­плі­ка­тив­на: n

ai  0, (1) I = z ; a = 1; a

t i=1 i, t i i де I – ін­те­граль­ний ін­декс; z – нор­мо­ва­ний ін­ди­ка­тор; a – ва­го­вий ко­е­фі­ці­єнт; ме­тод нор­му­ва­н­ня – ком­бі­но­ва­ний: xi kнорм –

xi, S : zi = , D: z = kнорм > xmax, (2) kнорм kнорм

i де x – зна­че­н­ня ін­ди­ка­то­ра; kнорм – нор­му­валь­ний ко­е­фі­ці­єнт; ва­го­ві ко­е­фі­ці­єн­ти – ди­на­мі­чні: на осно­ві за­сто­су­ва­н­ня ме­то­ду го­лов­них ком по­нент та ме­то­ду ков­зної ма­три­ці (за­про­по­но­ва­но Ю.М. Ха­ра­зі­шві­лі [7]):

d1c11 + d2c12 + ... + djc1j w1 d 1c21 + d2c22 + ... + djc2j w w

2 i (3) C  D =  ..................................... = w ... , a = , i i i w

 d c + d c + ... + dc  i 1 j1 2 j2 j jj j де C – ма­три­ця аб­со­лю­тних ве­ли­чин фа­ктор­них на­ван­та­жень; D – ве­ктор$ма­три$ ця дис­пер­сій.

Істо­тні змі­ни в по­лі­ти­чній та зов­ні­шньо­еко­но­мі­чній си­ту­а­ції че­рез де­який час ве­дуть до ра­ди­каль­них змін ем­пі­ри­чних оці­нок еко­но­ме­три­чних вза­є­мозв’яз­ків, а це, у свою чер­гу, спри­чи­няє змі­ни ва­го­вих ко­е­фі­ці­єн­тів. Ме­тод ков­зної ма­три­ці за$ сно­ва­но на за­сто­су­ван­ні ме­то­ду го­лов­них ком­по­нент і по­ля­гає в по­слі­дов­но­му зсу­ві ма­три­ці мі­ні­маль­но не­об­хі­дно­го роз­мі­ру вздовж пе­рі­о­ду ча­су та ви­зна­чен­ні ва­го$ вих ко­е­фі­ці­єн­тів за да­ний ча­со­вий пе­рі­од.

По­ро­го­ві зна­че­н­ня – ре­зуль­та­ти роз­ра­хун­ків із за­сто­су­ва­н­ням ком­пле­ксу ме то­дів з пе­ре­ва­гою ана­лі­ти­чних під­хо­дів: фун­кціо­наль­них за­ле­жно­стей; ма­кро­еко$ но­мі­чних мо­де­лей; сто­ха­сти­чних; не­лі­ній­ної ди­на­мі­ки; за­ко­но­дав­чо­го під­хо­ду; ев­ри­сти­чних; ана­ло­го­во­го під­хо­ду; екс­пер­тних оці­нок; ура­ху­ва­н­ня оці­нок між­на$ ро­дних ор­га­ні­за­цій.

Без зна­н­ня меж без­пе­чних умов жит­тє­ді­яль­но­сті не­мо­жли­вий за­хист жит­тє­во ва­жли­вих ін­те­ре­сів об’єктів безпеки. Са­ме то­му для ко­жно­го ін­ди­ка­то­ра не$ об­хі­дно вста­но­ви­ти ве­ктор по­ро­го­вих зна­чень: ни­жнє та верх­нє кри­ти­чне, ни­жнє та верх­нє по­ро­го­ве, ни­жнє та верх­нє опти­маль­не (табл. 1). Та­бли­ця 1 Па­ра опти­маль­них зна­чень утво­рює “го­мео­ста­ти­чне пла­то”, в ме­жах яко­го є від’єм­ний зво­ро­тний зв’язок та ство­рю­ю­ться най­кра­щі умо­ви існу­ва­н­ня си­сте­ми,

а по­ру­ше­н­ня кри­ти­чних зна­чень мо­же при­зве­сти на­віть до руй­ну­ва­н­ня си­сте­ми. Ін­те­граль­на згор­тка про­во­ди­ться як для ін­ди­ка­то­рів об’єкта безпеки, так і для їх по­ро­го­вих зна­чень, що до­зво­ляє іден­ти­фі­ку­ва­ти рі­вень безпеки.

От­же, ви­зна­че­н­ня по­ро­го­вих зна­чень до­сить ті­сно пов’яза­не з по­ня­т­тям ди$ на­мі­чної стій­ко­сті еко­но­мі­чної си­сте­ми та окре­мих її скла­до­вих, або з ме­ха­ні­змом го­мео­ста­зу. Без та­ко­го по­рів­ня­н­ня ма­ти­ме­мо ди­на­мі­ку ін­те­граль­них ін­де­ксів, які ви­зна­ча­ти­муть їх збіль­ше­н­ня або змен­ше­н­ня в окре­мі пе­рі­о­ди, що мо­же при­звес$ ти до по­мил­ко­во­го ви­снов­ку що­до ма­кси­мі­за­ції ін­те­граль­но­го ін­де­ксу.

Одно­ча­сне нор­му­ва­н­ня ін­ди­ка­то­рів та їх по­ро­го­вих зна­чень за єди­ним нор­му$ валь­ним ко­е­фі­ці­єн­том до­зво­ляє в одно­му мас­шта­бі по­рів­ню­ва­ти ди­на­мі­ку ін­тег$ раль­но­го ін­де­ксу з ін­те­граль­ни­ми по­ро­го­ви­ми зна­че­н­ня­ми, тоб­то іден­ти­фі­ку­ва­ти рі­вень яко­сті жи­т­тя на­се­ле­н­ня (рис. 3), який свід­чить про пе­ре­д­кри­зо­вий рі­вень безпеки – ін­те­граль­ний ін­декс пе­ре­бу­ває між ни­жні­ми опти­маль­ним та по­ро­го$ вим зна­че­н­ня­ми. Та­ка си­ту­а­ція зу­мов­ле­на не­за­до­віль­ним рів­нем біль­шо­сті ін­ди$ ка­то­рів яко­сті жи­т­тя.

Та­ким чи­ном, вста­нов­ле­н­ня ін­те­граль­них ін­де­ксів та їх по­рів­ня­н­ня з ін­тег$ раль­ни­ми по­ро­го­ви­ми зна­че­н­ня­ми пе­ре­во­дять по­ня­т­тя “роз­ви­ток” у по­ня­т­тя “без

пе­ка” (тоб­то по­ня­т­тя “роз­ви­ток” пе­ре­хо­дить на більш ви­со­кий ща­бель вла­сти­вос$ тей си­сте­ми безпеки із збе­ре­же­н­ням по­пе­ре­дніх яко­стей і до­да­ва­н­ням но­вих).

Як ви­дно з ри­сун­ку 3, зна­че­н­ня ін­те­граль­но­го ін­де­ксу яко­сті жи­т­тя на­се­лен$ ня Укра­ї­ни у 2000–2016 рр. ко­ли­ва­є­ться у пло­щи­ні, що від­по­від­ає пе­ре­д­кри­зо­во$ му ста­ну. По­рів­ня­н­ня ди­на­мі­ки ін­ди­ка­то­рів яко­сті жи­т­тя на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни з по­ро­го­ви­ми зна­че­н­ня­ми (див. табл. 1) свід­чить, що з во­сьми ін­ди­ка­то­рів три зна­хо­дя­ться у кри­ти­чній зо­ні (ниж­че за ни­жній по­ріг), один – у пе­ре­д­кри­зо­вій зо­ні (між ни­жнім по­ро­го­вим і ни­жнім опти­маль­ним), чо­ти­ри – в опти­маль­ній зо­ні.

Для ви­зна­че­н­ня ва­го­мо­сті впли­ву за­гроз мо­же­мо об­чи­сли­ти ко­е­фі­ці­єн­ти ела$ сти­чно­сті ко­жно­го ін­ди­ка­то­ра, які ви­зна­ча­ють, на скіль­ки про­цен­тів змі­ни­ться ви­хі­дна ве­ли­чи­на (y) при змі­ні на 1% вхі­дної ве­ли­чи­ни (x) (табл. 2): y x E =  y. (4) x Та­бли­ця 2

За ре­зуль­та­та­ми роз­ра­хун­ків на­ве­де­мо най­більш ва­го­мі ін­ди­ка­то­ри со­ці­аль­ної безпеки що­до яко­сті жи­т­тя (роз­та­шо­ва­ні за прі­о­ри­те­том впли­ву): за­хво­рю­ва­ність на­се­ле­н­ня, за­без­пе­че­ність лі­ка­ря­ми всіх спе­ці­аль­но­стей, рі­вень охо­пле­н­ня за­галь$ ною се­ре­дньою осві­тою, за­без­пе­че­ність се­ре­днім ме­ди­чним пер­со­на­лом. Змі­на цих ін­ди­ка­то­рів ду­же силь­но впли­ває на якість жи­т­тя і со­ці­аль­ну без­пе­ку в ці­ло­му, то­му при здій­снен­ні реформ во­ни ма­ють бу­ти в зо­ні осо­бли­вої ува­ги.

Най­більш ва­жли­ві загрози со­ці­аль­ній без­пе­ці Укра­ї­ни в цьо­му кон­текс­ті по­ка$ зу­ють та­кі ін­ди­ка­то­ри (роз­та­шо­ва­ні за від­да­ле­ні­стю від ме­жі ста­ло­го роз­ви­тку): рі­вень бі­дно­сті, за­хво­рю­ва­ність на­се­ле­н­ня; рі­вень охо­пле­н­ня до­шкіль­ни­ми нав$ чаль­ни­ми за­кла­да­ми; за­без­пе­че­ність се­ре­днім ме­ди­чним пер­со­на­лом. От­же, над$ зви­чай­но ва­жли­во змі­ни­ти ди­на­мі­ку цих ін­ди­ка­то­рів з не­га­тив­ної на по­зи­тив­ну, і це ста­не най­кра­щим і (що ва­жли­во) об’єктив­ним по­ка­зни­ком со­ці­аль­ної ефе­ктив­но­сті здій­сню­ва­них реформ. Пер­шо­при­чи­ною всіх за­гроз яко­сті жи­т­тя, як і со­ці­аль­ній без­пе­ці в ці­ло­му, є при­ни­зли­во низь­кий рі­вень опла­ти пра­ці у ви­пу­ску, який істо­тно від­стає від рів­ня еко­но­мі­чно роз­ви­ну­тих кра­їн [12] і зу­мов­лює від­по­від­ні при­ни­зли­ві со­ці­аль­ні стан­дар­ти. Вна­слі­док низь­ких зар­плат та со­ці­аль­них стан­дар­тів по­над 60% на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни є бі­дним, не ви­ста­чає гро­шей для лі­ку­ва­н­ня, до­свід­че­ні фа­хів­ці$ лі­ка­рі та ін­ші мед­пра­ців­ни­ки за­ли­ша­ють кра­ї­ну в по­шу­ках гі­дної опла­ти сво­єї ква­лі­фі­ка­ції. По­трі­бно до­ко­рін­но, на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні, змі­ни­ти со­ці­аль­ну по­лі­ти­ку шля­хом пе­ре­роз­по­ді­лу до­хо­дів між пра­цею та ка­пі­та­лом. У 2016 р. роз­по­діл до­хо­дів в Україні є та­ким: пра­ця – 16,3%, ка­пі­тал – 83,7%. В еко­но­мі­чно роз­ви­ну$ тих кра­ї­нах він зов­сім ін­ший [8]: пра­ця – 26–32%, ка­пі­тал – 74–68%. То­му про­по$ ну­є­ться до­три­му­ва­ти­ся се­ре­дньо­го рів­ня опла­ти пра­ці у ви­пу­ску для кра­їн ЄС: пра$ ця – 29%, ка­пі­тал – 71%, що мо­жна зро­би­ти тіль­ки за­ко­но­дав­чим шля­хом.

Ви­со­кої яко­сті жи­т­тя, як і на­дій­ної со­ці­аль­ної безпеки вза­га­лі мо­жна до­сяг­ти ли­ше з по­зи­цій ста­ло­го роз­ви­тку. Стра­те­гі­чне ба­че­н­ня ста­ло­го роз­ви­тку пе­ре­дба$

чає спо­ча­тку ви­зна­чи­ти: на якій від­ста­ні від ста­ло­го роз­ви­тку пе­ре­бу­ва­ють ін­те$ граль­ний ін­декс та йо­го ін­ди­ка­то­ри, тоб­то ба­жа­но зна­йти від­прав­ну то­чку для ко­жної скла­до­вої ста­ло­го роз­ви­тку, від якої і за­ле­жить стра­те­гі­чне ба­че­н­ня ста­ло$ го роз­ви­тку, а по­тім за­сто­со­ву­ва­ти те­о­ре­ти­чні під­хо­ди до обгрунтування стра$ те­гі­чних орі­єн­ти­рів до­ся­гне­н­ня ста­ло­го роз­ви­тку. Як кри­те­рій до­ся­гне­н­ня ста­ло­го роз­ви­тку про­по­ну­є­ться се­ре­днє зна­че­н­ня між ни­жнім і верх­нім опти­маль­ним зна$ че­н­ня­ми – го­мео­ста­ти­чне пла­то, в ме­жах яко­го є від’єм­ний зво­ро­тний зв’язок та за­без­пе­чу­ю­ться най­кра­щі умо­ви існу­ва­н­ня си­сте­ми [13].

От­же, вста­нов­ле­н­ня си­сте­ми ін­ди­ка­то­рів рів­ня яко­сті жи­т­тя та за­про­ва­дже­н­ня мо­ні­то­рин­гу ста­ло­го роз­ви­тку, основ­ни­ми зав­да­н­ня­ми яко­го є зби­ра­н­ня та мо­де$ лю­ва­н­ня ма­кро­по­ка­зни­ків, роз­ра­ху­нок, нор­му­ва­н­ня ін­ди­ка­то­рів і ви­зна­че­н­ня ін­те­граль­них ін­де­ксів для їхньо­го по­рів­ня­н­ня із стра­те­гі­чни­ми ці­ля­ми, мо­жна вва$ жа­ти ме­ха­ні­змом і за­со­бом пе­ре­хо­ду до ста­ло­го роз­ви­тку. Спів­від­но­ше­н­ня фа­ктич$ них зна­чень ін­те­граль­них ін­де­ксів з їх стра­те­гі­чни­ми зна­че­н­ня­ми для за­без­пе­че­н­ня ста­ло­го роз­ви­тку зу­мов­лю­ва­ти­ме ді­є­вість по­лі­ти­ки під­ви­ще­н­ня яко­сті жи­т­тя.

Ви­снов­ки

1. З’ясо­ва­но ін­ди­ка­то­ри рів­ня яко­сті жи­т­тя на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни та об­грун­то­ва$ но ве­кто­ри по­ро­го­вих зна­чень ін­ди­ка­то­рів з ура­ху­ва­н­ням до­ся­гнень еко­но­мі­чно роз­ви­ну­тих кра­їн ЄС, що дає мо­жли­вість кіль­кі­сно і які­сно іден­ти­фі­ку­ва­ти по­точ$ ний стан рів­ня яко­сті жи­т­тя.

2. Про­ве­де­но іден­ти­фі­ка­цію існу­ю­чо­го ста­ну рів­ня яко­сті жи­т­тя на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни за су­ча­сною ме­то­до­ло­гі­єю ін­те­граль­но­го оці­ню­ва­н­ня та ви­зна­че­но ди­на­мі$ ку ін­те­граль­но­го ін­де­ксу, яка свід­чить про йо­го пе­ре­д­кри­зо­вий стан за всі ро­ки існу$ ва­н­ня не­за­ле­жної Укра­ї­ни, що, у свою чер­гу, ство­рює за­гро­зу на­ціо­наль­ній без­пе­ці.

3. Ви­яв­ле­но дис­про­пор­ції роз­ви­тку ін­ди­ка­то­рів рів­ня яко­сті жи­т­тя і ви­зна­че$ но най­ва­жли­ві­ші для неї загрози: рі­вень бі­дно­сті та за­хво­рю­ва­ність на­се­ле­н­ня.

4. Для ви­зна­че­н­ня ва­го­мо­сті впли­ву за­гроз роз­ра­хо­ва­но ко­е­фі­ці­єн­ти ела­стич$ но­сті ко­жно­го ін­ди­ка­то­ра та про­ве­де­но їх ран­жу­ва­н­ня. З’ясо­ва­но, що най­біль­ше впли­ва­ють на рі­вень яко­сті жи­т­тя та­кі ін­ди­ка­то­ри: за­хво­рю­ва­ність на­се­ле­н­ня, за$ без­пе­че­ність лі­ка­ря­ми всіх спе­ці­аль­но­стей, рі­вень охо­пле­н­ня за­галь­ною се­ред$ ньою осві­тою, за­без­пе­че­ність се­ре­днім ме­ди­чним пер­со­на­лом, що має ви­зна­ча­ти прі­о­ри­те­ти со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки дер­жа­ви.

5. З огля­ду на те, що по­ка­зни­ки рів­ня бі­дно­сті, які ни­ні ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться, з ба­га­тьох при­чин не від­обра­жа­ють ре­аль­ної си­ту­а­ції в Україні, за­про­по­но­ва­но ви$ зна­ча­ти рі­вень бі­дно­сті як час­тку на­се­ле­н­ня, чиї екві­ва­лен­тні су­ку­пні ви­тра­ти є ниж­чи­ми за фа­кти­чний ПМ. Згі­дно з та­ким під­хо­дом, рі­вень бі­дно­сті в Україні ста­но­вить близь­ко 60%, що від­по­від­ає ре­аль­но­сті.

На­го­ло­шу­є­мо, що пер­шо­при­чи­ною всіх за­гроз яко­сті жи­т­тя, як і со­ці­аль­ній без­пе­ці в ці­ло­му, є не­при­пу­сти­мо низь­ка пи­то­ма ва­га опла­ти пра­ці у ви­пу­ску, яка істо­тно від­стає від ана­ло­гі­чних по­ка­зни­ків еко­но­мі­чно роз­ви­ну­тих кра­їн та зу­мов$ лює від­по­від­ні при­ни­зли­ві со­ці­аль­ні стан­дар­ти. У цьо­му зв’яз­ку за­про­по­но­ва­но

на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні змі­ни­ти со­ці­аль­ну по­лі­ти­ку шля­хом пе­ре­роз­по­ді­лу до­хо­дів між пра­цею та ка­пі­та­лом до се­ре­дньо­го рів­ня еко­но­мі­чно роз­ви­ну­тих кра­їн ЄС: пра$ ця – 29%, ка­пі­тал – 71%.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Ко­валь О.П. Со­ці­аль­на без­пе­ка: су­тність та ви­мір : на­ук. до­по­відь. – К. : НІСД, 2016. – 34 с.

2. Лі­ба­но­ва Е.М., Гла­дун О.М., Лі­со­гор Л.С. та ін. Ви­мі­рю­ва­н­ня яко­сті жи­т­тя в Україні : ана­літ. до­по­відь. – К. : Ін$т де­мо­гра­фії та со­ці­аль­них до­слі­джень іме­ні М.В. Пту­хи НАН Укра­ї­ни, 2013. – 50 с.

3. Амо­ша О.І., Но­ві­ко­ва О.Ф., Ан­то­нюк В.П., За­ло­зно­ва Ю.С. та ін. Со­ці­аль­ний по­тен­ці­ал ста­ло­го роз­ви­тку: ін­но­ва­цій­ні ме­ха­ні­зми фор­му­ва­н­ня та ви­ко­ри­ста­н­ня. – До­нецьк : НАН Укра­ї­ни, Ін$т економіки про­ми­сло­во­сті, 2014. – 478 с.

4. Гу­ка­ло­ва І.В. Якість жи­т­тя на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни: су­спіль­но$гео­гра­фі­чна кон$ це­пту­а­лі­за­ція : мо­ногр. – К. : Ін$т гео­гра­фії НАН Укра­ї­ни, 2009. – 174 с.

5. Ferreira F., Sanchez Paramo C. A richer array of international poverty lines [Елек$ трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://blogs.worldbank.org/developmenttalk/ richer$array$international$poverty$lines.

6. Че­рень­ко Л.М., По­ля­ко­ва С.В., Ши­шкін В.С. та ін. Ком­пле­ксна оцін­ка бі­дно­сті в Україні та ре­гіо­нах за 2010–2015 ро­ки : ана­літ. за­пи­ска / Сектор до­слі­джень рів­ня жи­т­тя на­се­ле­н­ня. – К. : Ін­сти­тут де­мо­гра­фії та со­ці­аль­них до­слі­джень іме­ні М.В. Пту­хи, 2016 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.idss.org.ua/arhiv/2010_2015_otsinka_bidnosti.pdf.

7. Ха­ра­зі­шві­лі Ю.М., Дронь Є.В. Проблеми ін­те­граль­но­го оці­ню­ва­н­ня рів­ня еко­но­мі­чної безпеки дер­жа­ви // Бан­ків­ська спра­ва. – 2015. – № 1. – С. 3–21.

8. Ха­ра­зі­шві­лі Ю.М. Сві­тло і тінь економіки Укра­ї­ни: ре­зер­ви зро­ста­н­ня та мо­дер­ні­за­ції // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни. – 2017. – № 4. – С. 22–45.

9. Гни­бі­ден­ко І.Ф., Ко­лот А.М., Но­ві­ко­ва О.Ф. та ін. Со­ці­аль­на без­пе­ка: те­о­рія та укра­їн­ська пра­кти­ка : мо­ногр. ; [за ред. І.Ф. Гни­бі­ден­ка, А.М. Ко­ло­та, В.В. Ро$ го­во­го]. – К. : КНЕУ, 2006. – 292 с.

10. Тим­чук О.Л. Зло­чин­ність у су­ча­сно­му сві­ті: кри­мі­но­ло­гі­чний аналіз // Бю$ ле­тень Мі­ні­стер­ства юсти­ції Укра­ї­ни. – 2010. – № 11. – С. 84–91.

11. Ха­ра­зі­шві­лі Ю.М., Ля­шен­ко В.І. Су­ча­сна кон­це­пція ста­ло­го роз­ви­тку з по$ зи­цій еко­но­мі­чної безпеки / Між­нар. на­у­ко­во$пра­кти­чна кон­фе­рен­ція “Еко$ но­мі­чна та ін­фор­ма­цій­на без­пе­ка: проблеми та пер­спе­кти­ви” (м. Дні­про, 27 квіт$ ня 2018 р.). – Дні­про : Дні­проп. держ. ун$т внутр. справ, 2018. – С. 242–248.

12. Grishnova O.A., Kharazishvili Y.M. Improving the standard of living as a strategic priority of Ukraine and Georgia / Strategic Priorities for Developing Ukraine and Georgia: Innovation and Partnership : monogr. ; [D.G. Lukianenko, T. Beridze, eds.]. – Batumi, 2018. – P. 245–277.

13. Ха­ра­зі­шві­лі Ю.М. Рі­вень жи­т­тя як скла­до­ва со­ці­аль­ної безпеки: стан та стра­те­гі­чні орі­єн­ти­ри // Бан­ків­ська спра­ва. – 2017. – № 4. – С. 34–52.

References

1. Koval O.P. Sotsial’na Bezpeka: Sutnist’ ta Vymir [Social Security: Essence and Measurement.]. Kyiv, NISS, 2016 [in Ukrainian].

2. Libanova E.M., Gladun O.M., Lisogor L.S. et al. Vymiryuvannya Yakosti Zhyttya v Ukraini [Measuring the Quality of Life in Ukraine.]. Kyiv, Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the NAS of Ukraine, 2013 [in Ukrainian].

3. Amosha O.I., Novikova O.F., Antonyuk V.P., Zaloznova YU.S. et al. Sotsial’nyi Potentsial Staloho Rozvytku: Innovatsiini Mekhanizmy Formuvannya ta Vykorystannya [Social Potential for Sustainable Development: Innovative Mechanisms for Formation and Use]. Donetsk, NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics, 2014 [in Ukrainian].

4. Gukalova I.V. Yakist’ Zhyttya Naselennya Ukrainy: Suspil’no Нeohrafichna Kontseptualizatsiya [Quality of Life of the Population of Ukraine: Socio$geographical

Conceptualization]. Kyiv, Institute of Geography of the NAS of Ukraine, 2009 [in Ukrainian].

5. Ferreira F., Sanchez$paramo C. A richer array of international poverty lines, available at: https://blogs.worldbank.org/developmenttalk/richer$array$international$ poverty$lines.

6. Cheren’ko L.M., Polyakova S.V., Shyshkin V.S. et al. Kompleksna Otsinka Bidnosti v Ukraini ta Rehionakh za 2010–2015 roky. Analit. zapyska. Sektor Doslidzhen’ Rivnya Zhyttya Naselennya [Integrated Poverty Assessment in Ukraine and Regions for 2010–2015. Analytical note. Sector for Research on Living Standards].kyiv, Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the NAS of Ukraine, 2016, available at: http://www.idss.org.ua/arhiv/2010_2015_otsinka_bidnosti.pdf [in Ukrainian].

7. Kharazishvili YU.M., Dron’ E.V. Problemy integral’noho otsinyuvannya rivnya ekonomichnoi bezpeky derzhavy [Problems of integral assessment of the level of economic security of the state]. Bankivs’ka sprava – Banking, 2015, No. 1, pp. 3–21 [in Ukrainian].

8. Kharazishvili YU.M. Svitlo i tin’ ekonomiky Ukrainy: rezervy zrostannya ta modernizatsii [Light and shadow of the economy of Ukraine: reserves for growth and modernization]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2017, No. 4, pp. 22–45 [in Ukrainian].

9. Gnybidenko I.F., Kolot A.M., Novikova O.F. et al. Sotsial’na Bezpeka: Teoriya ta Ukrains’ka Praktyka [Social Security: Theory and Ukrainian Practice]. I.F. Gnybidenko, A.M. Kolot, V.V. Rogovyi (Eds.). Kyiv, KNEU, 2006 [in Ukrainian].

10. Tymchuk O.L. Zlochynnist’ u suchasnomu sviti: kryminolohichnyi analiz [Crime in the modern world: criminological analysis]. Byuleten’ Ministerstva yustytsii Ukrainy – Bulletin of the Ministry of Justice of Ukraine, 2010, No. 11, pp. 84–91 [in Ukrainian].

11. Kharazishvili YU.M., Lyashenko V.I. Suchasna kontseptsiya staloho rozvytku z pozytsii ekonomichnoi bezpeky [Contemporary concept for sustainable development from the standpoint of economic security]. Proceedings from: Ekonomichna ta informatsiina bezpeka: problemy ta perspektyvy. Mizhnarodna naukovo praktychna konferentsiya. Dnipro, 27 kvitnya 2018 r. [Economic and information security: problems and prospects. International scientific and practical conference. Dnipro, April 27, 2018]. Dnipro, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, 2018, pp. 242–248 [in Ukrainian].

12. Grishnova O.A., Kharazishvili YU.M. Improving the Standard of Living as a Strategic Priority of Ukraine and Georgia, in: Strategic Priorities for Developing Ukraine and Georgia: Innovation and Partnership. D.G. Lukianenko, T. Beridze (Eds.). Batumi, 2018, pp. 245–277.

13. Kharazishvili YU.M. Riven’ zhyttya yak skladova sotsial’noi bezpeky: stan ta stratehichni orientyry [Standard of living as a component of social security: state and strategic guidelines]. Bankivs’ka sprava – Banking, 2017, No. 4, pp. 34–52 [in Ukrainian].

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.